Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика
У статті наводяться результати розкопок кургану другої чверті IV ст. до н. е. Старомерчанського могильника у Харківській обл. Особливу увагу приділено визначенню етнічної належності похованих, які, ймовірно, були нащадками кочових скіфів. В статье дается характеристика раскопанного в 2007 г. кургана...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65864 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика /В.М. Окатенко, Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 78-90. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65864 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Окатенко, В.М. Буйнов, Ю.В. 2014-07-04T06:56:42Z 2014-07-04T06:56:42Z 2010 Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика /В.М. Окатенко, Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 78-90. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65864 У статті наводяться результати розкопок кургану другої чверті IV ст. до н. е. Старомерчанського могильника у Харківській обл. Особливу увагу приділено визначенню етнічної належності похованих, які, ймовірно, були нащадками кочових скіфів. В статье дается характеристика раскопанного в 2007 г. кургана у пгт Старый Мерчик Харьковской обл. с погребением воина-всадника в деревянном склепе столбовой конструкции второй четверти IV в. до н. э. В этом погребальном памятнике, который был ограблен еще в древности, сохранились останки скелетов мужчины и женщины, а также некоторые предметы погребального инвентаря и заупокойной пищи. Благодаря ручному методу раскопок удалось произвести реконструкцию системы сооружения деревянного склепа. Стены погребальной ямы были облицованы горизонтально уложенными досками, вставленными в пазы, выдолбленные в восьми столбах, которые располагались вдоль стен. Девятый столб, размещался в центре могилы. Все они выполняли функцию не только укрепления деревянной обшивки могилы, но являлись опорой для деревянного перекрытия, которое покоилось на трех бревнах, уложенных вдоль длинной оси склепа, с перпендикулярно расположенным накатником из более мелких бревен и досок. В завершение участники похоронной процессии засыпали перекрытие материковым выкидом и соорудили курганную насыпь в один прием. О принадлежности погребения мужчины к сословию воинов-всадников свидетельствуют детали конской узды (удила, псалии, нахрапник, подпружная пряжка, нащечные бляхи), положенные на перекрытие могилы, наконечники стрел, втоки древок копий и детали защитного доспеха (панциря и боевого пояса). О высоком социальном статусе погребенных свидетельствует и амфора с клеймом, содержащим имя магистрата Керкина, которая датируется второй четвертью IV в. до н. э. Сравнение раскопанного нами кургана с другими погребениями Степной и Лесостепной Скифии позволяет сделать вывод, что воины-всадники бассейна Северского Донца, погребенные под курганами в склепах столбовой конструкции по всем археологическим и краниологическим признакам являются наиболее близкими к Медвинской группе Днепровского Правобережья, курганам Посулья и степным скифам Северного Причерноморья. Данные археологии и антропологии указывают на принадлежность мужского погребения из раскопанного нами кургана к потомкам кочевых скифов, установивших свое господство в Днепровском Правобережье и бассейне р. Сула еще в VII в. до н. э. Подобные ему памятники в бассейне Северского Донца оставлены «наемными дружинниками», охранявшими древний Муравский шлях. The article presents the characteristics of a mound excavated in 2007 near Staryi Merchyk village in Kharkiv Oblast with the burial of a warrior-rider in a wooden crypt of a columnar structure of the second quarter of the 4th c. BC. In this burial site, robbed back in ancient times, the remains of male and female skeletons, and also of funeral inventory and memorial food, were found. Owing to physical methodology of excavation it has become possible to reconstruct a building system of a wooden crypt. The walls of a burial pit were faced with boards placed vertically which were put into notches made in the eight columns, situated along the walls. The ninth column was in the centre of a burial. All of them not only strengthened the wooden paneling of a burial, but also supported the wooden overlap, placed on the three logs which lay along the long axis of a crypt, with smaller beams and boards put crosswise. At the end, the participants of a procession covered the overlap with the dug out subsoil, and constructed a mound at one go. The details of horse bridle (bit, cheek-pieces, a frontlet, buckle, and metal plates), put on the overlap of a burial, arrow-heads, but-weights of spear shafts, and the elements of safety armour (coat of mail and military belt) testify that the buried man belonged to the class of warriors and riders. A high social status of the buried is also testified by an amphora with a stamp with the name of magistrate Kerkinio dated by the second quarter of the 4th c. BC. The comparison of this mound with other burials of Steppe and Forest-Steppe Scythia allow the authors to conclude on the archaeological and craniological basis that the warriors-riders of the Siverskyi Donets River region, buried under the mounds in crypts of a columnar structure, are the most close to the Medvyn group of the Dnipro River right bank region, to mounds of the Sula River region, and to the Steppe Scythians of the north coast of the Black Sea. The archaeological and anthropological data points to the belonging of a male burial from the mound excavated to the descendants of the nomad Scythians who ruled in the Dnipro River right bank region and the Sula River region back in the 7th c. BC. Similar monuments in the Siverskyi Donets River basin are left after by the «mercenaries-guards» who guarded the old Muravsky Trail. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічних матеріалів Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика Курган с погребением скифского типа возле Старого Мерчика A mound with a Scythian type burial near Staryi Merchyk Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика |
| spellingShingle |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика Окатенко, В.М. Буйнов, Ю.В. Публікації археологічних матеріалів |
| title_short |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика |
| title_full |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика |
| title_fullStr |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика |
| title_full_unstemmed |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика |
| title_sort |
курган з похованнями скіфського типу біля старого мерчика |
| author |
Окатенко, В.М. Буйнов, Ю.В. |
| author_facet |
Окатенко, В.М. Буйнов, Ю.В. |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Курган с погребением скифского типа возле Старого Мерчика A mound with a Scythian type burial near Staryi Merchyk |
| description |
У статті наводяться результати розкопок кургану другої чверті IV ст. до н. е. Старомерчанського могильника у Харківській обл. Особливу увагу приділено визначенню етнічної належності похованих, які, ймовірно, були нащадками кочових скіфів.
В статье дается характеристика раскопанного в 2007 г. кургана у пгт Старый Мерчик Харьковской обл. с погребением воина-всадника в деревянном склепе столбовой конструкции второй четверти IV в. до н. э. В этом погребальном памятнике, который был ограблен еще в древности, сохранились останки скелетов мужчины и женщины, а также некоторые предметы погребального инвентаря и заупокойной пищи. Благодаря ручному методу раскопок удалось произвести реконструкцию системы сооружения деревянного склепа. Стены погребальной ямы были облицованы горизонтально уложенными досками, вставленными в пазы, выдолбленные в восьми столбах, которые располагались вдоль стен. Девятый столб, размещался в центре могилы. Все они выполняли функцию не только укрепления деревянной обшивки могилы, но являлись опорой для деревянного перекрытия, которое покоилось на трех бревнах, уложенных вдоль длинной оси склепа, с перпендикулярно расположенным накатником из более мелких бревен и досок. В завершение участники похоронной процессии засыпали перекрытие материковым выкидом и соорудили курганную насыпь в один прием. О принадлежности погребения мужчины к сословию воинов-всадников свидетельствуют детали конской узды (удила, псалии, нахрапник, подпружная пряжка, нащечные бляхи), положенные на перекрытие могилы, наконечники стрел, втоки древок копий и детали защитного доспеха (панциря и боевого пояса). О высоком социальном статусе погребенных свидетельствует и амфора с клеймом, содержащим имя магистрата Керкина, которая датируется второй четвертью IV в. до н. э. Сравнение раскопанного нами кургана с другими погребениями Степной и Лесостепной Скифии позволяет сделать вывод, что воины-всадники бассейна Северского Донца, погребенные под курганами в склепах столбовой конструкции по всем археологическим и краниологическим признакам являются наиболее близкими к Медвинской группе Днепровского Правобережья, курганам Посулья и степным скифам Северного Причерноморья. Данные археологии и антропологии указывают на принадлежность мужского погребения из раскопанного нами кургана к потомкам кочевых скифов, установивших свое господство в Днепровском Правобережье и бассейне р. Сула еще в VII в. до н. э. Подобные ему памятники в бассейне Северского Донца оставлены «наемными дружинниками», охранявшими древний Муравский шлях.
