Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС
Проведено цитогенетичний аналіз клітин меристеми первинних коренів озимої пшениці, насіння якої зазнало впливу радіонуклідів ґрунту та стоків талих вод зони відчуження й зони безумовного (обов’язкового) відселення. Виявлено, що навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС частота хромосомних аберацій...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Физиология и биохимия культурных растений |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66486 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС / Р.А. Якимчук // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 3. — С. 260-266. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66486 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Якимчук, Р.А. 2014-07-16T16:32:16Z 2014-07-16T16:32:16Z 2013 Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС / Р.А. Якимчук // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 3. — С. 260-266. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0522-9310 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66486 575.224.4:633.111 Проведено цитогенетичний аналіз клітин меристеми первинних коренів озимої пшениці, насіння якої зазнало впливу радіонуклідів ґрунту та стоків талих вод зони відчуження й зони безумовного (обов’язкового) відселення. Виявлено, що навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС частота хромосомних аберацій у 2,0—7,6 раза перевищує контрольний рівень. Радіонукліди рідких стоків талих вод спричинюють зростання рівня аберантних клітин в 1,8—2,7 раза і в результаті міграції можуть призводити до утворення нових плям з підвищеним радіаційним фоном. Спектр хромосомних аберацій переважно включає парні фрагменти й дицентричні мости. Вищі фонові значення радіаційного забруднення ґрунту зумовлюють появу клітин з відстаючими хромосомами, що свідчить про анеугенну дію іонізувального випромінювання. Проведен цитогенетический анализ клеток меристемы первичных корней озимой пшеницы, семена которой подверглись влиянию радионуклидов почвы и стоков талых вод зоны отчуждения и зоны безусловного (обязательного) отселения. Выявлено, что даже через 25 лет после аварии на ЧАЭС частота хромосомных аберраций в 2,0—7,6 раза превышает контрольный уровень. Радионуклиды жидких стоков талых вод вызывают возрастание уровня аберрантных клеток в 1,8—2,7 раза и в результате миграции могут приводить к образованию новых пятен с повышенным радиационным фоном. Спектр хромосомных аберраций преимущественно включает парные фрагменты и дицентрические мосты. Более высокие фоновые значения радиационного загрязнения почвы обусловливают появление клеток с отстающими хромосомами, что свидетельствует об анеугенном действии ионизирующего излучения. A cytogenetic analysis of primary root meristem cells of winter wheat which seeds were influenced by soil radionuclides and liquid melt wastes of the Zone of exclusion and Zone of compulsory (absolute) resettlement was carried out. It was found that even after 25 years of the Chernobyl catastrophe the frequency of chromosomal aberrations was in 2,0—7,6 times higher then control level. Radionuclides of meltwater liquid drains cause the increase of aberrant cells in 1,8—2,7 times and as a result of migration can lead to the formation of new spots of high radiation background. The spectrum of chromosomal aberrations mainly includes paired fragments and dysenteric bridges. The impact of higher background soil radioactive pollution leads to the appearance of cells with lagging chromosomes which indicates the aneugenic effect of ionizing radiation. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология и биохимия культурных растений Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС Цитогенетические последствия радионуклидного загрязнения 30-километровой зоны через 25 лет после аварии на Чернобыльской АЭС Cytogenetic effects of radionuclide pollution of 30-km zone 25 years after the Chernobyl catastrophe Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС |
| spellingShingle |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС Якимчук, Р.А. |
| title_short |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС |
| title_full |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС |
| title_fullStr |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС |
| title_full_unstemmed |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС |
| title_sort |
цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на чорнобильській аес |
| author |
Якимчук, Р.А. |
| author_facet |
Якимчук, Р.А. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Физиология и биохимия культурных растений |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Цитогенетические последствия радионуклидного загрязнения 30-километровой зоны через 25 лет после аварии на Чернобыльской АЭС Cytogenetic effects of radionuclide pollution of 30-km zone 25 years after the Chernobyl catastrophe |
| description |
Проведено цитогенетичний аналіз клітин меристеми первинних коренів озимої пшениці, насіння якої зазнало впливу радіонуклідів ґрунту та стоків талих вод зони відчуження й зони безумовного (обов’язкового) відселення. Виявлено, що навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС частота хромосомних аберацій у 2,0—7,6 раза перевищує контрольний рівень. Радіонукліди рідких стоків талих вод спричинюють зростання рівня аберантних клітин в 1,8—2,7 раза і в результаті міграції можуть призводити до утворення нових плям з підвищеним радіаційним фоном. Спектр хромосомних аберацій переважно включає парні фрагменти й дицентричні мости. Вищі фонові значення радіаційного забруднення ґрунту зумовлюють появу клітин з відстаючими хромосомами, що свідчить про анеугенну дію іонізувального випромінювання.
