Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі
Анализ фенологии гнездования и влияния погодных условий на репродуктивные показатели серого сорокопута выполнен на основе наблюдений за 43 парами в гнездовые периоды 2006-2010 в условиях Западного и Восточного Подолья. Analysis of breeding phenology and infl uence of weather conditions on reproducti...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65910 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі / М.О. Тарасенко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2011. — Вип. 14. — С. 27-37. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65910 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тарасенко, М.О. 2014-07-05T03:49:31Z 2014-07-05T03:49:31Z 2011 Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі / М.О. Тарасенко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2011. — Вип. 14. — С. 27-37. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1994-1722 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65910 598.292.2(57.04) Анализ фенологии гнездования и влияния погодных условий на репродуктивные показатели серого сорокопута выполнен на основе наблюдений за 43 парами в гнездовые периоды 2006-2010 в условиях Западного и Восточного Подолья. Analysis of breeding phenology and infl uence of weather conditions on reproductive indices of the Great Grey Shrike was done basing on observations of 43 pairs during the breeding periods of 2006- 2010 in Western and Eastern Podillia. uk Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции Птицы и климат Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі Влияние погодных условий на фенологию и успешность гнездования серого сорокопута (Lanius excubitor excubitor L.) на Подолье Influence of weather conditions on phenology and breeding success of the Great Grey Shrike (Lanius excubitor excubitor L.) in Podillia Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі |
| spellingShingle |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі Тарасенко, М.О. Птицы и климат |
| title_short |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі |
| title_full |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі |
| title_fullStr |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі |
| title_full_unstemmed |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі |
| title_sort |
вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (lanius excubitor excubitor l.) на поділлі |
| author |
Тарасенко, М.О. |
| author_facet |
Тарасенко, М.О. |
| topic |
Птицы и климат |
| topic_facet |
Птицы и климат |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| publisher |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Влияние погодных условий на фенологию и успешность гнездования серого сорокопута (Lanius excubitor excubitor L.) на Подолье Influence of weather conditions on phenology and breeding success of the Great Grey Shrike (Lanius excubitor excubitor L.) in Podillia |
| description |
Анализ фенологии гнездования и влияния погодных условий на репродуктивные показатели серого сорокопута выполнен на основе наблюдений за 43 парами в гнездовые периоды 2006-2010 в условиях Западного и Восточного Подолья.
Analysis of breeding phenology and infl uence of weather conditions on reproductive indices of the Great Grey Shrike was done basing on observations of 43 pairs during the breeding periods of 2006- 2010 in Western and Eastern Podillia.
|
| issn |
1994-1722 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65910 |
| citation_txt |
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor L.) на Поділлі / М.О. Тарасенко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2011. — Вип. 14. — С. 27-37. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tarasenkomo vplivpogodnihumovnafenologíûtauspíšnístʹgnízduvannâsorokopudasírogolaniusexcubitorexcubitorlnapodíllí AT tarasenkomo vliâniepogodnyhusloviinafenologiûiuspešnostʹgnezdovaniâserogosorokoputalaniusexcubitorexcubitorlnapodolʹe AT tarasenkomo influenceofweatherconditionsonphenologyandbreedingsuccessofthegreatgreyshrikelaniusexcubitorexcubitorlinpodillia |
| first_indexed |
2025-11-26T04:27:01Z |
| last_indexed |
2025-11-26T04:27:01Z |
| _version_ |
1850611723645485056 |
| fulltext |
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 14. 2011. - Птицы и климат.
27
УДК 598.292.2(57.045)
ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ НА ФЕНОЛОГІЮ ТА УСПІШНІСТЬ
ГНІЗДУВАННЯ СОРОКОПУДА СІРОГО (LANIUS EXCUBITOR EXCUBITOR L.)
НА ПОДІЛЛІ
М.О. Тарасенко
Державний природознавчий музей НАН України (м.Львів)
Ключові слова: сорокопуд сірий, погодні умови, фенологія, успішність гніздування.
Infl uence of weather conditions on phenology
and breeding success of the Great Grey Shrike
(Lanius excubitor excubitor L.) in Podillia. -
M.O.Tarasenko. State Museum of Natural History
of National Academy of Sciences of Ukraine
(Lviv).
Analysis of breeding phenology and infl uence of
weather conditions on reproductive indices of the
Great Grey Shrike was done basing on observations
of 43 pairs during the breeding periods of 2006-
2010 in Western and Eastern Podillia. In Podillia
the Great Grey Shrike is a partly migrating species: females move to the steppe
zone, males stay to winter within breeding areas. Pairs form in mid-February. Nests
are built in the second half of March. The fi rst egg is averagely laid 3.04± 4.2
(within 23.03-9.04). The incubation period takes 15-17 days. Chicks are averagely
hatched 22.04± 4.5 (within 10.04-30.04). Incubation success is 98.9%, success
of postembryonal breeding period – 43.7%, breeding success is 86.7%. Breeding
phenology of the Great Grey Shrike is impacted by weather conditions of pre-breeding
and breeding periods. Main reproductive indices in Podillia are infl uenced by air
temperature and intensity of precipitation in the breeding period.
