Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці
Досліджено вплив синтетичного фітогормону — тидіазурону (ТДЗ) на утворення морфогенного калюсу з експлантатів верхівки пагона проростків пшениці та регенерацію пагонів. Установлено, що процеси морфогенезу залежать від концентрації ТДЗ у поживному середовищі. ТДЗ концентрацією 0,25 мг/л стимулює утво...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2011
|
| Назва видання: | Физиология и биохимия культурных растений |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66424 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці / А.В. Бавол, О.В. Дубровна, І.І. Лялько, М.О. Зінченко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 5. — С. 412-418. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66424 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-664242025-02-09T20:34:09Z Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці Влияние тидиазурона на процессы морфогенеза в культуре in vitro мягкой пшеницы The influence of thidiazuron on processes of morphogenesis in culture in vitro of bread wheat Бавол, А.В. Дубровна, О.В. Лялько, І.І. Зінченко, М.О. Досліджено вплив синтетичного фітогормону — тидіазурону (ТДЗ) на утворення морфогенного калюсу з експлантатів верхівки пагона проростків пшениці та регенерацію пагонів. Установлено, що процеси морфогенезу залежать від концентрації ТДЗ у поживному середовищі. ТДЗ концентрацією 0,25 мг/л стимулює утворення морфогенного калюсу та регенерацію пагонів м’якої пшениці. Исследовано влияние синтетического фитогормона — тидиазурона (ТДЗ) на образование морфогенного каллюса из эксплантатов верхушки побега проростков пшеницы и регенерацию побегов. Установлено, что процессы морфогенеза зависят от концентрации ТДЗ в питательной среде. ТДЗ концентрацией 0,25 мг/л стимулирует образование морфогенного каллюса и регенерацию побегов мягкой пшеницы. Influence of the synthetic phytohormone thidiazuron (TDZ) on formation of morphogenic callus from explants of shoot apex of wheat seedlings and shoots regeneration has been investigated. It is shown, that processes of morphogenesis are depended on TDZ concentration in a nutrient medium. TDZ stimulated formation of morphogenic callus and regeneration of wheat shoots in concentration of 0.25 mg/l. 2011 Article Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці / А.В. Бавол, О.В. Дубровна, І.І. Лялько, М.О. Зінченко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 5. — С. 412-418. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66424 581.1.633 uk Физиология и биохимия культурных растений application/pdf Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Досліджено вплив синтетичного фітогормону — тидіазурону (ТДЗ) на утворення морфогенного калюсу з експлантатів верхівки пагона проростків пшениці та регенерацію пагонів. Установлено, що процеси морфогенезу залежать від концентрації ТДЗ у поживному середовищі. ТДЗ концентрацією 0,25 мг/л стимулює утворення морфогенного калюсу та регенерацію пагонів м’якої пшениці. |
| format |
Article |
| author |
Бавол, А.В. Дубровна, О.В. Лялько, І.І. Зінченко, М.О. |
| spellingShingle |
Бавол, А.В. Дубровна, О.В. Лялько, І.І. Зінченко, М.О. Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці Физиология и биохимия культурных растений |
| author_facet |
Бавол, А.В. Дубровна, О.В. Лялько, І.І. Зінченко, М.О. |
| author_sort |
Бавол, А.В. |
| title |
Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці |
| title_short |
Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці |
| title_full |
Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці |
| title_fullStr |
Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці |
| title_full_unstemmed |
Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці |
| title_sort |
вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66424 |
| citation_txt |
Вплив тидіазурону на процеси морфогенезу в культурі in vitro м'якої пшениці / А.В. Бавол, О.В. Дубровна, І.І. Лялько, М.О. Зінченко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 5. — С. 412-418. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Физиология и биохимия культурных растений |
| work_keys_str_mv |
AT bavolav vplivtidíazuronunaprocesimorfogenezuvkulʹturíinvitromâkoípšenicí AT dubrovnaov vplivtidíazuronunaprocesimorfogenezuvkulʹturíinvitromâkoípšenicí AT lâlʹkoíí vplivtidíazuronunaprocesimorfogenezuvkulʹturíinvitromâkoípšenicí AT zínčenkomo vplivtidíazuronunaprocesimorfogenezuvkulʹturíinvitromâkoípšenicí AT bavolav vliânietidiazuronanaprocessymorfogenezavkulʹtureinvitromâgkoipšenicy AT dubrovnaov vliânietidiazuronanaprocessymorfogenezavkulʹtureinvitromâgkoipšenicy AT lâlʹkoíí vliânietidiazuronanaprocessymorfogenezavkulʹtureinvitromâgkoipšenicy AT zínčenkomo vliânietidiazuronanaprocessymorfogenezavkulʹtureinvitromâgkoipšenicy AT bavolav theinfluenceofthidiazurononprocessesofmorphogenesisincultureinvitroofbreadwheat AT dubrovnaov theinfluenceofthidiazurononprocessesofmorphogenesisincultureinvitroofbreadwheat AT lâlʹkoíí theinfluenceofthidiazurononprocessesofmorphogenesisincultureinvitroofbreadwheat AT zínčenkomo theinfluenceofthidiazurononprocessesofmorphogenesisincultureinvitroofbreadwheat |
| first_indexed |
2025-11-30T13:25:39Z |
| last_indexed |
2025-11-30T13:25:39Z |
| _version_ |
1850221937377148928 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2011. Т. 43. № 5
УДК 581.1.633.
