Металеві вироби з поселення Дикий Сад

озглянуто бронзові вироби, зафіксовані під час багаторічних археологічних досліджень степового укріпленого поселення Дикий Сад у м. Миколаїв. Представлені результати технологічного аналізу металевих предметів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Горбенко, К.В., Гошко, Т.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2010
Назва видання:	Археологія
Теми:	До історії стародавнього виробництва
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65867
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Металеві вироби з поселення Дикий Сад / К.В. Горбенко, Т.Ю. Гошко // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 97-111. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65867
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-658672025-06-03T16:30:09Z Металеві вироби з поселення Дикий Сад Металлические изделия с поселения Дикий Сад Metal ware from Dykyi Sad fortified settlement Горбенко, К.В. Гошко, Т.Ю. До історії стародавнього виробництва озглянуто бронзові вироби, зафіксовані під час багаторічних археологічних досліджень степового укріпленого поселення Дикий Сад у м. Миколаїв. Представлені результати технологічного аналізу металевих предметів. На протяжении 10 лет проводятся исследования городища финальной бронзы Дикий Сад конца ХІІІ — начала ІХ вв. до н. э. Городище расположено в исторической части современного г. Николаев на высокой террасе левого берега р. Ингул, в месте слияния его с Южным Бугом и состояло из цитадели, очерченной рвом, предместья и посада. Среди многочисленных и разнообразных изделий найдены и следы металлопроизводства. Металлические изделия на момент написания данной работы насчитывали 37 экз.: три кинжала, пять ножей, два ножа-пилки (или бритвы), 15 шильев, рыболовный крючок, четыре булавки, небольшая бляшка (пуговица?), фрагмент небольшого долота, три браслета и два клепанных котла. С бронзолитейным производством связаны две каменные литейные формы, тигель, сопло, куски шлака и невыразительные фрагменты металла. Исследование химического состава металлических изделий из Дикого Сада показало, что для него характерно повышенное содержание сурьмы (от 0,01 до 1,62 %) и мышьяка (от 0,015 до 0,624 %). На данном этапе исследований мы не можем точно определить источники поступления металла на городище. По Е.Н. Черных, среди металла белозерской культуры преобладает Волго-Камская химико-металлургическая группа, для которой характерны сурмяно-мышьяковистые сплавы. Сравнение исследуемой коллекции продемонстрировало подобие содержания металлов-примесей к бронзе изделий Новотрояновского и Лозовского кладов культурного круга Ноа—Сабатиновка, металлам могильника и поселения культуры Ноа—Островец (Ингуло-красномаяцкий очаг). Это является свидетельством того, что металл выплавлен из руд одинакового генезиса. Поскольку Е.Н. Черных установил, что весь металл мастера Ингуло-красномаяцкого очага получали из Карпатского горно-металлургического центра, то будет логично допустить западное, а не Волго-Камское, происхождение металла из Дикого Сада. В результате металлографического исследования выделено семь технологических схем: I — холодная ковка отлитой заготовки, деформация металла от 20 до 60 %; II — неполная холодная ковка (300 °C) отлитой заготовки, деформация металла до 70 %; III — неполная горячая ковка (400—500 °C), деформация 20—40 %, 60—80 %; IV — горячая ковка при температуре 500—600 °C, деформация ~ 20—40 %, 60—70 %; V — ковка при предплавильных температурах (700 °C); VI — холодная ковка з отжигами (t° 500—600, 700 °C) с деформацией металла 20—40 %, 40—60 %, 60—80 %, 100 % и VII — совмещение горячей и холодной ковки на разных участках изделия, деформация 20—40 %, 40—60 %. Изделия распределяются по технологическим схемам таким образом: I — 3 экз.; II — 2; III — 5; IV — 7; V — 1; VI — 2 и VII — 1 экз. Таким образом, металлообработка Дикого Сада базировалась на технологических схемах, связанных с кузнечной обработкой отлитых заготовок при температурах не выше 600 °C. Мастера использовали следующие кузнечные приемы: вытягивание, плющение, закручивание. Из 21 изделий на шести (? 28 %) выявлен кузнечный брак в виде трещин «красноломкости», на одном – литейный брак в виде газовой пористости. Удалось проследить виды литейной формы на шести предметах: односторонняя, двух- и четырехстворчатые. По восковой утрачиваемой модели отлит один нож. Материал литейных форм установлен в трех случаях: каменная и две глиняные. Выводы: 1) находки шлаков (металлургических или кузнечных), фрагментов «черновой» меди, сопла и литейных форм указывают на существование на городище металлообрабатывающего производства; 2) сырье в виде готового металла происходит из Карпатського горно-металлургического центра; 3) преобладающее большинство изделий местного производства. Под вопросом оставляем происхождение ножа, отлитого по восковой модели (ан. 155), так как эта технология в белозерской культуре до сих пор не отмечена; 4) возникновение кузнечного брака свидетельствует об отсутствии необходимых знаний горячей обработки металла с высоким содержанием свинца. В целом, анализ артефактов позволяет сделать вывод об их синкретическом характере. Безусловно, в основе материальной культуры населения Дикого Сада лежали местные традиции, генетически связанные с сабатиновскими племенами. Но, вместе с тем, отчетливо чувствуются культурные влияния и заимствования из соседних синхронных культур западного, северного и южного центров ойкумены. Очевидно, городище возникло в результате необходимости контроля над торговыми путями, соединяющими север и юг, запад и восток. На протяжении XII—X вв. до н. э. оно выполняло роль экономического, культурного, религиозного и политического центра Юго-Восточной Европы. The research of Dykyi Sad hill-fort of Final Bronze Age (from the late 13 th c. to the early 9 th c. BC) has been underway for 10 years. The hill-fort, consisting of a citadel outlined with a ditch, suburb, and «posad» (trading quarter), is situated at the historic part of Mykolaiv on the high terrace of the left bank of the Inhul River, where it flows into the South Buh River. Among the numerous and various finds there are traces of metalworking. At the moment when this paper is written there are 37 items of metal ware: three daggers, five knives, two knives-saws (or razors), 15 awls, a fishhook, four pins, a small plate (button?), a fragment of a small chisel, three bracelets, and two riveted cauldrons. Also, there are some items related to bronze casting production: stone casts, a crucible, a nozzle, slag pieces, and unclear fragments of metal. Research of chemical structure of metal ware from Dykyi Sad showed that its feature is an increased content of antimony (from 0,01 to 1,62 %) and arsenic (from 0,015 to 0,624 %). At this stage we can not determine exactly wherefrom metal arrived at the settlement. According to Ye.М. Chernykh, Volga-Kama chemical and metallurgical group, which is characterized by alloys with antimony and arsenic, prevails in metal ware of Bilozerska culture. Comparison of the collection studied showed that the content of its metal admixtures is similar to bronzes of Novi Troyany and Lozivka treasures of Noa-Sabatynivka cultural circle, and to metal of burial ground and settlement of culture Noa-Ostrivets (Inhul-Krasnomayatsk center). This fact testifies that metal is smelted of ores of the same genesis. Since Ye.М. Chernykh determined that all metal of Inhul-Krasnomayatsk center workshop was obtained from the Carpathian mining and metallurgical center, it would be logical to presume the western, but not Volgo-Kamian, origin of metal from Dykyi Sad. As a result of metallographic research, seven technological schemes are determined: I – cold forging of a cast blank, metal deformation from 20 to 60 %; II – incomplete cold forging (300 °С) of a cast blank, metal deformation up to 70 %; III – incomplete hot forging (400—500 °C), deformation is 20—40 %, 60—80 %; IV – hot forging with 500—600 °C, deformation is ~ 20—40 %, 60—70 %; V — forging with pre-melting temperature (700 °C); VI – cold forging with firing (500—600° 700 °C), with deformation of metal 20—40 %, 40—60 %, 60—80 %, 100 %, and VII – combination of hot and cold forging at various parts of ware, deformation is 20—40 %, 40—60 %. Within these technological schemes wares are divided as following: I – 3 items, II – 2, III – 5, IV – 7, V – 1, VI – 2, and VII – 1 item. Hence, metalworking in Dykyi Sad was based on technological schemes related with the smith processing of cast blanks with the temperature not more than 600 °C. The craftsmen used the following smith methods: extending, plating, and cockling. On six out of 21 items (? 28 %) smith’s flaws in the form of cracks of «hot-brittleness» are found; on one item there was casting flaw in the form of gas porosity. The authors succeeded in determining the types of ingots of six products: one-sided, two- and four-flapped ones. One knife was cast using temporary waxen model. The materials of ingots determined in three cases are stone in one and clay in two cases. Conclusions: 1) the finds of slag (metallurgical or smith), a piece of «rough» copper, a nozzle, and ingots indicate that the metallurgic production existed at the hill-fort; 2) finished metal as rough material comes from the Carpathian mining and metallurgical centre; 3) a vast majority of finds are of local production. The origin of a knife cast by a waxen model remains questioned (аn. 155), as this technique was not known in Bilozerska culture by that time; 4) an appearance of smith slag testifies the lack of knowledge of hot processing of metal with high content of lead. In general, the analysis of artefacts allows the authors to conclude about their syncretic character. Certainly, the local traditions, genetically related with the tribes of Sabatynivska culture, underlay in material culture of Dykyi Sad habitants. However, at the same time, the cultural influence and adoptions from the neighbouring synchronous cultures of the western, northern, and southern centres of Ecumena are clearly felt. Apparently, the hill-fort arose due to the need of control over the trade routs connecting north and south, and west and east. During the period from the 12th c. to the 10th c. BC it played a role of an economic, cultural, religious, and political centre of South-Eastern Europe. 2010 Article Металеві вироби з поселення Дикий Сад / К.В. Горбенко, Т.Ю. Гошко // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 97-111. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65867 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Горбенко, К.В. Гошко, Т.Ю. Металеві вироби з поселення Дикий Сад Археологія
description	озглянуто бронзові вироби, зафіксовані під час багаторічних археологічних досліджень степового укріпленого поселення Дикий Сад у м. Миколаїв. Представлені результати технологічного аналізу металевих предметів.
