Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro

Розглянуто фактори і шляхи впливу макромолекул на мутаційний процес. Показано антимутагенний ефект при дослідженні комбінованого впливу лектинів і алкілюючого агента МННГ на мутагенез в клітинах китайського хом’ячка. Так, при різних схемах обробки клітин білком та МННГ експериментальна частота мутац...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Коваленко, О.О., Лукаш, Л.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 2007
Назва видання:	Цитология и генетика
Теми:	Оригинальные работы
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66607
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro / О.О. Коваленко, Л.Л. Лукаш // Цитология и генетика. — 2007. — Т. 41, № 6. — С. 62-66. — Бібліогр.: 18 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66607
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-666072025-02-09T15:10:47Z Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro The antimutagenic effect of lectin and N-methyl- N’-nitro-N- nitrosoguanidine on induced mutagenesis in mammalian cells in vitro Коваленко, О.О. Лукаш, Л.Л. Оригинальные работы Розглянуто фактори і шляхи впливу макромолекул на мутаційний процес. Показано антимутагенний ефект при дослідженні комбінованого впливу лектинів і алкілюючого агента МННГ на мутагенез в клітинах китайського хом’ячка. Так, при різних схемах обробки клітин білком та МННГ експериментальна частота мутацій, індукованих двома агентами, була статистично вірогідно нижчою, ніж теоретично очікувана величина при умові їхньої незалежної сумарної дії. Обговорюється можливість існування спільних мішеней і механізмів, через які діють на клітинну ДНК різні за своєю природою мутагенні чинники. Рассмотрены факторы и пути влияния макромолекул на мутационный процесс. Показан антимутагенный эффект при исследовании комбинированного действия лектинов и алкилирующего агентаМННГ на мутагенез в клетках китайского хомячка. Так, при разных схемах обработки клеток белком и МННГ экспериментальная частота мутаций, индуцированных двумя агентами, была статистически достоверно ниже, чем теоретически ожидаемая величина при условии их независимого суммарного действия. Обсуждается возможность существования общих мишеней и механизмов, через которые действуют на клеточную ДНК разные по своей природе мутагенные факторы. The factors and the ways of the influence of macromolecules on mutation process are considered. The antimutagenic effect of the combined application of lectins and N-methyl-N'-nitro-N-nitrosoguanidine on mutagenesis in chinese hamster cells has been shown. The experimental frequency of mutations induced by the both compounds was statistically reliably lower than the theoretically expected one in the case of their independent summary action. The possibility of existence of mutual targets and mechanisms of the action of different mutagenic agents on cellular DNA are discussed. 2007 Article Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro / О.О. Коваленко, Л.Л. Лукаш // Цитология и генетика. — 2007. — Т. 41, № 6. — С. 62-66. — Бібліогр.: 18 назв. — рос. 0564-3783 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66607 575:113.575.224 uk Цитология и генетика application/pdf Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные работы Оригинальные работы
spellingShingle	Оригинальные работы Оригинальные работы Коваленко, О.О. Лукаш, Л.Л. Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro Цитология и генетика
description	Розглянуто фактори і шляхи впливу макромолекул на мутаційний процес. Показано антимутагенний ефект при дослідженні комбінованого впливу лектинів і алкілюючого агента МННГ на мутагенез в клітинах китайського хом’ячка. Так, при різних схемах обробки клітин білком та МННГ експериментальна частота мутацій, індукованих двома агентами, була статистично вірогідно нижчою, ніж теоретично очікувана величина при умові їхньої незалежної сумарної дії. Обговорюється можливість існування спільних мішеней і механізмів, через які діють на клітинну ДНК різні за своєю природою мутагенні чинники.
format	Article
author	Коваленко, О.О. Лукаш, Л.Л.
author_facet	Коваленко, О.О. Лукаш, Л.Л.
author_sort	Коваленко, О.О.
title	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro
title_short	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro
title_full	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro
title_fullStr	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro
title_full_unstemmed	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro
title_sort	антимутагенний ефект лектину та n-метил-n’-нітро-n-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro
publisher	Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Оригинальные работы
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66607
citation_txt	Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro / О.О. Коваленко, Л.Л. Лукаш // Цитология и генетика. — 2007. — Т. 41, № 6. — С. 62-66. — Бібліогр.: 18 назв. — рос.