ВПЛИВ ТИДІАЗУРОНУ НА ПРОЦЕСИ МОРФОГЕНЕЗУ В
КУЛЬТУРІ IN VITRO М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ
А.В. БАВОЛ, О.В. ДУБРОВНА, І.І. ЛЯЛЬКО, М.О. ЗІНЧЕНКО
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
e-mail: bavol1@rambler.ru
Досліджено вплив синтетичного фітогормону — тидіазурону (ТДЗ) на утворення
морфогенного калюсу з експлантатів верхівки пагона проростків пшениці та ре-
генерацію пагонів. Установлено, що процеси морфогенезу залежать від концен-
трації ТДЗ у поживному середовищі. ТДЗ концентрацією 0,25 мг/л стимулює ут-
ворення морфогенного калюсу та регенерацію пагонів м’якої пшениці.
Ключові слова: Triticum aestivum L., тидіазурон, калюсогенез, регенерація пагонів.
Нині біотехнологічні методи широко використовуються для вирішення
прикладних завдань селекції цінних сільськогосподарських культур, зо-
крема пшениці [1, 9, 20]. Отримання морфогенного калюсу і наступна
регенерація рослин — невід’ємна частина багатьох біотехнологій цієї
культури. Однак досі одним із чинників, що обмежує широке впрова-
дження біотехнологій у генетично-селекційний процес, є відсутність
ефективних методів масової регенерації рослин із клітинних ліній.
Один із головних чинників, що впливає на регенераційну здатність ка-
люсних культур — склад поживного середовища. Пшениця, як і всі
інші злаки, належить до групи гормонозалежних об’єктів культивуван-
ня in vitro. Тому добір оптимальної концентрації певних фітогормонів,
які входять до складу поживного середовища, є ключовим етапом ро-
боти з культурою пшениці.
Останнім часом з метою стимулювання процесів морфогенезу до
середовищ культивування додають синтетичні аналоги фітогормонів.
Зокрема, дослідники встановили значну ефективність відомого де-
фоліанту — тидіазурону. ТДЗ — 3-(1,2,3-тіадіазолін-5)-1-фенілсечови-
ну застосовують як гербіцид і стимулятор росту, водночас вона є ефек-
тивним регулятором процесів морфогенезу в культурі in vitro багатьох
дводольних рослин [4, 11, 14, 23]. Згідно із сучасними уявленнями,
ТДЗ безпосередньо стимулює ріст через власну біологічну (цитокініно-
ву) активність, здатний інтенсифікувати синтез і накопичення ендо-
генних цитокінінів [19]. Відносно високі концентрації ТДЗ індукують
утворення калюсу, стимулюють формування соматичних ембріоїдів
[12, 13, 15]. Однак на сьогодні інформації щодо дії ТДЗ на культуру
пшениці in vitro обмаль.
Метою нашої роботи було дослідження впливу ТДЗ на індукцію мор-
фогенного калюсу та регенерацію пагонів у калюсних культур пшениці.
412
© А.В. БАВОЛ, О.В. ДУБРОВНА, I.I. ЛЯЛЬКО, М.О. ЗIНЧЕНКО, 2011
Методика
Матеріалом для досліджень був сорт дворучка м’якої пшениці — Зимо-
ярка, отриманий у відділі експериментального мутагенезу Iнституту фізіо-
логії рослин і генетики НАН України. Експлантатами слугували верхівки
пагона 3-добових проростків, розмір яких варіював у межах 1,5—2,0 мм.