The article presents the characteristics of a mound excavated in 2007 near Staryi Merchyk village in Kharkiv Oblast with the burial of a warrior-rider in a wooden crypt of a columnar structure of the second quarter of the 4th c. BC. In this burial site, robbed back in ancient times, the remains of male and female skeletons, and also of funeral inventory and memorial food, were found. Owing to physical methodology of excavation it has become possible to reconstruct a building system of a wooden crypt. The walls of a burial pit were faced with boards placed vertically which were put into notches made in the eight columns, situated along the walls. The ninth column was in the centre of a burial. All of them not only strengthened the wooden paneling of a burial, but also supported the wooden overlap, placed on the three logs which lay along the long axis of a crypt, with smaller beams and boards put crosswise. At the end, the participants of a procession covered the overlap with the dug out subsoil, and constructed a mound at one go. The details of horse bridle (bit, cheek-pieces, a frontlet, buckle, and metal plates), put on the overlap of a burial, arrow-heads, but-weights of spear shafts, and the elements of safety armour (coat of mail and military belt) testify that the buried man belonged to the class of warriors and riders. A high social status of the buried is also testified by an amphora with a stamp with the name of magistrate Kerkinio dated by the second quarter of the 4th c. BC. The comparison of this mound with other burials of Steppe and Forest-Steppe Scythia allow the authors to conclude on the archaeological and craniological basis that the warriors-riders of the Siverskyi Donets River region, buried under the mounds in crypts of a columnar structure, are the most close to the Medvyn group of the Dnipro River right bank region, to mounds of the Sula River region, and to the Steppe Scythians of the north coast of the Black Sea. The archaeological and anthropological data points to the belonging of a male burial from the mound excavated to the descendants of the nomad Scythians who ruled in the Dnipro River right bank region and the Sula River region back in the 7th c. BC. Similar monuments in the Siverskyi Donets River basin are left after by the «mercenaries-guards» who guarded the old Muravsky Trail.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65864 |
| citation_txt |
Курган з похованнями скіфського типу біля Старого Мерчика /В.М. Окатенко, Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 78-90. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT okatenkovm kurganzpohovannâmiskífsʹkogotipubílâstarogomerčika AT buinovûv kurganzpohovannâmiskífsʹkogotipubílâstarogomerčika AT okatenkovm kurganspogrebeniemskifskogotipavozlestarogomerčika AT buinovûv kurganspogrebeniemskifskogotipavozlestarogomerčika AT okatenkovm amoundwithascythiantypeburialnearstaryimerchyk AT buinovûv amoundwithascythiantypeburialnearstaryimerchyk |
| first_indexed |
2025-11-27T00:10:02Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:10:02Z |
| _version_ |
1850787904297631744 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 178
В околицях cмт Старий Мерчик Валківсько-
го р-ну Харківської обл., що розташоване біля
витоків р. Мокрий Мерчик, зафіксовано п’ять
курганних груп (Шрамко, Михеев, Грубник-
Буйнова 1977, с. 63). У групі І розкопки прово-
дились у 1940 (Михеев, Шрамко 1991, с. 112) та
1998 рр. 1, коли в курганах доби пізньої бронзи
було досліджено впускні поховання скіфсько-
го часу, здійснені у ґрунтових ямах у супро-
воді ліпних горщиків. У 1999—2000 рр. Мер-
чанською експедицією ІА НАНУ під керівни-
цтвом О.В. Бандуровського було розкопано
групи ІІІ (11 курганів) і ІV (6 курганів), які да-
товано ІV ст. до н. е. Під насипами дослідже-
но поховання у дерев’яних склепах стовпової
конструкції зі значною кількістю предметів
античного імпорту, наступальної зброї, захис-
ного обладунку, виробів у скіфському звірино-
му стилі (Бандуровский, Буйнов 1999; 2001). У
декотрих могилах містилися золоті накладки
на канчуки, набори кінських вуздечок, рештки
жертовної їжі, бронзовий казан, срібний ку-
бок з позолотою, частина срібної чаші з двома
ручками, парадні мечі із золотою аплікацією
руків’їв та інші престижні речі. В одному ви-
падку досліджено поховання верхового коня в
окремій ямі. Майже всі поховання були парни-
ми. Під насипом кургану 2 у групі ІІІ було роз-
копано склеп із трьома жіночими скелетами та
рештками частково згорілої дерев’яної спору-
ди у вигляді намету конусоподібної форми.
На думку авторів розкопок, ці поховання
належали місцевій аристократичній верхівці
осілих лісостепових племен сіверськодонець-
кої групи пам’яток скіфського часу з власною
субкультурою, яка наслідувала соціальну еліту
скіфів Північного Причорномор’я (Бандуров-
ський, Буйнов 2000, с. 115). З таким тлумачен-
ням старомерчицьких курганів не можна пого-
дитись. Насправді ми маємо яскравий приклад
на користь гіпотези про існування у лісосте-
повій частині басейну Сіверського Дінця, так
само, як і усьому Дніпровському Лівобережжі
(Бессонова 2000), поряд з осілим землеробсько-
скотарським населенням значних груп рухли-
вих скотарів. Відповідно до етнодиференцій-
них ознак поховальних пам’яток скіфського
типу, виділених С.А. Скорим за матеріалами
Дніпровського Правобережжя (Скорый 2003,
с. 50), у старомерчицьких курганах ІІІ і ІV груп
віддзеркалено не тільки загальноіранські, але
й власне скіфські (кочові) традиції. Окрім цих
пам’яток, підкурганні поховання скіфського
типу досліджено на Харківщині ще у 10 пунк-© В.М. ОКАТЕНКО, Ю.В. БУЙНОВ, 2010
В.М. Окатенко, Ю.В. Буйнов
У статті наводяться результати розкопок кургану другої чверті IV ст. до н. е. Старомерчанського могильника у
Харківській обл. Особливу увагу приділено визначенню етнічної належності похованих, які, ймовірно, були нащадками
кочових скіфів.
К л ю ч о в і с л о в а: Східноєвропейський Лісостеп, скіфський час, курган, рухливі скотарі
1 Матеріали розкопок О.В. Бандуровського не опуб-
ліковано.
barren: two miniature jugs and a fragment of an iron bracelet.
It is determined that all burials were destroyed in ritual purposes. These materials not only significantly enlarge a source
base, but also allow the researchers to come closer to the solving of a set of issues concerning burial customs of Yukhnivska
culture. By this time inhumations in pits (all made on the territory of the settlements) and cremations are known. Now we
can also talk about burials under the barrows. The question about the advent of mound tradition in the forest zone stays
unanswered.
By this time the custom of repeated opening of the tombs, both of the population of Yukhnivska culture, and of other
peoples, is hardly studied. Its main features could be only outlined. The notion of a certain danger of some dead for the
living is of no doubt, and it could cause the ritual actions directed to neutralize the dead. It should be noted, that the tomb
destruction was not barbarous. The burials of Kyselivka II hill-fort significantly extend our knowledge of customs and rituals
undertaken during the funeral.
КУРГАН З ПОХОВАННЯМИ
СКІФСЬКОГО ТИПУ БІЛЯ СТАРОГО МЕРЧИКА
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 79
тах (Окатенко 2006; Бабенко 2008). Цей список
доповнює група ІІ старомерчицького могиль-
ника, у якій автори у 2007 р. розкопали один
курган.
Ця пам’ятка розташована приблизно за
1 км на південь від Старого Мерчика на водо-
дільному плато між р. Мокрий Мерчик та бал-
кою Кам’яна. Інші групи локалізовані від неї
на відстані 700 і 400 м відповідно. У групі ІІ на-
лічувалось 17 курганів, які утворювали лан-
цюг завдовжки майже 800 м по лінії схід—захід
(рис. 1, 3), що притаманно і для інших груп у цій
місцевості. Раніше такий спосіб розташування
курганів скіфського часу у Дніпро-Донському
лісостеповому межиріччі не було зафіксовано
(Моруженко 1989, с. 25—26). Чітко простежу-
ється їх просторове розмежування із місцеви-
ми поселенськими структурами. Вони розмі-
щені біля стародавнього Муравського шляху
за 6—15 км від Люботинського, Караванського
та Закозарівського городищ.
