Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях

Вивчено функціональний стан епітеліальних клітин при запальних захворюваннях шийки матки за допомогою цитогенетичного методу виявлення ядерцевих організаторів хромосом. Встановлено найбільший рівень проліферації і синтезу рРНК за показниками компактних і перехідних нуклеолонемних типів ядерцевих орг...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Цитология и генетика
Дата:	2011
Автор:	Алексєєнко, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 2011
Теми:	Оригинальные работы
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66834
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях / О.І. Алексєєнко // Цитология и генетика. — 2011. — Т. 45, № 2. — С. 57-61. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859678060262981632
author	Алексєєнко, О.І.
author_facet	Алексєєнко, О.І.
citation_txt	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях / О.І. Алексєєнко // Цитология и генетика. — 2011. — Т. 45, № 2. — С. 57-61. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Цитология и генетика
description	Вивчено функціональний стан епітеліальних клітин при запальних захворюваннях шийки матки за допомогою цитогенетичного методу виявлення ядерцевих організаторів хромосом. Встановлено найбільший рівень проліферації і синтезу рРНК за показниками компактних і перехідних нуклеолонемних типів ядерцевих організаторів у клітинах циліндричного епітелію, підвищений – у клітинах плоского епітелію проміжного типу і найменший рівень – у клітинах плоского епітелію поверхневого типу. Изучено функциональное состояние эпителиальных клеток при воспалительных заболеваниях шейки матки с помощью цитогенетического метода выявления ядрышковых организаторов хромосом. Установлен наибольший уровень пролиферации и синтеза рРНК по показателям компактных и переходных нуклеолонемных типов ядрышковых организаторов в клетках цилиндрического эпителия, повышенный – плоского эпителия промежуточного типа и наименьший – плоского эпителия поверхностного типа. Functional status of epithelial cells at inflammatory cervical pathologies has been studied with the use of cytogenetic method of detection of chromosome nucleolar organizer regions. The highest level of rRNA proliferation and synthesis has been detected in cylindrical epithelial cells using the indexes of compact and transitional nucleolonemic types of nucleolar organizer regions, a higher level – in squamous cells of intermediate type, and the lowest one in squamous epithelium of superficial type.
first_indexed	2025-11-30T16:50:31Z
format	Article
fulltext	УДК 618.146–002–076.5 О.І. АЛЕКСЄЄНКО Національний інститут раку, Київ E�mail: oks3010@mail.ru ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕПІТЕЛІЮ ШИЙКИ МАТКИ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ Вивчено функціональний стан епітеліальних клітин при запальних захворюваннях шийки матки за допомо� гою цитогенетичного методу виявлення ядерцевих орга� нізаторів хромосом. Встановлено найбільший рівень про� ліферації і синтезу рРНК за показниками компактних і перехідних нуклеолонемних типів ядерцевих організа� торів у клітинах циліндричного епітелію, підвищений – у клітинах плоского епітелію проміжного типу і най� менший рівень – у клітинах плоского епітелію поверхне� вого типу. Вступ. У дослідженнях останніх років актив� но вивчається питання передракових захворю� вань шийки матки (ШМ), а саме диспластич� них процесів, які передують раку ШМ [1–3]. Доведено основну етіологічну роль вірусів па� піломи людини типів 16 і 18 в генезі церві� кальної інтраепітеліальної неоплазії та церві� кального раку [1–5]. У той же час більшість дослідників вважають, що інфекції, які пере� даються статевим шляхом, дисбіотичні зміни вагінального біотопу у жінок з ектопією епіте� лію ШМ та спричинений цими чинниками бактеріальний цервіцит є важливими кофак� торами у розвитку дисплазій [1–7]. Патогенетичною основою виникнення цер� вікальної інтраепітеліальної неоплазії і, в по� дальшому, раку