Вступне слово
Saved in:
| Published in: | Альманах права |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65571 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вступне слово / Ю.C. Шемшученко // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 10-12. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860009038247362560 |
|---|---|
| author | Шемшученко, Ю.C. |
| author_facet | Шемшученко, Ю.C. |
| citation_txt | Вступне слово / Ю.C. Шемшученко // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 10-12. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Альманах права |
| first_indexed | 2025-12-07T16:41:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
10
ВСТУПНЕ СЛОВО
Відповідно до ст. 1 чинної Конституції України, Україна є правовою державою. Під такою дер-
жавою розуміється держава, у якій панує принцип верховенства права. За Основним Законом в
Україні «визнається і діє принцип верховенства права» (ст. 8). Правда, у Конституції не дається
визначення поняття «верховенство права».
За цих умов є велика проблема у віднесенні України до правової держави. У відповідній кон-
ституційній формулі творці Конституції України відобразили бажане за дійсне. Адже хіба можна
називати державу правовою, у якій стабільним є високий рівень правопорушень, злочинності і
корупції, існує прірва між доходами багатих і бідних, систематично порушуються права і свободи
громадян. За цих умов правова держава для України — не реальність, а ідеал, наближення до якого
пов’язане з вирішенням як теоретичних, так і практичних проблем підвищення ролі права і за-
кону в регулюванні суспільних відносин.
Принцип верховенства права (rule of law) є категорією не тільки національних, а й міжнарод-
ної правових систем. Він був і є предметом багатьох наукових юридичних досліджень. В Україні ці
дослідження посилилися після проголошення її незалежності і особливо після прийняття чинної
Конституції. З цих питань опубліковано багато наукових статей.
Але проблема залишається актуальною. Більше того, навколо неї з’явилося чимало квазінау-
кових спекуляцій через те, що до її аналізу нерідко вдаються дилетанти і кон’юнктурники. Деякі
автори навіть виконують спеціальні замовлення певних антиправових кіл.
Істотною вадою у дослідженні сутності верховенства права є відірваність цього поняття від ре-
алій життя, надання йому значення самостійної абстрактної і містифікованої ідеї. На цьому ґрунті
виникає протиставлення концепцій «верховенства права» і «верховенства закону», гіпертрофу-
ється значення першої з них і звучать навіть рекомендації відмовитися від вживання як у теорії,
так і на практиці категорії «верховенства закону».
У цьому разі ми знову повертаємося до споконвічної проблеми співвідношення права (jus) і
закону (lex). Відомо, що ці дві категорії не є тотожними. Вони відрізняються одна від одної на-
самперед за формою вираження правових норм.
Право є категорією так би мовити віртуальною, тобто сукупністю (абстрактних) регулятивних
норм, зафіксованих у різних законах та інших нормативно-правових актах. Первинними струк-
турними елементами закону є правові норми. Але вони пов’язані з тим чи іншим законом як за
змістом, так і процедурою застосування. Цим забезпечується реальна можливість використання
формалізованих приписів закону для регулювання відповідних суспільних відносин.
Особливість права, як писав понад 100 років тому відомий вітчизняний правознавець М. Па-
лієнко, полягає в тому, що «право не конкретний, і відчутний предмет який ми бачимо. Ми усві-
домлюємо його силу, розуміємо приписи права, бачимо законодавчі збірники, що містять правові
приписи, пізнаємо звичаї народу, в яких виявляється право, і т.п., але саме право, як цілісний
предмет, ми не бачимо, як бачимо, наприклад, вогонь чи воду»1.
Попри свій загальний характер, система права чинить відповідний вплив на розвиток системи
законодавства. Цей вплив зумовлений змістом, який вкладається в поняття «право». Але і тут іс-
нує різність у думках. Продовжується «двобій» між представниками позитивного і природного
права. Останніми, зокрема, впроваджуються нові концепції (юснатуралізму, ліберального право-
1 Палиенко Н. И. Предмет и задачи энциклопедии права и идея права / Н. И. Палиенко. – Ярославль,
1900. – С. 254.
11
Вступне слово
розуміння), спрямовані на те, щоб звести право до нічим не обмеженої свободи. Йдеться, власне,
про ціннісно-цільове обґрунтування встановленого правом порядку, тобто про намагання знайти
певне «надпозитивне право, яке виступає щодо позитивного права як критерій його правової і
неправової основи»2.
З огляду на це становить інтерес полеміка навколо концепції правового і неправового закону.
Вона є складовим елементом лібертарно-юридичного підходу до праворозуміння В. Нерсесян-
ца. На його думку, право є загальнообов’язковою системою норм, які відповідають принципу
формальної рівності. Право може збігатися чи не збігатися з формою його вираження — зако-
ном. У першому випадку закон вважається правовим, а в другому — неправовим. І висновок —
загальнообов’язковим є тільки правовий закон 1.