Для отримання донорних рослин насіння стерилізували 3 %-м розчином
NaOCl протягом 15 хв, чотири рази відмивали стерильною дистильова-
ною водою і пророщували на світлі при 24 °C на безгормональному се-
редовищі МС 3 доби. Експлантати висаджували на поживне середовище
МС, яке додатково містило L-аспарагін — 150 мг/л, AgNO3 — 10 мг/л,
2,4-Д — 2 мг/л і культивували при 26 °C в темряві протягом двох тижнів.
Потім калюси переносили на світло і далі вирощували за освітлення 3—
4 клк, відносної вологості повітря 70 % і 16-годинного фотоперіоду ще
протягом двох тижнів. Сформовані таким чином калюси для регенерації
переносили на середовище МС, яке додатково містило 10 мг/л AgNO3,
ТДЗ або БАП у різних концентраціях: 0,1—1,5 мг/л (залежно від варіан-
та досліду). Для контролю калюси висаджували на регенераційне середо-
вище МС, що додатково містило 10 мг/л AgNO3, 1 мг/л БАП, 0,5 мг/л
IОК, ефективність якого ми продемонстрували раніше [2]. Досліджува-
ли по 160 експлантатів (по 40 у чашці Петрі) за кожної концентрації ТДЗ
і БАП. Частоту індукції морфогенного калюсу визначали на 21-шу добу
культивування. Кількість пагонів, отриманих із калюсних культур, підра-
ховували після 8 тижнів вирощування. Частоту регенерації рослин (у
відсотках) визначали як співвідношення кількості експлантатів, які утво-
рили рослини-регенеранти, до загальної кількості експлантатів.
Цитогенетичний аналіз калюсів і рослин-регенерантів здійснювали,
виключаючи передфіксаційний вплив на мітоз. Тимчасові давлені препа-
рати готували за стандартною методикою [3]. Частоту й типи хромосом-
них перебудов визначали паралельно з підрахунком числа хромосом у
клітинах. Для вивчення рівня плоїдності рослин-регенерантів і
дослідження генетичної структури клітинних ліній використовували ав-
томатичний аналізатор «Partec» (Німеччина).
Результати та обговорення
Регенераційну здатність злаків часто пов’язують з появою в калюсній
тканині щільних ділянок, утворених меристемоїдними клітинами, або
морфогенних зон [5, 8, 10]. Ми досліджували вплив різних концентрацій
ТДЗ і БАП на процеси морфогенезу калюсних культур пшениці. Препа-
рати в поживне середовище добавляли в концентраціях 0,10; 0,25; 0,50;
0,75; 1,00; 1,25; 1,50 мг/л.
Після перенесення калюсів на світло (через 14 діб вирощування) на
частині з них спостерігали появу щільних зелених ділянок. За подальшо-
го культивування на регенераційному середовищі частина з калюсів фор-
мувала регенеранти. Морфогенний калюс утворювався в усіх варіантах
досліду, однак частота його формування була різною (рис. 1).
За концентрації ТДЗ у середовищі 0,25 мг/л частота утворення мор-
фогенного калюсу була найбільшою і сягала 94 %. У варіантах із концен-
траціями ТДЗ 1,25 і 1,50 мг/л він практично не утворювався. У цих
варіантах через 16—20 діб калюс переставав рости, утворювались некро-
тичні зони, що в подальшому призводило до його загибелі. На відміну
від середовищ із тидіазуроном на середовищах з БАП частота утворення
413
ВЛИЯНИЕ ТИДИАЗУРОНА НА ПРОЦЕССЫ МОРФОГЕНЕЗА
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
морфогенного калюсу була
максимальною за його кон-
центрації 0,5 мг/л, але не
перевищувала 60 %. Зі збіль-
шенням вмісту цього цито-
кініну морфогенетичний по-
тенціал калюсу поступово
знижувався, також утворюва-
лись зони некрозу, що при-
зводило до його загибелі на
четвертому тижні культиву-
вання.
На регенераційному се-
редовищі в калюсах виявле-
но такі шляхи морфогенезу:
органогенез за типом гемори-
зогенезу (формування брунь-
ки і кореня), ризогенез (фор-
мування кореня), соматичний
ембріоїдогенез (формування
соматичних зародків). Паго-
ни починали розвиватися з
морфогенних зон після
двох—трьох тижнів культи-
вування.