series	Цитология и генетика
work_keys_str_mv	AT kovalenkooo antimutagennijefektlektinutanmetilnnítronnítrozoguanídinunaíndukovanijmutagenezvklítinahssavcívinvitro AT lukašll antimutagennijefektlektinutanmetilnnítronnítrozoguanídinunaíndukovanijmutagenezvklítinahssavcívinvitro AT kovalenkooo theantimutageniceffectoflectinandnmethylnnitronnitrosoguanidineoninducedmutagenesisinmammaliancellsinvitro AT lukašll theantimutageniceffectoflectinandnmethylnnitronnitrosoguanidineoninducedmutagenesisinmammaliancellsinvitro
first_indexed	2025-11-27T06:37:28Z
last_indexed	2025-11-27T06:37:28Z
_version_	1849924475430109184
fulltext	62 ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2007. № 6 Розглянуто фактори і шляхи впливу макромолекул на мутаційний процес. Показано антимутагенний ефект при дослідженні комбінованого впливу лектинів і алкілю" ючого агента МННГ на мутагенез в клітинах китайсь" кого хом’ячка. Так, при різних схемах обробки клітин біл" ком та МННГ експериментальна частота мутацій, індукованих двома агентами, була статистично вірогідно нижчою, ніж теоретично очікувана величина при умові їхньої незалежної сумарної дії. Обговорюється можли" вість існування спільних мішеней і механізмів, через які діють на клітинну ДНК різні за своєю природою мута" генні чинники. Вступ. Узагальнюючи експериментальні да� ні, одержані нами протягом останніх років, ми спробували сформулювати деякі основні поло� ження, що характеризують біологічний мутаге� нез, спричинений макромолекулами [1]. Біологічний мутагенез (антимутагенез) є інтегральною відповіддю системи на появу, зникнення або зміну кількості функціонально активних макромолекул екзогенного та/або ендогенного походження, порушення їх ба� лансу, утворення нових біополімерних комп� лексів [2]. В біологічний мутагенез залучаються принципово ті ж механізми утворення мутацій, що і при спонтанному мутагенезі, але вони ре� алізуються за участі чужорідних макромолекул, які зазнають певної еволюції в клітині і можуть призводити до тривалої дестабілізації клітин� ного геному [3]. Швидкість зниження індуко� ваного мутагенезу до норми залежить як від особливостей біомутагена, так і від ефектив� ності роботи всіх клітинних захисних систем розпізнавання, модифікації, детоксикації, ви� ведення чужорідних макромолекул, репарації пошкоджень ДНК та енергетичної забезпече� ності клітини [4]. Таким чином, первинним фактором в сис� темі біологічного мутагенезу є експресія функ� ціонально активних чужорідних макромолекул, а їхня інактивація призводить до зниження або зникнення мутагенного ефекту [3, 5]. Вторин� ним фактором дестабілізації є зміна активності і мутації клітинних генів та мобільних гене� тичних елементів під впливом тривалої екс� пресії макромолекул екзогенного походження. Досить виразно це було продемонстровано нами та іншими авторами при дослідженні мутагенезу і злоякісної трансформації клітин в системі онковірус–клітина [3, 6]. На основі цих даних ми висловили припущення, що зміна програм генної експресії, ймовірно, супровод� жується запуском процесів мутаційної та ре� комбінаційної мінливості, як це має місце, на� приклад, при продукуванні антитілотвірних клітин в організмі [7]. Дійсно, мутагенний ефект чужорідних лектинів в популяціях клі� тин китайського хом’ячка було зареєстровано саме за тих умов (концентрація білка, час екс� пресії), коли вони індукували запрограмовану загибель клітин внаслідок апоптозу [8, 9]. Принципово існують два можливих шляхи впливу екзогенних білків на генетичну стабіль� ність клітинних систем in vitro: 1) опосередко� УДК 575:113.575.224 О.О. КОВАЛЕНКО, Л.Л. ЛУКАШ Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Київ�143, вул. Акад. Заболотного, 150 E�mail: xsana@mail.ru, lukash@imbg.org.ua АНТИМУТАГЕННИЙ ЕФЕКТ ЛЕКТИНУ ТА N�МЕТИЛ�N’�НІТРО�N� НІТРОЗОГУАНІДИНУ НА ІНДУКОВАНИЙ МУТАГЕНЕЗ В КЛІТИНАХ ССАВЦІВ IN VITRO © О.О. КОВАЛЕНКО, Л.