До початку розкопок у групі ІІ авторам уже
було відомо про її належність до скіфського
часу. У 2001 р. О.В. Бандуровський розкопав
тут один курган із зруйнованим у роки Другої
світової війни похованням, але в насипі тра-
пилась золота нашивна бляшка VI ст. до н. е.
(рис. 1, 5) із зображенням згорнутого в кільце
кошачого хижака (Бандуровский 2002, с. 90).
В іншому кургані, пошкодженому сучасними
грабіжниками, знайдено бронзове ситечко по-
чатку ІV ст. до н. е. (рис. 1, 4) 2. Для розкопок
було обрано курган на західному краю могиль-
ника, якому загрожувало знищення внаслідок
будівництва майданчика для газової свердло-
вини. Його дослідження проведено вручну.
У плані насип мав підовальну форму, видо-
вжену за лінією південь—північ, розміри 22 ×
19 м за висоти від рівня давнього горизонту
0,75 м (рис. 1, 1). Його було споруджено з од-
норідного чорноземного ґрунту над одним по-
хованням, розташованим у центрі. Ознак наяв-
ності ровика навколо насипу не помічено. Ра-
ніше він фіксувався тільки у двох випадках при
дослідженні курганів у групі ІV. У верхній час-
тині насипу, майже в його середині, неоднора-
зово траплялися залишки поминальної тризни
у вигляді фрагментів ліпного посуду та кісток
коня. Курган частково зазнав пошкодження у
1943 р., коли у цій місцевості відбувались запе-
клі бої. Тоді постраждала більшість старомер-
чицьких курганів.
Поховальна яма, яку з усіх боків оточував
викид материкової глини завширшки до 6 м
і завтовшки до 0,35 м, мала прямокутну фор-
му, розміри 3,58 × 4,28 м. Орієнтована за ліні-
єю південь—північ. Дно зафіксовано на гли-
бині 2,25 м від центрального репера або 1,5 м
від рівня давнього горизонту. В ямі було збу-
довано дерев’яний склеп стовпової конструк-
ції завбільшки 3,04 × 3,54 м (рис. 1, 2). Вільний
простір між стінами ями та склепу завширш-
ки 0,3—0,5 м було забутовано глиняним мате-
риковим викидом, що притаманно майже усім
поховальним спорудам скіфського часу в цій
місцевості. Всього стовпів було дев’ять, вони
розміщувались у три лінії: вздовж довгих стін
та по центральній осі. Між стовповими яма-
ми були помітні відбитки нижньої частини
дерев’яних дошок завширшки 6 см. Завдяки
фіксації їхнього розташування можна рекон-
струювати будову стін склепу, які зведено з го-
ризонтально вкладених дощок, вставлених у
пази, вирізані вздовж кожного стовпа. У про-
філі перпендикулярних бровок, залишених в
одній із центральних траншей, чітко окресли-
лись три рівчаки, викопані у верхній частині
материкового викиду. Вони повністю збігались
із трьома лініями стовпів склепу, вбитих у дно
могили. Таким чином, є всі підстави стверджу-
вати, що перекриття склепу складалося з трьох
колод, які спирались на краї ями та дев’ять
стовпів. На них лежало поперечне перекрит-
тя з горбилів та дошок, яке, свєю чергою, було
засипане залишками материкового викиду. На
південному краю дерев’яного перекриття скле-
пу зафіксовано три бронзові вуздечні бляхи та
підпружна пряжка, а на східному та у верхній
частині заповнення могили — залізні вудила,
псалії і нахрапник. Могилу було пограбовано в
давнину через прокоп у насипу. У грабіжниць-
кому шурфі знайдено уламок залізних вудил та
частину людського хребта.
Розміщення та положення нижніх кінцівок
вказує, що поховання було парним, а небіжчи-
ків було покладено випростано на спині голо-
вою на південь. Кістки, які лежали вздовж за-
хідної стіни склепу, належали чоловікові 45—
50 років 3. Праворуч від нього знаходились
уламки кісток жінки 50—55 років. Біля північ-
ної стіни зафіксовано рештки жертовної їжі
(тазові кістки теляти віком до одного року) із
2 Зберігається у фондах Музею археології та етногра-
фії Слобідської України, м. Харків.
3 Антропологічні дослідження виконав В.Л. Бонда-
ренко — науковий співробітник Музею природи Хар-
ків ського національного університету ім. В.Н. Ка-
разіна.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 180
Рис. 1. Старомерчицький могильник. Група ІІ, курган 1 (2007 р.): 1 — план кургану; 2 — план поховання; 3 — план
курганної групи ІІ; 4 — бронзове ситечко (курган, пошкоджений грабіжниками); 5 — золота нашивна бляшка
(розкопки О.В. Бандуровського)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 81
залізним ножем. У північно-східному кутку
склепу знайдено розбиту амфору та залізні вто-
ки від списів. Біля ями центрального стовпа та
південної стіни лежали бронзові вістря стріл,
залізні та бронзові пластини від захисного об-
ладунку, залізне кільце і бронзова ворварка.
Опис знахідок
Вудила (3 екз.) залізні, двоскладові, круглі в пе-
ретині, із загнутими у кільця кінцями (рис. 2,
1—2). Довжина однієї частини 12,5 см, діаметр
зовнішнього кільця 3 см. Такі зразки добре ві-
домі в пам’ятках Степової та Лісостепової Скі-
фії з VI до кінця IV ст. до н. е.
Залізні псалії (5 екз.) репрезентовано двома
типами. До першого належать прямі, стрижне-
ві, ковані, дводірчасті, з вісімкоподібним по-
товщенням у середній частині та пласкою круг-
лою шляпкою на кінцях, завдовжки 18,5 см.
Подібні відомі з V ст. до н. е., але набули най-
більшого поширення у IV ст. до н. е. (рис. 2,
3—6). Другий тип — це дводірчасті псалії
S-подібної форми з вісімкоподібним потов-
щенням у середній частині (рис. 2, 7). Кінці
прикрашено бронзовими кульками. Довжина
12 см. Цей тип також добре відомий у скіфських
пам’ятках IV ст. до н. е.
Залізний нахрапник з пласким щитком, верх-
ній кінець якого зігнуто у вигляді вісімкопо-
дібної петлі з двома отворами для кріплення
ременя (рис. 2, 8). О.Є. Фіалко наводить бага-
то аналогів таким деталям вуздечки, які відо-
мі у пам’ятках Степової Скіфії другої половини
IV ст. до н. е. (Фіалко 1996, с. 97, рис. 3, 6—12).
На її думку, ці своєрідні наносники мають про-
тотип у бронзових щиткових нахрапниках,
прикрашених зігнутою в петлю пташиною го-
лівкою, що з’являються на Середньому Дону в
середині V ст. до н. е. (Фіалко 1996, с. 96). Звер-
немо увагу на те, що нахрапник із цього курга-
ну є покищо єдиною знахідкою у Лівобережно-
му Лісостепу. У Подонні також відомий тільки
один залізний нахрапник, знайдений у кургані
10 могильника Горки 1, який датується за ан-
тичною амфорою (Пепарет ІІ) третьою чвертю
IV ст. до н. е. (Гуляев, Савченко 2004, с. 41, 43,
рис. 5, 17).
Підпружна пряжка з грибоподібним висту-
пом вилита з бронзи, має овальну форму і роз-
міри 4,5 × 5,0 см (рис. 2, 14). На зворотньому
боці рамки прикрашена двома групами кульок
по три у кожній. Близькі за формою та оздо-
бленням пряжки мали широке розповсюджен-
ня у скіфів і сарматів у IV ст. до н. е. (Ильин-
ская 1973, с. 61—62, рис. 12, 1—7, 13, 17).
Бронзові вуздечні бляхи (3 екз.) мають кру-
глий, гладенький, ледве випуклий щиток, діа-
метр 4,0 см, з масивною петелькою на зворот-
ньому боці (рис. 2, 11—13). Виготовлені в одній
ливарній формі. Подібні побутували впродовж
V—IV ст. до н. е.
Суцільне залізне кільце (рис. 2, 9), діаметр
6,5 см. Стрижень, з якого його виготовлено,
у пе ретині круглий, діаметр 1 см. Було обши-
те тканиною. Такі кільця досить часто трапля-
ються у складі скіфських кінських вуздечок
V—IV ст. до н. е. Їх функціональне призначен-
ня було різним і залежало від розмірів. Свого
часу В.А. Іллінська звернула увагу на те, що у
більшості скіфських коней, зображених на зо-
лотих виробах з найбагатших курганів, грива
над лобом зібрана у полум’яноподібний шпи-
частий жмут. На зразок зображення на гориті
з кургану Солоха він тримався за допомогою
кільця або пов’язки (Ильинская 1973, с. 58).
