Бібліотека Інституту археології очима читачів
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65371 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бібліотека Інституту археології очима читачів / В.А. Колеснікова, І.В. Черновол // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 113-119. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860223270251397120 |
|---|---|
| author | Колеснікова, В.А Черновол, І.В. |
| author_facet | Колеснікова, В.А Черновол, І.В. |
| citation_txt | Бібліотека Інституту археології очима читачів / В.А. Колеснікова, І.В. Черновол // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 113-119. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 113
виголошених на Конференції. А. Богуцький
звернувся до фахівців із закликом залучати до
цієї проблематики молодих науковців, зокре-
ма, через виконання відповідних магістерських
робіт. М. Павліковський зазначив, що основ-
ним об’єднавчим чинником для учасників
Конференції є територія досліджень — Карпа-
ти. Тому напрацьовані матеріали слід уніфіку-
вати, звести до єдиних параметрів, створивши
комп’ютерну базу даних, щоб вони стали за-
гальнодоступними і зручними у використанні у
всіх частинах Карпатського та інших регіонах.
На незначну кількість виголошених на Кон-
ференції комплексних доповідей, які б охо-
плювали реконструкції в системі «родовище —
артефакт», звернув увагу В. Войнаровський.
К. Біро підсумувала результати Конференції
як такі, що стануть корисними для фахівців
різних спеціальностей. Л. Мацкевий звернув
увагу присутніх на незначну кількість допові-
дей стосовно дослідження печерних комплек-
сів, а також на брак виступів професійних пе-
трографів, що призводило до непорозумінь у
використанні термінології. П. Вальде-Новак
детально проаналізував доповіді учасників,
акцентуючи увагу на широкій географії і тема-
тиці повідомлень. Завершив дискусію дирек-
тор Передкарпатського музею Я. Ґанцарський,
який, підводячи підсумки, сказав, що актуаль-
ність цієї зустрічі полягає в тому, що вона була
організована для потреб самих науковців. Він
подякував присутнім за підготовлені доповіді
та активну участь в обговореннях.
Учасники Конференції оглянули експози-
цію музею. Жваве зацікавлення викликав від-
діл археології, де, крім артефактів із різноча-
сових поселень, було представлено колекцію
кам’яної сировини з Карпатського регіону.
У сучасному світі глобальної інформатизації
важливим є співіснування друкованих і елек-
тронних джерел інформації. Саме тому зміню-
ється роль і розширюються функції бібліотек
як основного накопичувача даних. Для задо-
волення потреб сучасного читача, забезпечен-
ня оперативного доступу до всіх бібліотечно-
інформаційних ресурсів, як власного виробни-
цтва, так і придбаних, бібліотекам необхідно
освоювати і застосовувати сучасні досягнен-
ня в галузі інформаційних, комунікативних і
мультимедійних технологій (Богза 2002).
Головним завданням наукової бібліотеки
Інституту археології НАН України завжди було
і є оперативне забезпечення доступу до інфор-
мації та знань на будь-яких носіях, залежно від
запитів користувачів. Тому пріоритетними на-
прямами діяльності бібліотеки є, передусім,
удосконалення бібліотечно-інформаційних пос-
луг, впровадження сучасних інформаційних
технологій у процеси формування та популя-
ризації бібліотечно-інформаційних ресурсів і
створення власних електронних продуктів.
Успішність функціонування бібліотеки як
центру інформації вимагає систематичного ви-
вчення ефективності використання бібліотеч-
но-інформаційних ресурсів, динаміки інфор-
маційних потреб користувачів, їх інформацій-
ної поведінки і пропозицій, що висловлюють
постійні (та потенційні) користувачі. Саме ці
чинники визначили актуальність дослідження,
проведеного науковою бібліотекою Інституту
археології у квітні—травні 2008 року.
Головною метою дослідження було визна-
чення основних напрямів подальшої діяльнос-
ті бібліотеки.
Гіпотеза дослідження була сформульована
як потреба в розвитку електронних ресурсів
і розширенні та вдосконаленні сфери біблі о-
течно-інформаційного обслуговування.
Зауважимо, що не претендуючи на суто со-
ціологічне дослідження, ми все-таки нама-© В.А. КОЛЕСНІКОВА, І.В. ЧЕРНОВОЛ, 2009
В.А. Колеснікова, І.В. Черновол
НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ ОЧИМА ЧИТАЧІВ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3114
галися якомога ефективніше застосовувати
принципи і методи соціології.
