Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями
Досліджували вплив кліностатування на формування й функціонування симбіотичної системи люцерна посівна—Sinorhizobium meliloti. В умовах імітованої мікрогравітації протягом 48 діб після появи сходів ця система розвивалась і функціонувала без значних відхилень. Встановлено, що початкове пригнічення по...
Saved in:
| Published in: | Физиология и биохимия культурных растений |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66441 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями / А.В. Вітер, В.А. Доброскок, С.М. Маліченко, П.М. Маменко, І.Г. Хохлова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 6. — С. 540-546. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860111604979335168 |
|---|---|
| author | Вітер, А.В. Доброскок, В.А. Маліченко, С.М. Маменко, П.М. Хохлова, І.Г. |
| author_facet | Вітер, А.В. Доброскок, В.А. Маліченко, С.М. Маменко, П.М. Хохлова, І.Г. |
| citation_txt | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями / А.В. Вітер, В.А. Доброскок, С.М. Маліченко, П.М. Маменко, І.Г. Хохлова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 6. — С. 540-546. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Физиология и биохимия культурных растений |
| description | Досліджували вплив кліностатування на формування й функціонування симбіотичної системи люцерна посівна—Sinorhizobium meliloti. В умовах імітованої мікрогравітації протягом 48 діб після появи сходів ця система розвивалась і функціонувала без значних відхилень. Встановлено, що початкове пригнічення показників довжини міжвузлів, маси сухої речовини пагонів та азотфіксувальної активності в 28-добових рослин за умов кліностатування змінилося зростанням цих показників упродовж наступних 20 діб. Висловлено припущення, що інокуляція позитивно впливає на ріст і розвиток люцерни за умов кліностатування.
Исследовали влияние клиностатирования на формирование и функционирование симбиотической системы люцерна посевная — Sinorhizobium meliloti. В условиях имитированной микрогравитации на протяжении 48 сут после появления всходов эта система развивалась и функционировала без значительных отклонений. Установлено, что начальное угнетение показателей длины междоузлий, массы сухого вещества побегов и азотфиксирующей активности у 28-суточных растений при клиностатировании сменилось возрастанием этих показателей на протяжении следующих 20 сут. Высказано предположение о положительном влиянии инокуляции на рост и развитие люцерны в условиях клиностатирования.
Effect of clinorotation on forming and functioning of symbiotic system Medicago sativa L. — Sinorhizobium meliloti was investigated. This system developed and functioned without considerable deviations under simulated microgravity during 48 days after sprouting. Initial depression of internodes length, shoot dry weight and nitrogen-fixing ability in 28-day plants under clinorotation replaced with increase of these parameters in following 20 days. Inoculation impact on growth and development of clinorotated alfalfa is suggested being favourable.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2011. Т. 43. № 6
УДК 581.557:582.739
ВПЛИВ КЛІНОСТАТУВАННЯ НА СИМБІОЗ ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ
З РИЗОБІЯМИ
А.В. ВІТЕР,1 В.А. ДОБРОСКОК,1 С.М. МАЛІЧЕНКО,2 П.М. МАМЕНКО,2 І.Г. ХОХЛОВА1
1Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України
01014 Київ, вул. Тимірязєвська, 1
2Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
Досліджували вплив кліностатування на формування й функціонування сим-
біотичної системи люцерна посівна—Sinorhizobium meliloti. В умовах імітованої
мікрогравітації протягом 48 діб після появи сходів ця система розвивалась і
функціонувала без значних відхилень. Встановлено, що початкове пригнічення
показників довжини міжвузлів, маси сухої речовини пагонів та азотфіксуваль-
ної активності в 28-добових рослин за умов кліностатування змінилося зрос-
танням цих показників упродовж наступних 20 діб. Висловлено припущення,
що інокуляція позитивно впливає на ріст і розвиток люцерни за умов кліно-
статування.
Ключові слова: Medicago sativa L., Sinorhizobium meliloti, адаптація, азотфіксація,
кліностатування.