Імовірно, саме таке призначення мало кільце
зі Старого Мерчика. У зв’язку з цим згадаємо
знахідку залізного кільця із золотою аплікаці-
єю діаметром 8,2 см та підвісками у вигляді со-
кир з Чортомлика (Алексеев, Мурзин, Ролле
1991, кат. 37).
Бронзові вістря стріл (7 екз.). Усі трилопате-
ві. Розподіляються на три типи. Тип І — з ви-
ступаючою втулкою, підтрикутною голівкою,
довгими заглибленнями, які підкреслюють
внутрішню втулку, та загостреними жалами
на кінцях граней (рис. 2, 19). Тип ІІ — з піра-
мідальною голівкою, довгими заглибленнями
на боках та жалами, які спускаються до рівня
нижнього кінця виступаючої втулки (рис. 2,
20). Тип ІІІ — із прихованою втулкою, пірамі-
дальною голівкою, довгими заглибленнями на
боках та горизонтальними рельєфними мітка-
ми (рис. 2, 21). Усі вони мають прямі аналоги
серед бронзових вістер четвертої хронологіч-
ної групи, яка датується серединою IV — по-
чатком ІІІ ст. до н. е. (Мелюкова 1964, с. 25).
Залізні втоки від списів (3 екз.). Два ма-
ють вигляд циліндричних трубок завдовжки
до 15 см, діаметр 1,5 см (рис. 2, 16—17), третій,
менший за розміром, мав ракоподібну форму
(рис. 2, 18). Датуються IV ст. до н. е.
Залізний ніж має горбату спинку, пряме за-
гострене лезо та короткий черенок зі зламаною
кістяною обкладкою, закріпленою двома заліз-
ними заклепками (рис. 2, 10). Довжина леза до
черенка 8 см, загальна — 11 см.
Деталі захисного обладунку. Збереглись фраг-
менти залізного панцира. Один — з довгастих
пластин прямокутної форми, розміри їх 2,5 ×
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 182
Рис. 2. Поховальний інвентар з кургану: 1—2 — залізні вудила; 3—7 — залізні псалії; 8 — залізний нахрапник; 9 —
залізне кільце; 10 — залізний ніж; 11—13 — бронзові бляхи; 14 — бронзова підпружна пряжка; 15 — бронзова вор-
варка; 16—18 — залізні втоки від списів; 19—25 — бронзові вістря стріл; 26—27 — залізні деталі від панцира; 28—
30 — бронзові пластини від бойового паска; 31 — амфора; 32 — клеймо на амфорі
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 83
1,8 см, набраних за лівобічним напрямком
(рис. 2, 26). Другий набрано з вузьких пластин
завширшки 1 см і завдовжки від 3 см (рис. 2,
27). У кількох випадках збереглася шкіряна
тасьма, якою був обшитий край панцира.
Бронзові вигнуті дугою пластини від бойо-
вого паска прямокутної форми (розміри 3 ×
0,5 см) з двома отворами на протилежних кін-
цях (рис. 2, 28—30). Із захисним обладунком
пов’я зана бронзова циліндрична ворварка
(рис. 2, 15).
Амфора (рис. 2, 31) належить до продукції Ге-
раклеї Понтійської. Пошкоджена грабіжника-
ми. Відсутні одна ручка та ніжка. Остання була
відбита ще у давнину, а місце зламу ретельно
затерте. Вціліла висота амфори 65 см, глиби-
на 58 см, діаметр вінця (овальний) 9,2 × 9,8 см,
найбільший діаметр корпусу 26 см. Метрич-
ні дані вказують на незначний об’єм амфори.
Глина світло-брунатного кольору з домішками
крихт піроксену. За класифікацією С.Ю. Мо-
нахова, ця гераклейська амфора належить до
типу І-А-2 (Монахов 2003, с. 133). На верхній
частині горла розміщене клеймо (рис. 2, 32) з
ім’ям магістрата Керкіна та зображенням ри -
би 4. Тип амфори та клеймо дозволяють датува-
ти поховання у межах 380—365 рр. до н. е. (Мо-
нахов 2003, с. 125, 132—133; Кац 2007, с. 429,
431) або другою чвертю IV ст. до н. е.
За усіма ознаками досліджена нами пам’ятка
нічим не відрізняється від інших курганів, роз-
копаних у групах ІІІ й IV біля Старого Мерчи-
ка, що є свідченням їхньої належності до од-
ного родового колективу. В такому разі зако-
номірно виникає питання про спосіб життя та
етнокультурну атрибуцію похованих у цих та
подібних до них курганах.
Керуючись порадами С.С. Бессонової щодо
встановлення закономірностей розміщення
археологічних пам’яток у Лівобережному Лісо-
степу (Бессонова 2000, с. 116—127), ми здійсни-
ли картографування пам’яток скіфського часу,
розташованих у лісостеповій частині басейну
Сіверського Дінця. Його результати виявили-
ся дуже цікавими. По-перше, з’ясувалося, що
пам’ятки осілого землеробсько-скотарського
населення (городища, селища, великі курганні
могильники біля Люботина, Великої Гомольші
та ін.) розташовані, переважно, на піднесених
й відносно пласких лесових рівнинах із сірими
і темно-сірими ґрунтами, з кленово-липово-
дубовими лісами й сільськогосподарськими
угіддями на місці широколистяно-дубових лі-
сів (див.: Атлас… 1993, с. 15—16, 19). По-друге,
переважна більшість курганів із поховання-
ми скіфського типу зведені на розчленованих
похилохвилястих лесових височинних рівни-
нах з чорноземами типовими й реградованими
із сільськогосподарськими угіддями на місці
лучних степів. Кургани Коротицького могиль-
ника розміщені у долинному виді ландшаф-
ту — на пласкій лісовій рівнині з опідзоленими
та залишковослабосолонцюватими ґрунтами
й сільськогосподарськими угіддями на міс-
ці лучних і різнотравно-типчаково-ковилових
степів. На незначній відстані від них, на межі
лісів та долинного річкового ландшафту, в ото-
ченні залісених балок, був розташований Пі-
сочинський могильник з похованнями воїнів-
вершників.
Саме через лучні степи на похилохвилястих
височинних рівнинах (у межах сучасної Хар-
ківської обл.) проходив згаданий Муравський
шлях. На сучасному рівні знань існують усі під-
стави вважати, що він розпочав своє функціо-
нування ще за скіфської доби (Шрамко 1987,
с. 20—24; Болтрик 1990, с. 35). Слід науважити,
що по обидва боки від нього розташовані гли-
бокі балки з чорноземними ґрунтами на їхніх
днищах та розвинутою луко-степовою та воло-
голюбною рослинністю. Тобто, ці височинні
рівнини доповнювались балково-долинними
ландшафтами. Велике значення мало й те, що
на відстані одноденних переходів вздовж Му-
равського шляху були «пригожі місцевості, де
дров, води і кінських кормів було вдосталь» (Ру-
сов 1876, с. 48). Ми вважаємо, що у V—IV ст.
до н. е., коли настало покращення клімату, під-
вищилась зволоженість і пом’якшали зими
(Шнитников 1957, с. 264; Бучинский 1963,
с. 59; Ріман 1985, с. 4; Иевлев 1991, с. 313), ця
місцевість стала найбільш придатною для ве-
дення кочового або напівкочового господар-
ства.
На зростання ролі скотарства у басейні Сі-
верського Дінця та збільшення рухливості міс-
цевого населення у IV ст. до н. е. звернув увагу
і Д.С. Гречко (Гречко 2008, с. 11). На його дум-
ку, сіверськодонецьке локальне утворення від-
повідало окремому племені, яке являло собою
примусову соціально-економічну єдність двох
різних укладів: напівкочового, суттєво транс-
формованого в умовах лісостепу, та осілого
землеробсько-скотарського. Подібне явище
біль шість скіфознавців фіксує на теренах усі-
єї лісостепової зони Східної Європи. При цьо-
му лісостепових рухливих скотарів переважно
4 На наше прохання клеймо дослідив В.І. Кац, за що
автори висловлюють йому щиру подяку.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 184
пов’язують зі скіфами або іншими іраномов-
ними племенами, які підкорили місцеве осіле
землеробсько-скотарське населення (Ильин-
ская 1968, с. 172—188; Медведев 1999, с. 117—
127; Бессонова 2000, с. 116—127; Гуляев 2001;
2004; Скорый 2003).
