Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів
Показано перевагу використання методу топологичних профілів в обстеженні флори заповідних територій. Вказано основні напрямки використання топологічних профілів та методика їх побудови. Наведено опис фрагментів рослинних угруповань національного природного парку «Святі Гори» за прокладеними профілям...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Datum: | 2005 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2005
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66040 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів / Н.В. Шпилева // Промышленная ботаника. — 2005. — Вип. 5. — С. 46-54. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860159639243456512 |
|---|---|
| author | Шпилева, Н.В. |
| author_facet | Шпилева, Н.В. |
| citation_txt | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів / Н.В. Шпилева // Промышленная ботаника. — 2005. — Вип. 5. — С. 46-54. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Показано перевагу використання методу топологичних профілів в обстеженні флори заповідних територій. Вказано основні напрямки використання топологічних профілів та методика їх побудови. Наведено опис фрагментів рослинних угруповань національного природного парку «Святі Гори» за прокладеними профілями.
Advantages of the topological profiles method in the investigation of natural reserves flora have been shown. The main directions of the topological profiles employment and the procedure of their creation have been indicated. The description of plant communities fragments of the national nature park Svyati Gory" according to the created profiles is presented.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Ïðîìûøëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âûï. 546
ÓÄÊ 508.75:581.9:712.23 (477.62)
Í.Â. Øïèëåâà
ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÐÎÑËÈÍÍÎÃÎ ÏÎÊÐÈÂÓ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ
ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÏÀÐÊÓ “ÑÂßÒ² ÃÎÐÈ” ÌÅÒÎÄÎÌ ÒÎÏÎËÎò×ÍÈÕ
ÏÐÎԲ˲Â
òîïîëîã³÷íèé ïðîô³ëü, ðîñëèííèé ïîêðèâ, óãðóïîâàííÿ, ïàðö³àëüíà ôëîðà, ôîðìàö³ÿ, ìàêðîåêîòîï
Âçàºìîâ³äíîøåííÿ ì³æ ðîñëèííèì ïîêðèâîì òà íàâêîëèøí³ì ñåðåäîâèùåì
íàñò³ëüêè ì³öíå, ùî ôàêòè÷íî ðîñëèíí³ñòü òà ôëîðà º ïîâíèì â³äîáðàæåííÿì âñ³º¿
åêîñèñòåìè. Åôåêòèâíèì çàñîáîì âèÿâëåííÿ äåÿêîãî åêîëîã³÷íîãî ïîðÿäêó º êàðòî-
ãðàô³÷íèé ìåòîä, òîìó ùî ãåîãðàô³÷íå ïîëîæåííÿ, â³äñòàíü òà ðîçïîä³ë ðîñëèííèõ
óãðóïîâàíü ìîæóòü áóòè äîñòîâ³ðíî òà îᑺêòèâíî ïîêàçàí³ ëèøå íà ãðàô³÷íèõ ïîáóäó-
âàííÿõ, ÿêèìè º òîïîëîã³÷í³ ïðîô³ë³.
Ìåòîäîì òîïîëîã³÷íèõ ïðîô³ë³â ìîæíà âèÿâèòè çàêîíîì³ðíîñò³ ðîçïîä³ëó ðîñëèí-
íèõ óãðóïîâàíü, çâ‘ÿçîê ¿õ ç åêîòîïàìè, ïðîâåñòè àíàë³ç çàëåæíîñò³ ðîçì³ð³â òà ðîçïîä³ëó
ô³òîöåíîç³â â³ä îêðåìèõ ôàêòîð³â ñåðåäîâèùà, ïðîâåñòè ³íâåíòàðèçàö³þ âñ³õ ³ñíóþ÷èõ
ô³òîöåíîç³â, âèâ÷èòè ¿õ ðîçì³ðè òà ì³ñöåçíàõîäæåííÿ, äîñë³äèòè âçàºìîçâ‘ÿçîê ì³æ ô³òî-
öåíîçàìè òà îêðåìèìè òàêñîíàìè, ïðîñòåæèòè íàïðÿìîê äèíàì³êè ðîñëèííîñò³ òà ôëîðè.
Öåé ìåòîä âèêîðèñòîâóþòü òàêîæ ó ïðîïàãàíä³ åêîëîã³÷íèõ çíàíü, äëÿ åôåêòèâíî¿
îõîðîíè çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é, îñîáëèâî çíèêàþ÷èõ âèä³â òà ô³òîöåíîç³â [3].
Çà áóäü-ÿêîþ ïðÿìîþ, ïðîâåäåíîþ íà òîïîãðàô³÷í³é êàðò³, ìîæíà ïîáóäóâàòè
ïðîô³ëü, êîðèñòóþ÷èñü â³äì³òêàìè ãîðèçîíòàëåé êàðòè. Ãîðèçîíòàëüíèé òà âåðòèêàëü-
íèé ìàñøòàáè ïðîô³ëþ îáèðàþòü çàëåæíî â³ä òîãî, íàñê³ëüêè äåòàëüíèìè ïîâèíí³ áóòè
ïðîåêòîâàí³ ïîáóäóâàííÿ. Íà ïðîô³ë³, ïîáóäîâàíîìó çà ãîðèçîíòàëÿìè, òî÷êè ç â³äì³ò-
êàìè ðîçòàøîâóþòüñÿ íåð³âíîì³ðíî â³äíîñíî â³ä ðîçì³ùåííÿ ãîðèçîíòàëåé íà êàðò³.
³äì³òêè äîäàòêîâèõ òî÷îê ñèòóàö³¿ âèçíà÷àþòüñÿ ³íòåðïîëÿö³ºþ. Òî÷í³ñòü ïîáóäîâè
ïðîô³ëþ çàëåæèòü â³ä ìàñøòàáó êàðòè òà âèñîòè ïåðåòèíó ðåëüºôó. Ïîáóäîâàíèé ïðîô³ëü
áóäå òî÷í³øèì, ÿêùî ìàñøòàá êàðòè á³ëüøèé òà äð³áí³øà âèñîòà ïåðåòèíó ðåëüºôó.