Key words: Great Grey Shrike, weather conditions, phenology, breeding success.
Тарасенко М.О.
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого на Поділлі28
Влияние погодных условий на фенологию и успешность гнездования
серого сорокопута (Lanius excubitor excubitor L.) на Подолье. -
М.О. Тарасенко. Государственный природоведческий музей НАН
Украины (г.Львов).
Анализ фенологии гнездования и влияния погодных условий на репродук-
тивные показатели серого сорокопута выполнен на основе наблюдений
за 43 парами в гнездовые периоды 2006-2010 в условиях Западного и Вос-
точного Подолья. На Подолье серый сорокопут является частичным ми-
грантом: самки откочевывают в степную зону, самцы остаются зимо-
вать в пределах гнездовых территорий. Формирование пары происходит
в середине февраля. Строительство гнёзд происходит на протяжении
второй половины марта. Кладка первого яйца приходится в среднем
на 3.04± 4.2 (в пределах 23.03-9.04). Период инкубации составляет
15-17 дней. Вылупление птенцов приходится в среднем на 22.04± 4.5 (в
пределах 10.04-30.04). Успешность инкубации составляет 98.9%, успеш-
ность постэмбрионального гнездового периода - 43.7%, успешность
гнездования – 86.7%. На фенологию гнездования серого сорокопута влия-
ют погодные условия предгнедового и гнездового периода. На основные
репродуктивные показатели в условиях Подолья влияют температура
воздуха и интенсивность осадков в период гнездования.
Ключевые слова: сорокопут серый, погодные условия, фенология, успеш-
ность гнездования.
Чисельність сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor) в деяких країнах
Західної Європи протягом останніх трьох десятиліть стрімко знизилась, скоротились
й межі гніздового ареалу (Тucker et al., l994; Bassin, 1995; Bech, 1995; Rothhaupt, 1995;
Schön, 1995; Lefranc, 1997; Lefranc & Worfolk, 1997; Harris & Franklin, 2000). Значне
зниження чисельності пов’язане зі зменшенням кількості територій, придатних для
гніздування та їх деградацією, внаслідок розширення площ сільськогосподарських
угідь (Yosef, 1994; Bassin, 1995), скороченням мисливських територій (Hagemeijer &
Blair, 1997; Kowalski 1985), а також хижацтвом з боку інших тварин (Antczak, Hromada,
Grzybek, Tryjanowski, 2004). Не останнє місце в низці депресивних факторів займають
несприятливі погодні умови в зимовий (Bassin, 1995) та гніздовий (Yosef, 1992)
періоди, пов’язані з глобальною зміною клімату. Його “атлантизація” в Західній Європі
призводить до зміщення меж гніздового ареалу сорокопуда сірого вглиб континенту
(Huntley et al., 2007).
На території України, та Поділля зокрема, сорокопуд сірий демонструє
тенденцію до збільшення чисельності та розширення меж гніздового ареалу (Полуда,
Гаврись, Давиденко, 2007). Дослідження особливостей фенології гніздування дає змогу
відкрити окремі механізми адаптації виду, який на цій території гніздиться віднедавна
(Тарасенко, 2005) та визначити рівень впливу погодних умов на успішність гніздування
сорокопуда сірого в умовах Поділля.
Характеристика території дослідження
В роботі використано результати досліджень гніздової біології сорокопуда сірого,
зібрані протягом 2006-2010 рр., які проводились в межах 5 природно-географічних
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 14. 2011. - Птицы и климат.
29
районів: Західного Поділля (Чортківсько-Борщівського, Західноподільського
Притовтрового, Товтрового кряжу та Західноподільського Придністров’я) та Східного
Поділля (Могилів-Подільського Придністров’я та Східноподільського Притовтрового)
(рис. 1).
А1
А2
А3
А4
B2
B1
Дністер
Dnister
Зб
ру
ч
/ Z
br
uc
h
Ж
ва
нч
ик
/
Zh
va
nc
hy
k
С
мо
тр
ич
/
Sm
ot
ry
ch
Уш
иц
я
/ U
sh
yt
sia
Рис. 1. Територія дослідження фенології гніздування сорокопуда сірого (Lanius excubitor
excubitor) в природно-географічних районах Західного та Східного Поділля.