Проведене дослідження за своєю триваліс-
тю належить до експрес-досліджень (терміном
до двох місяців); за завданнями — до приклад-
них (використовується для вивчення шляхів,
форм та засобів вдосконалення діяльності кон-
кретного соціального об’єкта). У дослідженні
застосовувалися методи опитування та вклю-
ченого спостереження (Ядов 1995, с. 130). Ан-
кетне опитування — один з основних і найпо-
ширеніших методів опитування, що забезпе-
чує анонімність і, таким чином, дає змогу
ефективніше досліджувати предмет. У дослі-
дженні було використано роздаткове анкету-
вання, за якого опитувані (респонденти) отри-
мували анкету, самі читали запитання та фіксу-
вали відповіді. Включене неструктурне спо сте -
реження передбачає пряму реєстрацію подій у
природній ситуації, яку дослідник спостерігає
зсередини.
Кількість респондентів, залучених до дослі-
дження, становила 85 осіб. Усі вони співробіт-
ники Інституту археології і читачі наукової бі-
бліотеки ІА НАНУ. Вік респондентів — від 21 до
70 років, посада — від лаборанта до завідувача
відділу. У дослідженні брали участь чоловіки і
жінки. Схема формування вибіркової сукуп-
ності — за принципом простого випадкового
відбору (респондентами стали співробітники
Інституту археології — читачі наукової бібліоте-
ки, які зголосилися дати відповідь).
Варто зазначити, що кількість вибіркової
сукупності (85 респондентів) відносно гене-
ральної сукупності (160 спеціалістів ІА НАНУ),
чітко дотримуючись принципу соціологічно-
го дослідження, не можна вважати репрезен-
тативною. Проте серед спеціалістів Інститу-
ту, наукових співробітників усіх рангів і лабо-
рантів є ті, що працюють поза межами Києва
(Одеса, Львів тощо) і не були охоплені дослі-
дженням. Враховуючи цей чинник, а також те,
що вибіркова сукупність складає 53 %, ми вва-
жаємо її достатньо представницькою.
Анкету розробили та доопрацювали після пі-
лотного дослідження автори статті. Вона вклю-
чає 16 запитань, на кожне з яких потрібно було
дати один з чотирьох варіантів відповідей: «так»,
«скоріш за все, так», «скоріш за все, ні», «ні».
При узагальненні відповідей на запитання для
більшої наочності ми віднесли відповіді «скоріш
за все, так» до «так», а «скоріш за все, ні» до «ні».
Анкету було складено таким чином, що запитан-
ня не групувалися тематично, тому респондент
не був налаштований на стереотипні відповіді.
Проте, описуючи результати дослідження,
ми, для більшої наочності, подали їх за тема-
тичним принципом:
Якість надання бібліотечних послуг.
Чи задовольняє Вас рівень роботи бібліоте-
ки в цілому?
так — 92 % ні — 8 %
Чи задовольняє Вас рівень інформаційного
обслуговування в бібліотеці?
так — 75 % ні — 25 %
Чи задовольняє Вас кількість та асортимент
нових надходжень?
так — 42 % ні — 58 %
Чи відчуваєте Ви потребу в індивідуально-
му тематичному інформуванні та анонсах ви-
ставок нових надходжень?
так — 61 % ні — 39 %
Кваліфікація та імідж бібліотечного персоналу.
Чи задовольняє Вас кваліфікація бібліотеч-
ного персоналу?
так — 99 % ні — 1 %
Чи влаштовує Вас імідж бібліотечного пер-
соналу?
так — 86 % ні — 14 %
Правила та графік роботи.
Чи задовольняє Вас графік роботи бібліо-
теки?
так — 93 % ні — 7 %
Чи вважаєте Ви достатнім передбачений
правилами термін видачі книг на абонемент —
2 місяці?
так — 72 % ні — 28 %
Чи потрібне застосування санкцій до борж-
ників?
так — 78 % ні — 22 %
Електронні бази даних.
Чи потрібен Вам доступ до електронного
каталогу бібліотеки?
так — 94 % ні — 6 %
Чи віддаєте Ви перевагу електронному ка-
талогу перед паперовим?
