Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору
У вегетаційних дослідах з різними сортами озимої пшениці вітчизняної селекції при застосуванні біологічно активних речовин синтетичного і природного походження та їх композицій для передпосівної обробки насіння встановлено збільшення у листках рослин вмісту хлорофілів а, b та їх суми, відносного вмі...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Физиология и биохимия культурных растений |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2011
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66423 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору / Н.М. Мальцева, А.П. Гаєвський, К.Ю. Дерев'янко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 5. — С. 403-411. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66423 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мальцева, Н.М. Гаєвський, А.П. Дерев'янко, К.Ю. 2014-07-13T12:42:08Z 2014-07-13T12:42:08Z 2011 Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору / Н.М. Мальцева, А.П. Гаєвський, К.Ю. Дерев'янко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 5. — С. 403-411. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66423 631.811.98 У вегетаційних дослідах з різними сортами озимої пшениці вітчизняної селекції при застосуванні біологічно активних речовин синтетичного і природного походження та їх композицій для передпосівної обробки насіння встановлено збільшення у листках рослин вмісту хлорофілів а, b та їх суми, відносного вмісту хлорофілу а, а також каротиноїдів. Кількість цих пігментів залежить від сортових особливостей рослин і джерела фосфорного живлення. Розглянуто можливі шляхи й механізми мобілізації фосфору з його важкорозчинних сполук — трикальційфосфату і гліцерофосфату кальцію при застосуванні біологічно активних речовин. В вегетационных опытах с различными сортами озимой пшеницы отечественной селекции при использовании биологически активных веществ синтетического и природного происхождения и их композиций для предпосевной обработки семян установлено увеличение в листьях растений содержания хлорофиллов а, b и их суммы, относительного содержания хлорофилла а, а также каротиноидов. Количество этих пигментов зависит от сортовых особенностей растений и источника фосфорного питания. Рассмотрены возможные пути и механизмы мобилизации фосфора из его труднорастворимых соединений — трикальцийфосфата и глицерофосфата кальция при использовании биологически активных веществ. The increase of amount of chlorophyll a, chlorophyll b, sum of total chlorophylls and carotenoids in leaves of plants was established in greenhouse experiments with different varieties of winter wheat of native selection while using of biological active substances of synthetic and natural origin and their compositions for before sowing treatment of seeds. Amount of these pigments depends on peculiarities of plant varieties and source of phosphorus nutrition. Possible ways and mechanisms of phosphorus mobilization from threecalcium phosphat. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология и биохимия культурных растений Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору Влияние биологически активных веществ и их композиций на содержание фотосинтетических пигментов в листьях озимой пшеницы в условиях дефицита фосфора Influence of biological active substances and their compositions on amount of photosynthetic pigments in leaves of winter wheat upon phosphorus deficit Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору |
| spellingShingle |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору Мальцева, Н.М. Гаєвський, А.П. Дерев'янко, К.Ю. |
| title_short |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору |
| title_full |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору |
| title_fullStr |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору |
| title_full_unstemmed |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору |
| title_sort |
вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору |
| author |
Мальцева, Н.М. Гаєвський, А.П. Дерев'янко, К.Ю. |
| author_facet |
Мальцева, Н.М. Гаєвський, А.П. Дерев'янко, К.Ю. |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Физиология и биохимия культурных растений |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Влияние биологически активных веществ и их композиций на содержание фотосинтетических пигментов в листьях озимой пшеницы в условиях дефицита фосфора Influence of biological active substances and their compositions on amount of photosynthetic pigments in leaves of winter wheat upon phosphorus deficit |
| description |
У вегетаційних дослідах з різними сортами озимої пшениці вітчизняної селекції при застосуванні біологічно активних речовин синтетичного і природного походження та їх композицій для передпосівної обробки насіння встановлено збільшення у листках рослин вмісту хлорофілів а, b та їх суми, відносного вмісту хлорофілу а, а також каротиноїдів. Кількість цих пігментів залежить від сортових особливостей рослин і джерела фосфорного живлення. Розглянуто можливі шляхи й механізми мобілізації фосфору з його важкорозчинних сполук — трикальційфосфату і гліцерофосфату кальцію при застосуванні біологічно активних речовин.
