Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi
Вивчено вплив гамма-променів, різних доз і концентрацій нітрозоетилсечовини та 1,4-бісдіазоацетилбутану на частоту і спектр хромосомних аберацій у трьох сортів озимої пшениці. Встановлено, що зі збільшенням дози чи концентрації мутагенного чинника частота хромосомних аберацій зростає за залежністю,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Физиология и биохимия культурных растений |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66292 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi / В.П. Оксьом // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 232-239. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66292 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-662922025-02-09T20:26:46Z Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi Частота и спектр хромосомных аберраций как тест чувствительности к действию мутагенных факторов на примере озимой пшеницы Frequency and spectrum of chromosomal aberrations as a test of senitivity to the action of mutagenic factors on the example of winter wheat Оксьом, В.П. Вивчено вплив гамма-променів, різних доз і концентрацій нітрозоетилсечовини та 1,4-бісдіазоацетилбутану на частоту і спектр хромосомних аберацій у трьох сортів озимої пшениці. Встановлено, що зі збільшенням дози чи концентрації мутагенного чинника частота хромосомних аберацій зростає за залежністю, яка наближається до лінійної. На основі аналізу частоти і спектра хромосомних аберацій у період планування досліджень у галузі мутаційної селекції запропоновано підбирати оптимальні дози і концентрації мутагенів і тим самим скорочувати обсяги вибірок на первинних етапах селекції залежно від поставленої мети. Изучено влияние гамма-лучей, разных доз и концентраций нитрозоэтилмочевины и 1,4-бисдиазоацетилбутана на частоту и спектр хромосомных аберраций у трех сортов озимой пшеницы. Установлено, что с увеличением дозы или концентрации мутагенного фактора частота хромосомных аберраций возрастает по зависимости, которая приближается к линейной. На основе анализа частоты и спектра хромосомных аберраций в период планирования исследований по мутационной селекции предложено подбирать оптимальные дозы и концентрации мутагенов и тем самым сокращать объем выборок на первичных этапах селекции в зависимости от поставленной цели. The influence of gamma-rays, nitrozoethilurea, 1,4-bisdiazoacetylbutan taken in different doses and concentrations on the frequency and spectrum of chromosomal aberrations in three varieties of winter wheat was studied. We established that under action of the mutagenic factors of different nature within applicable doses and concentrations it was observed a clear dependence, which close to linear. It is proposed to select the optimal dose and the concentration of mutagens on the basis of the frequency and spectrum of chromosome aberrations during the planning of mutation breeding to reduce the size of the samples at the initial stage of selection, depending on purposes. 2010 Article Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi / В.П. Оксьом // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 232-239. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66292 633.11.575.24.631.528 uk Физиология и биохимия культурных растений application/pdf Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Вивчено вплив гамма-променів, різних доз і концентрацій нітрозоетилсечовини та 1,4-бісдіазоацетилбутану на частоту і спектр хромосомних аберацій у трьох сортів озимої пшениці. Встановлено, що зі збільшенням дози чи концентрації мутагенного чинника частота хромосомних аберацій зростає за залежністю, яка наближається до лінійної. На основі аналізу частоти і спектра хромосомних аберацій у період планування досліджень у галузі мутаційної селекції запропоновано підбирати оптимальні дози і концентрації мутагенів і тим самим скорочувати обсяги вибірок на первинних етапах селекції залежно від поставленої мети. |
| format |
Article |
| author |
Оксьом, В.П. |
| spellingShingle |
Оксьом, В.П. Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi Физиология и биохимия культурных растений |
| author_facet |
Оксьом, В.П. |
| author_sort |
Оксьом, В.П. |
| title |
Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi |
| title_short |
Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi |
| title_full |
Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi |
| title_fullStr |
Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi |
| title_full_unstemmed |
Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi |
| title_sort |
частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66292 |
| citation_txt |
Частота i спектр хромосомних аберацiй як тест чутливостi до дiї мутагенних чинникiв на прикладi озимої пшеницi / В.П. Оксьом // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 232-239. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Физиология и биохимия культурных растений |
| work_keys_str_mv |
AT oksʹomvp častotaispektrhromosomnihaberaciiâktestčutlivostidodiímutagennihčinnikivnaprikladiozimoípšenici AT oksʹomvp častotaispektrhromosomnyhaberraciikaktestčuvstvitelʹnostikdeistviûmutagennyhfaktorovnaprimereozimoipšenicy AT oksʹomvp frequencyandspectrumofchromosomalaberrationsasatestofsenitivitytotheactionofmutagenicfactorsontheexampleofwinterwheat |
| first_indexed |
2025-11-30T12:01:31Z |
| last_indexed |
2025-11-30T12:01:31Z |
| _version_ |
1850216644199055360 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2010. Т. 42. № 3
УДК 633.11.575.24.631.528
ЧАСТОТА I СПЕКТР ХРОМОСОМНИХ АБЕРАЦIЙ ЯК ТЕСТ
ЧУТЛИВОСТI ДО ДIЇ МУТАГЕННИХ ЧИННИКIВ НА ПРИКЛАДI
ОЗИМОЇ ПШЕНИЦI
В.П. ОКСЬОМ
Iнститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
Вивчено вплив гамма-променів, різних доз і концентрацій нітрозоетилсечовини
та 1,4-бісдіазоацетилбутану на частоту і спектр хромосомних аберацій у трьох
сортів озимої пшениці. Встановлено, що зі збільшенням дози чи концентрації
мутагенного чинника частота хромосомних аберацій зростає за залежністю, яка
наближається до лінійної. На основі аналізу частоти і спектра хромосомних абе-
рацій у період планування досліджень у галузі мутаційної селекції запропоновано
підбирати оптимальні дози і концентрації мутагенів і тим самим скорочувати об-
сяги вибірок на первинних етапах селекції залежно від поставленої мети.
Ключові слова: озима пшениця (Triticum aestivum L.), мутаген, доза, концентрація,
частота, спектр, хромосомні аберації, кореляційні зв’язки.
У сучасних умовах селекційно-генетичне поліпшення сортів озимої пше-
ниці посідає чільне місце серед чинників, які забезпечують отримання
високих і стабільних урожаїв високоякісного зерна [5, 10]. Значний по-
тенціал у цьому має мутаційна селекція, яка дає змогу поліпшувати сор-
ти за відносно короткі періоди часу [12]. Це підтверджує той факт, що
протягом останніх 70 років за допомогою експериментального мутагене-
зу (прямим добором мутантних рослин і використанням їх у селекційних
схрещуваннях) було створено близько 2800 сортів культурних рослин,
причому 60 % із них — за останні 20 років [19].
Головна мета наших досліджень — розробка методів генетичного
поліпшення сортів озимої пшениці за допомогою індукованих мікрому-
тацій, які, на нашу думку, є перспективними, оскільки несуть мінорні
мутації генів за ознаками, що контролюються полігенно, а це, як відо-
мо — кількісні ознаки [11]. При цьому відсутні негативні ефекти, що ве-
дуть до зниження потенціалу врожайності, якості продукції, стійкості до
несприятливих умов середовища.
Зважаючи на високу трудомісткість селекційної роботи з експери-
ментального мутагенезу, перед селекціонерами постала необхідність те-
стування мутагенних чинників на ранніх етапах селекційного процесу.
Сьогодні на різних біологічних об’єктах, зокрема й рослинних, для вста-
новлення впливу мутагенних чинників різного походження, визначення
їхньої генетичної активності широко використовують цитологічний ана-
ліз хромосомних перебудов [1, 2, 11]. На рівні цілісного організму виз-
начають показники пригнічення (депресії) рослин першого покоління,
що зазнали мутагенної дії [9, 11].
© В.П. ОКСЬОМ, 2010
232
Одним із ключових моментів нашої роботи на початкових етапах
було встановлення ступеня впливу мутагенних чинників різної природи
на хромосомний апарат клітин озимої пшениці з наступним узгоджен-
ням отриманих результатів із показниками пригнічення рослин у першо-
му поколінні й частотою мутацій у М2—М3. Встановлення чітких залеж-
ностей між процесами, що відбуваються на клітинному рівні в М1, і
виходом мутацій у наступних поколіннях, на нашу думку, відкриває
можливість раціонального використання мінімальних вибірок вихідного
матеріалу в поєднанні з максимально ефективними результатами і тому
є надзвичайно актуальним.
Методика
З метою розробки методів генетичного поліпшення сортів озимої пше-
ниці за допомогою індукованих мікромутацій у 2006 р. на базі Дослідно-
го сільськогосподарського виробництва Iнституту фізіології рослин і ге-
нетики НАН України (смт Глеваха Васильківського р-ну Київської обл.)