format	Article
author	Горбенко, К.В. Гошко, Т.Ю.
author_facet	Горбенко, К.В. Гошко, Т.Ю.
author_sort	Горбенко, К.В.
title	Металеві вироби з поселення Дикий Сад
title_short	Металеві вироби з поселення Дикий Сад
title_full	Металеві вироби з поселення Дикий Сад
title_fullStr	Металеві вироби з поселення Дикий Сад
title_full_unstemmed	Металеві вироби з поселення Дикий Сад
title_sort	металеві вироби з поселення дикий сад
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65867
citation_txt	Металеві вироби з поселення Дикий Сад / К.В. Горбенко, Т.Ю. Гошко // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 97-111. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT gorbenkokv metalevívirobizposelennâdikijsad AT goškotû metalevívirobizposelennâdikijsad AT gorbenkokv metalličeskieizdeliâsposeleniâdikijsad AT goškotû metalličeskieizdeliâsposeleniâdikijsad AT gorbenkokv metalwarefromdykyisadfortifiedsettlement AT goškotû metalwarefromdykyisadfortifiedsettlement
first_indexed	2025-11-26T17:25:42Z
last_indexed	2025-11-26T17:25:42Z
_version_	1849874653577740288
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 97 До історії стародавнього виробництва З 1990 р. комплексна археологічна експеди- ція Миколаївського державного університе- ту ім. В.О. Сухомлинського, Миколаївського навчально-наукового інституту, Одеського на- ціонального університету ім. І.І. Мечникова здійснює маcштабні дослідження укріпленого поселення доби фінальної бронзи Дикий Сад (кінець ХІІІ — початок ІХ ст. до н. е.). Посе- лення розташоване в історичній частині сучас- ного м. Миколаїв у місці злиття річок Інгул та Південний Буг. Площа поселення сягає близь- ко 3 га. У час свого існування воно займало ви- соку терасу лівого берега р. Інгул та складало- ся з цитаделі, обмеженої ровом, де зафіксовано житлові, господарські та ритуальні комплекси, і передмістя з житловими й господарськими спорудами, що розташовувалися колом вздовж рову та посаду. Поселення має форму овалу, видовженого з південного сходу на північний захід. Культурний шар городища переважно знищено сучасною забудовою та будівельним сміттям. Археологічний матеріал фіксується у заповненні приміщень та частково у міжжит- ловому просторі. Знайдені в культурному шарі артефакти за всіма показниками належать до епохи існування білозерської культури, хоча деякі матеріали є дуже синкретичними (Гор- бенко 2006, с. 87—88). Перші знахідки на місці розташування па- м’ятки було зафіксовано ще наприкінці 20-х рр. ХХ ст. Однак протягом тривалого часу повно- масштабні розкопки на території городища не проводилися. Винятком є фрагментарні роботи Ф.Т. Камінського зі збору підйомного матеріалу наприкінці 1920-х та розкопки загону на чолі з О.М. Мальованим, який працював у складі При- чорноморської експедиції під керівницт вом Л.М. Славіна у середині 1950-х рр. Най яск ра- вішими знахідками тих років були бронзовий ніж сабатинівського типу (Черняков 1985, с. 114) й бронзовий клепаний казан. Лише регулярні дослідження Ю.С. Гребен- никова й К.В. Горбенка дозволили суттєво змі- нити уявлення про цю пам’ятку й по-іншому подивитися не тільки на історичний розвиток регіону Степового Побужжя, але й на характер та культурну спадщину усієї білозерської куль- тури. Змінилися погляди дослідників на хроно- логічні межі існування пам’ятки, архітектуру, матеріальну й духовну культуру, господарство та побут мешканців поселення, соціально-еко- номічні й політичні аспекти розвитку регіо- ну всієї циркумпонтійської ойкумени на межі ІІ—І тис. до н. е. (Горбенко 2004, с. 77—78). Матеріальну культуру городища Дикий Сад представлено такими групами знахідок: керамічний посуд, вироби з глини та кісток тварин, кам’яні й кістяні знаряддя праці, ме- талеві речі й залишки металовиробництва. Керамічний посуд (корчаги, кубки, горщи- ки, чаші, вази, черпаки, жаровні, миски, миски- сковорідки), з одного боку, має генетичні зв’язки із сабатинівською керамікою, а з іншого — від- стежується значний вплив культур раннього фра кійського гальштату (Бабадаг І) та білогру- дів сько-чорноліської культури північної лісо- степової зони України. Серед основних орна- ментальних мотивів трапляються валики, налі- пи, насічки, канелюри, прокреслені лінії, округлі й овальні вдавлення та зубчастий штамп. Кам’яні знаряддя праці використовували для переробки продуктів землеробства, об- Розглянуто бронзові вироби, зафіксовані під час багаторічних археологічних досліджень степового укріпленого поселен- ня Дикий Сад у м. Миколаїв. Представлені результати технологічного аналізу металевих предметів. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, доба фінальної бронзи, металеві вироби, технологічне дослідження © К.В. ГОРБЕНКО, Т.Ю. ГОШКО, 2010 К.В. Горбенко, Т.Ю. Гошко МЕТАЛЕВІ ВИРОБИ З ПОСЕЛЕННЯ ДИКИЙ САД ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 198 робки дерева, кістки та бронзи. Серед них є зернотерки, розтирачі, товкачі, ковадла та ін. Зроблений В.Ф. Петрунем петрографічний аналіз (49 зразків) дав досить цікавий резуль- тат. Кам’яні речі з городища виготовлено з місцевих порід, які видобували з виходів у до- линах рік Південний Буг і Інгул, а також до- візних з регіонів Південних Карпат, Малої Азії й окремих регіонів Середземномор’я. По- ходження сировини частини виробів не ви- значено. Подібна ситуація, можливо, пояс- нюється багаторазовими відвідинами терито- рії Дикого Саду різними етнічними групами місцевого або стороннього населення (Гор- бенко 2005, с. 40—45). Комплекс металевих виробів налічує 37 предметів. Це зброя, господарські речі та при- краси: три кинджали, п’ять ножів, два ножі- пилки (або бритви), 15 шил, рибальський га- чок, чотири шпильки, невелика бляшка (ґу- дзик?), фрагмент невеликого долота, два кле паних казани (один представлено фраг- ментарно) та три браслети (два з них цілі). Без- посередньо з бронзоливарним виробництвом пов’язані знахідки двох кам’яних ливарних форм (двостороння для литва бронзового на- конечника дротика, тридірчастого псалія й кільця до кінської вузди та одностороння з не- гативом кельта), тигля, сопла та різноманіт- них відходів виробництва (шлак, невиразні фрагменти металу). Особливе місце в комплексі металевих виро- бів належить кинджалам. Два з них мають лист- коподібні леза й кільцеві упори. Клинки відді- лено від упору вузькою шийкою. Довжина кин- джалів 17 см, леза —13 см, максимальна ширина леза 3 см. Цей тип відомий як кинджал «кімме- рійського типу». Аналогічні вироби поширені в сабатинівський час на просторах від Нижнього Придніпров’я до Молдови. Окремі екземпля- ри трапляються в Подунав’ї і Трансильванії. Іс- нування подібних кинджалів має широкий те- риторіальний (від Нижнього Придніпров’я до Подунав’я) й хронологічний (від ранньосаба- тинівських до ранньобілозерсько-тудорівських пам’яток) діапазони. Їхнім прототипом є ножі зрубного типу. Лезо від черешкового дволезового кинджала без кільцевого упору з чітко виділеними гори- зонтальними плічками. Довжина 9 см, ширина в основі — 2 см, вістря — 0,5 см. Цей виріб на- лежить до рідкісного типу (Н-26, за Є.М. Чер- нихом). Його форма має аналоги в колі культур доби пізньої бронзи Центральної Європи (Бе- резанская и др. 1986, с. 238). Побутові вироби представлено клепаними ка- занами, ножами, пилкою, шилами, рибальським гачком та писалом із кістяною ручкою. Казан до- сить масивний. Вироби подібного типу зазвичай називали «кіммерійськими». В.В. Отрощенко й М.