Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області
Проведена якісна і кількісна оцінка агроекотоксичності компонентів аеральних емісій підприємств металургії, енергетики, вугільної промисловості та ін. Чорноземи виявляють толерантність до катіоногенних ксенобіотиків завдяки здатності органічної речовини ґрунту (гумус > 3%) до комплексоутворення,...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65942 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області / Ю.К. Бородай, О.Б. Бондарева, Л.І. Коноваленко, Н.Ю. Прокопенко // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 54-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860044218391592960 |
|---|---|
| author | Бородай, Ю.К. Бондарева, О.Б. Коноваленко, Л.І. Прокопенко, Н.Ю. |
| author_facet | Бородай, Ю.К. Бондарева, О.Б. Коноваленко, Л.І. Прокопенко, Н.Ю. |
| citation_txt | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області / Ю.К. Бородай, О.Б. Бондарева, Л.І. Коноваленко, Н.Ю. Прокопенко // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 54-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Проведена якісна і кількісна оцінка агроекотоксичності компонентів аеральних емісій підприємств металургії, енергетики, вугільної промисловості та ін. Чорноземи виявляють толерантність до катіоногенних ксенобіотиків завдяки здатності органічної речовини ґрунту (гумус > 3%) до комплексоутворення, а також реакції ґрунтового розчину, близької до нейтральної. Визначено допустиму відстань від підприємств сільгоспугідь, придатних для вирощування екологічно безпечної продукції.
The high-quality and quantitative estimation of agroecotoxic components of metallurgy, energy, coal and other industries’ aeral emissions have been carried out. Black earths appear to be tolerant to cationogenic xenobiotics due to its of organic matter ability (humus > 3%) to create complex connections, as well as to the reaction of the ground solution, which is close to neutral. The acceptable distance of farm lands, suitable for growing of environmentally friendly products, from the enterprises of different industries has been stated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1054
УДК 631.95: 632.12: 632.15
Ю.К. Бородай, О.Б. Бондарева, Л.І. Коноваленко, Н.Ю. Прокопенко
ВПЛИВ РОЗСІЮВАННЯ АЕРАЛЬНИХ ЕМІСІЙ НА АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ
СТАН СІЛЬГОСПУГІДЬ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
аеральні емісії, важкі метали, фтор, екологічно безпечна сільгосппродукція
Вступ
Визначною передумовою поліпшення якості життя в промислово розвинених регіонах є за-
безпечення населення екологічно безпечною сільгосппродукцією. Найбільш доцільний напрям у
цьому відношенні – визначення перспективних територій, де реалізація науково обґрунтованих
технологій в рослинництві з мінімально необхідним застосуванням агрохімікатів дозволить ви-
робляти продукцію відповідної якості.
Інтегральне техногенне навантаження на агроландшафти регіону складає близько 1,8 млн. т /рік
викидів в атмосферу (SO2, NOx, F
–, H2S, неорганічні кислоти і пил зі сполуками важких мета-
лів), 1,7 млрд. м3/рік хімічно забруднених і засолених стічних вод (близько 1 млн. т/рік солей),
а також близько 25 млн. т/рік промислових токсичних відходів [ 5 ]. Транслокація ксенобіотиків зі
стічних вод і промислових відходів в рослини значною мірою опосередкована. Вона визначається
коефіцієнтами транслокації ксенобіотиків, сінергетичним ефектом, вмістом поживних речовин,
а також захисними бар’єрами самих сільськогосподарських культур. Стан агроценозів значною
мірою залежить від кількості, рівня, а також форм існування екотоксикантів, які розсіюються від
технокомплексів і промислових агломерацій в приземному прошарку атмосфери і безпосередньо
впливають на ґрунт і рослини.
