Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro
За допомогою модифікованого тесту «G2-bleomycin sensitivity assay» оцінено приховану хромосомну нестабільність у 53 осіб, що зазнали радіаційного впливу різної інтенсивності. Встановлено широку міжіндивідуальну варіабельність частоти хромосомних аберацій та відсутність позитивної кореляції між фонов...
Saved in:
| Published in: | Цитология и генетика |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66710 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro / М.А. Пілінська, C.C. Дибський, О.Б. Дибська, Л.Р. Педан // Цитология и генетика. — 2010. — Т. 44, № 2. — С. 58-64. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859778096827203584 |
|---|---|
| author | Пілінська, М.А. Дибський, С.С. Дибська, О.Б. Педан, Л.Р. |
| author_facet | Пілінська, М.А. Дибський, С.С. Дибська, О.Б. Педан, Л.Р. |
| citation_txt | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro / М.А. Пілінська, C.C. Дибський, О.Б. Дибська, Л.Р. Педан // Цитология и генетика. — 2010. — Т. 44, № 2. — С. 58-64. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Цитология и генетика |
| description | За допомогою модифікованого тесту «G2-bleomycin sensitivity assay» оцінено приховану хромосомну нестабільність у 53 осіб, що зазнали радіаційного впливу різної інтенсивності. Встановлено широку міжіндивідуальну варіабельність частоти хромосомних аберацій та відсутність позитивної кореляції між фоновим та індукованим блеоміцином цитогенетичними ефектами у осіб з усіх обстежених груп. Максимальний відсоток (57,9 %) осіб, гіперчутливих до тестуючої дії блеоміцину, виявлено в групі реконвалесцентів гострої променевої хвороби. В інших групах частота індивідів з прихованою хромосомною нестабільністю була практично однаковою і не перевищувала 33,3 %. Отримані результати підтвердили реальність радіаційно-індукованої модифікації генетично детермінованої чутливості хромосом соматичних клітин людини до мутагенного навантаження, яка залежить від інтенсивності та характеру опромінення.
С помощью модифицированного теста «G2-bleomycin sensitivity assay» оценена скрытая хромосомная нестабильность у 53 лиц, подвергшихся радиационному воздействию разной интенсивности. Установлена широкая межиндивидуальная вариабельность частоты хромосомных аберраций и отсутствие позитивной корреляции между фоновым и индуцированным блеомицином цитогенетическими эффектами у лиц из всех обследованных групп. Максимальный процент -57,9 %) лиц, гиперчувствительных к тестирующему действию блеомицина, выявлен в группе реконвалесцентов острой лучевой болезни. В других группах частота индивидов со скрытой хромосомной нестабильностью была практически одинаковой и не превышала 33,3 %. Полученные результаты подтвердили реальность радиационно-индуцируемой модификации генетически детерминированной чувствительности хромосом соматических клеток человека к мутагенной нагрузке, которая зависит от интенсивности и характера облучения.
The voluntary investigation of hidden chromosome instability in 53 persons with different intensity of radiation exposure had been carried pout using modified «G2-bleomycin sensitivity assay». In all examined groups the individual levels of chromosome injuries under identical bleomycin exposure varied in wide range and didnґt depend on their initial values in the intact cultures. Among control donors and individuals with low radiation exposure ~33 % hypersensitive persons had been identified that can be considered as genetically caused phenomenon. In patients recovered from acute radiation syndrome (57,9 %) persons expressed hidden chromosome instability. The data permit to assume that high doses of ionizing radiation can modify inherited human chromosomes susceptibility to mutagen exposure.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:18:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК576.312.32/38;612.014.482
М.А. ПІЛІНСЬКА, C.C. ДИБСЬКИЙ,
О.Б. ДИБСЬКА, Л.Р. ПЕДАН
ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України»,
Е$mail: pww@ukr.net
РАДІАЦІЙНО
ІНДУКОВАНА
МОДИФІКАЦІЯ ЧУТЛИВОСТІ
ХРОМОСОМ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН
ЛЮДИНИ ДО ТЕСТУЮЧОЇ
МУТАГЕННОЇ ДІЇ
БЛЕОМІЦИНУ IN VITRO
За допомогою модифікованого тесту «G2�bleomycin
sensitivity assay» оцінено приховану хромосомну неста�
більність у 53 осіб, що зазнали радіаційного впливу різної
інтенсивності. Встановлено широку міжіндивідуальну
варіабельність частоти хромосомних аберацій та від�
сутність позитивної кореляції між фоновим та індуко�
ваним блеоміцином цитогенетичними ефектами у осіб
з усіх обстежених груп. Максимальний відсоток
(57,9 %) осіб, гіперчутливих до тестуючої дії блеоміци�
ну, виявлено в групі реконвалесцентів гострої променевої
хвороби. В інших групах частота індивідів з прихованою
хромосомною нестабільністю була практично однако�
вою і не перевищувала 33,3 %. Отримані результати
підтвердили реальність радіаційно�індукованої модифі�
кації генетично детермінованої чутливості хромосом
соматичних клітин людини до мутагенного наванта�
ження, яка залежить від інтенсивності та характеру
опромінення.