В вегетационных опытах с различными сортами озимой пшеницы отечественной селекции при использовании биологически активных веществ синтетического и природного происхождения и их композиций для предпосевной обработки семян установлено увеличение в листьях растений содержания хлорофиллов а, b и их суммы, относительного содержания хлорофилла а, а также каротиноидов. Количество этих пигментов зависит от сортовых особенностей растений и источника фосфорного питания. Рассмотрены возможные пути и механизмы мобилизации фосфора из его труднорастворимых соединений — трикальцийфосфата и глицерофосфата кальция при использовании биологически активных веществ.
The increase of amount of chlorophyll a, chlorophyll b, sum of total chlorophylls and carotenoids in leaves of plants was established in greenhouse experiments with different varieties of winter wheat of native selection while using of biological active substances of synthetic and natural origin and their compositions for before sowing treatment of seeds. Amount of these pigments depends on peculiarities of plant varieties and source of phosphorus nutrition. Possible ways and mechanisms of phosphorus mobilization from threecalcium phosphat.
|
| issn |
0522-9310 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66423 |
| citation_txt |
Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору / Н.М. Мальцева, А.П. Гаєвський, К.Ю. Дерев'янко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 5. — С. 403-411. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malʹcevanm vplivbíologíčnoaktivnihrečovintaíhkompozicíinavmístfotosintetičnihpígmentívulistkahozimoípšenicívumovahdefícitufosforu AT gaêvsʹkiiap vplivbíologíčnoaktivnihrečovintaíhkompozicíinavmístfotosintetičnihpígmentívulistkahozimoípšenicívumovahdefícitufosforu AT derevânkokû vplivbíologíčnoaktivnihrečovintaíhkompozicíinavmístfotosintetičnihpígmentívulistkahozimoípšenicívumovahdefícitufosforu AT malʹcevanm vliâniebiologičeskiaktivnyhveŝestviihkompoziciinasoderžaniefotosintetičeskihpigmentovvlistʹâhozimoipšenicyvusloviâhdeficitafosfora AT gaêvsʹkiiap vliâniebiologičeskiaktivnyhveŝestviihkompoziciinasoderžaniefotosintetičeskihpigmentovvlistʹâhozimoipšenicyvusloviâhdeficitafosfora AT derevânkokû vliâniebiologičeskiaktivnyhveŝestviihkompoziciinasoderžaniefotosintetičeskihpigmentovvlistʹâhozimoipšenicyvusloviâhdeficitafosfora AT malʹcevanm influenceofbiologicalactivesubstancesandtheircompositionsonamountofphotosyntheticpigmentsinleavesofwinterwheatuponphosphorusdeficit AT gaêvsʹkiiap influenceofbiologicalactivesubstancesandtheircompositionsonamountofphotosyntheticpigmentsinleavesofwinterwheatuponphosphorusdeficit AT derevânkokû influenceofbiologicalactivesubstancesandtheircompositionsonamountofphotosyntheticpigmentsinleavesofwinterwheatuponphosphorusdeficit |
| first_indexed |
2025-11-26T04:27:15Z |
| last_indexed |
2025-11-26T04:27:15Z |
| _version_ |
1850611731174260736 |
| fulltext |
УДК 631.811.98
ВПЛИВ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЇХ КОМПОЗИЦІЙ
НА ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ У ЛИСТКАХ
ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ ФОСФОРУ
Н.М. МАЛЬЦЕВА, А.П. ГАЄВСЬКИЙ, К.Ю. ДЕРЕВ’ЯНКО
Науково-інженерний центр «АКСО» Національної академії наук України
02160 Київ, Харківське шосе, 60
У вегетаційних дослідах з різними сортами озимої пшениці вітчизняної селекції
при застосуванні біологічно активних речовин синтетичного і природного похо-
дження та їх композицій для передпосівної обробки насіння встановлено
збільшення у листках рослин вмісту хлорофілів а, b та їх суми, відносного вмісту
хлорофілу а, а також каротиноїдів. Кількість цих пігментів залежить від сорто-
вих особливостей рослин і джерела фосфорного живлення. Розглянуто можливі
шляхи й механізми мобілізації фосфору з його важкорозчинних сполук — три-
кальційфосфату і гліцерофосфату кальцію при застосуванні біологічно активних
речовин.
Ключові слова: Triticum aestivum L., T. durum Desf., біологічно активні речовини,
фосфати, фотосинтетичні пігменти.