Мета та завдання
Основною метою роботи було виявлення особливостей транслокації екотоксикантів аераль-
них емісій в агроекосистемах, а також визначення площ сільгоспугідь, де можливе вирощування
екологічно безпечної продукції в південно-східному промисловому регіоні України. До завдань
досліджень входило: хіміко-аналітичне визначення катіоногенних і аніоногенних ксенобіотиків в
компонентах агроекосистем, розташованих на територіях з різним рівнем техногенного наванта-
ження; оціночно-картографічне визначення площ сільгоспугідь Донецької області, перспектив-
них для проектування сировинних зон вирощування продукції високої якості.
Об’єкт і методика
Об’єктом досліджень були ґрунти і рослини сільськогосподарських культур, що знаходяться
під впливом катіоногенних і аніоногенних екотоксикантів з промислових викидів підприємств
Донецького регіону.
Зразки ґрунту і рослин відбирали згідно з загальноприйнятими методиками [1, 8]. Краплинні
проби атмосферних опадів відбирали в зоні дії Донецько-Макіївського промвузла, металургій-
ного комбінату ім. Ілліча, Старобешівської ТЕС і заповідника «Хомутовський степ» впродовж
березня і травня 2008 р. [ 2 ].
Вміст важких металів (ВМ) в ґрунті і рослинах визначали методом атомно-абсорбційної
спектроскопії на КАС-120.1 з електротермічною атомізацією [ 8 ]. Для визначення вмісту вало-
вих форм ВМ ґрунт розкладали кислотним засобом сумішшю HCL + HNO3 + HF з розчиненням
остатку в 1М HNO3. Рухомі форми ВМ екстрагували з ґрунту амонійно-ацетатним буферним
розчином з рН 4,8 у співвідношенні 1:5 згідно з методикою [ 8 ]. ВМ у рослинних зразках визна-
чали в їхніх зольних розчинах, які одержували після спалювання рослин методом сухої мінера-
лізації [ 3 ]. Концентрацію іонів водню (рН) в атмосферних опадах визначали потенціометрично
[ 9 ]. Вміст фторидів у воді і ґрунті визначали потенціометричним методом з використанням
іон-селективного електрода «Эллис-131 F» [10]. Рухомі форми фторидів екстрагували із зразків
ґрунту водою, 0,1М NaOH, 0,1М НСl при співвідношенні 1:5 [ 6 ]. Зони розсіювання компонентів
викидів в атмосферу і аеральних емісій за ізолініями гранично допустимих концентрацій (ГДК)
© Ю.К. Бородай, О.Б. Бондарева, Л.І. Коноваленко, Н.Ю. Прокопенко
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 55
розраховували за програмою «Пленер» і «ЕОЛ+». Площі перспективних сировинних зон вимірю-
вали гравіметричним методом, а також розраховували за допомогою програм Photo Shop, Multi
Spec и Excel.
Результати досліджень та їх обговорення
Аналіз методик розрахунку ізоліній ГДК, а також складових рівнянь, що визначають залежнос-
ті величин впливу компонентів аеральних емісій на сільськогосподарські угіддя, свідчать про від-
повідність його інтенсивності, висоті джерел викидів і відстані від них, а також рельєфу місцевості
і метеоумов. Тому, вірогідно, для умов розташування основних промислових агломерацій найбільш
суттєвою буде відстань земель сільськогосподарського призначення від джерел викидів в атмосфе-
ру та їх походження. Форми існування основних екотоксикантів залежать переважно від характеру
виробництва, відповідності технологій та очисного обладнання екологічним вимогам і нормативам.
Для регіону традиційно найбільший внесок в забруднення атмосфери, ґрунту, вод, рослин вносять
енергетика, металургія, вугледобувна промисловість, коксохімія тощо (табл. 1).
Таблиця 1. Забруднення атмосфери потоками ксенобіотиків
Тип промисловості, характер
викидів
Хімічний склад викидів Екотоксичність розсіювання
пило-газових сумішей
Металургія, організовані і
роздільні
Пил з BM, SO2, NOx,
CO, HCN та ін., pH 5-7
Ураження листкової поверхні,
змінення морфологічних ознак,
зменшення продуктивності культур
і якості продукції.