ШМ є збільшення інтенсив� ності проліферації клітин, яку визначають за імуногістохімічними показниками експресії Кі�67 і PCNA при дисплазіях, папіломавірус� ному, хламідійному чи інших специфічних цервіцитах за наявності або без ектопії епіте� лію ШМ [2, 3, 6, 8]. Поряд з цим у незміненому епітелії ШМ та під час неспецифічного запа� лення відсутня експресія цих антигенів [3]. Цитогенетичний метод дозволяє дослідити функціональний стан клітин і визначити по� чаткові субклітинні ознаки малігнізації [3, 9, 10]. При цьому виявляються аргентофільні білки, асоційовані з зонами ядерцевих органі� заторів (ЯО) хромосом. Імпрегновані сріблом ЯО є морфологічним відображенням метабо� лізму рРНК та показником рівня проліферації клітин, що може бути використано для вивчен� ня епітелію ШМ при запальних процесах і дисплазіях [11–14]. За структурними особли� востями формуються різні за ступенем актив� ності морфофункціональні типи ЯО [3, 15]. Їхнє виявлення дозволяє більш точно визначи� ти рівень обміну рибонуклеопротеїдів у кліти� нах, що залежить від інтенсивності проліфера� ції клітин і наявності диспластичних змін. Мета дослідження – вивчити морфофунк� ціональні типи ЯО у клітинах епітелію ШМ при запальних захворюваннях. Матеріал та методи. Вивчено цитограми маз� ків з ШМ і цервікального каналу при запаль� них процесах у 30 жінок віком від 18 до 49 років. Найбільшу кількість з них спостеріга� ли у віковій групі 31–40 років – 13 осіб (43,33 %). Середній вік пацієнток становив 32,00 ± 1,55 роки. ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2011. № 2 57 © О.І. АЛЕКСЄЄНКО, 2011 При клінічному дослідженні у жінок спо� стерігали цервіцити – 6 (20,00 %), кольпіти – 3 (10,00 %), ектопії епітелію ШМ – 2 (6,67 %), ерозії ШМ – 2 (6,67 %). На контрольне цито� логічне обстеження при незміненому епітелії ШМ було направлено 17 (56,67 %) осіб. Крім того, у 2 (6,67 %) пацієнток стан епітелію ШМ був підозрілим на дисплазію, в 4 (13,34 %) вияв� лено дисплазію ШМ, але при цитологічному дослідженні цервікальна інтраепітеліальна нео� плазія не визначалась, проте було діагностовано неспецифічне запалення. Гінекологічні мазки отримували в різні дні (8–24) менструального циклу. Цитологічні препарати фарбували за мето� дами А. Паппенгейма (1899) і Г. Папаніколау (1942) у модифікації Л.К. Куниці (1952). Ци� тологічне дослідження проводили на мікро� скопі OLYMPUS CX 41 при збільшеннях �100, �200, �400 і �1000. Усі цитограми були охарак� теризовані як запальний тип із вмістом неспе� цифічної коко�бацилярної мікрофлори згідно з основними цитоморфологічними критерія� ми і класифікаціями [16–18]. Цитогенетичні особливості епітелію ШМ при запальних захворюваннях вивчали на пре� паратах, пофарбованих розчином срібла, за ві� домою методикою Howell et al. [19] у модифі� кації Болгової та ін. [20]. Основні морфофунк� ціональні типи ЯО оцінено згідно з класифі� кацією Челідзе та ін. [15] і робочою схемою [21]. Підраховано загальну кількість ЯО з розрахун� ку на одне ядро та абсолютний і відсотковий вміст кожного їхнього типу – компактного, нуклеолонемного, кільцеподібного і мікрояде� рець. Визначали також вміст власне нуклеоло� немних і перехідних нуклеолонемно�компакт� них форм. Проаналізовано ЯО переважно в 20– 100 (61,68 ± 4,70) ядрах клітин циліндричного епітелію (ЦЕ) у 28 жінок, в 20–100 (41,24 ± ± 4,75) ядрах клітин плоского епітелію (ПЕ) поверхневого типу у 25 пацієнток та в 11–33 (18,22 ± 2,64) ядрах клітин ПЕ проміжного ти� пу у 9 жінок. Всього досліджено 13508 ЯО в 2922 ядрах клітин епітелію ШМ, з них 7859 – в 1727 ядрах клітин ЦЕ, 4797 – в 1031 ядрі клі� тин ПЕ поверхневого типу і 852 – в 164 ядрах клітин ПЕ проміжного типу. ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2011. № 258 О.