Умовні позначки: Західне Поділля: А1 - Чортківсько-Борщівський; А2 - Західноподільский Притовтровий;
А3 - Товтровий кряж; А4 -Західноподільске Придністров’я; Східне Поділля: В1 - Східноподільский
Притовтровий; В2 - Могилів-Подільске Придністров’я.
Fig.1. The territory of studying breeding phenology of the Great Grey Shrike (Lanius excubitor excubitor) in
natural-geographical regions of Western and Eastern Podillia.
Notes: Western (Zakhidne) Podillia: A1 - Chortkivsko-Borshchivskyi; A2 - Zakhidnopodilskyi Prytovtrovyi; A3 - Tovtrovyi Ridge;
A4 - Zakhidnopodilske Prydnistrovia; Eastern (Skhidne) Podillia: B1 - Skhidnopodilskyi Prytovtrovyi; B2 - Mohyliv-Podilske
Prydnistrovia.
Характерними рисами території Поділля є поєднання плоских межиріч з
глибокими та вузькими каньйоноподібними долинами в західній та південній частинах,
а також слаборозчленованими межиріччями та річковими долинами з широкими
заплавами – в північній частині. Переважання в ґрунтовому покриві родючих ґрунтів
сприяло інтенсивному розвитку сільського господарства. Лісові масиви, поряд зі
степовими лучними територіями, були вирубані та розорані. Сьогодні переважна
частина території представлена сільськогосподарським ландшафтом із незначним
поширенням лісів у межах Товтрового кряжу (Геренчук, Койонов, Цись, 1964).
Кліматичні умови західної та східної частин Поділля відрізняються внаслідок
впливу Товтрового кряжу, який стає на перепоні проникненню на територію Західного
Поділля сухих і холодних континентальних повітряних мас з північного-сходу.
Тарасенко М.О.
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого на Поділлі30
Так, в умовах обстежених районів Західного Поділля середні температури січня
становлять -5.30С, липня 19.20С, тривалість вегетаційного періоду – 215 днів з сумами
середніх добових температур 30000, тоді як у Східному Поділлі середні температури
січня становлять -6.10С, а липня 18.90С, вегетаційний період триває 202 дні з сумами
середніх добових температур 28000.
Методика та матеріали
Під час аналізу фенології гніздування використано результати спостережень за
43 парами в гніздовий період 2006-2010 рр.: 38 з території Західного Поділля та 5 - з
території Східного Поділля.
Під час аналізу початку формування кладки використано матеріали гніздових
сезонів 2008-2010 рр. та не включені дані гніздових сезонів 2006-2007 рр. через
недостатність вибірки (n=4). За нульовий показник взято саму ранню дату відкладання
першого яйця – 24.03.2008.
За птахами здійснювали візуальне спостереження протягом гніздового періоду.
Гнізда обстежували 3-4 рази за період розмноження. Кількість пташенят в гнізді
визначали під час першого відвідування гнізда після їх вилуплення.
Оцінку репродуктивних показників здійснювали за наступними
параметрами: успішність вилуплення пташенят (ефективність інкубації), успішність
постембріонального гніздового періоду та успішність гніздування (Olborska, Kosicki
2004).
Успішність вилуплення пташенят визначали за формулою:
%100×
e
p
n
n
де ne – кількість яєць, nр – кількість пташенят, які вилупились.
Успішність постембріонального гніздового періоду визначали за формулою:
%100
1
2 ×
p
p
n
n
де nр1 – кількість пташенят, які вилупились, nр2 – кількість пташенят, які
оперились.
Для оцінки успішності гніздування в період вильоту пташенят територію
ретельно обстежували для виявлення оперених випоршків. Гніздування вважалось
успішним у випадку виявлення хоча б одного випоршка.
Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювався з використанням
програми Statistica 6.0.
Кліматичні характеристики взяті з матеріалів Дунаєвецької та Кам’янець-
Подільської метеостанцій Хмельницької області.
Результати дослідження
В умовах Поділля сорокопуд сірий гніздиться переважно в агроландшафтах
– пришляхових та вітрозахисних лісосмугах, фруктових садах, околицях населених
пунктів, рудеральних зонах сільськогосподарських комплексів, та зрідка – в
чагарниковому степу та на узліссях широколистяних лісів.
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 14. 2011. - Птицы и климат.
31
Гніздовий період розпочинається досить рано. Перші пари трапляються з
середини лютого (перша дата реєстрації – 18.02.2009). Протягом 20-30 днів відбувається
формування пари – самець демонструє домінантну поведінку, співає та здійснює
патрульні обльоти гніздової ділянки. В першій декаді березня птахи приступають до
пошуку місця для розміщення гнізда.