На гіпотетичному рівні до пам’яток цих
рухливих скотарів ми схильні віднести й най-
більше у басейні Сіверського Дінця городище
в урочищі Городище (Либеров 1962, с. 76—79;
Буйнов, Окатенко 2004; Буйнов, Гречко 2005).
Воно розташоване на кордоні лісостепового та
степового видів ландшафту за 5—6 км від Му-
равського шляху. Унікальною є і його топогра-
фія, яка складається з рівнинної частини на
краю першої надзаплавної тераси р. Одринка
та улоговини з останцем площею понад 2 га,
що височить над долиною річки. Вали з рова-
ми проходять по краю схилів улоговини, ярів,
низького берега Одринки та навколо останця.
Сліди активної життєдіяльності (із залізороб-
ним та бронзоливарним виробництвами) по-
мічені тільки у рівнинній частині городища.
На останці культурний шар зафіксовано тіль-
ки по його периметру, а в середині він майже
відсутній, що може свідчити про існування тут
місця для утримання значної кількості домаш-
ньої худоби. На краях цього підвищення до-
сліджено залишки невеликих наземних жител,
зокрема, й наметоподібної конструкції з одним
центральним стовпом. Серед різноманітних
знахідок достатньо репрезентованими є дета-
лі кінської вуздечки (12 екз.), предмети озбро-
єння, кістяні трубки для доїння кобил, знаряд-
дя для обробки шкур і виготовлення одягу. Із
землеробством пов’язана тільки одна зерно-
терка. За інформацією П.Д. Ліберова, перше
місце (40 %) у домашньому стаді посідала ве-
лика рогата худоба, друге (21,8 %) — коні. Для
скіфської доби це найвищі показники в усьо-
му Дніпро-Донському межиріччі. В той же час,
свині, разом із вівцями та козами, у м’ясній
продукції мешканців займали останні місця
(16,5 % та 15,3 % відповідно).
З цим городищем пов’язані курганний мо-
гильник біля с. Черемушне (140—150 курганів)
та дві групи в урочищах Могилки (6 насипів) і
Круглик (7 насипів) поблизу с. Огульці. В цих
пунктах, особливо в останніх двох, дослідже-
но багаті поховання воїнів у ямах з дерев’яним
перекриттям і у склепах стовпової конструкції
(Буйнов, Бандуровский, Окатенко 2005).
У контексті цієї проблеми розглянемо пи-
тання про причини появи у басейні Сіверсько-
го Дінця воїнів-вершників, які ховали сво-
їх померлих родичів у курганах за скіфськими
кочовими традиціями, та їх відносини з місце-
вими осілими землеробами і скотарями.
До найраніших поховальних пам’яток скіф-
ського типу у цьому регіоні належать два кур-
гани Караванської групи Люботинського мо-
гильника з військовими трофеями передньо-
азійського походження (Бандуровский, Буйнов,
Дегтярь 1998, с. 144—150). Їхню появу дослід-
ники пов’язують з періодом завершення похо-
дів скіфів до Передньої Азії наприкінці VІІ —
напочатку VІ ст. до н. е. (Алексеев 2000, с. 5—6;
Скорый 2003, с. 77), коли тільки почалося за-
селення Сіверського Дінця і не існувало укрі-
плених поселень — городищ (Гречко 2008, с. 5,
10—11). До третьої чверті VІ ст. до н. е. належить
курган біля с. Тетющине з похованням воїна з
конем в одній могилі та дерев’яною конструк-
цією наметового типу над ним (Бандуровский,
Буйнов 2001, с. 75). Ці кургани мають спільну
рису: овальну в плані форму могильних ям з
використанням дерева. Таку саму могилу з по-
хованням воїна-вершника кінця V — початку
IV ст. до н. е. розкопано у Черемушнянському
курганному могильнику (Буйнов, Бандуров-
ский, Окатенко 2005, с. 9—10). Зауважимо, що
овальні у плані могильні ями зі скіфським похо-
вальним інвентарем відомі у Степовій Скіфії та
лівобережному придніпровському терасовому
лісостепу від архаїчного періоду до IV ст. до н. е.
(Григор’єв 1995, с. 59—62). Згадані кургани кін-
ця VІІ—VІ ст. до н. е. є поодинокими і не утво-
рюють могильників. Швидше за все, вони мар-
кують маршрути вторгнення скіфів із Північно-
го Кавказу до Українського Лісостепу (Караван)
або є проявом акту агресії кочовиків (Тетющи-
не) проти місцевого осілого населення.
Підкурганні поховання з кінськими вуздеч-
ками у цій місцевості відомі і для V ст. до н. е.,
але у склепах стовпової конструкції з’являються
тільки у IV ст. до н. е. (Бабенко 2008, с. 35). Поді-
бна ситуація є прикметною не тільки для басей-
ну Сіверського Дінця, а й лісостепового подоння
(Медведев 1999, с. 97—98). У цих регіонах такий
тип поховальних споруд, та ще й з кінською вуз-
дечкою у могилі, не має місцевих коренів.
Проте, починаючи з VІІ—VІ ст. до н. е.,
вони у значній кількості трапляються у право-
бережному лісостепу, басейнах Сули, Псла та
Ворскли. Майже тотожні сіверськодонецьким
дерев’яним склепам, такі поховальні споруди
досліджено у курганах ранньоскіфського часу
Броварківського некрополя на Пслі (Гавриш
2000, с. 71—74), у Першому Мгарському кур-
гані середини — другої половини V ст. до н. е.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 85
на Сулі (Кулатова, Супруненко 1996), Більсько-
му могильнику «Б» першої половини ІV ст. до
н. е. (Супруненко 1996) та ін. За підрахунками
А.О. Моруженко, подібні дерев’яні склепи в ямі
приблизно однаково трапляються на Сулі, Сі-
верському Дінці та Середньому Дону (Мору-
женко 1989, с. 28—29), але в Посуллі час їх існу-
вання обмежується VІ—V ст. до н. е. (Щеглен-
ко 1983, с. 113). Саме на Пслі, Сулі та у басейні
Ворскли найбільшого поширення набув звичай
підпалювання дерев’яних конструкцій у моги-
лах перед засипанням їх землею (Махно 1953,
с. 126; Кулатова 1992, с. 137; Кулатова, Луговая,
Супруненко 1993, с. 92). У стовпових склепах
басейну Сіверського Дінця було зафіксовано
кілька випадків поховання небіжчиків на спеці-
альному дерев’яному помості, покладеному на
поперек встановлені підпори. Як правильно за-
значив О.П. Медвєдєв, цю традицію було запо-
чатковано в курганних могильниках Дніпров-
ського Правобережжя та Ворскли ще на почат-
ку архаїчної доби (Медведев 1999, с. 98).
Для розв’язання поставленого питання важ-
ливе значення має те, що звичай ховати загнуз-
даних коней в окремих могилах, які супрово-
джували основні поховання воїнів-вершників,
був притаманний скіфам Північного При чор-
номор’я і населенню Поросся з V ст. до н. е., а з
ІV ст. до н. е. — і басейну Тясмину в дніпров-
ському правобережжі. У Посуллі та дніпров-
ському правобережжі значне місце посідав зви-
чай ховати небіжчиків на спині з орієнтацією
головою на південь, що є характерною рисою
сіверськодонецької групи пам’яток.
Наведені дані обумовили появу гіпотези
про міграцію в басейн Сіверського Дінця во-
йовничих рухливих скотарів з Посулля (Бес-
сонова 2000, с. 126—128; Бабенко 2004, с. 35;
2005, с. 196—198; 2008, с. 35—36). На її користь
свідчить різке скорочення у V—ІV ст. до н. е. на
Сулі та Пслі поховань дружинників та їх рапто-
ва поява у більш східних і південно-східних ре-
гіонах Дніпро-Донецького межиріччя. Про ре-
альність активних міграцій у Придніпровсько-
му Лісостепу цього часу доволі переконливо
свідчать спеціальні дослідження Ю.М. Бойка
(Бойко 1997; 1999).