так — 72 % ні — 28 %
Чи вважаєте Ви за необхідне створення
електронного каталогу видань минулих років?
так — 97 % ні — 3 %
Чи вважаєте Ви за потрібне мати доступ до ка-
талогу бібліотеки з власного ПК через Інтернет?
так — 88 % ні — 12 %
Чи потрібен Вам Інтернет у приміщенні бі-
бліотеки?
так — 69 % ні — 31 %
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 115
Технічне обладнання.
Чи вважаєте Ви за потрібне мати в читаль-
ному залі сучасні:
комп’ютер?
так — 92 % ні — 85 %
принтер?
так — 88 % ні — 12 %
сканер?
так — 90 % ні — 10 %
ксерокс?
так — 99 % ні — 1 %
Окрім того, в анкеті було запропоновано
висловити свою думку, якщо вона не відобра-
жена у поданих запитаннях. Узагальнені ре-
зультати таких висловлювань наступні:
1. Побажання добра, успіху, щастя, терпіння
та гідної зарплати співробітникам бібліотеки.
2. Створення повнотекстових баз даних, ре-
троспективного каталогу, локальної комп’ю-
терної мережі.
3. Створення комфортних умов праці для
читачів і співробітників.
4. Технічне переобладнання приміщень
фонду, рухомі стелажі, вільний доступ до літе-
ратури, окреме приміщення для техніки.
5. Ширші фінансові можливості для при-
дбання більшої кількості літератури.
6. Застосування санкцій до боржників, про-
хання не видавати на руки книги, наявні в од-
ному примірнику.
7. Дотримання тиші в читальному залі.
8. Готовність допомагати роботі бібліотеки.
Включне спостереження проводилось не
лише впродовж вказаного терміну (два міся-
ці), а й більш тривалого часу: протягом майже
двох останніх років. Результати спостережен-
ня не були запротокольовані, як цього вима-
гає соціологічний метод, а фіксувалися під час
обговорення результатів дослідження, за свід-
ченнями співробітників бібліотеки. Ми визна-
ли доречним подати результати спостережен-
ня за тими самими блоками, що й результати
анкетування.
Якість надання бібліотечних послуг.
Рівень роботи бібліотеки в цілому влаштовує
переважну більшість співробітників. Бувають
нарікання, які здебільшого пов’язані з відсут-
ністю потрібних книжок. Часто читачі зазна-
чають, що в бібліотеці затишно, що атмосфера
привітна і доброзичлива, приємно працювати.
В той же час є й інша точка зору, яка, на жаль,
висловлюється у вигляді нічим не підкріпле-
них заяв, що співробітники бібліотеки нічого
не роблять, лише чай п’ють.
Рівень інформаційного обслуговування в бі-
бліотеці. Складається враження, що читачам
хочеться чогось більшого, проте вони не зав-
жди чітко формулюють свої побажання (або не
формулюють їх взагалі). Приклад зауваження:
«Чому у вас не така бібліотека, як у Німеччи-
ні?»
Кількість та асортимент нових надходжень
читачів не завжди задовольняє. Вони хоті-
ли б отримувати більшу кількість і ширший
асортимент нових надходжень, їм бракує пе-
ріодичних видань, праць, випущених в інших
містах України, читачі відчувають нестачу ре-
гулярного притоку російськомовної наукової
літератури.
Читачі мають потребу в анонсах виставок,
досить часто про це запитують. Меншою мірою
потребують індивідуального інформування, за-
значаючи, що спроможні самі розібратися.
Кваліфікація та імідж бібліотечного персо-
налу.
Серйозних нарікань щодо кваліфікації персо-
налу немає. Певні непорозуміння, можливо, ви-
никали, хіба що при появі нових співробітників.
Читачі вказують, що бібліотекар може швидко
за кількома характеристиками книги знайти по-
трібну літературу, зокрема й за електронним ка-
талогом, що завжди на всі запитання отримують
вичерпну відповідь, що зі співробітницями біблі-
отеки приємно спілкуватися. Зазначають також,
що яскравий, почасти екстравагантний одяг не
заважає, а навпаки стимулює до роботи.
Правила та графік роботи.
Графік роботи бібліотеки влаштовує пере-
важну більшість співробітників. Інколи, що-
правда, є поодинокі справедливі нарікання на
ранкові запізнення.
