Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння
Вивчено вплив передпосівної обробки насіння сої специфічним для рослини екзогенним лектином на зміну ендогенної лектинової активності в різних органах рослин. Встановлено, що рівень лектинової активності у вегетативних і генеративних органах сої змінюється в різні фази вегетації й залежить від діючо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Физиология и биохимия культурных растений |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2011
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66438 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння / О.В. Кириченко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 6. — С. 520-526. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66438 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кириченко, О.В. 2014-07-15T16:47:08Z 2014-07-15T16:47:08Z 2011 Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння / О.В. Кириченко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 6. — С. 520-526. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66438 581.192 Вивчено вплив передпосівної обробки насіння сої специфічним для рослини екзогенним лектином на зміну ендогенної лектинової активності в різних органах рослин. Встановлено, що рівень лектинової активності у вегетативних і генеративних органах сої змінюється в різні фази вегетації й залежить від діючої концентрації екзогенного лектину. Показано, що високу продуктивність насіння мають рослини з високими показниками лектинової активності генеративних органів. Изучено влияние предпосевной обработки семян сои специфичным для растения экзогенным лектином на изменение эндогенной лектиновой активности в разных органах растений. Установлено, что уровень лектиновой активности в вегетативных и генеративных органах сои изменяется в разные фазы вегетации и зависит от действующей концентрации экзогенного лектина. Показано, что высокую продуктивность семян имеют растения с высокими показателями лектиновой активности генеративных органов. The influence of presowing soybean seeds treatment with plant specific lectin on alteration of endogenous lectin activity in different plant organs was studied. It was established that level of lectin activity in vegetative and generative plant organs had varied during different vegetation phases and depended on affected concentration of exogenous lectin. It was shown that high indices of lectin activity in generative organs have possessed with increased seed productivity. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология и биохимия культурных растений Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння Изменение эндогенной лектиновой активности растений сои при действии экзогенного лектина на семена Changes in endogenous lectin activity of soybean plants at seeds treatment with exogenous lectin Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння |
| spellingShingle |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння Кириченко, О.В. |
| title_short |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння |
| title_full |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння |
| title_fullStr |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння |
| title_full_unstemmed |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння |
| title_sort |
зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння |
| author |
Кириченко, О.В. |
| author_facet |
Кириченко, О.В. |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Физиология и биохимия культурных растений |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Изменение эндогенной лектиновой активности растений сои при действии экзогенного лектина на семена Changes in endogenous lectin activity of soybean plants at seeds treatment with exogenous lectin |
| description |
Вивчено вплив передпосівної обробки насіння сої специфічним для рослини екзогенним лектином на зміну ендогенної лектинової активності в різних органах рослин. Встановлено, що рівень лектинової активності у вегетативних і генеративних органах сої змінюється в різні фази вегетації й залежить від діючої концентрації екзогенного лектину. Показано, що високу продуктивність насіння мають рослини з високими показниками лектинової активності генеративних органів.
Изучено влияние предпосевной обработки семян сои специфичным для растения экзогенным лектином на изменение эндогенной лектиновой активности в разных органах растений. Установлено, что уровень лектиновой активности в вегетативных и генеративных органах сои изменяется в разные фазы вегетации и зависит от действующей концентрации экзогенного лектина. Показано, что высокую продуктивность семян имеют растения с высокими показателями лектиновой активности генеративных органов.
The influence of presowing soybean seeds treatment with plant specific lectin on alteration of endogenous lectin activity in different plant organs was studied. It was established that level of lectin activity in vegetative and generative plant organs had varied during different vegetation phases and depended on affected concentration of exogenous lectin. It was shown that high indices of lectin activity in generative organs have possessed with increased seed productivity.