І. Алексєєнко Морфофункціональні типи ядерцевих організаторів у клітинах епітелію шийки матки при запальних захворюваннях (М ± m) Морфофункціональні типи ядерцевих організаторів Циліндричний епітелій (n = 28) поверхневого типу (n = 25) Група 3Група 2Група 1 проміжного типу (n = 9) Плоский епітелій Компактні Нуклеолонемні власне нуклеолонемні перехідні нуклеолонемні Кільцеподібні Мікроядерця Всього ядерцевих організаторів на 1 ядро 0,04 ± 0,01 2,3 0,87 ± 0,20 2,3 1,17 ± 0,10 2 24,73 ± 1,95 2 0,63 ± 0,09 12,88 ± 1,75 0,54 ± 0,05 2 11,85 ± 1,18 2 0,93 ± 0,05 2,3 19,52 ± 0,91 2,3 2,69 ± 0,16 2 54,88 ± 1,61 2 4,83 ± 0,24 0,00 ± 0,00 1 0,00 ± 0,00 1 0,56 ± 0,06 1,3 12,81 ± 1,35 1,3 0,45 ± 0,06 0 10,22 ± 1,26 0 0,11 ± 0,01 1,3 2,59 ± 0,35 1,3 1,22 ± 0,10 1 26,95 ± 1,82 1 2,74 ± 0,10 1 60,24 ± 1,93 1 4,52 ± 0,13 0,00 ± 0,00 1 0,00 ± 0,00 1 1,22 ± 0,19 2 23,99 ± 3,61 2 0,70 ± 0,13 13,17 ± 2,20 0,52 ± 0,13 2 10,82 ± 3,17 2 1,21 ± 0,05 1 23,01 ± 1,05 1 2,87 ± 0,38 53,00 ± 4,35 5,30 ± 0,29 Примітка. У чисельнику – абсолютні значення, у знаменнику – %. 1 – статистично вірогідні відмінності при порівнянні з групою 1, 2 – з групою 2, 3 – з групою 3; 0 – власне нуклеолонемних і перехідних нуклеолонемно� компактних форм ядерцевих організаторів у дослідженій групі (p < 0,05). Статистичне обчислення отриманих ре� зультатів проводили з використанням t�кри� терію Ст’юдента з рівнем вірогідності р < < 0,05 [22]. Результати досліджень та їх обговорення. Цитогенетичне дослідження епітелію ШМ при запальних захворюваннях показало, що в яд� рах клітин ПЕ поверхневого і проміжного ти� пу та ЦЕ переважали функціонально неактив� ні типи ЯО – мікроядерця, які становили 60,24 ± 1,93; 53,00 ± 4,35 і 54,88 ± 1,61 % від� повідно (таблиця і рис. 1). При співставленні з цитоморфологічними ознаками клітин епі� телію ШМ, в яких при запальних станах ви� значались дистрофічні зміни, високий відсо� ток мікроядерець може бути пояснений руй� нівним впливом бактеріальних чинників на клітини. При дослідженні морфофункціонального складу активних форм ЯО в клітинах ЦЕ у не� великій кількості виявлено компактні типи (0,87 ± 0,20 %) при коливаннях цього показ� ника від 0,00 до 46,52 ± 0,40 % (таблиця, рис. 1 та 2). Вміст нуклеолонемних ЯО склав 24,73 ± ± 1,95 % при амплітуді коливань від 7,58 ± 0,51 до 46,52 ± 0,40 %. При цьому кількість пере� хідних нуклеолонемно�компактних і власне нуклеолонемних форм становила приблизно рівні частини – відповідно 11,85 ± 1,18 і 12,88 ± ± 1,75 %. Отримані дані свідчать про посилену активацію ЯО хромосом і високу проліфера� тивну активність ЦЕ при запальних процесах ШМ та потенційну можливість виникнення передракових станів. У той же час в клітинах ПЕ поверхневого і проміжного типу зафіксовано відсутність ком� пактних ЯО (таблиця, рис. 1 та 3, а, б). В ядрах клітин ПЕ проміжного типу кількість нуклеоло� немних форм склала 23,99 ± 3,61 % при амплі� туді коливань від 9,68 ± 0,05 до 39,73 ± 0,87 %. При цьому показники перехідних нуклеолонем� но�компактних і власне нуклеолонемних форм ЯО мали близькі значення – 10,82 ± 3,17 і 13,17± ± 2,20 % відповідно. У той же час в клітинах ПЕ поверхневого типу виявлено низький вміст нуклеолонемних типів ЯО – 12,81 ± 1,35 % при коливаннях від 3,03 ± 0,24 до 29,96 ± 0,11 %, при цьому переважали власне нуклеолонемні форми – 10,22 ± 1,26 %. Отримані дані цитоге� нетичних досліджень клітин ПЕ вказують на збільшений рівень обміну рибонуклеопротеїдів у клітинах проміжного типу та низький – у клі� тинах поверхневого типу. ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2011. № 2 59 Цитогенетичні особливості епітелію шийки матки при запальних захворюваннях Рис. 1. Основні морфофункціональні типи ядерцевих організаторів у клітинах плоского епітелію поверхнево� го і проміжного типів та циліндричного епітелію при запальних захворюваннях шийки матки: по вертикалі – %; по горизонталі – 1 – компактні, 2 – нуклеолонемні, 3 – кільцеподібні, 4 – мікроядерця Рис. 2. Основні морфофункціональні типи ядерцевих організаторів у клітинах циліндричного епітелію при запальних захворюваннях шийки матки. Забарвлення за Howell W. et al. [19]. Зб. �1000 У пацієнток з клінічним діагнозом дисплазія або при підозрі на дисплазію, в цитологічних препаратах яких передракові зміни не визна� чались, цитогенетичні