Термін видачі книг на абонемент на 2 місяці
переважну більшість читачів влаштовує. Водно-
час спостерігаються систематичні порушення
цього терміну, книги подекуди роками не по-
вертаються до бібліотеки. Часто читачі вислов-
люються за вживання санкцій проти боржни-
ків, особливо коли чекають потрібну книгу по
півроку, проте не зазначають, які саме повинні
бути санкції. Однак регулярних перереєстрацій
читачі бібліотеки не дотримуються.
Електронні бази даних.
Користування електронним каталогом ще не
стало звичкою. Ним цікавиться лише частина
читачів, переважно молодшого віку, які пози-
тивно оцінюють існування такого каталогу, за-
питують, чи можна його перекинути на диск
і користуватися вдома. Іноді відвідувачі через
невміння користуватися комп’ютером про-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3116
сять бібліотекаря знайти за каталогом потріб-
ну книгу.
Перевага електронного каталогу чи паперо-
вого.
Відчутна перевага віддається паперовому
каталогу. При цьому читачі зазначають, що на-
віть у разі існування електронного, паперовий
каталог треба продовжувати.
Створення електронного каталогу видань
минулих років.
Запитання про електронний каталог видань
минулих років (ретроспективний) ставлять до-
статньо часто: наголошують, що він необхід-
ний, зокрема і його постатейна частина. Ще
частіше наголошують на потребі тематичного
пошуку (зокрема електронного).
Дедалі частіше читачі запитують, коли буде
можливий доступ до каталогу бібліотеки через
Інтернет. Запити чи існує в бібліотеці доступ до
Інтернету, поодинокі.
Технічне обладнання.
Найчастіше читачі наполягають на тому, що
в бібліотеці конче потрібен ксерокс, рідше, хоч
і теж доволі часто, запитують про наявність ска-
нера, ще рідше — про необхідність щось роздру-
кувати (потреба в принтері). Нові комп’ютери
для користування в читальному залі чита-
чі вважають вкрай необхідними. Застарілого
комп’ютера у залі відвідувачі часто лякаються,
запитуючи, «на яких дровах він працює», як він
включається, дивуючись, що така техніка взага-
лі може працювати: «Боже, який він у вас!». Та-
кож є справедливі нарікання на існування од-
ного комп’ютера для читачів.
Переходячи до аналізу отриманих результатів,
зазначимо, що для наочності, враховуючи логі-
ку викладу матеріалу, ми подаємо його за тими
ж п’ятьма тематичними блоками, в межах яких
описувались результати дослідження.
Якість надання бібліотечних послуг.
Проведене дослідження доводить, що якість
надання бібліотечних послуг влаштовує пере-
важну більшість читачів. Результати анкетуван-
ня показали, що рівнем роботи бібліотеки в ці-
лому задоволені 92 % читачів. Це повністю збі-
гається з результатами спостережень і свідчить
про високу оцінку роботи наукової бібліотеки
Інституту археології. Така оцінка не виключає
існування неминучих недоліків у роботі, ви-
кликаних найрізноманітнішими чинниками.
Для вирішення подібних питань цілком дореч-
ною є конструктивна критика як позитивний
рушій будь-якої роботи. Проте окремі вислов-
лювання про повну бездіяльність, отримані в
ході спостереження, важко вважати конструк-
тивною критикою, оскільки вони не містять
конкретних зауважень і свідчать, скоріш, про
особисте негативне ставлення окремих співро-
бітників до бібліотечного персоналу, а не про
якість надання бібліотечних послуг.
Поняття рівня роботи бібліотеки включає і
комфортні умови роботи читача. Тому важли-
во, що останнім часом, завдяки появі кондиці-
онерів, нормалізувався температурний режим
у читальному залі. Таким чином, можна зазна-
чити, що зауваження читачів з цього приводу
вже вдалося врахувати.
У той же час рівень інформаційного обслу-
говування читачі оцінюють як недостатньо ви-
сокий. Про це свідчать і результати анкетування
(лише 75 % задоволених) і результати спостере-
ження. Складається враження, що у цьому ви-
падку ми маємо справу з доречним прагненням
чогось кращого (можливо баченого в інших кра-
їнах), яке, однак, не формулюється у вигляді
конкретних запитів та пропозицій.