|
| issn |
0522-9310 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66438 |
| citation_txt |
Зміна ендогенної лектинової активності рослин сої за дії екзогенного лектину на насіння / О.В. Кириченко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 6. — С. 520-526. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kiričenkoov zmínaendogennoílektinovoíaktivnostíroslinsoízadííekzogennogolektinunanasínnâ AT kiričenkoov izmenenieéndogennoilektinovoiaktivnostirasteniisoiprideistviiékzogennogolektinanasemena AT kiričenkoov changesinendogenouslectinactivityofsoybeanplantsatseedstreatmentwithexogenouslectin |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:19Z |
| _version_ |
1850528139526012928 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2011. Т. 43. № 6
УДК 581.192
ЗМІНА ЕНДОГЕННОЇ ЛЕКТИНОВОЇ АКТИВНОСТІ РОСЛИН СОЇ
ЗА ДІЇ ЕКЗОГЕННОГО ЛЕКТИНУ НА НАСІННЯ
О.В. КИРИЧЕНКО
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
e-mail: leki07@mail.ru
Вивчено вплив передпосівної обробки насіння сої специфічним для рослини ек-
зогенним лектином на зміну ендогенної лектинової активності в різних органах
рослин. Встановлено, що рівень лектинової активності у вегетативних і генера-
тивних органах сої змінюється в різні фази вегетації й залежить від діючої кон-
центрації екзогенного лектину. Показано, що високу продуктивність насіння
мають рослини з високими показниками лектинової активності генеративних
органів.
Ключові слова: лектин, соя, лектинова активність, листки, корені, бутони, врожай.
Фітолектини — вуглеводзв’язувальні білки, виявлені в більшості таксонів
вищих і нижчих рослин. У рослинному організмі лектини містяться в
насінні, де їх кількість може досягати 10—15 % загального вмісту запас-
них білків, а також у тканинах вегетативних і генеративних органів рос-
лин [2]. Щоб зрозуміти роль лектинів у процесі росту і розвитку рослин,
важливо дослідити їх вміст та активність у різних органах протягом ве-
гетаційного періоду. Встановлено різноманітність властивостей і вмісту
лектинів у різних тканинах однієї рослини [11], у різних органах росли-
ни протягом її індивідуального розвитку [11, 13, 21] та в рослинах різних
сортів одного виду [4, 11], що свідчить про виконання цими білками
певних функцій протягом онтогенезу і філогенезу рослин.
Через поширення та значний вміст лектинів у різних органах рос-
лин потрібно визначити їх фізіологічну роль у рослинному організмі, в
тім числі й за екзогенної дії на рослини. Ми довели, що в разі екзоген-
ного впливу специфічних лектинів на насіння сої та пшениці активуєть-
ся ріст, змінюються фізіолого-біохімічні показники розвитку рослин у
різні фази онтогенезу, підвищується їх продуктивність [17]. Встановлено
зміну ендогенної лектинової активності та зв’язок цього показника з
вмістом зелених фотосинтетичних пігментів листків, а також азотфіксу-
вальною активністю мікроорганізмів ризосфери ярої пшениці протягом
онтогенезу за дії аглютиніну пшеничних зародків на насіння [5].
Метою даної роботи було вивчення специфіки ендогенної лектино-
вої активності в різних органах сої (листки, корені, бутони) та дослід-
ження впливу екзогенного лектину сої за передпосівної обробки насіння
на зміну ендогенної лектинової активності вегетативних і генеративних
органів рослин.
© О.В. КИРИЧЕНКО, 2011
520
Методика
Об’єктами дослідження були рослини сої (Glicine max (L.) Merr.) сорту
Мар’яна селекції Iнституту фізіології рослин і генетики НАН України та
лектин насіння сої («Лектинотест», Львів). Рослини вирощували у вегета-
ційних умовах за природних освітлення й температури на ґрунтовому суб-
страті (ґрунт : пісок = 3 : 1) із поживною сумішшю Гельригеля (0,25 нор-
ми мінерального азоту) [8]. Насіння сої за 1 год до висівання обробляли
розчинами лектину сої концентраціями 500, 50 і 5 мкг/мл (дослідні варі-
анти) та водою (контрольний варіант). Для визначення лектинової актив-
ності в різних органах (листках, коренях, бутонах) рослини відбирали у
фази розвитку 4 справжніх листків (період початку активної азотфік-
сації) і бутонізації. Білки з гемаглютинувальною активністю виділяли
модифікованим нами [9] методом осадження етанолом [22]. Свіжий рос-
линний матеріал (1 г) екстрагували підкисленою (рН 4,0—4,5) дистильо-
ваною водою у співвідношенні 1 : 8 протягом 4 год за 37 °C та 20 год за
0 °C. Екстракт центрифугували (5000 g, 20 хв), з охолодженої (4 °C) над-
осадової рідини етанолом (–2 °C, кінцева концентрація 76 %) осаджува-
ли білкову фракцію. Після центрифугування (5500 g, 20 хв) осад збирали,
розчиняли його в 1 мл фізіологічного розчину і установлювали титр аг-
лютинації еритроцитів крові людини групи 0(I). Вміст білка в зразках
визначали за методикою Вітакер і Ейнер [26]. Величину, обернену до ти-
тру аглютинації, брали за фактичну лектинову активність (ФЛА), яку ви-
ражали в одиницях аглютинації (ОА) в 50 мкл розчину (АО/50 мкл). Пи-
тому лектинову активність (ПЛА), що як і титр аглютинації є відносним
показником вмісту лектину в зразках [11], обчислювали як аглютину-
вальну активність 1 мг білка і виражали в одиницях аглютинації на 1 мг
білка (ОА/мг). Вплив екзогенного лектину сої на ендогенну лектинову
активність оцінювали за зміною показника ПЛА у відсотках відносно
контролю.
