Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)

На виконання рішення II Міжнародної наукової конференції «Наноструктурні матеріали — 2010: Білорусь — Росія — Україна» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в 2010 р., за ініціативою Російської академії наук, Національних академій наук України та Білорусі з 19 по 22...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2013
Main Authors:	Наумовець, А.Г., Беспалов, С.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Subjects:	Форуми
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67250
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) / А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 50-56. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860063901857611776
author	Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А.
author_facet	Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А.
citation_txt	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) / А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 50-56. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	На виконання рішення II Міжнародної наукової конференції «Наноструктурні матеріали — 2010: Білорусь — Росія — Україна» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в 2010 р., за ініціативою Російської академії наук, Національних академій наук України та Білорусі з 19 по 22 листопада 2012 р. у Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петербурзького наукового центру РАН та Інституту хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН було проведено III Міжнародну наукову конференцію «Наноструктурні матеріали — 2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–2012). Мета цього форуму полягала у зміцненні координації зусиль учених трьох країн у галузі вивчення закономірностей наносвіту, розроблення та дослідження новітніх речовин і наноматеріалів, просування нових нанотехнологій на світовий ринок.
first_indexed	2025-12-07T17:06:01Z
format	Article
fulltext	50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ А.Г. НАУМОВЕЦЬ, С.А. БЕСПАЛОВ ВИКОРИСТАННЯ НАНОТЕХНОЛОГІЙ — ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–2012) © А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов, 2013 На виконання рішення II Міжнародної наукової конференції «Наноструктурні ма- теріали — 2010: Білорусь — Росія — Украї- на» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в 2010 р., за ініціативою Російської академії наук, Національних академій наук України та Білорусі з 19 по 22 листопада 2012 р. у Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петер бур- зького наукового центру РАН та Інституту хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН було проведено III Міжнародну наукову конференцію «Наноструктурні матеріали — 2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО– 2012). Мета цього форуму полягала у зміц- ненні координації зусиль учених трьох країн у галузі вивчення закономірностей наносві- ту, розроблення та дослідження новітніх ре- човин і наноматеріалів, просування нових нанотехнологій на світовий ринок. Організаторами Конференції виступили Відділення нанотехнологій та інформаційних технологій РАН, Наукова рада РАН з кера- мічних матеріалів, Санкт-Петер бур зь кий на- уковий центр РАН, Інститут хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН, Санкт-Пе тер бур- зький Академічний університет — науково- освітній центр нанотехнологій РАН, Інститут металургії та матеріалознавства ім. О.О. Бай- кова РАН. Спонсори заходу — Відділення хі- мії та наук про матеріали РАН і Російський фонд фундаментальних досліджень. Проведення Конференції викликало знач- ний інтерес серед наукової громадськості. У її роботі взяли участь понад 500 науковців, з яких більш як 200 учених із Росії, близько 180 — з України, 110 — з Білорусі, а також 10 представників далекого зарубіжжя — Німеч- чини, Польщі, Сінгапуру, Туреччини, Швеції. Про авторитетність цьогорічного заходу свід- чить той факт, що до складу його Організа- ційного комітету ввійшли 26 академіків, у тому числі віце-президенти РАН Ж.І. Алфьо- ров і С.М. Алдошин, віце-пре зи денти НАН України А.Г. Наумовець і В.Д. Походенко, ке- рівник апарату НАН Бі ло русі П.О. Вітязь. Від України в програмі Конференції було заявлено близько 140 пленарних, усних та стендових доповідей. Безпосередньо на цьо- му форумі були присутні близько 40 україн- ських науковців. Загалом на Конференції було заслухано 14 пленарних і 100 усних по- відомлень, а також представлено близько 200 стендових доповідей за такими науко- вими напрямами: 1. Фундаментальні дослідження фізики, хімії та біології наностану. 2. Синтез і технологія наноматеріалів. 