Процес будівництва гнізда розпочинається в другій декаді березня. Так, перші
закінчені гнізда виявлені в 2008 році – 21.03 в фруктовому саду, на південно-східній
околиці с.Гермаківка Борщівського р-ну Тернопільської області та в той же день, у
вітрозахисній лісосмузі за 1,4 км на північ від с.Бабшин Кам’янець-Подільського р-ну
Хмельницької області, в 2009 році – 22.03, в пришляховій лісосмузі на північній околиці
с.Баговиця Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької області, а в 2010 році – 24.03
в пришляховій лісосмузі за 0,9 км на схід від с.Ніверка Кам’янець-Подільського р-ну
Хмельницької області. Період будівництва гнізда сорокопудом сірим триває протягом
5-7 діб.
На період виявлення перших закінчених гнізд є випадки залицяння самця
до самки. Самець підносить самці подарунки у вигляді їжі, що часто закінчуються
копуляцією. В період з 21.03 по 5.04 зафіксовано 8 випадків залицяння, з яких 6
закінчились паруванням. Парування відбувається переважно в ранішні часи до 11-12
години дня. Ввечері був зафіксований лише один такий випадок – о 1730.
В період закінчення будівництва гнізда загострюються стосунки між сусідніми
парами. Так, 4.04.2009 р. в околицях с.Баговиця, зафіксована сутичка між двома
самцями, яка сталась після того, як один з них запропонував самці підношення та
почав з нею паруватись. В ході сутички цей самець був витіснений господарем за
межі гніздової території. Є припущення, що у цьому випадку відбувалося явище
позашлюбного парування, яке є характерним для сорокопуда сірого (Tryjanowski,
Antczak, Hromada, 2007).
Проаналізувавши терміни закінчення будівництва гнізд (n=18) та початку
відкладання першого яйця, можна сказати, що між закінченням будівництва та початком
відкладання яєць проходить в середньому 4.8± 1.7 днів (в межах 3-8 днів).
Початок яйцекладки у сорокопуда сірого припадає на другу половину березня,
коли температурний режим сягає позначки +8.00С. В простежених гніздах перше яйце
з’явилось в період з 23.03 по 9.04 (2.04± 4.4, Cv=42.4). Інтенсивність відкладання
перших яєць починає наростати з 30.03. Пік початку відкладання яєць припадає на
2.04-4.04 та тримається на високих показниках до 8.04 (рис. 2). Розмір завершеної
кладки в гніздах сорокопуда сірого в умовах Поділля (n=43) складає в середньому
6.2± 0.9 яйця, Cv = 14.3 (в межах 4-8 яєць).Терміни початку формування кладки не
впливають на кількість яєць в повній кладці.
Термін відкладання першого яйця відрізняється протягом гніздових сезонів
2008-2010 рр. та перебуває в залежності від погодних умов зимового періоду, що
передував гніздуванню (рис. 3).
Так, при досить високих температурних показниках лютого-березня (середній
показник – 6.30С, сума температур – 3750С) початок яйцекладки в 2008 р. розпочався
24.03 (31.03± 5.0, Cv=31.3%), тоді як в 2009 (середній показник – 3.30С, сума температур
– 1950С) та 2010 (середній показник – 3.20С, сума температур – 1880С) дещо пізніше –
29.03 (5.04± 3.7, Cv=18.5%) та 30.03 (4.04± 3.0, Cv=15.8%), відповідно.
Тарасенко М.О.
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого на Поділлі32
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
01
.0
3
04
.0
3
07
.0
3
10
.0
3
13
.0
3
16
.0
3
19
.0
3
22
.0
3
25
.0
3
28
.0
3
31
.0
3
03
.0
4
09
.0
4
06
.0
4
12
.0
4
15
.0
4
18
.0
4
21
.0
4
24
.0
4
27
.0
4
30
.0
4
03
.0
5
06
.0
5
Температура повітря
Air temperature
Вилуплення першого пташеняти (кількість гнізд)
Hatching of the fi rst chick (number of nests)
Відкладання першого яйця (кількість гнізд)
Laying of the fi rst egg (number of nests)
Рис. 2. Фенологія відкладання першого яйця та вилуплення пташенят сорокопуда сірого
(Lanius excubitor excubitor) в умовах Поділля протягом 2006-2010 рр. (температуру
повітря подано як середній показник).
Fig.2. Phenology of laying the fi rst egg and hatching of chicks of the Great Grey Shrike (Lanius excubitor
excubitor) in Podillia during 2006-2010 (the average air temperature is given).
2008 2009 2010
0
-2
2
4
6
8
10
12
14
16
18
Медіана / Median 25% - 75% Min-Max
Рис. 3. Терміни відкладання першого яйця в гніздах
сорокопуда сірого (Lanius excubitor excubitor) в
умовах Поділля в гніздові сезони 2008-2010 рр.