Відомо, що симбіотичні системи здатні розширювати або змінювати в
потрібний бік діапазони витривалості симбіонтів до різних чинників зов-
нішнього середовища [10]. Найповніше вивченими симбіозами за учас-
тю вищих рослин є арбускулярна мікориза і бобово-ризобіальні системи
[5, 8, 9, 13]. Вони цікаві тим, що приводять не тільки до істотних струк-
турних і функціональних перебудов окремих ділянок кореня, а й до змін
фізіологічного й алелопатичного станів макросимбіонта загалом [3, 4,
13, 14].
Зміну впливу сили тяжіння на організми, у тім числі й на рослини,
розглядають як один із фізичних стресорів, що спричинює низку спе-
цифічних і неспецифічних відповідей — структурних і функціональних
змін. Зміни в роботі геному викликають відхилення в розвитку окремих
клітин і цілого рослинного організму [15]. Дані, отримані в гравітаційно-
біологічних дослідженнях, далеко не завжди дають підстави для узагаль-
нень щодо ролі гравітаційного чинника в розвитку рослин. Саме тому ми
вважаємо, що залучення в дослідження якомога більшої кількості таксо-
номічних і екологічних груп видів дасть змогу вдосконалити теорію гра-
вітаційної біології.
На сьогодні проведено чимало досліджень із вивчення впливу мік-
рогравітації на прокаріотів [11], деякі модельні види грибів, представни-
ків численних відділів рослин, але переважно на тих, які належать до
кількох найпоширеніших родин покритонасінних [2]. А от відомості що-
до представників родини бобових майже відсутні.
© А.В. ВІТЕР, В.А. ДОБРОСКОК, С.М. МАЛІЧЕНКО, П.М. МАМЕНКО, І.Г. ХОХЛОВА, 2011
540
Метою наших досліджень було з’ясування дії кліностатування на
формування і функціонування симбіозу люцерни посівної з високоефек-
тивним штамом ризобій.
Методика
Експерименти проводили з люцерною посівною (Medicago sativa L.) сор-
ту Ярославна (насіння із селекційного розсадника Національного науко-
вого центру «Iнститут землеробства НААН України») та бульбочковими
бактеріями Sinorhizobium meliloti штаму 441 із музейної колекції IФРГ
НАН України.
Насіння стерилізували протягом 30 хв у 70 %-му етанолі, 3—4 рази
промивали стерильною водою, пророщували упродовж 2 діб у термостаті
за 24—26 °C й інокулювали суспензією 7-добової бактеріальної культури,
закладаючи одночасно варіанти з неінокульованим пророщеним насін-
ням. Відкаліброване пророщене насіння розкладали по 25 у скляні кон-
тейнери, заповнені базальтовим волокном марки «Grodan» (Нідерланди),
на глибину 1 см і вміщували їх ще на 2 доби у термостат — до появи схо-
дів. Протягом наступної доби проростки адаптували до умов кліностат-
ної кімнати (за цей час сім’ядольні листки етіольованих проростків зе-
леніли). Половину контейнерів з неінокульованими й інокульованими
рослинами люцерни залишали в умовах нерухомого контролю (стаціона-
ру), решту — встановлювали на кліностати (обертання навколо двох осей
з частотами 0,11 і 0,48 об/хв). Рівень освітлення становив близько 2,5 клк,
температура — 22—25 °C, тривалість кліностатування — 47 діб. Під час
висівання насіння й вирощування рослин їх поливали безазотним по-
живним середовищем [12], періодично доводячи вологість мінерального
субстрату до 60 % за масою.
Рослинний матеріал аналізували в такі строки (після появи схо-
дів/після встановлення на кліностат): 15/14 діб (поява двох справжніх
листків на більшості рослин), 28/27 (поява візуальних відмін між росли-
нами, необробленими й обробленими бульбочковими бактеріями), 48/47
(кінцевий термін для спостереження за рослинами в умовах кліностатної
кімнати). Визначали розміри пагонів, масу рослин, азотфіксувальну ак-
тивність і вміст нуклеїнових кислот у листках, проводили облік корене-
вих бульбочок.