Вступ. Впродовж останніх 20 років в Україні
зафіксована поступова реалізація негативних
для здоров’я людини медичних наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС [1]. Не виключено, що
для виникнення стохастичної і, можливо, де(
яких форм нестохастичної (мультифакторіаль(
ної) патології з генетичною компонентою певне
значення мають різні форми радіаційно(інду(
кованої нестабільності геному (віддаленої,
трансмісивної, прихованої) – феномена, при
якому з плином часу в клітинах акумулюються
множинні зміни на генному та хромосомному
рівнях. Ці зміни сприяють дестабілізації геному
нормальних клітин, що порушує їхнє функціо(
нування [2, 3].
На цитогенетичному рівні важливу роль в
дестабілізації геному людини відіграє так звана
прихована хромосомна нестабільність при нор(
мальному чи аберантному каріотипі, і прояв(
ляється вона як гіперчутливість хромосом лім(
фоцитів периферичної крові до дії інших му(
тагенів – іn vivo та in vitro.
Оцінка прихованої хромосомної нестабіль(
ності є новим напрямком цитогенетичних до(
сліджень, які протягом останніх десяти років до(
статньо інтенсивно проводяться в різних цито(
генетичних лабораторіях світу, переважно для
визначення ризику виникнення спонтанної чи
індукованої онкопатології за гіперчутливістю
хромосом лімфоцитів периферичної крові лю(
дини до кластогенної дії так званих мутагенів(
провокаторів, серед яких одним з найпошире(
ніших є радіоміметик блеоміцин [4, 5].
Встановлено, що індивідуальна чутливість
хромосом соматичних клітин до тестуючої дії
блеоміцину не залежить від статі та віку люди(
ни і є генетично детермінованою. Це доведено
відповідними дослідженнями на близнюках та
обумовлено певними молекулярно(генетич(
ними механізмами [6, 7].
Як встановлено в останні роки, міжіндиві(
дуальна варіабельність цитогенетичного ефек(
ту, індукованого блеоміцином, може бути
пов’язана як з поліморфізмом нуклеотиду
SNP A1450G в гені, що кодує блеоміцин(гід(
ролазу (BLHX) – специфічний фермент, який
метаболізує блеоміцин, так і з генетичним по(
ліморфізмом ферментів, що зумовлюють ефек(
тивність репарації пошкоджень ДНК (XRCC1)
[8–10].
Показано також, що певну роль у виник(
ненні геномної нестабільності, а звідси, і під(
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 258
© М.А. ПІЛІНСЬКА, C.C. ДИБСЬКИЙ, О.Б. ДИБСЬКА,
Л.Р. ПЕДАН, 2010
вищеної чутливості до дії мутагенів відіграють
пошкодження хромосомних теломер, що,
в свою чергу, може призвести до розвитку зло(
якісних новоутворень [11]. Розпочалися моле(
кулярно(генетичні дослідження (microarray
analysis) щодо ідентифікації генів, які відпові(
дають за схильність до онкопатології, на лім(
фобластоїдних клітинних лініях, одержаних
від індивідів з різною (підвищеною та зниже(
ною) чутливістю до кластогенної дії блеоміци(
ну [12].
Питання модифікації генетично детермі(
нованої міжіндивідуальної чутливості геному
людини до дії мутагенів досі залишається від(
критим. Деякі автори висловлювали припу(
щення щодо можливості такої модифікації де(
якими зовнішньосередовими факторами [13,
14], але нам відома тільки одна публікація,
в якій показано, що сумісна дія паління таба(
ку та цитомегаловірусної інфекції дещо підви(
щують чутливість лімфоцитів периферичної
крові людини до тестуючої дії блеоміцину in
vitro [15].
Робіт, які були б присвячені дослідженню
зміни стабільності геному після опромінення
людини за тестом «G2(bleomycin sensitivity
assay», в доступній літературі нами не знайде(
но. Враховуючи актуальність цієї проблеми,
пов’язану, зокрема, з медичними наслідками
Чорнобильської аварії, метою нашого дослід(
ження було саме визначення можливості ре(
алізації прихованої хромосомної нестабіль(
ності в соматичних клітинах людини у відда(
лені строки після радіаційного впливу різної
інтенсивності.
Слід зазначити, що на сьогодні тест «G2(
bleomycin sensitivity assay» не є уніфікованим,
що значно ускладнює інтерпретацію та спів(
ставлення одержаних за його допомогою ре(
зультатів. Тому на початковому етапі роботи
нами було опрацьовано та удосконалено від(
повідну модельну систему та розроблено ал(
горитм для оцінки ступеня індивідуальної
чутливості хромосом лімфоцитів периферич(
ної крові людини до тестуючого мутагенного
навантаження блеоміцином in vitro [16].