Енергетика, організовані,
сумісні
Пил з BM, SO2, NOx,
CO, HF, pH 2-4
Деградація фітоценозів, змінення
фізіологічних ознак і структури
рослинності. Погіршення якості
продукції.
Вугледобувна промисловість,
переважно неорганізовані і
роздільні аеральні емісії
Пил з BM, As, SО2, Se,
H2S, NH3, феноли, NOx,
HF, вуглеводні, pH 2-5
Накопичення екотоксикантів
органічного походження, отруєння
продукції ксенобіотиками.
Через наявність в аеральних емісіях переважно кислотоутворюючих компонентів зростає
кислотність опадів (табл. 2).
Таблиця 2. Кислотність опадів
Вид промисловості, місцевість рН
Донецько-Макіївська промислова агломерація
Старобешівська ТЕС
Маріупольська промислова агломерація
Заповідник «Хомутовський степ»
6,1± 0,3
5,1 ± 0,5
6,5 ± 0,3
7,0 ± 0,1
Кислотність снігу під «факелом» Авдіївського коксохімічного заводу складає рН 6,55 ± 0,05
на відстані ~ 2 км. Зі збільшенням відстані до ~ 5 км і ~ 8 км рН підвищується і дорівнює
6,75 ± 0,07 і 6,85 ± 0,07, відповідно.
Надлишок кислих компонентів у складі аеральних емісій призводять до підкислення ґрун-
тів. Так, в ґрунтах навколо териконників на відстані більше 14 км спостерігається зниження рН
(табл. 3).
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1056
Таблиця 3. Вплив аеральних емісій з териконників на кислотність ґрунтів
Місце відбору зразка
Валові викиди, тис. т/
год рН ґрунту Гумус, % Тип чорноземів
пил SO2 NOx
Шахтарський район 4,7 3,8 0,4 5,1-5,7 4,2 (2,9-5,6) щебенюваті
Красноармійський
район 6,4 7,7 0,9 6,2-6,7 5,4 (5,0-6,6) звичайні
середньогумусні
м. Кіровське 0,6 0,9 0,1 6,0-6,5 6,1 (5,2-6,5) типові
середньогумусні
Причому, зниження рН ґрунту залежить від вмісту в ньому гумусу. Так, в Красноармійському
районі, незважаючи на великі валові викиди кислих компонентів, рН ґрунтів вище, ніж у Шахтар-
ському районі. Це обумовлено вищим вмістом гумусу і, як наслідок, буферністю ґрунтів.
Одним з головних постачальників екотоксикантів з викидів в агроландшафти є промисловий
пил, до складу якого входять сполуки важких металів (Zn, Pb, Cd, Hg, Cu, Mn), селену, арсену,
фтору та ін. [ 7 ]. Кислототвірні компоненти аеральних емісій збільшують рухомість і реакційну
здатність сполук важких металів. Встановлено, що розсіювання важких металів у складі викидів
диференційоване залежно від фізико-хімічних властивостей компонентів (здатність до адсорб-
ції, утворення агрегатів та ін.). Сполуки кадмію та міді розсіюються на відстані 10 км від джерела
викидів на 60 – 80 %, в ґрунті відмічено найбільші концентрації цих елементів. Сполуки свинцю
і цинку розсіюються в зоні 10 км на 25 – 30 %. Поведінка свинцю і цинку відповідає розсіюванню
аерозолів, а кадмію і міді – седиментації завислих часток. Експериментальними дослідженнями
і розрахунком показано, що найбільше надходження цих екотоксикантів та їх акумулювання в
агро ландшафтах спостерігається від металургійних підприємств і ТЕС, менше – від коксохіміч-
ного виробництва (табл. 4).