3. Різні аспекти використання нанотехно- логій: • біокаталітичні, біосинтетичні й біосен- сорні технології; • біомедичні та ветеринарні технології; • комп’ютерне моделювання наноматері- алів, нанопристроїв і нанотехнологій; 51ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ • технології біоінженерії; • технології діагностики наноматеріалів та нанопристроїв; • технології нових і відновлюваних дже- рел енергії, в тому числі воднева енергетика; • технології одержання й оброблення конструкційних наноматеріалів; • технології отримання та оброблення функціональних наноматеріалів; • технології моніторингу і прогнозування стану навколишнього середовища, запобі- гання та ліквідації його забруднення; • технології створення енергоощадних систем транспортування, розподілу та вико- ристання енергії. Відкрив зібрання віце-президент РАН, лауреат Нобелівської премії академік РАН Жорес Іванович Алфьоров, який у вступ- ному слові наголосив на тому, що у сучасно- му світі постійно зростає роль нанотехноло- гій, які вже знайшли застосування фактично в усіх сферах діяльності людини. Водночас перехід досліджень на нанорівень виявив багато ще не розкритих проблем, пов’язаних із впливом нанорозмірних ефектів, межі по- ділу, особливостей наноструктур. Конференція засвідчила високий рівень представлених результатів досліджень і роз- робок, виявила тенденції до комплексності підходів і широкої інтеграції фізики, хімії, матеріалознавства, біології, медицини у ви- рішенні питань, пов’язаних із діагности- кою наносистем, вивченням закономірностей створення і функціонування наноматеріа- лів, впровадженням наукових розробок у практику. Організаційний комітет Конференції. Зліва направо: керівник апарату НАН Білорусі П.О. Вітязь, віце-президент НАН України А.Г. Наумовець, віце-президент РАН Ж.І. Алфьоров, академік РАН В.Я. Шевченко Віце-президент РАН, лауреат Нобелівської премії академік РАН Ж.І. Алфьоров 52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ У доповідях було проаналізовано досяг- нення світового рівня в галузі нанотехноло- гій, представлено оригінальні результати досліджень фізико-хімічних і біологічних процесів, обговорено проблеми методів син- тезу, діагностики і властивостей нанороз- мірних систем різної природи, впливу тех- нологічних і зовнішніх факторів на їхню структуру та стабільність. На основі прове- дених фундаментальних досліджень знач- ною мірою було розширено уявлення про природу самоорганізації, будову і властиво- сті наносистем, розглянуто перспективи створення нових класів матеріалів і новітніх технологій та застосування їх у різних галузях економіки, таких як машино- і приладобуду- вання, електроніка, медицина, інформаційна техніка тощо. Конференція сприяла широко- му обміну концепціями і поглядами на сучас- ні проблеми вивчення нанорозмірних систем між представниками різних наукових шкіл, дала можливість ученим обговорити нові результати й охопити найважливіші фунда- ментальні, прикладні й технологічні аспек- ти цієї проблематики. Серед представлених наукових повідо- млень особливу увагу учасників Конферен- ції привернули пленарні та усні доповіді, у яких ішлося про вирішення конкретних прикладних завдань, що стоять перед про- мисловістю. Частину таких розробок уже впроваджено у виробництво. Пленарна доповідь академіка НАН Біло- русі Петра Олександровича Вітязя «Синтез та застосування наноструктурних матеріа- лів та покриттів» була яскравим прикладом взаємодії науки й виробництва за умови під- тримки держави. У Білорусі є 28 державних науково-технічних програм і 17 державних програм наукових досліджень. Установи НАН Білорусі беруть участь у виконанні відповідно 25 та 17 програм. Державними замовниками-координаторами виступають відповідні міністерства і відомства Білорусі. Курирують ці програми, на відміну від укра- їнських державних науково-цільових про- грам, заступники Прем’єр-міністра. Академік П.О. Вітязь повідомив про здо- бутки підпрограми «Наноматеріали та нано- технології» Державної програми наукових досліджень «Функціональні та машинобу- дівні матеріали і технології, наноматеріали та нанотехнології в сучасній техніці». Слід зазначити, що із 130 завдань 75 (58%) спря- мовано на виконання прикладних досліджень, 42 завдання (32%) — це орієнтовані фунда- ментальні дослідження, а решта (10%) — фун- даментальні дослідження. Представлені результати переважно відо- бражали досягнення в галузі наноматеріало- знавства, спрямовані на вирішення конкрет- них завдань промисловості та інших галузей народного господарства. Більшість результа- тів було презентовано в такій послідовності: фундаментальні (або прикладні) досліджен- ня; отримані результати; практичне застосу- вання; впровадження у виробництво. Значна кількість матеріалів, про які йшло- ся в доповіді, — це здобутки в галузі трибо- логії і трибоматеріалознавства (у Білорусі є дуже потужна школа трибологів). Показано, що модифікування полімерів та оксидоке- раміки нанотрубками й наноалмазами (до речі, власного виробництва, чому було при- свячено низку ілюстрацій), додавання в ме- талеві покриття нанорозмірних алмазно- Керівник апарату НАН Білорусі академік НАН Білорусі П.