Проведен цитогенетический анализ клеток меристемы первичных корней озимой пшеницы, семена которой подверглись влиянию радионуклидов почвы и стоков талых вод зоны отчуждения и зоны безусловного (обязательного) отселения. Выявлено, что даже через 25 лет после аварии на ЧАЭС частота хромосомных аберраций в 2,0—7,6 раза превышает контрольный уровень. Радионуклиды жидких стоков талых вод вызывают возрастание уровня аберрантных клеток в 1,8—2,7 раза и в результате миграции могут приводить к образованию новых пятен с повышенным радиационным фоном. Спектр хромосомных аберраций преимущественно включает парные фрагменты и дицентрические мосты. Более высокие фоновые значения радиационного загрязнения почвы обусловливают появление клеток с отстающими хромосомами, что свидетельствует об анеугенном действии ионизирующего излучения.
A cytogenetic analysis of primary root meristem cells of winter wheat which seeds were influenced by soil radionuclides and liquid melt wastes of the Zone of exclusion and Zone of compulsory (absolute) resettlement was carried out. It was found that even after 25 years of the Chernobyl catastrophe the frequency of chromosomal aberrations was in 2,0—7,6 times higher then control level. Radionuclides of meltwater liquid drains cause the increase of aberrant cells in 1,8—2,7 times and as a result of migration can lead to the formation of new spots of high radiation background. The spectrum of chromosomal aberrations mainly includes paired fragments and dysenteric bridges. The impact of higher background soil radioactive pollution leads to the appearance of cells with lagging chromosomes which indicates the aneugenic effect of ionizing radiation.
|
| issn |
0522-9310 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66486 |
| citation_txt |
Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС / Р.А. Якимчук // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 3. — С. 260-266. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âkimčukra citogenetičnínaslídkiradíonuklídnogozabrudnennâ30kílometrovoízoničerez25rokívpíslâavaríínačornobilʹsʹkíiaes AT âkimčukra citogenetičeskieposledstviâradionuklidnogozagrâzneniâ30kilometrovoizonyčerez25letposleavariinačernobylʹskoiaés AT âkimčukra cytogeneticeffectsofradionuclidepollutionof30kmzone25yearsafterthechernobylcatastrophe |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:34Z |
| _version_ |
1850562462398545920 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2013. Т. 45. № 3
УДК 575.224.4:633.111
ЦИТОГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
30-КІЛОМЕТРОВОЇ ЗОНИ ЧЕРЕЗ 25 РОКІВ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА
ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Р.А. ЯКИМЧУК
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
e-mail: peoplenature@rambler.ru
Проведено цитогенетичний аналіз клітин меристеми первинних коренів озимої
пшениці, насіння якої зазнало впливу радіонуклідів ґрунту та стоків талих вод
зони відчуження й зони безумовного (обов’язкового) відселення. Виявлено, що
навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС частота хромосомних аберацій у 2,0—
7,6 раза перевищує контрольний рівень. Радіонукліди рідких стоків талих вод
спричинюють зростання рівня аберантних клітин в 1,8—2,7 раза і в результаті
міграції можуть призводити до утворення нових плям з підвищеним радіаційним
фоном. Спектр хромосомних аберацій переважно включає парні фрагменти й
дицентричні мости. Вищі фонові значення радіаційного забруднення ґрунту зу-
мовлюють появу клітин з відстаючими хромосомами, що свідчить про анеуген-
ну дію іонізувального випромінювання.