Таблиця 4. Розсіювання важких металів під «факелом» в зоні 10 км
Тип виробництва
(місцезнаходження)
Маса ВМ, мг/м2
Cu Zn Cd Pb
Енергетика (Старобешівська ТЕС)
Металургія (Маріуполь)
Коксохімія (Авдіївський КХЗ)
Сумісні викиди (Донецьк− Макіївка)
22
76
1,2
43,8
105
119
7
75
2,4
3,2
0,3
0,5
86
188
5,9
12
Також залежно від типу виробництва в зоні до 10 км від джерела викидів спостерігається
диференціація вмісту валових і рухомих форм ВМ в ґрунті (табл. 5).
На більших відстанях концентрація екотоксикантів практично не залежить від складу ви-
кидів. При цьому вміст рухомих форм важких металів суттєво не змінюється, але концентрація
валових форм в ґрунтах при наближенні до промислових агломерацій збільшується.
Це дає підставу для визначення валового вмісту важких металів в ґрунтах як характеристики
інтенсивності антропотехногенного навантаження і дозволяє запропонувати механізм взаємодії
компонентів в ґрунтових розчинах і грунтово-поглинаючому комплексі (ГПК). В загальному ви-
гляді ГПК можна вважати специфічним іонним насосом, який в сукупності з кореневими мемб-
ранами рослин обумовлює дифузійні, адсорбційні явища концентраціонної поляризації в системі
«валові форми важких металів» – «рухомі форми важких металів» –ГПК – рослина.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 57
Таблиця 5. Вміст важких металів в ґрунті за «розою вітрів»
Відстань від джерел викидів, км
Вміст важких металів у ґрунтах, мг/кг*
Cu Pb Zn Cd
Металургійне виробництво (ВАТ «ММК ім. Ілліча»)
до 10 20/2,0 21/1,1 70/6,0 0,90/0,15
~ 20 18/1,5 15/0,8 61/5,8 0,55/0,09
~ 30 18/1,5 8/0,8 55/5,2 0,50/0,07
Енергетика (Старобешівська ТЕС)
до 10 16/1,9 18/0,9 64/6,1 0,90/0,12
~ 20 12/1,8 16/0,8 58/5,6 0,70/0,09
~ 30 17/1,9 14/0,7 55/5,6 0,80/0,09
Примітка. * чисельник – вміст валових форм, знаменник – вміст рухомих форм.
Хіміко-аналітичні дослідження вказують, що вміст важких металів у рослинах також зале-
жить від відстані до промвузлів (табл. 6).
Таблиця 6. Вміст важких металів в сільгосппродукції під впливом Маріупольської промислової
агломерації (МПА)
Культури Азимут від МПА Відстань від
МПА, км
Вміст ВМ, мг/кг на суху масу
Cd Pb Zn Cu
Озима пшениця,
– зерно
північний захід
північний захід
північний захід
південний схід
10-20
30
40
10-20
0,10
0,04
0,02
0,03
1,5
1,1
0,6
0,7
46
35
21
32
6,5
4,0
3,0
3,0
Кукурудза,
– зерно
– листя
північний захід 10-20
0,14
0,29
1,3
1,8
37
53
5,9
10,7
Ячмінь ярий,
– зерно
– солома
південний схід 5
0,05
0,08
0,7
0,8
32
40
4,0
6,5
Найбільший вміст важких металів в сільгоспкультурах відмічено в 20-ти кілометровій зоні
від металургійного комбінату. В зерні пшениці в цій зоні вміст важких металів перевищував ГДК.
У віддалених зонах перевищення ГДК за Cd, Cu, Zn не встановлено, концентрація кадмію в рос-
линах на відстані 40 км зменшилась у 5 разів, свинцю, цинку, міді майже вдвічі. Дані вказують на
підвищений вміст важких металів у листках кукурудзи і менший у зерні, що можливо пов’язано з
блокуванням рослиною надходження токсикантів у репродуктивні органи (табл. 6).
Експериментальні дані свідчать, що транслокація важких металів у сільгосппродукцію в
техногенно навантажених регіонах відбувається не тільки в системі «ґрунт – рослина», але й в
системі «рослина – приземний прошарок атмосфери». Так, вміст свинцю в зерні ячменю в зоні
з ГДК ~ 1 за пилом становив 0,95 мг/кг. При практично однаковому вмісті рухомих форм свинцю
в ґрунті в вегетативних дослідах вміст свинцю в зерні був в 2,5 – 3 рази нижчим. Аналогічні за-
лежності спостерігаються при транслокації кадмію в рослини.
