Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення

У вегетаційних дослідах показано, що застосування комплексних мікродобрив рексолін АВС і реаком-СР-зерно та колоїдного розчину біогенних металів для передпосівної обробки насіння озимої пшениці м’якої сорту Смуглянка і твердої сорту Лагуна сприяє поліпшенню їх фосфорного живлення внаслідок активнішо...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2013
Main Authors: Давидова, О.Є., Аксиленко, М.Д., Мокринський, В.М., Гаєвський, А.П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України 2013
Series:Физиология и биохимия культурных растений
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66471
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення / О.Є. Давидова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринський, А.П. Гаєвський // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 2. — С. 127-137. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66471
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-664712025-02-23T18:21:35Z Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення Влияние комплексных хелатных микроудобрений и коллоидного раствора биогенных металлов на адаптацию растений пшеницы к условиям дефицита фосфорного питания Influence of complex chelate microfertilizers and colloid solution of biogenous metals on wheat plants adaptation to phosphorus nutrition deficite Давидова, О.Є. Аксиленко, М.Д. Мокринський, В.М. Гаєвський, А.П. У вегетаційних дослідах показано, що застосування комплексних мікродобрив рексолін АВС і реаком-СР-зерно та колоїдного розчину біогенних металів для передпосівної обробки насіння озимої пшениці м’якої сорту Смуглянка і твердої сорту Лагуна сприяє поліпшенню їх фосфорного живлення внаслідок активнішого використання фосфору важкорозчинних ґрунтових мінеральних фосфатів, формування більш розгалуженої й фізіологічно активної кореневої системи, збільшення виділення нею органічних кислот. В вегетационных опытах показано, что применение комплексных микроудобрений рексолин АВС и реаком-СР-зерно, а также коллоидного раствора биогенных металлов для предпосевной обработки семян озимой пшеницы мягкой сорта Смуглянка и твердой сорта Лагуна способствует улучшению их фосфорного питания вследствие более активного использования фосфора труднорастворимых почвенных минеральных фосфатов, формирования более разветвленной и физиологически активной корневой системы, увеличения выделения ею органических кислот. In pot experiments it was shown that using of complex microfertilizers rexolin ABC, reacom-SRzerno and colloid solution of biogenous metals for presowing treatment of winter bread wheat (cultivar Smuglianka) and durum wheat (cultivar Laguna) seeds improved plants phosphorus nutrition due to more active utilization of hardsoluble soil mineral phosphates and forming of more branching and physiological active roots, more intensive organic acids exudation. 2013 Article Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення / О.Є. Давидова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринський, А.П. Гаєвський // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 2. — С. 127-137. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66471 631.53.027.2+631.81.095.337 uk Физиология и биохимия культурных растений application/pdf Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У вегетаційних дослідах показано, що застосування комплексних мікродобрив рексолін АВС і реаком-СР-зерно та колоїдного розчину біогенних металів для передпосівної обробки насіння озимої пшениці м’якої сорту Смуглянка і твердої сорту Лагуна сприяє поліпшенню їх фосфорного живлення внаслідок активнішого використання фосфору важкорозчинних ґрунтових мінеральних фосфатів, формування більш розгалуженої й фізіологічно активної кореневої системи, збільшення виділення нею органічних кислот.
format Article
author Давидова, О.Є.
Аксиленко, М.Д.
Мокринський, В.М.
Гаєвський, А.П.
spellingShingle Давидова, О.Є.
Аксиленко, М.Д.
Мокринський, В.М.
Гаєвський, А.П.
Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
Физиология и биохимия культурных растений
author_facet Давидова, О.Є.
Аксиленко, М.Д.
Мокринський, В.М.