Äëÿ ïîáóäîâè ïðîô³ëþ íà ïàïåð³ ïðîâîäÿòü ãîðèçîíòàëüíó ë³í³þ, ùî îçíà÷àº
óìîâíèé ãîðèçîíò. Íà ö³é ë³í³¿ â³äêëàäàþòü ó ìàñøòàá³ â³äñòàíü ì³æ ï³êåòàìè. ²ç
îòðèìàíèõ òî÷îê â³äáóäîâóþòü ïåðïåíäèêóëÿð, íà ÿêîìó â á³ëüø çíà÷íîìó ìàñøòàá³
(5-10 ðàç³â), í³æ çà ãîðèçîíòàëÿìè, â³äêëàäàþòü â³äì³òêè ï³êåò³â òà îòðèìóþòü â³äîáðà-
æåííÿ òî÷îê çåìíî¿ ïîâåðõí³. ϳñëÿ ïîºäíàííÿ öèõ òî÷îê ëàìàíîþ ë³í³ºþ îòðèìóþòü
ïðîô³ëü, òîáòî â³äîáðàæåííÿ âåðòèêàëüíîãî ðîçð³çó ì³ñöåâîñò³ [6, 5].
Äëÿ õàðàêòåðèñòèêè òåðèòî𳿠íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó (íïï) “Ñâÿò³ Ãîðè”
ñòîñîâíî âèçíà÷åíîãî ìàñøòàáó äîñë³äæåííÿ (ÿêèì º 1 : 25000), íàìè áóëè îáðàí³
ð³çí³ òèïè ïàðö³àëüíèõ ôëîð. Âîíè ïðåäñòàâëåí³ íàñòóïíèìè òèïàìè ìàêðîåêîòîï³â:
âîäîä³ëüí³, ÿðóæíî-áàëêîâ³, çàïëàâí³, íàäçàïëàâí³ òà âëàñíå àíòðîïîãåíí³ [1]. Ùîá
âèÿâèòè âèäîâå áàãàòñòâî ôëîðè íïï “Ñâÿò³ Ãîðè” ÿêíàéïîâí³øå, áóëè ïðîêëàäåí³
íàñòóïí³ ïðîô³ë³:
1) â³ä Ãîëóáèõ Îçåð (1,5 êì ï³âí³÷íî-çàõ³äí³øå â³ä ñ.Ùóðîâî) äî ð. ѳâåðñüêèé ijíåöü
â ðàéîí³ ñ. Ìàÿêè, ÿêèé îõîïèâ ïàðö³àëüí³ ôëîðè àíòðîïîãåííèõ, ÿðóæíî-áàëêîâèõ òà
çàïëàâíèõ ìàêðîåêîòîï³â;
© Í.Â. Øïèëåâà, 2005
ISSN 1728-6204 Ïðîìûøëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âûï. 5 47
2) â³ä ñ. Ñîñíîâå äî ð. ѳâåðñüêèé ijíåöü â ðàéîí³ ñ. Áîãîðîäè÷íå, ÿêèé îõîïèâ
ïàðö³àëüí³ ôëîðè âîäîä³ëüíèõ, çàïëàâíèõ, íàäçàïëàâíèõ òà àíòðîïîãåííèõ ìàêðî-
åêîòîï³â;
3) â³ä ì. Êðàñíèé Ëèìàí äî ñ. Ïèñêóí³âêà, ÿêèé îõîïèâ ïàðö³àëüí³ ôëîðè çàïëàâíèõ
òà àíòðîïîãåííèõ ìàêðîåêîòîï³â;
4) â³ä áåðåãà ð.ѳâåðñüêèé ijíåöü â ðàéîí³ ñ.Ñèäîðîâå äî 53 êâàðòàëó Ìàÿöüêîãî
ë³ñíèöòâà, ùî îõîïèâ óñ³ îáðàí³ òèïè ïàðö³àëüíèõ ôëîð.
Ó ï³äïèñàõ äî ðèñóíê³â íàâåäåíî ïåðåë³ê ôîðìàö³é òà ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü.
Îáðàí³ íàìè òîïîëîã³÷í³ ïðîô³ë³ áóëè ïðîêëàäåí³ ïåðïåíäèêóëÿðíî ëàíäøàôòíèì
ñìóãàì (ÿê³ äóæå ðîçâèíóò³ â äîëèí³ ð. ѳâåðñüêèé ijíåöü) òà êàðêàñíèì ë³í³ÿì
äèíàì³êè ëàíäøàôòó [2].
Ïðîô³ëü №1 äîâæèíîþ 5,2 êì (ðèñ. 1), ïî÷èíàºòüñÿ â³ä îçåðà òà ïåðåòèíຠê³ëüêà
íåâèñîêèõ ïàñì³â ç ïîëîãèìè ñõèëàìè ï³âäåííî-çàõ³äíî¿ åêñïîçèö³¿, ÿê³ ïåðåõîäÿòü â
íèçèíè ð³çíî¿ ãëèáèíè âð³çó òà ãîðèçîíòàëüíî¿ ïðîòÿæíîñò³.
×àñòå ÷åðãóâàííÿ ôîðì ðåëüºôó äîëèíè âèêëèêຠ÷åðãóâàííÿ ä³ëÿíîê ç ð³çíèì
ñòóïåíåì çâîëîæåííÿ ãðóíòó, ùî â ñâîþ ÷åðãó â³äîáðàæàºòüñÿ íà âèäîâîìó ñêëàä³.