на трьох сортах озимої м’якої пшениці (Triticum aestivum L.) були закла-
дені польові досліди. Вихідним матеріалом слугували сорти Скарбниця,
Заможність і Єдність селекції Селекційно-генетичного інституту — На-
ціонального центру насіннєзнавства та сортовивчення УААН.
Серед мутагенних чинників хімічної природи застосовували нітро-
зоетилсечовину (НЕС) концентраціями 0,005, 0,025, 0,05 % та 1,4-бісдіа-
зоацетилбутан (ДАБ) концентраціями 0,1 і 0,2 %, водними розчинами
яких обробляли сухе насіння пшениці за загальноприйнятою методикою
[7]. Тривалість обробки мутагенами становила 18 год. Сухе насіння ви-
щезгаданих сортів пшениці також піддавали дії гамма-променів дозами
100, 150 і 200 Гр. Контролем слугувало насіння відповідних сортів без
мутагенної обробки.
Паралельно з висіванням у ґрунт оброблений мутагенами матеріал
відбирали для проведення цитологічного аналізу. Насіння пророщували в
чашках Петрі на зволоженому фільтрувальному папері в термостаті за
температури +23 °С. Первинні корені фіксували у фіксаторі Карнуа (3 ча-
стини 96 %-го етанолу, 1 частина льодяної оцтової кислоти) через 38, 40,
42 год після замочування. Матеріал зберігали в 70 % спирті за температу-
ри +2 °С у холодильнику. Для кожного варіанта фіксували 25—30 коренів.
Мацерацію тканин проводили в 1 н HCl за температури 60 °С на водяній
бані. Фарбували препарати в ацетокарміні. Частоту і спектр хромосомних
аберацій оцінювали ана-телофазним методом на тимчасових давлених
препаратах. Вибірка становила понад 500 клітин на варіант. Препарати
аналізували за допомогою мікроскопа Amplival за збільшення 1590 (ви-
являли клітини з абераціями — одиничні й подвійні фрагменти, хромо-
сомні й хроматидні мости, інші порушення мітотичного циклу) [15].
Під час фенологічного спостереження за розвитком рослин у польо-
вих умовах у першому поколінні визначали показники польової схожості
й виживаності рослин, проводили структурний аналіз рослин покоління
М1, облік і виділення змінених форм у поколіннях М1, М2. В рослин М3
перевіряли успадкування мутацій, виділених у попередніх поколіннях.
Математичну обробку даних та кореляційний аналіз проводили за за-
гальноприйнятими методиками [6, 16, 17] за програмою обробки стати-
стичних даних SPSS 13.0.
233
ЧАСТОТА И СПЕКТР ХРОМОСОМНЫХ АБЕРРАЦИЙ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
Результати та обговорення
Аналізом частоти хромосомних перебудов у клітинах первинних коренів
проростків озимої пшениці встановлено, що за дії мутагенних чинників
різної природи у межах застосованих доз і концентрацій спостерігалась
чітка залежність, яка наближалась до лінійної (табл. 1). Усі варіанти із за-
стосуванням мутагенних чинників статистично вірогідно відрізнялись від
контрольного. Отримані нами дані узгоджуються з результатами попе-
редніх досліджень, на підставі яких частоту хромосомних аберацій було
визнано надійним показником для встановлення генетичної активності
мутагенних чинників [1, 3, 4, 11].
Слід зазначити, що сорти озимої пшениці по-різному реагували на
дію мутагенних чинників, зокрема сорт Єдність виявився найстійкішим
до ушкоджувальної дії мутагенів різної природи — частота хромосомних
аберацій коливалась від 3,02 до 26,73 %, тоді як за дії аналогічних чин-
ників на сорти Скарбниця і Заможність вона змінювалась в інтервалах
відповідно 4,5—47,6 та 4,29—43,55 %. За стійкістю до ушкоджувальної дії
мутагенних чинників сорти розмістились у такому порядку: Єдність > За-
можність > Скарбниця. Аналогічні дані щодо чутливості цих сортів ми
отримали під час аналізу ступеня пригнічення рослин покоління М1 [14].