Урожай сої визначали у фазу повної стиглості насіння.
Результати оброблено статистично за програмою Statgraphics Plus. У
таблицях наведено середньоарифметичні значення та їх стандартні по-
хибки.
Результати та обговорення
Дослідженням розподілу лектинової активності в надземній частині й
кореневій системі рослин у фазу розвитку 4 справжніх листків виявлено,
що в листках вона значно вища, ніж у коренях (табл. 1). У варіантах пе-
редпосівної обробки насіння лектином сої показник лектинової актив-
ності листків і коренів рослин збільшувався. Максимальну лектинову ак-
тивність листків сої, що перевищувала контрольний показник у 5,7 раза,
визначено у рослин варіанта використання для передпосівної обробки
насіння лектину концентрацією 500 мкг/мл. Ці рослини характеризува-
лись також максимальною ПЛА коренів (у 1,4 раза більшою від кон-
трольної). ПЛА листків сої у варіанті обробки насіння лектином концен-
трацією 50 мкг/мл перевищувала контрольне значення у 2,8 раза, тоді як
ПЛА коренів змінювалось значно менше. У варіанті з обробкою лекти-
ном мінімальної концентрації (5 мкг/мл) ПЛА листків і коренів переви-
щували контрольні значення відповідно в 3,4 та 1,2 раза (див. табл. 1).
Отже, у фазу розвитку 4 справжніх листків ендогенна лектинова ак-
тивність листків сої була істотно вищою, ніж коренів, що може підтвер-
521
ИЗМЕНЕНИЕ ЭНДОГЕННОЙ ЛЕКТИНОВОЙ АКТИВНОСТИ РАСТЕНИЙ СОИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
джували активну участь лектинів у метаболічних процесах, які відбува-
ються в надземній частині рослини [1, 4, 15, 23, 24]. Відомо, що лектини
беруть участь у структурній організації та функціонуванні фотосинтетич-
ного апарату рослин [1, 8, 11, 16], гормональній регуляції росту і розвит-
ку рослин унаслідок взаємодії з фітогормонами ауксинової й цитокініно-
вої природи [10, 23], функціонуванні транспортної системи, перенесенні
асимілятів по рослині [2, 4, 15, 20, 24]. Показано, що лектин вегетатив-
них тканин сої, здатний до гідрофобної взаємодії з білками, бере участь
у їх упакуванні й акумуляції у вакуолях клітин мезофілу листків [24]. Га-
лактозоспецифічні лектини, до яких належить і лектин сої [2], у резуль-
таті взаємодії з гліколіпідами мембран зміцнюють структуру тилакоїдів
хлоропластів, стабілізують мембранні структури листків [16]. Доведено,
що лектини входять до складу хлорофіл-білкових комплексів, а саме —
світлозбирального комплексу фотосистеми I, впливають на функціону-
вання ферментів фотосинтетичної асиміляції вуглецю [1, 8, 11].
