Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.

Проведено дослідження частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон (вільний кінець, середина, основа) пиляка у представників роду Capsicum. Виявлено, що найбільші значення сумарної частоти хіазм спостерігалися в мейоцитах вільного кінця пиляка в порівнянні з його серединою та основою. Зроблено ви...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Цитология и генетика
Дата:	2009
Автор:	Монтвід, П.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 2009
Теми:	Оригинальные работы
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66638
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. / П.Ю. Монтвід // Цитология и генетика. — 2009. — Т. 43, № 3. — С. 10-14. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859618676074872832
author	Монтвід, П.Ю.
author_facet	Монтвід, П.Ю.
citation_txt	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. / П.Ю. Монтвід // Цитология и генетика. — 2009. — Т. 43, № 3. — С. 10-14. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Цитология и генетика
description	Проведено дослідження частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон (вільний кінець, середина, основа) пиляка у представників роду Capsicum. Виявлено, що найбільші значення сумарної частоти хіазм спостерігалися в мейоцитах вільного кінця пиляка в порівнянні з його серединою та основою. Зроблено висновок, що особливості розподілу кросоверних подій вздовж пиляка є результатом його анатомічної будови. Проведено исследование частоты хиазм в мейоцитах трех поперечных зон (свободный конец, середина, основание) пыльника у представителей рода Capsicum. Установлено, что наибольшие значения суммарной частоты хиазм наблюдались в мейоцитах свободного конца пыльника по сравнению с его серединой и основанием. Сделан вывод, что особенности распределения кроссоверных событий по длине пыльника являются следствием его анатомического строения. Investigations concerning chiasma frequencies in meiocytes of three anther zones (free end, middle, base) in the cultivated and wild species of Capsicum genus have been carried out. It is revealed that maximum indices of total chiasma frequency were observed in the anther free end in comparison with its middle part and base. The conclusion is drawn that regularities of distribution of recombination indices are the result of the anther anatomy structure.
first_indexed	2025-11-29T01:07:50Z
format	Article
fulltext	УДК 631.523:575 П.Ю. МОНТВІД Інститут овочівництва і баштанництва УААН, п/в Селекційне Харківської обл. E&mail: montvid@mail.ru ПРОЯВ ЧАСТОТИ ХІАЗМ В МЕЙОЦИТАХ ПОПЕРЕКОВИХ СЕКЦІЙ ПИЛЯКА У ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ CAPSICUM L. Проведено дослідження частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон (вільний кінець, середина, основа) пиляка у представників роду Capsicum. Виявлено, що найбільші значення сумарної частоти хіазм спостеріга" лися в мейоцитах вільного кінця пиляка в порівнянні з його серединою та основою. Зроблено висновок, що особ" ливості розподілу кросоверних подій вздовж пиляка є ре" зультатом його анатомічної будови. Вступ. Формування спектра доступної для добору генотипічної мінливості часто пов’яза� не з процесом кросинговеру, що надає можли� вість збільшення частоти корисних рекомбінан� тів в розщеплюваних популяціях [1]. На жаль не виключена можливість втрати істотної част� ки селекційно�цінних форм завдяки значному варіюванню рекомбінаційних параметрів в межах репродуктивної системи рослини та її структурних елементів (пиляка, зав’язі, генера� тивних органів різних ярусів вертикальної за� кладки) [2]. Дослідження з даної проблеми вкрай обме� жені й стосуються лише окремих видів рос� лин. Так, у томата виявлено прояв більшої ге� нетичної різноманітності в потомствах, одер� жаних з насіння верхньої поперекової зони плоду [3], що пояснюється, очевидно, гене� тичними відмінностями між насіннєбрунька� ми різних частин зав’язі [2]. Існування граді� єнта з частоти хіазм в межах пиляка виявлено у тюльпана [4], жита [5], баклажана [6], куль� турного [7] й дикорослих [8] видів томата. У кукурудзи просторово угруповані («класте� ризовані») материнські клітини пилку відріз� нялися близькими значеннями цитологічних параметрів мейозу [9]. Слід зазначити також, що у томата, тюльпана й