Ïåðåâàæàþ÷èìè òóò º àñîö³àö³¿ Alnetum (glutinosae) – Salicetum (albae) òà Pinetum
(sylvestrae)+calamagrostiosum (epigeiosae) (ðèñ. 1: 1,2,4,8). Ïî ïðîñ³ö³ íà ï³ñêàõ â³äì³÷åíî
ï³îíåðí³ ãðóïè Secale sylvestre Host. (ðèñ. 1: 3).  ì³êðîçíèæåííÿõ ðåëüºôó, äå ãðóíò
çâîëîæóºòüñÿ êðàùå, â äåðåâîñòàíàõ ïîì³òíó ó÷àñòü íàð³âí³ ç Pinus sylvestris ïðèéìàº
Padus avium Mill. ç ïåðåâàãîþ â ÷àãàðíèêîâîìó ÿðóñ³ Ligustrum vulgare L., ó ñêëàä³
òðàâ’ÿíèñòîãî ÿðóñó ïåðåâàæàþòü âèäè ôîðìàö³¿ Convallarietum (majalis)+ Poetum
(angustifoliae) (ðèñ. 1: 5). Íà óçë³ññ³ â³äì³÷åíî ÷èñåëüíó ïîïóëÿö³þ ë³êàðñüêîãî âèäó
Betonica peraucta Klokov (ðèñ. 1: 6, 10).  öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³ ïðîô³ëü ïåðåòèíຠäâà
íåâåëèêèõ îçåðà. Ðîñëèíí³ñòü ¿õ ïðåäñòàâëåíà ïðèáåðåæíî-âîäíèìè ³ âîäíèìè óãðóïî-
âàííÿìè, ùî â³äíîñÿòüñÿ äî ôîðìàö³é Stachyidetà palustris, Lysimachieta nummulariae,
Equisetata sylvatici (ðèñ. 1: 7,9). Ó ñêëàä³ âîäíî¿ ðîñëèííîñò³ çóñòð³÷àþòüñÿ óãðóïîâàííÿ
ç ó÷àñòþ òàêèõ ð³äê³ñíèõ âèä³â, ÿê Urticularia vulgaris L., Iris pseudacorus L., Hydrocharis
morsus-ranae L. Salvinia natans (L.) All. (ðèñ. 1: 11). Çàïëàâíà òåðàñà õàðàêòåðèçóºòüñÿ
âèð³âíÿíèì ðåëüºôîì òà ïðåäñòàâëåíà äîñèòü õàðàêòåðíèìè äëÿ çàïëàâè âèäàìè ðîñëèí.
Ôîðìàö³ÿ ñîñíè çâè÷àéíî¿ (Pineta sylvestrae) ñï³âäîì³íóº ç Salix alba L. (ðèñ. 1: 12).
Çàïëàâíî-ëó÷íà ðîñëèíí³ñòü ïîðÿä ç çàïëàâíî-ë³ñîâîþ çàéìຠâ³äíîñíî çíà÷íó ïëîùó
òåðèòî𳿠äîñë³äæåíü. Íàáëèæàþ÷èñü äî ð.ѳâåðñüêèé ijíåöü, îáðàíèé íàìè ïðîô³ëü
ïåðåòèíຠä³ëÿíêó çàïëàâíèõ ëóê³â, ÿê³ íàâåñí³ øâèäêî çâ³ëüíÿþòüñÿ â³ä ïàâîäêîâèõ
âîä. Òðàâ’ÿíèñòèé ÿðóñ òóò äîñèòü ïîòóæíèé òà ù³ëüíèé. ³í ïðåäñòàâëåíèé ðîñëèííèìè
óãðóïîâàííÿìè íàñòóïíèõ ôîðìàö³é: Ptarmiceta salicifoliae, Mentheta arvensea, Beckmannieta
eruciformiae. Ïîÿâà Ambrosia artemisiifolia L. ãîâîðèòü ïðî àíòðîï³çàö³þ ðîñëèííîãî
ïîêðèâó íà ö³é òåðèòî𳿠(ðèñ. 1: 13). ×àñòèíà ïðàâîãî áåðåãà ð.ѳâåðñüêèé ijíåöü, ÷åðåç
ÿêèé ïðîêëàäåíèé ïðîô³ëü, ÿâëÿº ñîáîþ êðóòèé ñõèë ï³âí³÷íî-ñõ³äíî¿ åêñïîçèö³¿,
ðîñëèííèé ïîêðèâ ÿêîãî ïðåäñòàâëåíèé óãðóïîâàííÿìè, ùî âêëþ÷àþòü ôîðìàö³¿
Populeta albae, Populeta nigra. Ó òðàâ‘ÿíèñòîìó ÿðóñ³ äîì³íóþòü Alcea rugosa Alef.,
Beckmannia eruciformis, Iris pseudacorus L., (ðèñ.1: 14).
Õàðàêòåðèçóþ÷è ïðîô³ëü â ö³ëîìó, ñë³ä â³äì³òèòè ïîñòóïîâå çíèæåííÿ äðóãî¿
íàäçàïëàâíî¿ òåðàñè, òîáòî ïåðøà òà äðóãà ï³ùàí³ òåðàñè ïðîïîðö³éí³; çàïëàâíà òåðàñà
ïåðåðèâàºòüñÿ íåâåëèêèìè ï³äâèùåíèìè ä³ëÿíêàìè äðóãî¿ ï³ùàíî¿ òåðàñè; ðîñëèííèé
ïîêðèâ ðàéîíó, ÷åðåç ÿêèé ïðîõîäèòü ïðîô³ëü, äîñèòü ð³çíîìàí³òíèé òà ïðåäñòàâëåíèé
óãðóïîâàííÿìè ëó÷íî¿, áîëîòíî¿, âîäíî¿, ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ òà ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³.