Fig.3. Timing of laying the fi rst egg in nests of the Great Grey
Shrike (Lanius excubitor excubitor) in Podillia during
breeding seasons 2008-2010.
Відкладання першого яйця
в умовах Західного Поділля припа-
дає в середньому на 5.04± 4.3,
Cv=43.0% (в межах 23.03-9.04), а
в Східному Поділлі – 6.04± 3.6,
Cv=32.7% (в межах 31.03-8.04).
Період насиджування клад-
ки становить 15-17 діб (n=9)
та розпочинається переважно з
відкладання передостаннього
яйця. Загалом, насиджування
відбувається в період з 26.03 по
14.04 (7.04± 4.51, Cv=34.7).
Період вилуплення пташенят
припадає на другу половину квіт-
ня – з 10.04 по 30.04 (22.04± 4.5,
Cv=19.1). На час вилуплення пта-
шенят денна температура становить
у середньому 12-16 0С. Пік ви-
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 14. 2011. - Птицы и климат.
33
луплення пташенят припадає на 21.04-26.04, хоча в цей час відбувається пониження
денної температури повітря до 100С. Період вилуплення пташенят триває протягом 19
днів (див. рис. 2). Пташенята вилуплюються протягом 1-3 днів. В гніздах, де кладка
перевищує п’ять яєць вилуплення пташенят відбувається протягом 2-3 днів.
У гнізді пташенята сорокопуда сірого перебувають протягом 18-20 діб. Так,
випоршки зафіксовані в період з 29.04 по 20.05. Пташенята після вильоту тримаються
високо в кронах дерев, групами по 2-3 особини або поодинці, за 20-150 м від гнізда.
Успішність інкубації кладок сорокопуда сірого в умовах Поділля протягом
гніздових сезонів 2006-2010 рр. становить 98.9%, та успішність гніздування – 86.7%.
На репродуктивні показники сорокопуда сірого впливає низка чинників –
погодні умови, хижацтво з боку інших птахів та ссавців, а також дія антропічного
фактора (Antczak, Hromada, Grzybek, Tryjanowski, 2004).
За твердженнями європейсь-
ких орнітологів температура
повітря та інтенсивність опадів
є визначальними кліматичними
факторами, що впливають на
успішність гніздування сорокопуда
сірого в Західній Європі (Yosef, 1992;
Bassin, 1995). Особливо чутливим до
негативного впливу цих чинників
є кладки в період насиджування та
гнізда з пташенятами віком до 5-ти
днів.
В умовах Поділля період
гніздування припадає на другу
половину березня – початок
червня. Результати аналізу
ефективності інкубації та
успішності постембріонального
гніздового періоду в умовах Поділля
протягом гніздових сезонів 2006-
2010 рр. демонструють залежність
репродуктивних показників від
температури повітря та інтенсивності
опадів (табл. 1).
За результатами аналізу
між середньою температурою,
успішністю вилуплення та
успішністю постембріонального
гніздового періоду простежується
значний прямий зв’язок – r=0.523 та
r=0.717. Тоді як успішність інкубації
та успішність постембріонального
гніздового періоду перебувають в тісному зворотньому зв’язку з інтенсивністю опадів
в квітні – r=-0.872 та значному в травні – r=-0.578.
Таблиця 1. Вплив погодних умов на
ефективність інкубації, успішність
постембріонального гніздового періоду
та успішність гніздування сорокопу-
да сірого (Lanius excubitor excubitor) в
умовах Поділля.
Table 1. Infl uence of weather conditions on effi ciency of
incubation, success of postembryonal breeding
period and breeding success of the Great Grey
Shrike (Lanius excubitor excubitor) in Podillia.
Гн
ізд
ов
ий
с
ез
он
B
re
ed
in
g
se
as
on
К
іл
ьк
іс
ть
г
ні
зд
N
um
be
r o
f n
es
ts
УВ ТИ ДО УП ТГ ДО2 УГ
2006 2 100.0 12.9 9 50.0 16.6 10 100.0
2007 2 100.0 13.6 4 57.1 19.3 7 100.0
2008 12 97.4 12.3 15 28.0 16.6 13 71.4
2009 11 100.0 15.3 3 51.6 18.2 3 90.9
2010 16 98,8 14.6 8 47.9 18.1 14 86.7
Примечание: УВ - успішність вилуплення пташенят
(%); ТИ - середня температура повітря (0С) в період
інкубації; ДО - кількість днів з опадами в період інкубації;
УП - успішність постембріонального гніздового періоду
(%); ТГ - середня температура в період перебування
пташенят в гнізді (0С); ДО2 - кількість днів з опадами
в період перебування пташенят в гнізді; УГ - успішність
гніздування (%).