За низького вмісту ТДЗ і
БАП (0,10 мг/л) частота ре-
генерації пагонів була нижчою порівняно з контролем (рис. 2). За висо-
ких доз ТДЗ (1,00; 1,25 та 1,50 мг/л) фізіологічний стан калюсів погіршу-
вався, їх регенераційна здатність істотно знижувалась. Вірогідне
збільшення регенераційної здатності виявлено за концентрації у по-
живному середовищі 0,25 мг/л ТДЗ. На відміну від середовищ із тидіазу-
роном на регенераційному середовищі з БАП максимальна частота реге-
нерації пагонів не перевищувала 15 % і вірогідно не відрізнялася від
контролю. Найефективнішою виявилась концентрація БАП 0,5 мг/л.
Чимало авторів схиляється до думки, що цитокініни не відіграють
істотної ролі в соматичному ембріоїдогенезі більшості рослин. Однак за
хімічною будовою їх поділяють на цитокініни аденінового типу (кінетин,
зеатин, 6-бензиламінопурин) та фенілсечовинного типу (ТДЗ). Для ін-
дукції утворення ембріогенного калюсу здебільшого доцільно використо-
вувати цитокініни аденінового типу. Разом з тим для індукції прямого
соматичного ембріоїдогенезу й органогенезу з вегетативних і генератив-
них тканин дедалі частіше застосовують цитокініни фенілсечовинного
типу, особливо стосовно тих видів рослин, які складно культивувати в
умовах in vitro, до яких належать і злакові культури. Зокрема, багато ав-
торів [6, 21, 24, 25] наводить приклади успішного використання ТДЗ для
підвищення регенераційної здатності пшениці in vitro, що загалом під-
тверджують результати наших досліджень.
Хоча причина високої активності низьких концентрацій ТДЗ не
вивчена на молекулярному рівні, припускається, що тидіазурон постійно
знаходиться в рослинній тканині й, можливо, засвоюється подібно до
того, як це відбувається у тканинах калюсу квасолі [17]. Автори встано-
414
А.В. БАВОЛ, О.В. ДУБРОВНАЯ, И.И. ЛЯЛЬКО, М.А. ЗИНЧЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
Рис. 1. Частота утворення морфогенного калю-
су (%) на середовищах із різними концентрацiями
тидіазурону і бензиламінопурину. Тут і на рис. 2:
на осі абсцис — концентрація ТДЗ і БАП, мг/л; 1 — ТДЗ;
2 — БАП; К — контроль
Рис. 2. Частота регенерації пагонів (%) на середо-
вищах із різними концентраціями тидіазурону і
бензиламінопурину
вили, що навіть тоді, коли калюс квасолі культивували в середовищі з
14С-тидіазуроном протягом 33 діб, більша частина мітки залишалась у
молекулі ТДЗ. Частина ТДЗ у тканинах була гліколізована, можливо,
щоб інактивувати накопичення. Малік і Саксена [16] припустили клю-
чову роль ТДЗ у взаємодії з ендогенними гормонами в перепрограму-
ванні шляху морфогенезу від органогенезу до соматичного ембріоїдоге-
незу через вивільнення, синтез, захист або навіть інгібування ауксинів in
situ в комбінації з іншими субклітинними метаболічними змінами, особ-
ливо в ключовому регуляторному ферменті й зв’язаних білках.
Механізм дії, яким ТДЗ викликає цитокінінподібні ефекти, цілком
не з’ясовано. Було висловлено думку, що ТДЗ сприяє перетворенню ри-
бонуклеотидів на біологічно активніші рибонуклеозиди в тканинах ка-
люсу квасолі [7]. Iнші вчені гадають, що ТДЗ стимулює синтез ендоген-
ного цитокініну аденінового типу або інгібує його деградацію в тканинах
калюсу [22]. Нільсен та співавт. [18] запропонували модель дії цитокініну
в клітинах рослин, подібну до гормональної системи тварин. Цитокініни
як аденінового, так і фенілсечовинного типу можуть взаємодіяти з рецеп-
тором цитокінінзв’язувального білка (ЦЗБ). У ЦЗБ є дві різні ділянки
зв’язування: одна природно зв’язує аденіноподібний цитокінін, інша —
цитокініни фенілсечовинного типу. Зв’язування цитокініну аденінового
типу з ЦЗБ так чи інакше викликає відомі цитокінінові ефекти форму-
вання пагонів. Екзогенний цитокінін аденінового типу підвищує ефект
ендогенного цитокініну, що можна пояснити більшою кількістю на ЦЗБ
ділянок для зв’язування цитокініну аденінового типу. Приєднання ТДЗ
до ділянки ЦЗБ фенілсечовинного типу збільшує ефект ендогенного ци-
токініну аденінового типу, вже зв’язаного з цим білком. Припущення
про існування двох обов’язкових ділянок на одному рецепторі пояснює,
чому ефект тидіазурону вищий, ніж ефект цитокінінів аденінового типу.