IS
S
N
1728-6204 Ï
ðîì
û
ø
ëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âû
ï. 5
48 Ìàñøòàá: ãîðèçîíòàëüíûé 1:25000
âåðòèêàëüíûé 1:500
Ðèñ.1. Îïèñ ðîñëèííîãî ïîêðèâó íà ïðîô³ë³ №1
Fig. 1. Deskription of the plant cover in profile 1
1. Alnetum (glutinosae) - Salicetum (alba); 2. Pinetum (sylvestrae) calamagrostiosum (epigeiosae); 3. Secale sylvestre; 4. Pinetum (sylvestrae) calamagrostiosum
(epigeiosae); 5. Convallarietum (majalis) + Poetum (angustifoliae); 6. Betonica ðeraucta; 7. Lysimachieta nummulariae; 8. Pinetum (sylvestrae) calamagrostiosum
(epigeiosae); 9. Stachideta palustris, Lysimachieta nummulariae, Equisetata sylvatici; 10. Betonica ðeraucta; 11. Urticularia vulgaris, Iris pseudacorus, Hydrocharis
morsus-ranae, Salvinia natans; 12. Pineta sylvestrae + Saliceta albae; 13. Ptarmiceta salicifoliae, Mentheta arvensea, Beckmannieta eruciformiae, Ambrosia
artemisiifolia; 14. Populeta albae, Populeta nigrae, Beckmannia eruciformis, Alcea rugosa, Iris pseudacorus.
IS
S
N
1728-6204 Ï
ðîì
û
ø
ëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âû
ï. 5
49
Ðèñ. 2. Îïèñ ðîñëèííîãî ïîêðèâó íà ïðîô³ë³ №2
Fig. 2. Deskription of the plant cover in profile 2
1. Pinus sylvestris, Festuca valesiaca, Sempervivum ruthenicum; 2. Betula pubescens, Populus tremula; 3. Querceta roboris, Populus tremula, , Acer platanoides, Cerasus
mahaleb, Rubus caesis, Crataegus fallacina, Dryopteris filix-mas; 4. Pinus sylvestris; 5. Quercus robur, Populus tremula, Tilia cordata, Acer campestre, Pyrus communis, Rubus
caesis, Dryopteris filix-mas, Festuca valesiaca, Cleistogenes squarrosa; 6. Acer negundo, Pyrus communis, Rubus caesis, Pulsatilla nigricans; 7. Pinus sylvestris, Acer negundo,
Robinia pseudoacacia, Populus alba; 8. Pinus sylvestris; 9. Pinus sylvestris; 10. Populus tremula, Calamagrostis epigeios, Genista tinctoria, Erigeron canadensis; 11. Alneto
(glutinosae) – Betuletum (pubescentis) calamagrosum (epigeiorus), Myosotis laxa Lexm.; 12. Querceta roboris; 13. Acereto (campestris) - Quercetum (roboris) crataeguosum
(fallacinae)– convallariosum (majalis); 14. Alnus glutinosa, Convallaria majalis; 15. Quercetum (roboris) swidoso (sanguinea), Daucus carota, Geum urbanum, Tanacetum
vulgare, Bidens tripartita, Ambrosia artemisiifolia, Verbascum lychnitis; 16. Alnetum (glutinosae) -Saliceto (fragilis), Bidens triparita, Ambrosia artemisiifolia; 17. Quercus
robur, Tilia cordata; 18. Tilia cordata, Acer campestre, Alnus glutinosa, Crataegus fallacina, Urtica cannabina, Convallaria majalis, Glechoma hederacea; 19. Saliceta albae;
20. Acereta campestris, Cotinus coggygria, Convallaria majalis, Polygonatum multiflorum, Chamaecytisus ruthenicus, Crataegus fallaciana, Caragana frutex.
Ìàñøòàá: ãîðèçîíòàëüíûé 1:30000
âåðòèêàëüíûé 1:1000
ISSN 1728-6204 Ïðîìûøëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âûï. 550
Ïðîô³ëü №2 ïðîòÿãîì 7,2 êì ïåðåòèíຠäîëèíó ð. ѳâåðñüêèé ijíåöü ç ïðèëåãëèìè
äî íå¿ òåðàñàìè (ðèñ. 2), à òàêîæ äåê³ëüêà íåâåëèêèõ ãðÿä ç ïîëîãèìè ñõèëàìè, ÿê³
ïåðåõîäÿòü â ïîíèæåííÿ ð³çíî¿ ãëèáèíè, òà êðóòèé ñõèë íà ïðàâîìó áåðåç³.
Íà ë³âîìó áåðåç³ ð.ѳâåðñüêèé ijíåöü, ÷åðåç ÿêèé ïðîõîäèòü îñíîâíà ÷àñòèíà
ïðîô³ëþ, ïåðåâàãó ìàþòü óãðóïîâàííÿ ç äîì³íóâàííÿì Pinus sylvestris (ðèñ. 2: 1,4,8,9).
Íà ïî÷àòêó ïðîô³ëþ ¿ì ñóïóòí³ íåáàãàòî÷èñåëüí³ ïîïóëÿö³¿ Sempervivum ruthenicum
Schnittsp. & C.B.Lehm., ùî ÷àñòî çóñòð³÷àþòüñÿ (ðèñ. 2: 1).  íàïðÿìêó äàíîãî ïðîô³ëþ
íàìè áóëî â³äì³÷åíî ÷àñòå ÷åðãóâàííÿ ïîëîãèõ ñõèë³â, ïîðîñëèõ ñîñíîþ, ç³ çíèæåíèìè
÷àñòèíàìè ì³êðîðåëüºôó. Òàêîæ íà ë³âîìó áåðåç³ ð. ѳâåðñüêèé ijíåöü çóñòð³÷àþòüñÿ
âîëîã³ ä³áðîâè, ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ ôîðìàö³ÿìè äóáà çâè÷àéíîãî (Querceta roboris).