Азотфіксувальну активність рослин визначали ацетиленовим мето-
дом [14]. Рослини вміщували у скляні флакони об’ємом 75 см3, що гер-
метично закривались, і створювали в них 10 %-ву концентрацію ацети-
лену. Після 24-годинної інкубації газову суміш аналізували на газовому
хроматографі Agilent Technologies 6850 з полуменево-іонізаційним детек-
тором. Гази розділяли на колонці (0,40 130 см) із Parapac N за темпе-
ратури 80 °С. Газоносієм був гелій (20 мл/хв). Об’єм аналізованої проби
газової суміші становив 1 см3, стандартом слугував чистий етилен.
Для визначення вмісту ДНК й РНК у листках їх фіксували рідким
азотом. Нуклеїнові кислоти екстрагували методом жорсткого хімічного
гідролізу. Гідролізати нуклеїнових кислот відокремлювали центрифугу-
ванням (8000 об/хв) протягом 30 хв. Вміст нуклеїнових кислот у надоса-
довій рідині вимірювали на спектрофотометрі СФ-26. Препарати нукле-
їнових кислот зі зразків виділяли, як описано у працях [6, 7].
Вміст фотосинтетичних пігментів у листках люцерни визначали
за методом Вельбурна [17] (екстинкцію вимірювали на спектрофото-
метрі Spekol 11).
541
ВЛИЯНИЕ КЛИНОСТАТИРОВАНИЯ НА СИМБИОЗ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
Біологічна повторність досліду 4-разова, аналітична 3-разова. Для
статистичної обробки даних використовували програмний додаток
Microsoft Excel.
Результати та обговорення
У попередніх дослідах ми встановили, що на відміну від сої (Glycine max
(L.) Merr.) люцерна посівна (Medicago sativa L.) задовільно витримувала
тривале кліностатування (близько 150 діб) навіть без належного забезпе-
чення мінеральними речовинами, хоча за цих умов росла слабо. Це мож-
на пояснити кращими механічними властивостями стебла люцерни і
здатністю до регенерації. До того ж ми переконалися, що дія імітованої
мікрогравітації протягом 20 діб не заважала розвитку в чашках Петрі ко-
лоній кількох видів азотфіксувальних бактерій, зокрема Sinorhizobium
meliloti штаму 441 [1]. В одному з наших дослідів люцерна посівна з іно-
кульованих проростків у кліностатованих пробірках на агаро-перлітній
суміші росла понад 100 діб, не поступаючись при цьому стаціонарному
контролю. Щоправда рослини формували не більш як 8 справжніх лист-
ків і були 14 см заввишки. Ці факти спонукали нас до ґрунтовнішого
вивчення азотфіксувального симбіозу люцерни за дії тривалого кліноста-
тування.
Важливими показниками росту люцерни є довжина стебла і міжвуз-
лів, а розвитку — кількість справжніх листків та формування на росли-
нах бічних гілок. На початку вегетації (15 діб після появи сходів) відмін
у габітусі рослин різних варіантів експерименту не виявлено. У 28-добо-
вих рослин за стаціонарних умов з інокуляцією середня довжина стебла
була на 79—102 % більшою. Середня кількість справжніх листків на рос-
лину збільшувалась у такому порядку: неінокульовані кліностатовані
(2,71±0,50) — неінокульовані контрольні (3,31±0,68) — інокульовані клі-
ностатовані (3,37±0,58) — інокульовані контрольні (4,05±0,05) рослини.
Через 48 діб після появи сходів стебла бактеризованих рослин були на-
багато довшими порівняно з необробленими: в контролі — в 5,6, на клі-
ностаті — в 4,5 раза. Аналогічна закономірність спостерігалась і щодо
кількості справжніх листків: цей показник був вищим відповідно в 2,1 і
2,4 раза. Не зафіксовано також істотних відмін зазначених показників як
у небактеризованих, так і бактеризованих рослин між варіантами стаціо-
нару і кліностатування (рисунок).