Ключові слова: Triticum aestivum L., цитогенетичні наслідки, хромосомні аберації,
порушення мітозу, радіонуклідне забруднення.
Аварія на Чорнобильській АЕС значно ускладнила екологічну ситуацію
в Україні й на фоні вже існуючого техногенного забруднення призвела
до контакту значної частини її населення (близько 3 млн осіб) з одним
із найпотужніших універсальних мутагенів — іонізувальним випроміню-
ванням.
У результаті цієї наймасштабнішої техногенної катастрофи в навко-
лишнє середовище було викинуто 50—340 МКі радіоактивних речовин,
радіонуклідне забруднення потрапило на території майже всіх країн
Європи [4, 19, 21]. Понад 250 тис. га земель були виведені з господарчо-
го використання з обов’язковим відселенням мешканців [10, 12]. Зона
відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення стали унікаль-
ним полігоном для багаторічних досліджень з вивчення генетичних
наслідків хронічної дії іонізувального випромінювання.
Унаслідок природного розпаду довгоіснуючих нуклідів — 137Сs, 90Sr,
їх міграції та заходів щодо дезактивації радіаційний фон порівняно з
1986 р. зменшився в сотні разів. Однак останнім часом загострилась ува-
га на зростанні в 30-кілометровій зоні забруднення 241Am [14], кількість
якого в результаті відносно швидкого розпаду 239Pu до 2059 р. збільшить-
ся в 40 разів [2]. Зважаючи на те що в ближній зоні аварії частка 239Pu в
сумарній активності трансуранових елементів становить близько 83 % і
тривалість загрози радіонуклідного забруднення може вимірюватись ти-
© Р.А. ЯКИМЧУК, 2013
260
сячоліттями [8, 17], проблема генетичної оцінки впливу опромінення на
біоту для цієї території дуже актуальна. Вивчення індукції цитогенетич-
них аномалій як прямих біомаркерів опромінення [13] найбільшою
мірою може наблизити до розуміння ефектів, що спостерігаються в ре-
альних умовах радіонуклідного забруднення середовища існування, та їх
прогнозування.
Метою роботи було встановлення частоти і спектра цитогенетичних
порушень в озимої пшениці, індукованих радіонуклідним забруднен-
ням зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення че-
рез 25 років після аварії на ЧАЕС.
Методика
З метою визначення мутагенної активності радіонуклідного забруднення
в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВ і
ЗБ(О)В) через 25 років після аварії на ЧАЕС проведено цитогенетичний
аналіз меристематичних клітин первинних коренів проростків озимої
пшениці (Triticum aestivum L.) сортів Альбатрос одеський та Зимоярка.
Насіння впродовж 40 год витримували у вологому забрудненому
радіонуклідами ґрунті, відібраному на околицях сіл Копачі, Чистогалівка,
Янів (потужність експозиційних доз становила 7,2 · 10-12—5,0 · 10-7 А/кг)
(табл. 1), а також у пробах води з рідких талих стоків території заболо-
ченого притерасного зниження с. Чистогалівка.
За контроль взято ґрунт із території Дослідного сільськогоспо-
дарського виробництва Iнституту фізіології рослин і генетики НАН Ук-
раїни (смт Глеваха Васильківського р-ну Київської обл.), де протягом
багатьох років вивчається спонтанний рівень мутаційної мінливості у
рослин озимої пшениці. Проби ґрунту й води відбирали відповідно до
стандартних методик [3].
Насіння пророщували за температури 24—26 °С. Первинні корені
завдовжки 0,8—1,0 см фіксували в «оцтовому алкоголі» й піддавали маце-
рації дією 1 н розчину соляної кислоти. З апікальної меристеми коренів,
пофарбованих ацетоорсеїном, виготовляли тимчасові давлені препарати.
Під час визначення частоти порушень мітозу і хромосомних аберацій до
уваги брали клітини, які перебували в анафазі та ранній телофазі.
Вибірка становила не менш як 1000 клітин для кожного варіанта.