Удосконалений нами тест «G2(bleomycin
sensitivity assay» було апробовано в культурах
лімфоцитів периферичної крові, одержаних
від осіб з групи порівняння із вихідною часто(
тою хромосомних аберацій, що не перевищу(
вала спонтанний рівень, і виявлено ~30 % ін(
дивідів, гіперчутливих до дії мутагена(прово(
катора [17]. Виходячи з анамнезу цих осіб
(відсутність контакту із знаними чи потен(
ційними мутагенами), одержані нами резуль(
тати підтвердили дані інших авторів про те,
що індивідуальна гіперчутливість до геноток(
сичного впливу, як і резистентність до нього,
у інтактних індивідів обумовлюється генетич(
ними факторами [18– 20]. Дослідження мож(
ливої модифікації генетично детермінованої
індивідуальної чутливості до мутагенів попе(
реднім опроміненням людини, яке було прове(
дено нами згідно з розробленим алгоритмом,
є змістом нашої роботи.
Матеріал та методика. Провели добровільне
цитогенетичне обстеження 9 осіб з групи по(
рівняння (умовно здорові донори, 3 жінки, 6
чоловіків у віці 18–64 роки), які заперечували
свідомий контакт із знаними чи потенційни(
ми мутагенами, та 44 осіб з радіаційним впли(
вом різної інтенсивності в анамнезі. Серед
опромінених осіб сформовано наступні групи:
1) реконвалесценти гострої променевої хворо(
би (ГПХ) (через ~20 років після Чорнобильсь(
кої аварії на момент обстеження, гострий ра(
діаційний вплив великої інтенсивності, пере(
важно зовнішнє опромінення) – 19 осіб, всі
чоловіки віком 41–73 роки, середній вік –
57 років; 2) ліквідатори наслідків аварії на
ЧАЕС (через ~ 19 років після Чорнобильської
аварії на момент обстеження, пролонгований
радіаційний вплив середньої інтенсивності,
переважно зовнішнє опромінення) – 10 осіб,
всі чоловіки віком 40–73 роки, середній вік –
56 років; 3) робітники, які працювали в 30(км
зоні відчуження у 2006–2007 рр. (хронічний
радіаційний вплив малої інтенсивності, пере(
важно зовнішнє опромінення, суворий радіо(
логічний контроль) – 12 осіб, всі чоловіки ві(
ком 24–58 років, середній вік – 41 рік.
У зазначених групах визначали фонові та
індуковані блеоміцином частоти всього спект(
ра хромосомних аберацій в культурі лімфоци(
тів периферичної крові. Цільну кров культиву(
вали за напівмiкрометодом у нашiй модифіка(
ції. Умови культивування лімфоцитів і приго(
тування препаратів метафазних хромосом,
принципи проведення цитогенетичного ана(
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 2 59
Радіаційно
індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини
лізу та обліку хромосомних аберацій викладе(
но в наших попередніх публікаціях [21, 22].
Для тестуючої обробки культур лімфоцитів ви(
користовували гідрохлорид блеоміцину для
ін’єкцій (Bleocin, BLM), виготовлений в Япо(
нії (Nippon Kayaku Co. LTD) в оптимальних
концентраціях (0,05 та 5 мкг/мл), які індуку(
ють вірогідний цитогенетичний ефект без мно(
жинної фрагментації чи пульверизації хромо(
сом та практично не пригнічують мітотичну
активність.
Базовий розчин та необхідні розведення бле(
оміцину готували за допомогою стерильного
фізіологічного розчину. Культуру обробляли
блеоміцином на пізній постсинтетичній (G2)
стадії першого мітотичного циклу (на 48(й го(
дині інкубації з урахуванням можливої за(
тримки мітозу). Статистичну обробку отрима(
них даних проводили з використанням t(кри(
терію Ст’юдента [23].
Фоновий цитогенетичний ефект в інтактних
культурах, одержаних від обстежених осіб, ви(
користовували як критерій факту та інтенсив(
ності опромінення за цитогенетичними індика(
торами радіаційної дії (нестабільними та ста(
більними абераціями хромосомного типу) [23].
Визначення осіб, гіперчутливих до дії блео(
міцину, проводили аналогічно виявленню ін(
дивідів з підвищеною чутливістю до дії іонізу(
ючої радіації [24–26] обчисленням коефіцієн(
та прихованої хромосомної нестабільності
(КПХН) за спрощеною нами формулою
КПХН = МПХН/М,
де МПХН – індивідуальні значення частоти абе(
рацій хромосом при тестуючій дії блеоміцину
в концентраціях 0,05 та 5,00 мкг/мл; М – се(
редньогрупові значення частоти аберацій хро(
мосом при тестуючій дії блеоміцину в концен(
траціях 0,05 та 5,00 мкг/мл.
Прийняли, що для гіперчутливих осіб цито(
генетичний ефект, індукований блеоміцином,
перевищує середньогруповий рівень хромосом(
них аберацій, і тому КПХН в них завжди буде > 1.