Врахувавши усе сказане, ми дослідили сумісний вплив ТДЗ і БАП на ре-
генерацію пагонів. Для цього в середовище одночасно добавляли ТДЗ і
БАП у концентраціях, які в проведених дослідах виявились оптимальни-
ми, тобто такими, що забезпечували найбільшу частоту регенерації па-
гонів. Згідно з отриманими результатами, сумісне застосування ТДЗ
(0,25 мг/л) і БАП (0,5 мг/л) забезпечило вірогідне підвищення частоти
регенерації пагонів (рис. 3), хоча цей факт ще потребує подальшого ре-
тельного дослідження.
З метою вивчення особливостей дії тидіазурону на генетичну струк-
туру популяцій калюсних клітин пшениці проведено цитологічний аналіз
генетичної гетерогенності калюс-
них культур пшениці, які вирощу-
вали на контрольному середовищі
й середовищі з тидіазуроном.
Вірогідних відмінностей за хромо-
сомним складом клітинних попу-
ляцій не виявлено (рис. 4).
Аналізом числа хромосом у кліти-
нах калюсів, досліджених протя-
гом п’яти пасажів, підтверджено
подібність цитогенетичних проце-
сів, які відбувалися в них. Виявле-
но незначні відмінності, пов’язані
з міжлінійними особливостями.
415
ВЛИЯНИЕ ТИДИАЗУРОНА НА ПРОЦЕССЫ МОРФОГЕНЕЗА
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
Рис. 3. Частота регенерації пагонів (%) на
середовищах за сумісного застосування ти-
діазурону і бензиламінопурину (К — кон-
троль)
Ми також дослідили частоту і спектр структурних перебудов хромо-
сом у клітинах калюсних культур м’якої пшениці, які вирощували на се-
редовищі з тидіазуроном (0,25 мг/л). Динаміку частоти пошкоджень хро-
мосом у процесі вирощування ілюструє рис. 5. Під час аналізу анафаз
виявлено хромосомні й хроматидні мости, одиничні та парні фрагменти,
що засвідчує перебіг мутаційного процесу, який призводить до порушен-
ня цілісності хромосом. Проте кількість таких клітин не перевищувала
5 %. Частота аберацій вірогідно збільшувалась у всіх ліній, починаючи з
1—2-го пасажу, проте в 3-му пасажі стабілізувалась. Отже, цитогенетич-
ним аналізом клітинних популяцій калюсних культур, вирощуваних на
контрольному середовищі та середовищі з тидіазуроном, не виявлено ві-
рогідних відмінностей за рівнем плоїдності клітин і частотою структур-
них перебудов хромосом.
416
А.В. БАВОЛ, О.В. ДУБРОВНАЯ, И.И. ЛЯЛЬКО, М.А. ЗИНЧЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
Рис. 4. Мінливість (%) генетичної структури клітинних популяцій калюсних культур пше-
ниці на поживному середовищі з тидіазуроном (а) та контрольному середовищі (б):
3x — гаплоїдні клітини; 6x — диплоїдні; 12x — поліплоїдні; ан — анеуплоїдні клітини
Рис. 5. Частота хромосомних аберацій (%) у клітинах калюсів на середовищі з тидіазуро-
ном (0,25 мг/л)
а
б
Під час цитологічного дослідження регенерантів знайдено рослини
різного рівня плоїдності. Рослини з відмінним від гексаплоїдного набо-
ром хромосом ми виявили також методом проточної цитометрії, однак
частота їх появи була дуже низькою і не залежала від наявності тидіазу-
рону в поживному середовищі.