261
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ РАДИОНУКЛИДНОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 3
ТАБЛИЦЯ 1. Щільність забруднення ґрунту радіонуклідами (2011 р.)
Місце відбору проб
с. Чистогалівка с. Копачі с. ЯнівРадіонуклід
Бк/кг кБк/м2 Бк/кг кБк/м2 Бк/кг кБк/м2
137Сs 7013 526 3557 267 28000 2100
90Sr 789 59,20 1275 95,60 1067 80
241Am 129 9,64 46 3,44 147 11
239, 240Pu 108 8,10 53 3,99 88 6,6
238Pu 45 3,38 23 1,78 36 2,7
П р и м і т к а. Контроль — сумарна питома радіоактивність ґрунту смт Глеваха Київської
області: 290 Бк/кг (21,8 кБк/м2).
Результати та обговорення
Прогнозування генетичних наслідків впливу іонізувального випроміню-
вання на організм та оцінювання ризику розвитку різних патологічних
станів — вкрай важливі завдання, що вирішуються дослідженням забруд-
нених радіонуклідами територій. Одним із найефективніших методів
ідентифікації хромосомної природи спадкових порушень є цитогенетич-
ний. На думку деяких дослідників, результати цитогенетичного аналізу
при оцінюванні мутаційного процесу зіставні з результатами, отримани-
ми методом електрофоретичного аналізу ізоферментів [18].
Рівень порушень цілісності хромосом та аномалій мітозу, зумовле-
них радіонуклідним забрудненням ґрунту досліджуваних територій ЗВ і
ЗБ(О)В, значно перевищує контрольні показники. Частота аберантних
клітин залежно від сорту пшениці та щільності забруднення ґрунту ви-
ща за спонтанний рівень у 2,0—7,6 раза (табл. 2). Максимальну кількість
цитогенетичних порушень — 2,89±0,52 і 2,21±0,41 % відповідно у сортів
Альбатрос одеський і Зимоярка виявлено за умов витримування насіння
у вологому ґрунті з найвищими сумарними щільностями радіонуклідно-
го забруднення (села Чистогалівка, Янів). Значно зростає частота абе-
рантних клітин і за дії на насіння радіонуклідів ґрунту з найменшою
щільністю забруднення (с. Копачі) — перевищує контрольні показники
сортів Альбатрос одеський і Зимоярка відповідно в 1,9 та 3,6 раза.
Радіонуклідне забруднення ґрунту с. Чистогалівка, яке в 1,6 раза вище за
сумарну щільність забруднення ґрунту с. Копачі, індукує в сорту Альба-
трос одеський клітини з аномаліями мітозу й хромосомними абераціями
в 7,6 раза частіше порівняно з контрольним рівнем і в 3,9 раза переви-
щує їх частоту за умов впливу радіонуклідів ґрунту с. Копачі. Незважа-
ючи на вищу питому радіоактивність ґрунту с. Чистогалівка порівняно з
ґрунтом с. Копачі, частота аберантних клітин у сорту Зимоярка зали-
шається на рівні 1,43 % (див. табл. 2). Відсутність прямої залежності час-
тоти аберантних клітин від щільності радіонуклідного забруднення й по-
тужності експозиційної дози підтверджують результати досліджень,
проведених на інших біологічних об’єктах, а саме: арабідопсисі
(Arabidopsis thaliana Henh. (L.)), скереді покрівельній (Crepis tectorum L.)
[27], сосні звичайній (Pinus sylvestris L.) [26], бурій жабі (Rana temporaria)
[5], ссавцях (Mammalia) [6].
Отже, відсутність прямої залежності частоти аберантних клітин від
щільності радіонуклідного забруднення ґрунту ставить під сумнів мож-
ливість використання в умовах радіонуклідного забруднення показників
питомої радіоактивності й потужності експозиційної дози для прогнозу-
вання тяжкості генетичних порушень організмів.