Серед мутагенів найактивнішими за індукуванням хромосомних аберацій
виявилися гамма-промені (18,19—47,60 % залежно від дози опромінення
і сорту пшениці), НЕС була менш активною і індукувала хромосомні пе-
ребудови з частотою 3,46—24,94 %. У разі дії одного мутагену в різних
концентраціях або дозах виявлено чіткі відмінності за частотою аберацій
на статистично вірогідному рівні. ДАБ був низькоактивним — частота
хромосомних аберацій становила 3,02—6,12 %. Статистично вірогідної
різниці за різних концентрацій цього мутагену не виявлено. Гамма-про-
мені в найвищій дозі (200 Гр) найістотніше впливали на хромосомний
апарат клітин (частота аберацій 32,16—47,60 %). За активністю щодо
індукування хромосомних аберацій мутагенні чинники розмістились у
ряд: гамма-промені > НЕС > ДАБ.
Проаналізовано спектр хромосомних аберацій (табл. 2) в меристе-
матичних клітинах проростків. Асиметричні транслокації в анафазі й
ранній телофазі виявляли у вигляді мостів і фрагментів. Залежно від то-
го, на якому етапі клітинного циклу виникало пошкодження, мости бу-
ли хромосомними або хроматидними. За ушкодження хромосом на стадії
G1 формувались хромосомні мости, на стадії G2 — хроматидні [15]. Слід
зазначити, що серед спектра хромосомних аберацій найчастіше трапля-
лись фрагменти і мости, інші типи порушень мітотичного циклу виявля-
лись дуже рідко. Встановлено, що співвідношення числа фрагментів і
мостів є показником, за яким можна встановити природу мутагену. Зо-
крема, за дії мутагену фізичної природи (гамма-промені) це співвідно-
шення менше за одиницю (0,45—0,85), тобто у спектрі переважають хро-
мосомні і хроматидні мости, а за дії мутагенів хімічної природи (НЕС,
ДАБ) характер дії протилежний — співвідношення більше за одиницю
(1,41—2,58), у спектрі переважають одиничні й подвійні фрагменти. На
специфіку дії мутагенних чинників щодо індукування різних типів хро-
мосомних аберацій вказували також інші дослідники [11, 18]. Визначено
відношення загальної кількості виявлених аберацій у варіанті до кіль-
кості клітин з абераціями. Встановлено, що зі збільшенням дози чи кон-
центрації мутагенного чинника кількість аберацій у розрахунку на 1 клі-
тину зростає. Так, у контролі було від 1,0 до 1,08 аберацій на 1 клітину, у
234
В.П. ОКСЕМ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
235
ЧАСТОТА И СПЕКТР ХРОМОСОМНЫХ АБЕРРАЦИЙ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
ТАБЛИЦЯ 1. Частота хромосомних аберацій у клітинах кореневої меристеми проростків
сортів озимої пшениці Єдність, Скарбниця та Заможність за дії мутагенних чинників
Варіант Кількість проаналі-
зованих клітин, шт.
Кількість анафаз з
абераціями, шт.
Частота хромосомних
аберацій, %
Єдність
Контроль (вода) 987 6 0,61 ± 0,25
Гамма-промені, Гр
100 984 179 18,19 ± 1,23
150 823 220 26,73 ± 1,54*
200 541 174 32,16 ± 2,01*
НЕС, %
0,005 982 34 3,46 ± 0,58
0,025 1002 118 11,78 ± 1,02*
0,05 841 169 20,10 ± 1,38*
ДАБ, %
0,1 994 30 3,02 ± 0,54
0,2 996 43 4,32 ± 0,64
Скарбниця
Контроль (вода) 1016 12 1,18 ± 0,34
Гамма-промені, Гр
100 987 289 29,28 ± 1,45
150 989 393 39,74 ± 1,56*
200 563 268 47,60 ± 2,10*
НЕС, %
0,005 994 67 6,74 ± 0,80
0,025 998 141 14,13 ± 1,10*
0,05 914 212 23,19 ± 1,40*
ДАБ, %
0,1 1001 45 4,50 ± 0,65
0,2 989 57 5,76 ± 0,74
Заможність
Контроль (вода) 998 10 1,00 ± 0,32
Гамма-промені, Гр
100 978 234 23,93 ± 1,36
150 995 350 35,18 ± 1,51*
200 597 260 43,55 ± 2,03*
НЕС, %
0,005 969 49 5,06 ± 0,70
0,025 998 162 16,23 ± 1,17*
0,05 874 218 24,94 ± 1,46*
ДАБ, %
0,1 956 41 4,29 ± 0,66
0,2 948 58 6,12 ± 0,78
П р и м і т к а. Різниця з контролем статистично вірогідна в усіх варіантах із
застосуванням мутагенних чинників за Р0,05.