Передпосівна обробка насіння сої специфічним для рослини лекти-
ном вірогідно посилює синтез ендогенного пулу лектинів у рослині, у
результаті чого підвищується ендогенна лектинова активність як у лист-
ках, так і в коренях рослин дослідних варіантів. Доказом цього можуть
бути отримані нами дані, які підтвердили активацію синтезу РНК і під-
вищення лектинової активності листків пшениці за дії аглютиніну пше-
ничних зародків на насіння [6]. Кількість лектинів у злаках збільшується
внаслідок їх синтезу de novo [12].
У фазу бутонізації сої (табл. 2) розподіл ендогенної лектинової ак-
тивності в різних органах рослин змінювався, однак зберігалась законо-
мірність, встановлена у фазу розвитку 4 справжніх листків: лектинова
активність листків була вищою за активність коренів. Для цієї фази роз-
витку порівняно з попередньою було характерним зниження ПЛА лист-
ків і підвищення ПЛА коренів. Так, у контрольному варіанті показники
522
Е.В. КИРИЧЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
ТАБЛИЦЯ 1. Вплив екзогенного лектину сої за передпосівної обробки насіння на ендогенну
лектинову активність різних органів рослин у фазу розвитку 4 справжніх листків
Фактична лектинова
активність Питома лектинова активність
Варіант
ОА/50 мкл ОА/мг білка %
Листки
Контроль (вода) 64 1053,5±0,5 100
Лектин, мкг/мл
500 256 5967,5±8,0* 566
50 256 2954,4±1,0* 280
5 256 3582,9±2,9* 340
Корені
Контроль (вода) 4 151,2±0,2 100
Лектин, мкг/мл
500 8 216,9±1,4* 144
50 8 172,4±0,1* 114
5 8 180,8±0,1* 120
П р и м і т к а. Тут і в табл. 2, 3: * — різниця порівняно з контролем вірогідна за Р < 0,05.
ПЛА листків сої в 1,5 раза зменшувались, у коренях — в 1,7 раза збіль-
шувались.
Для рослин дослідних варіантів (обробка насіння лектином сої кон-
центраціями 500, 50 і 5 мкг/мл) також відмічено зниження ПЛА листків
відповідно в 3,1; 3,8 та 5,8 раза порівняно з попередньою фазою розвит-
ку рослин. ПЛА коренів при цьому зростала в 4,2 раза у рослин варіанта
обробки насіння лектином концентрацією 500 мкг/мл і змінювалась
неістотно (в 1,1—1,3 раза) за концентрації лектину 50 і 5 мкг/мл. У рос-
лин, насіння яких обробляли лектином концентраціями 50 і 5 мкг/мл,
ПЛА коренів знижувалась порівняно з контролем і лише за дії лектину
максимальної концентрації — збільшувалась у 3,6 раза (див. табл. 2).
У варіантах з обробкою насіння сої лектином ЛА листків була мак-
симальною за концентрації лектину 500 мкг/мл, аналогічно, як і в попе-
редній фазі розвитку рослин (див. табл. 1). ПЛА листків цього варіанта
істотно перевищувала як показники ПЛА інших дослідних варіантів, так
і контрольні значення.
У фазу бутонізації сої порівняно з попередньою фазою розвитку
рослин зафіксовано значне підвищення лектинової активності в коренях
та її зниження в листках (див. табл. 2), що може свідчити про збільшен-
ня участі аглютинувальних білків у перенесенні фотоасимілятів з надзем-
ної частини рослин у корінь [2, 15, 18—20, 24]. Відомо, що з плазматич-
ною мембраною клітин сої міцно зв’язаний лектин, який бере активну
участь у транспортуванні сахарози [18, 19]. Наявність білків із лектиновою
523
ИЗМЕНЕНИЕ ЭНДОГЕННОЙ ЛЕКТИНОВОЙ АКТИВНОСТИ РАСТЕНИЙ СОИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
ТАБЛИЦЯ 2. Зміна лектинової активності різних органів рослин сої у фазу бутонізації за дії
екзогенного лектину сої на насіння
Фактична лектинова
активність Питома лектинова активність
Варіант
ОА/50 мкл ОА/мг білка %
Листки
Контроль (вода) 64 684,6±2,1 100
Лектин, мкг/мл
500 128 1896,2±8,1* 277
50 64 775,8±2,7* 113
5 32 618,4±1,7* 90
Бутони
Контроль (вода) 4 88,9±0,6 100
Лектин, мкг/мл
500 32 417,1±3,9* 470
50 4 81,2±0,2* 91
5 32 615,9±10,3* 693
Корені
Контроль (вода) 8 256,2±3,6 100
Лектин, мкг/мл
500 16 915,1±15,1* 357
50 4 190,9±5,3* 75
5 8 233,6±1,0* 91
активністю у флоемних тканинах (флоемні лектини) [15, 18, 25] і ксилем-
ному соку [4] рослин свідчить про їх участь у розвитку й функціонуванні
провідної системи рослин і передачі сигналів між органами із залученням
до дальнього транспорту по рослині не тільки сполук вуглеводної приро-
ди — первинних продуктів фотосинтезу, а й гормонів, білків, мРНК —
рістрегулювальних та інформаційних молекул [14, 15, 18—20, 25].