П. Тупчієнко припускають, що клепані казани на конічному піддоні виготовлялися у Донецько- му гірничо-металургійному центрі, бо їхній аре- ал належить до лобойківсько-деребеденівської зони металообробки (Отрощенко, Тупчієнко 2003, с. 120). Найпізніші екземпляри можна да- тувати XII ст. до н. е. Їх знайдено на поселеннях Тараща, Поділля, Ягорлик та ін. (Тереножкин 1961, с. 223—229). Виріб із Дикого Саду типоло- гічно походить від казаноподібних кубків зруб- ної культури Лівобережжя Дніпра, хоча можливі й західні аналоги. Шила традиційно входять до складу начин- ня. У колекції їх налічується 15 екз. Вони різ- няться довжиною (від 4 до 16 см) й перетином (є шила з круглим, квадратним і прямокутним перетином, а також комбінованим: верхня частина кругла, нижня — квадратна). Усі типи шил є традиційними для білозерської культури і мають аналоги в низці колекцій з поселень — Ушкалка, Кірове, Зміївка та ін. Шпильки, писало, рибальський гачок та до- лото є звичними знахідками для степових куль- тур. Вони були поширеними у різних культурах бронзової доби і застосовувалися в ремеслах, промислах й домашньому господарстві. Бронзові ножі-пилки (бритви?) мають ви- гляд дволезових пластин, заокруглених з торців. Подібні пилки трапляються в трансильванських скарбах періоду НаА—НаВ. Є вони й на Киши- нівському поселенні та низці пам’яток Молдо- ви (Мелюкова 1961, с. 50—60, рис. 17, 5—7), а також на поселеннях пізньосабатинівського і білозерсько-тудорівського часу в Північно- Західному Причорномор’ї (Тудорове, Черевич- не та ін). Географія їхніх знахідок дозволяє при- пускати, що в Північнопричорноморські степи (й у Степове Надбужжя, зокрема) вони потра- пили через носіїв культури раннього гальштату. Через фракійців подібні вироби стали відомі й племенам чорноліської культури лісостепово- го Дніпровського Правобережжя (Тереножкин 1961, с. 151, рис. 102, 13). Черешковий однолезовий ніж Т-подібної форми в перетині. Розміри: довжина черешка 5 см, леза — 10,5 см, загальна — 16 см, перетин черешка 0,1—0,4 см, діаметр леза 0,01—0,2 см, діаметр ребра жорсткості 0,3 см. Подібні виро- би досі не знайдено в матеріалах білозерської культури. ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 99 Черешковий ніж без кільцевого упору, але з ледь виділеними горизонтальними плічками й майже рівнобіжними лезами. Довжина 13 см, ширина леза 2,5 см. Такі кинджали характер- ні для білозерської культури. Типологічно цей тип кинджалів походить від листкоподібних ножів зрубної культури. Два черешкових ножі без кільцевого упо- ру з виділеними горизонтальними плічками і рівнобіжними лезами. В одного зберігся тіль- ки клинок, довжина 10,5 см, ширина 2 см. Роз- міри другого: довжина леза 11,5 см, ширина 2,5 см. Такі ножі традиційні для білозерської культури. Вони типологічно близькі до лист- коподібних ножів зрубної культури. Найяскравіше білозерську культуру харак- теризують металеві прикраси. З 23 відомих їх- ніх різновидів (фібули, ґудзики, підвіски, шпи- льки, браслети та ін.) колекцію з поселення Дикий Сад представлено лише трьома: брас- летами, шпильками та бляшкою (ґудзиком?). Можливо, це пов’язано з тим, що білозерські прикраси частіше знаходять у похованнях і скарбах, а не на поселеннях. Два браслети з незімкнутими загостреними кінцями, круглий та лінзоподібний у перерти- ні. Діаметр першого 5 см, другого — 7 см, тов- щина дроту 0,4 см. Перший браслет орнамен- товано групами насічок. Такі браслети були поширені в пізньосабатинівський та білозер- ський часи. Вони відомі серед артефактів Но- вогригорівського скарбу з Південного Побуж- жя (Черняков 1985, с. 127, рис. 66, 4—6). Шпильки представлено двома типами: з ку- лястою голівкою й наскрізним отвором у ній та голівкою, сформованою із верхньої части- ни стрижня. Перший тип належить до варіан- та 1, за класифікацією С.С. Лисенко (2006, с. 5), який відомий на теренах Північно-Західного Причорномор’я та Нижнього Придніпров’я. Дру гий є поширеним видом прикрас за доби пізньої бронзи на всій Правобережній Україні. Ґудзик (або невелика нашивна бляшка) на- півсферичної форми. Подібні відомі і на Дні- провському Правобережжі, і в культурах ран- нього фракійського гальштату Карпатського регіону, а саме, в культурі Кишинеу-Корлатень (Lеvitki 1994, p. 235, fig. 58, 4). Більшість металевих виробів з Дикого Саду було піддано металографічному та спектроана- літичному дослідженню (рис. 1, табл. 1). Ан. 121. Ніж дволезовий з виділеним руків’ям, виготовлений з міді. Зразок для мета- лографічного аналізу вирізано на лезі. До трав- ління на шліфі, особливо ближче до центру, спостерігається значна пористість та багато тріщин. Дві найбільші з них залягають уздовж зразка, тобто перпендикулярно до леза (рис. 2, 1). Ближче до леза тріщини запресовано, а на самому лезі зникають зовсім. Після травління відкрилася поліедрична де- формована куванням структура, волокниста на вигляд. У напрямку леза деформованість збіль- шується і сягає 70 %. При великому збільшен- ні на тлі деформованої структури спостеріга- ються дрібні рекристалізовані зерна. Величи- на зерна 0,025 мм, мікротвердість 99,7 кг/мм2 (рис. 2, 2). Отже, вилиту заготовку з початковим зер- ном 0,09 мм кували майже від середини леза. У цьому напрямку збільшується ступінь дефор- мації. Кування мало формувальний характер і проводилося за низьких температур — у межах 300 °С (неповне холодне). Ан. 122. Фрагмент леза кинджала виготовле- но з міді зі збільшеним вмістом олова (0,863 %), свинцю (0,2 %) й арсену (0,6 %). Шліф зробле- но на поперечному перетині леза. До травлін- ня спостерігалися дрібні запресовані пори, дрібні блакитні фазові виділення та одинич- не вкраплення Cu 2 O. Після травління в центрі зразка відкрилася дрібнодендритна структура, яка поступово у напрямку лез набуває дефор- мованого вигляду (рис. 2, 3, 4). На одному з лез структура більш деформована, ніж на іншому. Мікротвердість металу на лезі 107,6 кг/мм2, у центрі — 76,98 кг/мм2. Заготовку виробу вилито в теплопровідній формі, можливо, кам’яній (дрібні дендритні зерна). Кування було спрямовано на витягу- вання та зміцнення лез і проводилося за тем- ператури, що не перевищувала 400 °С. Свід- ченням того є деформованість дендритів. Одне з лез піддано значнішій деформації. Ан. 123. Бритва дволезова з наскрізним отвором на одному з кінців. Виготовлена з низькоолов’янистої бронзи (1,8 % Sn) з під- вищеним вмістом свинцю (0,6 %) та сурми (0,3 %). Для металографічного аналізу відібрано два зразки: на лезі (б) та в торці виробу (а). До травління на обох шліфах спостерігалося дріб- на пористість і корозія на межах зерен. На шлі- фі (а) видно одну велику поздовжню тріщину і одну поперечну. Після травління на лезі (б) відкрилася полі- едрична структура зі значною кількістю двій- ників у середині зерен. Форма зерен округла. Величина зерна 0,09—0,12 мм. Мікротвердість металу 129,9 кг/мм2 (рис. 2, 6). ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1100 На другому шліфі (а) після травління було видно дрібну рекристалізовану структуру з не- значною кількістю «двійників» у зернах. По обидва боки від тріщини величина зерен різ- на. З одного — вона 0,065—0,09 мм; з іншо- го — 0,025—0,035 мм. Мікротвердість металу 125,8 кг/мм2 (рис. 2, 5). Отже, вилиту заготовку бритви було під- дано гарячому куванню, внаслідок якого че- рез високий вміст свинцю утворилася тріщи- на «червоноламкості». Ковальські роботи над виробом завершилися відпалюванням (форма й величина зерен). Ан. 124. Браслет із незімкнутими потонше- ними кінцями, овальний у перетині. Виготов- лений з олов’янистої бронзи (Sn — 6,117 %) з підвищеним вмістом свинцю (0,1 %). Шліф зроблено на поздовжньому перетині загостре- ного кінця. До травління спостерігався подріб- нений куванням евтектоїд, витягнутий лан- цюжками вздовж зразка, та корозія на межах зерен. Після травління відкрилася поліедрич- на структура з незначною кількістю двійників. Первинна вилита дендритна структура відсут- ня. Мікротвердість металу 113,1 кг/мм2, вели- чина зерна 0,035 мм (рис. 2, 7). Заготовку браслета вилито у нетеплопро- відній (глиняній) формі з повільним охоло- дженням (наявність евтектоїду за 6 % Sn). Ко- вальскі операції зводилися до ліквідації ли- варного браку й витягування та погострення кінців браслета. Форма евтектоїду, незначна кількість «двійників» у зернах, розміри зерен та відсутність тріщин «червоноламкості» за високого вмісту свинцю свідчать про те, що кування заготовки проводилося по холодно- му металу з відпалюваннями. Деформація ме- талу сягала 60 %. Рис. 1. Досліджені металеві вироби. Номери відповідають номерам аналізів. ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 101 Ан. 125. Шило, погострене на робочо- му кінці й сплющене на іншому. Виготовле- не з олов’янистої бронзи (Sn — 4,611 %) з під- вищеним вмістом свинцю (0,09 %) та вісму- ту (0,01 %). Шліф зроблено на поздовжньому розрізі вістря. До травління спостерігалася не- значна кількість подрібненого евтектоїду. Після травління відкрилася дрібнозернис- та рекристалізована структура зі значною кіль- кістю двійників у зернах, на тлі залишкової дендритної ліквації. Додаткове зміцнення ві- стря холодним проковуванням не спостеріга- ється. Мікротвердість металу 203 кг/мм2, вели- чина зерна 0,015—0,025 мм (рис. 2, 8, 9). Шило виготовлено з вилитої заготовки (за- лишкові дендрити). Вільним куванням (нерів- на поверхня) витягнуто обидва кінці, один з яких — сплющено, а інший — погострено. Бе- ручи до уваги хімічний склад металу, можна зробити висновок, що кування проводилося по холодному металу з відпалюваннями за темпе- ратури, яка не перевищувала 600 °С. Зміцнен- ня вістря не спостерігалося. Ан. 126. Шило, погострене з одного кінця і сплющене з іншого. Виготовлене з міді з під- вищеним вмістом свинцю (0,04 %). Шліф зро- блено на поздовжньому перетині вістря. До травління помітні витягнуті, подрібнені куван- ням включення. У центрі спостерігається трі- щина «червоноламкості». Після травління відкрилася дрібнозернис- та кована структура зі значною кількістю двій ників у зернах. Мікротвердість металу 121,4 кг/мм2, величина зерна 0,025—0,035 мм (рис. 2, 10). Таким чином, шило виготовлено вільним куванням (нерівність поверхні) з вилитої заго- товки за температури ≈ 400 °С (тріщина «чер- воноламкості»). Ан. 127. Шило залізне. Шліф зроблено на поздовжньому перетині вістря. Металографіч- не дослідження виявило мартенситну струк- туру загартовування. Метал дуже чистий і до- бре прокований. Шлакових вкраплень мало й вони витягнуті у напрямку кування. Мікро- твердість коливається у межах 383—514 кг/мм2 (рис. 2, 11). Загартовування залізних виробів на ран- ніх матеріалах не простежено, тому вважаємо, що шило не належить до доби пізньої бронзи і, швидше за все, випадково потрапило до куль- турного шару. Ан. 128. Шило з дуже потоншеним вістрям і заокругленим протилежним кінцем, прямо- № ан. Sn Pb Zn Bi Ag Sb As Fe Ni Co 121 0,1 0,01 0,003 0,015 0,4 0,2 0,3 0,15 0,001 122 0,863 0,2 0,006 0,01 0,023 0,001 0,6 0,021 0,169 0,01 123 1,803 0,6 0,006 0,003 0,018 0,303 0,187 0,326 0,015 124 6,117 0,1 0,002 0,079 0,313 0,309 0,432 0,015 125 4,611 0,091 0,01 0,114 0,225 0,1 0,257 0,01 126 0,03 0,04 0,0004 0,03 0,1 0,015 0,06 0,01 0,001 128 4,117 0,046 0,077 0,415 0,251 0,418 129 0,2 0,04 0,0003 0,001 0,06 0,1 0,05 0,01 0,001 130 4,483 0,121 0,01 0,055 0,889 0,357 0,006 0,453 0,003 131 0,2 0,006 0,0004 0,001 0,06 0,06 0,15 0,015 0,001 132 7,069 0,411 0,0005 0,04 1,622 0,624 0,921 0,005 133 6,276 0,013 0,0004 0,289 0,089 0,023 0,096 0,005 134 2,253 0,119 0,003 0,006 0,028 0,021 0,616 0,141 0,423 0,06 135 3,568 0,124 0,01 0,042 0,292 0,069 0,001 0,329 0,02 136 0,0195 0,005 0,098 0,0075 0,3095 0,031 0,005 137а 8,51 0,082 0,007 0,232 0,334 0,004 0,343 137b 6,468 0,075 0,473 0,401 0,003 0,338 138 0,2 0,005 0,0002 0,001 0,04 0,06 0,01 0,015 0,001 139 5,147 0,026 0,0225 0,0395 0,317 0,555 0,0325 0,16 0,006 153 1,645 0,043 0,077 0,86 0,367 0,013 0,304 154 7,023 0,048 0,068 0,295 0,571 0,017 0,357 0,007 155 3,081 0,018 0,192 0,099 0,116 156 3,907 0,009 0,009 0,088 0,092 0,05 0,139 П р и м і т к а. У всіх аналізах мідь є основою, тому її не вміщено в таблицю. Таблиця 1. Cпектральний аналіз ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1102 кутне у перетині, виготовлене з олов’янистої бронзи (Sn — 4,117 %) з підвищеним вмістом свинцю (0,046 %). Шліф зроблено на поздовжньому пере- тині вістря. Після травління хлорною міддю відкрилася структура з добре помітною тек- стурою деформації (рис. 2, 12). Після трав- ління хромпіком стала помітною дрібно- дисперсна, дуже деформована поліедрична структура (рис. 2, 13). Мікротвердість металу підвищується у напрямку вістря від 162,8 до 166,9 кг/мм2. Шило виготовлено вільним куванням (не- рівність поверхні) у холодному стані (дуже де- формована поліедрична структура). Ан. 129. Невелике шило. Поверхня виробу нерівна, має прямокутний перетин по всій до- вжині. Виготовлене з міді зі значною доміш- кою свинцю (0,04 %). Шліф зроблено на по- здовжньому перетині вістря. Після травління Рис. 2. Мікроструктура. 1 — аналіз 121, збільшення 70; 2 — ан. 121, зб. 70; 3 — ан. 122, зб. 70; 4 — ан. 122, зб. 120; 5 — ан. 123а, зб. 70; 6 — ан. 123б, зб. 70; 7 — ан. 124, зб. 120; 8 — ан. 125, зб. 70; 9 — ан. 125, зб. 450; 10 — ан. 126, зб. 160; 11 — ан. 127, зб. 360; 12 — ан. 128, зб. 70; 13 — ан. 128, зб. 70; 14 — ан. 129, зб. 70; 15 — ан. 129, зб. 70 ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 103 відкрилася дуже деформована структура у ви- гляді текстури деформації. Мікротвердість ме- талу 201,3 кг/мм2 (рис. 2, 14—15). Отже, шило виготовлено холодним куван- ням. Підтвердженням цьому може бути волок- нистість структури, висока твердість і нерівна поверхня. Ан. 130. Шпилька з кулястою голівкою й на- скрізним отвором у ній. Стрижень рівний. Ви- готовлена з олов’янистої бронзи (Sn — 4,484 %) з підвищеним вмістом свинцю (0,12 %) та ві- смуту (0,01 %). Шліф зроблено на поздовжньо- му розрізі стрижня. До травління спостерігалася поздовжня трі- щина та незначна кількість евтектоїду, плавно витягнутого вздовж зразка. Корозія розповсю- джується на межах поліедрів. Після травлін- ня на тлі залишкових деформованих куванням дендритів відкрилася поліедрична структура з зернами середнього розміру. Мікротвердість металу 136,16 кг/мм2, величина зерна 0,035 мм (рис. 3, 1). Таким чином, шпильку вилито у двобічній ливарній формі зі вставним стрижнем для отри- мання наскрізного отвору. Кування було на- правлене на ліквідацію ливарних вад та пого- стрення стрижня. З огляду на хімічний склад металу та форму дендритів, температурний ре- жим можна визначити як гаряче кування. Ан. 131. Шпилька з петельчастою голівкою. Виготовлена з порівняно чистої міді. Шліф для металографічного аналізу зроблено на поздо- вжньому перетині вістря виробу. Після травління відкрилася структура на стадії збиральної рекристалізації з незначною кількістю двійників усередині зерен. Великі зерна мають округлі межі. Зміцнення вістря холодним куванням не спостерігається. Мі- кротвердість металу 101,9 кг/мм2, величина зерна 0,035—0,045 мм (рис. 3, 2). Шпильку виготовлено вільним куванням, яке закінчилося відпалюванням за температу- ри ≈ 400 °С. Кування мало формувальний ха- рактер і було направлене на витягування й за- гострення вістря та оформлення голівки. Ан. 132. Шпилька з петельчастою голівкою (можливо, голка від фібули). Біля голівки на стрижні спостерігається поздовжня тріщи- на. Виготовлена з олов’яно-сурмистої бронзи (Sn — 7,069 %; Sb — 1,622 %) з високим вміс- том свинцю (0,41 %). Шліф зроблено на поздовжньому перетині вістря. До травління спостерігалася незначна пористість. Евтектоїд набуває незначної видо- вженості в напрямку вістря. Після травління відкрилася рекристалізована структура зі зна- чною кількістю двійників на тлі залишкових плавно витягнутих дендритів. Мікротвердість металу 151,37 кг/мм2, величина зерна 0,035 мм (рис. 3, 3). Шпильку виготовлено вільним куванням, яке мало формувальний характер та було на- правлене на погострення вістря й формуван- ня голівки. Кування проводилося за темпера- тур до 600 °С зі ступенем деформації 60—70 % (залишкова дендритна ліквація, подрібненість та незначна витягнутість евтектоїду). Тріщина біля голівки, можливо, утворилася внаслідок застосування для цієї ділянки виробу гарячого кування (високий вміст свинцю унеможлив- лює гаряче кування). Ан. 133. Долото з рівним обухом, увігнути- ми боками й заокругленим лезом. Виготовлене з олов’янистої бронзи (Sn — 6,276 %). Для ме- талографічного аналізу вирізано два зразки: на обусі (а) та на лезі (б). До травління на шліфі (а) спостерігалася корозія, що розповсюджу- ється на межах поліедрів, на шліфі (б) — ко- розійні тріщини, які залягають упоперек