*Різниця з попереднім варіантом обробки в межах одного мутагенного чинника вірогідна
за Р0,05.
236
В.П. ОКСЕМ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
237
ЧАСТОТА И СПЕКТР ХРОМОСОМНЫХ АБЕРРАЦИЙ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
варіантах із застосуванням найвищих доз мутагенів цей показник збіль-
шувався до 1,5—1,9 залежно від сорту пшениці і природи мутагену.
Раніше ми виявили кореляційні зв’язки між пригніченням показ-
ників структури врожаю, схожості і виживаності рослин М1 та виходом
змінених форм у поколінні М2 [14]. Отримані результати стосовно наяв-
ності середніх і сильних кореляційних зв’язків між згаданими показни-
ками мають важливе методичне значення при формуванні вибірок на
первинних етапах мутаційної селекції. Тому в цій праці ми проаналізу-
вали кореляційні зв’язки між частотою хромосомних аберацій у мітотич-
них клітинах апікальної меристеми первинних коренів і такими показ-
никами, як частота мутацій у поколінні М3 та найінформативнішими
показниками першого покоління рослин, які зазнали мутагенного впли-
ву (показники пригнічення схожості, виживаності, висоти рослин) [14].
Ми визначили кореляційні зв’язки між частотою хромосомних аберацій
і частотою мутацій у поколінні М3 (r = 0,61), частотою хромосомних абе-
рацій і пригніченням рослин М1 за показниками схожості (r = —0,56),
виживаності (r = —0,64), висоти рослин (r = —0,69).
Отже, ми встановили, що частота і спектр хромосомних аберацій —
надійний показник, що характеризує рівень і характер мутагенного по-
шкодження. Доведено також, що частота хромосомних аберацій великою
мірою залежить від сорту рослин. Iдентифікувавши в лабораторних умо-
вах стійкі генотипи, можна розробити шляхи підвищення виходу частоти
мутацій із цих форм і звести до мінімуму вплив генотипу на кінцевий ре-
зультат за рахунок застосування модифікаторів мутаційного процесу чи
комбінування мутагенів. Аналізом спектра хромосомних аберацій виявле-
но, що за дії на рослини гамма-променів у їх клітинах переважають хро-
мосомні і хроматидні мости, хімічних мутагенів — одиничні й подвійні
фрагменти. Iснуючі кореляційні зв’язки підтверджують, що на основі ана-
лізу частоти і спектра хромосомних аберацій у період планування дослід-
жень із мутаційної селекції (отримання мікро- чи макромутацій) можна
добирати оптимальні дози і концентрації мутагенів і скорочувати вибірку
на первинних етапах селекції залежно від поставленої мети.
1. Братущак С.П., Моргун В.В. Цитологічний моніторинг хромосомних порушень у кліти-
нах кореневих апексів пшениці, індукованих радіонуклідними забрудненнями Чорно-
бильського аварійного викиду за різних умов впливу // Вісн. Харків. аграр. ун-ту. Сер.
Біологія. — 2007. — № 3 (12). — С. 76—81.
2. Гераськин С.А., Дикарев В.Г., Дикарева Н.С., Спирин Е.В. Влияние раздельного радиоак-
тивного и химического загрязнения на выход цитогенетических нарушений в интерка-
лярной меристеме ярового ячменя // Радиационная биология. Радиоэкология. — 2002. —
42, № 4. — С. 364—368.
3. Гирко В.С., Волощук С.И. Генетическая активность химических и физических мутаген-
ных факторов в культуре незрелых зародышей пшеницы // Цитология и генетика. —
1999. — 33, № 4. — С. 33—42.
4. Григорьева Н.В. Эффект проявления перестроек хромосомного типа в опытах на расте-
ниях с N-нитрозометилмочевиной и n-аминобензойной кислотой // Там же. — 1987. —
21, № 1. — С. 41—43.
5. Денич С., Кобильская Б. Исследования в области селекции пшеницы // Материалы
междунар. семинара «Современные тенденции в технологиях выращивания сельскохо-
зяйственных культур». — Ялта, 2006. — С. 101—113.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки резуль-
татов исследований). — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с.
