Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин

На основі розробленої авторської шкали оцінки лікарських рослин як компонентів кормових агрофітоценозів оцінено 12 видів лікарських рослин. Обґрунтовано перспективність включення чотирьох видів: Betonica peraucta Klokov, Filipendula vulgaris Moench, Oenothera biennis L., Sanquisorba officinalis L. н...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Шевчук, О.М., Кохан, Т.П., Остапко, І.М., Купенко, Н.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Донецький ботанічний сад НАН України 2010
Schriftenreihe:	Промышленная ботаника
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65943
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин / О.М. Шевчук, Т.П. Кохан, І.М. Остапко, Н.П. Купенко // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 60-66. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65943
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-659432025-02-09T17:42:20Z Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин New approaches to the development fodder agrophytocenosis by adding officinal plants Шевчук, О.М. Кохан, Т.П. Остапко, І.М. Купенко, Н.П. На основі розробленої авторської шкали оцінки лікарських рослин як компонентів кормових агрофітоценозів оцінено 12 видів лікарських рослин. Обґрунтовано перспективність включення чотирьох видів: Betonica peraucta Klokov, Filipendula vulgaris Moench, Oenothera biennis L., Sanquisorba officinalis L. на основі успішності інтродукції і біогосподарської цінності. Вивчено вміст основних діючих речовин в надземній масі цих видів та досліджено особливості їхнього розвитку при сумісному зростанні в двокомпонентних угрупованнях з видами кормових рослин родин Poaceae і Fabaceae. On the basis of author evaluation scale of officinal plants as components of fodder agrophytocenosis 12 species of officinal plants have been estimated. Inclusion of four species have been proved promising: Betonica peraucta Klokov, Filipendula vulgaris Moench, Oenothera biennis L., Sanquisorba officinalis L. on the basis of their successful introduction and bio-economic value. The content of the main active ingredients in the top of these species and peculiarities of their development during the joint growth in two-component aggregations of Poaceae and Fabaceae fodder plants species families have been studied. 2010 Article Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин / О.М. Шевчук, Т.П. Кохан, І.М. Остапко, Н.П. Купенко // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 60-66. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65943 581.5.552.553: 633.2 (477.60) uk Промышленная ботаника application/pdf Донецький ботанічний сад НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	На основі розробленої авторської шкали оцінки лікарських рослин як компонентів кормових агрофітоценозів оцінено 12 видів лікарських рослин. Обґрунтовано перспективність включення чотирьох видів: Betonica peraucta Klokov, Filipendula vulgaris Moench, Oenothera biennis L., Sanquisorba officinalis L. на основі успішності інтродукції і біогосподарської цінності. Вивчено вміст основних діючих речовин в надземній масі цих видів та досліджено особливості їхнього розвитку при сумісному зростанні в двокомпонентних угрупованнях з видами кормових рослин родин Poaceae і Fabaceae.
format	Article
author	Шевчук, О.М. Кохан, Т.П. Остапко, І.М. Купенко, Н.П.
spellingShingle	Шевчук, О.М. Кохан, Т.П. Остапко, І.М. Купенко, Н.П. Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин Промышленная ботаника
author_facet	Шевчук, О.М. Кохан, Т.П. Остапко, І.М. Купенко, Н.П.
author_sort	Шевчук, О.М.