Л. ЛУКАШ, 2007 63ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2007. № 6 Антимутагенний ефект лектину та N�метил�N’�нітро�N�нітрозогуанідину ... ваний клітинним апаратом для здійснення основних матричних процесів на ДНК; 2) че� рез їхню пряму взаємодію з клітинною ДНК. Відомо, що досліджувані нами лектини впли� вають на внутрішньоклітинні процеси через взаємодію з рецепторами на поверхневій мем� брані клітини [10], проте не виключається та� кож можливість прямої взаємодії цих білків з нуклеїновими кислотами клітини, оскільки у структурі цілої низки лектинів знайдено ДНК� зв’язувальні домени та для багатьох з них опи� сано ДНКазну та РНКазну активності [11]. Ключовим фактором мутагенезу, який впли� ває на виникнення і прояв мутацій, індукованих чинниками різної природи, є активація або пригнічення активності репаративних фермен� тів. Досліджувані нами раніше лектини з суцвіть та кори бузини чорної з одного боку виявляли здатність до індукції однониткових розривів клітинної ДНК, а з другого – антимутагенну активність у відношенні до алкілюючого агента N�метил�N’�нітро�N�нітрозогуанідину (МННГ) [12, 13]. Оскільки відомо, що у відновленні первинних пошкоджень, спричинених алкілю� ючими сполуками, вирішальну роль відіграє репаративний фермент О6�алкілгуанін�ДНК� алкілтрансфераза (АГТ), який індукується у відповідь на появу однониткових розривів ДНК [14, 15], ми висловили припущення, що він може бути однією з можливих мішеней для регуляторного впливу білків�мітогенів на інду� кований мутагенез. Метою даної роботи було дослідити законо� мірності комбінованого впливу, різних за поход� женням та вуглеводною специфічністю лектинів і алкілюючого агента МННГ на мутаційний процес в клітинах ссавців in vitro. Як вже зазна� чено, одним з питань, на яке ми хотіли знайти відповідь, було існування спільних клітинних мішеней для чинників біологічної і хімічної природи. Матеріали та методи. Для з’ясування питан� ня про можливість антимутагенного впливу на індукований мутагенез біологічного та хімічно� го чинників при проведенні цієї серії дослідів використовували різні схеми обробки клітин досліджуваними сполуками. Клітини оброб� ляли лектином перед та після внесення в клі� тинну систему МННГ, а також застосовували одночасну спільну обробку обома чинниками. Як біологічні чинники використовували комерційні препарати лектинів рослинного (кори бузини чорної, Sumbucus nigra) і тварин� ного (ікри окуня, Persa fluviatilis) походження виробництва фірми «Лектинотест». Обробку клітин кожним з досліджуваних білків у кон� центрації 0,2 мкг/мл проводили протягом 4 год в середовищі МЕМ за відсутності ембріональ� ної сироватки (ЕС) великої рогатої худоби. Препарат МННГ використовували у концент� рації 0,5 мкг/мл, тривалість експозиції клітин з хімічним мутагеном становила 1 год, а в екс� периментах при одночасній обробці клітин двома чинниками – 4 год. Всі експерименти проводились з викорис� танням клітин китайського хом’ячка лінії Blld� ii�FAF28Cl237�8Glu�tsIII, що характеризується чутливістю до дії аналогів пуринових основ, в тому числі 6�меркаптопурину (6�МП). Мето� дика проведення експериментів з індукції ген� них мутацій за локусом hprt детально описана раніше [16]. Час експресії мутацій становив 4 доби. Селекцію мутантів проводили з дода� ванням в культуральне середовище 6�МП в концентрації 60 мкг/мл. Частота резистентних до 6�МП клонів визначалась з урахуванням ефективності клонування. Вірогідність різниці між дослідом та контролем обраховували за допомогою методу Фішера. Результати досліджень та їх обговорення. Принципова можливість модуляції мутагенно� го ефекту при спільній дії МННГ і біологічних чинників (екзогенних ДНК і білків) показана нами раніше [12, 17]. В даній роботі представле� но результати чотирьох експериментів з дослід� ження комбінованого впливу на мутаційний процес лектинів та алкілюючого агента МННГ при різних схемах введення їх в клітинну