Гаєвський, А.П.
author_sort Давидова, О.Є.
title Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
title_short Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
title_full Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
title_fullStr Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
title_full_unstemmed Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
title_sort вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення
publisher Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
publishDate 2013
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66471
citation_txt Вплив комплексних хелатних мікродобрив і колоїдного розчину біогенних металів на адаптацію рослин пшениці до умов дефіциту фосфорного живлення / О.Є. Давидова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринський, А.П. Гаєвський // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 2. — С. 127-137. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series Физиология и биохимия культурных растений
work_keys_str_mv AT davidovaoê vplivkompleksnihhelatnihmíkrodobrivíkoloídnogorozčinubíogennihmetalívnaadaptacíûroslinpšenicídoumovdefícitufosfornogoživlennâ
AT aksilenkomd vplivkompleksnihhelatnihmíkrodobrivíkoloídnogorozčinubíogennihmetalívnaadaptacíûroslinpšenicídoumovdefícitufosfornogoživlennâ
AT mokrinsʹkijvm vplivkompleksnihhelatnihmíkrodobrivíkoloídnogorozčinubíogennihmetalívnaadaptacíûroslinpšenicídoumovdefícitufosfornogoživlennâ
AT gaêvsʹkijap vplivkompleksnihhelatnihmíkrodobrivíkoloídnogorozčinubíogennihmetalívnaadaptacíûroslinpšenicídoumovdefícitufosfornogoživlennâ
AT davidovaoê vliâniekompleksnyhhelatnyhmikroudobrenijikolloidnogorastvorabiogennyhmetallovnaadaptaciûrastenijpšenicykusloviâmdeficitafosfornogopitaniâ
AT aksilenkomd vliâniekompleksnyhhelatnyhmikroudobrenijikolloidnogorastvorabiogennyhmetallovnaadaptaciûrastenijpšenicykusloviâmdeficitafosfornogopitaniâ
AT mokrinsʹkijvm vliâniekompleksnyhhelatnyhmikroudobrenijikolloidnogorastvorabiogennyhmetallovnaadaptaciûrastenijpšenicykusloviâmdeficitafosfornogopitaniâ
AT gaêvsʹkijap vliâniekompleksnyhhelatnyhmikroudobrenijikolloidnogorastvorabiogennyhmetallovnaadaptaciûrastenijpšenicykusloviâmdeficitafosfornogopitaniâ
AT davidovaoê influenceofcomplexchelatemicrofertilizersandcolloidsolutionofbiogenousmetalsonwheatplantsadaptationtophosphorusnutritiondeficite
AT aksilenkomd influenceofcomplexchelatemicrofertilizersandcolloidsolutionofbiogenousmetalsonwheatplantsadaptationtophosphorusnutritiondeficite
AT mokrinsʹkijvm influenceofcomplexchelatemicrofertilizersandcolloidsolutionofbiogenousmetalsonwheatplantsadaptationtophosphorusnutritiondeficite
AT gaêvsʹkijap influenceofcomplexchelatemicrofertilizersandcolloidsolutionofbiogenousmetalsonwheatplantsadaptationtophosphorusnutritiondeficite
first_indexed 2025-11-24T09:49:29Z
last_indexed 2025-11-24T09:49:29Z
_version_ 1849664753602920448
fulltext УДК 631.53.027.2+631.81.095.337 ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ХЕЛАТНИХ МІКРОДОБРИВ І КОЛОЇДНОГО РОЗЧИНУ БІОГЕННИХ МЕТАЛІВ НА АДАПТАЦІЮ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ДО УМОВ ДЕФІЦИТУ ФОСФОРНОГО ЖИВЛЕННЯ О.Є. ДАВИДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСЬКИЙ, А.