леза. Після травління на обусі (а) відкрилася вилита дендритна структура, на тлі якої при великому збільшенні помітні дрібні рекристалізовані по- ліедри. Мікротвердість металу 117 кг/мм2, ве- личина зерна 0,035 мм (рис. 3, 4—5). Після травління на лезі (б) спостерігалася вилита дендритна структура. По краях шліфа при сильному збільшенні видно зерна з чис- ленними лініями зсуву всередині. Мікротвер- дість металу 181 кг/мм2 (рис. 3, 6—8). Вилитий виріб значній доробці куванням не піддавався. Ймовірніше, воно спрямовува- лося на знищення ливарних швів. Лінії зсуву на лезі могли з’явитися в процесі використан- ня. Це підтверджує розмитість вилитої струк- тури на обусі. Ан. 134. Фрагмент стрижня, з одного боку овальний у перетині, з іншого — квадратний. У центрі стрижня є ливарна пора, запресо ва- на куванням. Стрижень виготовлено з оло- в’янистої бронзи (Sn — 2,253 %) зі збільше- ним вмістом свинцю (0,119 %). Для метало- графічного аналізу вирізано два зразки з обох кінців стрижня. Шліф (а) виготовлено на поперечному (ква- дратному) перерізі стрижня. До травління спо- стерігався евтектоїд, розташований на шліфі півколом. В одному куті крупна запресована пора, від якої відходить тріщина. Після трав- ління відкрилася вилита дендритна структура. Дендритні осі повторюють розташування ев- ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1104 тектоїду, тобто теж утворюють півколо. Мікро- твердість металу 109,4 кг/мм2 (рис. 3, 9). Шліф (б) виготовлено на поперечному (ова льному) перерізі стрижня. До травління спостерігалися численні газові пори та евтек- тоїд округлої форми. Після травління хлорною міддю відкрилася дендритна структура, а після травління хромпіком на тлі дендритної ліквації стали помітними великі рекристалізовані зер- на з округлими контурами та незначною кіль- кістю двійників усередині. Мікротвердість ме- талу 144,1 кг/мм2, величина зерна 0,09—0,12 мм (рис. 3, 10). Заготовку відлито з перегрітого металу (вели- ка пористість) і швидко охолоджено (поява ев- тектоїду при низькому вмісті олова — 2,253 %). Заготовка не піддавалася значному куванню (наявність дендритної ліквації). Ковальські операції було націлено на перекручування кін- ця з квадратним перетином. Для цього виріб короткочасно нагрівався до 700 °С, оскільки залишилася дендритна ліквація. Рис. 3. Мікроструктура. 1 — аналіз 130, збільшення 70; 2 — ан. 131, зб. 160; 3 — ан. 132, зб. 270; 4 — ан. 133а, зб. 70; 5 — ан. 133а, зб. 70; 6 — ан. 133б, зб. 450; 7 — ан. 133б, зб. 70; 8 — ан. 133б, зб. 450; 9 — ан. 134а, зб. 200; 10 — ан. 134б, зб. 450; 11 — ан. 135а, зб. 70; 12 — ан. 135а, зб. 70; 13 — ан. 135б, зб. 70; 14 — ан. 135б, зб. 200; 15 — ан. 136, зб. 70 ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 105 Ан. 135. Уламок бритви. З одного боку тро- хи виділено ребро жорсткості. Обидва краї на вцілілому кінці загнуто до центру виробу. Брит- ву виготовлено з олов’янистої бронзи (Sn — 3,568 %) зі збільшеним вмістом свинцю (0,12 %) та вісмуту (0,01 %). Для металографічного ана- лізу вирізано два зразки з обох кінців бритви. Шліф (а) виготовлено на повному перетині леза. До травління спостерігалася значна кіль- кість великих і дрібних пор, уражених корозією. В місцях, віддалених від центру, їх трохи запре- совано куванням. Після травління відкрила- ся вилита дендритна структура. У напрямку лез вона поступово стає розмитішою і на лезах вже видно лише залишки дендритів. Мікротвердість металу 132,5 кг/мм2 (рис. 3, 11, 12). Шліф (б) зроблено на поперечному перетині протилежного кінця. До травління спостеріга- лася незначна кількість евтектоїду. Після трав- ління проявилася дендритна структура, витяг- нута куванням впоперек виробу. Найвищий сту- пінь деформації припав на центральну частину, де більш подрібнена структура. Мікротвердість металу 121,3 кг/мм2 (рис. 3, 13, 14). Вилита заготовка бритви майже не підда- валася доробці куванням. Ковальські роботи було націлено, напевно, на ліквідацію ливар- ного браку та зміцнення леза. Відсутність ліній зсуву та незначна витягнутість дендритів свід- чать про кування заготовки в холодному стані зі ступенем обтиску менше 20 %. Закрученню лез у трубочку передувало витягування металу куванням в обидва боки від центру (ступінь об- тиску в центрі сильніший) і супроводжувало- ся незначним місцевим нагріванням металу — нижче 600 °С. Ан. 136. Шматок «чорнової міді» з підвище- ним вмістом Sn (0,2 %), As (0,6 %), Pb (0,3 %), Bi (0,3 %), Fe (≈ 4 %), Al (5 %). Ковальській об- робці він не піддавався (рис. 3, 15). Ан. 137. Кинджал з паралельними лезами. Лезо сегментоподібне у перетині, біля упору має невелике ребро жорсткості, яке поступово зникає у напрямку вістря. Руків’я прямокутне, у перетині закінчується сплющеним кінцем. На упорі й під ним є залишки ливарного шва, які між собою не збігаються. Краї перехрестя ледь загнуто (на 2 мм) донизу, до руків’я. Виготов- лений з олов’янистої бронзи (Sn — 8,510 % — ан. 137а; Sn — 6,468 % — ан. 137б) з підвищеним вмістом свинцю (0,08 %). Для металографічно- го аналізу вирізано два зразки: на повному пе- ретині леза (а) й на кінці руків’я (б). На шліфі (а) до травління спостерігалася незначна кількість ледь витягнутого куванням евтектоїду та поздовжні дрібні тріщини. Піс- ля травління проявилася дрібна поліедрична структура на тлі залишкової дендритної ліква- ції. На лезі залишкові дендрити витягнуті силь- ніше. Мікротвердість металу 127 кг/мм2, вели- чина зерна 0,025—0,035 мм (рис. 4, 1). До травління на шліфі (б) спостерігаєть- ся тріщина «червоноламкості», а поряд із нею друга — менша й тонша. Після травління від- крилися дрібні рекристалізовані зерна на тлі залишкової вилитої дендритної структури. Мі- кротвердість металу — 119 кг/мм2. Величина зерна 0,025—0,035 мм (рис. 4, 2). Отже, кинджал відлито у чотиристулковій ливарній формі. Те, що ливарні шви на руків’ї та упорі не збігаються, а також краї перехрес- тя загнуті до руків’я, свідчить про погано піді- гнані стулки ливарної форми. Кування виробу було незначним (≈ 20 %) і проводилося за тем- ператури не вище, ніж 600 °С. Свідченням тому є залишкова дендритна структура й відсутність ліній зсуву та тріщина «червоноламкості». Ко- вальські роботи було направлено на усунення ливарних вад і зміцнення леза й кінця руків’я. Ан. 138. Шило квадратне в перетині, мід- не. Шліф виготовлено на поздовжньому пе- ретині вістря виробу. До травління спостеріга- лися видовжені запресовані пори. Після трав- ління відкрилася структура на стадії первинної рекристалізації. Мікротвердість 193,1 кг/мм2 (рис. 4, 3). Отже, шило виготовлено вільним неповним холодним куванням (температура від ≈ 134 °С). Ан. 139. Браслет із розімкненими кінцями, прикрашений карбованим орнаментом. Від- литий із олов’янистої бронзи (5,147 %). Шліф виготовлено на поперечному перетині брасле- та. До травління по всій площі шліфа спостері- галася дрібна пористість. Після травління від- крилася структура з рекристалізованих зерен із незначною кількістю двійників усереди- ні на тлі залишкової вилитої структури. Ве- личина зерна 0,035—0,045 мм, мікротвердість 117,63 кг/мм2 (рис. 4, 4). Заготовка браслета відливалася, напевно, в однобічній ливарній формі. Доробку куванням було направлено на ліквідацію ливарних вад, загострення кінців. Роботи проводилися за на- грівання металу не вище, ніж 600 °С (незначна кількість двійників у рекристалізованих зер- нах). Ступінь деформації складав 20—40 % (на- явність дендритної ліквації). Ан. 153. Бляшка-ґудзик опуклої форми з пе- телькою на зворотному боці. Розміри: діаметр основи 1,7 см, діаметр петельки 0,25 см. Пе- ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1106 телька прямокутна у перетині, з одного кін- ця ширша. На ширшому кінці має залишки ливарного шва. Виріб відлито із олов’янистої бронзи (Sn — 1,645 %) зі значними домішка- ми сурми. Шліф виготовлено шляхом полірування краю виробу. По всьому полю шліфа помітні корозійні виразки. Після травління хромпіком проявилася дрібнозерниста структура з незнач ною кількістю двійників у великих зернах. Величина зерна 0,025 