Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект)
У статті розглянуто сучасний стан археологічних та антропологічних досліджень населення середньовічного Чернігова, висвітлено проблему формування антропологічного типу сіверян, зокрема, так званих чернігівських полян таінших, синхронних і пізніших слов’янських груп населення Дніпровського Лівобережж...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65475 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) / Ю.В. Долженко // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 42-49. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859683144504967168 |
|---|---|
| author | Долженко, Ю.В. |
| author_facet | Долженко, Ю.В. |
| citation_txt | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) / Ю.В. Долженко // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 42-49. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | У статті розглянуто сучасний стан археологічних та антропологічних досліджень населення середньовічного Чернігова, висвітлено проблему формування антропологічного типу сіверян, зокрема, так званих чернігівських полян таінших, синхронних і пізніших слов’янських груп населення Дніпровського Лівобережжя та Правобережжя.
Несмотря на большое внимание исследователей к проблеме этнической принадлежности населения Чернигова и его округи в эпоху средневековья, решение ее не имеет однозначного ответа. Сформированная историками и археологами еще на рубеже XIX–XX вв. точка зрения на эти земли как северянские (П.В. Голубовский, Д.И. Багалей, Н.П. Барсов, С.М. Середонин, М.С. Грушевский и др.) и имеющая сторонников и ныне (В.В. Мавродин, А.Н. Насонов, О.В. Сухобоков, П.П. Толочко, А.П. Моця и др.), в послевоенные годы пополнилась еще одной, по которой территорию по оба берега среднего течения Днепра занимали поляне (Б.А. Рыбаков, И.П. Русанова). Подключение к решению этой проблемы антропологов демонстрирует довольно сложную ситуацию. Фактически все исследователи отмечают антропологическую неоднородность восточных славян вообще и Среднего Поднепровья в частности, а также участие в формировании этого населения носителей различных антропологических типов (Г.Ф. Дебец, Т.И. Алексеева, В.Д. Дьяченко, П.М. Покас, Т.А. Рудич и др.). На этом фоне отличия между отдельными славянскими племенами едва намечены. Так, по Т.И. Алексеевой, характеристика, данная полянам, может быть в полной мере отнесена и к северянам, однако последние отличаются выраженной долихокранией и более узким лицом. Выход из этой ситуации возможен после введения в научный оборот новых антрпологических материалов и их краниологического, краниоскопического и остеологического анализа, которые дадут возможность выявить морфологический компонент в городоском древнерусском населении Чернигова, а также генетические связи этого населения с более ранним, синхронным и более поздним.
Despite great attention from researchers to the problem of ethnic identity of habitants of Cherrnihiv and its suburbs in Mediaeval Age the solution to this problem does not have a simple answer. The point of view formed by the historians and archaeologists at the edge of the 19th and the 20th centuries (P.V. Holubovskyj, D.I. Bahaley, N.P. Barsov, S.M. Seredonin, M.S. Hrushevskyj, and others) that these lands belonged to the Siveryans and having its followers today (V.V. Mavrodin, A.N. Nasonov, O.V. Sukhobokov, P.P. Tolochko, O.P. Motsya and others), after the war was supplemented by another one, according to which the territory on both banks of the middle flow of the Dnipro River was occupied by the Polyans (B.O. Rybakov, I.P. Rusanova). Involvement of anthropologists in solving this problem shows quite a difficult situation. All researchers note the anthropological diversity of the Eastern Slavs in general and those habiting in the Dnipro River middle region in particular, and also the participation of bearers of various anthropological types in forming this population (H.F. Debets, T.I. Alexeeva, V.D. Dyachenko, P.M. Pokas, T.O. Rudych and others). Against this background the distinctions between separate Slavic tribes are hardly traced. For instance, according to T.I. Alexeeva, description given to the Polyans can be completely used for the Siverians; however, the latter are distinguished as highly dolichocephalic and having narrower faces. It is possible to solve this problem after presenting to the scientific circulation new archaeological materials and their craniological, cranioscopical, and osteological analyses which will allow the authors to find a morphological component in urban Ancient Rus habitants of Chernihiv, and also their genetic links with the previous, synchronous, and successive populations.
|
| first_indexed | 2025-11-30T21:40:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 142
south that are naturally divided could have been used as fields, while the territory on the left bank was more expedient if used
for animal husbandry. Analysis of a source zone in general suggests the lack of land suitable for agriculture, which in its turn
allows the authors to presume that the population hardly could fully support themselves, and probably part of plant products
were received from the outside. Instead, for animal husbandry they had all conditions: wide pastures and hayfields.
A high level of agricultural development is confirmed by the finds of various tools and devices for initial (two types
of ards) and repeated tillage (hoes, spades), harvesting (sickles, scythes), storing (pithoi, warehouses), and processing of
products (millstones, grinding stones), and it is also corroborated by the palaeobotanic spectrum of a site, which includes all
the main crops among which winter ones (rye). Perhaps agricultural products were partly used in animal husbandry.
Archaeozoological material allows the authors to affirm that by a headcount the first position was occupied by domestic
bull (30,5 %), followed by domestic pig (29 %), then sheep and goat (22 %), and finally horse (18,5 %). If converted into the
volume of meat products it amounted to 51,2 % for domestic bull, 25,8 % for domestic pig, 17,8 % for horse, and 5,2 % for
sheep and goat. Horse was used first of all for riding (burials of fully equipped horses); small breed of cattle was also used for
wool. In general, animal husbandry type can be determined as pasture and as seasonal one. Presence of specialized fortified
structures confirms that animals in cold season were kept within the settlement.
Проблема походження, антропологічного скла-
ду та генетичних зв’язків давньоруського насе-
лення Чернігова з початку Х до кінця ХІІІ ст.
є важливою для вивчення історії середньо-
вічної людності Східної Європи. Однак, по-
при вагомий доробок учених, досі нема єди-
ної точки зору щодо становлення та історич-
ного розвитку цього середньовічного міста.