баклажана даний по� казник має найбільші значення в зоні вільного кінця пиляка, а у жита – в районі його основи. Між частотою хіазм на мейоцит у гібридів F1 томата і спектром генотипічної мінливості в F2, одержаному при запиленні пилком, який сформовано в різних зонах даної генеративної структури, встановлено тісний зв’язок [10]. Згід� но з думкою авторів це свідчить проти термі� налізації хіазм як можливого механізму вияв� леного явища [10]. Більш того, на даний час практично доведено відсутність терміналізації, що збільшує актуальність таких цитогенетич� них досліджень [11, 12]. У гібридів F1 баклажа� на виявлено залежність частоти хіазм, у тому числі інтерстиціальних, та нетипових бівален� тів – структур, що можуть впливати на форму� вання нетрадиційних рекомбінантів в наступ� ному поколінні – в зоні верхньої поперекової секції пиляка від ступеня онтогенетичної при� стосованості [6]. Таким чином, не виключено, що варіювання рекомбінаційних показників в межах пиляка є закономірним і може бути од� ним з механізмів філогенетичної (генетичної) адаптації. ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2009. № 310 © П.Ю. МОНТВІД, 2009 Метою роботи було дослідження прояву частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон пиляка у представників роду Capsicum. Матеріали і методи. Дослідження проводили впродовж 2006–2007 рр. Рослини культурного й дикорослих видів перцю Capsicum annuum L., C. chinense Jacq., C. chacoense Huns., C. frutescens L., C. baccatum L. (всі види мають набір хромо� сом 2n = 24) вирощували в умовах захищеного ґрунту. Пуп’янки діаметром до 2 мм тримали в фіксаторі Кларка (суміш абсолютного етанолу та льодяної оцтової кислоти у співвідношенні 3 : 1) протягом одної доби, зберігали в 70%�но� му етанолі. Частоту хіазм на мейоцит, кіль� кість нетипових бівалентів (з трьома хіазмами) визначали на стадії раннього діакінезу профа� зи І (рисунок), використовуючи мікроскоп «Микмед�1» (збільшення �800), на тимчасових оцтокармінних препаратах пиляків, які перед фарбуванням витримували впродовж 1 год в 4%�ному залізоамонійному галуні [13]. Пиля� ки під бінокулярним мікроскопом МБС�10 роз� діляли на три рівні поперекові зони, або сек� ції, – основу, середину та вільний кінець (вер� хівка). Досліджували 5 рослин кожного виду (по три пуп’янки для однієї рослини), 50 ме� йоцитів на препарат. Залежність частоти інтер� стиціальних хіазм, нетипових бівалентів (роз� поділ істотно відрізнявся від нормального) від локалізації мейоцитів в межах пиляка визна� чали із застосуванням критерію Краскела–Уол� ліса [14]. Достовірність різниці між окремими секціями пиляка за даними показниками об� числювали на основі медіанного критерію, за сумарною частотою хіазм на мейоцит – t�кри� терію Ст’юдента з урахуванням поправки Бон� ферроні [14]. Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з результатами наших досліджень у Capsicum annuum найбільші значення сумарної частоти хіазм виявлено в зоні вільного кінця пиляка (таблиця). Прояв такого ефекту був за� кономірним для інших досліджених видів, лише у C. chinense в 2007 р. відмінності між верхівкою та основою пиляка були недостовірними. За� лежність частоти інтерстиціальних хіазм від локалізації материнських клітин пилку виявле� но в 2006 р. у C. chacoense (відмінності між вер� хівкою та серединою достовірні), в 2007 р. – у C. baccatum (відмінності між верхівкою та основою достовірні) й незалежно від року до� слідження – у C. baccatum (відмінності між вер� хівкою та основою достовірні). Аналогічна зако� номірність простежувалась для кількості нети� пових бівалентів на мейоцит в 2007 р. у C. annuum і C. chinense (величина досліджуваного пара� метра була найбільшою в зоні вільного кінця пиляка). Прояв спрямованих змін даного по� казника у C. chacoense й C. frutescens не залежав від року досліджень (таблиця). Таким чином, можна зазначити, що най� більші значення сумарної частоти хіазм, а також (з меншою вірогідністю) кількості нетипових бівалентів і частоти інтерстиціальних хіазм у представників роду Capsicum спостерігаються ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2009. № 3 11 Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. Мейоцити представників роду Capsicum на стадії ран� нього діакінезу: а – Capsicum annuum (�1350); б – C. bac" catum (�800); В – відкритий бівалент, К – кільцевий бі� валент, С – бівалент, який складає пара супутничних хромосом, що на даний момент не бере участь у форму� ванні ядерця, Я – бівалент, який утворює ядерце ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2009. № 312 П.