П. ГАЄВСЬКИЙ Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України 02094 Київ, вул. Мурманська, 1 e-mail: kukchar@bpci.kiev.ua У вегетаційних дослідах показано, що застосування комплексних мікродобрив рексолін АВС і реаком-СР-зерно та колоїдного розчину біогенних металів для передпосівної обробки насіння озимої пшениці м’якої сорту Смуглянка і твердої сорту Лагуна сприяє поліпшенню їх фосфорного живлення внаслідок активнішо- го використання фосфору важкорозчинних ґрунтових мінеральних фосфатів, формування більш розгалуженої й фізіологічно активної кореневої системи, збільшення виділення нею органічних кислот. Ключові слова: Triticum aestivum L., Triticum durum L., пшениця, мікродобрива, фосфорне живлення, трикальційфосфат. Дефіцит фосфорного живлення рослин є однією з найактуальніших про- блем рослинництва в багатьох країнах світу, в тім числі й Україні. Тільки на 47 % площі вітчизняних орних земель вміст рухомого фосфору пере- вищує 10 мг Р2О5 на 100 г ґрунту, а 30 % цих площ відповідає оптималь- ному рівню забезпеченості фосфором зернових культур — 12—14 мг Р2О5 на 100 г ґрунту [10]. У цій ситуації перспективними є всі селекційні ро- боти, технологічні прийоми і хіміко-біологічні засоби, спрямовані на мобілізацію рослинами фосфору важкорозчинних і залишкових ґрунто- вих фосфатів, вміст яких в основних типах ґрунтів України сягає 3—4 т Р2О5 на 1 га орного шару і до 22,9 т Р2О5 на 1 га метрового шару. Пшениця належить до культур, дуже чутливих до рівня фосфорно- го живлення і потерпає від його дефіциту з істотними негативними наслідками [14, 15]. Знання адаптивних реакцій пшениці на дефіцит фо- сфорного живлення [6, 24] (посилення ексудації кореневою системою кислих фосфатаз, органічних кислот, збільшення робочої вбирної по- верхні та фізіологічної активності кореневої системи [17—20, 22, 23], увімкнення антиоксидантних ензимних систем тощо), а також наявність у ґрунтах України значних запасів валового, практично недоступного для рослин, фосфору відкриває реальні можливості зменшення дефіциту фо- сфору в живленні пшениці шляхом розробки хіміко-біологічних засобів. Застосування останніх сприятиме поліпшенню фосфорного живлення рослин унаслідок використання ними фосфору важкорозчинних ґрунто- вих мінеральних і органічних фосфатів, підвищенню коефіцієнтів вико- ристання елементів живлення. ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2013. Т. 45. № 2 127 © О.Є. ДАВИДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСЬКИЙ, А.П. ГАЄВСЬКИЙ, 2013 Сучасні сорти пшениці, здебільшого середньо- та короткостеблові, з поліпшеними морфологічними, агробіологічними та господарсько-еко- номічними ознаками і властивостями, вимогливіші до умов живлення, продуктивно використовують поживні макро- та мікроелементи, вологу, тому потребують ефективних сучасних комплексних мікродобрив [9, 13]. Особливо цікавими для рослинництва є отримані за ерозійно-вибуховою технологією аніоноподібні висококоординовані аквахелати наночасточок біогенних металів вітчизняного виробництва. Це обумовлено їх низькою токсичністю, доброю сумісністю з живою клітиною, антиоксидантними властивостями [1, 2]. Такі препарати в умовах дефіциту фосфору мають позитивно впливати на розвиток і фізіологічну активність кореневої си- стеми, інтенсивність ексудації нею кислих фосфатаз, органічних кислот, на процес фотосинтезу, виявляти антиоксидантну дію і тим самим забез- печувати підвищення засвоєння й виносу рослинами фосфору з ґрунту і добрив, сприяти отриманню високих урожаїв якісного конкурен- тоспроможного зерна. Метою роботи було вивчення впливу сучасних комплексних мікро- добрив та нанопрепаратів біогенних металів на адаптацію рослин пше- ниці до умов дефіциту фосфорного живлення. Методика Об’єктом досліджень була озима пшениця м’яка сорту Смуглянка та тверда сорту Лагуна. У вегетаційних дослідах для передпосівної обробки насіння застосовано хелатні комплексні мікродобрива рексолін АВС («Акзо-Нобель», Голландія) в дозах 200 і 400 г/т, реаком-СР-зерно (НВЦ «Реаком», Україна) в дозах 3 і 4 л/т [2, 3], а також суміш колоїдних роз- чинів біогенних металів (Cu, Zn, Mg, Mn, Fe, Co) з розміром наночас- точок 50—100 нм (ТОВ «Наноматеріали та нанотехнології», Україна) [1, 12, 16, 21]. При застосуванні колоїдних розчинів на 1 т насіння витрача- лось Fe, Zn, Mn, Mg — по 300 мг, Сu — 80 мг, Со — 30 мг. Комплексні добрива вносили безпосередньо в робочий розчин із протруйником максим стар 0,25 FS (1,5 л/т). Оброблене методом напіввологого протруювання насіння пророщували 24 год при 26 оС і ви- саджували у вегетаційні посудини місткістю 3 л з 2,4 кг кварцового відмитого від фосфатів піску, вологість — 70 % ПВ. Число рослин на по- судину — 15, повторність дослідів — 12-разова, тривалість дослідів — 21 доба для м’якої і 28 діб — для твердої пшениці. Поживне середовище — Хогланда—Арнона за відсутності сполук фосфору [5]. Джерело фосфо- ру — трикальційфосфат, один із найпоширеніших важкорозчинних ґрун- тових мінеральних фосфатів, який вводили безпосередньо у піщаний субстрат. У 21- та 28-добових рослин визначали інтенсивність кореневої ек- судації кислот за методом Коренмана [8]; вміст малонового діальдегіду (МДА) — за методикою [11]; сухої речовини — термогравіметричним ме- тодом; загального фосфору — після мокрого озолення — фотометрично за Деніже в модифікації Левицької [4], хлорофілів а, b i загальний вміст каротиноїдів — за методом Велбурна [25]. Пігменти екстрагували диме- тилсульфоксидом. Морфологічні показники кореневої системи визначали після фар- бування її в 0,1 %-му водному розчині фуксину, площу робочої вбирної поверхні кореневої системи — за методом Сабініна і Колосова [4]. Ре- 128 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ, А.П. ГАЕВСКИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 зультати оброблено статистично методом дисперсійного аналізу з вико- ристанням комп’ютерних програм Excel та Agrostаt. Результати та обговорення У двох вегетаційних дослідах (кожен проведено тричі) досліджено вплив передпосівної обробки насіння пшениці м’якої сорту Смуглянка та твер- дої сорту Лагуна мікродобривами рексолін АВС і реаком-СР-зерно, а та- кож сумішшю колоїдних розчинів біогенних металів на здатність рос- лин пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату. Згідно з даними табл. 1, застосування рексоліну АВС у рекомендованих дозах практично не вплинуло на накопичення сухої речовини рослинами пше- ниці сорту Смуглянка. Реаком-СР-зерно забезпечив підвищення маси надземної частини рослин на 9—13, кореневої системи — на 17—24, цілої рослини — на 12,2—13,6 %. Можливо, це пов’язано з наявністю у складі цього добрива фосфору та калію і більш прийнятного комплексо- утворювача — оксіетилідендифосфонової кислоти, порівняно з етилен- діамінтетраоцтовою кислотою, яку використовують при виробництві рексоліну АВС. Найбільше накопичення рослинами сухої речовини порівняно з контролем забезпечило застосування колоїдного розчину біогенних металів: надземною частиною — на 22,5, кореневою системою — на 30,5, цілою рослиною — на 24,2 %. У цьому варіанті зафіксовано й максимальне збільшення порівняно з контролем виносу рослинами фо- сфору: надземною частиною — на 12, кореневою системою — на 14,7, цілою рослиною — на 12,5 %. Реаком-СР-зерно підвищив використання рослинами фосфору трикальційфосфату на 5,2—5,7 %, рексолін АВС — на 3,6 % і тільки в дозі 200 г/т. Збільшення дози до 400 г/т виявилось неефективним. Усі досліджені препарати сприяли посиленню виділення кореневою системою рослин органічних кислот: рексолін АВС — на 15— 33, реаком-СР-зерно — на 6—8, колоїдний розчин металів — на 