title	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин
title_short	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин
title_full	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин
title_fullStr	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин
title_full_unstemmed	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин
title_sort	нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate	2010
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65943
citation_txt	Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин / О.М. Шевчук, Т.П. Кохан, І.М. Остапко, Н.П. Купенко // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 60-66. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Промышленная ботаника
work_keys_str_mv	AT ševčukom novípídhodidostvorennâkormovihagrofítocenozívzdolučennâmlíkarsʹkihroslin AT kohantp novípídhodidostvorennâkormovihagrofítocenozívzdolučennâmlíkarsʹkihroslin AT ostapkoím novípídhodidostvorennâkormovihagrofítocenozívzdolučennâmlíkarsʹkihroslin AT kupenkonp novípídhodidostvorennâkormovihagrofítocenozívzdolučennâmlíkarsʹkihroslin AT ševčukom newapproachestothedevelopmentfodderagrophytocenosisbyaddingofficinalplants AT kohantp newapproachestothedevelopmentfodderagrophytocenosisbyaddingofficinalplants AT ostapkoím newapproachestothedevelopmentfodderagrophytocenosisbyaddingofficinalplants AT kupenkonp newapproachestothedevelopmentfodderagrophytocenosisbyaddingofficinalplants
first_indexed	2025-11-28T23:26:08Z
last_indexed	2025-11-28T23:26:08Z
_version_	1850078530546696192
fulltext	ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1060 УДК 581.5.552.553: 633.2 (477.60) О.М. Шевчук, Т.П. Кохан, І.М. Остапко, Н.П. Купенко НОВІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ КОРМОВИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ З ДОЛУЧЕННЯМ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН кормові агрофітоценози, різнотрав’я, лікарські рослини, успішність інтродукції, біогосподарська цінність, діючі речовини, продуктивність Вступ Степові та лучні трав’янисті фітоценози є джерелом високоякісних кормів для тваринни- цтва. Їхню цінність визначають не тільки загальновизнані види кормових рослин родин Fabaceae і Poaceae, а й корисне різнотрав’я, у тому числі лікарські рослини. Поїдаючи деякі з них на при- родних пасовищах, тварини отримують з зеленим кормом цінні біологічно активні речовини, фітонциди, вітаміни, які забезпечують нормальний обмін речовин, попереджають виникнення захворювань. Різке зменшення площ природних кормових угідь у степовій зоні України в ці- лому і, зокрема, на її південному сході та перехід кормовиробництва на пропашні культури і стійловий спосіб утримання тварин повністю виключили природне різнотрав’я з раціону тварин. Це призвело до значного зниження життєздатності тварин, особливо у молодому віці. Досліджен- ня низки учених вказують на нагальну необхідність комплексного використання лікарських рос- лин в сучасному тваринництві з метою підвищення стійкості тварин до захворювань [1-3; 15]. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення багатокомпонентних кормових агрофіто- ценозів з долученням видів лікарських рослин. Такі травостої будуть джерелом високоякісних кормів з підвищеним вмістом цінних природних сполук, що сприятиме підвищенню життєздат- ності тварин і дозволить отримувати екологічно чисту продукцію тваринництва. У Донецькому ботанічному саду НАН України (ДБС) з 1997 р. проводяться дослідження, спрямовані на створення багатокомпонентних кормових агрофітоценозів [5] з включенням ко- рисних рослин, зокрема лікарських. Так, Echinacea purpurea (L.) Moench позитивно впливає на організм тварин: підвищує приріст маси, імунітет та репродукційну здатність тварин; є джерелом вітамінів, мікроелементів, фітогормонів, фітоферментів, фітонцидів; має імуномодулюючу, про- тизапальну, бактерицидну, фунгіцидну дію та не містить токсичних речовин [14, 17]. На основі всебічних досліджень