Кількістю та якістю нових надходжень не
задоволена переважна більшість читачів (58 %).
Бажання отримувати більшу кількість та шир-
ший асортимент нових надходжень, зокрема
російськомовних видань, виявляють і резуль-
тати спостереження. Проте вони не дають на-
стільки вираженої картини. Можливо, з пев-
них причин, читачі не завжди висловлюють з
цього приводу свої думки, напевно, розумію-
чи, що у вирішенні цього актуального питан-
ня не все залежить від співробітників біблі-
отеки. Варто зазначити, що, на жаль, не всі
читачі усвідомлюють свою роль в отриманні
більшого притоку наукової літератури. Маю-
чи тісні зв’язки із регіонами України, закор-
донними колегами, співробітники не завжди
пам’ятають про необхідність забезпечення бі-
бліотеки Інституту археології новою літера-
турою. Маємо навіть сумні приклади, коли
співробітники ІА НАНУ не приносять до бі-
бліотеки власні видання.
Зіставивши результати спостереження з
результатами анкетування, ми дійшли висно-
вку, що високий відсоток читачів (61 %), які
потребують індивідуального тематичного ін-
формування і анонсів виставок нових надхо-
джень, відображає потребу, скоріш, в остан-
ньому. В анонсах виставок зацікавлені усі без
винятку, на них завжди чекають. Можливо,
індивідуальне тематичне інформування по-
трібне меншою мірою, а можливо, ми не зо-
всім коректно сформулювали запитання і
його сенс виявився не достатньо зрозумілим
респондентам.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 117
Кваліфікація та імідж бібліотечного персо-
налу.
Розпочинаючи дослідження, ми не очіку-
вали на таку високу оцінку читачів нашої ді-
яльності, що приємно вразило. Зробивши ви-
сновок при спостереженнях про загальне за-
доволення рівнем кваліфікації співробітників
бібліотеки, ми все ж не сподівалися отримати
такі результати анкетування — 99 %! Настільки
високу оцінку ми вважаємо авансом і будемо
намагатися якнайповніше їй відповідати.
Певною мірою такий результат — задово-
лення читацьких запитів — ми отримуємо за-
вдяки досить злагодженій роботі всієї коман-
ди, взаємодоповнюваності та взаємодопомозі.
Зазвичай, якщо запит читача перевищує про-
фесійні можливості співробітника, він переа-
дресується більш кваліфікованому в цій галу-
зі, інколи відповідь знаходиться завдяки ко-
лективним зусиллям. Значну увагу ми завжди
приділяємо і професійному зростанню, що є
необхідною запорукою якісної роботи. Єдине,
що засмучує, це сьогоднішня відсутність мож-
ливості стимулювати це професійне зростан-
ня за рахунок підвищення платні, оскільки всі
співробітники бібліотеки, займаючи найвищу
посаду — провідного бібліотекаря, отримують
зарплатню рівня старшого лаборанта.
Дещо нижчим було задоволення іміджем бі-
бліотечного персоналу (86 %), хоча, напевно,
ми досить загально сформулювали це запитан-
ня, тому нез’ясованим залишилось, якими ж
нас хочуть бачити наші читачі.
Правила та графік роботи.
Стосовно графіка роботи ніяких несподі-
ванок результати дослідження не виявили. Він
звичний, влаштовує переважну більшість чи-
тачів (93 %), хіба що інколи студенти чи приїж-
джі запитують, а чи працює бібліотека у вихід-
ні. Відповідаємо, що ні, хоча насправді досить
часто працює і у вихідні, і ще частіше — вечо-
рами, оскільки певну частину роботи, що по-
требує уваги, зосередженості тощо, врахову-
ючи цілу низку чинників, виконуємо саме в
цей час. Проведене дослідження допомогло
нам також виявити й цю проблему, частково
пов’язану із потребою переструктурувати свій
робочий час.