О. Вітязь 53ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ гра фітових добавок дають змогу значно зменшити коефіцієнт тертя і в кілька разів збільшити зносостійкість деталей навіть за умов контактної взаємодії без змащування. Ці розробки впроваджено у виробництво. Зокрема, використання на ВАТ «Завод «Промбурвод» створених науковцями НАН Білорусі технологій нанесення композицій- них хромалмазних покриттів на деталі за- глибного відцентрового насоса, які працю- ють в умовах тертя, дозволили майже вдвічі зменшити товщину захисного покриття за зниження коефіцієнта тертя на 30%, а інтен- сивності зношування — у 3 рази. Крім істот- ного покращення експлуатаційних власти- востей, це забезпечило значну економію ви- тратних матеріалів. До того ж, використання технологій нанесення хромалмазних по- криттів на різальні металообробні інстру- менти, блоки циліндрів та деталі паливної системи двигунів внутрішнього згоряння в перспективі уможливить підвищення їхньо- го ресурсу в 2–8 разів. Такі технології пла- нують використовувати на машинобудівних заводах країни. Розроблення співробітниками НАН Біло- русі трибопар підвищеної роботоздатності на основі модифікування поверхонь тертя та мастильних матеріалів вуглецьвмісними на- нокомпонентами сприяло винайденню комп- лексного літієвого мастила з багатофункціо- нальним пакетом нанорозмірних добавок ИТМОЛ-150Н, яке за своїми характеристи- ками перевершує найпоширеніше в СНД універсальне пластичне мастило Літол-24, а також широко застосовуване за кордоном для важконавантажених вузлів тертя масти- ло Shell Retinax EP 2. Цю розробку впрова- джено у виробництво на ОДО «Спецсмаз- ки», споживачами продукції є низка маши- нобудівних підприємств Білорусі. У пленарній доповіді одного з авторів цієї статті (академіка НАН України Антона Гри- горовича Наумовця) «Нанорозмірні сис- теми та наноматеріали: стан та перспекти- ви розвитку досліджень в Україні» було представлено основні досягнення виконав- ців наукових проектів Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехно- логії та наноматеріали» і цільової комплекс- ної програми фундаментальних досліджень НАН України «Фундаментальні проблеми наноструктурних систем, наноматеріалів, нанотехнологій». За час виконання зазначених програм ві- тчизняні науковці отримали низку вагомих результатів. Зокрема, в галузі фундамен- тальних досліджень створено так званий «сазер» — генератор терагерцових когерент- них акустичних фононів, аналог оптичного лазера. Висока проникна здатність випромі- нювання дозволяє використовувати його в різноманітних пристроях сканування закри- тих об’ємів, у дефектоскопії з нанометровою роздільною здатністю, модуляторах світла та інших акустично-оптичних приладах. Ви- вчено стимульований електричним полем ефект перемикання в моношарах діарилете- ну, який завдяки електронній структурі мо- лекул, залежно від напруженості електрич- ного поля, може бути використаний у молекулярно-електронних пристроях. Роз- роблено апаратуру і технології напилюван- ня наногетероструктур, утворених шарами феромагнітного 3d-перехідного і благород- ного металів або кремнію, що чергуються. Віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець 54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ Такі структури мають широкі перспективи для практичного використання в сенсорах магнітного поля, середовищах для термо- магнітного запису інформації тощо. У галузі синтезу і технологій наноматеріа- лів створено нові й удосконалено наявні тех- нології виробництва високопродуктивних нанофазних каталізаторів для захисту навко- лишнього середовища та водневої енергети- ки. Синтезовано каліксарени, які слугують перспективними «молекулярними платфор- мами» для створення ліків нового покоління і можуть застосовуватися як антитромботич- ні препарати, а також у лікуванні порушень скорочувальної функції гладеньких м’язів. Винайдено ефективний механохімічний ме- тод одержання оксиду графену з різним сту- пенем окиснення, який дає змогу відмовити- ся від агресивних середовищ. Розроблено технології зварювання жароміцних сплавів та інтерметалідних матеріалів на нікелевій і титановій основах із використанням компо- зиційних наношаруватих покриттів та фоль- ги, що дає можливість істотно покращити якість виготовлених деталей газотурбінних агрегатів нового покоління. Створено техно- логію електронно-променевого осадження високодемпфірувальних наноструктурова- них покриттів, яка значно поліпшує демпфі- рувальні властивості та підвищує міцність лопаток газотурбінних двигунів. Запропоно- вано пілотну лінію з виробництва оксидних нанопорошків заданого фазового і хімічного