Рухомість екотоксикантів в агроландшафтах перебуває у тісній залежності від їхніх хімічних
особливостей. Чорноземи мають значний буферний потенціал і характеризуються толерантністю
у відношенні до досліджених важких металів, що пов’язано з комплексоутворенням з органічною
складовою (вміст гумусу > 3 %) і реакцією ґрунтового середовища, близькою до нейтральної
(рН > 6,8). Коефіцієнт транслокації важких металів з ґрунту в рослини, за винятком кадмію,
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1058
як правило, не перевищує 0,50 – 0,67. В той же час по відношенню до рухомих аніоногенних
форм екотоксикантів, таких як фтор, що належать до 1 класу небезпеки, чорноземи з нейтраль-
ною і лужною реакцією мають низьку толерантність.
Підприємства чорної металургії (доменне, чавуноплавильне, мартенівське, конвертерне, кок-
сохімія та ін.) і енергетики щорічно постачають в навколишнє середовище фтору (в розрахунку
на фторид-іон) близько 200 т [ 4 ].
Аеральне розповсюдження фторидів приводить до підвищеного вмісту водорозчинних сполук
фтору в ґрунтах у безпосередній близькості до джерел промислових викидів в атмосферу (табл. 7).
Таблиця 7. Вміст фторидів в ґрунтах сільгоспугідь за «розою вітрів» від Старобешівської ТЕС
Регіон, об’єкт Відстань від ТЕС,
км
Масова концентрація фторидів, мг/кг
Гумус,
%екстрагент
Н2О 0,1М HCl 0,1М NaOH
Промплоща
Переліг
Сільгоспугіддя
Сільгоспугіддя
Сільгоспугіддя
Сільгоспугіддя
Переліг
0,5
1,0
3,0
10,0
15,0
25,0
29,0
8.4
7,9
5,8
6,3
6,0
5,5
2,7
1,6
0,9
0,9
0,6
0,5
0,7
0,5
3,4
3,4
2,5
2,5
2,0
2,0
0,8
1,9
4,0
4,4
4,1
4,3
5,5
4,2
Дані табл. 7 вказують на те, що вплив розсіювання пило-газових аерозолів простежується на
відстані більше ніж 25 км.
Біодоступність рухомих форм фторидів приводить до накопичення його в рослинах (табл. 8).
Таблиця 8. Вміст фторидів у рослинах в зоні дії аеральних емісій відвалу, що горить
Об’єкт Відстань від джерела, км Масова концентрація F, мг/кг
(сух. реч.)
За «розою вітрів»
Озима пшениця,
− зерно
− солома
0,8 – 1,5
~ 5
3,3 – 4,6
0,9 – 1,6
0,8 – 1,5
~ 5
1,8 – 2,7
0,9 – 1,4
Суміш трав, надземна частина на відвалі безпосередньо 7,9 – 14,5
За даними агроекологічного моніторингу, а також розрахунком ізоліній ГДК визначено до-
пустимі відстані сільгоспугідь, перспективних для вирощування екологічно безпечної продукції,
від виробництв різних галузей промисловості. Ця відстань від підприємств за напрямом пере-
важаючих вітрів складає для металургії та енергетики (ТЕС) ≥30 км, коксохімії ≥ 20 км, вугле-
добувних ≥ 15 км.
Розрахунки показали, що за рівнем антропотехногенного навантаження найбільші площі
сільгоспугідь, придатних для вирощування екологічно безпечної продукції, знаходяться в Олек-
сандрівському, Великоновоселківському, Краснолиманському, Тельманівському районах. Загаль-
на територія, де доцільно планувати створення сировинних зон для виробництва екологічно без-
печної продукції, складає ~ 29 %. Площа території обмежено придатної становить ~ 53 %. За
умови використання науково-обґрунтованих агротехнологій, які містять засоби детоксикації, на
цих сільгоспугіддях можливе зниження впливу техногенного навантаження.