показники клітин епі� телію ШМ істотно не відрізнялись від загаль� них середніх значень у досліджених групах. За даними літератури, при вивченні епіте� лію ШМ із запальними змінами кількість «то� чок» ЯО, які мали переважно сферичну форму, коливалась від 1 до 2 [11–14]. При цьому не враховувались структурні особливості ЯО хро� мосом. У той же час визначення різних за сту� пенем активності їхніх морфофункціональних типів є більш точним показником рівня синте� зу рРНК у клітинах [20, 21]. Проведені цитогенетичні дослідження до� зволили виявити кількісні показники актив� них морфофункціональних типів ЯО хромо� сом в епітелії ШМ та оцінити рівень обміну рибонуклеопротеїдів при запальних процесах. При цьому в клітинах ПЕ проміжного типу і ЦЕ встановлено підвищений рівень нуклеоло� немних ЯО (23,99 ± 3,61 і 24,73 ± 1,95 % від� повідно) і серед них перехідних нуклеолонем� но�компактних форм (10,82 ± 3,17 і 11,85 ± ± 1,18 % відповідно) при порівнянні з ПЕ по� верхневого типу (нуклеолонемні ЯО склали 12,81 ± 1,35 % відповідно і серед них перехідні форми – 2,59 ± 0,35 %), що має статистично вірогідні відмінності. Отримані дані свідчать про посилений синтез рРНК та виражену про� ліферацію клітин ПЕ проміжного типу і ЦЕ при неспецифічному бактеріальному запаленні. Визначено, що загальна біологічна активність рівня метаболізму рибонуклеопротеїдів є ви� щою в ЦЕ у зв’язку із наявністю в невеликій кількості найбільш функціонально активних компактних типів ЯО (0,87 ± 0,20 %), що вка� зує на потенційну можливість виникнення дисплазії і, в подальшому, злоякісного пере� родження цих клітин. Висновки. Встановлено виражену проліфера� тивну активність клітин циліндричного епітелію при неспецифічному запальному процесі, про що свідчить наявність активних компактних та приблизно рівних частин перехідних нуклео� лонемно�компактних і власне нуклеолонемних типів ядерцевих організаторів хромосом – 0,87 ± ± 0,20, 11,85 ± 1,18 і 12,88 ± 1,75 % відповідно. Виявлено підвищену функціональну і проліфе� ративну активність клітин плоского епітелію проміжного типу при порівнянні з поверхневим при запальних захворюваннях шийки матки за показниками нуклеолонемних ядерцевих ор� ганізаторів (23,99 ± 3,61 і 12,81 ± 1,35 % відпо� відно) та перехідних нуклеолонемно�компакт� них форм (10,82 ± 3,17 і 2,59 ± 0,35 % відповід� но), що має вірогідні відмінності. O.I. Alekseyenko CYTOGENETIC FEATURES OF CERVICAL EPITHELIUM AT INFLAMMATORY DISEASES Functional status of epithelial cells at inflammatory cervical pathologies has been studied with the use of cyto� genetic method of detection of chromosome nucleolar organizer regions. The highest level of rRNA proliferation and synthesis has been detected in cylindrical epithelial cells using the indexes of compact and transitional nucle� olonemic types of nucleolar organizer regions, a higher level – in squamous cells of intermediate type, and the low� est one in squamous epithelium of superficial type. ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2011. № 260 О.І. Алексєєнко Рис. 3. Основні морфофункціональні типи ядерцевих організаторів у клітинах плоского епітелію при запаль� них захворюваннях шийки матки: а – поверхневого типу, б – проміжного типу. Забарвлення за Howell et al. [19]. Зб. �1000 О.И. Алексеенко ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭПИТЕЛИЯ ШЕЙКИ МАТКИ ПРИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ Изучено функциональное состояние эпителиальных клеток при воспалительных заболеваниях шейки мат� ки с помощью цитогенетического метода выявления ядрышковых организаторов хромосом. Установлен наи� больший уровень пролиферации и синтеза рРНК по показателям компактных и переходных нуклеолонем� ных типов ядрышковых организаторов в клетках цилин� дрического эпителия, повышенный – плоского эпите� лия промежуточного типа и наименьший – плоского эпителия поверхностного типа. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Андреева Е.Н., Григорян О.Р., Ужегова Ж.