Нез’ясованими залишаються питання форму-
вання антропологічних типів сіверян загалом
і, зокрема, так званих чернігівських полян, ко-
трих нині іменують західними сіверянами (То-
лочко 1987, с. 241), та інших синхронних і піз-
ніших слов’янських груп населення Дніпров-
ського Лівобережжя та Правобережжя. Ця
проблема має неабияке значення, адже йдеть-
ся про місце стародавнього Чернігова на ан-
тропологічній та етнічній мапах Східної Євро-
пи. Її розв’язання ускладнюється тим, що про-
тягом багатьох століть ця територія зазнавала
різних культурних впливів через розташуван-
ня Чернігова. На мапі давньоруських князівств
Х—ХІІІ ст., складеній Б.О. Рибаковим, Черні-
гів локалізовано на південно-західному краю
сіверянського ареалу, де сходились землі літо-
писних древлян, полян, дреговичів і в’ятичів
(Рыбаков 1947; 1949).
Серед істориків та археологів досі немає і
єдиної точки зору стосовно меж розселення
сіверян. Більшість дослідників їхнім західним
кордоном вважають Дніпро (Багалей 1882;
Барсов 1885; Голубовский 1908; Середонин
1916; Насонов 1951; Сухобоков 1975; Мавро-
дин 1978; Грушевський 1992 та ін.).
Італійський хроніст XVI—XVII ст. Олек-
сандр Гваньїні про велике князівство Сіверсь-
ке повідомляв: «Замків і міст у цьому князівстві
май же 70, між ними найголовніші такі: Новгород-
Сіверський, котрий здавна звуть Стародубом, Пу-
тивль та Чернігів» (Гваньїні 2007, с. 584—585) 1.
«Чернігів — племінне місто Сіверян, центр зем-
лі цього племені, зберігши значення політичного
цен тру зараз й з давнього періоду Руської істо-
рії», — писав пізніше П.В. Голубовський (Голу-
бовский 1908, с. 50). Такої само думки дотриму-
вався й М.С. Грушевський. Висвітлюючи істо-
рію Сіверщини, він стверджував: «На початку
Х ст. по звісткам Олегової умови, потвердженим
Ю.В. Долженко
НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГОВА І ОКРУГИ ЗА ДОБИ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (антропологічний аспект)
У статті розглянуто сучасний стан археологічних та антропологічних досліджень населення середньовічного Чер-
нігова, висвітлено проблему формування антропологічного типу сіверян, зокрема, так званих чернігівських полян та
інших, синхронних і пізніших слов’янських груп населення Дніпровського Лівобережжя та Правобережжя.
К л ю ч о в і с л о в а: середньовіччя, антропологія, краніологія, сіверяни, поляни
© Ю.В. ДОЛЖЕНКО, 2010 1 Тут і далі переклад з російської Ю.В. Долженка.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 43
і оповіданнєм Константина Порфирородного, і по
поглядам Повісті, найважнійші центри Сівер-
щини — Чернігів, Переяслав, Любеч, мали вже
бути обсаджені київськими залогами й наміст-
никами» (Грушевський 1992, с. 314). Починаю-
чи опис Чернігівщини, відомий історик зазна-
чав: «Святополк по смерті батька опанував ра-
зом з Київом мабуть і цілу Сіверщину (Чернігів і
Переяслав), вернув собі Туровську волость (коли
вона була відібрана у нього), по смерті Святос-
лава здобув Деревську землю, після Бориса і Глі-
ба — східні волости Оки й Волги» (Грушевський
1992, с. 8). Таким чином, він відносив Чернігів
до Сіверщини.
В.Б. Антонович, Д.Я. Самоквасов, О.А. Спі-
цин також дотримувалися думки про належ-
ність сіверянам усієї лівобережної частини
Середнього Подніпров’я. Д.Я. Самоквасов
обґрунтовував це історичними та археологіч-
ними даними і схилявся до того, що такі великі
міста Лівобережжя, як Чернігів та Переяслав,
слід вважати політичними центрами сіверян.
На користь етнічної належності цієї території
вказувала подібність курганів під Черніговом,
Переяславом, Сєднєвим, Стародубом і Любе-
чем, а також язичницький спосіб поховання в
курганах дніпровського лісостепного Лівобе-
режжя, що збігався з описаним Нестором по-
ховальним ритуалом сіверян (Антонович 1885;
Самоквасов 1887; 1916; Спицын 1899).
Іншої думки стосовно належності корінно-
го населення Чернігова дотримувалися такі до-
слідники, як Б.О. Рибаков (1947), Г.Ф. Солов-
йова (1956), Є.І. Тимофєєв (1961), І.П. Русанова
(1966). Проаналізувавши усі доступні на той час
археологічні матеріали, Б.О. Рибаков дійшов
висновку, що обидва береги середнього Дні-
пра займали поляни, а отже, немає жодних під-
став розміщувати сіверян на всьому лівобереж-
жі Дніпра. Це дозволило вченому стверджувати,
що сіверяни не були корінними мешканця-
ми Чернігова, а входили в якості найманців до
складу війська Мстислава (Рыбаков 1947, с. 81—
82). Згодом дослідник вказував, що давній Чер-
нігів утворився внаслідок об’єднання декіль-
кох слов’янських поселень (Рыбаков 1949, с. 7).
До цієї точки зору приєдналися й інші (Солов-
йова 1956; Русанова, 1966). Висунувши припу-
щення, що в X—XII ст. поляни займали всю об-
ласть ямних підкурганних поховань на правому
та лівому берегах Дніпра, І.П. Русанова розви-
нула концепцію Б.О. Рибакова (Русанова 1966,
с. 25—27).
В.В. Сєдов також вказував, що сіверяни, згід-
но руського літопису, займали басейни Десни,
Сейма і Сули (Седов 1966, с. 26—27). Дослід-
ник категорично не погоджувався з І.П. Руса-
новою та Є.І. Тимофєєвим, які стверджували,
що кургани з ямними тілопокладеннями у лі-
совій смузі Східної Європи полишені колоніс-
тами із Середнього Подніпров’я, переважно
з полянської землі. Для визначення кордонів
ареалу полян В.В. Сєдов запропонував скорис-
татися однією важливою особливістю обря-
ду полян, а саме глиняною підмазкою, на якій
розпалювали багаття і на яку клали останки
тілоспалення. Підбиваючи підсумки, дослід-
ник науважував, що до регіону полян входи-
ли міста Київ, Любеч, Переяслав, і це повніс-
тю збігається з даними руських літописів. Чер-
нігів же був розташований у прикордонній чи
то змішаній поляно-сіверянській смузі (Седов
1982, с. 106—112). О.В. Сухобоков теж дотри-
мувся думки, що «населення Дніпровського ліво-
бережжя у X—XIII ст. і у східних районах було
переважно сіверянським», проте, зазначав що
«вважати проблему вирішеною на підставі лише
археологічних матеріалів, до того ж дослідже-
них далеко не повністю, не можна» (Сухобоков
1975, с. 143—148).