мм2, декількох зерен — 0,035 мм2. Мікро- твердість 133,2 кг/мм2 (рис. 4, 5). Бляшку-ґудзик відлито у двоскладовій ли- варній формі. На заготовці петелька мала ви- гляд стрижня, який потім було трохи витяг- нуто куванням і закручено петелькою. Сама бляшка набула сферичної форми після того, як її краї гарячим куванням було загнуто все- редину. В одному місці на краю бляшки спо- стерігається невелика складка, що утворилася внаслідок загинання. Ан. 154. Шпилька (можливо, голка фібули) із закрученою в один оберт голівкою-петелькою, стрижень зігнуто під кутом 90°. Перетин ова- льний (0,03 × 0,025 см). Від голівки на 2/3 до- вжини простежується запресований куван- ням шов. Виготовлена з бронзи (Sn — 7,02 %). Шліф зроблено на вістрі виробу без вирізання зразка. До травління простежувався подріб- нений евтектоїд, витягнутий вздовж стрижня шпильки (у напрямку кування) та корозія, що поширюється на межах зерен. Після травління відкрилася повністю рекристалізована струк- тура на стадії збиральної рекристалізації (груб- ші зерна з округлими контурами оточено дріб- ними з такими ж округлими контурами). По- декуди у великих зернах помітні двійники, але небагато. Величина зерен 0,025—0,035 мм, мі- кротвердість 78,6 кг/мм2. Заготовку шпильки відлито у вигляді стриж- ня з прямокутним чи квадратним перетином. Вільним гарячим куванням викувано круглий стрижень (запресований шов уздовж стриж- ня). Верхній кінець розплескано та трохи ви- тягнуто, а потім закручено у петельку. Темпе- ратура кування на вістрі ≈ 600 оС (дрібне зерно, незначна кількість двійників у зернах, форма евтектоїду). Ан. 155. Бронзовий ніж із прямою спинкою, Т-подібним перетином леза й пласким череш- ком для насадки руків’я. Обламаний кінець клинка був заокругленим. Ніж відлито за вос- ковою моделлю. На поверхні спостерігаються напливи воску та численні сліди його загла- джування. На полірованій пласкій поверхні кінця че- решка (шліф а) до травління спостерігалися дві тріщини, що розташовані паралельно до торця черешка. Після травління хлорною міддю від- крилася ледь деформована дендритна струк- тура. Напрямок деформованих дендритів збі- гається з тріщиною. Між дендритами помітно незначну кількість евтектоїду. Мікротвердість металу 173,4 кг/мм2. Другий шліф (б) зроблено на полірованій поверхні леза. До травління спостерігалася не- значна кількість евтектоїду. Після травління хлорною міддю відкрилася трохи деформова- на дендритна структура. Мікротвердість мета- лу становить 133,4 кг/мм2. Рис. 4. Мікроструктура. 1 — аналіз 137а, збільшення 70; 2 — ан. 137б, зб. 70; 3 — ан. 138, зб. 450; 4 — ан. 139, зб. 200; 5 — ан. 153, зб. 160; 6 — ан. 156, зб. 70 ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 107 Ніж відлито за восковою моделлю. Коваль- ські роботи зводилися до загострення кінця черешка та незначної обробки леза. Кування проводилося по нагрітому металу (відсутність ліній зсуву) і становило до 20 % (трохи дефор- мована дендритна структура на обох шліфах, але форма евтектоїду незмінена). Ан. 156. Шило бронзове (Sn — 3,9 %), ква- дратне у перетині. Шліф виготовлено на ро- бочому вістрі шила шляхом полірування по- верхні. До травління видно дрібну пористість по всій поверхні шліфа та сильно подрібнений і трохи видовжений евтектоїд. Після травлін- ня відкрилася сильно деформована дендрит- на структура, витягнута вздовж напрямку де- формації. Мікротвердість металу 227 кг/мм2 (рис. 4, 6). Шило виготовлено з відлитої заготовки шляхом формувального кування в напівхо- лодному стані (300—400 оС), про що свідчить наявність деформованої дендритної та відсут- ність рекристалізованої структури й мікро- твердість металу. Ступінь деформації 20—40 % (деформовані дендрити, відсутність ліній зсу- ву, мікротвердість). Досліджена колекція мідних та бронзових виробів з поселення Дикий Сад складається з 22 предметів, з яких 11 знарядь праці (одне до- лото, два ножі, дві бритви, шість шил); пред- метів озброєння — два кинджали; 7 прикрас (чотири шпильки, два браслети, одна бляшка- ґудзик), а також не визначений стрижень та шматок «чорнової» міді. Cпектральний аналіз виробів проведено в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворен- ня НАН України. Метал з Дикого Саду харак- теризується підвищеними концентраціями сурми (від 0,01 % до 1,62 %). У 15 випадках її вміст складає десяту частку відсотка, а в одно- му зразку — перевищує відсоток. Вміст арсену так само високий (від 0,015 % до 0,624 %). Ре- зультати спектрального аналізу металу подано у табл. 1. На цьому етапі досліджень не можна точ но вказати джерела надходження металу до Дико- го Саду. За Є.М. Чернихом, серед білозерсько- го металу переважає волзько-камська хіміко- металургійна група, яка характеризується сур- м’я но-арсеновими сплавами. За нашими спо стереженнями, такий метал є характерним не тільки для білозерської культури, але й для інших культур доби пізньої бронзи Північного Причорномор’я. Проведене порівняння дослі- дженої колекції демонструє подібність вмісту металів-домішок до бронзи виробів Новотроя- нівського та Лозівського скарбів культурно го кола Ноа-Сабатинівка та металом із могиль- ника й поселення Острівець культури Ноа (табл. 2). Це може свідчити про те, що метал виплавлявся з руд однакового походження. Як було встановлено Є.М. Чернихом, прак- тично весь метал майстри інгуло-красно маяць- кого осередку отримували з виробничих центрів Карпатського гірничо-металургійного центру (Чер ных 1976, с. 180). Таким чином, вірогідніше припустити західне походження металу з Дикого Саду, ніж Волго-Камське. Для виготовлення металевих виробів, зна- йдених на поселенні, використано і мідь, і брон- зу (6 мідних та 16 бронзових). Із міді виготовле- Таблиця 2. Кореляційні графіки розподілу домішок металів Дикий Сад % Sn Pb Zn Bi Ag Sb As Fe Ni Co > 1 0,1 0,01 0,001 Лозівський скарб, Молдова (Черных 1976) % Sn Pb Zn Bi Ag Sb As Fe Ni Co > 1 0,1 0,01 0,001 Новотроянівський скарб, Одеська обл. (Черных 1976) % Sn Pb Zn Bi Ag Sb As Fe Ni Co > 1 0,1 0,01 0,001 Острівець, Івано-Франківська обл. (Черных 1976) % Sn Pb Zn Bi Ag Sb As Fe Ni Co > 1 0,1 0,01 0,001 У м о в н і п о з н а ч к и: вміст: >1% – цілі %; >0,1 – де- сяті частки %; >0,01 – соті частки %; >0,001 – тисяч- ні частки %. Частота присутності хімічного елемента в групі металу: переважна більшість, мало, рідко. ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1108 но два ножі, три шила й одну шпильку, з брон- зи — долото, три ножі, три шила, два кинджали, три шпильки та три браслети. Залежність форми виробу від хімічного складу металу не спостері- гається, бо однотипні вироби (шила, шпильки) виготовлено і з міді, і з бронзи. Металографічний аналіз надав можливості виділити сім технологічних схем (табл. 3). Схе- ма I — холодне кування вилитої заготовки із деформацією металу від 20 до 60 %; II — непов- не холодне кування (300 °С) вилитої заготов- ки із деформацією металу до 70 %; III — непо- вне гаряче кування (400—500 °C) із деформа- цією 20—40 % і 60—80 %; IV — гаряче кування за температури 500—600 °C із деформацією ≈ 20—40 % і 60—70 %; V — кування у передпла- вильних температурах (700 °C); VI — холодне кування з відпалюваннями (температура 500— 600, 700 °C) і деформацією металу 20—40 %, 40—60 %, 60—80 %, 100 %, та VII — поєднання гарячого і холодного кування на різних ділян- ках виробу (деформація 20—40 %, 40—60 %). З таблиці видно, що більшість виробів з Дико- го Саду виготовлено за III (5 екз.) та IV (7 екз.) технологічними схемами. За першою виготов- лено три предмети. На другу й шосту схеми припадають по два предмети. Лише по одному виробу виготовлено за V та VII схемами. Таким чином, металообробка Дикого Саду базувалася на технологічних схемах, пов’язаних із коваль- ською доробкою відлитих заготовок за темпе- ратур, які не перевищують 600 °C. Куванню за передплавильної температури (близько 700 °C) було піддано лише стрижень (ан. 134). Майстрами застосовувалися такі ковальські прийоми: витягування, сплющення, закручу- вання. Наклепування для досліджених виробів не характерне. З 21 дослідженого