Notes: УВ - Hatching success of chicks (%); ТИ - Average air tem-
perature (0C) during incubation; ДО - Number of days with precipita-
tion during incubation; УП - Success of postembryonal breeding pe-
riod (%); ТГ - Average temperature in the period of chicks staying in
the nest (0C); ДО2 - Number of days with precipitation in the period of
chicks staying in the nest; УГ - Breeding success (%).
Тарасенко М.О.
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого на Поділлі34
Обговорення
Формування пари у сорокопуда сірого відбувається досить рано. При цьому
простежується вплив широтного градієнту та характер осілості птаха, оскільки в
північних частинах гніздового ареалу, внаслідок суворих зим з низькими температурами
повітря та стійким сніговим покривом птахи відкочовують на південь (Ollson, 1995). В
центральних та південних частинах ареалу відкочовують переважно самки та молоді
особини, тоді як самці залишаються зимувати на гніздових територіях (Schön, 1995).
Підтверджують осілість самців результати досліджень, основані на кольоровому
міченні птахів, проведені в Західній Польщі (Dolata, Antczak, 2005).
У Південно-Західній Німеччині, де сорокопуд сірий є частково осілим видом,
гніздові пари відмічали вже на початку лютого (Schön, 1995). Тоді як в Північній
Білорусі, де сорокопуд сірий є перелітним птахом, шлюбна поведінка вперше відмічена
3.03 (Ivanovsky, Kuzmenko, 2000).
В умовах Поділля сорокопуд сірий є частковим мігрантом. Самці в більшості
випадків, залишаються зимувати в межах гніздової території або відкочовують на зимові
мисливські території, які знаходяться на відстані 300-2400 м від місць гніздування.
Осілість сорокопуда сірого забезпечується низкою сприятливих кліматичних умов –
незначне пониження температур у зимовий період (в межах -12 – +40С), наявність відлиг
та нестійкий сніговий покрив. Такі умови дають можливість полювати на різноманітну
здобич, яка не обмежується теплокровними хребетними тваринами. Так, у зимовий
період серед запасів, які створюють птахи трапляються безхребетні – цвіркун польовий
(Grillus campestris) та гусінь білана жилкуватого (Aporia crataegi).
Лише в особливо суворі зими, з низькими температурними показниками та
стійким сніговим покривом, самці тимчасово відкочовують на південь або з’являються
в населених пунктах. Так, у багатосніжну холодну зиму 2010 р., зафіксовано 4 випадки
перебування птахів у межах сільських населених пунктів, де вони полювали на птахів.
Однак наприкінці січня – на початку лютого птахи знову з’являлись в межах гніздових
територій.
Самки сірого сорокопуда, які гніздяться на території Поділля, відкочовують
на зимівлю в південні частини країни та Молдову, оскільки саме в цих регіонах
зафіксована поява зимуючих особин, починаючи з жовтня до лютого-березня (Костин,
1983; Тищенков, Аптеков, 2001; Тищенков и др., 2008; Редінов, 2009).
Формування пар сорокопуда сірого на Поділлі відбувається протягом лютого,
після повернення самок.
Початок відкладання яєць в європейській популяції сорокопуда сірого
розпочинається в південних регіонах Західної Європи наприкінці березня – на
початку квітня (Панов, 2008). В умовах континентального клімату Східної Європи
сезон відкладання яєць відбувається пізніше і його початок припадає на 20.04 в
Південно-Західній Білорусі (Немчинов, 2004), 30.03 в Західній Польщі (Antczak,
Hromada, Grzybek, Tryjanowski, 2004) та 23.03 на Поділлі (Західна Україна). Загалом,
простежується широтний градієнт в датах відкладання першого яйця. Однак, значну
роль відіграють й кліматичні характеристики передгніздового та гніздового періодів
окремих сезонів. Так, у гніздові сезони 2006 та 2008 рр., яким, в умовах Поділля,
передували м’які, малосніжні зими з нестійким сніговим покривом, початок відкладання
першого яйця припадає на останню декаду березня – 23.03 та 24.03. Окрім того, в
роки з низькими температурними показниками березня між закінченням будівництва
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 14. 2011. - Птицы и климат.
35
гнізда та відкладанням першого яйця проходить більше часу. Так, у гніздові сезони
2009-2010 рр., коли середні показники температури повітря в березні були 4.90С та
6.90С пауза становила в середньому 5.5± 1.7 (в межах 3-8 днів), тоді як в гніздовий
сезон 2008 р., при середніх температурних показниках березня в 8.30С пауза була
значно коротшою та становила в середньому 3.5± 0.8 (в межах 3-5 днів).