Болюче питання правил, передусім терміну
видачі книг на абонемент, однозначної відпо-
віді не отримало. З одного боку, 72 % читачів
вважає термін 2 місяці цілком достатнім для
опрацювання книги. Ще більша кількість чи-
тачів (78 %) висловлюються за вживання санк-
цій проти боржників. Такі показники повніс-
тю підтверджують і результати спостережен-
ня. Це цілком зрозуміло, оскільки всі хочуть
вчасно отримувати потрібну літературу, про-
те виникає природне запитання, звідки ж тоді
беруться боржники. Список затятих боржни-
ків, які ми склали навесні 2008 року, нарахо-
вував близько 40 осіб. І це були лише ті спів-
робітники, які тримали книги більше року (в
деяких випадках кілька років) і не повернули
їх навіть після кількох нагадувань! Складається
стійке враження, що досить часто двомісячний
термін користування книгою вважається при-
йнятним, коли йдеться про когось іншого, а не
про самого себе.
Оскільки один з авторів статті є кандида-
том історичних наук, а інший — веде плідну
дослідницьку діяльність, то ми цілком можемо
зрозуміти небажання читача розлучатися з по-
трібною книгою. Проте звернемо увагу на пе-
релік дій, які вжили співробітники бібліотеки
для повернення заборгованої літератури лише
2008 року: перевірили всі читацькі формуля-
ри; виписали борги кожного читача; склали
списки і довели їх до відома завідувачів, уче-
них секретарів відділів, кожного боржника;
підготували і зробили повідомлення на бібліо-
течній раді, підготували подання до наказу ди-
ректора, оприлюднили списки боржників, які
позбавлені права користування бібліотекою
(близько 20 читачів-співробітників Інститу-
ту досі мають давні заборгованості). Таким чи-
ном, виникло величезне додаткове робоче на-
вантаження: принаймні одна година робочого
часу щодня витрачалася на подолання забор-
гованості. Отже, сили і час, які можна було б
ефективно використовувати, відволікаються
на роботу з боржниками.
Напевно, слід шукати прийнятний для всіх
компроміс між наявними правилами та акту-
альними потребами читача. Як можливі варі-
анти можна запропонувати читачам оцифро-
вувати потрібні їм на тривалий термін книги
і журнальні статті, з подальшим представлен-
ням електронної версії до бібліотеки, а авторам
— надавати електронні копії нових книг тощо.
З’ясовуючи питання правил, варто торкну-
тися й такого неписаного правила роботи в бі-
бліотеці як тиша. На превеликий жаль, цього
правила часто не дотримуються ні читачі, ні бі-
бліотечний персонал. Певною мірою співробіт-
ників бібліотеки виправдовує відсутність від-
межованої робочої кімнати, проте зауваження
щодо дотримання тиші, висловлене в додатках
до анкети, вважаємо цілком доречним.
Електронні бази даних.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3118
При підрахунку даних анкетування ми були
здивовані високим відсотком читачів, які від-
дають перевагу користуванню електронним
каталогом — 72 %. До того ж, ці дані зовсім не
збігаються з результатами спостереження, за
якими до електронного каталогу звертається
невелика частка відвідувачів. Напевно, голо-
вний сенс результатів анкетного опитування
полягає в тому, що переважна більшість нау-
ковців вже призвичаїлась до електронних тех-
нологій і, відповідаючи на запитання анкети,
таким чином демонструвала свою готовність їх
використовувати.
Проте, на нашу думку, на цьому шляху сто-
ять принаймні дві головні перешкоди. По-
перше, наявне технічне обладнання, призна-
чене для роботи в читальному залі бібліотеки
(один комп’ютер зразка 1998 року) не заохочує
до його використання, хоча маємо надію ви-
правити цю ситуацію найближчим часом. По-
друге, набагато складніша і серйозніша пробле-
ма, а саме, доступність в електронному каталозі
лише частини книжкового фонду: надходжень
за останні 10 років. Тому в ретроспективному
пошуку літератури читачі й звертаються до па-
перового каталогу, не маючи можливості задо-
вольнити свою потребу іншим чином.