Результати досліджень та їх обговорення. Ре(
зультати «фонового» цитогенетичного обстежен(
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 260
М.А. Пілінська, С.С. Дибський, О.Б. Дибська, Л.Р. Педан
Таблиця 1
Порівняння середньогрупових результатів цитогенетичного обстеження осіб,
які зазнали опромінення різної інтенсивності
Середньо(
групові
результати
(М) з
похибкою
(m)
М
m
1,12
0,19
0,00
0,00
0,39
0,11
0,58
0,14
0,00
0,00
0,58
0,14
1,23
0,20
0,11
0,06
0,11
0,06
0,64
0,15
0,03
0,03
Аберант(
ні кліти(
ни, %
Хромо(
сомні
аберації
на 100
клітин Одиноч(
ні фраг(
менти
Обміни Сума
Парні
фрагмен(
ти
Дицент(
рики
Цент(
ричні
кільця
Ано(
мальні
моно(
центрики
Ацент(
ричні
кільця
Сума
Частота аберацій хромосом на 100 клітин
хроматидного типу хромосомного типу
Контрольна група [17]
М
m
1,62
0,16
0,00
0,00
0,53
0,09
1,02
0,13
0,00
0,00
1,02
0,13
1,70
0,17
0,00
0,00
0,07
0,03
0,68
0,11
0,08
0,04
Працівники 30(км зони відчуження
М
m
3,10
0,27
0,10
0,05
1,12
0,17
1,59
0,20
0,00
0,00
1,59
0,20
3,31
0,28
0,21
0,07
0,17
0,07
1,72
0,21
0,12
0,05
Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС
М
m
2,96
0,21
0,09
0,04
0,92
0,12
1,40
0,15
0,02
0,02
1,38
0,14
3,33
0,22
0,32
0,07
0,48
0,09
1,93
0,17
0,13
0,04
Реконвалесценти гострої променевої хвороби
ня в групах спостереження наведені в табл. 1, де
всі групи розташовані в порядку зростання ра(
діаційно(індукованого цитогенетичного ефек(
ту – сумарної частоти цитогенетичних марке(
рів опромінення, а саме нестабільних (дицен(
тричні та кільцеві хромосоми) та стабільних
(аномальні моноцентрики) аберацій хромо(
сомного типу.
Як видно з наведених даних, за цитогене(
тичними критеріями найменш обтяженою
з експонованих груп виявилася група осіб, яка
працювала в 30(км зони відчуження у 2006–
2007 рр. (хронічний радіаційний вплив малої
інтенсивності, переважно зовнішнє опромі(
нення, суворий радіологічний контроль). Се(
редньогрупова частота радіогенних маркерів в
цій групі (0,07 ± 0,03 на 100 метафаз) не пере(
вищувала такий показник в групі порівняння
(0,22 ± 0,08 на 100 метафаз).
Далі йдуть групи ліквідаторів наслідків
Чорнобильської аварії (пролонгований радіа(
ційний вплив середньої інтенсивності, пере(
важно зовнішнє опромінення у 1986–1987 рр.)
та осіб, які перехворіли на ГПХ (гостра радіа(
ційна дія значної інтенсивності, переважно
зовнішнє опромінення у 1986 р.), в яких на(
віть у віддалені строки після опромінення спо(
стерігали вірогідно (р < 0,05) підвищені часто(
ти як залишкових (неелімінованих) нестабіль(
них хромосомних маркерів радіаційної дії
(0,31 ± 0,08 та 0,41 ± 0,08 на 100 метафаз від(
повідно), так і первинних радіаційно(індуко(
ваних стабільних хромосомних аберацій (0,17 ±
± 0,07 та 0,48 ± 0,09 на 100 метафаз відпо(
відно).
При використанні тесту «G2(bleomycin sen(
sitivity assay» для обстежених контингентів се(
ред індукованих пошкоджень хромосом домі(
нували прості аберації (одиночні та парні
ацентричні фрагменти) як у окремих осіб, так
і по групах в середньому, що характерно для
кластогенної дії блеоміцину і вважається ци(
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 2 61
Радіаційно
індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини
Таблиця 2
Коефіцієнти прихованої хромосомної нестабільності (КПХН) у обстежених) осіб
при тестуючій мутагенній дії блеоміцину in vitro
* Особи, гіперчутливі до тестуючої мутагенної дії блеоміцину.
Контрольна група
Концентрація блеоміцину, мкг/мл
№
п.п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
0,77
0,29
0,34
0,77
3,09 *
0,87
1,19 *
0,87
0,82
0,84
0,32
0,34
0,64
2,25 *
1,03
0,61
0,77
2,19 *
0,52
0,71
0,71
1,34 *
2,12 *
0,33
0,87
0,61
2,27 *
0,65
1,79 *
0,49
0,71
1,49 *
0,88
0,85
1,01
0,83
0,80
0,31
1,62 *
0,21
1,44 *
2,14 *
0,55
1,89 *
1,78 *
0,99
0,79
0,37
0,23
1,19 *
0,68
0,59
1,71 *
0,84
1,30 *
0,34
0,21
0,94
1,20 *
0,58
1,21 *
0,71
3,02 *
0,53
0,80
0,80
0,20
1,01
1,32 *
0,97
1,28 *
0,96
2,28 *
0,46
0,70
0,81
2,59
0,32
0,51
0,42
0,27
0,34
0,25
0,22
1,05 *
3,11 *
0,42
2,49 *
2,39
1,04
0,62
0,62
0,29
0,55
0,73
0,83
1,18 *
1,94 *
0,65
1,15 *
Реконвалесценти ГПХ
0,05 5
Ліквідатори
0,05
Працівники 30(км зони
відчуження
5 0,05 5 0,05 5
тогенетичними маркерами хромосомної не(
стабільності. За всіма цитогенетичними по(
казниками і, особливо, за загальною частотою
хромосомних аберацій спостерігали суттєву
міжіндивідуальну варіабельність, яка не зале(
жала від величин фонових даних, одержаних
в інтактних культурах.