За результатами аналізів (таблиця) виявлено, що від 28- до 48-ї до-
би після появи сходів більшість параметрів розвитку рослин люцерни
змінювалась. Так, в усіх варіантах зменшувався вміст фотосинтетичних
пігментів за винятком хлорофілів а i b в рослинах люцерни, вирощених
із обробленого ризобіями насіння за стаціонарних умов. В інокульова-
них рослин стаціонару зменшувалось співвідношення між масою абсо-
лютно сухої речовини надземних частин і коренів. Спостерігалася тен-
денція до зниження відношення сумарного вмісту хлорофілів а i b до
каротиноїдів у стаціонарі без обробки насіння бактеріями, а також довжи-
ни міжвузлів неінокульованих рослин усіх варіантів.
Кліностатування призводило до зменшення кількості бульбочок у
28-добових небактеризованих рослин, які спонтанно заражувались ризо-
біями (на 62 %), у них збільшувалось співвідношення між масами сухих
речовин пагонів і коренів (в 1,65 раза), вміст каротиноїдів (на 44 %) та
РНК (на 8 %) у листках порівняно з контролем. У разі інокуляції про-
542
А.В. ВИТЕР, В.А. ДОБРОСКОК, С.М. МАЛИЧЕНКО И ДР.
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
рощеного насіння в цей період за кліностатування підвищувався лише
вміст РНК у листках (на 14 %), решта ж показників залишалися незмін-
ними або ж знижувались: довжина міжвузлів та маса абсолютно сухої ре-
човини пагонів — на 40 %, вміст РНК в листках — на 5, ДНК і хлоро-
філу а — на 14, співвідношення вмісту хлорофілів а i b — на 9 %.
Через 48 діб після появи сходів в умовах імітованої мікрогравітації
ми виявили зниження в листках рослин, інокульованих S. meliloti, вмісту
хлорофілу а (на 26 %), каротиноїдів (на 29 %), підвищення вмісту хлоро-
філів а (на 97 %) і b (на 106 %) у варіанті без інокуляції та збільшення
кількості бульбочок на бактеризованих коренях (на 104 %). Співвідно-
шення мас сухої речовини надземних частин і коренів під дією кліноста-
тування збільшувалось у 2,2 раза незалежно від обробки пророщеного
насіння ризобіями, вмісту суми хлорофілів а+b й каротиноїдів у неіно-
кульованих рослин — на 147, в інокульованих — на 74 %.
Слід наголосити, що за імітації мікрогравітації у 28-добових (після
появи сходів) рослин ацетиленвідновлювальна активність була у 3,3 ра-
за нижчою, а в 48-добових, навпаки — в 1,4 раза вищою порівняно з
контролем. Це дає підстави вважати, що кліностатування істотно пригні-
чує формування симбіотичної системи протягом першого місяця веге-
тації; в наступні дві декади відбувається адаптація кореневих бульбочок
й азотфіксувальна активність посилюється.
Обробка пророщеного насіння суспензією S. meliloti штаму 441 по-
зитивно впливала на більшість показників росту і розвитку люцерни не-
залежно від того, піддавалися чи не піддавалися рослини кліностатуван-
ню. Здебільшого ефект стимулювання виявлявся вже через 1 міс після
посіву і ставав візуально помітним до кінця 4-ї декади вирощування рос-
лин. Втім зафіксовано й окремі винятки: листки інокульованих 28-добо-
вих (після появи сходів) рослин містили значно менше ДНК (у конт-
ролі — на 26, на кліностаті — на 33 %) і каротиноїдів (на кліностаті —
на 37 %). Підвищення вмісту РНК/ДНК може свідчити про активацію
експресії геному рослин за умов кліностатування. Співвідношення вміс-
ту хлорофілів а і b в листках кліностатованих рослин за обробки ризо-
біями було на 19 % нижчим, ніж без неї.