На труднощі, що виникають при пошуку
етновизначальних рис матеріальної культури
полян, звернув увагу П.П. Толочко. Вчений
піддав критиці висновки І.П. Русанової про
те, що характерною полянською рисою є кур-
гани з ямним обрядом поховання. На думку
П.П. Толочка, єдність поховального обряду, як
і інших елементів матеріальної культури в Се-
редньому Подніпров’ї і Нижньому Подесенні,
визначалася процесами політичної консоліда-
ції населення. Дослідник також зазначив, що
на півдні і південному заході групи близьких
племен становили поляни, сіверяни (чернігів-
ські), древляни і частково дреговичі, волиняни
і дуліби, тиверці та білі хорвати (Толочко 1996,
с. 243—244).
Для з’ясування питань історичної географії
та етногенезу ранніх слов’ян науковці вико-
ристовують різні за походженням, формою, ха-
рактером і обсягом інформації історичні дже-
рела. Важливе місце у лінгвістичній групі дже-
рел посідають дані топонімії. Звернемо увагу
на такий топоформант як «-ичі». Аналізуючи
ареал назв на «-ичі», О.А. Купчинський тор-
кнувся і нашого регіону. Порівнюючи терито-
рії сіверян, дулібів і древлян, дослідник знай-
шов на сіверянській території значно менше
пунктів з такими назвами, а між Сулою і Сей-
мом вони майже зовсім не збереглися. Посе-
лення з назвами на «-ичі» на колишній терито-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 144
рії сіверян розташовані дуже нерівномірно. За
станом на XII—XVIII ст. їх здебільшого виявле-
но у північній частині Лівобережжя — на пів-
ніч від витоків Сули й Удаю, обабіч Сейму (пе-
реважно на Правобережжі) та по обидва боки
Десни і Снову, де зафіксовано певні скупчення
таких назв. На півночі вони сягають р. Іпуть.
На південь від них пунктів з назвами на «-ичі»
майже немає. Якщо йдеться про північну час-
тину території сіверян, то і там давні поселен-
ня з такими назвами трапляються доволі рідко,
і їх, очевидно, слід оцінювати як залишок дав-
ніх епох (Купчинський 1981).
Щодо належності Чернігова полянам чи сі-
верянам, то О.А. Купчинський не дійшов од-
нозначних висновків. Належність Чернігова
по лянам не підтверджується розташуванням
географічних назв на «-ичі». Чернігів, на захід
і північний захід від якого зосереджуються такі
назви, утворюючи скупчення, об’єднував, оче-
видно, окрему територіально-племінну гру-
пу. Відносно рівномірне поширення на північ
і північний схід від нього поселень із назвами
на «-ичі» вказує на помітне тяжіння Черніго-
ва і його околиць до північно-східного регіону,
який розкинувся по р. Снов і на схід від неї, що
свідчило б про зв’язок Чернігова з сіверянами.
Проте ці факти не перечать зв’язку і можли-
вому єднанню цих земель із полянами. Якщо
прийняти концепцію Б.О. Рибакова, який від-
кидає етнічну спорідненість Чернігова і його
околиць з сіверянами, то район Лівобережжя
між Десною та Дніпром і до верхів’їв Сули слід
вважати мало підкріпленим поширенням назв
на «-ичі» (Купчинський 1981, с. 195).
Повертаючись до археологічного вивчення
Чернігова, відзначимо, що активний етап цьо-
го припадає на 1970—1990-і рр. (В.П. Ковален-
ко, О.В. Шекун, А.Л. Казаков та ін.). Матері-
али поховань давньоруського часу дозволили
окреслити межі проживання на території Се-
реднього Подніпров’я в таких давньоруських
містах, як Чернігів, Любеч, Київ, Переяслав,
Витачів, у другій половині І тис. літописних
племен — полян, древлян, сіверян. 20 років
тривають дискусії (Моця 1987, с. 4; 1993, с. 108)
про те, де саме мешкали літописні сіверяни та
поляни. А.Л. Казаков відзначив, що Чернігів
розташований начебто за межею ареалу роз-
повсюдження роменських пам’яток, через що
і питання про виникнення міста як великого
родоплемінного центру літописних сіверян є
вкрай спірним (Казаков 1995, с. 77).
Починаючи з 2002 р., у різних районах Чер-
нігова досліджено площу близько 20 тис. м2 і
отримано інформацію, яка дозволяє доповни-
ти і частково переглянути погляди, які склали-
ся раніше щодо тенденції розвитку Чернігова
ІХ—ХІІІ ст. (Казаков, Черненко 2007). Досвід
тривалих археологічних досліджень Чернігова
доводить, що місто у давньоруський час пере-
бувало на перетині ареалів чотирьох племен:
полян, сіверян, дреговичів і радимичів, що
підтверджується масовими знахідками марке-
рів різних племен, зокрема таких як скроневі
кільця. На культуру місцевого населення впли-
нули також і тюрки. С.О. Сорокін вважає, що з
археологічної точки зору Чернігів суттєво різ-
ниться від інших міст і є типовим середньовіч-
ним містом. Так, скроневих кілець у півтора
оберти тут виявлено близько 100 од., а сіверян-
ських спіралеподібних — всього 3—4 по всьо-
му Чернігову.