Подібний феномен було виявлено нами ра(
ніше при використанні для обстеження опро(
мінених осіб алкілюючого агента діматіфа
та гамма(радіації як мутагенів(провокаторів
[27, 28].
Результати, отримані за допомогою теста
«G2(bleomycin sensitivity assay» щодо індивіду(
альної чутливості опромінених осіб до тесту(
ючої мутагенної дії блеоміцину згідно з роз(
рахованими коефіцієнтами прихованої хро(
мосомної нестабільності (КПХН), наведені
в табл. 2.
При порівнянні міжгрупової чутливості до
кластогенної дії блеоміцину до уваги прийма(
ли виявлення осіб з прихованою хромосомною
нестабільністю та додаток до фонової частоти
хромосомних аберацій (надспонтанний рі(
вень) в кожній із обстежених груп, які були
розподілені, як і в табл. 1, в залежності від фо(
нової частоти цитогенетичних маркерів опро(
мінення. Результати такого порівняння наве(
дені в табл. 3.
Як видно з наведених даних, максималь(
ний відсоток осіб з прихованою хромосомною
нестабільністю (57,9 %) виявили в групі ре(
конвалесцентів ГПХ; в інших групах кількість
гіперчутливих індивідів була практично одна(
ковою і не перевищувала 33,3 %. Разом з тим
максимальний додаток до середньогрупової
частоти аберацій хромосом (22,00 та 32,34 на
100 метафаз при концентраціях блеоміцину
0,05 та 5 мкг/мл відповідно) спостерігали у
працівників 30(км зони відчуження, що, мож(
ливо, пов’язано зі специфікою опромінення
осіб в обстежених групах.
Висновки. Для дослідження індивідуальної
чутливості соматичних клітин людини до му(
тагенних факторів та її можливої модифікації
дією іонізуючого випромінювання різної інтен(
сивності використано вдосконалений тест
«G2(bleomycin sensitivity assay». Показано від(
сутність позитивної кореляції між фоновим та
індукованим блеоміцином цитогенетичними
ефектами у опромінених осіб. Максимальний
відсоток осіб з прихованою хромосомною не(
стабільністю виявлено в групі реконвалес(
центів ГПХ. Отримані результати підтвердили
реальність модифікації генетично зумовленої
чутливості хромосом соматичних клітин лю(
дини до тестуючого мутагенного навантажен(
ня внаслідок дії високих доз іонізуючого ви(
промінювання.
M.A. Pilinskaya, S.S. Dybskiy,
Ye.B. Dybskaya, L.R. Pedan
RADIATION INDUCED MODIFICATION
OF HUMAN SOMATIC CELLS
CHROMOSOMES SENSITIVITY
TO THE TESTING MUTAGENIC
EXPOSURE OF BLEOMYCIN
The voluntary investigation of hidden chromosome
instability in 53 persons with different intensity of radiation
exposure had been carried pout using modified «G2(
bleomycin sensitivity assay». In all examined groups the
individual levels of chromosome injuries under identical
bleomycin exposure varied in wide range and didnґt
depend on their initial values in the intact cultures. Among
control donors and individuals with low radiation exposure
~33 % hypersensitive persons had been identified that can
be considered as genetically caused phenomenon. In
patients recovered from acute radiation syndrome (57,9 %)
persons expressed hidden chromosome instability. The data
permit to assume that high doses of ionizing radiation can
modify inherited human chromosomes susceptibility to
mutagen exposure.