Ю. Монтвід Розподіл хіазм в межах пиляка у видів роду Capsicum (2006–2007 рр.) Рік дослідження і секція пиляка сумарна інтерстиціальних Кількість нетипових бівалентів Частота хіазм на мейоцит Capsicum annuum (сорт Голубок) Capsicum chinense Capsicum chacoense Capsicum frutescens Capsicum baccatum 2006 верхівка середина основа 2007 верхівка середина основа 2006 верхівка середина основа 2007 верхівка середина основа 2006 верхівка середина основа 2007 верхівка середина основа 2006 верхівка середина основа 2007 верхівка середина основа 2006 верхівка середина основа 2007 верхівка середина основа 14,55 � 0,23,* 12,86 � 0,18 12,34 � 0,16 16,58 � 0,10,* 14,80 � 0,18 14,17 � 0,15 15,23 � 0,20,* 12,80 � 0,16 13,44 � 0,18 16,08 � 0,18 14,58 � 0,09 15,71 � 0,14 14,30 � 0,20,* 13,0 � 0,27 13,20 � 0,21 17,21 � 0,24,* 15,23 � 0,12 14,12 � 0,16 14,83 � 0,21,* 13,57 � 0,23 12,91 � 0,15 17,17 � 0,15,* 15,96 � 0,23 14,42 � 0,10 14,55 � 0,18,* 12,82 � 0,12 12,68 � 0,11 16,55 � 0,17,*** 15,07 � 0,13 13,90 � 0,13 3,90 1,64 1,0 3,98 2,70 3,63 3,63 1,10 1,27 3,54 2,66 3,30 3,10,* 2,05* 2,19* 4,19 3,08 3,06 4,31,** 3,0* 2,65* 5,69,** 3,29* 2,45* 2,34 1,08 1,75 4,74,** 2,84* 2,02* 0,33 0,07 0 0,52,* 0,16* 0,10* 0,72 0,10 0 0,32,,** 0,09* 0,13* 0,41,** 0* 0,08* 0,39,,** 0,23* 0,03* 0,54,* 0,11* 0* 0,39,,** 0,23* 0,10* 0 0 0 0,26 0,10 0,03 * Прояв даного показника з непараметричним розподілом достовірно залежить від локалізації мейоцитів в межах пиляка (р < 0,05). , * Відмінності між верхівкою та серединою (), верхівкою та основою (*) пиляка досто� вірні при р < 0,05 відповідно. в зоні вільного кінця пиляка. Це добре узгод� жується з даними, одержаними раніше для ін� ших видів родини Solanaceae – томата [7], йо� го напівкультурних різновидностей і дикорос� лих видів [8] та баклажана [6]. Вважається, що одним із можливих механізмів формування спрямованих змін частоти рекомбінації в ме� жах репродуктивної системи або її структур є генетично запрограмоване диференційоване надходження асимілятів в генеративні органи [2]. Дійсно, розташування тичинкової нитки та будова пиляка (особливо його видовжена форма) можуть сприяти виникненню градієн� та живильних речовин, що визначає виявле� ний нами характер розподілу рекомбінаційних подій. Існування таких градієнтів виявлено для інших рослинних об’єктів. Так, у багатьох видів рослин існує нерівно� мірний розподіл фітогормонів та живильних речовин, різна гідравлічна проводимість кси� леми та інтенсивність транспірації [15–17]. В процесі розвитку пиляка томата асиміляти надходять спочатку в основу, потім у середину й верхівку [2]. Їх транспорт забезпечується в основному за рахунок міжклітинних зв’яз� ків, утворених ендоплазматичною сіткою [18]. Незважаючи на це, концентрація живильних речовин в зоні вільного кінця пиляка міні� мальна [2]. Відомо, що трофічні та регуляторні чинни� ки впливають на частоту кросинговеру, при цьому відхилення від норми призводить до зростання частоти кросоверних подій в мейозі [1]. Згідно з результатами наших до� сліджень максимальна частота хіазм спостері� галася безпосередньо в секції пиляка, де кон� центрація таких речовин мінімальна. Це не узгоджується з протилежними результатами, одержаними на житі [10]. Інша наявна в літературних джерелах гіпо� теза свідчить про вікову залежність частоти ре� комбінації [1]. Дійсно, не виключено, що най� більша частота хіазм властива клітинам, що вступають в мейоз першими [1]; у пасльо� нових вони розташовані в зоні вільного кінця, а у жита – в районі основи пиляка [1]. Не ви� ключено також, що просторово угруповані («кластеризовані») мейоцити, які можуть утворюватися внаслідок неоднакової рекомбі� наційної сприйнятливості, характеризуються більшою вірогідністю кон’югації та обмінів у відповідних зонах геному [9]. Проте, законо� мірний розподіл кросоверних подій в межах репродуктивної системи або її структурних елементів слід розглядати також з точки зору існування еволюційно відпрацьованого меха� нізму, який каналізує вивільнення генотипіч� ної мінливості [2, 19]. Згідно з нашими спо� стереженнями й літературними даними прий� мочка