Результати спостереження і анкетування
(97 %) засвідчують, що читачі достатньо часто
наголошують на нагальній потребі створення
ретроспективного каталогу. Поділяючи таку
думку, мусимо відверто сказати, що в межах зви-
чайного робочого часу, у теперішньому складі
колективу розпочати цю роботу можливо. Про-
те виконання її, враховуючи обсяги книжково-
го фонду наукової бібліотеки Інституту архео-
логії — понад 80 тисяч примірни ків — розтяг-
неться на десятиріччя. Це колосальні часові
затрати і жодна з відомих нам бібліотек не ви-
рішувала їх лише завдяки роботі власних спів-
робітників. Певні кроки на цьому шляху вже
було зроблено: бібліотека доклала чималих зу-
силь для придбання бібліотечної програми
ІРБІС, яка відповідає всім міжнародним ви-
могам до сучасних бібліотечних систем. ІРБІС
підтримує довільну кількість баз даних і роботу
будь-якого типу без обмеження кількості ко-
ристувачів; вона повністю сумісна з міжнарод-
ними форматами UNIMARC, RUSMARC, за-
вдяки чому можливе використання даних спо-
ріднених бібліотек. Програма дозволяє здій сни-
ти швидкий пошук за будь-яким елементом
опису, підтримує повні тексти, графічні дані,
має широкі можливості для адаптації до умов
роботи конкретної бібліотеки.
Значно розширити пошукові можливості
читача можна було б завдяки наявності досту-
пу до Інтернету в приміщенні бібліотеки. Таку
потребу на сьогодні, за результатами опиту-
вання, відчувають 69 % читачів. Тривалі очіку-
вання приєднання бібліотеки до мережі Ін-
терне ту у 2008 р. таки виправдалися. Проте
приєднано лише робоче приміщення, а пере-
шкодою у поширенні мережі на читальний зал
стала відсутність там комп’ю терного обладнан-
ня сучасного рівня.
Відсутність доступу до Інтернету стоїть і на
заваді використання співробітниками повно-
текстових баз даних кількох закордонних на-
укових видавництв, які вже третій рік поспіль
підписує для установ НАН України Національ-
на бібліотека України імені В. Вернадського.
Користування цими ресурсами можливе лише
з ІР-адреси наукових Інститутів.
88 % читачів зазначили, що мають потребу
віддаленого доступу до електронного каталогу
бібліотеки, хоча спостереження виявили менше
охочих. Напевно в цьому випадку ми також ма-
ємо справу, з одного боку, з готовністю до ви-
користання можливостей сучасних технологій,
а з іншого — з неможливістю цю готовність вті-
лити в життя. На сайті Інституту серед перелі-
ку відділів існує й наукова бібліотека Інститу-
ту, проте своєї сторінки вона не має. Вирішення
питання створення веб-сторінки бібліотеки, як
і питань доступу до Інтернет-ресурсів, впрова-
дження нових технологій, відпрацювання біблі-
отечної програми конче потребують постійної
технічної підтримки.
Технічне обладнання.
Бажання читачів користуватися сучасним
технічним обладнанням у читальному залі біблі-
отеки є однозначним і цілком природним. Це
підтверджують анкетування і спостереження.
Найбільше потребують ксерокса (99 %), сучас-
них комп’ютерів (92 %), сканера (90 %) та прин-
тера (88 %). Звісно, кількість наявної в бібліотеці
техніки поступово збільшується, проте це відбу-
вається дуже поступово. Щоправда, трапляють-
ся і дивні, майже казкові речі: нещодавно один з
читачів подарував бібліотеці сканер.
Підсумовуючи результати, вкажемо, що, на
нашу думку, гіпотезу щодо існування потреби
читачів наукової бібліотеки Інституту археоло-
гії в розвитку електронних ресурсів і розши-
ренні та вдосконаленні сфери бібліотечно-
інфор ма цій ного обслуговування повністю під-
твердили дослідження. Тепер ми знаємо, що
насправді потрібно читачу, і це повністю збіга-
ється з нашим розумінням напрямів подаль-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 119
завідувачів бібліотеки з понад 30-річним стажем:
Є.О. Дзбановського та К.С. Корнієнко.
Тож щиро запрошуємо всіх до співпраці.
Усі зауваження, пропозиції, побажання, будь-
які форми допомоги, запропоновані захо-
ди тощо будуть сприйняті, обговорені та вра-
ховані. З цією метою створено Благодійний
фонд сприяння розвитку бубліотечної та ар-
хівної справи імені Федора Вовка (ел. адреса:
bibliarch@mail.ru) Дійсно якісні зміни можли-
ві лише за умови Вашого активного втручан-
ня, шановні читачі.