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 262
М.А. Пілінська, С.С. Дибський, О.Б. Дибська, Л.Р. Педан
Таблиця 3
Порівняння середньогрупових результатів
тестування обстежених осіб за допомогою
«G2*bleomycin sensitivity assay»
Група
Контрольна група по(
рівняння
Працівники 30(км зо(
ни відчуження
Ліквідатори наслідків
аварії на ЧАЕС
Реконвалесценти
ГПХ
33,3
33,3
30,0
57,9
9,14
22,00
7,95
13,47
14,31
32,34
11,79
24,71
Гіперчут(
ливі
особи, %
Додаток до фонової
частоти аберацій
на 100 клітин, мкг/мл
50,05
М.А. Пилинская, С.С. Дыбский,
Е.Б. Дыбская, Л.Р. Педан
РАДИЦИОННО(ИНДУЦИРОВАННАЯ
МОДИФИКАЦИЯ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ
ХРОМОСОМ СОМАТИЧЕСКИХ
КЛЕТОК ЧЕЛОВЕКА К ТЕСТИРУЮЩЕМУ
МУТАГЕННОМУ ДЕЙСТВИЮ
БЛЕОМИЦИНА IN VITRO
С помощью модифицированного теста «G2(bleo(
mycin sensitivity assay» оценена скрытая хромосомная
нестабильность у 53 лиц, подвергшихся радиа(
ционному воздействию разной интенсивности. Уста(
новлена широкая межиндивидуальная вариабель(
ность частоты хромосомных аберраций и отсутствие
позитивной корреляции между фоновым и индуци(
рованным блеомицином цитогенетическими эффек(
тами у лиц из всех обследованных групп. Макси(
мальный процент (57,9 %) лиц, гиперчувствительных
к тестирующему действию блеомицина, выявлен в
группе реконвалесцентов острой лучевой болезни. В
других группах частота индивидов со скрытой хро(
мосомной нестабильностью была практически одина(
ковой и не превышала 33,3 %. Полученные результаты
подтвердили реальность радиационно(индуцируемой
модификации генетически детерминированной чув(
ствительности хромосом соматических клеток челове(
ка к мутагенной нагрузке, которая зависит от интен(
сивности и характера облучения.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бебешко В.Г. Медичні наслідки Чорнобильської
аварії // Проблеми радіаційної медицини та радіо(
біології : Зб. наук. пр. / НЦРМ АМН України. –
2005. – Вип. 11. – С. 5–24.
2. Мазурик В.К., Михайлов В.Ф. Радиационно(инду(
цируемая нестабильность генома: феномен, моле(
кулярные механизмы, патогенетическое значение //
Радиац. биология. Радиоэкология. – 2001. – 41,
№ 35. – С. 272–289.
3. Wright E.G. Radiation(induced genomic instability:
manifestation and mechanisms // Eur. Radiat. Res.
2006: Abstr. 25(th Annual Meet. of the Eur. Radiat. Res.
Soc. – К.: Чорнобильінтерінформ, 2006. – P. 22.
4. Szekely G., Remenar E., Rafsler M. et al. Does the
bleomycin sensitivity assay express cancer phenotype? //
Mutagenesis. – 2003. – 18, № 1. – P. 59–63.
5. Spitz M. Mutagen sensitivity as a marker of cancer sus(
ceptibility // Cancer Detect. and Prevention. – 2005. –
19, № 1. – P. 35.
6. Zajaczek S., Krzanowska�Michalska G., Pikula E. et al.
Bleomycin test sensitivity in healthy children // Eur.
Cytogenetics Conf.: Abstr. 4th, Bologna, 2003. – P. 43.
7. Xifeng Wu, Spitz M.R., Amos Ch. et al. Mutagen sensi(
tivity has high heritability : Evidence from a twin study //
Cancer Res. – 2006. – 66, № 12. – P. 5993–5996.
8. Tuimala J., Szekely G., Gundy S. et al. Genetic poly(
morphisms of DNA repair and xenobiotic(metaboliz(
ing enzymes: role in mutagen sensitivity //
Mutagenesis. – 2006. – 21, № 4. – P. 261–264.
9. Lin J., Swan G.E., Shields P.G. et al. Mutagen sensitivi(
ty and genetic variants in nucleotide excision repair
pathway : Genotype(phenotype correlation // Cancer
Res. – 2007. – 67, № 4. – P. 3493–3495.
10. Maffei R., Carbone F., Angelini S. et al. Micronuclei fre(
quency induced by bleomycin in human peripheral
lymphocytes : Correlating BLHX polymorphism with
mutagen sensitivity // Mutat. Res. / Fundamental and
Molecular Mechanisms of Mutagenesis. – 2008. –
639, Issues 1/2. – P. 20–26.
11. Patak S., Multani A.S., Narayan S. et al. Germline
telomere length dynamics and mutagen sensitivity
studies in a family with acute reactions to sun exposure:
involvement of three generations / // J. Investigat.
Dermatol. – 2007. – 127. – P. 196–205.
12. Closs J., Boer W. de, Snell M. et al. Microarray analysis
of bleomycin(exposed lymphoblastoid cells for identi(
fying cancer susceptibility genes // Mol. Cancer Res. –
2006. – 4, № 2. – P. 71–77.
13. Morgan W.F. Nontargeted effects of ionizing radiation.
http://www.nea.fr/html/rp/helsinki08/presentations.
14. Atkinson M. Individual sensitivity. http://www.nea.fr/
html/rp/helsinki08/presentations. http:// www.nea.fr/
html/rp/helsinki08/presentations.
15. Albrecht T., Cheng Zong Deng, Abdel�Rahman S.�Z. et
al. Differential mutagen sensitivity of peripheral blood
lymphocytes from smokers and nonsmokers : Effect of
human cytomegalovirus infection // Environ. Mol.
Mutagen. – 2004. – 43. – P. 169–178.