Сучасний стан досліджень проблеми фотосинтезу дає підставу вважати,
що фотосинтетична діяльність сільськогосподарських культур є основою
їх продуктивності й значною мірою залежить від вмісту пігментів у рос-
линах. Особливе значення мають зелені пігменти, хлорофіли а і b — чут-
ливі індикатори фізіологічного стану рослин [1, 20]. Кількість і функціо-
нальна активність цих пігментів є показником потенційної здатності
рослин формувати біологічний урожай [2, 19].
Зазначені пігменти беруть безпосередню участь у формуванні струк-
тури фотосинтетичного апарату, відіграють важливу роль у фотосин-
тетичних та фотохімічних реакціях, пов’язаних із поглинанням і транс-
формацією енергії, яка використовується в процесах синтезу речовин,
необхідних для росту і розвитку рослин [9, 13].
Поряд із хлорофілом постійним компонентом фотосинтетичних си-
стем є каротиноїди — поліфункціональні пігменти, які виконують роль
допоміжних світловловних пігментів у процесі фотосинтезу, захищають
хлорофіл від руйнування під час окиснювального стресу, зумовленого
несприятливими чинниками довкілля [9, 18]. Механізми дії цих піг-
ментів залежать від умов вирощування рослин. Зростання вмісту кароти-
ноїдів у листках розглядають як один із проявів адаптивної реакції у рос-
лин [10, 12, 20].
На вміст фотосинтетичних пігментів та інтенсивність фотосинтезу в
пшениці істотно впливають елементи мінерального живлення. Їх дефі-
цит призводить до зниження кількості пігментів у листкових пластинках
рослин [15].
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2011. Т. 43. № 5
403
© Н.М. МАЛЬЦЕВА, А.П. ГАЄВСЬКИЙ, К.Ю. ДЕРЕВ’ЯНКО, 2011
Гострий дефіцит фосфорного живлення, який став глобальною про-
блемою, посів чільне місце серед агрохімічних стресів. Фосфор як ком-
понент ключових біомолекул (нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, АТФ та
ін.) пов’язаний із системами перетворення енергії в живій клітині, бере
участь у контролі й регуляції головних ферментативних реакцій, мета-
болічних шляхів на клітинному та організменому рівнях. За його нестачі
знижується інтенсивність різних фізіологічних і біохімічних процесів —
фотосинтезу, дихання, біологічної фіксації молекулярного азоту атмо-
сфери, виділення фосфору коренями, які опосередковано впливають і на
азотний обмін у рослин [16].
Різні сорти пшениці неоднаково реагують на внесення фосфору в
доступній формі, що пов’язано з відмінністю його поглинання [6, 7, 14].
Нині встановлено, що на утворення фотосинтетичних пігментів та
інтенсивність фотосинтезу позитивно впливають регулятори росту рос-
лин (РРР). Як відомо, застосування цих біологічно активних речовин дає
змогу повніше реалізувати потенційні можливості рослин, підвищити їх
стійкість до дії різних стресових чинників, збільшити врожай сільсько-
господарських культур. Особливістю застосування РРР є те, що вони в
малих дозах викликають значні зміни в рості й розвитку рослин, стають
невід’ємним елементом сучасних інтенсивних агротехнологій [11, 12].
У літературі трапляються поодинокі повідомлення щодо комплекс-
них препаратів біологічно активних речовин [5, 17].
Метою наших досліджень було вивчення вмісту фотосинтетичних
пігментів у листках різних сортів озимої пшениці при застосуванні біо-
логічно активних речовин та їх композицій в умовах дефіциту фосфору,
зумовленого внесенням у субстрат важкорозчинних мінеральних або ор-
ганічних фосфатів.
Методика
Дослідження виконано з рослинами м’якої (Triticum aestivum L.) і твер-
дої (T. durum Desf.) озимої пшениці. Сорти м’якої пшениці Золотоколо-
са, Смуглянка і селекційна лінія УК 1057 отримано з колекції Iнституту
фізіології рослин і генетики НАН України, сорти твердої пшениці
Дельфін, Лагуна, Айсберг одеський — із Селекційно-генетичного інсти-
туту НААН України. Рослини вирощували у вегетаційних дослідах на
промитому і прожареному кварцовому піску на поживному середовищі
Хогленда—Арнона [1]. Джерелами фосфору слугували трикальційфос-
фат і гліцерофосфат кальцію, які вносили з розрахунку відповідно 150 і
100 мг Р2О5 на 1 кг сухого піску.