Зауважимо, що місто Чернігів значний час
не було об’єктом спеціального антропологіч-
ного дослідження. Антропологи систематично
вивчали загалом Чернігівщину, південні русь-
кі землі, Середнє Подніпров’я тощо. Матеріа-
ли зі слов’янських курганів Чернігівщини, та й
загалом майже з усієї території Дніпровського
басейну, вперше дослідив російський антропо-
лог А.П. Богданов. У 1879 р. (на засіданні Дру-
гого з’їзду антропологів з приводу антрополо-
гічної виставки) він зробив доповідь про чере-
пи з курганів Сіверянської землі Чернігівської
губернії (Богданов 1880). Вчений відзначав
субдоліхокранність (за середніми величинами)
більшості черепів (черепний індекс 75,1—77,8),
їхню середньо- та високоорбітність, причому
підкреслив, що жіночі черепи є дуже вузьколи-
цими, чоловічі, навпаки, — більш широколи-
цими. Таким чином, ще не роблячи висновків
про належність цих черепів слов’янам, а точ-
ніше — сіверянам, А.Б. Богданов уперше по-
дав антропологічний опис курганних черепів із
цієї території.
Для розв’язання питання про склад населен-
ня Чернігова важливе значення мають антропо-
логічні дослідження, оскільки внаслідок три-
валого вивчення фізичного типу представни-
ків різних східнослов’янських племен науковці
отримали можливість групової ідентифікації їх
за основними краніологічними, краніоскопіч-
ними та дискретно-варіативними ознаками.
Вибіркові антропологічні дослідження у
Чернігові провадив В.В. Бунак (Bunak 1932),
який не обмежився лише містом і дослідив
краніологічні серії сіверян з нижньої течії Дес-
ни, в’ятичів Підмосков’я і кривичів з верхньої
течії Дніпра (Смоленщина). Антропологічний
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 45
тип сіверян і в’ятичів, за В.В. Бунаком, нале-
жить до понтійського варіанту середземно-
морського расового типу, який сформувався у
Причорномор’ї. Дослідник знайшов антропо-
логічні відмінності між окремими племенами
та дійшов висновку про подібність сіверян та,
меншою мірою, в’ятичів до сардинців як пред-
ставників середземноморського типу, також
відзначивши неоднорідність антропологічно-
го складу середньовічного населення Чернігів-
щини (див.: Трофимова 1946, с. 93).
Т.О. Трофимова дослідила приблизно 800 че-
репів кривичів, в’ятичів, полян, древлян, пів-
нічних радимичів і дреговичів. І вона, і В.В. Бу-
нак вказували на антропологічну неоднорід-
ність східних слов’ян. Т.О. Трофимова вирізнила
серед середньовічної слов’янської людності Ук-
раїни три європеоїдні типи, а саме: мезо-до лі хо-
кефальний широколиций, властивий древ ля-
нам, доліхокефальний вузьколиций, при та ман-
ний сіверянам і переяславським полянам та
мезо-доліхокефальний вузьколиций, пошире-
ний серед жителів Чернігівського регіону. Кож-
ному з них вона знайшла аналоги на суміжних
або більш віддалених територіях. Так, мезо-
доліхокефальний тип, за Т.О. Трофимовою, тра-
пляється також серед полоцьких кривичів,
дреговичів, радимичів, деяких груп словен
Приільмення, у чуді північно-західних земель
Східної Європи, середньовічної іжори, деяких
етнічних груп цього часу Прибалтики, Прусії,
Нідерландів та Скандинавії. Вузьколиций до-
ліхокефальний тип, на думку дослідниці, пред-
ставлено не лише на Лівобережжі України, а й
серед в’ятичів та кривичів, населення Болгар-
ського царства і міських жителів Золотої Орди.
Нарешті, мезо-доліхо кефальний тип не має
прямих регіональних аналогів. Водночас він
властивий черепам з «полів поховальних урн»,
тобто носіям черняхівської культури. Дослід-
ниця вперше розділила за схемою Б.О. Рибакова
курганні краніологічні матеріали, які Г.Ф. Де-
бец відносив до сіверян, на полянські та сіве-
рянські. Було відзначено доліхокранію полян,
середній розвиток рельєфу черепа, вузьке та
середньовисоке обличчя, дуже випнутий ніс.
Чернігівську групу полян (як тоді називали
місцевих жителів) Т.О. Трофимова виділила в
локальну групу на ґрунті поєднання мезо-
доліхокранії з вузьким обличчям, також вона
помітила деякі відмінності між черепами чер-
нігівської та переяславської груп. Так, черепи
чернігівської групи відрізняються меншими
абсо лют ними розмірами, черепний індекс тро-
хи вищий, рельєф черепа розвинутий слабко,
пентагоноїдна форма черепа трапляється у
50 % випадків, обличчя вузьке та нижче не
тільки за абсолютними розмірами, але й за ін-
дексом обличчя, черепи більш широконосі: в
будові нижнього краю грушоподібного отвору
антропінну форму відзначено лише у 50 % ви-
падках (Трофимова 1946, с. 100).
Г.Ф. Дебец до сіверянської етнічної групи
відніс усі краніологічні колекції, які походи-
ли з чернігівських та переяславських курганів,
і відзначив неоднорідність антропологічного
складу середньовічного населення Чернігів-
щини (Дебец 1948, с. 288).
Вказані антропологічні дослідження було
переглянуто й істотно доповнено Т.І. Алексє-
євою — автором узагальнювальної праці з ан-
тропології східних слов’ян, де було використа-
но усі наявні на початок 1970-х рр. матеріали.
Дослідниця вперше подала краніологічну до-
бірку саме по Чернігову: 44 чоловічих і 39 жі-
ночих черепів (Алексеева 1973, с. 32). Серія
складалась із черепів давнього цвинтаря Черні-
гова поблизу церкви Бориса і Гліба з розкопок
Т.В. Кибальчича і Д.Я. Самоквасова та з печер
при Свято-Троїцькому монастиреві з розко-
пок Т.В. Кибальчича (Самоквасов 1878—1879).
Спираючись на краніологічні дані давньорусь-
кої людності України, Т.І. Алексєєва виділила
чотири антропологічні типи. Основні характе-
ристики трьох із них, наявні і в нашому регіо-
ні, наведено в таблиці.
«Курганне» населення полянської землі ха-
рактеризується доліхо-мезокранією, серед-
німи розмірами обличчя, дуже горизонталь-
ним профілюванням за середнього виступан-
ня носа. Група київських полян відрізняється
від чернігівських і переяславських великим че-
репним індексом. Дослідниця також відзначи-
ла, що поляни правобережної території більш
широкоголові, ніж поляни Лівобережжя. При-
вертає увагу те, що черепи з курганного некро-
поля XІ—XІІ ст. на території Переяслава зага-
лом схожі з синхронними серіями Чернігова та
Любеча і різняться лише дещо вищим облич-
чям (Алексеева 1973, с. 59).