стовпчика квітки перцю часто знахо� диться на рівні вільного кінця пиляка, тобто пилок, який сформовано в даній зоні, має більшу вірогідність запилення [20]. Макси� мальна частота хіазм, у тому числі інтерстиці� альних, та нетипових бівалентів – структур, що часто пов’язують з виникненням нетради� ційних рекомбінантів у наступних поколіннях, спостерігалася у ряді випадків безпосередньо в районі верхівки пиляка. Враховуючи факуль� тативне самозапилення (від 8 до 30 %), влас� тиве представникам роду Capsicum [21], це мо� же призводити до збільшення рівня потенцій� ної та доступної для добору мінливості й мати адаптивне значення [1]. P.Yu. Montvid CHIASMA FREQUENCIES IN THE MEIOCYTES OF ANTHER DIAMETRICAL SECTIONS IN CAPSICUM SPECIES Investigations concerning chiasma frequencies in meiocytes of three anther zones (free end, middle, base) in the cultivated and wild species of Capsicum genus have been carried out. It is revealed that maximum indices of total chiasma frequency were observed in the anther free end in comparison with its middle part and base. The conclusion is drawn that regularities of distribution of recombination indices are the result of the anther anatomy structure. П.Ю. Монтвид ПРОЯВЛЕНИЕ ЧАСТОТЫ ХИАЗМ В МЕЙОЦИТАХ ПОПЕРЕЧНЫХ СЕКЦИЙ ПЫЛЬНИКА У ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА CAPSICUM L. Проведено исследование частоты хиазм в мейоци� тах трех поперечных зон (свободный конец, середина, основание) пыльника у представителей рода Capsicum. Установлено, что наибольшие значения суммарной частоты хиазм наблюдались в мейоцитах свободного конца пыльника по сравнению с его серединой и основанием. Сделан вывод, что особенности расп� ределения кроссоверных событий по длине пыльника являются следствием его анатомического строения. ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2009. № 3 13 Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Жученко А.А., Король А.Б. Рекомбинация в эволю� ции и селекции. – М.: Наука, 1985. – 400 с. 2. Жученко А.А. (мл.) Архитектура репродуктивной системы томата. – Кишинев : Штиинца, 1990. – 200 с. 3. Алпатьев А.В., Юрьева Н.А. Зависимость расщеп� ления в гибридном потомстве F2 томата от место� положения семян в плоде // Тр. ВНИИ селекции и семеноводства овощных культур. – Херсон, 1975. – С. 9–18. 4. Couzin D.A., Fox D.P. Variation in chiasma frequency during tulip anther development // Chromоsoma. – 1974. – 46. – P. 173–179. 5. Jones G.H. Correlated components of chiasma variation and the control of chiasma distribution in rye // Heredity. – 1974. – 32, № 3. – Р. 375–387. 6. Монтвид П.Ю., Самовол А.П., Грати М.И. Измен� чивость частоты хиазм в пределах пыльника у гиб� ридов F1 баклажана с разной онтогенетической приспособленностью // Вісн. проблем біології і медицини. – 2002. – № 5. – С. 22–27. 7. Гавриленко Т.А. Особенности поведения хромосом при развитии пыльников у томата // Науч.�техн. бюл. ВИР. – 1985. – № 155. – С. 53–55. 8. Монтвід П.Ю. Мінливість частоти хіазм в межах пиляка у напівкультурних різновидів і дикорослих видів томата // Вісн. Харків. нац. аграр. ун�ту. Сер. Біологія. – 2007. – Вип. 1. – С. 95–101. 9. Maguire M.P. Clustering of specific crossovers in mai� ze microsporocytes // Genetics. – 1976. – 82, № 1. – P. 19–24. 10. Жученко А.А.,Король А.Б., Гавриленко Т.А., Кибен" ко Т.Я. Связь между устойчивостью генотипа и из� менением его рекомбинационных характеристик при температурных воздействиях // Генетика. – 1986. – 22, № 6. – С. 966–973. 11. Tease C., Jones G. Do chiasmata disappear? An exami� nation of whether closely spaced chiasmata are liable to reduction or loss // Chromosome Res. – 1995. – 3. – P. 162–168. 12. King J., Roberts L.A., Kearsey M.J., Thomas H.M., Jones R.N., Huang L., Armstead I.P., Morgan W.G., King I.P. A Demonstration of a 1:1 correspondence between chiasma frequency and recombination using a Lolium perenne/Festuca pratensis substitution // Genetics. – 2002. – 161. – P. 307–314. 13. Жученко А.А., Грати В.Г., Андрющенко В.К., Гра" ти А.А. Индуцирование хромосомных перестроек и локализация генов, контролирующих некоторые хозяйственно ценные признаки в геноме томатов // Изв. АН МССР. Сер. биол. и хим. наук. – 1980. – № 4. – С. 24–30. 14. Орлов А.И. Прикладная статистика. – М.: Экза� мен, 2004. – 656 с. 15. Кузьмина Г.