Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України

У роботі проведено економіко-філософський аналіз природи освіти і поступального соціально-економічного розвитку інтелектуального капіталу. Виявлено, що на сьогоднішній день спостерігається переважання сфери послуг над сферою виробництва, збільшення частки інтелектуальної праці, панування інформаційн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Економічні інновації
Date:2010
Main Author: Полуяктова, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2010
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66562
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України / О.В. Полуяктова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. — Вип. 41. — С. 206-212. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66562
record_format dspace
spelling Полуяктова, О.В.
2014-07-18T14:52:35Z
2014-07-18T14:52:35Z
2010
Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України / О.В. Полуяктова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. — Вип. 41. — С. 206-212. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
0066
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66562
338.981.+330.16
У роботі проведено економіко-філософський аналіз природи освіти і поступального соціально-економічного розвитку інтелектуального капіталу. Виявлено, що на сьогоднішній день спостерігається переважання сфери послуг над сферою виробництва, збільшення частки інтелектуальної праці, панування інформаційно-інтелектуальних технологій, які не тільки забезпечують високу ефективність, а й докорінно змінюють умови економічного розвитку.
The basic theoretic-methodological aspects of research of essence of intellectual capital are exposed in this work, its structure is considered. Modern interpretation of category is offered "intellectual capital" as socially – the economic phenomenon, its location is determined in the general structure of category "capital", its features are selected comparatively with the financial forms of capital. The methods of estimation of intellectual capital which determines the market value of modern subject of managing are presented.
uk
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
Економічні інновації
Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
Ways of improving the use of intellectual capital in the economy of Ukraine
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
spellingShingle Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
Полуяктова, О.В.
title_short Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
title_full Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
title_fullStr Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
title_full_unstemmed Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України
title_sort напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці україни
author Полуяктова, О.В.
author_facet Полуяктова, О.В.
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Економічні інновації
publisher Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
format Article
title_alt Ways of improving the use of intellectual capital in the economy of Ukraine
description У роботі проведено економіко-філософський аналіз природи освіти і поступального соціально-економічного розвитку інтелектуального капіталу. Виявлено, що на сьогоднішній день спостерігається переважання сфери послуг над сферою виробництва, збільшення частки інтелектуальної праці, панування інформаційно-інтелектуальних технологій, які не тільки забезпечують високу ефективність, а й докорінно змінюють умови економічного розвитку. The basic theoretic-methodological aspects of research of essence of intellectual capital are exposed in this work, its structure is considered. Modern interpretation of category is offered "intellectual capital" as socially – the economic phenomenon, its location is determined in the general structure of category "capital", its features are selected comparatively with the financial forms of capital. The methods of estimation of intellectual capital which determines the market value of modern subject of managing are presented.
issn 0066
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66562
citation_txt Напрями поліпшення використання інтелектуального капіталу в економіці України / О.В. Полуяктова // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. — Вип. 41. — С. 206-212. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT poluâktovaov naprâmipolípšennâvikoristannâíntelektualʹnogokapítaluvekonomícíukraíni
AT poluâktovaov waysofimprovingtheuseofintellectualcapitalintheeconomyofukraine
first_indexed 2025-11-27T00:10:54Z
last_indexed 2025-11-27T00:10:54Z
_version_ 1850787912790048768