Щодо відмінностей фізичного типу місь-
кого та сільського населення Середньої Над-
дніпрянщини, вони, на думку дослідників, не
можуть пояснюватись міграціями та змішу-
ванням різних етнічних компонентів у міських
центрах Київської Русі, хоча ці процеси, без-
умовно, відбувалися. Т.І. Алексєєва вислови-
ла припущення, що брахікефалізація та роз-
ширення обличчя у мешканців міста з’явилися
внаслідок загальних процесів зміцнення кістя-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 146
ка в умовах міста під впливом змін у соціаль-
ному середовищі (Алексеева 1973, с. 131), себ-
то — урбанізації (рис.). Але, за її даними, на-
селення Чернігова є винятком, бо дуже мало
відрізняється від сільської людності Чернігів-
щини (Алексеева 1973, с. 126). Можливо, цей
феномен можна буде пояснити після дослі-
дження нових антропологічних матеріалів.
Порівняльний аналіз краніологічних ха-
рак теристик із некрополів Києва, Витачева,
Пере яслава, Чернігова та Любеча свідчить
про морфологічну близькість міського та сіль-
ського населення Середньої Наддніпрянщи-
ни. Певні відмінності між ними виявляються
лише за двома ознаками: міські жителі більш
високорослі, круглоголові та широколиці, ніж
сільські.
У середній течії Десни, басейні Сейму і
верхів’ях Сули, де у другій половині І тис.
якраз і мешкали основні групи літописних сі-
верян, у давньоруський час був поширений
доліхокранний середньолиций тип, який зна-
ходить певні аналоги серед нащадків радими-
чів, дреговичів, смоленських та тверських кри-
вичів. За більшістю провідних краніологічних
ознак, він схожий також з морфологічними ва-
ріантами, поширеними серед нащадків насе-
лення полянського племінного союзу, однак
відрізняється від нього трохи довшою формою
черепної коробки та вужчим обличчям.
Щодо сіверян, то Т.І. Алексєєва після по-
рівняння їх і слов’ян із району городищ з глад-
костінною керамікою в басейні верхньої течії
Дніпра відзначала: «Характеристика, надана
полянам, може значною мірою бути віднесена до
сіверян, однак останні відрізняються вираже-
ною доліхокранією та трохи вужчим обличчям.
На території сіверян в епоху середньовіччя фік-
сується найбільша величина поздовжнього діа-
метра на тлі різко вираженої доліхокранності»
(Алексеева 1973, с. 60).
Для нас особливо важливо простежити кра-
ніологічні відмінності між полянами, сіверя-
нами та іншими племенами, якщо такі були.
Як видно з таблиці, відмінності дуже незна-
чні. Переважно, це черепний індекс та шири-
на вилиць. Характеристика, дана дослідницею
полянам, може бути значною мірою віднесена
і до сіверян, однак останні все ж відрізняють-
ся вираженою доліхокранією і вужчим облич-
чям (Алексеева 1973, с. 59—60). Для вивчення
населення Чернігова важливим буде диферен-
ціювати сіверян і полян, використовуючи нові
методи.
Антропологи не раз ставили питання про
роль кочового компонента у формуванні мор-
фологічних рис населення Київщини, Чер-
нігівщини та Переяславщини. Справді, чере-
пи з монголоїдними рисами виявлено у дав-
ніх некрополях Середньої Наддніпрянщини.
Це було наслідоком регулярних контактів між
давньоруською людністю та сусідніми кочо-
вими групами. Вплив тюркського компонен-
Таблиця. Краніологічні типи сіверян, в’ятичів і полян (за Алексеева 1973, с. 67)
Ознаки
Доліхокранний Мезокранний
Середньолиций Вузьколиций Середньолиций
Черепний індекс 71—73 74 74—76
Ширина вилиці 130—133 129 130—132
Кут виступання носа 27—30 27 27—29
Носовий індекс 50—51 51 50—52
Племена Сіверяни В’ятичі Поляни чернігівські, пе-
реяславські, київські
Рис. Співвідношення міського та сільського
населення за черепним індексом та виличною
шириною (за Т.І. Алексеева 1973, рис. 24, с. 126).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 47
та (збільшення діаметру вилиць, тенденція до
сплющення обличчя та поперечної спинки
носа і ін.) є помітним і серед сучасного насе-
лення Центральної України. Та все ж його роль
у формуванні антропологічного складу серед-
ньовічної та сучасної людності України не вар-
то перебільшувати (Дяченко 1965, с. 31—76).
Свого часу П.М. Покас дослідив краніоло-
гічні серії з 14 сільських, сімох міських та двох
дружинних некрополів Чернігівщини. Серед-
ній вік похованих на міських цвинтарях дорос-
лих 39,5 роки, на сільських — 37,3 роки. Зріст
чоловіків-городян становив 170,6 см, жінок —
160,5 см. Відповідні показники для сільських
могильників дещо нижчі: чоловіки — 165,3 см,
жінки — 157,4 см. У цілому тип середньовічно-
го населення Чернігівщини характеризується
мезо-доліхокранією та вузьким середньоши-
роким невисоким добре профільованим ли-
цьовим відділом черепа. Дослідник вказав на
відносну однорідність антропологічного типу
сільського населення Чернігівської землі і від-
значив подібність цього мезо-доліхокранного
антропологічного типу до наявного у серед-
ньовічних в’ятичів (Покас 1985, с. 100).
П.М. Покас опрацював усі відомі на той
час поховання із середнього Подесення (По-
кас 1988, с. 120—121) та дав коротку характе-
ристику городянам і населенню з дружинних
могильників. Дослідник відзначив, що за за-
гальної мезо-ортокранії та вузьколицьої фор-
ми черепів, які характерні для Лівобережжя, ці
групи були неоднорідними. Натомість сільське
населення загалом належало до однорідного
вузьколицього та низьколицього типів.
Пізніше П.М. Покас здійснив досліджен-
ня кожної серії з могильників Чернігівщини.