На думку деяких дослідників, ці міграцій-
ні процеси було спричинено появою у степах
Північного Причорномор’я наприкінці VІ —
початку V ст. до н. е. нової хвилі кочовиків, які
опанували цей регіон і зазіхали на інші терито-
рії (Алексеев 1991, с. 54—55; 1992, с. 103—112;
Виноградов, Марченко 1991, с. 149—150).
Проте має право на існування й інший варі-
ант пояснення причин появи у басейні Сівер-
ського Дінця підкурганних поховань воїнів-
вершників. Йдеться про твердження Д.С. Ра-
євського, який вбачав у подібних переселеннях
воєнізовані загони найманців, що були на
службі у місцевої аристократії (Раевский 1995).
Таку можливість не можна виключати. Справа
в тому, що саме на V ст. до н. е. припадає тре-
тя («північнопричорноморська») хвиля скіф-
ської навали на лісостепові простори (Скорый
2003, с. 83—84, 89). Агресивні дії кочових скі-
фів проти населення Лісостепу посилюються у
ІV ст. до н. е. Вздовж Муравського шляху та у
центрі сучасної Харківщини з’являються суто
скіфські кургани з похованнями у катаком-
бах (Бойко 1990; Аксьонов, Бабенко 2008), а зі
сходу в басейн Сіверського Дінця проникають
сармати (Шрамко 1992, с. 112—115). Приблиз-
но між 350 і 330 рр. до н. е. відбувся напад на
Книшівське городище у басейні Псла (Гавриш
2000, с. 165), а наприкінці ІV ст. до н. е. — на
Коломацьке городище у басейні Ворскли (Ра-
дзиевская 1992).
У зв’язку з таким загостренням воєнно-по-
літичної ситуації місцева аристократія осіло-
го населення могла запросити професійних
воїнів, які з ранньоскіфського часу мешкали
на Дніпровському Правобережжі, у Посуллі й
Попсіллі, для охорони своїх володінь, розта-
шованих на кордоні зі Степовою Скіфією. На
вододілі Ворскли та Сіверського Дінця з ланд-
Рис. 3. Комп’ютерний варіант ре-
конструкції склепу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 186
шафтами степового вигляду такі «наймані дру-
жини» на чолі зі своїми володарями (курган 10
групи ІІІ біля Старого Мерчика) могли охо-
роняти Муравський шлях, який мав важливе
військово-торговельне значення.
Певний внесок у розв’язання цього питан-
ня додають результати антропологічних дослі-
джень. Сіверськодонецька краніологічна серія
ще нечисленна (п’ять чоловічих і два жіночих
черепи). Як і в інших районах Скіфії, вона не-
однорідна і складається з кількох морфотипів
(табл.). Особливо чітко проявляється стате-
вий диморфізм, що є проявом звичаю екзога-
мії (Буйнов, Бондаренко, Гречко 2007).
За результатами кластерного аналізу серед-
ніх значень основних краніометричних ознак 5
населення Сіверського Дінця має найближ-
чу спорідненість з медвинською та посуль-
ською лісостеповими краніологічними сері-
ями, які, своєю чергою, наближаються до од-
нієї з груп скіфів Північного Причорномор’я
(рис. 4). На схожість медвинської краніологіч-
ної групи, яка входить до складу стеблівсько-
медвинської серії Дніпровського Правобереж-
жя VІІ—ІV ст. до н. е., зі скіфськими степо-
вими серіями ІV ст. до н. е. раніше вказувала
С.І. Круц (Круц 1997). Такого ж висновку, але
на підставі дослідження довгих трубчастих
кісток, дійшла і К.О. Шепель (Шепель 1989).
Дещо далі від них розташовано інші лісосте-
пові серії Дніпровського Ліво- та Правобе-
режжя, а також Степової Скіфії. Третю групу
утворюють Бориспільська та Середньодон-
ська краніологічні серії. На їхню відмінність
від населення Українського Лісостепу вже не-
одноразово звертали увагу антропологи Укра-
їни та Росії (Дебец 1969; Козловская, Зенке-
вич 2001, с. 148—149; Шепель 2002).
Цікаві результати дає і окремо проведена
кластеризація індивідуальних вимірів чоловічих
черепів з басейну Сіверського Дінця у порівнян-
ні з деякими чоловічими краніологічними се-
ріями Степової та Лісостепової Скіфії (рис. 5).
За її даними з’ясовано, що найбільш спорідне-
ними виявилися чоловіки зі Світловодського
могильника та скіфських курганів Північного
Причорномор’я, включаючи так звану «знать
ІІ» (черепи з Олександрополя, галерея 7, Гай-
манової Могили, Бердянського кургану і Водя-
ної Могили). Інший кластер утворюють краніо-
метричні дані черепів зі Старого Мерчика, по-
ховання 1 кургану 5 Архангельської Слободи,
кургану 12 з Володимирівки (скіфська степова
«знать ІІІ»), які близькі, але не тотожні «знаті
І» (деякі поховання з курганів Олександрополь
і Жовтокам’янка), воїнам Черемушнянсько-
го та Гришківського курганних могильників на
Харківщині. Знову ж таки, чоловіча краніоме-
трична серія з басейну Сіверського Дінця має
Ж
Черемушне,
курган 16
Ч
Черемушне,
курган 16
Ж
Гришківка,
курган 25
Ч
Ст. Мерчик,
к. 1 (2007)
Ч
Черемушне,
курган 10
Ч
Гришківка,
курган 26
Ч
Караван,
к. 1 (2001)
1 181 195 191 194 195 190 190
2 168 186 190 194 194 189 186
8 142 143 118 142 130 144 142
9 95 96 96 103 100 102 90
10 121 118 102 115 108 125 117
45 125,5 143 120 145 130 123 121
48 72,4 72 63 78 69 67 60
54 22,5 24 28 27 25 24,5 21,5
55 55 53 50 58 53 50 45,5
DC 22,5 23 24 24 25,5 24,5 20,5
51а 35 40 39 44 39 38 35,5
52 36 31 33 36 34 32 30
8:1 78,45 73.33 61,78 73,19 66,66 75,78 74,73
8:2 84.52 76,88 62,1 73,19 67,01 76,19 76,34
48:45 57,68 50,3 52,5 53,79 53,07 54,47 49,58
54:55 40.90 45,2 56,00 46,55 47,16 49,00 47,25
52:51а 102.85 77,5 84,61 81,18 87,17 84,21 84,50
9:10 78,51 81,3 94,11 89,56 92,59 81,6 76,92
Таблиця 1. Індивідуальні краніометричні дані про черепи з курганів скіфського часу басейну Сіверського Дінця
5 Відповідні дані взято з праць: Ефимова 2000; Коз-
ловская, Зенкевич 2001; Шепель 2002.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 87
найближчі аналоги у Медвинській групі Дні-
провського Лісостепового Подніпров’я (долі-
хокранна, з середньошироким й середньовисо-
ким мезогнатним лицевим скелетом, із суттєво
вигнутим носом і високим переніссям). Осто-
ронь стоїть тільки череп з кургану біля с. Кара-
ван (Дергачівський р-н Харківської обл.), зна-
йдений у зруйнованій грабіжниками простій
могилі без дерев’яного перекриття 6. Він увій-
шов до окремого кластеру разом з Бориспіль-
ською та Середньодонською групами.
Таким чином, воїни-вершники басейну Сі-
верського Дінця, поховані під курганами у
склепах стовпової конструкції, за краніоло-
гічними ознаками виявилися найближчими
до правобережної лісостепової Медвинської
групи та деяких степових скіфських серій, що
вказує на наявність між ними певних родин-
них зв’язків. У цьому випадку нагадаємо ви-
сновок С.А. Скорого про те, що кургани біля
Медвина, разом з деякими іншими правобе-
режними пам’ятками початку VІІ ст. до н. е.,
маркують першу хвилю появи скіфів у басей-
нах Тясмину та Росі (Скорый 2003, с. 74). Без-
умовно, до скіфського етносу слід віднести і
воїнів-вершників (дружинників), могили яких
досліджено в курганах Лісостепового Посулля
та на Пслі. Імовірно, що й воїн-вершник з роз-
копаного нами кургану біля смт Старий Мер-
чик належав до нащадків цих скіфів (рухли-
вих скотарів) або іншого спорідненого з ними
етносу, який входив у VІІ ст. до н. е. до полі-
тичного об’єднання скіфів у степових районах
Прикубання і передгір’я Північного Кавказу.