Ñóáäîì³íàíòè ïðåäñòàâëåí³ Tilia cordata Mill. (ðèñ. 2: 5,17), Populus tremula L., Betula
pubescens Ehrh. (ðèñ. 2: 2), ç ïåðåâàãîþ â ÷àãàðíèêîâîìó ÿðóñ³ Acer campestre L., Cerasus
mahaleb (L.) Mill., Crataegus fallacina Klokov, Pyrus communis L., Rubus caesius L. òà â
òðàâ’ÿíèñòîìó ïîêðèâ³ Dryopteris filix-mas (L.) Schott (ðèñ. 2: 3, 5, 6, 10, 18).
Öåé ïðîô³ëü ïåðåòèíຠíåâåëèêå, ìàéæå ïåðåñîõëå îçåðî, ùî çíàõîäèòüñÿ â öåíòð³
êîëêîâîãî áåðåçîâî-â³ëüõîâîãî ë³ñó. Äî ñêëàäó àñîö³àö³¿ Alneto (glutinosae) - Betuletum
(pubescentis) calamagrostiosum (epigeiorus) âõîäÿòü ìåçîô³òí³ âèäè ðîñëèí. Ïðèáåðåæíî-
âîäíà ðîñëèíí³ñòü ïðåäñòàâëåíà ôîðìàö³ºþ ñóñàêà çîíòè÷íîãî (Butometa umbellat³) ç
ó÷àñòþ Myosotis laxa Lexm òà Convallaria majalis L.(ðèñ. 2: 11,14). Áëèæ÷å äî ѳâåðñüêîãî
ijíöÿ ðîçòàøîâàí³ íàéá³ëüøå ð³çíîìàí³òí³ ç ë³ñîâèõ ôîðìàö³é çàïëàâí³ ä³áðîâè (ðèñ.
2: 12). Quercus robur ñï³âäîì³íóº ç Populus tremula, Acer campestre L., Fraxinus excelsior L. òà
Alnus glutinosa (L.) P. Gaerth. Ó ÷àãàðíèêîâîìó ÿðóñ³ ìຠïåðåâàãó Crataegus fallacina, à â
òðàâ’ÿíèñòîìó – Convallaria majalis, Fragaria viridis Duchesne ( ðèñ 2: 13). Âëàñíå
àíòðîïîãåííèé ôëîðîöåíîòèï ïðåäñòàâëåíèé ñèíàíòðîïíèìè âèäàìè Daucus carota,
Geum urbanum, Tanacetum vulgare, Polygonum hydropiper, Bidens tripartita, Ambrosia
artemisiifolia, Cichorium intybus, Verbascum lychnitis, ÿê³ âõîäÿòü äî ñêëàäó àñîö³àö³é
Quercetum (roboris) swidoso (sanguineae) òà Alnetum (glutinosae) – Saliceto (fragilis) (ðèñ. 2:
15,16). ijëÿíêà ïðàâîãî áåðåãà ѳâåðñüêîãî ijíöÿ, ÿêèé ïåðåòèíຠäàíèé ïðîô³ëü, ÿâëÿº
ñîáîþ êðóòèé ñõèë ï³âí³÷íî¿ åêñïîçèö³¿, íà ÿêîìó â³äì³÷åíî óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³é
âåðáè á³ëî¿ (Saliceta albae) (ðèñ 2: 19) òà êëåíà ïîëüîâîãî (Acereta campestris). Îêð³ì
åäèô³êàòîð³â äî ¿õ ñêëàäó âõîäÿòü Cotinus coggygria Scop., Convallaria majalis, Caragana
frutex (L.) C.Koch, Crataegus fallacina (ðèñ.2: 20).
Òàêèì ÷èíîì, äëÿ äàíî¿ ä³ëÿíêè, ùî ÿâëÿº ñîáîþ ï³ùàíó íàäçàïëàâíó òåðàñó,
õàðàêòåðíà ïåðåâàãà íàéá³ëüø òèïîâèõ äëÿ ðàéîíó äîñë³äæåííÿ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü.
Ïðîô³ëü №3 íà ïðîòÿç³ 6 êì ïåðåòèíຠê³ëüêà ïîëîãèõ ñõèë³â, ÿê³ ïåðåõîäÿòü â
íåãëèáîê³ çíèæåííÿ. Ðåëüºô äàíîãî ïðîô³ëþ ñëàáîõâèëÿñòèé, õàðàêòåðèçóºòüñÿ
÷åðãóâàííÿì ëåäâå ïîì³òíèõ õâèëåïîä³áíèõ ï³äâèùåíü òà ìåçîçíèæåíü ð³çíîãî ðîçì³ðó.