Проаналізувавши їх, він підтвердив висновки
Т.І. Алексєєвої, Ф.Г. Дебеца, Т.А. Трофимової
про типові мезокранію та вузьколицість черні-
гівських серій. Але було відзначено й деякі від-
мінності між серіями самого Чернігова та його
околиць. Так, група черепів з міського кладо-
вища XI—XII ст. біля церкви Бориса та Гліба, за
висновками вченого, характеризується суббра-
хікранією та середньошироким невисоким ли-
цьовим відділом з добре випнутим носом та не-
значним сплющенням перенісся. Краніологіч-
на серія з курганів на Болдіних горах, за звичної
типологічної схожості з іншими чернігівськи-
ми групами, має більші розміри поздовжнього
діаметра і дещо вищий та різкіше профільова-
ний лицьовий відділ. Саме ці ознаки зближують
болдінську групу черепів із сіверянськими кур-
ганними серіями XI—XIII ст. межиріччя Сей-
му та Сули (могильники Зелений Гай, Кам’яне,
Горналь та ін.). Згадана ж «борисоглібська»
серія Чернігова в межах мезокран ного типу
складається з кількох варіан тів, аналоги яким
П.М. Покас виявив серед серій Чернігівської
округи (могильники Ліскове, Гущин) і правого
берега Дніпра (могильники Київського Подолу,
Козаровичі та ін.) (Покас 1993).
На думку С.П. Сегеди, у Середній Наддні-
прянщині (Київщина, Чернігівщина, Пере яс-
лавщина) переважали риси мезо-доліхо кран-
ного типу з середніми розмірами обличчя, зо-
крема, середньою шириною вилиць, ви ра женим
горизонтальним профілюванням обличчя та
помірним виступанням носа. Водночас черні-
гівська та переяславська групи відрізнялись від
київської трохи нижчим головним показни-
ком, тяжіючи, за цією ознакою, до нащадків
сіверян. Відтак зроблено висновок про певну
неоднорідність антропологічного складу дав-
ньоруської людності Середньої Наддніпрян-
щини (Сегеда 2001, с. 178).
Т.О. Рудич за результатами міжгрупового
факторного аналізу, за невеликою довжиною
черепів (мезокранія), відзначила тяжіння місь-
кої та сільської серій із Чернігівщини (матері-
али Т.І. Алексєєвої) до таких груп на Правобе-
режжі, які характеризуються меншою довжи-
ною черепної коробки, меншою величиною
обличчя (у диференціації за другим набором
ознак F
2
). Даючи характеристику населенню
Лівобережжя Дніпра давньоруського часу, ав-
тор вказує, що у його формуванні брали участь
люди, пов’язані своїм походженням із насе-
ленням правобережних районів Середнього
Подніпров’я (яскравіше це проявилося на Чер-
нігівських землях), і вихідці з більш північних
територій, пов’язані з мешканцями дреговиць-
ких та радимицьких земель. Дослідниця під-
креслює, що північний характер антропологіч-
них зв’язків у населення лівобережжя домінує
(Рудич 2007, с. 402—405). Спираючись також
на попередні краніологічні дані, Т.О. Рудич за-
пропонувала на ґрунті східнослов’янських жі-
ночих серій власну схему диференціації жіно-
чих груп, де племена Чернігівщини потрапили
до доліхокранного типу з середньо широким
обличчям (Рудич 2007, табл. 5, с. 51).
Розглянутий дискурс засвідчує, що антропо-
логія давно посідає поважне й перспективне міс-
це у вивченні формування східно сло в’ян ської
людності. На сучасному етапі вивчення антропо-
логічних серій Чернігова до слідники сходяться
на думці про неоднорідний склад і участь різних
компонентів у формуванні його населення. По-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 148
точнити цю ситуацію дозволять сучасні методи
(кластерний статистичний аналіз) та залучення
нових антропологічних матеріалів.
Як вказувалося, зараз отримано джерела, ко-
трі дозволяють доповнити й частково перегля-
нути погляди, що склалися на етнічну ситуацію
в Чернігові ІХ—ХІІІ ст. На сьогодні вже про-
ведено первинну обробку цих матеріалів та до-
бірок, зібраних свого часу П.М. Покасом. Цей
новий комплекс складається майже з 90 чере-
пів, придатних для обмірів, та 160 посткраніаль-
них скелетів із розкопок 1984—2009 рр. на тери-
торії сучасного Чернігова. Крім того, опубліко-
вано понад 10 краніологічних та остеологічних
серій доби середньовіччя, що походять із суміж-
них із Черніговом територій. Ці матеріали є по-
вноцінним джерелом для вивчення фізичного
типу й антропологічного складу давньорусько-
го населення Чернігова, його походження і ге-
нетичних зв’язків. Першочерговими завдання-
ми на цьому етапі є введення до наукового обігу
цього антропологічного матеріалу, його краніо-
логічний і краніоскопічний аналіз із метою ви-
явлення основних морфологічних компонентів
у складі давньоруського населення Чернігова,
а також висвітлення генетичних зв’язків цього
населення з ранішими, синхронними та пізні-
шими племенами.
Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. — М., 1973.
Антонович В.Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. – К., 1885. – Т.1.
Багалей Д.И. История Северской земли до половины XIV столетия. — К., 1882.
Барсов Н.П. Очерки русской исторической географии. География Начальной (Нестеровой) летописи. — Варшава, 1885.
Богданов А.П. Курганные жители Северянской земли по раскопкам в Черниговской губернии // Из протоколов
антропологической выставки. — М., 1879. —Т. 35. — Ч. 1. — С. 1—11.
Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. — К., 2007.
Голубовский П.В. Историческая карта Черниговской губернии до 1300 года. — М.,1908.
Грушевський М. Історія України-Руси. — К., 1992. — Т. II.
Дебец Г.Ф. Палеоантропология СССР. — М.,1948.
Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. — К., 1965.
Казаков А.Л. Древний Чернигов глазами летописцев и современных историков // Археологічні старожитності По-
десення. — Чернігів, 1995. — С. 74—78.
Казаков А.Л., Черненко Е.Е. Черниговский Детинец ІХ—ХІІІ вв. в свете новых археологических материалов // Чер-
нігів у середньовічній та ранньомодерній історії центрально-східної Європи: Збірка наукових праць, присвя-
чений 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. — Чернігів, 2007. — С. 150— 158.