А. Совре� менные аспекты этиологии и патогенеза фоновых, предраковых процессов и рака шейки матки (об� зор литературы) // Пробл. репродукции. – 2006. – № 5. – С. 17–24. 2. Мелехова Н.Ю., Иванян А.Н., Харитонова Л.И. и др. Онкологический потенциал различных патологи� ческих состояний шейки матки // Журн. акушерст� ва и жен. болезней. – 2006. – 55, № 3. – С. 61–65. 3. Палійчук О.В., Поліщук Л.З. Роль інфекційних чин� ників в етіології і патогенезі інтраепітеліальної нео� плазії і раку шийки матки (огляд літератури) // Цитологічний скринінг раку шийки матки : Мате� ріали наук.�практ. конф. (м. Київ, 25–26 верес. 2007 р.) // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 3. – С. 10–15. 4. Акулина Е.А., Черкасова Е.Д. Папилломавирус и мик� роэкология влагалища у больных с фоновой, пред� опухолевой и опухолевой патологией шейки матки // X з’їзд онкологів України (м. Ялта, 10–12 жовт. 2001 р.) : Тез. докл. – Київ, 2001. – С. 216–217. 5. Козлюк В.А., Лакатош В.П., Козлюк А.С. и др. Цервицит и цервикальная интраэпителиальная неоплазия : ци� томорфологический и молекулярно�биологический анализ // Лікар. справа. – 2003. – № 8. – С. 29–36. 6. Казачков Е.Л., Казачкова Э.А., Коваль Е.А., Сычу� гов Г.В. Иммуногистохимические особенности цер� викобиоптатов при эктопии цилиндрического эпителия шейки матки, ассоциированной с хро� ническим цервицитом // Мать и дитя : Тез. докл. VII Рос. форума (г. Москва, 11–14 окт. 2005 г.). – М., 2005. – С. 391. 7. Рудакова Е.Б., Лазарева О.В. Влагалищный дисбиоз на фоне папилломавирусной инфекции и заболе� вания шейки матки // Там же. – С. 679–680. 8. Ваганова И.Г. Апоптоз и пролиферация эпителио� цитов эктоцервикса у больных папилломавирус� ным и хламидийным цервицитом // Вопр. онколо� гии. – 2000. – 46, № 5. – С. 578–582. 9. Райхлин Н.Т., Букаева И.А., Пробатова Н.А. и др. Ар� гирофильные белки областей ядрышковых органи� заторов – маркеры скорости клеточной пролифера� ции // Арх. патологии. – 2006. – 68, № 3. – С. 47–51. 10. Derenzini М., Montanaro L., Treré D. What the nucle� olus says to a tumour pathologist // Histopathology. – 2009. – 54, № 6. – P. 753–762. 11. Agarwal J., Gupta J.K. Nucleolar organizer regions in neo� plastic and non�neoplastic epithelium of the cervix // In� dian. J. Pathol. Microbiol. – 1997. – 40, № 2. – P. 125. 12. Cortes�Gutierrez E.I., Leal�Elizondo E., Cerda�Flores R.M., Leal�Garza C.H. Polymorphism of Ag (+)�NORs in cervical smears from women with cervical cancer // Anal. Quant. Cytol. Histol. – 2001. – 23, № 1. – P. 9–14. 13. Misra J.S., Das V., Srivastava A. et al. AgNOR counts in cervical smears under normal and other cytopatho� logic conditions // Anal. Quant. Cytol. Histol. – 2005. – 27, № 6. – P. 337–340. 14. Sakai Y.I., Sakai A.T., Isotani S. et al. Morphometric evaluation of nucleolar organizer regions in cervical intraepithelial neoplasia // Pathol. Res. Pract. – 2001. – 197, № 3. – P. 189–192. 15. Челидзе П.В., Зацепина О.В. Морфофункциональ� ная классификация ядрышек // Усп. соврем. био� логии. – 1988. – 105, № 2. – С. 252–268. 16. Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Воробьева Л.И. и др. Ци� тологический скрининг рака шейки матки : Посо� бие для врачей. – К.: СПД О.П. Коляда, 2007. – 148 с. 17. Хмельницкий О.К. Цитологическая и гистологи� ческая диагностика заболеваний шейки и тела матки. – СПб.: СОТИС, 1999. – 336 с. 18. Шабалова И.П. Критерии диагностики заболева� ний шейки матки : Цитол. атлас. – М.: Губернская медицина, 2001. – 117 с. 19. Howell W.M., Black D.A. Controlled silver staining of nucleolar regions with protective colloidal developer: a one step method // Experientia. – 1980. – 36. – P. 1014– 1015. 20. Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Кузина И.С. Модифика� ция окраски по Howell W., Black D. на выявление яд� рышкообразующих регионов хромосом при лимфоп� ролиферативных заболеваниях // Рукопись депони� рована в ГЦНМБ (Россия). – 20.04.01, № Д�26735. 21. Туганова Т.Н., Болгова Л.С., Махортова М.Г., Алек� сеенко О.И. Морфофункциональные типы ядры� шек в цитологической диагностике фиброаденом и рака молочной железы // Новости клин. цитоло� гии России. – 2004. – 8, № 1/2. – С. 27–30. 22. Бойко И.И., Стаховский Э.А. Математическая об� работка данных медицинских исследований. – К.: ИД «Вета�Прес», 2008. – 232 с. Надійшла 01.02.10 ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2011. № 2 61 Цитогенетичні особливості епітелію шийки матки при запальних захворюваннях