сис� тему. На рис. 1 та 2 представлені значення ін� дукованих вказаними чинниками мутагенних ефектів за вирахуванням спонтанного фону. В цих дослідженнях білок використовували у від� носно малій концентрації 0,2 мкг/мл, при якій ще не виявлявся цитотоксичний ефект, але вже, як правило, спостерігалось істотне підвищення частоти мутацій, резистентних до 6�МП. На рис. 1 представлено усереднені за двома експериментами порівняльні дані із спільної дії на генетичну стабільність МННГ та лекти� нів, виділених з різних органів рослини бузи� 64 ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2007. № 6 О.О. Коваленко, Л.Л. Лукаш ни чорної. Експериментальні дані з лектином, виділеним із суцвіть, були одержані нами раніше [12], а з лектином кори бузини чорної – в серії експериментів, описаних в даній роботі. Слід зазначити, що лектин, виділений із суцвіть, в концентрації 0,2 мкг/мл не спричиняв статис� тично вірогідного підвищення частоти мутан� тів на відміну від лектину кори бузини чорної. Це можна пояснити як різницею в біологічній активності самих лектинів, так і їхніх препара� тів, одержаних за різних умов. Незалежно від прояву їхньої власної активності попередня обробка клітин лектином призводила до ста� тистично вірогідного зниження спільного му� тагенного ефекту біологічного та хімічного чинників (варіант 4) порівняно з теоретично очікуваною величиною за умов їхньої незалеж� ної сумарної дії (варіант 3). Ці дані вказували на те, що, можливо, макромолекули білка, зв’язу� ючись з якимись клітинними мішенями, роби� ли їх недоступними для молекул алкілюючої сполуки. Для того щоб перевірити можливість кон� куренції двох чинників за спільні клітинні мі� шені, в наступних експериментах застосували різну послідовність обробки, а також одночасну обробку клітин двома чинниками (рис. 2). Дані, одержані при різних схемах обробки клітин лектином кори бузини чорної та МННГ, під� твердили попередні спостереження, що експе� риментальна величина спільного мутагенного ефекту статистично вірогідно нижча теоретично розрахованої величини, яку можна було б очі� кувати за умов незалежної адитивної дії двох чинників (рис. 2, а). При застосуванні лектину, виділеного з ікри окуня, спостерігалась принци� пово така ж тенденція: експериментальна вели� чина при комбінованій обробці клітин двома чинниками була нижчою, ніж теоретично очі� куваний мутагенний ефект, однак ця різниця не була статистично вірогідною за даних умов експерименту. Рис. 1. Мутагенний ефект при комбінованій послідов� ній обробці клітин лектином та МННГ: а – лектин, виділений із суцвіть бузини чорної; б – лектин, виділе� ний з кори бузини чорної; по вертикалі – частота ін� дукованих мутантів, �10–5; по горизонталі – 1 – ефект при обробці клітин білком в концентрації 0,2 мкг/мл; 2 – ефект при обробці клітин МННГ в концентрації 0,5 мкг/мл; 3 – теоретично очікуваний спільний ефект при умові незалежної сумарної дії двох чинників; 4 – експериментальний ефект при обробці клітин дво� ма чинниками: спочатку білок, потім МННГ. Вказано вірогідність різниці між теоретичним та експеримен� тальним значеннями Рис. 2. Мутагенний ефект при різних схемах обробки клітин лектином та МННГ: а – лектин, виділений з кори бузини чорної; б – лектин, виділений з ікри окуня; по вертикалі – частота індукованих мутантів, �10–5; по горизонталі – 1 – ефект при обробці клітин білком в концентрації 0,2 мкг/мл; 2 – ефект при обробці клі� тин МННГ в концентрації 0,5 мкг/мл; 3 – теоретично очікуваний спільний ефект при умові незалежної су� марної дії двох чинників; 4 – експериментальний ефект при послідовній обробці клітин двома чинниками: спо� чатку білок, потім МННГ; 5 – експериментальний ефект при послідовній обробці клітин двома чинника� ми: спочатку МННГ, потім білок; 6 – експерименталь� ний ефект при одночасній обробці клітин білком та МННГ. Вказано вірогідність різниці між теоретичним та експериментальним значеннями 65ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2007. № 6 Антимутагенний ефект лектину та N�метил�N’�нітро�N�нітрозогуанідину ... Взагалі за даними двох експериментів (рис. 2) зниження експериментальної величини від� носно теоретично очікуваної було максималь� ним і статистично достовірним (рис. 2, а) у ва� ріанті 6, коли проводилась одночасна обробка клітин лектином і МННГ протягом 4 год, тоб� то при максимальній концентрації молекул і тривалості їх сумісної присутності в клітин� ній системі. При обробці клітин спочатку ал� кілюючим агентом, потім лектином зниження експериментальної величини відносно теоре� тично очікуваної виражене найменшим ступе� нем. Варіант обробки клітин спочатку лекти� ном, а потім МННГ займав проміжне місце в цих експериментах. Таким чином, одержані нами дані не супе� речать уявленню про існування спільних клі� тинних мішеней, за які конкурують молекули біологічних і хімічних мутагенних чинників. Нами було зроблено припущення, що однією з багатьох можливих мішеней регуляторного впливу лектинів на мутаційний процес в до� сліджуваних клітинах може бути і репаратив� ний фермент О6�алкілгуанін�ДНК�алкілтранс� фераза (АГТ). Сукупність даних, одержаних нами в різних серіях експериментів, не супе� речить цьому уявленню. По�перше, при спільній обробці клітин чу� жорідним лектином та специфічним індуктором репаративного ферменту АГТ, алкілюючим агентом МННГ, спостерігався антимутагенний ефект. Тією чи іншою мірою тенденція до зни� ження частоти індукованих мутантів спостеріга� лась незалежно від порядку введення двох дію� чих агентів у систему, що вказувало на наявність репарогенних властивостей у обох чинників. По�друге, в досліджуваних нами клітинах китайського хом’ячка детектовано присутність фермента АГТ за допомогою стандартного Western blott аналізу з використанням відпо� відних моноклональних антитіл [18]. У відпо� відь на дію специфічного індуктора, алкілюю� чого агента, спостерігали збільшення рівня експресії АГТ в клітинах ссавців. По�третє, оскільки досліджувані нами лек� тини спричиняли однониткові розриви ДНК, що показано нами раніше, вони потенційно відносяться до неспецифічних індукторів ре� паративного ферменту АГТ, які на відміну від алкілюючих сполук не несуть алкільної групи і тому не здатні специфічно інактивувати цей фермент [13, 15]. В наступній роботі будуть опубліковані ре� зультати досліджень з перевірки гіпотези щодо можливостей індукції репаративного фермен� ту АГТ під впливом досліджуваних вугле� водзв’язуючих білків, лектинів. Слід зазначити, що не виключається існування інших числен� них спільних клітинних мішеней для досліджу� ваних чинників біологічної та хімічної природи. SUMMARY. The factors and the ways of the influence of macromolecules on mutation process are considered. The antimutagenic effect of the combined application of lectins and N�methyl�N'�nitro�N�nitrosoguanidine on mutagenesis in chinese hamster cells has been shown. The experimental frequency of mutations induced by the both compounds was statistically reliably lower than the theoret� ically expected one in the case of their independent sum� mary action. The possibility of existence of mutual targets and mechanisms of the action of different mutagenic agents on cellular DNA are discussed. РЕЗЮМЕ. Рассмотрены факторы и пути влияния макромолекул на мутационный процесс. Показан анти� мутагенный эффект при исследовании комбинирован� ного действия лектинов и алкилирующего агента МННГ на мутагенез в клетках китайского хомячка. Так, при разных схемах обработки клеток белком и МННГ экс� периментальная частота мутаций, индуцированных дву� мя агентами, была статистически достоверно ниже, чем теоретически ожидаемая величина при условии их не� зависимого суммарного действия. Обсуждается воз� можность существования общих мишеней и механиз� мов, через которые действуют на клеточную ДНК разные по своей природе мутагенные факторы. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Акифьев А.П., Худолий Г.А. Мутагенез и генетичес� кий гомеостаз у высших организмов // Вестн. РАМН. – 1993. – № 1. – С. 3–9. 2. Лукаш Л.Л. Мутагенез та антимутагенез – проти� лежно спрямовані процеси, що визначають рівень генетичної мінливості та стабільності // Биополи� меры и клетка. – 1998. – 14, № 6. – С. 500–511. 3. Лукаш Л.Л. Дестабилизация клеточного генома под влиянием экспрессии ранних регуляторных генов онковирусов // Цитология и генетика. – 2002. – 36, № 2. – С. 68–80. 4. Середенин С.Б., Дурнев А.Д. Фармакологическая за� щита генома. – М.: ВИНИТИ, 1992. – 162 с. 5. Коваленко О.О., Костецький І.Є., Лукаш Л.Л. Вплив альбуміну на частоту спонтанних мутацій в сома� 66 ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2007. № 6 О.О. Коваленко, Л.Л. Лукаш тичних клітинах ссавців in vitro // Цитология и ге� нетика. – 2005. – 39, № 4. – С. 53–56. 6. Лукаш Л.Л., Коваленко О.А. Картирование транс� формирующей и мутагенной активности аденови� русов // Вісн. Укр. т�ва генетиків і селекціонерів. – 2004. – 2, № 1. – С. 104–121. 7. Лукаш Л.Л. Регуляция изменчивости генома сома� тических клеток млекопитающих под влиянием экзогенных биологических факторов // Біополіме� ри і клітина. – 2004. – 20, № 1/2. – С. 93–105. 8. Коваленко Л.Л., Костецька К.В., Лукаш Л.Л. Вплив лектинів різного походження на мутаційний про� цес у популяціях соматичних клітин ссавців // Біо� полімери і клітина. – 2006. – 22, № 1. – С. 33–38. 9. Коваленко О.О., Лукаш Л.Л. Індукція апоптозу у популяціях клітин ссавців in vitro під впливом лектинів // Цитология и генетика. – 2007. – 41, № 5. – С. 48–53. 10. Лахтин В.М. Молекулярная организация лектинов // Молекуляр. биология. – 1994. – 28. – С. 245–273. 11. Peumans W.J., Qiang Hao, Van Damme E.J. Ribosome� inaсtivating proteins from plants: more than RNA N�gly� cosidases? // FASEB J. – 2001. – 15. – P. 1493–1506. 12. Лукаш Л.Л., Карпова И.С., Мирошниченко О.С., Ти" хонова Т.Н., Лыло В.В., Манько В.Г., Сухорада Е.М., Голынская Е.Л. Влияние лектина соцветий Sambucus nigra на спонтанный и индуцированный алкилиру� ющим агентом мутагенез в соматических клетках млекопитающих // Цитология и генетика. – 1997. – 31, № 5. – С. 52–60. 13. Macewicz L.L., Suchorada O.M., Lukash L.L. Influ� ence of Sambucus nigra bark lectin on cell DNA under different in vitro conditions // Cell Biol. Intern. – 2005. – 29. – P. 29–32. 14. Lukash L.L., Boldt J., Pegg A.E., Dolan M.E., Maher V.M., McCormick J.J. Effect of O6�alkylguanine�DNA�alkyl� transferase on the frequency and spectrum of mutations induced by N�methyl�N’�nitro�nitrosoguanidine in the HPRT gene of diploid human fibroblasts // Mutat. Res. – 1991. – 250. – P. 397–409. 15. Gerhard F., Bern K. Stress factors affecting expression of O6�methylguanine�DNA methyltransferase mRNA in rat hepatoma cells // Biochim. Biophys. acta. – 1992. – 1171. – P. 35–40. 16. Бужиевская Т.И., Лукаш Л.Л., Подольская С.В. Экспе� риментальные модели для изучения мутагенеза и трансформации, индуцированных вирусами и нук� леиновыми кислотами // Методы молекулярной биологии. – Киев : Наук. думка, 1986. – С. 147–158. 17. Лукаш Л.Л., Подольская С.В., Сухорада Е.М., Кос" тецкая Е.В., Костецкий И.Е., Варзанова И.С., Пац" ковский Ю.В., Вавилина И.В., Дейс С.В. Влияние алкилирующего агента МННГ на мутагенный эф� фект экзогенной рекомбинантной ДНК // Биопо� лимеры и клетка. – 1995. – 11, № 1. – С. 87–91. 18. Лило В.В., Манько В.Г., Немазаний І.О., Коваленко О.О., Мацевич Л.Л., Лукаш Л.Л. Визначення наявності репаративного ферменту О6�алкілгуанін�ДНК�ал� кілтрансферази в клітинах ссавців in vitro // Цито� логия и генетика. – 2004. – 38, № 6. – С. 67–70. Надійшла 06.12.06

Антимутагенний ефект лектину та N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідину на індукований мутагенез в клітинах ссавців in vitro

Репозитарії

Схожі ресурси