Мінливі погодні умови спричинюють тривалий період початку гніздування.
Так, на Поділлі період відкладання першого яйця триває протягом 17 днів, а в Західній
Польщі – 35 днів (Antczak, Hromada, Grzybek, Tryjanowski, 2004), хоча крайні випадки
початку яйцекладки, в останньому випадку, швидше належать до повторних гнізду-
вань, внаслідок невдалих перших. Так, нами було виявлено дві повторних кладки, в
яких перше яйце було відкладено 23.04 та 27.04. Гнізда розташовувались в межах
гніздових територій, на інших гніздових породах, за 80 м та 200 м від покинутих
цьогорічних гнізд.
Насиджування кладки триває як у північно-східній, так й в центральній частинах
європейського ареалу протягом 15-17 днів (Журавлёв, Панцелюзин, 1974; Lorek, 1995).
Подібні результати отримані для тривалості насиджування кладок на Поділлі.
В умовах Поділля випоршки покидають гніздо через 19-20 днів після вилуплення,
що відповідає даним, отриманим з території Західної Європи (Bassin, 1995).
Кліматичні умови, що безпосередньо діють на репродуктивні показники
сорокопуда сірого проявляються у вигляді атлантичних фронтів, які характеризуються
північно-західним переносом повітряних мас, зі значними опадами, та супроводжуються
різким зниженням температури на 7-90С протягом доби та підвищенням сили вітру з
2-3 до 5-10 балів. Такі несприятливі погодні умови тривають в середньому 6± 2.2 діб (в
межах 4-9 діб) та характерні для першої та третьої декад квітня. Найбільш небезпечними
є похолодання в другій половині квітня, коли в гніздах починають з’являтися пташенята
– внаслідок несприятливих погодних умов знижується активність комах, які складають
основу раціону пташенят в першу половину постембріонального гніздового періоду.
Нестача їжі призводить до відставання пташенят у вазі, переохолодження та загибелі.
Показовим є гніздовий сезон 2008 р., коли успішність постембріонального
гніздового періоду становила лише 28,0%, що було пов’язане з інтенсивними дощами,
які тривали протягом 15.04-23.04 та супроводжувалися зниженням температури з 15-
190С до 8-100C. В цей період виявлено два гнізда з загиблими пташенятами (n=11) віком
3 та 5 діб. В інших гніздах кількість пташенят зменшилась на 50-86%.
Висновки
Протягом останнього десятиліття на території Поділля сорокопуд сірий
сформував стійке поселення, яке відзначається частковою осілістю та ранніми строками
гніздування. Поселення сорокопуда сірого в межах Поділля характеризується високою
успішністю розмноження, яка становить в середньому 89.8± 11.8%.
Ранні строки розмноження сорокопуда сірого в умовах Поділля обумовлені
сприятливими погодними умовами в передгніздовий період – м’які, малосніжні зими з
нестійким сніговим покривом, достатня кількість різноманітної їжі. В гніздовий період
погодні умови є визначальними серед чинників, що впливають на репродуктивні
показники. Однак, з п’яти гніздових сезонів 2006-2010 рр., лише сезон 2008 р. слід
вважати низькопродуктивним, що в загальному свідчить про сприятливі погодні умови
для успішного гніздування сорокопуда сірого в межах Поділля.
Тарасенко М.О.
Вплив погодних умов на фенологію та успішність гніздування сорокопуда сірого на Поділлі36
Література
Геренчук К. І., Койонов М.М., Цись П.М. Природно-географічний поділ Львівського та
Подільського економічних районів. – Львів, 1964. – С.79–91.
Журавлев М.Н., Панцелюзин М.Б. Данные об экологии и этологии серого сорокопута
// Орнитология. – 1974. – Т.11. – С.373–375.
Костин Ю.В. Птицы Крыма. – Москва: Наука, 1983. – С.169.
Немчинов М. Ю. Экологические особенности серого сорокопута (Lanius excubitor L.,
1758) в Беларуси // Сборник работ 61-й научной конференции студентов и аспи-
рантов Белгосуниверситета. – Минск, 2004. – С.34–37.
Панов Е.Н. Сорокопуты (семейство Laniidae) мировой фауны. Экология, поведение,
эволюция / Е.Н. Панов. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. –
С.287–292.
Полуда А.М., Гаврись Г.Г., Давиденко И.В. Распостранение и численность серого со-
рокопута, Lanius excubitor (Aves, Passeriformes), в Украине // Вестн. зоологии.
– 2007. – Т.41, вып.4. – С.369–375.
Редінов К.О. Сірий сорокопуд у Північно-Західному Причорномор’ї // Беркут. – 2009.