Забруднені території залишаються відкритим джерелом поширення
радіонуклідів, які надходять з поверхневими й ґрунтовими водами в
річкові системи і виносяться за межі ЗВ і ЗБ(О)В — в Дніпро та його во-
досховища. Основним дозоутворювальним елементом здебільшого є
стронцій-90, на частку якого припадає до 90—95 % дози внутрішнього
опромінення гідробіонтів [7]. Цитогенетичним аналізом впливу на
насіння пшениці рідких стоків талих вод із території заболоченого при-
терасного зниження с. Чистогалівка виявлено зростання рівня хромо-
сомних перебудов. Частота аберантних клітин перевищує їх частоту в
контролі в 1,8 раза для сорту пшениці Альбатрос одеський та в 2,7 раза
для сорту Зимоярка.
262
Р.А. ЯКИМЧУК
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 3
263
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ РАДИОНУКЛИДНОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 3
Оскільки з рідкими талими стоками й завислими в них часточка-
ми ґрунту радіонукліди можуть мігрувати до підніжжя схилів, у балки і
заплави річок [20], з часом слід очікувати утворення нових плям підви-
щеного радіаційного забруднення й потрапляння під дію хронічного оп-
ромінення нових популяцій організмів.
Спектр хромосомних порушень, що виявлені під час цитогенетич-
ного аналізу наслідків дії радіонуклідних забруднень усіх досліджуваних
територій, включає найхарактерніші для умов впливу іонізувального ви-
промінювання парні фрагменти й дицентричні мости (рисунок, а, б) [1,
9, 17, 22]. Зростання порівняно з контролем частоти хроматидних абе-
рацій (одиничних фрагментів і хроматидних мостів) зумовлено пролон-
гованим опроміненням клітин кореневої меристеми на реплікативній і
постреплікативній стадіях клітинного циклу [16]. Радіонуклідне забруд-
нення ґрунту сіл Копачі, Янів супроводжується індукцією в обох сортів
пшениці мікроядер, численних порушень мітозу й мультиаберантних
клітин (див. рисунок, в). Незважаючи на те що мікроядра за дії радіації
утворюються переважно з ацентричних фрагментів [23], кількісної за-
лежності між числом аберантних метафаз і клітин з мікроядрами не ви-
явлено.
Серед цитогенетичних порушень спостерігались аномалії клітинно-
го поділу — триполюсні мітози та відстаючі хромосоми (див. рисунок, г).
Відстаючі хромосоми з’являлись лише за впливу вищих фонових значень
радіаційного забруднення ґрунту сіл Чистогалівка і Янів, що свідчить
про анеугенну дію іонізувального випромінювання, пов’язану з пошкод-
женням внутрішньоклітинних механізмів контролю сегрегації хромосом
і нормального перебігу окремих етапів клітинного циклу [11, 15, 24, 25].
Таким чином, радіонуклідне забруднення ґрунту ЗВ і ЗБ(О)В
навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС спричинює зростання часто-
ти хромосомних аберацій в озимої пшениці, що в 2,0—7,6 раза переви-
щує їх рівень у контролі. Радіонуклідне забруднення рідких стоків талих
вод території заболоченого притерасного зниження с. Чистогалівка
викликає зростання в 1,8 і 2,7 раза рівня аберантних клітин відповідно у
сортів озимої пшениці Альбатрос одеський та Зимоярка. Спектр хромо-
сомних аберацій переважно включає парні фрагменти й дицентричні
мости, що є характерним для умов впливу іонізувального випромінюван-
ня. Відстаючі хромосоми з’являються лише за умов впливу вищих фоно-
вих значень радіаційного забруднення ґрунту, що свідчить про анеуген-
ную дію іонізувального випромінювання.
264
Р.А. ЯКИМЧУК
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 3
Хромосомні аберації та аномалії мітозу в клітинах кореневої меристеми озимої пшениці:
а — парні фрагменти; б — хроматидний міст; в — мультиаберантна клітина; г — відстаюча хромосома
а вб г
1. Бариляк І.Р., Дьоміна Е.А. Біологічна індикація та дозиметрія за частотою нестабільних
аберацій хромосом у лімфоцитах людини // Цитология и генетика. — 2004. — 38,
№ 1. — С. 72—85.