еколого-біологічних особливостей розвитку E.purpurea в сіяних рослин- них угрупованнях в умовах посушливого степу [4, 19] розроблено, запатентовано та впроваджено спосіб створення багатовидового кормового агрофітоценозу з участю цього виду [20]. Отримані дані свідчать про актуальність подальших досліджень у напрямку пошуку нових видів з корисни- ми властивостями, здатних зростати у багатокомпонентних штучних угрупованнях. Мета та завдання досліджень Метою наших досліджень є виявлення видів лікарських рослин, перспективних для вклю- чення до складу багатокомпонентних кормових агрофітоценозів, а також створення та дослі- дження штучних угруповань з їхньою участю. Для досягнення цієї мети було поставлено на- ступні завдання: розробити комплексну шкалу оцінки перспективності видів лікарських рослин для включення до складу кормових агрофітоценозів, виявити найперспективніші види і вивчити біохімічний склад їхньої надземної частини, дослідити розвиток відібраних видів в двокомпо- нентних штучних угрупованнях. Об’єкти та методи досліджень Об’єктами дослідження були 12 видів лікарських рослин (Achillea millefolium L., A.nobilis L., A. pannonica Scheele, Betonica peraucta Klokov, Echinacea purpurea, Filipendula vulgaris Moench, Inula helenium L., Glycyrrhiza glabra L., Oenothera biennis L., Sanguisorba officinalis L., Symphytum asperum Lepech., S. officinale L.) та шість двокомпонентних угруповань (Dactylis glomerata L. + Sanguisorba officinalis; Bromopsis inermis (Leyss.) Holub + Betonica peraucta; Dactylis glomerata © О.М. Шевчук, Т.П. Кохан, І.М. Остапко, Н.П. Купенко ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 61 + Oenothera biennis, Sanguisorba officinalis + Trifolium prаtense L., Oenothera biennis + Onobrychis viciifolia Scop., Betonica peraucta + Medicago sativa L.). Дослідження проводили в 2007–2009 рр. Перспективність включення до складу багатовидових кормових агрофітоценозів видів лікар- ських рослин оцінювали за сумарною кількістю балів на основі розробленої авторської комплек- сної шкали оцінювання видів рослин за наступними критеріями: успішність інтродукції, госпо- дарська цінність (отавність, стійкість до полягання, осипання, технологічна стиглість, зимо- та посухостійкість, стійкість до шкідників і хвороб), кормова цінність, поїдаємість, продуктивність надземної маси. За умовний контроль було взято сумарний бал оцінки Echinacea purpurea. Успіш- ність інтродукції оцінювали за 10-бальною шкалою [9]; кормову цінність визначали за шкалою В.П. Крищенко і О.І. Ротарь [8]; поїдаємість рослин – за літературними даними [10]; продуктив- ність, облистяність, зимостійкість, посухостійкість, стійкість до полягання, стійкість до ушко- дження хворобами і шкідниками – за загальноприйнятими методами [12, 18]. Вміст діючих речовин у надземній масі рослин визначали: аскорбінової кислоти – титруван- ням реагентом Тільмансу [6], каротину – колориметричним методом [11], алкалоїдів – ваговим методом [16]. Особливості росту та розвитку досліджуваних видів вивчали в двокомпонентних штучних угрупованнях, створених шляхом висаджування посадкового матеріалу кормових рослин і до- сліджуваних лікарських рослин на ділянках площею 1м2 у трикратному повторенні з регулярним розміщенням рослин. Вихідна кількість рослин на дослідній ділянці − 50 особин кожного виду (співвідношення 1:1). Дослід проводили в польових умовах з використанням зрошення при ви- саджуванні посадкового матеріалу, без внесення добрив. Досліджувані види та види кормових рослин родини Fabaceae висаджувались у фазі стеблування, види родини Poaceae – у фазі початку кущіння. Контролем були варіанти монокультур на ділянках аналогічної площі. Результати досліджень та їх обговорення Добір видів з різнотрав’я для створення кормових агрофітоценозів проводили у напрямку виявлення рослин, які містять діючі речовини, що стимулюють шлунково-кишковий тракт тва- рин і позитивно впливають на процес травлення, мають протизапальну