Отже, експериментально доведено, що в разі симбіотрофного азот-
ного живлення можлива доволі тривала вегетація люцерни посівної за
543
ВЛИЯНИЕ КЛИНОСТАТИРОВАНИЯ НА СИМБИОЗ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
Динаміка розвитку рослин люцерни:
а — висота рослин, см; б — кількість справжніх листків (шт.); 1, 2 — контроль відповідно без інокуляції
та з інокуляцією; 3, 4 — кліностатування відповідно без інокуляції та з інокуляцією
544
А.В. ВИТЕР, В.А. ДОБРОСКОК, С.М. МАЛИЧЕНКО И ДР.
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
впливу імітованої мікрогравітації. Без інокуляції пророщеного насіння
ефективним штамом бульбочкових бактерій стан рослин від 15- до 48-ї
доби після появи сходів погіршувався. Виявлено, що на початку виро-
щування кліностатування може дещо пригнічувати морфологічні й біо-
хімічні показники рослин люцерни посівної. В окремих випадках ін-
дукований розвиток кореневих бульбочок супроводжується відносно
сильнішою депресією порівняно з варіантом без кліностатування. Оче-
видно, це пов’язано з певною затратою енергетичних ресурсів, не-
обхідних для формування симбіозу. Пізніше (через 48 діб після появи
сходів) відмінності між кліностатованими й некліностатованими рослина-
ми в багатьох випадках зменшуються. Можна припустити, що у віці 1 міс
і більше симбіотична система бобова рослина—ризобії бере участь в
адаптаційних процесах у відповідь на дію кліностатування. Виконані
дослідження дають підстави стверджувати доцільність використання
ефективних штамів S. meliloti як засобу забезпечення живлення люцер-
ни азотом за мікрогравітаційних умов.
1. Вітер А.В., Елланська Н.Е., Хохлова І.Г., Юношева О.П. Вплив факторів кліностатуван-
ня на ріст колоній азотфіксувальних мікроорганізмів // Наук. вісн. НУБіП. — 2009. —
140. — С. 47—54.
2. Кордюм Е.Л., Сытник К.М., Белявская Н.А. и др. Современные проблемы космической
клеточной фитобиологии. — М.: Наука, 1994. — 294 с.
3. Коць С.Я., Береговенко С.К., Кириченко Е.В., Мельникова Н.Н. Особенности взаимодей-
ствия растений и азотфиксирующих микроорганизмов. — Киев: Наук. думка, 2007. —
316 с.
4. Кругова Е.Д. Специфические стратегии клубеньковых и фитопатогенных бактерий при
инфицировании растений // Физиология и биохимия культ. растений. — 2009. — 41,
№ 1. — С. 3—15.
5. Лабутова Н.М. Взаимоотношение эндомикоризных грибов с микроорганизмами ризо-
сферы // Микология и фитопатология. — 2009. — 43, № 1. — С. 3—19.
6. Мартыненко Е.И., Кириленко Т.К., Алхимова Е.Г. Метод выделения ДНК из растений //
Доп. НАН України. — 2004. — № 7. — С. 171—174.
7. Мартиненко О.І., Кириленко Т.К., Бруяка О.П., Алхімова О.Г. Спосіб одержання ДНК у
біологічних об’єктів // Деклараційний патент на корисну модель. — 2006. — Бюл. № 7.
8. Мильто Н.И. Клубеньковые бактерии и продуктивность бобовых растений. — Минск:
Наука и техника, 1982. — 296 с.
9. Мишустин Е.Н., Шильникова В.К. Клубеньковые бактерии и инокуляционный про-
цесс. — М.: Наука, 1973. — 288 с.
10. Одум Ю. Основы экологии / Пер. с англ. — М.: Мир, 1975. — 741 с.
11. Попова А.Ф. Гравічутливість одноклітинних організмів: Автореф. дис. … д-ра біол. на-
ук. — Київ, 2000. — 39 с.