2. Бездробная Л.К., Цыганок Т.В., Романова Е.П. и др. Динамическое исследование цито-
генетических эффектов в лимфоцитах крови людей, несанкционированно проживаю-
щих в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Радиац. биология. Радиоэкология. —
2002. — 42, № 6. — С. 727—730.
3. Беккер А.А., Агаев Т.Б. Охрана и контроль загрязнения природной среды. — Л.: Гидро-
метеоиздат, 1989. — 286 с.
4. Гайченко В.А., Титар В.М., Стовбчатий В.М. та ін. Особливості біологічного різно-
маніття тварин в умовах радіоактивного забруднення біогеоценозів // Агроекол. журн. —
2008. — № 1. — С. 67—73.
5. Гераськин С.А., Фесенко С.В., Алексахин Р.М. Воздействие аварийного выброса Черно-
быльской АЭС на биоту // Радиац. биология. Радиоэкология. — 2006. — 46, № 2. —
С. 178—188.
6. Гончарова Р.И., Смолич И.И. Генетическая эффективность малых доз ионизирующей
радиации при хроническом облучении мелких млекопитающих // Там же. — 2002. —
42, № 6. — С. 654—660.
7. Гудков Д.И., Кузьменко М.И., Киреев С.И. и др. Радиоэкологические проблемы водных эко-
систем в Чернобыльской зоне отчуждения // Там же. — 2009. — 49, № 2. — С. 192—202.
8. Гудков И.Н. Современные задачи и проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии //
Агроекол. журн. — 2005. — № 3. — С. 22—26.
9. Елисова Т.В. Стабильные и нестабильные аберрации хромосом у человека и других мле-
копитающих в связи с вопросами биологической дозиметрии // Радиац. биология. Ра-
диоэкология. — 2008. — 48, № 1. — С. 14—27.
10. Иванов Ю.А., Паскевич С.А. Некоторые нерешенные радиоэкологические проблемы зо-
ны отчуждения ЧАЭС // Агроекол. журн. — 2005. — № 3. — С. 26—31.
11. Инге-Вечтомов С.Г. Фундаментальная и прикладная экологическая генетика // Факто-
ри експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. праць. Т. 10. — К.: Логос, 2011. —
С. 33—37.
12. Йощенко В.И., Бондарь Ю.О. Дозовая зависимость частоты морфологических измене-
ний у сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в Чернобыльской зоне отчуждения // Ра-
диац. биология. Радиоэкология. — 2009. — 49, № 1. — С. 117—126.
13. Кравец А.П., Гатилова Г.Д., Гродзинский Д.М. Динамика образования цитогенетических
аномалий в меристеме проростков при хроническом облучении семян // Там же. —
2008. — 48, № 3. — С. 313—317.
14. Куцоконь Н.К., Рашидов Н.М., Гродзинский Д.М. Цитогенетические эффекты 241Аm в
Allium-тесте // Там же. — 2002. — 42, № 6. — С. 675—677.
15. Лазюк Г.И., Зацепин И.О., Верже П. и др. Синдром Дауна и ионизирующая радиация:
причинно-следственная связь или случайная зависимость // Там же. — С. 678—683.
16. Мазник Н.А. Роль факторов нерадиационной природы в формировании цитогенетиче-
ских эффектов у эвакуантов из 30-км зоны Чернобыльской АЭС // Цитология и гене-
тика. — 2004. — 38, № 6. — С. 33—44.
17. Моргун В.В., Якимчук Р.А. Генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. — К.: Ло-
гос, 2010. — 400 с.
18. Офицеров М.В., Игонина Е.В. Генетические последствия радиационного воздействия на
популяцию сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) // Генетика. — 2009. — 45, № 2. —
С. 209—214.
19. Спиридонов С.И., Алексахин Р.М., Фесенко С.В. и др. Чернобыль и окружающая среда //
Радиац. биология. Радиоэкология. — 2007. — 47, № 2. — С. 196—203.
20. Цыбулька Н.Н., Черныш А.Ф., Тищук Л.А., Жукова И.И. Горизонтальная миграция 137Сs
при водной эрозии почв // Там же. — 2004. — 44, № 4. — С. 473—477.