52 %, що має позитивно впливати на перетворення важкорозчинних ґрунтових мінеральних фосфатів у форми, доступніші для рослин. Застосування мікродобрива вірогідно змінило морфологічні показники кореневої сис- теми рослин (табл. 2) — зумовило збільшення середньої кількості основ- них зародкових коренів однієї рослини з 4,2 шт. у контролі до 4,4—4,8, збільшення на 15—17 % їх сумарної довжини, до 16 % — кількості бічних коренів, у 2—3 рази — кількості коренів 3-го порядку. Значно збільшилась і середня довжина бічних коренів: у варіантах із рексоліном АВС — на 33—47, з реакомом-СР-зерно — на 42—76, з ко- лоїдним розчином металів — на 170 %. Це зумовило збільшення на 10— 12 % площі робочої вбирної поверхні кореневої системи. У варіанті з рексоліном АВС виявлено тільки тенденцію до росту цього показника. Досліджені препарати на 22—37 % знижували вміст у листках рос- лин МДА, що свідчить про менш інтенсивний перебіг під їх впливом процесів пероксидного окиснення ліпідів клітинних оболонок, тобто мікродобрива виявили антиоксидантні й антистресові властивості. Відмічено позитивний вплив мікродобрив на зростання вмісту в ли- стках хлорофілу а (з 14,2 до 15,1 мг/г сухої речовини) й на 11—27 % — хлорофілу b (з 2,8 до 3,2—3,6 мг/г сухої речовини). Результати наступного вегетаційного досліду, проведеного за ана- логічною схемою з твердою пшеницею сорту Лагуна, наведено в табл. 3 і 4. 129 ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ МИКРОУДОБРЕНИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 130 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ, А.П. ГАЕВСКИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 131 ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ МИКРОУДОБРЕНИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 132 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ, А.П. ГАЕВСКИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 133 ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ МИКРОУДОБРЕНИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 Як і в досліді з м’якою пшеницею сорту Смуглянка, передпосівна обробка насіння пшениці сорту Лагуна мікродобривом реаком-СР-зерно виявилась ефективнішою за обробку рексоліном АВС. Застосування ос- таннього в рекомендованих дозах (200 і 400 г/т) практично не вплинуло на масу кореневої системи рослин, а маса сухої речовини цілих рослин лише на 4—5 % перевищувала контрольні значення. Реаком-СР-зерно сприяв збільшенню маси сухої речовини кореневої системи відносно контролю на 8—10 %, надземної частини — на 11—13 %. За впливом на накопичення рослинами пшениці сухої речовини колоїдний розчин ме- талів не поступався дії препарату реаком-СР-зерно, однак слід зазначи- ти, що на відміну від останнього колоїдний розчин не містить поживних макроелементів Р і К, а за його використання в 115—150 разів знижу- ються витрати мікроелементів на 1 т насіння. Найбільше відносно контролю підвищувалось використання росли- нами фосфору трикальційфосфату також у разі застосування реакому- СР-зерно й колоїдного розчину металів. Препарат реаком-СР-зерно в обох застосованих дозах забезпечив майже однакове збільшення виносу фосфору 28-добовими рослинами: надземною частиною — на 38,5—40,3, кореневою системою — на 29,2—33,3, цілими рослинами — на 37,6— 38,6 %. За обробки насіння колоїдним розчином біогенних металів ви- нос фосфору рослинами збільшувався на 38,3, надземною частиною — на 36,0, кореневою системою — на 50 %. Рексолін АВС також сприяв істотному підвищенню використання рослинами фосфору трикальційфосфату: винос фосфору дослідними рослинами цього варіанта перевищував контрольні