12. Шильникова В.К., Нестерова Н.М. Влияние кислотности среды на процесс инфициро-
вания клевера клубеньковыми бактериями // Изв. АН СССР. Сер. биологическая. —
1969. — № 3. — С. 445—448.
13. Field B., Jordan F., Osbourn A. First encounters — deployment of defence-related natural
products by plants // New Phytol. — 2006. — 172, N 2. — P. 193—207.
14. Hardy R.W.F., Holston R.D., Jackson E.K., Burns R.C. The acetylene-ethylene assay for N2
fixation: laboratory and field evalution // Plant Physiol. — 1968. — 43, N 8. — P. 1185—1207.
15. Kordyum E.L. Plant cells in microgravity and under clinostating // Intern. Rev. in Cytol. —
1997. — 171. — P. 1—78.
16. Rhizobiaceae: молекулярная биология бактерий, взаимодействующих с растениями /
Под ред. Г. Спайка, А. Кондороши, П. Хукаса / Пер. с англ. — СПб, 2002. — 567 с.
17. Wellburn A.R. The spectral determination of chlorophylls a and b, as well as carotenoids, using
various solvents with spectrophotometers of different resolutions // J. Plant Physiol. — 1994. —
144, N 3. — P. 307—313.
Отримано 24.09.2010
545
ВЛИЯНИЕ КЛИНОСТАТИРОВАНИЯ НА СИМБИОЗ
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
ВЛИЯНИЕ КЛИНОСТАТИРОВАНИЯ НА СИМБИОЗ ЛЮЦЕРНЫ ПОСЕВНОЙ
С РИЗОБИЯМИ
А.В. Витер,1 В.А. Доброскок,1 С.М. Маличенко,2 П.Н. Маменко,2 И.Г. Хохлова1
1Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко Национальной академии наук
Украины, Киев
2Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Исследовали влияние клиностатирования на формирование и функционирование симби-
отической системы люцерна посевная — Sinorhizobium meliloti. В условиях имитированной
микрогравитации на протяжении 48 сут после появления всходов эта система развивалась
и функционировала без значительных отклонений. Установлено, что начальное угнетение
показателей длины междоузлий, массы сухого вещества побегов и азотфиксирующей ак-
тивности у 28-суточных растений при клиностатировании сменилось возрастанием этих
показателей на протяжении следующих 20 сут. Высказано предположение о положитель-
ном влиянии инокуляции на рост и развитие люцерны в условиях клиностатирования.
EFFECT OF CLINOROTATION ON SYMBIOSIS OF ALFALFA AND RHIZOBIA
A.V. Viter,1 V.A. Dobroskok,1 S.M. Malichenko,2 P.M. Mamenko,2 I.G. Khokhlova1
1M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
1 Tymiryazyevska St., Kyiv, 01014, Ukraine
2Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
Effect of clinorotation on forming and functioning of symbiotic system Medicago sativa L. —
Sinorhizobium meliloti was investigated. This system developed and functioned without consider-
able deviations under simulated microgravity during 48 days after sprouting. Initial depression of
internodes length, shoot dry weight and nitrogen-fixing ability in 28-day plants under clinorota-
tion replaced with increase of these parameters in following 20 days. Inoculation impact on growth
and development of clinorotated alfalfa is suggested being favourable.
Key words: Medicago sativa L., Sinorhizobium meliloti, adaptation, nitrogen fixation, clinorotation.
546
А.В. ВИТЕР, В.А. ДОБРОСКОК, С.М. МАЛИЧЕНКО И ДР.
Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66441 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0522-9310 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:55Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вітер, А.В. Доброскок, В.А. Маліченко, С.М. Маменко, П.М. Хохлова, І.Г. 2014-07-15T16:57:26Z 2014-07-15T16:57:26Z 2011 Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями / А.В. Вітер, В.А. Доброскок, С.М. Маліченко, П.М. Маменко, І.Г. Хохлова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 6. — С. 540-546. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66441 581.557:582.739 Досліджували вплив кліностатування на формування й функціонування симбіотичної системи люцерна посівна—Sinorhizobium meliloti. В умовах імітованої мікрогравітації протягом 48 діб після появи сходів ця система розвивалась і функціонувала без значних відхилень. Встановлено, що початкове пригнічення показників довжини міжвузлів, маси сухої речовини пагонів та азотфіксувальної активності в 28-добових рослин за умов кліностатування змінилося зростанням цих показників упродовж наступних 20 діб. Висловлено припущення, що інокуляція позитивно впливає на ріст і розвиток люцерни за умов кліностатування. Исследовали влияние клиностатирования на формирование и функционирование симбиотической системы люцерна посевная — Sinorhizobium meliloti. В условиях имитированной микрогравитации на протяжении 48 сут после появления всходов эта система развивалась и функционировала без значительных отклонений. Установлено, что начальное угнетение показателей длины междоузлий, массы сухого вещества побегов и азотфиксирующей активности у 28-суточных растений при клиностатировании сменилось возрастанием этих показателей на протяжении следующих 20 сут. Высказано предположение о положительном влиянии инокуляции на рост и развитие люцерны в условиях клиностатирования. Effect of clinorotation on forming and functioning of symbiotic system Medicago sativa L. — Sinorhizobium meliloti was investigated. This system developed and functioned without considerable deviations under simulated microgravity during 48 days after sprouting. Initial depression of internodes length, shoot dry weight and nitrogen-fixing ability in 28-day plants under clinorotation replaced with increase of these parameters in following 20 days. Inoculation impact on growth and development of clinorotated alfalfa is suggested being favourable. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология и биохимия культурных растений Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями Влияние клиностатирования на симбиоз люцерны посевной с ризобиями Effect of clinorotation on symbiosis of alfalfa and rhizobia Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями Вітер, А.В. Доброскок, В.А. Маліченко, С.М. Маменко, П.М. Хохлова, І.Г. |
| title | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями |
| title_alt | Влияние клиностатирования на симбиоз люцерны посевной с ризобиями Effect of clinorotation on symbiosis of alfalfa and rhizobia |
| title_full | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями |
| title_fullStr | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями |
| title_full_unstemmed | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями |
| title_short | Вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями |
| title_sort | вплив кліностатування на симбіоз люцерни посівної з ризобіями |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66441 |
| work_keys_str_mv | AT víterav vplivklínostatuvannânasimbíozlûcerniposívnoízrizobíâmi AT dobroskokva vplivklínostatuvannânasimbíozlûcerniposívnoízrizobíâmi AT malíčenkosm vplivklínostatuvannânasimbíozlûcerniposívnoízrizobíâmi AT mamenkopm vplivklínostatuvannânasimbíozlûcerniposívnoízrizobíâmi AT hohlovaíg vplivklínostatuvannânasimbíozlûcerniposívnoízrizobíâmi AT víterav vliânieklinostatirovaniânasimbiozlûcernyposevnoisrizobiâmi AT dobroskokva vliânieklinostatirovaniânasimbiozlûcernyposevnoisrizobiâmi AT malíčenkosm vliânieklinostatirovaniânasimbiozlûcernyposevnoisrizobiâmi AT mamenkopm vliânieklinostatirovaniânasimbiozlûcernyposevnoisrizobiâmi AT hohlovaíg vliânieklinostatirovaniânasimbiozlûcernyposevnoisrizobiâmi AT víterav effectofclinorotationonsymbiosisofalfalfaandrhizobia AT dobroskokva effectofclinorotationonsymbiosisofalfalfaandrhizobia AT malíčenkosm effectofclinorotationonsymbiosisofalfalfaandrhizobia AT mamenkopm effectofclinorotationonsymbiosisofalfalfaandrhizobia AT hohlovaíg effectofclinorotationonsymbiosisofalfalfaandrhizobia |