Г. Баланс эндогенных ИУК и АБК в листьях и репродуктивных органах на поздних стадиях онтогенеза растений // Физиология расте� ний. – 1997. – 44, № 5. – С. 769–774. 16. Молчанова Т.Г. Транспирация сосны обыкновен� ной в разных частях кроны // Лесоведение. – 1987. – № 4. – С. 38–45. 17. Селлин А.А. Гидравлическая архитектура ели евро� пейской // Физиология растений. – 1988. – 35, № 6. – С. 1099–1107. 18. Masoidea I., Fatemehfada E. Cytogenetic studies in some species of Bromus L., section Genea Dum. // J. Genet. – 2005. – 84, № 2. – Р. 189–193. 19. Монтвід П.Ю. Компенсаційний розподіл хіазм в межах репродуктивної системи гібридів F1 Solanum melongena L. // Вісн. Харків. нац. аграр. ун�ту. Сер. Біологія. – 2006. – Вип. 2. – С. 61–65. 20. Боос Г.В., Бадина Г.В., Буренин В.М. Гетерозис овощных культур. – М.: Агропромиздат, 1990. – 223 с. 21. Rasmussen K. Pollination of pepper: results from two years experiment // Gartner Tidende. – 1985. – 101. – P. 830–831. Надійшла 19.12.07 ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2009. № 314 П.Ю. Монтвід
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66638
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0564-3783
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-29T01:07:50Z
publishDate	2009
publisher	Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
record_format	dspace
spelling	Монтвід, П.Ю. 2014-07-19T18:15:05Z 2014-07-19T18:15:05Z 2009 Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. / П.Ю. Монтвід // Цитология и генетика. — 2009. — Т. 43, № 3. — С. 10-14. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0564-3783 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66638 631.523:575 Проведено дослідження частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон (вільний кінець, середина, основа) пиляка у представників роду Capsicum. Виявлено, що найбільші значення сумарної частоти хіазм спостерігалися в мейоцитах вільного кінця пиляка в порівнянні з його серединою та основою. Зроблено висновок, що особливості розподілу кросоверних подій вздовж пиляка є результатом його анатомічної будови. Проведено исследование частоты хиазм в мейоцитах трех поперечных зон (свободный конец, середина, основание) пыльника у представителей рода Capsicum. Установлено, что наибольшие значения суммарной частоты хиазм наблюдались в мейоцитах свободного конца пыльника по сравнению с его серединой и основанием. Сделан вывод, что особенности распределения кроссоверных событий по длине пыльника являются следствием его анатомического строения. Investigations concerning chiasma frequencies in meiocytes of three anther zones (free end, middle, base) in the cultivated and wild species of Capsicum genus have been carried out. It is revealed that maximum indices of total chiasma frequency were observed in the anther free end in comparison with its middle part and base. The conclusion is drawn that regularities of distribution of recombination indices are the result of the anther anatomy structure. uk Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Цитология и генетика Оригинальные работы Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. Проявление частоты хиазм в мейоцитах поперечных секций пыльника у представителей рода Capsicum Article published earlier
spellingShingle	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L. Монтвід, П.Ю. Оригинальные работы
title	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.
title_alt	Проявление частоты хиазм в мейоцитах поперечных секций пыльника у представителей рода Capsicum
title_full	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.
title_fullStr	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.
title_full_unstemmed	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.
title_short	Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.
title_sort	прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду capsicum l.
topic	Оригинальные работы
topic_facet	Оригинальные работы
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66638
work_keys_str_mv	AT montvídpû proâvčastotihíazmvmeiocitahpoperekovihsekcíipilâkaupredstavnikívroducapsicuml AT montvídpû proâvleniečastotyhiazmvmeiocitahpoperečnyhsekciipylʹnikaupredstaviteleirodacapsicum

Прояв частоти хіазм в мейоцитах поперекових секцій пиляка у представників роду Capsicum L.

Репозитарії

Схожі ресурси