значення на 30,7— 31,2 % (надземною частиною — на 30,2—32,2, кореневою системою — на 36,1—37,5 %). Підвищення здатності рослин твердої пшениці сорту Лагуна під впливом біогенних мікроелементів використовувати фосфор три- кальційфосфату може бути пов’язане зі значним посиленням інтенсив- ності виділення кореневою системою органічних кислот, які збільшують розчинність багатьох мінеральних важкорозчинних ґрунтових фосфатів. У разі застосування рексоліну АВС коренева ексудація кислот перевищу- вала цей показник контрольних рослин на 36—42, реакому-СР-зерно — на 65—80, колоїдного розчину металів — на 67—70 %. Збільшення інтенсивності виділення кореневою системою ор- ганічних кислот позитивно корелювало зі збільшенням використання рослинами фосфору важкорозчинного мінерального фосфату. Iншим чинником, який напевно впливав на підвищення адаптації рослин пше- ниці сорту Лагуна до дефіциту фосфору, є зміни під дією застосованих препаратів морфологічних показників кореневої системи рослин (див. табл. 4). Мікродобрива не впливали на кількість основних зародкових коренів (4,6 шт/рослину), але їх сумарна довжина відносно контролю збільшувалась: за дії рексоліну АВС — на 6,4—14,9, реаком-СР-зерно — на 12,8—19,1, колоїдного розчину металів — на 42,6 %. Можна сподіва- тись, що зазначений вплив препаратів у виробничих умовах сприятиме також зростанню посухостійкості рослин. Під дією мікроелементів збільшувались кількість бічних коренів та їх середня довжина. У разі за- стосування рексоліну АВС і реакому-СР-зерно кількість бічних коренів збільшувалась на 11—28, їх середня довжина — на 10—32 %, за викори- стання колоїдного розчину металів — відповідно на 26,4 і 25,0 %. Пре- парати сприяли також утворенню більшої кількості коренів 3-го поряд- 134 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ, А.П. ГАЕВСКИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 ку: рексолін АВС — на 12—56, реаком-СР-зерно — на 17—63, колоїдний розчин металів — на 46 % відносно контрольних значень. Такі зміни морфологічних показників кореневої системи привели до збільшення площі її робочої вбирної поверхні: рексолін АВС — на 8—11, реаком-СР- зерно — на 13—17, колоїдний розчин металів — на 16 % (див. табл. 4) та збільшення відношення робочої вбирної поверхні кореневої системи рослин до загальної адсорбувальної з 0,31 у контролі до 0,35—0,36. Комплексні мікродобрива сприяли також підвищенню вмісту в ли- стках дослідних рослин сорту Лагуна хлорофілу: в разі застосування рек- соліну АВС — на 2,8—3,2, реакому-СР-зерно — на 9,0—9,4, колоїдного розчину металів — на 7,5 % та загальних каротиноїдів — відповідно на 16,4; 22,3 і 25,2 %. Під дією мікродобрив знизився також вміст МДА в листках рослин відносно контролю: рексоліну АВС — на 10—17, реакому-СР-зерно — на 15—20, колоїдного розчину металів — на 12—15 %. Це свідчить про підвищення адаптації рослин до стресу — гострого дефіциту фосфорно- го живлення. Під впливом застосованих препаратів у рослин сорту Смуглянка істотно зростала також активність позаклітинних кислих фосфатаз коре- ня. У рослин сорту Лагуна досліджені препарати не впливали на цей по- казник. Це дає підстави сподіватися, що досліджені мікродобрива за ви- рощування пшениці сорту Смуглянка сприятимуть поліпшенню фосфорного живлення рослин не тільки внаслідок інтенсивнішого вико- ристання ними фосфору ґрунтового трикальційфосфату, а й фосфору де- яких органофосфатів ризосфери, які гідролізуються фосфатазами коре- невих ексудатів з утворенням доступних для рослин мінеральних сполук фосфору [22, 23]. Отже, комплексні мікродобрива і колоїдний розчин біогенних