шої діяльності, планами і бажаннями. Проте
постає наступне запитання: яким чином цього
досягти і якими мають бути конкретні кроки
на цьому шляху. Багато чого ми можемо і муси-
мо зробити самі. Багато в чому подальша доля
бібліотеки залежить від того, наскільки актив-
ними, зацікавленими і спроможними будуть
усі її читачі, оскільки це НАША З ВАМИ біблі-
отека. 2009 р. во на, як і весь Інститут, відзначати-
ме своє 90-річчя. І все її теперішнє надбання —
це результат спільної роботи значної кількості
причетних до неї людей, зокрема, двох колишніх
Богза Н.Ф. Информационные ресурсы современной библиотеки: от накопления к развитию и эффективному ис-
пользованию // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудни-
чества: Труды 9-й международной конференции «Крым-2002». — М., 2002. — С. 754—758.
ГЯдов В.А. Социологическое исследование.— Самара, 1995.
Одержано 18.11.2008
11 квітня 2009 р. доктору історичних наук, про-
фесору Львівського національного університе-
ту Оксані Омелянівні Франко виповнилося 70
років.
Народилася О.О. Франко в м. Калуші на
Івано-Франківщині в родині брата Івана Фран-
ка — Онуфрія, себто є внучатою племінницею
Великого Каменяра. У 1955 р. закінчила Калусь-
ку середню школу № 1, а в 1960 р. — історичний
факультет Львівського державного університету.
З 1960 по 1968 рік проживала в Санкт-Петербурзі
(тоді Ленінграді), де працювала науковцем у цен-
тральних державних архівах, далі понад два деся-
тиліття мешкала у Києві. В ті роки (1968—1975)
Оксана Франко — старший науковий співробіт-
ник та завідувач відділу Центрального державно-
го історичного архіву в Києві.
П’ятнадцять років життя (1975—1990) Окса-
на Омелянівна присвятила українській археоло-
гії, працюючи завідувачем Наукового архіву Ін-
ституту археології в Києві, періодично виїжджа-
ла в археологічні експедиції, щоб «відчути смак»
справжнього польового дослідження. Науковий
архів Інституту археології є одним з найбільших
академічних архівів України і нараховує понад
200 тис. одиниць зберігання за ХVIII—ХХІ ст.
Щорічно, у часи роботи в архіві О.О. Франко,
до архіву надходили 180—200 звітів не тільки
українських археологів, а й союзних та інозем-
них вчених, які проводили археологічні розкоп-
ки на теренах України. Їх описували, системати-
зували, на них складали картотеку для введен-
ня інформації в обіг. Саме з архіву розпочалась
комп’ютеризація в інституті. Особливо береж-
но О.О. Франко ставилась до особових архівів і
всіляко сприяла їх збору, опрацюванню і публі-
кації матеріалів. Під її керівництвом опрацьова-
но особові архіви Л.М. Славіна, Л.Д. Дмитрова,
В.П. Петрова, Музею старожитностей при Ки-
ївському університеті та багато інших. Як спе-
ціаліст в галузі археологічного джерелознавства
та історії науки Оксана Франко написала понад
20 оглядів архівної спадщини видатних архео-
логів України, серед яких: Федір Вовк, Данило
Щербаківський, Вікентій Хвойка, Сергій Гам-
ченко, Володимир Грінченко, Микола Мака-
До 70-річчя
ОКСАНИ ОМЕЛЯНІВНИ ФРАНКО
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65371 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:55Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колеснікова, В.А Черновол, І.В. 2014-06-24T13:59:46Z 2014-06-24T13:59:46Z 2009 Бібліотека Інституту археології очима читачів / В.А. Колеснікова, І.В. Черновол // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 113-119. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65371 uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Бібліотека Інституту археології очима читачів Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотека Інституту археології очима читачів Колеснікова, В.А Черновол, І.В. Хроніка |
| title | Бібліотека Інституту археології очима читачів |
| title_full | Бібліотека Інституту археології очима читачів |
| title_fullStr | Бібліотека Інституту археології очима читачів |
| title_full_unstemmed | Бібліотека Інституту археології очима читачів |
| title_short | Бібліотека Інституту археології очима читачів |
| title_sort | бібліотека інституту археології очима читачів |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65371 |
| work_keys_str_mv | AT kolesníkovava bíblíotekaínstitutuarheologííočimačitačív AT černovolív bíblíotekaínstitutuarheologííočimačitačív |