На користь цієї тези свідчать і відомі знахід-
ки скіфських антропоморфних стел у кургані
зі склепом стовпової конструкції біля с. Веселе
та на території Черемушнянського могильни-
ка, що на Харківщині.
Рис. 5. Дендрограма розпо-
ділу чоловічих черепів Сте-
пової і Лісостепової Скіфії за
краніометричними даними
Рис. 4. Дендрограма роз-
поділу краніологічних се-
рій Степової і Лісостепової
Скіфії (середні значення)
6 Інформація М.М. Григор’янця. Череп зберігається у
Музеї археології та етнографії Слобідської України,
м. Харків.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 188
Аксьонов В.С., Бабенко Л.І. Катакомбне поховання VІ ст. до н. е. поблизу cмт Коротич // Проблемы археологии
Восточной Европы. К 85-летию Бориса Андреевича Шрамко. — Харьков, 2008. — С. 7—18.
Алексеев А.Ю. Хронология и хронография Причерноморской Скифии V в. до н. э. // АСГЭ. — 1991. — Вып. 31. —
С. 43—56.
Алексеев А.Ю. Скифская хроника. — СПб., 1992.
Алексеев А.Ю. Луристанская булава в Скифии // Эрмитажные чтения памяти Б.Б. Пиотровского. — СПб., 2000. —
С. 5—6.
Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (скифский царский курган IV в. до н. э.). — К., 1991.
Атлас Харківської області. — Харків, 1993.
Бабенко Л.І. Комплекс речей поховання ІV ст. до н. е. біля Пересічної // Археологія. — 2004. — № 3. — С. 33—37.
Бабенко Л.И. Песочинский курганный могильник скифского времени. — Харьков, 2005.
Бабенко Л.І. Спорядження коня у населення сіверськодонецького регіону (за матеріалами поховальних пам’яток
V ст. до н. е.) // Проблемы археологии Восточной Европы. К 85-летию Бориса Андреевича Шрамко. — Харь-
ков, 2008. — С. 28—38.
Бандуровский А.В. Ольвия как один из центров производства изделий в зверином стиле // АВУ 2000—2001 рр. —
К., 2002. — С. 89—90.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В. Исследование курганов скифского периода в Харьковской области // АВУ 1998—
1999 рр. — К., 1999. — С. 63—66.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В. Курганы скифского времени (северскодонецкий вариант). — К., 2000.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В. Исследование курганов скифского периода в Валковском районе на Харьковщине //
АВУ 1999—2000 рр. — К., 2001. — С. 72—75.
Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В., Дегтярь А.К. Новые исследования курганов скифского времени в окрестностях
г. Люботина // Люботинское городище. — Харьков, 1998. — С. 143—182.
Бессонова С.С. Деякі закономірності розміщення пам’яток скіфського часу в Українському Лівобережному Лісо-
степу // Археологія. — 2000. — № 2. — С. 116—131.
Бойко Ю.Н. Скифские погребения в лесостепи (к вопросу об интерпретации) // Тез. докл. и сообщ. первой Сум-
ской историко-краеведческой конф. — Сумы, 1990. — С. 21—22.
Бойко Ю.Н. К вопросу о миграциях в Приднепровской Лесостепи V—III в. до н. э. // Проблемы истории и архео-
логии Украины: Тезисы докл. — Харьков, 1997. — С. 27—28.
Бойко Ю.Н. Меридиально ориентированные погребения Приднепровской Лесостепи скифского времени // Древ-
ности. — Харьков, 1999. — С. 59—78.
Болтрик Ю.В. Сухопутные коммуникации Скифии // СА. — 1990. — № 4. — С. 30—45.
Буйнов Ю.В., Бандуровский А.В., Окатенко В.Н. Исследования курганов скифской эпохи в Харьковской области //
АДУ 2003—2004 рр. — К., 2005. — С. 9—13.
Буйнов Ю.В., Бондаренко В.Л., Гречко Д.О. Антропологические материалы из курганов скифского периода у с. Че-
ремушное на Харьковщине // ВХУ. — 2007. — Вип. 39. — С. 274—285.
Буйнов Ю.В., Гречко Д.С. Некоторые итоги раскопок городища в урочище Городище (к вопросу об исторических
судьбах племен бондарихинской культуры) // АДУ у 2003—2004 рр. — Запоріжжя, 2005. — С. 13—17.
Буйнов Ю.В., Окатенко В.Н. Раскопки городища скифского времени в урочище Городище // АВУ 2002—2003 рр. —
К., 2004. — С. 9—12.
Бучинский И.В. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем. — К., 1963.
Виноградов Ю.А., Марченко К.К. Северное Причерноморье в скифскую эпоху. Опыт периодизации истории // СА. —
1991. — № 1. — С. 145—155.
Гавриш П.Я. Племена скіфського часу в Лісостепу Дніпровського Лівобережжя (за матеріалами Припсілля). —
Полтава, 2000.
Гречко Д.С. Сіверськодонецька група пам’яток Лісостепу Східної Європи скіфської доби: Автореф. дис. ... канд.
іст. наук. — К., 2008.
Григор’єв В.П. Про етнічну приналежність похованих в курганах рубежу VІІ—VІ ст. до н. е. біля сіл Гладківщина і
Придніпровське // Археологічні дослідження на Черкащині. — Черкаси, 1995. — С. 58—67.
Гуляев В.И. Общие вопросы археологии Среднего Дона в скифскую эпоху // Труды Потуданской археологической
экспедиции ИА РАН, 1993—2000 гг. — М., 2001. — С. 18—52.
Гуляев В.И. Еще раз к вопросу об этнокультурной ситуации в Среднем Подонье в скифское время (V—IV вв. до н. э.) //
Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. — М., 2004. — С. 7—24.
Гуляев В.И., Савченко В.И. Новый памятник скифского времени на Среднем Дону // Археология Среднего Дона в
скифскую эпоху. — М., 2004. — С. 35—52.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 89
Дебец Г.Ф. Черепа из курганов Среднего Подонья // Население Среднего Дона в скифское время. — М., 1969. —
С. 38—40.
Ефимова С.Г. Соотношение лесостепных и степных групп населения Европейской Скифии по данным кранио-
ло гии // Скифы и сарматы в V—III вв. до н. э.: палеоэкология, антропология и археология. — М., 2000. —
С. 39—44.
Иевлев М.И. Палеогеографическая обстановка в районе Нижнего Поднепровья в IV в. до н. э. // Алексеев А.Ю.,
Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (скифский царский курган IV в. до н. э.). — К., 1991. — С. 311—318.
Ильинская В.А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья (курганы Посулья). — К., 1968.
Ильинская В.А. Скифская узда IV в. до н. э. // Скифские древности. — К., 1973. — С. 42—63.
Кац В.И. Греческие керамические клейма эпохи классики и эллинизма (опыт комплексного изучения) (Боспор-
ские исследования. — Симферополь; Керчь, 2007. — Вып. ХVIII).
Козловская М.В., Зенкевич Ю.В. Некоторые итоги изучения антропологических материалов из курганов скифско-
го времени могильника «Терновое I—Колбино I» // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. Труды
Потуданской археологической экспедиции ИА РАН. — М., 2001. — С. 144—156.
Круц С.И. Антропология Стеблёвского могильника (к вопросу о физическом типе населения Лесостепи в скиф-
ское время) // Скорый С.А. Стеблёв: скифский могильник в Поросье. — К., 1997. — С. 91—106.
Круц С.И. Новые антропологические материалы из курганов скифской знати Северного Причерноморья // Мозо-
левский Б.Н., Полин С.В. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. — К., 2005. — С. 458—499.
Кулатова І.М. Курганний могильник скіфської доби поблизу с. Оліфірщина // История и археология Слободской
Украины: Тезисы докл. — Харьков, 1992. — С. 137—138.