Отже, результати дослідження впливу ТДЗ на утворення морфоген-
ного калюсу з експлантатів верхівки пагона проростків пшениці, ріст ка-
люсних культур і пагоноутворення підтвердили, що процеси морфогене-
зу залежать від концентрації ТДЗ у середовищі. Встановлено, що ТДЗ
здатний стимулювати утворення морфогенного калюсу й регенерацію
пагонів м’якої пшениці за його концентрації 0,25 мг/л. У ході досліджень
ми не виявили прямої залежності між частотою утворення морфогенно-
го калюсу та частотою регенерації пагонів. Загалом доведено можливість
регулювання морфогенезу пшениці змінами вмісту екзогенних цитокі-
нінів. В експериментах вірогідного впливу тидіазурону на рівень плоїд-
ності клітин і частоту структурних перебудов хромосом у популяціях ка-
люсних клітин пшениці не зафіксовано.
1. Анапияев Б.Б., Рсалиев Ш.Т., Сарбаев А.Т. Ускоренная селекция на устойчивость к би-
отическим факторам окружающей среды Triticum aestivum L. методом гаплоидной био-
технологии // Докл. Россельхозакадемии. — 2002. — № 4. — С. 15—17.
2. Бавол А.В., Дубровна О.В., Лялько І.І. Регенерація рослин із експлантів верхівки пагона
проростків пшениці // Вісн. Укр. т-ва генетиків і селекціонерів. — 2007. — 5, № 1—2. —
С. 3—10.
3. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений. — М.: Колос, 1988. — 280 с.
4. Abd Elaleem K.G., Modawi R.S., Khalafalla M.M. Effect of plant growth regulators on callus
induction and plant regeneration in tuber segment culture of potato (Solanum tuberosum L.)
cultivar Diamant // Afr. J. Biotechnol. — 2009. — 8, N 11. — P. 2529—2534.
5. Becher T., Haberland G., Koop H. Callus formation and plant regeneration in standart and
microexplants from seedlings of barley (Hordeum vulgare L.) // Plant Cell Rep. — 1992. —
11. — P. 39—43.
6. Birsin M., Ozgen M. A comparison of callus induction and plant regeneration from different
embryo explants of Triticale (Triticosecale Wittmack) // Cell Mol. Biol. Lett. — 2004. — 9. —
P. 353—361.
7. Capelle S.C., Mok D.W., Kirchner S.C., Mok M.C. Effects of thidiazuron on cytokinin auton-
omy and metabolism of N6-(2-isopentyl) [8-14C] in callus tissue of Phaseolus lunatus L. //
Plant Physiol. — 1983. — 73. — P. 796—802.
8. Chen H., Xu G., Loschke D. et al. Efficient callus formation and plant regeneration from leaves
of oats (Avena sativa L.) // Plant Cell Rep. — 1995. — 14, N 6. — P. 393—397.
9. El-Sayed O., Rizkalla A., Sabri S. In vitro mutagenesis for genetic improvement of salinity to-
lerance in wheat // Res. J. Agricult. Biol. Sci. — 2007. — 4, N 5. — P. 377—383.
10. Eudes F., Achatya S., Laroche A. et al. A novel method to induce direct somatic embryoge-
nesis, secondary embryogenesis and regeneration of fertile green cereal plants // Plant Cell,
Tissue, Organ Cult. — 2003. — 73, N 2. — P. 147—157.
11. Fratini R., Ruiz M. Comparative study of different cytokinins in the induction of morphoge-
nesis in lentil (Lens culinaris Medik.) // In vitro Cell Dev. Biol. Plant. — 2002. — 38. —
P. 46—51.
12. Giridhar P., Kumar V., Indu E. et al. Thidiazuron induced somatic embryogenesis in Coffea ara-
bica L. and Coffea canephora Pex Fr // Acta Bot. Croat. — 2004. — 63, N 1. — P. 25—33.
13. Haensch K.T. Thidiazuron-induced morphogenetic response in petiole cultivars of Pelargonium do-
mesticum and its histological analysis // Plant Cell Rep. — 2004. — 23, N 4. — P. 211—217.
14. Huettemane C.A., Preece J.E. Thidiazuron: a potent cytokinin for woody plant tissue culture //
Plant Cell, Tissue, Organ Cult. — 1993. — 33. — P. 105—119.