Насіння перед висіванням обробляли водними розчинами
біологічно активних речовин у поєднанні з протруйником зернових
культур Максим 025FS (1,5 л/т), насіння контрольного варіанта —
тільки протруйником і протягом 1 доби пророщували в термостаті за
26 °С у чашках Петрі на вологому фільтрувальному папері. Проростки
висаджували у вегетаційні посудини місткістю 3 л, маса піску в посу-
дині — 2,8 кг, вологість піску — 70 % ПВ.
Рослини вирощували за освітлення 5—6 тис. лк і світлового періоду
12,5 год на добу. Кількість рослин в одній посудині — 15, повторність
дослідів — шестиразова. Термін вирощування рослин — 21 доба.
Як біологічно активні речовини використовували РРР — неофіт, ра-
достим, лігногумат калію і триман, суміш мікроелементів (Zn, Cu, B,
404
Н.Н. МАЛЬЦЕВА, А.П. ГАЕВСКИЙ, Е.Ю. ДЕРЕВЯНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
Mn, Mo, Co), а також антиоксиданти — селенат натрію, саліцилову кис-
лоту. Варіанти дослідів наведено в таблицях.
Вміст пігментів — хлорофілів а, b i загальний вміст каротиноїдів у
листках рослин пшениці визначали за методом Велбурна [23] із застосу-
ванням спектрофотометра СФ-46. Екстрагували пігменти диметилсуль-
фоксидом у термостаті за температури 67 °С протягом 4 год. Спектрофо-
тометричне вимірювання оптичної густини розчинів проводили за
довжин хвиль 665, 649 і 480 нм. Розчином порівняння був ДМСО.
Вірогідність отриманих даних встановлювали методами математич-
ної статистики [4] з використанням комп’ютерних програм Excel та
Agrostat. Довірчий інтервал середніх значень визначали за вірогідності
0,95.
Результати та обговорення
Однією з важливих фізіологічних реакцій рослин на дію стресових чин-
ників є зміни в їхньому пігментному комплексі (вмісті пігментів та їх
співвідношенні) [13].
Згідно з результатами наших досліджень, застосування біологічно
активних речовин для передпосівної обробки насіння викликає певні
зміни у пігментному складі рослин озимої пшениці. В окремих варіан-
тах дослідів збільшувався вміст хлорофілів а і b, а також сума цих піг-
ментів, що засвідчує створення сприятливіших умов життєдіяльності
рослин.
Iз численних результатів ми наведемо лише деякі приклади, які
підтверджують позитивний вплив досліджуваних препаратів на вміст фо-
тосинтетичних пігментів у листках різних сортів озимої пшениці.
Так, у дослідах із сортом Смуглянка за внесення в субстрат три-
кальційфосфату відбувалися позитивні зміни вмісту хлорофілів у разі
застосування селенату натрію, саліцилової кислоти та композиції біоло-
гічно активних речовин, яка складалася з лігногумату калію й мікроеле-
ментів (табл. 1). Стимулювальну дію саліцилова кислота виявляла також
у досліді з УК 1057, у сорту Золотоколоса вміст хлорофілу а збільшував-
ся під впливом селенату натрію та композиції селенат натрію з мікрое-
лементами (див. табл. 1).
У листках озимої пшениці сорту Дельфін у варіанті з неофітом вміст
хлорофілу b збільшувався на 0,99 мг/г сухої речовини або на 48,5 % по-
рівняно з контролем (див. табл. 1). У варіанті без внесення в середовище
для вирощування рослин трикальційфосфату як важкодоступного джере-
ла фосфорного живлення вміст хлорофілів а, b, каротиноїдів, а також су-
ми хлорофілів і хлорофілу а в загальній сумі хлорофілів мало відрізняли-
ся від контрольного (внесення трикальційфосфату) (див. табл. 1).
Слід зазначити, що сумарний вміст хлорофілів у фотосинтетичних
тканинах листків рослин озимої пшениці залежить від їхніх сортових
особливостей. Згідно з нашими узагальненими даними, кількість цих
пігментів була максимальною у сорту Смуглянка, що свідчить про доб-
ре розвинений у цього сорту фотосинтетичний апарат.
Широку генотипну мінливість озимої пшениці за пігментним скла-
дом хлоропластів установили також інші автори [7, 8], які, вивчивши
фізіологічний стан різних екотипів цієї культури, виявили різний вміст
хлорофілів у досліджуваних сортів.