fulltext 206 Економічні інновації Випуск 41 2010 УДК 338.981.+330.16 НАПРЯМИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ Полуяктова О.В. У роботі проведено економіко-філософський аналіз природи освіти і поступального соціально-економічного розвитку інтелектуального капіталу. Виявлено, що на сьогоднішній день спостерігається переважання сфери послуг над сферою виробництва, збільшення частки інтелектуальної праці, панування інформаційно-інтелектуальних технологій, які не тільки забезпечують високу ефективність, а й докорінно змінюють умови економічного розвитку. Постановка проблеми у загальному вигляді. Сучасний розвиток економіки вимагає прискорених суспільно-політичних і технологічних змін на основі наукових досліджень. Жорстка світова конкуренція потребує постійних інновацій, нових ідей, високоякісної продукції. Світова економіка вступає в нову фазу, засновану на інформаційних технологіях, які не вимагають великих капіталовкладень у розвиток традиційної інфраструктури. Акцент переноситься на зв’язок і комунікації, і відповідно зростає роль не матеріального, а інтелектуального капіталу. Виникнення інтелектуального капіталу, його функціонування забезпечується завдяки перетворенню знань, науки в безпосередню продуктивну силу. Саме інтелектуальний капітал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання та міжнародного обміну, радикальних структурних зрушень, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних компаній і формуванні високого рівня конкурентоспроможності. Все це дає підстави говорити про становлення у сучасному світі якісно нового типу економіки – економіки, яка грунтується на знаннях та використанні інтелекту. У цій економіці головну роль відіграє капітал, створений творчим використанням набутих знань. Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Економічні аспекти інтелектуального капіталу розглянуто в працях сучасних економістів Д.Белла, Г.Беккера, П.Друкера, Л.Едвінссона, Д.Клейна, Ф.Ліхтенберга, Х.Мак-Дональда, М.Мелоуна, Л.Прусака, Т.Сакайя, Р.Стейєра, Т.Стюарта, Ф.Фукуяма та ін. Зазначена проблема досліджується у працях вітчизняних авторів П.Бережного, А.Гальчинського, А.Гапоненко, А.Гейця, В.Кінаха, 207 Економічні інновації Випуск 41 2010 І.Комарова, В.Олейко, М.Паладія, В.Рача, К.Самаряна, В.Семиноженка, А.Чухна, С.Чугуєвця та ін. Невирішені частини загальної проблеми. В вітчизняній економічній літературі ще недостатньо проаналізовано формування та розвиток інтелектуального капіталу. Мета статті – аналіз формування інтелектуального капіталу, а також розроблення пропозицій і рекомендацій щодо його розвитку, найбільш повного використання в економіці України. Основні результати дослідження. Поглиблення міжнародного поділу праці, міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, визначення місця та конкурентних сил країни, все більшою мірою визначається наявністю у їхньому розпорядженні інтелектуального капіталу, можливостями та вмінням його створювати, примножувати та раціонально використовувати в умовах розвитку держави як суб'єкта захисту інтелектуальної власності. В умовах розвитку ринкових відносин все більше значення отримують продукти інтелектуальної творчої праці – інтелектуальна власність, яка входить в основу до інтелектуального капіталу. Варто зазначити головні особливості інтелектуального капіталу та його відмінності від матеріальних ресурсів, а саме: в міру використання інтелектуальний капітал не зникає, а зберігається і навіть збільшується, що свідчить про його невичерпність; інтелектуальний капітал у поєднанні з іншими ресурсами – працею, технікою, енергією, сировиною виявляє себе як визначальна рушійна сила; інтелектуальний капітал є формою безпосереднього зарахування науки до складу виробничих сил, внаслідок чого в постіндустріальному суспільстві наука є опосередкованою виробничою силою; інтелектуальний капітал направлений на вдосконалення матеріального виробництва, зменшуючи вміст матеріальних ресурсів у процесі виробництва товарів. Формування з інтелектуальних продуктів інтелектуального капіталу прямо залежить від рівня захисту інтелектуальної власності. Його можна вважати важливою передумовою нарощування інтелектуального капіталу та як наслідок - конкурентоспроможності компанії в умовах зростаючої конкуренції у галузі високих технологій. З року в рік в Україні стабільно зростає кількість заявок на видачу охоронних документів майже на всі об’єкти промислової власності та кількість державних реєстрацій авторського права. В середньому до Держдепартаменту щорічно надходить близько 35 тис. заявок на різні об’єкти права інтелектуальної власності (в тім числі понад 15% від іноземних заявників), а видається до 25 тис. документів (патентів, свідоцтв) [1,с.4]. 