16. Пілінська М.А., Дибський С.С., Дибська О.Б., Пе�
дан Л.Р. Цитогенетичний спосіб визначення при(
хованої хромосомної нестабільності в соматичних
клітинах людини за допомогою тесту G2(bleomycin
sensitivity assay : Метод. рекомендації. – К., 2008. –
23 с.
17. Пілінська М.А., Дибський С.С., Дибська О.Б., Пе�
дан Л.Р. Прихована хромосомна нестабільність,
виявлена при тестуючій мутагенній дії блеоміцина
in vitro в лімфоцитах периферичної крові конт(
рольних донорів // Доп. НАН України. – 2008. –
№ 8. – C. 184–188.
18. Тельнов В.И. Оценка роли генетических факторов
в радиорезистентности людей // Генетика. – 2005. –
41, № 1. – С. 85–92.
19. Kowalska E., Narod S., Huzarski T. et al. Increased
rates of chromosome breakage in BRCA1 carriers are
normalized by oral selenium supplementation //
Cancer Epidemiol. Biomarkers & Prevention. – 2005. –
14. – P. 1302–1306.
20. Chang R., Komaki R., Sasakiet Z. et al. High mutagen
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 2 63
Радіаційно
індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини
sensitivity in peripheral blood lymphocytes predicts
poor overall and disease(specific survival in patients
with Stage III Non(Small Cell Lung Cancer Treated
with Radiotherapy and Chemotherapy // Clin. Cancer
Res. – 2005. – 11, № 8. – P. 2894–2898.
21. Пилинская М.А., Шеметун А.М., Дыбский С.С. и др.
Результаты 14(летнего цитогенетического монито(
ринга контингентов приоритетного наблюдения,
пострадавших от действия факторов аварии
на Чернобыльской АЭС // Вестн. РАМН. – 2001. –
№ 10. – С. 80–84.
22. Педан Л.Р., Пілінська М.А. Оцінка стабільності
хромосом лімфоцитів периферичної крові осіб,
постраждалих від дії факторів Чорнобильської ава(
рії, за допомогою тестуючого мутагенного наван(
таження in vitro // Доп. НАН України. – 2004. –
№ 12. – C. 175–179.
23. Дëмина Э.А., Пилинская М.А., Петунин Ю.И., Клю�
шин Д.А. Радиационная цитогенетика : Рус.(англ.
словарь(справочник. – К.: Здоров’я, 2009. – 367 с.
24. Дьоміна Е.А., Дружина М.О., Рябченко Н.М. Індиві(
дуальна радіочутливість людини. – К.: Логос, 2006. –
126 с.
25. Дьоміна Е.А., Рябченко Н.М., Дружина М.О., Че�
хун В.Ф. Цитогенетичний спосіб (G2(assay) визна(
чення індивідуальної радіочутливості людини
з метою первинної профілактики радіогенного ра(
ку : Метод. рекомендації. – К., 2007. – 28 с.
26. Рябченко Н.М. Визначення індивідуальної радіо(
чутливості людини на основі цитогенетичних по(
казників : Автореф. дис.... канд. біол. наук. – К.,
2007. – 24 с.
27. Пілінська М.А., Дибський C.C., Дибська О.Б., Пе�
дан Л.Р. Виявлення хромосомної нестабільності
у нащадків батьків, опромінених внаслідок Чорно(
бильської катастрофи, за допомогою двотерміно(
вого культивування лімфоцитів периферичної
крові // Цитология и генетика. – 2005. – 39, № 4. –
С. 32–40.
28. Педан Л.Р. Радіоіндукований цитогенетичний
ефект і його модифікація in vitro в лімфоцитах пе(
риферичної крові осіб, які постраждали від дії
факторів Чорнобильської аварії : Дис. … канд.
біол. наук. – К., 2005.