Одним із пояснень зниження ендогенної ЛА листків сої у фазу бу-
тонізації може бути її перерозподіл у надземній частині рослини, пов’я-
заний із закладанням і формуванням генеративних органів (бутонів,
квіток) [7].
Ми встановили (див. табл. 2) наявність лектинової активності в бу-
тонах рослин усіх варіантів досліду. ПЛА бутонів була значно нижчою за
ЛА листків сої: для рослин контрольного варіанта в 7,7 раза порівняно з
ПЛА листків та в 2,9 раза — порівняно з ПЛА коренів. Високу ЛА бу-
тонів зафіксовано у варіантах обробки насіння лектином концентра-
ціями 500 і 5 мкг/мл, причому за обробки 5 мкг/мл ЛА бутонів і листків
знаходилась на одному рівні, а за концентрації лектину 500 мкг/мл ПЛА
бутонів була нижчою в 4,6 раза, ніж листків і в 2,2 раза, ніж коренів. У
варіанті з обробкою насіння лектином концентрацією 5 мкг/мл ПЛА бу-
тонів у 2,6 раза перевищувала ПЛА коренів. У рослин цього варіанта в
разі зниження ПЛА листків і коренів істотно (в 6,9 раза) зростала ПЛА
генеративних органів.
Наявність ЛА бутонів сої та зниження ЛА листків може свідчити
про її перерозподіл між різними органами надземної частини рослин у
фазу бутонізації та участь лектинів у формуванні генеративних органів.
Високу лектинову активність мали рослини варіантів з обробкою насін-
ня лектином концентраціями 500 і 5 мкг/мл.
Отже, наведені результати вивчення ендогенної ЛА листків, коренів
та бутонів рослин сої за дії екзогенного лектину і без нього на різних
етапах вегетації (фаза розвитку 4 справжніх листків, фаза бутонізації)
підтверджують істотні зміни лектинової активності різних органів протя-
гом онтогенезу і можливу поліфункціональність лектину в рослинному
організмі.
Максимальну продуктивність сої отримано у варіанті з передпосів-
ною обробкою насіння лектином концентрацією 500 мкг/мл (табл. 3).
Рослини цього варіанта формували на 14 % більше насінин, ніж у кон-
тролі, і мали на 42 % більшу насіннєву продуктивність. У варіанті з
передпосівною обробкою насіння лектином мінімальної концентрації
(5 мкг/мл) отримано на 13 % більше насінин із рослини, ніж у контролі,
але їх маса була лише на 15 % більша за контрольний показник і на 23 %
524
Е.В. КИРИЧЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
ТАБЛИЦЯ 3. Вплив передпосівної обробки насіння сої лектином на формування насіннєвої
продуктивності рослин
Кількість насінин на рослину Маса насінин із рослини
Варіант
штук % г %
Контроль (вода) 12,9±0,6 100 2,02±0,07 100
Лектин, мкг/мл
500 14,7±1,1 114 2,86±0,54* 142
50 10,7±0,1 83 1,52±0,02 75
5 14,6±1,0 113 2,32±0,15* 115
менша за максимальну продуктивність у варіанті з обробкою насіння
лектином концентрацією 500 мкг/мл.