Äîñèòü âåëèê³ ïëîù³ çàéìàþòü ñõèëè òà ïåðåãèáè ñõèë³â, äå ðîçòàøîâàí³ óãðóïîâàííÿ
ôîðìàö³é ñîñíè çâè÷àéíî¿ (Pineta sylvestris) ( ðèñ. 3: 3, 6) òà äóáà çâè÷àéíîãî (Querceta
roboris) (ðèñ. 3: 1,6), äî ñêëàäó îñòàííüî¿ âõîäèòü àñîö³àö³ÿ Quercetum convallariosum
(majalis). Ñóáäîì³íàíòè ïðåäñòàâëåí³ Betula pubescens, Alnus glutinosa, Acer campestre (ðèñ. 3:
5, 7). Ó òðàâ’ÿíîìó ÿðóñ³ â³äì³÷åíî áàãàòî÷èñåëüí³ ïîïóëÿö³¿ Polygonatum multiflorum
(L.) All., Convallaria majalis, Dryopteris filix-mas, Festuca valesiaca (ðèñ. 3: 2,3). Íà ïî÷àòêó
ïðîô³ëþ äîñèòü ÷àñòî çóñòð³÷àþòüñÿ ïîïóëÿö³¿ Sempervivum ruthenicum (ðèñ. 3: 3,4). Öåé
ïðîô³ëü ïåðåòèíຠäâà îçåðà. Ïðèáåðåæíî-âîäíà ðîñëèíí³ñòü ïðåäñòàâëåíà ð³çíèìè
òèïàìè ôîðìàö³é ç ó÷àñòþ Mentha arvensis, Stachys palustris (ðèñ. 3: 8). Ó ñêëàä³ âîäíî¿
IS
S
N
1728-6204 Ï
ðîì
û
ø
ëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âû
ï. 5
51
Ðèñ. 3. Îïèñ ðîñëèííîãî ïîêðèâó íà ïðîô³ë³ №3
Fig. 3. Deskription of the plant cover in profile 3
1. Pineta sylvestris, Querceta roboris; 2. Polygonatum multiflorum, Convallaria majalis, Dryopteris filix-mas, Hydrocharis morsus-ranae; 3. Betula pubescens, Pinus
sylvestris, Sempervivum ruthenicum, Festuca valesiaca; 4. Pinus sylvestris, Sempervivum ruthenicum; 5. Betula pubescens, Alnus glutinosa, Acer campestre; 6. Pinus
sylvestris, Quercus robur; 7. Betula pubescens, Alnus glutinosa, Geranium bohemicum, Inula britannica, Calamagrostis epigeios; 8. Mentha arvensis, Juncus sp.,
Stachys palustris; 9. Daucus carota, Bidens tripartita, Trifolium pratense, Ambrosia artemisiifolia.
Ìàñøòàá: ãîðèçîíòàëüíûé 1:25000
âåðòèêàëüíûé 1:1000
IS
S
N
1728-6204 Ï
ðîì
û
ø
ëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âû
ï. 5
52
Ðèñ. 4 Îïèñ ðîñëèííîãî ïîêðèâó íà ïðîô³ë³ №4
Fig. 4 Deskription of the plant cover in profile 4
1. Elytrigieta repensea, Poaeta angustifoliae, Festuceta pratenseae, Poaeta pratensae, Beckmannia eruciformis,Lepidium latifolium, Gladiolus apterus; 2.Artemisia
hololeuca; 3. Tilieto (cordatae)– Quercetum (roboris), Cotinus coggygria; 4.Tilieto (cordatae) - Quercetum (roboris), Acer tataricum, Ligustrum vulgare; 5. Quercetum
(roboris) - Carpinetum (betuli) aceroso (campestris), A.tataricum, Asarum europaeum, Alnus glutinosa, Asperula odorata, Alliaria petiolata, Melica picta, Tulipa
quercetorum.
ISSN 1728-6204 Ïðîìûøëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âûï. 5 53
ðîñëèííîñò³ â³äì³÷åíî óãðóïîâàííÿ ç ó÷àñòþ æàáóðíèêà çâè÷àéíîãî (Hydrocharis morsus-
ranae L.) (ðèñ. 3: 2).. Ïðîô³ëü ïåðåòèíຠâåëèêó ê³ëüê³ñòü ïîëüîâèõ äîð³ã, îñê³ëüêè
ïî÷àòîê â³í áåðå á³ëÿ ì.Êðàñíèé Ëèìàí òà ïðîõîäèòü ì³æ ñåëèùàìè ijáðîâà, Ñòàðèé
Êàðàâàí, Áðóñ³âêà. Òîìó ðîñëèííèé ïîêðèâ ó öèõ ÷àñòèíàõ îñîáëèâî çàçíàº
àíòðîïîãåííîãî âïëèâó. Äî ñêëàäó ñèíàíòðîïíî¿ ðîñëèííîñò³ âõîäÿòü óãðóïîâàííÿ Inula
britannica L., Geum urbanum L., Plantago major L., Calamagrostis epigeios, Daucus carota L.,
Ambrosia artemisiifolia L. ( ðèñ. 3:7,8).
Ïðîô³ëü №4 ïðîòÿãîì 6 êì ðîçòàøîâàíèé íà ïðàâîìó áåðåç³ ð³êè (ðèñ. 4) òà
ïðîõîäèòü ÷åðåç ñõèë íàäçàïëàâíî¿ òåðàñè. Ïåðøà ï³ùàíà òåðàñà âèðàæåíà äóæå ñëàáî.
Íà ïî÷àòêó ïðîô³ëü ïåðåòèíຠòèïîâ³ çàïëàâí³ ëóêè, âèñîòà òðàâîñòîþ áëèçüêî 70 ñì.
Ñïîñòåð³ãàºòüñÿ äîì³íóâàííÿ ïèð³éíî-òîíêîíîãîâèõ ëóê ç ôðàãìåíòàìè êîñòðèöåâèõ.