Збільшення кількості хлорофілу в листках озимої пшениці в разі ви-
рощування рослин на середовищі з трикальційфосфатом і застосування
405
ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
406
Н.Н. МАЛЬЦЕВА, А.П. ГАЕВСКИЙ, Е.Ю. ДЕРЕВЯНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
біологічно активних речовин пов’язане з поліпшенням умов фосфорно-
го живлення рослин. Відомо, що біологічно активні речовини різної
природи стимулюють розвиток кореневої системи, посилюють кореневу
ексудацію і надходження в ризосферу органічних кислот, які позитивно
впливають на розчинність зазначеного джерела фосфорного живлення.
Наслідком цього є зростання кількості рухомого фосфору в зоні корене-
вої системи рослин, що підтверджують дані з поглинання фосфору рос-
линами. Так, за вирощування озимої пшениці сорту Смуглянка на субст-
раті з трикальційфосфатом та застосування селенату натрію, саліцилової
кислоти і композиційного препарату — лігногумату калію з мікроеле-
ментами винесення фосфору цілою рослиною відносно контролю
збільшувалось відповідно на 19,8; 31,2 і 9,2 %, а маси сухої речовини
рослин у зазначених варіантах — на 11,8; 32,5 і 8,0 % (табл. 2).
У результаті вивчення вмісту фотосинтетичних пігментів у листках
озимої пшениці за внесення в субстрат гліцерофосфату кальцію як дже-
рела фосфорного живлення виявлено певні відмінності між варіантами
дослідів. Так, у сорту Лагуна вміст хлорофілу а під впливом селенату
натрію зростав на 1,29, саліцилової кислоти — на 1,53 мг/г сухої речо-
вини, або відповідно на 10,9 і 12,9 % порівняно з контролем (табл. 3). У
сорту Айсберг одеський статистично вірогідно відносно контролю збіль-
шувались кількості хлорофілів а і b (відповідно на 3,3 та 12,2 %) при за-
стосуванні триману (див. табл. 3).
У листках пшениці сорту Смуглянка композиція радостим + саліци-
лова кислота + селенат натрію забезпечувала підвищення вмісту хлоро-
філу а на 9,3, хлорофілу b — на 17,6, суми хлорофілів — на 10,6 % по-
рівняно з контролем (див. табл. 3). Ці дані пояснюються поліпшенням
режиму фосфорного живлення рослин під впливом біологічно активних
речовин та узгоджуються з результатами визначення поглинання фосфо-
ру й маси сухої речовини рослин. Винесення фосфору в зазначеному ва-
ріанті збільшувалось на 38 %, тоді як за індивідуального застосування се-
ленату натрію, саліцилової кислоти і радостиму — відповідно на 11,5;
27,3 та 27,2 %. Маса сухої речовини зростала від 13,1 до 22,6 % віднос-
но контролю (див. табл. 2).
Заслуговують на увагу дані з порівняння вмісту пігментів у варіан-
тах із внесенням гліцерофосфату кальцію і без джерела фосфорного жив-
лення. У досліді з озимою пшеницею сорту Айсберг одеський виявлено
підвищення вмісту хлорофілів а, b, їх суми та каротиноїдів у контроль-
них рослин у разі застосування гліцерофосфату кальцію без біологічно
активних речовин відносно варіанта без внесення джерела фосфорного
живлення (див. табл. 3). За наявності зазначеної фосфорорганічної спо-
луки як субстрату для позаклітинних кислих фосфатаз коренів акти-
вується дія цих ферментів і відбувається гідролітичне розщеплення ор-
ганічного фосфату з вивільненням доступного для рослин мінерального
фосфору. Цю реакцію можна розглядати як прояв одного з адаптаційних
механізмів рослин у відповідь на нестачу фосфору.
Вміст каротиноїдів у наших дослідах змінювався незначно. У деяких
варіантах їх кількість збільшувалась під впливом біологічно активних
сполук, наприклад у сорту пшениці Золотоколоса за передпосівної об-
робки насіння селенатом натрію (на 12,7 %), селенатом натрію із
сумішшю мікроелементів (на 18,9 %) (див. табл. 1), у сорту Лагуна при
застосуванні селенату натрію — на 14,2, саліцилової кислоти — на 20,4 %
(див. табл. 3). Ці дані можна пояснити захисною адаптаційною реакцією
рослин на дефіцит фосфору як стресор абіотичної природи.