ме- талів у разі передпосівної обробки насіння озимої пшениці м’якої сорту Смуглянка і твердої сорту Лагуна вже на ранніх етапах росту і розвитку рослин сприяють поліпшенню їх фосфорного живлення внаслідок ак- тивнішого використання фосфору важкорозчинних ґрунтових мінераль- них фосфатів і формування більш розгалуженої та фізіологічно активної кореневої системи, збільшення виділення нею органічних кислот [20]. Такий технологічний захід активує фотосинтетичні процеси, збільшує накопичення рослинами сухої речовини, чинить антистресову дію. Комплексне мікродобриво реаком-СР-зерно, створене на основі оксіетилідендифосфонової кислоти, ефективніше для передпосівної об- робки насіння пшениці, ніж рексолін АВС на основі етилендіамінтетра- оцтової кислоти. Колоїдний розчин біогенних металів за ефективністю не посту- пається найпоширенішому вітчизняному мікродобриву реаком-СР-зер- но, а витрати мікроелементів на одиницю маси обробленого насіння за використання колоїдного розчину у 115—150 разів нижчі. Тому ці роз- чини перспективні для створення нових ефективних комплексних пре- паратів багатовекторної дії, що забезпечать отримання екологічно чистої продукції. 1. Бовсуновский А.М., Вялый С.О., Каплуненко В.Г., Косинов Н.В. Нанотехнология как дви- жущая сила аграрной революции // Зерно. — 2008. — № 11 (31). — С. 80—83. 2. Булыгин С.Ю., Демишев Л.Ф., Доронин В.А. и др. Микроэлементы в сельском хозяйстве. — Днепропетровск: Сич, 2010. — 104 с. 3. Гошко В. Микроэлементы для пшеницы // Зерно. — 2006. — № 11. — С. 53—56. 135 ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ МИКРОУДОБРЕНИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 4. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і грунтів. — К.: Нічлава, 2003. — 320 с. 5. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. — Киев: Наук. думка, 1973. — 591 с. 6. Давидова О.Є., Моргун В.В., Аксиленко М.Д. Виявлення генотипів озимої пшениці з ви- сокими адаптивними властивостями до умов дефіциту фосфорного живлення // Физио- логия и биохимия культ. растений. — 2006. — 38, № 6. — С. 474—482. 7. Ковалев В.М. Совершенствование способов регуляции физиолого-биохимических про- цессов и метаболизма живых организмов // С.-х. биология. — 2001. — № 1. — С. 13—18. 8. Коренман И.Н. Фотометрический анализ. Методы определения органических соедине- ний. — М.: Химия, 1975. — С. 267—269. 9. Моргун В.В., Швартау В.В., Киризий Д.А. Физиологические основы формирования вы- сокой продуктивности зерновых злаков // Физиология и биохимия культ. растений. — 2010. — 42, № 5. — С. 371—392. 10. Носко Б.С. Сучасний стан та перспективні напрямки досліджень в агрохімії // Вісн. аг- рарної науки. — 2002. — № 9. — С. 9—12. 11. Стальная И.Д., Гавашвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Соврем. методы в биохимии. — М.: Медицина, 1977. — С. 66—68. 12. Таран Н.Ю., Бацманова Л.Н., Лопатько К.Д. та ін. Вплив неіонного колоїдного розчи- ну наночасток біогенних металів на вміст елементів металів у рослинних тканинах // Фізика живого. — 2011. — 19, № 2. — С. 9—11. 13. Швартау В.В., Гуральчук М.З. Міндобрива в Україні. — К.: Логос, 2008. — 333 с. 14. Abel S., Ticconi C.A., Delatorre C.A. Phosphate sensing in higher plants // Physiol. Plant. — 2002. — 115. — P. 1—8. 15. Botten G.D. A review of phosphorus efficiency in wheat // Plant Soil. — 1992. — 146. — P. 163—168. 16. Chau C.F. The development of regulations for food nanotechnology // Trends Food Sci. Technol. — 2007. — 18. — P. 269—280. 17. Fend Ke, Lu Hai-Ming, Sheng Hai-jun. Effect of organic ligands on biological availability of inorganic phosphorus in soil // Pedosphere. — 2004. — 19, N 1. — P. 85—92. 