виробу (не враховуючи залізне шило, яке, можливо, випадково потра- пило до культурного шару доби пізньої бронзи та шматок «чорнової» міді) на шістьох (ан. 123, 124, 126, 132, 134, 137) виявлено ковальський брак у вигляді тріщин «червоноламкості», які Таблиця 3. Характеристика технологічних схем Схема Технологічні параметри Кількість I Відливання + холодне кування, деформація 20—40 %, 60 % 3 II Неповне холодне кування 300°С, деформація до 70 % 2 III Відливання + неповне гаряче кування, t° 400—500°C, деформація 20—40 %, 60—80 % 5 IV Відливання + гаряче кування, t° 500—600°C, деформація 20—40 %; 60—70 % 7 V Відливання + кування у передплавильних t° 700°C, 1 VI Відливання + холодне кування з відпалюванням, t° 500—600, 700°C, деформація 40—60 % 2 VII Відливання + поєднання гарячого і холодного кування на різних ділянках виробу, де- формація 20—40 %, 40—60 % 1 В с ь о г о 21 Таблиця 4. Розподіл виробів зі слідами ковальського бра ку за категоріями і технологічними схемами Технологічні схеми Категорії виробів П Пр З Дв I 1 II 1 III 1 IV 1 1 1 V 1 VI VII Температурні умо- ви обробки Категорії виробів Усього П Пр З Дв Холодне куван- ня, ~20 % 4 4 Неповне холодне кування, 300°С 2 2 Неповне гаряче кування, 400—500°C 3 1 1 5 Гаряче кування, 500—600°С 1 4 1 1 7 Режим передпла- вильних t° ~ 700°С 1 1 Холодне кування з відпалюванням, 500—600, 700°C, 1 1 2 Поєднання гаря- чого і холодного кування на різ- них ділянках виробу 1 1 Таблиця 5. Розподіл категорій металевого інвентарю за варіантами кування з різними температурними умовами обробки ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 109 про те, що сировина у вигляді готового металу надходила із виробничих центрів Карпатсько- го гірничо-металургійного осередку. 3. Більшість виробів місцевого виготовлен- ня. Питання походження ножа, відлитого за восковою моделлю (ан. 155), залишаємо від- критим через те, що подібна технологія в біло- зерській металообробці поки не простежена. За хімічним складом цей ніж не виділяється з ко- лекції. Отже, лише подальші дослідження пока- жуть, чи існувала технологія лиття за восковою моделлю в білозерській культурі. 4. Наявність ковальського браку свідчить про недостатньо високий професійний рівень майстрів і відсутність необхідних знань щодо гарячої обробки металу з високим вмістом свинцю. Таким чином, аналіз речей, накопичених впродовж дослідження городища, дозволяє зробити висновок про їх синкретичний харак- тер. Безумовно, в основі матеріальної культу- ри мешканців Дикого Саду лежать місцеві тра- диції, генетично пов’язані з сабатинівськими племенами, але водночас яскраво простежу- ються культурні впливи й запозичення із сусід- ніх синхронних культур західного, північного та південного центрів ойкумени доби фіналь- ної бронзи. Спираючись на весь комплекс артефактів городища (архітектурні споруди, матеріальні та вотивні речі), можна стверджувати, що по- селення Дикий Сад виникло внаслідок необ- хідності контролю за торговельними шляха- ми, які з’єднували північ і південь та схід і за- хід ойкумени. Тобто, протягом XII—X ст. до н. е. городище виконувало роль економічного, культурного, релігійного та політичного цен- тру Південно-Східної Європи. утворюються за неправильно підібраного тем- пературного режиму кування металу із висо- ким вмістом свинцю (загалом ≈ 28 %). На од- ному предметі простежено ливарний брак (ан. 134) у вигляді значної газової пористості, що є свідченням перегрітого металу. Найчас- тіше брак спостерігається на знаряддях пра- ці (4 екз.). Половину бракованих виробів дав температурний режим гарячого кування (500— 600 °C), який, вочевидь, було найгірше засвоє- но майстрами з Дикого Саду (табл. 4). Щодо температурних режимів, то перева- га віддавалася гарячому (сім виробів) та непо- вному гарячому (п’ять виробів) куванню. Третє місце посідає холодне кування (чотири виро- би). По два екземпляри припадає на неповне холодне й холодне кування з відпалюваннями. У режимі передплавильних температур та по- єднання гарячого і холодного кування на різ- них ділянках виробу кувалося по одному ек- земпляру (табл. 5). Види ливарних форм у вивченій колекції вдалося встановити на шести виробах: одно- бічна (ан. 139), двостулкові (ан. 130, 153, 154) і чотиристулкова (ан. 137). За восковою модел- лю відлито ніж (ан. 155). Матеріал ливарних форм встановлено у трьох випадках: камінь (ан. 122) та глина (ан. 124, 155). Отже, дослідження металевих виробів з Ди- кого Саду дало такі результати: 1. Наявність шматка «чорнової» міді разом зі знахідками сопла та ливарних форм підтвер- джує існування на поселенні металообробного виробництва. 2. Подібність хімічного складу металу до ме- талу виробів Новотроянівського та Лозівсько- го скарбів культурного кола Ноа—Сабатинівка та пам’ятки Острівець культури Ноа свідчить Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н. Культуры эпохи бронзы на террито- рии Украины. — К., 1986. Горбенко К.В. К вопросу о хозяйственной деятельности жителей поселения «Дикий Сад» // Материалы междунар. науч. конф. к 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. фон Штерном. — Николаев, 2004. — С. 76—85. Горбенко К.В. Матеріальна культура жителів укріпленого поселення «Дикий Сад» // Науковий вісник Миколаїв- ського державного університету. — Вип. 11. — Історичні науки. — Миколаїв, 2005. — С. 38—45. Горбенко К.В. Основні результати п’ятнадцятирічних археологічних досліджень степового городища доби фі- нальної бронзи «Дикий Сад» // Наукові праці: Науково-методичний журнал. — Миколаїв, 2006. — Т. 52. — Вип. 39. — Історичні науки. — С. 87—92. Лисенко С.С. Прикраси населення України доби пізньої бронзи: Автореф… канд. іст. наук. — К., 2006. Мелюкова А.И. Культура предскифского периода в лесостепной Молдавии // МИА. — 1961. — 96. — С. 5—52. Отрощенко В.В., Тупчієнко М.П. Проблема бронзових клепаних казанів і Донецький гірничо-металургійний центр // Проблеми гірничої археології: Доповіді ІІ-го міжнародного Картамиського польового семінару. — Алчевськ, 2003. — С. 116—123. Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепропетровском Правобережье. — К., 1961. ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1110 Тереножкин А.И. Ягорлыцкий котел // СА. — 1982. — № 2. — С. 218—223. Черняков И.Т. Северо-Западное Причерноморье во второй половине ІІ тыс. до н. э. — К., 1985. Lеvitki O. Cultura Hallstattului canelat la rasarit de Carpati. — Bucuresti, 1994. Надійшла 21.07.2009 К.В. Горбенко, Т.Ю. Гошко МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ ИЗДЕЛИЯ С ПОСЕЛЕНИЯ ДИКИЙ САД На протяжении 10 лет проводятся исследования городища финальной бронзы Дикий Сад конца ХІІІ — начала ІХ вв. до н. э. Городище расположено в исторической части современного г. Николаев на высокой террасе левого берега р. Ингул, в месте слияния его с Южным Бугом и состояло из цитадели, очерченной рвом, предместья и по- сада. Среди многочисленных и разнообразных изделий найдены и следы металлопроизводства. Металлические изделия на момент написания данной работы насчитывали 37 экз.: три кинжала, пять ножей, два ножа-пилки (или бритвы), 15 шильев, рыболовный крючок, четыре булавки, небольшая бляшка (пуговица?), фрагмент не- большого долота, три браслета и два клепанных котла. С бронзолитейным производством связаны две каменные литейные формы, тигель, сопло, куски шлака и невыразительные фрагменты металла. Исследование химического состава металлических изделий из Дикого Сада показало, что для него характерно повышенное содержание сурьмы (от 0,01 до 1,62 %) и мышьяка (от 0,015 до 0,624 %). На данном этапе иссле- дований мы не можем точно определить источники поступления металла на городище. По Е.Н. Черных, среди металла белозерской культуры преобладает Волго-Камская химико-металлургическая группа, для которой харак- терны сурмяно-мышьяковистые сплавы. Сравнение исследуемой коллекции продемонстрировало подобие со- держания металлов-примесей к бронзе изделий Новотрояновского и Лозовского кладов культурного круга Ноа— Сабатиновка, металлам могильника и поселения культуры Ноа—Островец (Ингуло-красномаяцкий очаг). Это является свидетельством того, что металл выплавлен из руд одинакового генезиса. Поскольку Е.