Купчинський О.А. Найдавніші слов’янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень. — К., 1981.
Мавродин В.В. Происхождение русского народа. – Л., 1978.
Моця О.П. Население Среднего Поднепровья IX—XIII вв. — К., 1987.
Моця О.П. Населення південно-руських земель IX—XIII ст. — К., 1993.
Насонов А.Н. «Русская земля» и образование территории Древнерусского государства. – М., 1951.
Покас П.М. Антропологічна характеристика середньовічного і сучасного населення Чернігівщини // Перша Чер-
нігівська наукова конференція з історичного краєзнавства. — Чернігів, 1985. — С. 99—100.
Покас П.М. Средневековое население среднего Подесенья по данным антропологии // Чернигов и его округа в
IX—XIII вв. — К., 1988. — С. 118—127.
Покас П.М. Деякі особливості антропологічного складу населення давньоруської Чернігівщини за матеріалами
Д.Я. Самоквасова // Слов’яни і Русь у наковій спадщині Д.Я. Самоквасова: Матеріали історико-археологічного
семінару, присвяченого 150-річчю від дня народження Д.Я. Самоквасова. – Чернігів, 1993. – С. 25—26.
Рыбаков Б.А. Поляне и северяне // СЭ. — 1947. — Вып. 5/6. — С. 81—105.
Рыбаков Б.А. Древности Чернигова // МИА. — 1949. — 11. — С. 7—102.
Рудич Т.О. Роль населення черняхівської культури у формуванні антропологічного складу слов’янської людності
України другої половини I — початку II тис. н. е. // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 47—56.
Рудич Т.О. Население Левобережной Украины в древнерусское время (по материалам могильника Переяслава-
Хмельницкого). // Вестник антропологии. — 2007. — № 15. — Ч. 2. — С. 400—406.
Русанова И.П. Кургани Полян X—XII вв. // САИ. — 1966. — Вып. Е 1—24. — С. 19—40.
Самоквасов Д.Я. Сведения о раскопках курганов Черниговской губернии // ИОЛАЭ. — М., 1878—1879. — Т. ХХХІ. —
Антропологическая выставка. — Т. 2. — С. 175—224.
Самоквасов Д.Я. Северянские курганы и их значение для истории // Труды III АС. — Т. 1. — 1887. — С. 175—224.
Самоквасов Д.Я. Могильные древности Северянской Черниговщины. — М., 1916.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 49
Седов В.В. Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья (до XIV в.). — Автореф. дисс. … доктора ист. наук. — М., 1966.
Седов В.В. Восточные славяне в VI—XIII вв. — М., 1982 (Серия «Археология СССР»).
Сегеда С.П. Антропологічний склад українського народу. Етногенетичний аспект. — К., 2001.
Середонин С.М. Историческая география. — Пг., 1916.
Соловйова Г.Ф. Славянские союзы племен по археологическим материалам VIII—XIV вв. (вятичи, радимичи, севе-
ряне) // СА. — 1956. — 25. — С. 138—165.
Спицын А.А. Историко-археологические разыскания. Исконные обитатели Дона и Донца // ЖМНП. — 1899. —
№ 1. — С. 67—83.
Сухобоков О.В. Славяне Днепровского левобережья. — К., 1975.
Тимофеев Е.И. Расселение юго-западной группы восточных славян по материалам могильников в Х—ХІІІ вв. //
СА. — 1961. — № 3. — С. 56—75.
Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. — К., 1987.
Толочко П.П. Київська Русь. — К., 1996.
Трофимова Т.А. Кривичи, вятичи и славянские племена Поднепровья по данным антропологии // СЭ. — М.,
1946. — № 1. — С. 91—136.
Bunak V. Neues Material zur Aussonderung anthropologischer Typen unter des Bevölkerung Osteuropas // Zeitschtitt für
Morphologie und Anth ropologie — 1932. — Bd. XXX. — H. 3. — S. 441—503.
Надійшла 26.06.2009
Ю.В. Долженко
НАСЕЛЕНИЕ ЧЕРНИГОВА И ОКРУГИ
В ЭПОХУ СРЕДНЕВЕКОВЬЯ (антропологический аспект)
Несмотря на большое внимание исследователей к проблеме этнической принадлежности населения Чернигова
и его округи в эпоху средневековья, решение ее не имеет однозначного ответа. Сформированная историками и
археологами еще на рубеже XIX–XX вв. точка зрения на эти земли как северянские (П.В. Голубовский, Д.И. Ба-
галей, Н.П. Барсов, С.М. Середонин, М.С. Грушевский и др.) и имеющая сторонников и ныне (В.В. Мавродин,
А.Н. Насонов, О.В. Сухобоков, П.П. Толочко, А.П. Моця и др.), в послевоенные годы пополнилась еще одной, по
которой территорию по оба берега среднего течения Днепра занимали поляне (Б.А. Рыбаков, И.П. Русанова).
Подключение к решению этой проблемы антропологов демонстрирует довольно сложную ситуацию. Фактически
все исследователи отмечают антропологическую неоднородность восточных славян вообще и Среднего Поднепровья в
частности, а также участие в формировании этого населения носителей различных антропологических типов (Г.Ф. Де-
бец, Т.И. Алексеева, В.Д. Дьяченко, П.М. Покас, Т.А. Рудич и др.). На этом фоне отличия между отдельными славян-
скими племенами едва намечены. Так, по Т.И. Алексеевой, характеристика, данная полянам, может быть в полной
мере отнесена и к северянам, однако последние отличаются выраженной долихокранией и более узким лицом.
Выход из этой ситуации возможен после введения в научный оборот новых антрпологических материалов и их
краниологического, краниоскопического и остеологического анализа, которые дадут возможность выявить мор-
фологический компонент в городоском древнерусском населении Чернигова, а также генетические связи этого
населения с более ранним, синхронным и более поздним.