15. Husain M.K., Anis M., Shahzad A. In vitro propagation of Indian Kino (Pterocarpus marsupi-
um Roxb.) using thidiazuron // Cell Dev. Biol. Plant. — 2007. — 43. — P. 59—64.
16. Malik K.A., Saxena P.K. Thidiazuron induces high frequency shoot regeneration in intact
seedlings of pea (Pisum sativum), chickpea (Cicer arietinum) and lentil (Lens culinaris) // Aust.
J. Plant Physiol. — 1992. — 19. — P. 731—740.
17. Mok M.C., Mok W.C. The metabolism of [14C] thidiazuron in callus culture of Phaseolus luna-
tus // Physiol. Plant. — 1985. — 65. — P. 427—432.
417
ВЛИЯНИЕ ТИДИАЗУРОНА НА ПРОЦЕССЫ МОРФОГЕНЕЗА
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
18. Nielsen J., Hansen J., Brandt K. Synergism of thidiazuron and benzyladenine in axillary shoot
formation depends on sequence of application in Miscanthus ogiformis ‘Giganthus’ // Plant
Cell, Tissue, Organ Cult. — 1995. — 41. — P. 165—170.
19. Panaia M., Senaratna T., Dixon K.W., Sivasithamparam A. The role of cytokinins and thidi-
azuron in the stimulation of somatic embryogenesis in key members of the Restionaceae //
Austral. J. Bot. — 2004. — 52. — P. 257—265.
20. Patnaik D., Khurana P. Wheat biotechnology: A minireview plant biotechnology // Electronic
J. Biotech. — 2001. — 4. — P. 74—102.
21. Sharma V., Hansch R., Mendel J. Influence of picloram and thidiazuron on high frequency
plant regeneration in elite cultivars of wheat with longterm retention of morphogenecity using
meristematic shoot segments // Plant Breed. — 2005. — 124, N 3. — P. 242—246.
22. Thomas J.C., Katterman F.R. Cytokinin activity induced by thidiazuron // Plant Physiol. —
1986. — 81. — P. 681—683.
23. Thomas T.D., Puthur J.T. Thidiazuron induced high frequency shoot organogenesis in callus
from Kigelia pinnata L. // Bot. Bull. Acad. Sin. — 2004. — 45. — P. 307—313.
24. Xueyan S., Desen L., Rongda Q. Thidiazuron promotes in vitro regeneration of wheat and bar-
ley // In vitro Cell Dev. Biol. — 2000. — 36, N 3. — P. 207—210.
25. Yaqubov N., Onde S., Osdemir B. The effects of thidiazuron on callus development and
organogenesis from mature embryos of selected Turkish bread and durum wheat varieties //
Proc. of the Balkan Sci. Conf. of Biol. — 2005. — P. 192—201.
Отримано 18.10.2010
ВЛИЯНИЕ ТИДИАЗУРОНА НА ПРОЦЕССЫ МОРФОГЕНЕЗА В КУЛЬТУРЕ IN
VITRO МЯГКОЙ ПШЕНИЦЫ
А.В. Бавол, О.В. Дубровная, И.И. Лялько, М.А. Зинченко
Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Исследовано влияние синтетического фитогормона — тидиазурона (ТДЗ) на образование
морфогенного каллюса из эксплантатов верхушки побега проростков пшеницы и регене-
рацию побегов. Установлено, что процессы морфогенеза зависят от концентрации ТДЗ в
питательной среде. ТДЗ концентрацией 0,25 мг/л стимулирует образование морфогенного
каллюса и регенерацию побегов мягкой пшеницы.
THE INFLUENCE OF THIDIAZURON ON PROCESSES OF MORPHOGENESIS IN
CULTURE IN VITRO OF BREAD WHEAT
A.V. Bavol, O.V. Dubrovna, I.I. Lyalko, M.O. Zinchenko
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
Influence of the synthetic phytohormone thidiazuron (TDZ) on formation of morphogenic callus
from explants of shoot apex of wheat seedlings and shoots regeneration has been investigated. It
is shown, that processes of morphogenesis are depended on TDZ concentration in a nutrient
medium. TDZ stimulated formation of morphogenic callus and regeneration of wheat shoots in
concentration of 0.25 mg/l.
Key words: Triticum aestivum L., thidiazuron, callusogenesis, shoots regeneration.
418
А.В. БАВОЛ, О.В. ДУБРОВНАЯ, И.И. ЛЯЛЬКО, М.А. ЗИНЧЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5
|