Çàïëàâà õàðàêòåðèçóºòüñÿ âèð³âíÿíèì ðåëüºôîì òà ïðåäñòàâëåíà óãðóïîâàííÿìè
õàðàêòåðíèõ äëÿ íå¿ ôîðìàö³é: Elytrigieta repensea, Poaceta angustifoliae, Poaceta pratensea,
Festuceta pratensea (ðèñ. 4: 1).. Ïðè íàáëèæåíí³ äî êîð³ííîãî áåðåãà éäå çíèæåííÿ ðåëüºôó
òà ñïîñòåð³ãàºòüñÿ äîì³íóâàííÿ óãðóïîâàíü ôîðìàö³¿ Beckmannieta eruciformis (ðèñ. 4: 1) ÿê
ïîêàçíèêà á³ëüøî¿ çâîëîæåíîñò³. Çóñòð³÷àþòüñÿ ïîïóëÿö³¿ åäåì³÷íîãî âèäó Gladiolus
apterus Klokov. Íà äàíîìó ïðîô³ë³ ÷³òêî âèäíî ïåðåõ³ä â³ä ïðèðóñëîâî¿ çàïëàâè äî
êîð³ííîãî áåðåãà, ÿêèé ïî÷èíàºòüñÿ êðóòèì êðåéäÿíèì ñõèëîì. Íà íüîìó ïðåäñòàâëåíà
òèïîâà êðåéäÿíà ðîñëèíí³ñòü, êð³ì òîãî, â ðàéîí³ ñ.Ñèäîðîâå â³äì³÷åíî âåëèêó
ïîïóëÿö³þ åíäåì³÷íîãî âèäó Artemisia hololeuca Ì.Bieb. ex Besser. (ðèñ. 4: 2). Ïåðøà
ï³ùàíà òåðàñà âèðàæåíà ñëàáî. Ïðè íàáëèæåíí³ äî îñòàííüî¿ çóñòð³÷àþòüñÿ âîëîã³
çàñîëåí³ ä³ëÿíêè ç äîì³íóâàííÿì Lepidium latifolium L. (ðèñ. 4: 1). Öåé ïðîô³ëü ïðîõîäèòü
÷åðåç ïî÷àòîê êîð³ííîãî áåðåãà, çàéíÿòèé ë³ñîì, ÿêèé ñêëàäåíèé ³ç ñòàðèõ êóëüòóð äóáà.
Quercus robur ñï³âäîì³íóº ç Tilia cordata, Acer campestre, â ÷àãàðíèêîâîìó ÿðóñ³ çðîñòàþòü
Cotinus coggygria, Acer tataricum L. òà Ligustrum vulgare L. (ðèñ. 4: 3, 4). Òàêîæ, îêð³ì
øòó÷íèõ íàñàäæåíü äóáà, íà òåðèòî𳿠ðàéîíó äîñë³äæåíü çóñòð³÷àþòüñÿ ïðèðîäí³
ñõèëîâ³ äóáîâî-ÿñåíåâ³ ë³ñè.  òðàâ’ÿíèñòîìó ÿðóñ³ â³äì³÷åíî ïîïóëÿö³þ Aconitum rogoviczii
Wissjul. âèäó, ùî îõîðîíÿºòüñÿ. Çàêëþ÷íà ÷àñòèíà ïðîô³ëþ ïðîõîäèòü ÷åðåç áîòàí³÷íó
ïàì‘ÿòêó ïðèðîäè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ “Ìàÿöüêà äà÷à”, íà òåðèòî𳿠ÿêîãî
ðîçòàøîâàíà ïðèðîäíà ä³áðîâà ç ó÷àñòþ Carpinus betulus L. (ðèñ. 4: 5), ùî º îäíèì
íàéá³ëüø ñõ³äíèì éîãî ëîêàë³òåòîì. Îêð³ì åäèô³êàòîð³â äî ñêëàäó ö³º¿ àñîö³àö³¿ âõîäÿòü
Acer campestre, A. tataricum, â ïîíèæåííÿõ ç Alnus glutinosa, â òðàâ’ÿíèñòîìó ÿðóñ³ â³äì³÷åíî
Alliaria petiolata (Ì. Bieb.) Cavara & Grande, Melica picta K.Koch, Asarum europaeum L.,
Tulipa quercetorum Klokov & Zoz. (ðèñ. 4: 5).
Ðîñëèííèé ïîêðèâ ðàéîíó äîñë³äæåíü, ÷åðåç ÿêèé ïðîõîäèòü ïðîô³ëü, äîñèòü
ð³çíîìàí³òíèé òà ïðåäñòàâëåíèé óãðóïîâàííÿìè ëó÷íî¿, ë³ñîâî¿ òà ðîñëèííîñò³
êðåéäÿíèõ â³äñëîíåíü; ïðèðóñëîâà çàïëàâà ìàéæå âïðèòóë ï³äõîäèòü äî êîð³ííîãî áåðåãà,
äðóãà ï³ùàíà òåðàñà âèðàæåíà äóæå ñëàáî, ùî äîñèòü õàðàêòåðíî äëÿ ïðàâîãî áåðåãà ð.
ѳâåðñüêèé ijíåöü; ì³êðîðåëüºô çàïëàâè äîñòàòíüî âèð³âíÿíèé; õî÷à àíòðîïîãåííèé
âïëèâ â îñòàíí³é ÷àñ ïîñèëèâñÿ íà âñþ òåðèòîð³þ íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó
“Ñâÿò³ Ãîðè”, çíà÷íîìó àíòðîïîãåííîìó òèñêó, ùî äîñë³äæóºòüñÿ, ï³äëÿãຠçàïëàâà
(îñíîâí³ àíòðîïîãåíí³ ôàêòîðè: ñ³íîê³ñ, âèïàñ, ðåêðåàö³ÿ).
Õàðàêòåðèçóþ÷è ðîñëèííèé ïîêðèâ íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó “Ñâÿò³ Ãîðè”
â ðàéîí³ îáðàíèõ íàìè ïðîô³ë³â, ñë³ä â³äì³òèòè, ùî àíàë³ç ïðåäñòàâëåíèõ ôðàãìåíò³â
ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ïîêàçóº, ùî á³ëüø³ñòü ç íèõ íàëåæèòü äî ÷èñëà íàéõàðàêòåðí³øèõ
â ðàéîí³ äîñë³äæåííÿ óãðóïîâàíü ï³ùàíèõ òà çàïëàâíèõ òåðàñ. Õî÷à àíòðîïîãåííèé
ISSN 1728-6204 Ïðîìûøëåííàÿ áîòàíèêà. 2005, âûï. 554
âïëèâ íà öþ òåðèòîð³þ â îñòàíí³é ÷àñ äóæå çð³ñ, ðîñëèííèé ïîêðèâ íà ñüîãîäí³ ùå
çáåð³ã äî äåÿêî¿ ì³ðè ñâ³é ïåðâèííèé õàðàêòåð. Ìåòîä çàêëàäåííÿ òîïîëîã³÷íèõ ïðîô³ë³â
äîçâîëÿº ïðè íåâåëèêèõ çàòðàòàõ ÷àñó äîñòîâ³ðíî ³ ÿêíàéïîâí³øå âèÿâèòè âèäîâå
áàãàòñòâî ôëîðè ðàéîíó äîñë³äæåííÿ, äຠäîñèòü ïîâíå óÿâëåííÿ ïðî ðîñëèííèé ïîêðèâ
íïï “Ñâÿò³ Ãîðè” òà º îñíîâîþ éîãî ìîí³òîðèíãó.