Порівняльним аналізом дії екзогенного лектину сої на ендогенну
ЛА рослин протягом вегетації з продуктивністю насіння сої виявлено,
що найвищу ЛА генеративних органів мали рослини варіантів з оброб-
кою насіння лектином концентраціями 500 і 5 мкг/мл (див. табл. 2); ці
рослини формували також однакову кількість насінин (14,7 і 14,6 штук
на рослину) (див. табл. 3). Стабільно висока ЛА надземної частини (ли-
стки, бутони) і кореневої системи рослин сої за дії максимальної кон-
центрації екзогенного лектину порівняно з іншими варіантами може свід-
чити про активну участь лектину в транспортних системах (перенесення
фотоасимілятів із листків у корені та мінеральних елементів із коренів у
листки) між надземною частиною й коренем. Це забезпечує оптималь-
ний розвиток рослин, інтенсивне формування генеративних органів і як
наслідок — максимальну продуктивність.
Отже, у процесі розвитку рослин сої ендогенна ЛА різних органів
змінюється, що свідчить про динамічність цього показника протягом ве-
гетації рослин. Екзогенний специфічний лектин у разі передпосівної об-
робки насіння забезпечує збільшення ендогенної ЛА. Рослини з високи-
ми показниками ендогенної лектинової активності генеративних органів
характеризуються високою насіннєвою продуктивністю.
1. Алексидзе Г.Я., Литвинов А.И., Выскребенцева Э.И. Модель организации на мембране
тилакоидов комплекса ферментов цикла Кальвина с участием лектина фотосистемы I //
Физиология растений. — 2002. — 49, № 1. — С. 155—159.
2. Антонюк В.О. Лектини та їх сировинні джерела. — Львів: ПП «Кварт», 2005. — 554 с.
3. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. —
Киев: Наук. думка, 1971. — 388 с.
4. Даскалюк Ю.О., Артеніє В.Г., Кириченко О.В. Лектинова активність білків пасоки Vitis
vinifera L. // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 4. — С. 460—464.
5. Кириченко О.В. Вплив передпосівної обробки насіння пшениці аглютиніном пшенич-
них зародків на вміст хлорофілу і лектинову активність у листках та азотфіксувальну
здатність ризосферних мікроорганізмів // Укр. біохім. журн. — 2008. — 80, № 1. —
С. 107—113.
6. Кириченко О.В., Тищенко О.М. Вплив екзогенного специфічного лектину на ендогенну
лектинову активність пшениці // Там само. — 2005. — 77, № 4. — С. 133—137.
7. Ковалева Л.В., Комарова Э.Н., Выскребенцева Э.И. Спорофитно-гаметофитные взаимо-
действия в системе пыльца—пестик // Физиология растений. — 1999. — 46, № 1. —
С. 98—101.
8. Комарова Э.Н., Выскребенцева Э.И., Трунова Т.И. Активность лектиноподобных белков
клеточных стенок и внешних мембран органелл и их связь с эндогенными лигандами
в проростках озимой пшеницы при холодовой адаптации // Там же. — 2003. — 50,
№ 4. — С. 511—516.
9. Маличенко С.М., Назаренко Н.И., Кириченко Е.В., Заец В.Н. Выделение лектинов из се-
мян и корней люпина (Lupinus luteus L.) и изучение некоторых их свойств // Физиоло-
гия и биохимия культ. растений. — 1994. — 26, № 3. — С. 252—256.
10. Шакирова Ф.М. Неспецифическая устойчивость растений к стрессовым факторам и ее
регуляция. — Уфа: Гилем, 2001. — 160 с.
11. Ямалеева А.А. Лектины растений и их биологическая роль. — Уфа: РИЦ Башк. ун-та,
2001. — 202 с.
12. Cammue B.P.A., Broekaert W.F., Kellens J.T.C. et al. Stress-induced accumulation of wheat
germ agglutinin and abscisic acid in roots of wheat seedlings // Plant Physiol. — 1989. — 91,
N 6. — P. 1432—1435.
13. Cammue B.P.A., Stinissen H.M., Peumans W.J. Lectin in vegetative tissues of adult barley
plants grown under field condition // Ibid. — 1985. — 78, N 3. — P. 384—387.
14. Giavalisco P., Kapitza K., Kolasa A. et al. Towards the proteome of Brassica napus phloem
sap // Proteomics. — 2006. — 6. — P. 896—909.
15. Gomez G., Torres H., Pallas V. Identification of translocatable RNA-binding phloem proteins
from melon, potential components of the long-distance RNA transport system // Plant J. —
2005. — 41. — P. 107—116.