складу, що забезпечує отримання частинок із заданим розміром від 5 до 50 нм та вузьким розподілом за розмірами. Консолідовані ма- теріали, створені на основі цих порошків, ма- ють рекордні зносостійкі й корозійні харак- теристики і знайшли своє застосування на низці підприємств України. За допомогою гвинтової екструзії отрима- но титанові вироби медичного призначення з ультрадисперсною структурою й підвище- ними механічними характеристиками, що використовують в ортопедії і травматології. Створено дослідно-промислове виробницт- во витих магнітопроводів із аморфних нано- структурних стрічок, які дозволяють змен- шити втрати в сердечниках трансформато- рів та можуть дати економію потужності на сотні мегават у масштабах України. Розроб- лено термохімічну технологію гідрофобіза- ції волокнистих матеріалів, що зменшує їх водопоглинання, підвищує мікробіологічну стійкість і вогнетривкість, стабільність те- плоізоляційних характеристик за умов ви- сокої вологості та перепадів температури. Такі матеріали можна використовувати в будівництві, житлово-комунальному госпо- дарстві, на теплотрасах і трубопроводах, для виготовлення холодильного обладнан- ня тощо. У галузі нанобіотехнологій синтезовано та досліджено низку нанобіоматеріалів, які застосовують для створення нових ліків проти діабету й раку, як складові нового класу антитромботичних препаратів і біо- керамічних імплантатів, як носії фармпре- паратів цільового призначення, протимі- кробні препарати, для розроблення нових діагностичних і сенсорних тест-систем, у харчовій промисловості, сільському госпо- дарстві тощо. Пленарна доповідь директора Інституту хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН академіка РАН Володимира Ярославовича Шевченка мала назву «Що таке хімічна ре- човина і як вона утворюється?». Актуаль- ність цієї теми зумовлена тим, що дослідни- ки нанооб’єктів вивчають і використовують Академік РАН В.Я. Шевченко 55ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ на практиці такі малі ансамблі атомів, що їхні властивості вже суттєво відрізняються від властивостей звичних нам макроскопіч- них об’єктів. Закономірності переходу від «нано» до «макро» постійно викликають ін- терес науковців різних спеціальностей. Цей перехід відбувається через утворення цілої серії кластерів, причому вирішальну роль відіграють закони симетрії, які є загальними і в математиці, і в усіх природничих науках. У доповіді необхідність глибокого дослі- дження такого переходу було обґрунтовано як «надзавдання» хімії в ХХІ ст., що матиме фундаментальне значення для всього при- родознавства. У доповіді академіка НАН України Ва- силя Федоровича Чехуна «Нанокомпози- ти як засіб вирішення сучасних проблем в онкології» наведено результати дослі- джень, які свідчать про перспективність використання нанокомпозитів для підви- щення ефективності лікування онкологіч- них захворювань і подолання лікарської резистентності до цитостатиків. В.Ф. Че- хун зазначив, що прискорити вирішення найскладнішої медико-біологічної пробле- ми дозволить створення не лише нових протипухлинних лікарських препаратів, а й нових форм і засобів їх доставки з вико- ристанням сучасних нанотехнологій. До- сягти успіху в цьому напрямі можливо тільки на основі міждисциплінарного під- ходу та глибокого розуміння молекулярно- біологічних механізмів функціонування живих систем. Актуальним напрямом та- кож є створення багатофункціональних нанокомпозитів для тераностики, що поєд- нує терапевтичні та діагностичні власти- вості в одній наносистемі. Ще один важли- вий висновок, на якому було акцентовано увагу доповідача, — це роль і місце нано- токсикології в умовах очікуваного впрова- дження нанотехнологій у різні сфери жит- тєдіяльності людини, головним завданням якої на сьогодні є визначення комплексу методичних підходів для оцінювання без- пеки нових матеріалів та технологій отри- мання наноконструкцій. У доповіді академіка НАН Білорусі Во- лодимира Архиповича Лабунова «Засто- сування алотропних форм вуглецю для підвищення ефективності пристроїв гене- рації та зберігання відновлюваної енергії» йшлося про результати досліджень зі ство- рення конденсаторів надвеликої ємності. Розроблено технологічні основи вирощу- вання спеціальних багатошарових струк- тур. Це розмежовані графеновими прошар- ками шари вертикально розташованих на- нотрубок (див. фото). Можна прогнозувати, що така структура матиме колосальну елек- тричну ємність. Академік НАН України В.Ф. Чехун Академік НАН Білорусі В.А. Лабунов 56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 ФОРУМИ Значний інтерес у присутніх викликала доповідь професора Анатолія Георгійови- ча Захарова з Інституту хімії розчинів ім. Г.