– Т.18, вип.1-2. – С.130–134.
Тарасенко М.О. До деяких аспектів біології сорокопуда сірого (Lanius excubitor) та
сорокопуда чорнолобого (Lanius minor) в умовах Кам’янецького Придністров’я
// Матеріали міжнародної українсько-польської науково-практичної конференції:
“Наукова спадщина К.І. Геренчука в контексті природничих досліджень”
(Кам’янець-Подільський, 14-16 грудня 2004 р.). – Кам’янець-Подільський, 2005.
– С.142–147.
Тищенков А.А. Аптеков А.А. Встречи некоторых редких птиц в Приднестровье в 2000-
2001 гг. // Беркут. – 2001. – Т.10, вип. 2. – С.153–155.
Тищенков А.А., Романович Н.А., Стороженко А.А., Аптеков А.А. Встречи некоторых
редких птиц в Приднестровье в 2006-2008 гг. // Беркут. – 2008. – Т.17, вип. 1-2.
– С.183–188.
Antczak M., Hromada M., Grzybek J., Tryjanowski P. Breeding biology of the Great Grey
Shrike Lanius excubitor in western Poland // Acta Ornithol. – 2004. – N.39. –
P. 9-14.
Bassin P. Status and trends of shrikes in Switzerland with special reference to the Great Grey
Shrike // Proc. West. Found. Vert. Zool. – 1995. – N.6. – P.45–48.
Bechet G.H. 1995. Status and habitat structure of the Great Grey Shrike in Luxembourg //
Proc. West. Found. Vert. Zool. – 1995. – N.6. – P.49–54.
Hagemeijer J. M., Blair M. J. The EBCC Atlas of European Breeding Birds: their distribution
and abundance. – Poyser, London, 1997. – P.664.
Dolata P. Antczak M. Obrączkowanie srokoszy Lanius excubitor
w wielkopolskiej części Doliny Baryczy // http://www.pwg.otop.org.pl/obro8.php
Harris T., Franklin K. Shrikes and Bush-Shrikes. – Christopher Helm, London, 2000. –
392 р.
Huntley Brian., Rhys E. Green, Yvonne C. Collingham and Stephen G. Willis. A climatic
atlas of European breeding birds. Durham University, The RSPB and Lynx Edicions.
– Barselona, 2007. – P.406.
Ivanovsky V., Kuzmenko V. Breeding biology and ecology of the Great Grey Shrike (Lanius
excubitor) in northern Belarus // Ring. – 2000. – N.22(1). – P.181–183.
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 14. 2011. - Птицы и климат.
37
Lefranc N. Shrikes and the farmed landscape in France // Farming and birds in Europe (ed.
Pain, D.J. and Pienkowski, V.W.). – Academic Press, London, 1997. – Р.236–268.
Lefranc N., Worfolk T. Shrikes: A Guide to the Shrikes of the World. – Pica Press, Sussex,
1997. – 192 р.
Lorek G. Copulation behavior, mixed reproductive strategy and mate guarding in the Great
Grey Shrike // Proc. West. Found. Vert. Zool. – 1995. – N.6. – P.218–268.
Olborska P., Kosicki J. Breeding biology of the Great Grey Shrike (Lanius excubitor): an
analysis of nest record cards // Biological Lett. – 2004. – N.41(2). – P.147–154.
Olsson V. The effects of habitat change on the distribution and population trends of the Great
Grey Shrike and the Red-backed Shrike in Swe den // Proc. West. Found. Vert. Zool.
– 1995. – N.6. – P.108–111.
Rothhaupt G. Current status and habitat of the Great Grey Shrike in Germany // Proc. West.
Found. Vert. Zool. – 1995. – N.6. – P.122–127.
Schön M. Habitat structure, habitat changes and causes of decline in the Great Grey Shrike
(L. excubitor) in southwestern Germany // Proc. West. Found. Vert. Zool. – 1995. –
N.6. – P.142–149.
Tryjanowski P., Antczak M., Hromadа М. More secluded places for extra-pair copulations
in the Great Grey Shrike Lanius excubitor // Behaviour. – 2007. – N.144. – Р.23–31.
Tucker G. M., Heath M.F., Tomiałojć L., Grimmet R. F. A. Birds in Europe. Their conserva-
tion status. – University Press, Cambridge. – 1994. – 600 р.
Yosef R. From Nest Building to Fledging of Young in Great Grey Shrikes (Lanius excubitor)
at Sede Boqer, Israel // Jurn. Orn. –1992. – N.133. – P.279–285.
Yosef R. Evaluation of the global decline in the True Shrike (Family Laniidae) // Auk. –
1994. – N.111. – P.228–233.
|