208 Економічні інновації Випуск 41 2010 В Україні сформована дієздатна інфраструктура, яка забезпечує реалізацію державної політики в сфері захисту прав інтелектуальної власності. Це визначені Кабінетом Міністрів України органи державної виконавчої влади та суди (див. табл.1) [2,с.10]. Таблиця 1 Інфраструктура, яка забезпечує реалізацію державної політики в сфері захисту прав інтелектуальної власності Інфраструктура, яка забезпечує реалізацію державної політики в сфері захисту прав інтелектуальної власності Органи виконавчої влади Органи судової влади Міністерство освіти і науки України Міністерство внутрішніх справ України Державна митна служба України Антимонопольний комітет України Служба безпеки України Державна податкова адміністрація України Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики Верховний Суд України Вищі спеціалізовані суди Апеляційні суди Місцеві суди Розробка і вдосконалення правових механізмів охорони та захисту прав інтелектуальної власності повинні розумітися як один з пріоритетів державної політики. Необхідно поступово та послідовно створити систему стимулювання розвитку об’єктів інтелектуальної власності на підставі удосконалення системи оподаткування у сфері розробки об єктів інтелектуальної власності, економічної підтримки у сфері науково– дослідних та проектно–конструкторських робіт з боку держави, ширшого залучення регіонів до створення об’єктів інтелектуальної власності та їх реалізації в інноваційних процесах на виробництві. Нагальною проблемою сьогодення є створення національної системи інформації, поширення знань з питань інтелектуальної власності. В цілому можна константувати, що в Україні роль і значення інтелектуальної власності інтенсивно зростають. Нагальна необхідність ефективної охорони інтелектуальної власності для України зумовлюється обраною нею стратегією побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпеченням соціальної орієнтації економіки та інноваційного соціально 209 Економічні інновації Випуск 41 2010 – економічного розвитку, повинен спиратися насамперед на активізацію власного інтелектуального потенціалу. Варто зазначити, що інтелектуальний потенціал повинен зростати прискорено. Відбуватиметься інтелектуалізація широких мас і в цих умовах формуватимуться видатні лідери, зростатиме їхня кількість. Сьогодні нам треба прискорити виявлення талановитих організаторів – лідерів для кожної галузі діяльності людини. Тільки вони зможуть успішно розв’язувати назрілі гострі проблеми. Комплекс заходів виходу з кризи вимагає піднесення ролі демократичного устрою суспільства – найвищої форми організації його життя. Саме тут і складатимуться високоякісне виробництво і ринок. Розробляючи стратегію модернізації економіки на інноваційній основі в сучасних умовах, важливо враховувати інноваційні контури світової економіки [3,с.44]. За дослідженнями закордонних учених до технологічного ядра входить Японія, США, Канада, Південна Корея, Австралія. Організація інноваційної діяльності в країнах-лідерах має такі риси: горизонтальна інтеграція НДДКР, проектування і навчання, створення обчислювальних мереж, проведення спільних досліджень, державна підтримка нових технологій. Лідери передових країн виразно відчули, що знання, інтелектуальний ресурс держави стає вирішальним фактором розвитку не колись у далекому майбутньому, а вже сьогодні. Як приклад наведемо Сінгапур – країну Південно – Східної Азії, площа якої менша ніж площа Києва, кількість населення не набагато перевищує населення нашої столиці, а ВВП на 30% більший, ніж ВВП 47- мільйонної України. У цій країні, за життя одного покоління, держава перестрибнула з "третього світу" в "перший" завдяки залученню міжнаціональних компаній і цілеспрямованому сприянню впровадженню передових виробництв, використанню новітніх технологій. Внаслідок такої політики країни, яка не має природних ресурсів (навіть питна вода і будівельний пісок імпортуються) і внутрішнього ринку ВВП на душу населення становить сьогодні понад 25 тис. дол. [4,с.10]. Зарубіжний досвід та існуюча практика засвідчують, що під впливом інноваційних процесів змінюється і структура економіки. За рахунок зростання ефективності використання ресурсів частина їх вивільнюється і перерозподіляється до інших сфер діяльності. Наприклад, падає частка зайнятих у сільському господарстві – різко зростає частка зайнятих у сфері послуг. У сучасних економіках до 90% їхнього зростання забезпечується за рахунок інтелектуального ресурсу. Це стосується багатьох галузей виробництва, навіть таких матеріалоємних, як автомобілебудування. У 210 Економічні інновації Випуск 41 2010 вартості сучасного автомобіля понад 70% становлять не матеріальні, а інтелектуальні ресурси [5,с.39]. За прогнозами ЮНЕСКО, досягти високого рівня національного добробуту можуть тільки ті країни, які мають серед працездатного населення 40-60% фахівців з вищою освітою. США та Японія мають наміри довести цей показник майже до 90% серед усіх працюючих. На думку експертів, це дасть їм змогу досягти підвищення економічного ефекту виробництва у 4-11 разів. У двадцяти розвинутих країнах, в яких працює 95% учених світу, прибуток на душу населення щорічно збільшується на 200 дол., у країнах, де науковців небагато, - лише на 10 дол. Водночаc високорозвинуті країни заохочують імпорт інтелектуального капіталу. З огляду на це, головним у розвитку суспільства є розвиток промисловості, яка має базуватися на нових технологіях, з урахуванням вимог часу, для чого необхідні інвестиції [6,с.12]. Політика найбільш розвинених країн у сфері правового забезпечення та реалізації прав держави на результати науково-технічної діяльності, які фінансують із державного бюджету, свідчать про такі ключові моменти: - зусилля урядів спрямовуються найперше на підвищення конкурентоспроможності національної