О. Крестова РАН (м. Іваново), присвя- чена розробленню рідиннофазних функціо- нальних матеріалів з використанням елек- трореологічного ефекту. Його сутність по- лягає в тому, що під дією електричного або магнітного поля деякі суспензії можуть до- корінно змінювати свої механічні власти- вості. Останнім часом як наповнювач поча- ли застосовувати наночастинки, що значно розширило можливості використання такої технології для гасіння коливань, створення муфт зчеплення, гальм, шарнірів, фотонних кристалів, систем прецизійного оброблення поверхонь, керування потоками рідин тощо. Активна участь у Конференції наукової молоді залишила в учасників заходу пози- тивні враження. Молоді вчені представили результати своїх досліджень не лише на стендових сесіях, а й виступили з усними повідомленнями, висвітлюючи серйозні на- укові проблеми. У рішенні Конференції було запропонова- но продовжити традицію, яка вже склалася на цей час, і провести наступну конференцію «Наноструктурні матеріали: Білорусь — Ро- сія — Україна» у 2014 році в Білорусі. За підсумками роботи Конференції можна зробити такі висновки і рекомендації: • конференції подібного рівня потрібно проводити в Україні, оскільки вони дають змогу поспілкуватися науковцям різних профілів, наприклад біологам і матеріало- знавцям; • доцільно широко залучати до участі в таких заходах представників владних струк- тур, промисловості та бізнесу як спонсорів, учасників, слухачів; • представлені на Конференції доповіді свідчать про те, що в країнах СНД найбільш активно і плідно розвивають дослідження та створюють розробки в галузі нанохімії, наноматеріалознавства, нанобіотехнологій (пе редусім медичного спрямування); • слід звернути увагу на розвиток рідин- них нанотехнологій на основі застосування електрореологічного ефекту; • доцільно вжити заходів для підтримки досліджень і розробок у галузі трибології, яка останнім часом бурхливо розвиваєть- ся завдяки з’ясуванню механізмів тертя на наномасштабному і молекулярному рівнях; • з метою залучення талановитої наукової молоді варто запрошувати до участі в конфе- ренціях студентів вищих навчальних закладів; • під час виконання Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехноло- гії та наноматеріали» та цільової комплек- сної програми фундаментальних досліджень НАН України «Фундаментальні проблеми наноструктурних систем, наноматеріалів, нанотехнологій» особливу увагу слід приді- ляти практичному застосуванню отриманих результатів. Шестишарова структура (Labunov V. et al. Phys. Status Solidi A, 2011, 208, 453)
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67250
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:06:01Z
publishDate	2013
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А. 2014-08-29T08:35:57Z 2014-08-29T08:35:57Z 2013 Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) / А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 50-56. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67250 На виконання рішення II Міжнародної наукової конференції «Наноструктурні матеріали — 2010: Білорусь — Росія — Україна» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в 2010 р., за ініціативою Російської академії наук, Національних академій наук України та Білорусі з 19 по 22 листопада 2012 р. у Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петербурзького наукового центру РАН та Інституту хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН було проведено III Міжнародну наукову конференцію «Наноструктурні матеріали — 2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–2012). Мета цього форуму полягала у зміцненні координації зусиль учених трьох країн у галузі вивчення закономірностей наносвіту, розроблення та дослідження новітніх речовин і наноматеріалів, просування нових нанотехнологій на світовий ринок. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) Article published earlier
spellingShingle	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А. Форуми
title	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)
title_full	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)
title_fullStr	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)
title_full_unstemmed	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)
title_short	Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)
title_sort	використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ііі міжнародна наукова конференція «наноструктурні матеріали — 2012, росія — україна — білорусь», нано–2012)
topic	Форуми
topic_facet	Форуми
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67250
work_keys_str_mv	AT naumovecʹag vikoristannânanotehnologíizaporukarozvitkusučasnogovirobnictvaííímížnarodnanaukovakonferencíânanostrukturnímateríali2012rosíâukraínabílorusʹnano2012 AT bespalovsa vikoristannânanotehnologíizaporukarozvitkusučasnogovirobnictvaííímížnarodnanaukovakonferencíânanostrukturnímateríali2012rosíâukraínabílorusʹnano2012

Institution

Similar Items