18. Jones D.L., Darrah P.R. Role of root derived organic-acids in the mobilization of nutrients from the rhizosphere // Plant Soil. — 1994. — 166. — P. 247—257. 19. Lambers H., Shane M.W., Gramer M.D. et al. Root structure and functioning for efficient acquisition of phosphorus: matching morphological and physiological traits // Ann. Bot. — 2006. — P. 1—21. 20. Marschner H., Romheld V., Horst W.J., Martin P. Root-induced changes in the rhizosphere: Importance for the mineral nutrition of plants // Z. Pflanzenernaehr. Bodenkd. — 1986. — 149. — P. 441—456. 21. Racuciu M., Creanga D. Cytogenetic changes induced by betacyclodextrin coated nanopartic- les in plant seeds // Roman. J. Phys. — 2009. — 54. — P. 125—131. 22. Sun Haiguo, Zhang Fusuo. Влияние недостаточной обеспеченности фосфором на актив- ность кислой фосфатазы, содержащейся в эксудатах корней пшеницы // Chin. J. Appl. Ecol. — 2002. — 13, N 3. — P. 379—381. 23. Szabo-Nagy A., Olan S., Edei L. Phosphatase induction of winter wheat during adaptation to phosphorus deficiency // Physiol. Plant. — 1987. — 70. — P. 544—552. 24. Vance C.P., Uhde-Stone C., Allan D.I. Phosphorus acquisition and use: critical adaptation by plants for securing a non renewable resource // New Phytol. — 2003. — 157 (3). — P. 423—447. 25. Wellburn A.R. The spectral determination of chlorophylls a and b as well as total carotenoids using various solvents with spectrophotometers of different resolution // J. Plant physiol. — 1994. — 144, N 3. — P. 307—315. Отримано 25.09.2012 ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ МИКРОУДОБРЕНИЙ И КОЛЛОИДНОГО РАСТВОРА БИОГЕННЫХ МЕТАЛЛОВ НА АДАПТАЦИЮ РАСТЕНИЙ ПШЕНИЦЫ К УСЛОВИЯМ ДЕФИЦИТА ФОСФОРНОГО ПИТАНИЯ О.Е. Давыдова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринский, А.П. Гаевский Институт биоорганической химии и нефтехимии Национальной академии наук Украины, Киев В вегетационных опытах показано, что применение комплексных микроудобрений рексо- лин АВС и реаком-СР-зерно, а также коллоидного раствора биогенных металлов для пред- посевной обработки семян озимой пшеницы мягкой сорта Смуглянка и твердой сорта Ла- 136 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ, А.П. ГАЕВСКИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2 гуна способствует улучшению их фосфорного питания вследствие более активного исполь- зования фосфора труднорастворимых почвенных минеральных фосфатов, формирования более разветвленной и физиологически активной корневой системы, увеличения выделе- ния ею органических кислот. INFLUENCE OF COMPLEX CHELATE MICROFERTILIZERS AND COLLOID SOLUTION OF BIOGENOUS METALS ON WHEAT PLANTS ADAPTATION TO PHOSPHORUS NUTRITION DEFICITE O.E. Davydova, M.D. Aksylenko, V.M. Mokrinskyi, A.P. Gaevski Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine 1 Murmanska St., Kyiv, 02094, Ukraine In pot experiments it was shown that using of complex microfertilizers rexolin ABC, reacom-SR- zerno and colloid solution of biogenous metals for presowing treatment of winter bread wheat (cul- tivar Smuglianka) and durum wheat (cultivar Laguna) seeds improved plants phosphorus nutrition due to more active utilization of hardsoluble soil mineral phosphates and forming of more branch- ing and physiological active roots, more intensive organic acids exudation. Key words: Triticum aestivum L., Triticum durum L., wheat, microfertilizers, phosphoric nutrition, tricalcium phosphate. 137 ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ МИКРОУДОБРЕНИЙ Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 2