дію, в’яжучий ефект, поліпшують обмінні процеси в організмі тварин, мають імуностимулюючу і імуномоделюючу дію. Серед видів, що включені у дослідження відсутні такі, що викликають гострі отруєння та негативно впливають на якість тваринної продукції. Аналіз еколого-біологічних та господарських характеристик досліджуваних видів (табл.1) виявив, що більшість з них мають високу оцінку успішності інтродукції (8–9 балів), добре при- стосовані до посушливих природно-кліматичних умов південного сходу України, зимостійкі та посухостійкі, стійкі до уражень хворобами та шкідниками, та відрізняються високими показни- ками кормової цінності. Відмінно поїдаються в зеленому кормі Oenothera biennis, Sanguisorba officinalis, представники роду Achillea, задовільно поїдаються молоді рослини Glycyrrhiza glabra; погано – Betonica peraucta, Ononis arvensis, тільки в силосі поїдаються представники роду Symphytum. За розробленою шкалою комплексної оцінки Echinacea purpurea отримала 73 бали. Вищий сумарний бал відмічено для наступних видів: Filipendula vulgaris – 74, Sanguisorba officinalis – 77, Achillea nobilis, Symphytum asperum, S. officinale, Ononis arvensis – 78, Betonica peraucta – 82. З цих видів відібрали три види для подальшого вивчення: Betonica peraucta, Filipendula vulgaris, Sanguisorba officinalis. Також до них було вирішено долучити Oenothera biennis (сумарний бал перспективності 72), завдяки високим показникам її поїдаємості та пристосованості до умов зростання. За фармакологічною дією ці види відносяться до групи лікарських рослин з проти- запальною, в’яжучою дією на шлунково-кишковий тракт. Високі показники кормової цінності мають Betonica peraucta, види роду Symphytum, Achillea nobilis, Sanguisorba officinalis, Oenothera biennis, Filipendula vulgaris. Важливою господарською характеристикою є поїдаємість надземної частини рослин тваринами. За п’ятибальною шкалою найвищу поїдаємість зеленої маси відмі- чено у Sanguisorba officinalis, Oenothera biennis, представників роду Achillea. Інші досліджувані види поступаються за кормовими якостями і поїдаємістю, наприклад, Betonica perauctа, Inula helenium, Symphytum asperum, S. officinale. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1062 Та бл иц я 1. К ом пл ек сн а оц ін ка в ид ів л ік ар сь ки х ро сл ин , п ер сп ек ти вн их д ля в ве де нн я в ко рм ов і а гр оф іт оц ен оз и В ид О ці нк а, б ал Ко мп ле кс на оц ін ка , б ал ус пі ш ні ст ь ін тр о- ду кц ії по їд ає мі ст ь ко рм ов а ці нн іс ть пр од ук - ти вн іс ть на дз ем но ї ма си зи мо ст ій - кі ст ь по су хо - ст ій кі ст ь от ав - ні ст ь ст ій кі ст ь до по ля га нн я ст ій кі ст ь до х во ро б і ш кі дн ик ів ст ій кі ст ь до ос ип ан ня Ec hi na ce a pu rp ur ea (L .) M оe nc h 9 3 20 6 8 7 5 9 8 8 73 Ac hi lle a m ile ifo liu m L . 9 5 12 6 9 8 3 6 8 8 72 A. n ob ili s L . 9 1* 20 6 9 8 3 6 8 8 78 A. p an no ni ca S ch ee le 9 5 3 6 9 8 3 6 8 8 65 Be to ni ca p er au ct a K lo ko v 9 2 20 5 9 9 4 8 9 7 82 Fi lip en du la v ul ga ri s M oe nc h 7 2 16 5 9 9 4 7 9 6 74 G ly cy rr hi za g la br a L. 7 3 6 8 9 9 3 9 7 8 69 In ul a he le ni um L . 9 2 16 6 8 8 2 7 6 6 70 O en ot he ra b ie nn is L . 9 5 6 8 7 8 5 8 8 8 72 Sa ng ui so rb a of fic in al is L . 8 5 12 8 9 8 5 8 7 7 77 Sy m ph yt um a sp er um Le pe ch . 9 1* * 20 9 8 7 4 6 7 7 78 Sy m ph yt hu m of fic in al e L. 9 1* * 20 9 8 7 4 6 7 7 78 П ри мі тк а : * у си ро му в иг ля ді н е по їд ає ть ся п ог ан о, д об ре п ої да єт ьс я в сі ні ; ** у с ир ом у ви гл яд і н е по їд ає ть ся , д об ре п ої да єт ьс я у си ло сі ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 63 Betonica peraucta – багаторічна трав’яниста рослина з родини Lamiaceae. На південному схо- ді України широко розповсюджена рослина. Зростає на луках, остепнених луках, в лісах, на галя- винах. Поїдається у свіжому вигляді вівцями, зрідка великою рогатою худобою, краще поїдається у сіні. В надземній частині рослини міститься