1. Áóðäà Ð.È. Àíòðîïîãåííàÿ òðàíñôîðìàöèÿ ôëîðû. – Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1991. – 168 ñ.
2. Ãðîäçèíñüêèé Ä.Ì. Îñíîâè ëàíäøàôòíî¿ åêîëî㳿: ϳäðó÷íèê. – Ê.: Ëèá³äü, 1993. – 224 ñ.
3. Êþõëåð À.Â. Êàðòû ðàñòèòåëüíîñòè çàïîâåäíûõ òåððèòîðèé// Ãåîáîòàíè÷åñêîå êàðòîãðàôèðîâàíèå
(ÃÁÊ). – Ë.: Íàóêà, 1976. – Ñ.18-19.
4. Îñòàïêî Â.Ì. Ïðîäðîìóñ åñòåñòâåííîé ðàñòèòåëüíîñòè þãî-âîñòîêà Óêðàèíû. – Äîíåöê, 1995. – 142 ñ.
5. Ñàëèùåâ Ê.À. Êàðòîâåäåíèå. – Ì.: Èçä-âî Ìîñê. óí-òà, 1990. – Ñ.266-268.
6. Óñëîâíûå çíàêè äëÿ òîïîãðàôè÷åñêèõ ïëàíîâ/ Ïîä ðåä. Ð.È.Âîëüïå, Ë.Ì.Ãîëüäìàí– Ì.: Íåäðà,
1973. - 144 c.
Äîíåöüêèé áîòàí³÷íèé ñàä ÍÀÍ Óêðà¿íè Íàä³éøëà 30.03.05
ÓÄÊ 508.75:581.9:712.23 (477.62)
ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÔËÎÐÈ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÏÀÐÊÓ “ÑÂßÒ² ÃÎÐÈ” ÌÅÒÎÄÎÌ
ÒÎÏÎËÎò×ÍÈÕ ÏÐÎԲ˲Â
Í.Â. Øïèëåâà
Äîíåöüêèé áîòàí³÷íèé ñàä ÍÀÍ Óêðà¿íè
Ïîêàçàíî ïåðåâàãó âèêîðèñòàííÿ ìåòîäó òîïîëîãè÷íèõ ïðîô³ë³â â îáñòåæåíí³ ôëîðè çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é.
Âêàçàíî îñíîâí³ íàïðÿìêè âèêîðèñòàííÿ òîïîëîã³÷íèõ ïðîô³ë³â òà ìåòîäèêà ¿õ ïîáóäîâè. Íàâåäåíî îïèñ
ôðàãìåíò³â ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Ñâÿò³ Ãîðè» çà ïðîêëàäåíèìè
ïðîô³ëÿìè.
UDC 508.75:581.9:712.23 (477.62)
RESEARCH OF THE NATIONAL NATURAL PARK “SVYATI GORY” FLORA BY THE METHOD OF
TOPOLOGICAL PROFILES.
N.V. Shpilevaya
The Donetsk Botanical Gardens, Nat. Ukr. Acad. Sci. of Ukraine
Advantages of the topological profiles method in the investigation of natural reserves flora have been shown. The
main directions of the topological profiles employment and the procedure of their creation have been indicated.
The description of plant communities fragments of the national nature park “Svyati Gory” according to the
created profiles is presented.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66040 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:33Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шпилева, Н.В. 2014-07-06T14:31:08Z 2014-07-06T14:31:08Z 2005 Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів / Н.В. Шпилева // Промышленная ботаника. — 2005. — Вип. 5. — С. 46-54. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66040 508.75:581.9:712.23 (477.62) Показано перевагу використання методу топологичних профілів в обстеженні флори заповідних територій. Вказано основні напрямки використання топологічних профілів та методика їх побудови. Наведено опис фрагментів рослинних угруповань національного природного парку «Святі Гори» за прокладеними профілями. Advantages of the topological profiles method in the investigation of natural reserves flora have been shown. The main directions of the topological profiles employment and the procedure of their creation have been indicated. The description of plant communities fragments of the national nature park Svyati Gory" according to the created profiles is presented. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів Исследование растительного покрова национального природного парка "Святые горы" методом топологических профилей Research of the National Natural Park "Svyati gory" flora by the method of topological profiles Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів Шпилева, Н.В. |
| title | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів |
| title_alt | Исследование растительного покрова национального природного парка "Святые горы" методом топологических профилей Research of the National Natural Park "Svyati gory" flora by the method of topological profiles |
| title_full | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів |
| title_fullStr | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів |
| title_full_unstemmed | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів |
| title_short | Дослідження рослинного покриву національного природного парку "Святі гори" методом топографічних профілів |
| title_sort | дослідження рослинного покриву національного природного парку "святі гори" методом топографічних профілів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66040 |
| work_keys_str_mv | AT špilevanv doslídžennâroslinnogopokrivunacíonalʹnogoprirodnogoparkusvâtígorimetodomtopografíčnihprofílív AT špilevanv issledovanierastitelʹnogopokrovanacionalʹnogoprirodnogoparkasvâtyegorymetodomtopologičeskihprofilei AT špilevanv researchofthenationalnaturalparksvyatigoryflorabythemethodoftopologicalprofiles |