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-66834
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0564-3783
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T16:50:31Z
publishDate	2011
publisher	Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
record_format	dspace
spelling	Алексєєнко, О.І. 2014-07-23T06:16:44Z 2014-07-23T06:16:44Z 2011 Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях / О.І. Алексєєнко // Цитология и генетика. — 2011. — Т. 45, № 2. — С. 57-61. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0564-3783 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66834 618.146–002–076.5 Вивчено функціональний стан епітеліальних клітин при запальних захворюваннях шийки матки за допомогою цитогенетичного методу виявлення ядерцевих організаторів хромосом. Встановлено найбільший рівень проліферації і синтезу рРНК за показниками компактних і перехідних нуклеолонемних типів ядерцевих організаторів у клітинах циліндричного епітелію, підвищений – у клітинах плоского епітелію проміжного типу і найменший рівень – у клітинах плоского епітелію поверхневого типу. Изучено функциональное состояние эпителиальных клеток при воспалительных заболеваниях шейки матки с помощью цитогенетического метода выявления ядрышковых организаторов хромосом. Установлен наибольший уровень пролиферации и синтеза рРНК по показателям компактных и переходных нуклеолонемных типов ядрышковых организаторов в клетках цилиндрического эпителия, повышенный – плоского эпителия промежуточного типа и наименьший – плоского эпителия поверхностного типа. Functional status of epithelial cells at inflammatory cervical pathologies has been studied with the use of cytogenetic method of detection of chromosome nucleolar organizer regions. The highest level of rRNA proliferation and synthesis has been detected in cylindrical epithelial cells using the indexes of compact and transitional nucleolonemic types of nucleolar organizer regions, a higher level – in squamous cells of intermediate type, and the lowest one in squamous epithelium of superficial type. uk Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Цитология и генетика Оригинальные работы Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях Цитогенетические особенности эпителия шейки матки при воспалительных заболеваниях Cytogenetic features of cervical epithelium at inflammatory diseases Article published earlier
spellingShingle	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях Алексєєнко, О.І. Оригинальные работы
title	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях
title_alt	Цитогенетические особенности эпителия шейки матки при воспалительных заболеваниях Cytogenetic features of cervical epithelium at inflammatory diseases
title_full	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях
title_fullStr	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях
title_full_unstemmed	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях
title_short	Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях
title_sort	цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях
topic	Оригинальные работы
topic_facet	Оригинальные работы
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/66834
work_keys_str_mv	AT aleksêênkooí citogenetičníosoblivostíepítelíâšiikimatkiprizapalʹnihzahvorûvannâh AT aleksêênkooí citogenetičeskieosobennostiépiteliâšeikimatkiprivospalitelʹnyhzabolevaniâh AT aleksêênkooí cytogeneticfeaturesofcervicalepitheliumatinflammatorydiseases

Цитогенетичні особливості епітелія шийки матки при запальних захворюваннях

Репозитарії

Схожі ресурси