значна кількість дубильних речовини (15 %), ста- хідрин, бутоніцин, турицин, холін, сапоніни, смолисті речовини, органічні кислоти, каратиноїди. У ветеринарній практиці використовують як пом’якшувальний і очищувальний засіб для бронхів. B. peraucta в лучних степах зростає у формаціях Poa angustifolia L., Bromopsis inеrmis, Elytrigia intermedia (Host) Nevski, в типових степах трапляється у формаціях Bromopsis inеrmis, B. riparia (Rehman) Holub, Elytrigia intermedia, Poa angustifolia, Koeleria cristata (L.) Pers. у чагарникових степах – Festuca valesiaca Gaudin, Crinitaria villosa (L.) Grossh. Filipendula vulgaris – багаторічна трав’яниста рослина з родини Rosaceae. На південному сході України трапляється нечасто по всій території. Зростає на вологих місцях, у лісах, на луках, у степах. В надземній частині містяться вітамін С і каротин, дубильні і антоціанові речовини, невелика кількість алкалоїдів і кумаринів, ефірні олії. В кореневищі наявні дубильні речовини пірокатехінової групи. За хімічним складом надземної частини є доброю кормовою рослиною: вміст протеїну 13,0%, жиру – 4,1%, клітковини – 17,5%. F. vulgaris добре поїдається на пасови- щах навесні і початку літа, вважається корисною у сіні у кількості 5 – 10%. У ветеринарії ви- користовують при шлунково-кишкових захворюваннях, опіках, лікуванні ран. F.vulgaris трапля- ється у всіх варіантах трав’янистих ценозів, а також на ділянках з синантропною рослинністю. У степах у кальцефітному варіанті відмічається у формації Stipa grafiana Steven, галофітному варіанті – у формаціях Festuca valesiaca, Crinitaria villosa, петрофітному варіанті – у формаціях Stipa ucrainica P.Smirn., S. grafiana, S. capillata L., Festuca valesiaca, Botriochloa ischaemum (L.) Keng; y чагарникових степах – у формаціях Caragana frutex (L.) K. Koch, Amygdalus nana L., Prunus stepposa Kotov. На типових луках зростає у формаціях Poa pratensis, Bromopsis inermis, Calamagrostis epigeios (L.) Roth. В степових асоціаціях F. vulgaris трапляється дуже часто і віді- грає різноманітну ценотичну роль, найчастіше – асектатора, проте в деяких фітоценозах, особли- во з домінуванням Bromopsis inermis, роль значно зростає, іноді до субдомінантної. Sanguisorba officinalis – багаторічна трав’яниста рослина з родини Rosaceae. На південному сході України S. officinalis широко розповсюджена у долині Сіверського Дінця, рідко зустріча- ється на Донецькому кряжі, Приазовській височині. Росте на заплавних луках, лучних степах, узбережжях річок, вологих місцях. S. officinalis вважаєтся цінною кормовою рослиною, добре по- їдається тваринами. В надземній частині містяться дубильні речовини, крохмаль, вітамін С і К, каротин. У ветеринарії використовують як вязкий, кровоспинний і потогінний засіб. S. officinalis зростає у відкритих степах, використовуючи при цьому мінімальні запаси вологи, яка затримуєть- ся завдяки особливостям рельєфу балок; в різнотравно-типчакових степах зростає у формаціях Festuca valesiaca, Bromopsis inermis, B. riparia, Elytrigia intermedia, Poa angustifolia та видів роду Stipa тощо; у лучних степах трапляється у формаціях Festuca rupicola Heuff., Poa angustifolia, Elytrigia intermedia, Carex praecox Schreb., Stipa joannis Celak, S. tirsa Steven, Hierochloe repens (Host) P. Beauv. Проте найчастіше цей вид входить до формацій лук: Agrostis praticola Klokov, Calamagrostis epigeios, Alopecurus pratensis L., Festuca prаtensis Huds., Dactylis glomerata. Oenothera biennis L. – дворічна рослина з родини Onagraceae. Адвентивний вид, батьківщи- на – Північна Америка. На південному сході України зростає на піщаних ділянках та поруше- них територіях, трапляється в лісових формаціях на галявинах, та в синантропних угрупованнях уздовж автомобільних і залізничних доріг. Цінна пасовищна рослина, добре поїдається тварина- ми, коріння можна використовувати у їжу, насіння містить до 28% жирних масел, у надземній частині міститься 8,4% протеїну. O.biennis в культурі