Yu.V. Dolzhenko
THE POPULATION OF CHERNIHIV AND ITS
SUBURBS IN MEDIAEVAL EPOCH (anthropological aspect)
Despite great attention from researchers to the problem of ethnic identity of habitants of Cherrnihiv and its suburbs in Media-
eval Age the solution to this problem does not have a simple answer. The point of view formed by the historians and archaeolo-
gists at the edge of the 19th and the 20th centuries (P.V. Holubovskyj, D.I. Bahaley, N.P. Barsov, S.M. Seredonin, M.S. Hrushevskyj,
and others) that these lands belonged to the Siveryans and having its followers today (V.V. Mavrodin, A.N. Nasonov, O.V. Suk-
hobokov, P.P. Tolochko, O.P. Motsya and others), after the war was supplemented by another one, according to which the territory
on both banks of the middle flow of the Dnipro River was occupied by the Polyans (B.O. Rybakov, I.P. Rusanova).
Involvement of anthropologists in solving this problem shows quite a difficult situation. All researchers note the anth-
ropological diversity of the Eastern Slavs in general and those habiting in the Dnipro River middle region in particular, and also
the participation of bearers of various anthropological types in forming this population (H.F. Debets, T.I. Alexeeva, V.D. Dya-
chenko, P.M. Pokas, T.O. Rudych and others). Against this background the distinctions between separate Slavic tribes are hard-
ly traced. For instance, according to T.I. Alexeeva, description given to the Polyans can be completely used for the Siverians;
however, the latter are distinguished as highly dolichocephalic and having narrower faces.
It is possible to solve this problem after presenting to the scientific circulation new archaeological materials and their
craniological, cranioscopical, and osteological analyses which will allow the authors to find a morphological component in urban
Ancient Rus habitants of Chernihiv, and also their genetic links with the previous, synchronous, and successive populations.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65475 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T21:40:25Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Долженко, Ю.В. 2014-06-25T20:17:58Z 2014-06-25T20:17:58Z 2010 Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) / Ю.В. Долженко // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 42-49. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65475 У статті розглянуто сучасний стан археологічних та антропологічних досліджень населення середньовічного Чернігова, висвітлено проблему формування антропологічного типу сіверян, зокрема, так званих чернігівських полян таінших, синхронних і пізніших слов’янських груп населення Дніпровського Лівобережжя та Правобережжя. Несмотря на большое внимание исследователей к проблеме этнической принадлежности населения Чернигова и его округи в эпоху средневековья, решение ее не имеет однозначного ответа. Сформированная историками и археологами еще на рубеже XIX–XX вв. точка зрения на эти земли как северянские (П.В. Голубовский, Д.И. Багалей, Н.П. Барсов, С.М. Середонин, М.С. Грушевский и др.) и имеющая сторонников и ныне (В.В. Мавродин, А.Н. Насонов, О.В. Сухобоков, П.П. Толочко, А.П. Моця и др.), в послевоенные годы пополнилась еще одной, по которой территорию по оба берега среднего течения Днепра занимали поляне (Б.А. Рыбаков, И.П. Русанова). Подключение к решению этой проблемы антропологов демонстрирует довольно сложную ситуацию. Фактически все исследователи отмечают антропологическую неоднородность восточных славян вообще и Среднего Поднепровья в частности, а также участие в формировании этого населения носителей различных антропологических типов (Г.Ф. Дебец, Т.И. Алексеева, В.Д. Дьяченко, П.М. Покас, Т.А. Рудич и др.). На этом фоне отличия между отдельными славянскими племенами едва намечены. Так, по Т.И. Алексеевой, характеристика, данная полянам, может быть в полной мере отнесена и к северянам, однако последние отличаются выраженной долихокранией и более узким лицом. Выход из этой ситуации возможен после введения в научный оборот новых антрпологических материалов и их краниологического, краниоскопического и остеологического анализа, которые дадут возможность выявить морфологический компонент в городоском древнерусском населении Чернигова, а также генетические связи этого населения с более ранним, синхронным и более поздним. Despite great attention from researchers to the problem of ethnic identity of habitants of Cherrnihiv and its suburbs in Mediaeval Age the solution to this problem does not have a simple answer. The point of view formed by the historians and archaeologists at the edge of the 19th and the 20th centuries (P.V. Holubovskyj, D.I. Bahaley, N.P. Barsov, S.M. Seredonin, M.S. Hrushevskyj, and others) that these lands belonged to the Siveryans and having its followers today (V.V. Mavrodin, A.N. Nasonov, O.V. Sukhobokov, P.P. Tolochko, O.P. Motsya and others), after the war was supplemented by another one, according to which the territory on both banks of the middle flow of the Dnipro River was occupied by the Polyans (B.O. Rybakov, I.P. Rusanova). Involvement of anthropologists in solving this problem shows quite a difficult situation. All researchers note the anthropological diversity of the Eastern Slavs in general and those habiting in the Dnipro River middle region in particular, and also the participation of bearers of various anthropological types in forming this population (H.F. Debets, T.I. Alexeeva, V.D. Dyachenko, P.M. Pokas, T.O. Rudych and others). Against this background the distinctions between separate Slavic tribes are hardly traced. For instance, according to T.I. Alexeeva, description given to the Polyans can be completely used for the Siverians; however, the latter are distinguished as highly dolichocephalic and having narrower faces. It is possible to solve this problem after presenting to the scientific circulation new archaeological materials and their craniological, cranioscopical, and osteological analyses which will allow the authors to find a morphological component in urban Ancient Rus habitants of Chernihiv, and also their genetic links with the previous, synchronous, and successive populations. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) Население Чернигова и округи в эпоху средневековья (антропологический аспект) The population of Chernihiv and its suburbs in Mediaeval Epoch (anthropological aspect) Article published earlier |
| spellingShingle | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) Долженко, Ю.В. Статті |
| title | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) |
| title_alt | Население Чернигова и округи в эпоху средневековья (антропологический аспект) The population of Chernihiv and its suburbs in Mediaeval Epoch (anthropological aspect) |
| title_full | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) |
| title_fullStr | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) |
| title_full_unstemmed | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) |
| title_short | Населення Чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) |
| title_sort | населення чернігова і округи за доби середньовіччя (антропологічний аспект) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65475 |
| work_keys_str_mv | AT dolženkoûv naselennâčernígovaíokrugizadobiserednʹovíččâantropologíčniiaspekt AT dolženkoûv naseleniečernigovaiokrugivépohusrednevekovʹâantropologičeskiiaspekt AT dolženkoûv thepopulationofchernihivanditssuburbsinmediaevalepochanthropologicalaspect |