Але цей механістичний підхід, що ґрунтується на протиставленні права закону, насправді не
витримує критики. Річ у тім, що фактично відсутні конкретні критерії для розмежування «право-
вих» і «неправових» законів. Це створює необмежений простір для суб’єктивних висновків, ви-
правдання будь-яких незаконних дій з посиланням на політичну, господарську та іншу доціль-
ність.
Закон, звичайно, має певною мірою враховувати загальновизнані принципи права (рівності,
справедливості, гуманізму тощо). Але в реальному житті так буває не завжди. Саме тому частина
наших законів є неякісною.
Втім, неякісні закони не є тотожними «неправильним» законам. Для доведення «неправиль-
ності» законів потрібні відповідні легітимні структури і процедури.
Однією з них є Конституційний Суд України. Проте він дає юридичну оцінку закону не з точки
зору йог відповідності загальним принципам права, а відповідності Конституції України. У цьо-
му разі йдеться про конституційність чи неконституційність закону. Тільки після визнання цим
судом неконституційності того або іншого закону він може віднести його до категорії «неправо-
вих».
Концепція «правового» і «неправового» закону є теоретичним підґрунтям для довільних дій
певних політичних сил у процесі тлумачення законів.
Абстрактні міркування, які протиставляють добре право поганому законові, є в своїй основі
деструктивними. Вони не лише підривають повагу до закону, а й суперечать принципові, за яким
закон діє до тих пір, коли не буде скасований у встановленому порядку. Отже, беззастережне
сприйняття концепції «правового» і «неправового» закону пов’язане із загрозою ерозії законності
в країні.
І щодо проблеми «верховенства права» чи «верховенства закону». У чинній Конституції Укра-
їни, як зазначалось, зафіксовано тільки принцип верховенства права і не йдеться про принцип
верховенства закону.
Проте принцип верховенства права є більш абстрактним, ніж принцип верховенства закону.
У структурі права немає ієрархічного підпорядкування його норм. Вони реалізуються не інакше,
як будучи «імплементованими» у закони та інші нормативно-правові акти, які є формою вира-
ження і життя права.
Отже, виникає запитання: яке значення має слово «верховенство» у конструкції «верховенство
права»? Верховенство щодо кого чи чого? На нашу думку, йдеться про визначальну, пріоритетну
роль права перед іншими регуляторами суспільних відносин (нормами моралі, звичаями тощо).
Адже правом регулюються найбільш важливі для держави і суспільства публічні і приватні від-
носини.
Існує ще один загальний аспект принципу верховенства права. Сутність його полягає в тому,
що учасники суспільних відносин при альтернативі вибору мають діяти не на власний розсуд, а у
правовому полі.
Принцип верховенства закону має більш конкретизований характер. Хоч прямо він і не зафік-
сований у Конституції України, але випливає з неї. Його сутність полягає у найвищій юридичній
1 Нерсесянц В. С. Право // Юридическая энциклопедия / В. С. Нерсесянц. – М.: Юрист, 2001. – С. 789.
12
Вступне слово
силі Конституції як Основного Закону, і в тому, що закони та інші нормативно-правові акти при-
ймаються на засадах Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8).
За принципом верховенства закону будується ієрархічна система правових актів. На відміну
від розпливчастого, з формальною невизначеністю конкретних вимог принципу верховенства
права, принцип верховенства закону є фундаментальною засадою режиму законності. Жоден суд
не приймає рішення, посилаючись на право як таке. У таких випадках він керується конкретною
статтею Конституції України, відповідного закону, кодексу чи іншого нормативно-правового
акта. При їх колізії суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Все це не означає протиставлення принципів верховенства права і верховенства закону один
одному, адже вони є принципами правової держави. Більше того, саме через принцип верховен-
ства закону здійснюється практична реалізація принципу верховенства права, оскільки у законі
відображені об’єктивовані правила поведінки. Отже, питання полягає не у тому, щоб відмовитися
від принципу верховенства закону, а у закріпленні цього принципу в Конституції України поряд
із принципом верховенства права. Це сприятиме підвищенню ролі як права, так і закону в сус-
пільному житті.
Ю. С. Шемшученко,
директор Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України,
академік НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65571 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0113 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:41:09Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шемшученко, Ю.C. 2014-06-28T07:11:32Z 2014-06-28T07:11:32Z 2012 Вступне слово / Ю.C. Шемшученко // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 10-12. — укр. XXXX-0113 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65571 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Альманах права Вступне слово Article published earlier |
| spellingShingle | Вступне слово Шемшученко, Ю.C. |
| title | Вступне слово |
| title_full | Вступне слово |
| title_fullStr | Вступне слово |
| title_full_unstemmed | Вступне слово |
| title_short | Вступне слово |
| title_sort | вступне слово |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65571 |
| work_keys_str_mv | AT šemšučenkoûc vstupneslovo |