Проте, територіальне розташування сільгоспугідь є тільки «зовнішнім» фактором. Не менш
важливе значення має також екологічність агротехнологій, що застосовуються в господарстві.
Все це слід враховувати при прийнятті адміністративних і управлінських рішень про вирощуван-
ня екологічно безпечної продукції.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 59
Висновки
Валовий вміст важких металів в ґрунтах характеризує інтенсивність антропотехногенного
навантаження на біогеоценози. В техногенно-напружених регіонах надходження важких металів
у рослини обумовлено їх транспортом у системах «приземний прошарок атмосфери – ґрунт –
рослина» і «приземний прошарок атмосфери – рослина». Чорнозем має високу ступінь толерант-
ності до катіоногенних екотоксикантів, в той же час його буферність до аніоногенних ксенобіо-
тиків низька.
Аеральні емісії підприємств різних галузей характеризуються різною величиною агроток-
сичності, що визначається мінімально допустимою відстанню до зон, перспективних для вироб-
ництва екологічно безпечної продукції. Площа сільгоспугідь Донецької області, де доцільно про-
ектувати сировинні зони виробництва екологічно безпечної продукції, не перевищує 29 %.
1. ГОСТ 17.4.4.02. – 84. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гель-
минтологического анализа. – М.: Изд-во стандартов, 1985. – 11 с.
2. ГОСТ 17.1.5.05. – 85. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных
и морских вод, льда и атмосферных осадков. – М.: Изд-во стандартов, 1987. – С. 5.
3. ГОСТ 26929-86. Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения
токсичных элементов. – Изд-во стандартов. 1986. – 11 с.
4. Довкілля Донеччини. Донецьке обласне управління статистики. Статистичний збірник. №41/154.
Донецьк (2001-2006) – 104 с.
5. Земля тривоги нашої / [За ред. С.В. Третьякова]. – Донецьк: «ЦЕПИ ЭПИЦентр ЛТД», 2007. – 152 с.
6. Макаренко Н.А. Толерантність ґрунтів відносно біохімічно активних речовин, джерелом яких можуть
виступати мінеральні добрива. / Н.А. Макаренко // Агроекологічний журнал. –2002. – №3. – С. 35-40.
7. Мартынюк А.А. Экологические и технические аспекты обращения с отходами в теплоэнергетике. /
А.А. Мартынюк, Э.В. Янковская, В.А. Шулюк и др. // Проблемы сбора, переработки и утилизации
отходов: сб. науч. статей. – Одесса, ОЦНТЭИ, 2001. – С. 225 − 232.
8. Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции рас-
тениеводства. – М.: ЦИНАО, 1989. – 62 с.
9. Методические указания по определению химического состава осадков / ГГО им. А.И. Воейкова. –
Л., 1980. – 52 с.
10. Хаваш Е. Ионно- и молекулярно-селективные электроды в биологических системах / Е. Хаваш –
М.: Мир, 1988. – С. 142-143.
Донецький інститут агропромислового виробництва НААН України Надійшла 14.07.2010
УДК 631.95: 632.12: 632.15
ВПЛИВ РОЗСІЮВАННЯ АЕРАЛЬНИХ ЕМІСІЙ НА АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СІЛЬГОСПУГІДЬ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ю. К. Бородай, О. Б. Бондарева, Л. І. Коноваленко, Н.Ю. Прокопенко
Донецький інститут агропромислового виробництва НААН України
Проведена якісна і кількісна оцінка агроекотоксичності компонентів аеральних емісій підприємств мета-
лургії, енергетики, вугільної промисловості та ін. Чорноземи виявляють толерантність до катіоногенних
ксенобіотиків завдяки здатності органічної речовини ґрунту (гумус > 3%) до комплексоутворення, а також
реакції ґрунтового розчину, близької до нейтральної. Визначено допустиму відстань від підприємств сіль-
госпугідь, придатних для вирощування екологічно безпечної продукції.