7. Зоз Н.Н. Методика использования химических мутагенов в селекции сельскохозяйст-
венных культур: Мутационная селекция. — М.: Наука, 1968. — С. 23—27.
8. Каталог сортів та гібридів зернових, олійних культур Селекційно-генетичного інститу-
ту. — Одеса, 2008. — 176 с.
238
В.П. ОКСЕМ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
9. Мальченко В.В., Гуляев Г.В., Хотяновская Е.Б. Экспериментальный мутагенез озимой
пшеницы. Действие химических мутагенов на М1 и частота мутаций в М2 // Генетика. —
1976. — 12, № 2. — С. 25—32.
10. Мартынов С.П., Добротворская Т.В. Генеалогический анализ современных сортов ози-
мой мягкой пшеницы // Селекция и семеноводство. — 2001. — № 1—2. — С. 47—54.
11. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутационная селекция пшеницы. — Киев: Наук. думка,
1995. — 627 с.
12. Моргун В.В. Спонтанна та індукована мутаційна мінливість та її використання в се-
лекції рослин // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. — 2001. — Т. 2. —
С. 144—174.
13. Моргун В.В., Швартау В.В., Кірізій Д.А. Фізіологічні основи отримання високих врожаїв
пшениці // Физиология и биохимия культ. растений. — 2008. — 40, № 6. — С. 463—479.
14. Оксьом В.П. Прогнозування мінливості ознак в М2 на основі аналізу показників росту
і розвитку рослин М1, озимої пшениці після мутагенної дії // Фізіологія рослин: про-
блеми та перспективи розвитку. — К., 2009. — 2. — С. 637—647.
15. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений. — М.: Агропромиздат, 1988. — 271 с.
16. Плохинский Н.А. Математические методы в биологии. — М.: Изд-во Моск. ун-та,
1978. — 265 с.
17. Рокицкий П.Ф. Биологическая статистика. — М.: Колос, 1973. — 327 с.
18. Якимчук Р.А. Віддалені генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (на прикладі
озимої пшениці): Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Київ, 2002. — 18 с.
19. Ahloowalia B.S., Maluszynski M. Global impact of mutation-derived varieties // Euphytica. —
2004. — 135, N 2. — P. 187—204.
Отримано 02.02.2010
ЧАСТОТА И СПЕКТР ХРОМОСОМНЫХ АБЕРРАЦИЙ КАК ТЕСТ
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ К ДЕЙСТВИЮ МУТАГЕННЫХ ФАКТОРОВ НА ПРИМЕРЕ
ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ
В.П. Оксем
Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Изучено влияние гамма-лучей, разных доз и концентраций нитрозоэтилмочевины и 1,4-бис-
диазоацетилбутана на частоту и спектр хромосомных аберраций у трех сортов озимой
пшеницы. Установлено, что с увеличением дозы или концентрации мутагенного фактора
частота хромосомных аберраций возрастает по зависимости, которая приближается к ли-
нейной. На основе анализа частоты и спектра хромосомных аберраций в период планиро-
вания исследований по мутационной селекции предложено подбирать оптимальные дозы
и концентрации мутагенов и тем самым сокращать объем выборок на первичных этапах
селекции в зависимости от поставленной цели.
FREQUENCY AND SPECTRUM OF CHROMOSOMAL ABERRATIONS AS A TEST OF
SENSITIVITY TO THE ACTION OF MUTAGENIC FACTORS ON THE EXAMPLE OF
WINTER WHEAT
V.P. Oksem
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
The influence of gamma-rays, nitrozoethilurea, 1,4-bisdiazoacetylbutan taken in different doses and
concentrations on the frequency and spectrum of chromosomal aberrations in three varieties of win-
ter wheat was studied. We established that under action of the mutagenic factors of different nature
within applicable doses and concentrations it was observed a clear dependence, which close to lin-
ear. It is proposed to select the optimal dose and the concentration of mutagens on the basis of the
frequency and spectrum of chromosome aberrations during the planning of mutation breeding to
reduce the size of the samples at the initial stage of selection, depending on purposes.
Key words: Triticum aestivum L., winter wheat, mutagen, dose, concentration, frequency, spectrum,
chromosomal aberrations, correlation.
239
ЧАСТОТА И СПЕКТР ХРОМОСОМНЫХ АБЕРРАЦИЙ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
|