здатна зростати на бідних, кислих, піщаних ґрунтах, особливо з глинистим прошарком. Дослідження надземної маси відібраних видів проводили у напрямку виявлення вмісту найбільш важливих рослинних діючих речовин, до яких належать алкалоїди, глікозиди, дубиль- ні речовини, сапоніни, гідроксикоричні кислоти, кумарини, вітаміни, органічні кислоти, слиз, ефірні олії, макро- і мікроелементи, фітонциди, пектини. Суттєвий вміст цих речовин у надзем- ній частині рослин впливає на їхню поїдаємість та визначає силу дії на організм тварини. Так, наприклад, наявність алкалоїдів, кумаринів, глікозидів та інших сильнодіючих речовин у висо- ких дозах може спричинити отруєння тварин, а в менших дозах накопичення їх в організмі ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1064 призведе до погіршення якості тваринної продукції. Згідно даних проведених досліджень сліди алкалоїдів відмічено лише в надземній масі Echinacea purpurea, у решти досліджуваних видів їх немає. За літературними даними, незначну кількість алкалоїдів (до 0,5%) містить надземна частина Betonica officinalis і Filipendula vulgaris [13]. Найбільша кількість дубильних речовин ха- рактерна для Filipendula vulgaris (9,05%) і Oenothera biennis (9,74%), найбільший вміст аскорбі- нової кислоти і каротину – для Sanquisorba officinalis (436,19 і 247,73 мкг/г) і Filipendula vulgaris (418,72 і 158,89), гідроксикоричних кислот – для Echinacea purpurea (5,21%) і Oenothera biennis (3,44 %), (табл. 2). Таблиця 2. Вміст діючих речовини в надземній масі деяких видів лікарських рослин Вид Речовини Показник M±m Betonica peraucta Klokov аскорбінова кислота, мг/100 г 138,79±1,67 каротин, мкг/г 75,83±0,52 дубильні речовини 2,12±0,01 гідроксикорічні кислоти 2,88±0,03 Echinacea purpurea (L.) Moench аскорбінова кислота, мг/100 г 223,98±1,50 каротин, мкг/г 191,41±1,28 дубильні речовини 6,84±0,07 гідроксикорічні кислоти 5,21±0,04 Filipendula vulgaris Moench аскорбінова кислота, мг/100 г 418,72±5,02 каротин, мкг/г 158,89±1,54 дубильні речовини 9,05±0,06 гідроксикорічні кислоти 2,03±0,03 Oenothera biennis L. аскорбінова кислота, мг/100 г 317,10±3,08 каротин, мкг/г 109,71±1,31 дубильні речовини 9,74±0,06 гідроксикорічні кислоти 3,44±0,04 Sanquisorba officinalis L. аскорбінова кислота, мг/100 г 436,19±5,23 каротин, мкг/г 229,99±2,23 дубильні речовини 3,86±0,04 гідроксикорічні кислоти 1,92±0,02 Примітка: M±m – середнє арифметичне значення та похибка Отже, встановлено, що в надземній частині досліджуваних видів міститься незначна кіль- кість алкалоїдів, висока – аскорбінової кислоти, каротину, середня – дубильних речовин і гідро- ксикоричних кислот, що дозволяє говорити про цінність їхньої надземної маси та підтверджує перспективність включення їх до складу багатовидових кормових агрофітоценозів в умовах сте- пової зони України. Дослідження росту і розвитку досліджуваних видів у двокомпонентних угрупованнях з кор- мовими видами родин Poaceae і Fabaceae виявило, що вони проходять усі фази розвитку, цвітуть і плодоносять на другий рік функціонування. Це вказує на відсутність негативного впливу з боку кормових рослин. Продуктивність надземної маси двокомпонентних угруповань на третій рік функціонування коливається від 960,0 до 1420 г/м2 (табл. 3). Найвищою продуктивністю ха- рактеризується варіант Dactylis glomerata + Oenothera biennis, у якому на злаковий компонент припадає 50 %, а на різнотравний − 30 %, найменшою – варіант Sanguisorba officinalis + Trifolium prаtense. Частка різнотрав’я в загальній продуктивності складає від 8 до 30 %. Найбільшу част- ку відмічено для Oenothera biennis (15-30 %), найменшу − для Sanguisorba officinalis (8 −10 %). ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 65 Таблиця 3. Продуктивність зеленої маси рослинних угруповань за участю досліджуваних лікарських рослин № п/п Варіанти рослинних угруповань Висота рослин, см Продуктивність загальна, г/м2 виду, г/м2 виду, % 1. Daсtylis glomerata Sanguisorba officinalis 106,5±3,28 70,4±4,32 1180,0±122,15 708,0±34,65 118,0± 4,55 60 10 2. Sanguisorba officinalis Trifolium prаtense 78,1±3,21 67,0±2,36 960,0±131,58 76,8± 8,71 192,0±10,11 8 20 3. Dactylis glomerata Oenothera biennis 108,3±2,97 96,2±3,81 1420, ±128,21 710,0±39,52 426,0±41,56 50 30 4. Oenothera biennis Onobrychis viciifolia 99,4±2,73 80,5±3,41 1310,0±130,52 196,5±7,83 327,5±13,76 15 25 5. Betonica peraucta Medicago sativa 56,5±2,53 76,2±1,89 1270,0±126,45 152,4±14,47 444,5±24,58 13 34 6. Bromopsis inermis Betonica peraucta 110,8±2,43 54,3±2,11 1230,0±136,47 861,0±41,45 147,6±4,22 70 12 Проте, частка лікарських рослин залежить від виду і цей показник на третьому році досліджень є стабільним і мало залежить від видового складу рослинних угруповань. Так, наприклад, частка у травостої Sanguisorba officinalis у варіанті зі злаковим компонентом Dactylis glomerata 10 %, а з бобовим (Trifolium prаtense) − 8 %, Betonica peraucta − відповідно 12 і 13 %. Більшу різницю за вмістом у травостої Oenothera biennis відмічено у варіанті із злаковим компонентом 30 %, тоді як з бобовим – 15 %. Серед видів, що спонтанно оселилися в угрупованнях найчастіше трап ляється Arrhenarherum elatius (L.) J. et C. Presl., який є ценотично потужним, характеризується швидкими темпами розвитку, має високу насіннєву продуктивність. Його частка у загальній продуктивності складає від 20 до 60 %, найбільшу участь відмічено у двокомпонентних угрупованнях різнотрав’я з видами родини Fabaceae. Отримані дані свідчать про нормальний розвиток досліджуваних ви- дів корисних рослин у двокомпонентних угрупованнях з кормовими рослинами. Висновки Таким чином, застосування розробленої авторської шкали оцінки лікарських рослин як компонентів кормових угруповань дозволило обґрунтувати перспективність для включення до складу багатокомпонентних кормових агрофітоценозів чотирьох видів лікарських рослин: Betonica peraucta, Filipendula vulgaris, Sanguisorba officinalis, Oenothera biennis. Добрані росли- ни є трав’янистими багаторічниками з широкою еколого-фітоценотичною амплітудою, входять до складу формацій, які утворюють види, що використовуються при створенні багатовидових кормових агрофітоценозів, характеризуються високими кормовими якостями, ступенем присто- сованості до зростання в умовах степу, містять цінні діючі речовини. Дослідження розвитку лі- карських видів у двокомпонентних угрупованнях показало, що види нормально розвиваються і формують високу продуктивність надземної маси, що свідчить про їхню здатність до сумісного зростання з видами кормових рослин в багатокомпонентних штучних угрупованнях. 1. Авакянц Б.М. Фитотерапия и профилактика при гастрите молодняка / Б.М. Авакянц // Ветеринария, 1997. − № 11. – С. 35 – 38. 2. Бочанов М.И. Фитотерапия для молодняка / М.И. Бочанов // Животновод, 1997. − № 7. – С. 19. 3. Голышенков П.П. Лекарственные растения в комплексной терапии молодняка при желудочно-кишечных болезнях / П.П. Голышенков // Ветеринария, 1988. − № 6. – С. 7−9. 4. Глухов А.З. Лекарственные растения природных кормовых угодий юго-востока Украины / А.З. Глухов, И.Т. Юрченко, Н.П Купенко,Т.П. Кохан. − Донецьк: Лебідь, 2005. – 208 с. 5. Глухов О.З. Наукові основи відновлення трав’яних фітоценозів в степовій зоні України / О.З. Глухов, О.М. Шевчук., Т.П. Кохан. − Донецьк: Вебер, 2008. – 198 с. 6. Ермаков А.И. Методы биохимического исследования растений / А.И.Ермаков, В.В. Арасимович, М.И. Смирнова-Иконникова и др. – Л.: Агропромиздат, 1987. – 430 с. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 1066 7. Кретович В.Л. Биохимия растений / В.Л. Кретович. – М.: Наука, 1980. – 447 с. 8. Крищенко В.П. Химический состав и питательная ценность растений семейства Leguminosae (Fabaceae) центрального пастбищного массива Ливии / В.П. Крищенко, А.И. Ротарь, Н.И. Стрелец и др. // Проблемы освоения пустынь. – 1983. – № 3. – С. 59 – 64. 9. Лапин П.И. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР / П.