UDC 631.95: 632.12: 632.15
INFLUENCE AERAL EMISSION DISPERSION ON THE AGROEСOLOGICAL STATE OF FARM LANDS
OF DONETSK REGION
Yu. K.Boroday, O.B.Bondareva, L.I.Konovalenko, N.Yu. Prokopenko
Donetsk Institute of Agroindustrial Production of NAASU
The high-quality and quantitative estimation of agroecotoxic components of metallurgy, energy, coal and other
industries’ aeral emissions have been carried out. Black earths appear to be tolerant to cationogenic xenobiotics
due to its of organic matter ability (humus > 3%) to create complex connections, as well as to the reaction of
the ground solution, which is close to neutral. The acceptable distance of farm lands, suitable for growing of
environmentally friendly products, from the enterprises of different industries has been stated.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65942 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бородай, Ю.К. Бондарева, О.Б. Коноваленко, Л.І. Прокопенко, Н.Ю. 2014-07-05T12:32:09Z 2014-07-05T12:32:09Z 2010 Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області / Ю.К. Бородай, О.Б. Бондарева, Л.І. Коноваленко, Н.Ю. Прокопенко // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 54-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65942 631.95: 632.12: 632.15 Проведена якісна і кількісна оцінка агроекотоксичності компонентів аеральних емісій підприємств металургії, енергетики, вугільної промисловості та ін. Чорноземи виявляють толерантність до катіоногенних ксенобіотиків завдяки здатності органічної речовини ґрунту (гумус > 3%) до комплексоутворення, а також реакції ґрунтового розчину, близької до нейтральної. Визначено допустиму відстань від підприємств сільгоспугідь, придатних для вирощування екологічно безпечної продукції. The high-quality and quantitative estimation of agroecotoxic components of metallurgy, energy, coal and other industries’ aeral emissions have been carried out. Black earths appear to be tolerant to cationogenic xenobiotics due to its of organic matter ability (humus > 3%) to create complex connections, as well as to the reaction of the ground solution, which is close to neutral. The acceptable distance of farm lands, suitable for growing of environmentally friendly products, from the enterprises of different industries has been stated. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області Influence aeral emission dispersion on the agroeсological state of farm lands of Donetsk region Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області Бородай, Ю.К. Бондарева, О.Б. Коноваленко, Л.І. Прокопенко, Н.Ю. |
| title | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області |
| title_alt | Influence aeral emission dispersion on the agroeсological state of farm lands of Donetsk region |
| title_full | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області |
| title_fullStr | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області |
| title_full_unstemmed | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області |
| title_short | Вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь Донецької області |
| title_sort | вплив розсіювання ареальних емісій на агроекологічний стан сільгоспугідь донецької області |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65942 |
| work_keys_str_mv | AT borodaiûk vplivrozsíûvannâarealʹnihemísíinaagroekologíčniistansílʹgospugídʹdonecʹkoíoblastí AT bondarevaob vplivrozsíûvannâarealʹnihemísíinaagroekologíčniistansílʹgospugídʹdonecʹkoíoblastí AT konovalenkolí vplivrozsíûvannâarealʹnihemísíinaagroekologíčniistansílʹgospugídʹdonecʹkoíoblastí AT prokopenkonû vplivrozsíûvannâarealʹnihemísíinaagroekologíčniistansílʹgospugídʹdonecʹkoíoblastí AT borodaiûk influenceaeralemissiondispersionontheagroesologicalstateoffarmlandsofdonetskregion AT bondarevaob influenceaeralemissiondispersionontheagroesologicalstateoffarmlandsofdonetskregion AT konovalenkolí influenceaeralemissiondispersionontheagroesologicalstateoffarmlandsofdonetskregion AT prokopenkonû influenceaeralemissiondispersionontheagroesologicalstateoffarmlandsofdonetskregion |