21. Чешко В.Ф. Глобальные трансформации адаптивной стратегии техногенной цивилиза-
ции: Чернобыль как проблема практической философии // Агроекол. журн. — 2005. —
№ 3. — С. 76—86.
22. Шевченко В.А., Снигирева Г.П. Значимость цитогенетического обследования для оцен-
ки последствий чернобыльской катастрофы // Радиац. биология. Радиоэкология. —
2006. — 46, № 2. — С. 133—139.
23. Шмакова Н.Л., Насонова Е.А., Красавин Е.А. и др. Индукция хромосомных аберраций и
микроядер в лимфоцитах периферической крови человека при действии малых доз об-
лучения // Там же. — 2006. — 46, № 4. — С. 480—487.
24. Bentley K.S., Kirkland D., Murphy M. et al. Evaluation of thresholds for benomyland carben-
dazim-induced aneuploidy in cultured human lymphocytes using fluorescence in situ
hybridization // Mutat. Res. — 2000. — 464. — P. 41—51.
265
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ РАДИОНУКЛИДНОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 3
25. Duesberg P., Rasnick D. Aneuploidy, the somatic mutation that makes cancer a species of its
own // Cell Motility and Cytoskeleton. — 2000. — 47. — P. 81—107.
26. Geras’kin S.A., Dikarev V.G., Zyablitskaya Ye.Ya. et al. Genetic consequences of radioactive
contamination by the Chernobyl fallout to agricultural crops // J. Environ. Radioact. — 2003. —
66. — P. 155—169.
27. Kovalchuk O., Dubrova Y.E., Arkhipov A. et al. Wheat DNA mutation rate after Chernobyl //
Nature. — 2000. — 407. — P. 583—584.
Отримано 29.11.2012
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ РАДИОНУКЛИДНОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ
30-КИЛОМЕТРОВОЙ ЗОНЫ ЧЕРЕЗ 25 ЛЕТ ПОСЛЕ АВАРИИ НА
ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС
Р.А. Якимчук
Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Проведен цитогенетический анализ клеток меристемы первичных корней озимой пшени-
цы, семена которой подверглись влиянию радионуклидов почвы и стоков талых вод зоны
отчуждения и зоны безусловного (обязательного) отселения. Выявлено, что даже через 25
лет после аварии на ЧАЭС частота хромосомных аберраций в 2,0—7,6 раза превышает кон-
трольный уровень. Радионуклиды жидких стоков талых вод вызывают возрастание уровня
аберрантных клеток в 1,8—2,7 раза и в результате миграции могут приводить к образова-
нию новых пятен с повышенным радиационным фоном. Спектр хромосомных аберраций
преимущественно включает парные фрагменты и дицентрические мосты. Более высокие
фоновые значения радиационного загрязнения почвы обусловливают появление клеток с
отстающими хромосомами, что свидетельствует об анеугенном действии ионизирующего
излучения.
CYTOGENETIC EFFECTS OF RADIONUCLIDE POLLUTION OF 30-km ZONE 25
YEARS AFTER THE CHERNOBYL CATASTROPHE
R.A. Yakymchuk
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
A cytogenetic analysis of primary root meristem cells of winter wheat which seeds were influenced
by soil radionuclides and liquid melt wastes of the Zone of exclusion and Zone of compulsory
(absolute) resettlement was carried out. It was found that even after 25 years of the Chernobyl
catastrophe the frequency of chromosomal aberrations was in 2,0—7,6 times higher then control
level. Radionuclides of meltwater liquid drains cause the increase of aberrant cells in 1,8—2,7
times and as a result of migration can lead to the formation of new spots of high radiation back-
ground. The spectrum of chromosomal aberrations mainly includes paired fragments and dysen-
teric bridges. The impact of higher background soil radioactive pollution leads to the appearance
of cells with lagging chromosomes which indicates the aneugenic effect of ionizing radiation.
Key words: Triticum aestivum L., cytogenetic effects, chromosomal aberrations, mitosis violations,
radionuclide pollution.
266
Р.А. ЯКИМЧУК
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 3
|