407
ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
408
Н.Н. МАЛЬЦЕВА, А.П. ГАЕВСКИЙ, Е.Ю. ДЕРЕВЯНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
409
ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
Активувальна дія селенату натрію на утворення фотосинтетичних
пігментів, встановлена в наших дослідах, може бути пов’язана з важ-
ливістю селену в фізіологічних і біохімічних процесах самих рослин, йо-
го адаптогенними та стреспротекторними властивостями за несприятли-
вих умов вирощування [3].
Виявлене нами збільшення вмісту хлоропластних пігментів у лист-
ках озимої пшениці за передпосівної обробки насіння саліциловою кис-
лотою пов’язане з впливом цієї біологічно активної речовини на розви-
ток захисних реакцій в рослинному організмі. Зокрема відомо, що в
умовах дефіциту фосфору як стресора абіотичної природи саліцилова
кислота, що належить до природних регуляторів росту, викликає зміни
пероксидного окиснення ліпідів, проникності клітинних мембран та
виділення етилену [21, 22].
Стосовно досліджених нами мікроелементів відомо, шо вони біо-
логічно активні, виконують як структурну, так і регуляторну функцію,
відіграють вкрай важливу роль у життєдіяльності рослин (у процесах ди-
хання, азотфіксації, фотосинтезу, азотного й вуглецевого обміну, в адап-
тації рослин до несприятливих умов довкілля).
Отже, в результаті вегетаційних дослідів із важкорозчинними сполу-
ками фосфору в листках рослин м’якої і твердої озимої пшениці виявле-
но збільшення вмісту фотосинтетичних пігментів під впливом біологічно
активних речовин та їх композицій, які застосовували для передпосівної
обробки насіння. Вміст цих пігментів залежить від сортових особливос-
тей рослин і джерела фосфорного живлення. Обговорено можливі шля-
хи й механізми використання рослинами пшениці важкорозчинних
мінеральних та органічних фосфатів.
1. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. —
Киев: Наук. думка, 1973. — 591 с.
2. Гуляєв Б.І. Екофізіологія фотосинтезу: досягнення, стан та перспективи досліджень //
Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. — 2001. — 1. — С. 60—74.
3. Давидова О.Є., Вешицький В.А., Яворівський П.П. Фізіолого-біохімічні та стреспротек-
торні функції селену в рослинах // Физиология и биохимия культ. растений. — 2009. —
41, № 2. — С. 109—123.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. — М.: Агропромиздат, 1985. — 352 с.
5. Драговоз І.В., Богданович А.В., Яворська В.К. та ін. Природний стимулятор росту ози-
мої пшениці біовітрекс // Вісн. аграрної науки. — 2006. — № 5. — С. 29—32.
6. Кірізій Д.А., Починок В.М., Рижикова П.Л. Роль фотосинтетичного апарату та характер
перерозподілу азоту у формуванні якості зерна пшениці // Матеріали Міжнар. наук.-
практ. конф. «Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність». — К.: Наук. світ,
2007. — С. 29.
7. Климашевский Э.Л. Генетический аспект минерального питания растений. — М.: Агро-
промиздат, 1991. — 415 с.
8. Кононюк Л.М., Мелешко А.О., Улинець В.З. Агрофізіологія озимої пшениці різних екотипів
в умовах Київського Полісся // Вісн. аграрної науки. — 2005. — № 6. — С. 25—28.
9. Лебедева Т.С., Сытник К.М. Пигменты растительного мира. — Киев: Наук. думка,
1986. — 87 с.
10. Мокроносов А.Т., Гавриленко В.Ф., Жигалова Т.В. Фотосинтез. Физиолого-экологические
и биохимические аспекты. — М.: Academia, 2006. — 448 c.
11. Пацула О.І., Кобилецька М.С., Терек О.І. Пігментний склад рослин прируслової ділян-
ки ріки Тиса / Зб. наук. праць Уман. аграр. ун-ту «Основи формування продуктивності
сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування». — К., 2008. —
С. 51—56.
12. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений. — Киев, 2003. — 319 с.
13. Рубин А.Б., Венедиктов П.С., Кренделева Т.Е., Пащенко В.З. Регуляция первичных ста-
дий фотосинтеза при изменении физиологического состояния растений // Фотосинтез
и продукционный процесс. — М.: Наука, 1989. — С. 29—39.