И. Лапин // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. – 1979. – Вып.113. – С. 28 – 35. 10. Ларин И.В. Кормовые растения сенокосов и пастбищ СССР / И.В. Ларин, Ш.М. Агабабян, Т.А. Работ- нов и др. – М.; Л.: Сельхозгиз, 1950. – 1−2. – 688 с. – 948 с. 11. Мальчевская Е.Н. Определение содержания каротина (по И.К. Мурри) / Е.Н. Мальчевская, Г.С. Милень- кая // Оценка качества и зоотехнический анализ кормов. – Минск: Ураджай, 1981. – С. 62 − 64. 12. Методические указания по изучению коллекций многолетних трав. – Л.; 1979. – 97 с. 13. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири / В.Г. Минаева – Новосибирск: Наука, 1991. – 428 с. 14. Остапко И.Н. Фитохимическая оценка Echinacea purpurea (L.) Moench / И.Н.Остапко, Н.П. Купенко // Матер. междунар. науч. конф. “С эхинацеей в третье тысячелетие”. – Полтава: Б.и., 2003. – С. 129–132. 15. Рабинович М.И. Лекарственные растения в ветеринарной практике / М.И. Рабинович. – М.: Агропром- издат, 1987. – 288 с. 16. Руководство по контролю качества кормов и полноценности кормоления животных. - М.: Колос, 1967. – 195 с. 17. Самородов В.Н. Фитохимический состав представителей рода эхинацея (Echinacea Moench) и его фармакологические свойства (обзор) / В.Н.Самородов, С.В.Поспелов, Г.Ф.Моисеева, А.В. Середа // Химико-фармацевтический журнал. – 1996. – № 9. – С. 32–37. 18. Шостаченко Г.Н. Методические рекомендации по оценке засухоустойчивости растений, применяемых для скальных садов в субаридных условиях / Г.Н. Шостаченко, Г.В. Фалькова. − Ялта: Б.и.,1974.−20 с. 19. Юрченко І.Т. Особливості розвитку ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) в бага- токомпонентних рослинних угрупованнях / І.Т. Юрченко, Т.П. Кохан, Н.П. Купенко, Т.О.Журавель // Промышленная ботаника. − 2004.− Вып.4. – С. 234−341. 20. Юрченко І.Т. Спосіб створення кормового агрофітоценозу / І.Т. Юрченко, О.З. Глухов, Н.П. Ку- пенко, Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, Т.А. Журавель, В.І. Галушко. Деклараційний патент 7100 U UA, МКИ 7 А01G1/00І на корисну модель. − 2003. − Бюл. № 6. − 7 с. Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 05.10.2010 УДК 581.5.552.553: 633.2 (477.60) НОВІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ КОРМОВИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ З ДОЛУЧЕННЯМ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН О.М. Шевчук, Т.П. Кохан, І.М. Остапко, Н.П. Купенко Донецкий ботанический сад НАН Украины На основі розробленої авторської шкали оцінки лікарських рослин як компонентів кормових агрофіто- ценозів оцінено 12 видів лікарських рослин. Обґрунтовано перспективність включення чотирьох видів: Betonica peraucta Klokov, Filipendula vulgaris Moench, Oenothera biennis L., Sanquisorba officinalis L. на основі успішності інтродукції і біогосподарської цінності. Вивчено вміст основних діючих речовин в над- земній масі цих видів та досліджено особливості їхнього розвитку при сумісному зростанні в двокомпо- нентних угрупованнях з видами кормових рослин родин Poaceae і Fabaceae. UDC 581.5.552.553: 633.2 (477.60) NEW APPROACHES TO THE DEVELOPMENT FODDER AGROPHYTOCENOSIS BY ADDING OFFICINAL PLANTS O.M. Shevchuk, T.P. Kokhan, I.N. Ostapko, N.P. Kupenko Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine On the basis of author evaluation scale of officinal plants as components of fodder agrophytocenosis 12 species of officinal plants have been estimated. Inclusion of four species have been proved promising: Betonica peraucta Klokov, Filipendula vulgaris Moench, Oenothera biennis L., Sanquisorba officinalis L. on the basis of their successful introduction and bio-economic value. The content of the main active ingredients in the top of these species and peculiarities of their development during the joint growth in two-component aggregations of Poaceae and Fabaceae fodder plants species families have been studied.

Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин

Institution

Ähnliche Einträge