Надійшла 12.03.09
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2010. № 264
М.А. Пілінська, С.С. Дибський, О.Б. Дибська, Л.Р. Педан
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66710 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0564-3783 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:18:52Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пілінська, М.А. Дибський, С.С. Дибська, О.Б. Педан, Л.Р. 2014-07-20T18:05:27Z 2014-07-20T18:05:27Z 2010 Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro / М.А. Пілінська, C.C. Дибський, О.Б. Дибська, Л.Р. Педан // Цитология и генетика. — 2010. — Т. 44, № 2. — С. 58-64. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0564-3783 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66710 576.312.32/38;612.014.482 За допомогою модифікованого тесту «G2-bleomycin sensitivity assay» оцінено приховану хромосомну нестабільність у 53 осіб, що зазнали радіаційного впливу різної інтенсивності. Встановлено широку міжіндивідуальну варіабельність частоти хромосомних аберацій та відсутність позитивної кореляції між фоновим та індукованим блеоміцином цитогенетичними ефектами у осіб з усіх обстежених груп. Максимальний відсоток (57,9 %) осіб, гіперчутливих до тестуючої дії блеоміцину, виявлено в групі реконвалесцентів гострої променевої хвороби. В інших групах частота індивідів з прихованою хромосомною нестабільністю була практично однаковою і не перевищувала 33,3 %. Отримані результати підтвердили реальність радіаційно-індукованої модифікації генетично детермінованої чутливості хромосом соматичних клітин людини до мутагенного навантаження, яка залежить від інтенсивності та характеру опромінення. С помощью модифицированного теста «G2-bleomycin sensitivity assay» оценена скрытая хромосомная нестабильность у 53 лиц, подвергшихся радиационному воздействию разной интенсивности. Установлена широкая межиндивидуальная вариабельность частоты хромосомных аберраций и отсутствие позитивной корреляции между фоновым и индуцированным блеомицином цитогенетическими эффектами у лиц из всех обследованных групп. Максимальный процент -57,9 %) лиц, гиперчувствительных к тестирующему действию блеомицина, выявлен в группе реконвалесцентов острой лучевой болезни. В других группах частота индивидов со скрытой хромосомной нестабильностью была практически одинаковой и не превышала 33,3 %. Полученные результаты подтвердили реальность радиационно-индуцируемой модификации генетически детерминированной чувствительности хромосом соматических клеток человека к мутагенной нагрузке, которая зависит от интенсивности и характера облучения. The voluntary investigation of hidden chromosome instability in 53 persons with different intensity of radiation exposure had been carried pout using modified «G2-bleomycin sensitivity assay». In all examined groups the individual levels of chromosome injuries under identical bleomycin exposure varied in wide range and didnґt depend on their initial values in the intact cultures. Among control donors and individuals with low radiation exposure ~33 % hypersensitive persons had been identified that can be considered as genetically caused phenomenon. In patients recovered from acute radiation syndrome (57,9 %) persons expressed hidden chromosome instability. The data permit to assume that high doses of ionizing radiation can modify inherited human chromosomes susceptibility to mutagen exposure. uk Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Цитология и генетика Оригинальные работы Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro Радиционно(индуцированная модификация чувствительности хромосом соматических клеток человека к тестирующему мутагенному действию блеомицина in vitro Radiation induced modification of human somatic cells chromosomes sensitivity to the testing mutagenic exposure of bleomycin Article published earlier |
| spellingShingle | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro Пілінська, М.А. Дибський, С.С. Дибська, О.Б. Педан, Л.Р. Оригинальные работы |
| title | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro |
| title_alt | Радиционно(индуцированная модификация чувствительности хромосом соматических клеток человека к тестирующему мутагенному действию блеомицина in vitro Radiation induced modification of human somatic cells chromosomes sensitivity to the testing mutagenic exposure of bleomycin |
| title_full | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro |
| title_fullStr | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro |
| title_full_unstemmed | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro |
| title_short | Радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro |
| title_sort | радіаційно-індукована модифікація чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючої мутагенної дії блеоміцину in vitro |
| topic | Оригинальные работы |
| topic_facet | Оригинальные работы |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66710 |
| work_keys_str_mv | AT pílínsʹkama radíacíinoíndukovanamodifíkacíâčutlivostíhromosomsomatičnihklítinlûdinidotestuûčoímutagennoídííbleomícinuinvitro AT dibsʹkiiss radíacíinoíndukovanamodifíkacíâčutlivostíhromosomsomatičnihklítinlûdinidotestuûčoímutagennoídííbleomícinuinvitro AT dibsʹkaob radíacíinoíndukovanamodifíkacíâčutlivostíhromosomsomatičnihklítinlûdinidotestuûčoímutagennoídííbleomícinuinvitro AT pedanlr radíacíinoíndukovanamodifíkacíâčutlivostíhromosomsomatičnihklítinlûdinidotestuûčoímutagennoídííbleomícinuinvitro AT pílínsʹkama radicionnoinducirovannaâmodifikaciâčuvstvitelʹnostihromosomsomatičeskihkletokčelovekaktestiruûŝemumutagennomudeistviûbleomicinainvitro AT dibsʹkiiss radicionnoinducirovannaâmodifikaciâčuvstvitelʹnostihromosomsomatičeskihkletokčelovekaktestiruûŝemumutagennomudeistviûbleomicinainvitro AT dibsʹkaob radicionnoinducirovannaâmodifikaciâčuvstvitelʹnostihromosomsomatičeskihkletokčelovekaktestiruûŝemumutagennomudeistviûbleomicinainvitro AT pedanlr radicionnoinducirovannaâmodifikaciâčuvstvitelʹnostihromosomsomatičeskihkletokčelovekaktestiruûŝemumutagennomudeistviûbleomicinainvitro AT pílínsʹkama radiationinducedmodificationofhumansomaticcellschromosomessensitivitytothetestingmutagenicexposureofbleomycin AT dibsʹkiiss radiationinducedmodificationofhumansomaticcellschromosomessensitivitytothetestingmutagenicexposureofbleomycin AT dibsʹkaob radiationinducedmodificationofhumansomaticcellschromosomessensitivitytothetestingmutagenicexposureofbleomycin AT pedanlr radiationinducedmodificationofhumansomaticcellschromosomessensitivitytothetestingmutagenicexposureofbleomycin |