525
ИЗМЕНЕНИЕ ЭНДОГЕННОЙ ЛЕКТИНОВОЙ АКТИВНОСТИ РАСТЕНИЙ СОИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
16. Hincha D.K., Bakaltcheva I., Schmitt J.M. Galactose-specific lectins protect isolated thylakoids
against freezethaw damage // Plant Physiol. — 1993. — 103, N 1. — P. 59—63.
17. Kyrychenko O.V. Practice of soybean and wheat lectins use for the plant growing // Problems
of biogeochemistry and geochemical ecology. — 2008. — 1, N 5. — P. 99—105.
18. Ohno Y., Naganuma T., Ogawa T., Muramoto K. Effect of lectins on transport of food factors
in caco-2 cell monolayers // J. Agr. Food Chem. — 2006. — 54. — P. 548—553.
19. Overvoorde P.J., Grimes H.D. Topographical analysis of the plasma membrane-associated
sucrose binding protein from soybean // J. Biol. Chem. — 1994. — 269, N 21. — P. 15154—
15161.
20. Owens R.A., Blackburn M., Ding B. Possible involvement of the phloem lectin in long-distance
viroid movement // Mol. Plant-Micr. Int. — 2001. — 14, N 7. — P. 905—909.
21. Raikhel N.V., Mishkind M.L., Palevitz B.A. Characterization of a wheat germ agglutinin-like
lectin from adult wheat plants // Planta. — 1984. — 164, N 1. — P. 55—61.
22. Rigas N., Osgood E. Purification and properties of the PHA of Paseolus vulgaris // J. Biol.
Chem. — 1955. — 212, N 2. — P. 607—615.
23. Rudiger H. Structure and function of plant lectins // Glycosciences. Status and perspectives /
Eds H.-J. Gabius, S. Gabius. — London; Glasgow; Weiheim; New York; Tokyo; Melbourne;
Madras: Chapman, Hall ITPC, 1997. — P. 415—438.
24. Spilatro S.R., Cochran G.R., Walker R.E. Characterization of new lectin of soybean vegetative
tissues // Plant Physiol. — 1996. — 110, N 3. — P. 825—834.
25. Van Damme E.J.M., Zhang W., Peumans W.J. Induction of cytoplasmic mannose-binding
jacalin-related lectins is a common phenomenon in cereals treated with jasmonate methyl
ester // Com. Appl. Biol. Sci. — 2004. — 69, N 1. — P. 23—32.
26. Whitaker J.R., Einar G. An absolute method for protein determination based on difference in
absorbance at 235 and 280 nm // Anal. Biochem. — 1980. — 109, N 1. — P. 156—159.
Отримано 08.06.2010
ИЗМЕНЕНИЕ ЭНДОГЕННОЙ ЛЕКТИНОВОЙ АКТИВНОСТИ РАСТЕНИЙ СОИ ПРИ
ДЕЙСТВИИ ЭКЗОГЕННОГО ЛЕКТИНА НА СЕМЕНА
Е.В. Кириченко
Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Изучено влияние предпосевной обработки семян сои специфичным для растения
экзогенным лектином на изменение эндогенной лектиновой активности в разных органах
растений. Установлено, что уровень лектиновой активности в вегетативных и генератив-
ных органах сои изменяется в разные фазы вегетации и зависит от действующей концен-
трации экзогенного лектина. Показано, что высокую продуктивность семян имеют расте-
ния с высокими показателями лектиновой активности генеративных органов.
CHANGES IN ENDOGENOUS LECTIN ACTIVITY OF SOYBEAN PLANTS UNDER
SEEDS TREATMENT WITH EXOGENOUS LECTIN
O.V. Kyrychenko
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
The influence of presowing soybean seeds treatment with plant specific lectin on alteration of
endogenous lectin activity in different plant organs was studied. It was established that level of
lectin activity in vegetative and generative plant organs had varied during different vegetation phas-
es and depended on affected concentration of exogenous lectin. It was shown that high indices of
lectin activity in generative organs have possessed with increased seed productivity.
Key words: lectin, soybean, lectin activity, leaves, roots, buds, harvest.
526
Е.В. КИРИЧЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
|