14. Стахів М.П. Фізіологічні особливості фосфорного живлення короткостеблових сортів
озимої пшениці: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — К., 2008. — 20 с.
410
Н.Н. МАЛЬЦЕВА, А.П. ГАЕВСКИЙ, Е.Ю. ДЕРЕВЯНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
15. Шадчина Т.М., Гуляєв Б.І., Кірізій Д.А. та ін. Регуляція фотосинтезу і продуктивність
рослин: фізіологічні та екологічні аспекти. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 384 с.
16. Швартау В.В., Гуляев Б.И., Карлова А.Б. Особенности реакции растений на дефицит фо-
сфора // Физиология и биохимия культ. растений. — 2009. — 41, № 3. — С. 208—220.
17. Яворская В.К., Драговоз И.В., Богданович А.В., Антонюк В.Л. Регуляторы роста природ-
ного происхождения как средства повышения продуктивности сельскохозяйственных
культур // Там же. — 2008. — 40, № 4. — С. 292—298.
18. Asada K. Radical production and scavenging in the chloroplasts // Photosynthesis and the
Environment. — Netherlands: Kluver Acad. Publ., 1996. — P. 123—150.
19. Kuiper P.J.C. Adaptation mechanisms of green plants to environmental stress of life // Ann.
N.Y. Acad. Sci. — 1998. — 851. — P. 209—215.
20. Oquist G. Effects of low temperature on photosynthesis // Plant Cell Environ. — 1983. — 6. —
P. 281—300.
21. Singh B., Usha K. Salicylic acid induced physiological and biochemical changes in wheat
seedling under water stress // Plant Growth Regul. — 2003. — 39, N 2. — P. 137—141.
22. Reddy A.R., Chaitanya R.V., Vivekanandan M. Drought-induced responses of photosynthesis
and antioxidant metabolism in higher plants // Ibid. — 2004. — 161, N 11. — P. 1189—1202.
23. Wellburn A.R. The spectral determination of chlorophylls a and b as well as total carotenoids
using various solvents with spectrophotometers of different resolution // J. Plant physiol. —
1994. — 144, N 3. — P. 307—315.
Отримано 02.06.2010
ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И ИХ КОМПОЗИЦИЙ НА
СОДЕРЖАНИЕ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКИХ ПИГМЕНТОВ В ЛИСТЬЯХ ОЗИМОЙ
ПШЕНИЦЫ В УСЛОВИЯХ ДЕФИЦИТА ФОСФОРА
Н.Н. Мальцева, А.П. Гаевский, Е.Ю. Деревянко
Научно-инженерный центр «АКСО» Национальной академии наук Украины, Киев
В вегетационных опытах с различными сортами озимой пшеницы отечественной селекции
при использовании биологически активных веществ синтетического и природного проис-
хождения и их композиций для предпосевной обработки семян установлено увеличение в
листьях растений содержания хлорофиллов а, b и их суммы, относительного содержания
хлорофилла а, а также каротиноидов. Количество этих пигментов зависит от сортовых осо-
бенностей растений и источника фосфорного питания. Рассмотрены возможные пути и
механизмы мобилизации фосфора из его труднорастворимых соединений — трикальций-
фосфата и глицерофосфата кальция при использовании биологически активных веществ.
INFLUENCE OF BIOLOGICAL ACTIVE SUBSTANCES AND THEIR COMPOSITIONS
ON AMOUNT OF PHOTOSYNTHETIC PIGMENTS IN LEAVES OF WINTER WHEAT
UPON PHOSPHORUS DEFICIT
N.N. Maltseva, A.P. Gaevski, E.U. Derevianko
Scientific Engineering Centre «AKSO», National Academy of Sciences of Ukraine
50 Kharkovsky highway, Kyiv, 02160, Ukraine
The increase of amount of chlorophyll a, chlorophyll b, sum of total chlorophylls and
carotenoids in leaves of plants was established in greenhouse experiments with different vari-
eties of winter wheat of native selection while using of biological active substances of synthet-
ic and natural origin and their compositions for before sowing treatment of seeds. Amount of
these pigments depends on peculiarities of plant varieties and source of phosphorus nutrition.
Possible ways and mechanisms of phosphorus mobilization from threecalcium phosphate and
glycerophosphate calcium by application of biological active substances were discussed.
Key words: Triticum aestivum L., T. durum Desf., biological active substances, phosphates, photo-
synthetic pigments.
411
ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
|