Кулатова И.Н., Луговая Л.Н., Супруненко А.Б. Курганы скифского времени междуречья Ворсклы и Псла. — М.;
Полтава, 1993.
Кулатова И.Н., Супруненко А.Б. Первый Мгарский курган // Більське городище в контексті вивчення пам’яток
раннього залізного віку Європи. — Полтава, 1996. — С. 318—338.
Либеров П.Д. Памятники скифского времени бассейна Северного Донца // МИА. — 1962. — 113. — С. 5—85.
Махно Є.В. Кургани скіфського часу біля с. Малі Будки // Археологія. — 1953. — 8. — С. 123—127.
Медведев А.П. Ранний железный век Лесостепного Подонья. Археология и этнокультурная история I тысячелетия
до н. э. — М., 1999.
Мелюкова А.И. Вооружение скифов (САИ. — 1964. — Вып. Д 1—4).
Михеев В.К., Шрамко Б.А. Вклад ученых Харьковского университета в развитие археологии (1805—1990 гг.) //
ВХУ. — 1991. — Вып. 24. — С. 104—130.
Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье. Типология амфор ведущих центров-экспортеров товаров в
керамической таре: Каталог-определитель. — М.; Саратов, 2003.
Моруженко А.А. Историко-культурная общность лесостепных племен междуречья Днепра и Дона в скифское вре-
мя // СА. — 1989. — № 4. — С. 25—40.
Окатенко В.Н. Погребения кочевнического типа скифского времени вдоль лесостепного отрезка Муравского
шляха // Вісник ХНУ. — 2006. — Вип. 38. — С. 282—292.
Радзиевская В.Е. Основные итоги раскопок Коломакского городища // История и археология Слободской
Украины: Тезисы докл. — Харьков, 1992. — С. 177—179.
Раевский Д.С. Ранние скифы: среда обитания и хозяйственно-культурный тип // ВДИ. — 1995. — № 4. — С. 87—95.
Ріман О.М. Про вплив природних умов на топографію поселень скіфського часу в басейні Сіверського Дінця //
Археологія. — 1985. — 50. — С. 1—8.
Русов А.А. Русские татары в конце ХVII и начале XVIII веков и некоторые данные о Днепре. — К., 1876.
Скорый С.А. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи (проблема выделения иранского этнокультурного
элемента). — К., 2003.
Супруненко О.Б. Розкопки курганного некрополю «Б» // Більське городище в контексті вивчення пам’яток ран-
нього залізного віку Європи. — Полтава, 1996. — С. 88—120.
Фіалко О.Є. Скіфські вуздечки з залізними нахрапниками // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 94—100.
Шепель Е.А. О физическом типе населения лесостепной Украины // Проблеми історії та археології давнього на-
селення Української РСР. — К., 1989. — С. 258—259.
Шепель Е.А. Население Семилукского городища скифского времени (по антропологическим материалам) // Ар-
хеологические памятники Восточной Европы. — Воронеж, 2002. — С. 145—156.
Шнитников А.В. Изменчивость общей увлажненности материков Северного полушария // ЗГО СССР. — 1957. —
Т. 16. — С. 262—264.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 190
Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). — К., 1987.
Шрамко Б.А. Курганы у с. Веселое в Харьковской области // ВХУ. — 1992. — Вып. 25. — С. 110—119.
Шрамко Б.А., Михеев В.К., Грубник-Буйнова Л.П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. —
К., 1977.
Щегленко А.В. Обряд погребения лесостепных племен междуречья Днепра и Дона в VII—III вв. до н. э. // ВХУ. —
1983. — Вып. 238. — С. 110—119.
Надійшла 02.06.2009
В.Н. Окатенко, Ю.В. Буйнов
КУРГАН С ПОГРЕБЕНИЕМ СКИФСКОГО ТИПА ВОЗЛЕ СТАРОГО МЕРЧИКА
В статье дается характеристика раскопанного в 2007 г. кургана у пгт Старый Мерчик Харьковской обл. с погребени-
ем воина-всадника в деревянном склепе столбовой конструкции второй четверти IV в. до н. э. В этом погребальном
памятнике, который был ограблен еще в древности, сохранились останки скелетов мужчины и женщины, а также
некоторые предметы погребального инвентаря и заупокойной пищи. Благодаря ручному методу раскопок удалось
произвести реконструкцию системы сооружения деревянного склепа. Стены погребальной ямы были облицованы
горизонтально уложенными досками, вставленными в пазы, выдолбленные в восьми столбах, которые располага-
лись вдоль стен. Девятый столб, размещался в центре могилы. Все они выполняли функцию не только укрепления
деревянной обшивки могилы, но являлись опорой для деревянного перекрытия, которое покоилось на трех брев-
нах, уложенных вдоль длинной оси склепа, с перпендикулярно расположенным накатником из более мелких бревен
и досок. В завершение участники похоронной процессии засыпали перекрытие материковым выкидом и соорудили
курганную насыпь в один прием. О принадлежности погребения мужчины к сословию воинов-всадников свиде-
тельствуют детали конской узды (удила, псалии, нахрапник, подпружная пряжка, нащечные бляхи), положенные
на перекрытие могилы, наконечники стрел, втоки древок копий и детали защитного доспеха (панциря и боевого
пояса). О высоком социальном статусе погребенных свидетельствует и амфора с клеймом, содержащим имя маги-
страта Керкина, которая датируется второй четвертью IV в. до н. э. Сравнение раскопанного нами кургана с другими
погребениями Степной и Лесостепной Скифии позволяет сделать вывод, что воины-всадники бассейна Северского
Донца, погребенные под курганами в склепах столбовой конструкции по всем археологическим и краниологическим
признакам являются наиболее близкими к Медвинской группе Днепровского Правобережья, курганам Посулья и
степным скифам Северного Причерноморья. Данные археологии и антропологии указывают на принадлежность
мужского погребения из раскопанного нами кургана к потомкам кочевых скифов, установивших свое господство в
Днепровском Правобережье и бассейне р. Сула еще в VII в. до н. э. Подобные ему памятники в бассейне Северского
Донца оставлены «наемными дружинниками», охранявшими древний Муравский шлях.
V.M. Okatenko, Yu.V. Buynov
A MOUND WITH A SCYTHIAN TYPE BURIAL NEAR STARYI MERCHYK
The article presents the characteristics of a mound excavated in 2007 near Staryi Merchyk village in Kharkiv Oblast with the
burial of a warrior-rider in a wooden crypt of a columnar structure of the second quarter of the 4th c. BC. In this burial site,
robbed back in ancient times, the remains of male and female skeletons, and also of funeral inventory and memorial food,
were found. Owing to physical methodology of excavation it has become possible to reconstruct a building system of a wooden
crypt. The walls of a burial pit were faced with boards placed vertically which were put into notches made in the eight columns,
situated along the walls. The ninth column was in the centre of a burial. All of them not only strengthened the wooden panelling
of a burial, but also supported the wooden overlap, placed on the three logs which lay along the long axis of a crypt, with smaller
beams and boards put crosswise. At the end, the participants of a procession covered the overlap with the dug out subsoil, and
constructed a mound at one go. The details of horse bridle (bit, cheek-pieces, a frontlet, buckle, and metal plates), put on the
overlap of a burial, arrow-heads, but-weights of spear shafts, and the elements of safety armour (coat of mail and military belt)
testify that the buried man belonged to the class of warriors and riders. A high social status of the buried is also testified by an
amphora with a stamp with the name of magistrate Kerkinio dated by the second quarter of the 4th c. BC. The comparison
of this mound with other burials of Steppe and Forest-Steppe Scythia allow the authors to conclude on the archaeological
and craniological basis that the warriors-riders of the Siverskyi Donets River region, buried under the mounds in crypts of a
columnar structure, are the most close to the Medvyn group of the Dnipro River right bank region, to mounds of the Sula River
region, and to the Steppe Scythians of the north coast of the Black Sea. The archaeological and anthropological data points to
the belonging of a male burial from the mound excavated to the descendants of the nomad Scythians who ruled in the Dnipro
River right bank region and the Sula River region back in the 7th c. BC. Similar monuments in the Siverskyi Donets River basin
are left after by the «mercenaries-guards» who guarded the old Muravsky Trail.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|