промисловості за рахунок скорішого освоєння результатів НДДКР, що фінансуються державою; - в усіх цих країнах переважає тенденція закріплення виняткових прав на результати НДДКР, що фінансуються державою, за виконавцем (науково-технічною корпорацією, установою, університетом, дослідницьким інститутом) або за її автором. Доцільним для України повинен стати європейський досвід, коли реалізація прав на результати науково-технічної діяльності повинна відбуватися через забезпечення інтересів суспільства та національної промисловості у тих випадках, коли на підтримку НДДКР використовують бюджетні ресурси. Тому законодавчо необхідно визначитися з підтримуваними урядом формами співробітництва між національною промисловістю і наукою, у тім числі шляхом запровадження тристоронніх контрактів на проведення НДДКР за участі держави, передбачити порядок визначення форми правової охорони отримуваних результатів із урахуванням інтересів усіх сторін та закріплення прав на ці результати (переважно за промисловістю), а також норми, які забезпечують пріоритет національної промисловості. Отже, вибір індустріальними країнами державних пріоритетів у наукових дослідженнях та чітке визначення механізмів їхньої реалізації виступає однією з головних тенденцій останніх десятиріч у науковій 211 Економічні інновації Випуск 41 2010 сфері. Це зумовлено передусім обмеженістю ресурсів та високою вартістю наукових досліджень [7,с.3]. Очікувані тенденції динаміки науково-технологічної сфери: - зростання значення та відповідальності науки й освіти, зростання частки вкладень в людський капітал у структурі ВВП, зрушення в структурі витрат на науку, формування постіндустріальної наукової парадигми; - підйом винахідницької активності, збільшення кількості значних винаходів, що реалізовують нові знання і що відповідають на виклики епохи, підвищення значення інтелектуальної власності та розширення ринку продуктів інтелектуальної діяльності; - значні вкладення інвестицій в інноваційне оновлення основного капіталу [3,с.43]. Висновки і перспективи подальших розробок. Щодо України, то її загальний стратегічний вектор розвитку - розбудова змішаної соціально орієнтованої економіки постіндустріального типу. Трансформація індустріальної економіки в постіндустріальну передбачає орієнтацію на розвиток наукоємних виробництв, споживчий сектор та сферу послуг. Враховуючи зарубіжний досвід стимулювання розвитку інтелектуального капіталу доходимо висновку, що основоположним принципом реалізації державної науково-технічної політики повинна бути концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки, організація інноваційної діяльності (розвиток малих інноваційних підприємств), проектування і навчання, державна підтримка нових технологій та НДДКР, застосування знання до організації праці, податкове стимулювання на цілі розвитку як юридичним так і фізичним особам, кредитування під заставу торговельної марки, розвиток і створення техноекополісів і технопаркових структур, інвестування у докорінну реконструкцію виробництва і розвиток нових галузей економіки, підтримка індустрії венчурного капіталу, правова охорона та захист результатів наукових досліджень, які часто є об'єктами інтелектуальної власності. Література: 1. Паладій М. Державна підтримка інтелектуальних досягнень нації – шлях до економічного і соціального розвитку України // Інтелектуальна власність. – 2006. - № 5. – С. 4 - 7. 2. Ніколаєнко С. Проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування щодо захисту прав інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. – 2007. – №2. – С.4 - 14. 212 Економічні інновації Випуск 41 2010 3. Нежиборець В. Теоретичні та практичні передумови довгострокового і середньострокового інноваційного прогнозування в економіці України //Теорія і практика інтелектуальної власності. –2007. – № 2 С. 40 - 46. 4. Кінах А. Глобалізація економіки і технологічний розвиток України // Інтелектуальна власність. - 2005. - №7. - С. 8 – 11. 5. Малицький Б., Попович О. Проблеми використання інтелектуального потенціалу та інтелектуальної власності в контексті побудови знаннєвого суспільства // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2006. – № 3.- С. 38 - 45. 6. Федоренко В. Інвестиції та економіка України // Економіка України. – 2007. №5. – С. 12 - 16. 7. Орлюк О. Виконання наукових досліджень за державні кошти: міжнародний досвід // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2006.-№4. - С. 3- 9. Abstract Poluyaktova O.V. Ways of improving the use of intellectual capital in the economy of Ukraine. The basic theoretic-methodological aspects of research of essence of intellectual capital are exposed in this work, its structure is considered. Modern interpretation of category is offered "intellectual capital" as socially – the economic phenomenon, its location is determined in the general structure of category "capital", its features are selected comparatively with the financial forms of capital. The methods of estimation of intellectual capital which determines the market value of modern subject of managing are presented.