Н. Черных уста- новил, что весь металл мастера Ингуло-красномаяцкого очага получали из Карпатского горно-металлургического центра, то будет логично допустить западное, а не Волго-Камское, происхождение металла из Дикого Сада. В результате металлографического исследования выделено семь технологических схем: I — холодная ковка отлитой заготовки, деформация металла от 20 до 60 %; II — неполная холодная ковка (300 °C) отлитой заготовки, деформация металла до 70 %; III — неполная горячая ковка (400—500 °C), деформация 20—40 %, 60—80 %; IV — горячая ковка при температуре 500—600 °C, деформация ~ 20—40 %, 60—70 %; V — ковка при предплавильных температурах (700 °C); VI — холодная ковка з отжигами (t° 500—600, 700 °C) с деформацией металла 20—40 %, 40—60 %, 60—80 %, 100 % и VII — совмещение горячей и холодной ковки на разных участках изделия, деформа- ция 20—40 %, 40—60 %. Изделия распределяются по технологическим схемам таким образом: I — 3 экз.; II — 2; III — 5; IV — 7; V — 1; VI — 2 и VII — 1 экз. Таким образом, металлообработка Дикого Сада базировалась на технологических схемах, связанных с кузнечной обработкой отлитых заготовок при температурах не выше 600 °C. Мастера использовали следующие кузнечные приемы: вытягивание, плющение, закручивание. Из 21 изделий на шести (≈ 28 %) выявлен кузнечный брак в виде трещин «красноломкости», на одном – литейный брак в виде газовой пористости. Удалось проследить виды литейной формы на шести предметах: односторонняя, двух- и четырехстворчатые. По восковой утрачиваемой модели отлит один нож. Материал литейных форм установлен в трех случаях: камен- ная и две глиняные. Выводы: 1) находки шлаков (металлургических или кузнечных), фрагментов «черновой» меди, сопла и ли- тейных форм указывают на существование на городище металлообрабатывающего производства; 2) сырье в виде готового металла происходит из Карпатського горно-металлургического центра; 3) преобладающее большинство изделий местного производства. Под вопросом оставляем происхождение ножа, отлитого по восковой модели (ан. 155), так как эта технология в белозерской культуре до сих пор не отмечена; 4) возникновение кузнечного брака свидетельствует об отсутствии необходимых знаний горячей обработки металла с высоким содержанием свинца. В целом, анализ артефактов позволяет сделать вывод об их синкретическом характере. Безусловно, в основе материальной культуры населения Дикого Сада лежали местные традиции, генетически связанные с сабатинов- скими племенами. Но, вместе с тем, отчетливо чувствуются культурные влияния и заимствования из соседних синхронных культур западного, северного и южного центров ойкумены. Очевидно, городище возникло в резуль- тате необходимости контроля над торговыми путями, соединяющими север и юг, запад и восток. На протяжении XII—X вв. до н. э. оно выполняло роль экономического, культурного, религиозного и политического центра Юго- Восточной Европы. ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 111 K.V. Horbenko, T.Yu. Hoshko METAL WARE FROM DYKYI SAD FORTIFIED SETTLEMENT The research of Dykyi Sad hill-fort of Final Bronze Age (from the late 13 th c. to the early 9 th c. BC) has been underway for 10 years. The hill-fort, consisting of a citadel outlined with a ditch, suburb, and «posad» (trading quarter), is situated at the historic part of Mykolaiv on the high terrace of the left bank of the Inhul River, where it flows into the South Buh River. Among the numerous and various finds there are traces of metalworking. At the moment when this paper is written there are 37 items of metal ware: three daggers, five knives, two knives-saws (or razors), 15 awls, a fishhook, four pins, a small plate (button?), a fragment of a small chisel, three bracelets, and two riveted cauldrons. Also, there are some items related to bronze casting production: stone casts, a crucible, a nozzle, slag pieces, and unclear fragments of metal. Research of chemical structure of metal ware from Dykyi Sad showed that its feature is an increased content of antimony (from 0,01 to 1,62 %) and arsenic (from 0,015 to 0,624 %). At this stage we can not determine exactly wherefrom metal arrived at the settlement. According to Ye.М. Chernykh, Volga-Kama chemical and metallurgical group, which is characterized by alloys with antimony and arsenic, prevails in metal ware of Bilozerska culture. Comparison of the collection studied showed that the content of its metal admixtures is similar to bronzes of Novi Troyany and Lozivka treasures of Noa-Sabatynivka cultural circle, and to metal of burial ground and settlement of culture Noa-Ostrivets (Inhul-Krasnomayatsk center). This fact testifies that metal is smelted of ores of the same genesis. Since Ye.М. Chernykh determined that all metal of Inhul- Krasnomayatsk center workshop was obtained from the Carpathian mining and metallurgical center, it would be logical to presume the western, but not Volgo-Kamian, origin of metal from Dykyi Sad. As a result of metallographic research, seven technological schemes are determined: I – cold forging of a cast blank, metal deformation from 20 to 60 %; II – incomplete cold forging (300 °С) of a cast blank, metal deformation up to 70 %; III – incomplete hot forging (400—500 °C), deformation is 20—40 %, 60—80 %; IV – hot forging with 500—600 °C, deformation is ~ 20—40 %, 60—70 %; V — forging with pre-melting temperature (700 °C); VI – cold forging with firing (500— 600° 700 °C), with deformation of metal 20—40 %, 40—60 %, 60—80 %, 100 %, and VII – combination of hot and cold forging at various parts of ware, deformation is 20—40 %, 40—60 %. Within these technological schemes wares are divided as following: I – 3 items, II – 2, III – 5, IV – 7, V – 1, VI – 2, and VII – 1 item. Hence, metalworking in Dykyi Sad was based on technological schemes related with the smith processing of cast blanks with the temperature not more than 600 °C. The craftsmen used the following smith methods: extending, plating, and cockling. On six out of 21 items (≈ 28 %) smith’s flaws in the form of cracks of «hot-brittleness» are found; on one item there was casting flaw in the form of gas porosity. The authors succeeded in determining the types of ingots of six products: one-sided, two- and four-flapped ones. One knife was cast using temporary waxen model. The materials of ingots determined in three cases are stone in one and clay in two cases. Conclusions: 1) the finds of slag (metallurgical or smith), a piece of «rough» copper, a nozzle, and ingots indicate that the metallurgic production existed at the hill-fort; 2) finished metal as rough material comes from the Carpathian mining and metallurgical centre; 3) a vast majority of finds are of local production. The origin of a knife cast by a waxen model remains questioned (аn. 155), as this technique was not known in Bilozerska culture by that time; 4) an appearance of smith slag testifies the lack of knowledge of hot processing of metal with high content of lead. In general, the analysis of artefacts allows the authors to conclude about their syncretic character. Certainly, the local traditions, genetically related with the tribes of Sabatynivska culture, underlay in material culture of Dykyi Sad habitants. However, at the same time, the cultural influence and adoptions from the neighbouring synchronous cultures of the western, northern, and southern centres of Ecumena are clearly felt. Apparently, the hill-fort arose due to the need of control over the trade routs connecting north and south, and west and east. During the period from the 12th c. to the 10th c. BC it played a role of an economic, cultural, religious, and political centre of South-Eastern Europe. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments true /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Металеві вироби з поселення Дикий Сад

Репозитарії

Схожі ресурси