Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012)
На виконання рішення II Міжнародної
 наукової конференції «Наноструктурні матеріали — 2010: Білорусь — Росія — Україна» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в
 2010 р., за ініціативою Російської академії
 наук, Національних академій наук України
 та Білорусі з 19 по 22...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67250 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) / А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 50-56. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860063901857611776 |
|---|---|
| author | Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А. |
| author_facet | Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А. |
| citation_txt | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) / А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 50-56. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | На виконання рішення II Міжнародної
наукової конференції «Наноструктурні матеріали — 2010: Білорусь — Росія — Україна» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в
2010 р., за ініціативою Російської академії
наук, Національних академій наук України
та Білорусі з 19 по 22 листопада 2012 р. у
Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петербурзького наукового центру РАН та Інституту
хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН
було проведено III Міжнародну наукову
конференцію «Наноструктурні матеріали —
2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–2012). Мета цього форуму полягала у зміцненні координації зусиль учених трьох країн
у галузі вивчення закономірностей наносвіту, розроблення та дослідження новітніх речовин і наноматеріалів, просування нових
нанотехнологій на світовий ринок.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:06:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
А.Г. НАУМОВЕЦЬ, С.А. БЕСПАЛОВ
ВИКОРИСТАННЯ НАНОТЕХНОЛОГІЙ —
ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА
ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012:
Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–2012)
© А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов, 2013
На виконання рішення II Міжнародної
наукової конференції «Наноструктурні ма-
теріали — 2010: Білорусь — Росія — Украї-
на» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в
2010 р., за ініціативою Російської академії
наук, Національних академій наук України
та Білорусі з 19 по 22 листопада 2012 р. у
Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петер бур-
зького наукового центру РАН та Інституту
хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН
було проведено III Міжнародну наукову
конференцію «Наноструктурні матеріали —
2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–
2012). Мета цього форуму полягала у зміц-
ненні координації зусиль учених трьох країн
у галузі вивчення закономірностей наносві-
ту, розроблення та дослідження новітніх ре-
човин і наноматеріалів, просування нових
нанотехнологій на світовий ринок.
Організаторами Конференції виступили
Відділення нанотехнологій та інформаційних
технологій РАН, Наукова рада РАН з кера-
мічних матеріалів, Санкт-Петер бур зь кий на-
уковий центр РАН, Інститут хімії силікатів
ім. І.В. Гребенщикова РАН, Санкт-Пе тер бур-
зький Академічний університет — науково-
освітній центр нанотехнологій РАН, Інститут
металургії та матеріалознавства ім. О.О. Бай-
кова РАН. Спонсори заходу — Відділення хі-
мії та наук про матеріали РАН і Російський
фонд фундаментальних досліджень.
Проведення Конференції викликало знач-
ний інтерес серед наукової громадськості. У
її роботі взяли участь понад 500 науковців, з
яких більш як 200 учених із Росії, близько
180 — з України, 110 — з Білорусі, а також 10
представників далекого зарубіжжя — Німеч-
чини, Польщі, Сінгапуру, Туреччини, Швеції.
Про авторитетність цьогорічного заходу свід-
чить той факт, що до складу його Організа-
ційного комітету ввійшли 26 академіків, у
тому числі віце-президенти РАН Ж.І. Алфьо-
ров і С.М. Алдошин, віце-пре зи денти НАН
України А.Г. Наумовець і В.Д. Походенко, ке-
рівник апарату НАН Бі ло русі П.О. Вітязь.
Від України в програмі Конференції було
заявлено близько 140 пленарних, усних та
стендових доповідей. Безпосередньо на цьо-
му форумі були присутні близько 40 україн-
ських науковців. Загалом на Конференції
було заслухано 14 пленарних і 100 усних по-
відомлень, а також представлено близько
200 стендових доповідей за такими науко-
вими напрямами:
1. Фундаментальні дослідження фізики,
хімії та біології наностану.
2. Синтез і технологія наноматеріалів.
3. Різні аспекти використання нанотехно-
логій:
• біокаталітичні, біосинтетичні й біосен-
сорні технології;
• біомедичні та ветеринарні технології;
• комп’ютерне моделювання наноматері-
алів, нанопристроїв і нанотехнологій;
51ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
• технології біоінженерії;
• технології діагностики наноматеріалів
та нанопристроїв;
• технології нових і відновлюваних дже-
рел енергії, в тому числі воднева енергетика;
• технології одержання й оброблення
конструкційних наноматеріалів;
• технології отримання та оброблення
функціональних наноматеріалів;
• технології моніторингу і прогнозування
стану навколишнього середовища, запобі-
гання та ліквідації його забруднення;
• технології створення енергоощадних
систем транспортування, розподілу та вико-
ристання енергії.
Відкрив зібрання віце-президент РАН,
лауреат Нобелівської премії академік РАН
Жорес Іванович Алфьоров, який у вступ-
ному слові наголосив на тому, що у сучасно-
му світі постійно зростає роль нанотехноло-
гій, які вже знайшли застосування фактично
в усіх сферах діяльності людини. Водночас
перехід досліджень на нанорівень виявив
багато ще не розкритих проблем, пов’язаних
із впливом нанорозмірних ефектів, межі по-
ділу, особливостей наноструктур.
Конференція засвідчила високий рівень
представлених результатів досліджень і роз-
робок, виявила тенденції до комплексності
підходів і широкої інтеграції фізики, хімії,
матеріалознавства, біології, медицини у ви-
рішенні питань, пов’язаних із діагности-
кою наносистем, вивченням закономірностей
створення і функціонування наноматеріа-
лів, впровадженням наукових розробок у
практику.
Організаційний комітет Конференції.
Зліва направо: керівник апарату НАН Білорусі П.О. Вітязь, віце-президент НАН України А.Г. Наумовець,
віце-президент РАН Ж.І. Алфьоров, академік РАН В.Я. Шевченко
Віце-президент РАН, лауреат Нобелівської премії
академік РАН Ж.І. Алфьоров
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
У доповідях було проаналізовано досяг-
нення світового рівня в галузі нанотехноло-
гій, представлено оригінальні результати
досліджень фізико-хімічних і біологічних
процесів, обговорено проблеми методів син-
тезу, діагностики і властивостей нанороз-
мірних систем різної природи, впливу тех-
нологічних і зовнішніх факторів на їхню
структуру та стабільність. На основі прове-
дених фундаментальних досліджень знач-
ною мірою було розширено уявлення про
природу самоорганізації, будову і властиво-
сті наносистем, розглянуто перспективи
створення нових класів матеріалів і новітніх
технологій та застосування їх у різних галузях
економіки, таких як машино- і приладобуду-
вання, електроніка, медицина, інформаційна
техніка тощо. Конференція сприяла широко-
му обміну концепціями і поглядами на сучас-
ні проблеми вивчення нанорозмірних систем
між представниками різних наукових шкіл,
дала можливість ученим обговорити нові
результати й охопити найважливіші фунда-
ментальні, прикладні й технологічні аспек-
ти цієї проблематики.
Серед представлених наукових повідо-
млень особливу увагу учасників Конферен-
ції привернули пленарні та усні доповіді, у
яких ішлося про вирішення конкретних
прикладних завдань, що стоять перед про-
мисловістю. Частину таких розробок уже
впроваджено у виробництво.
Пленарна доповідь академіка НАН Біло-
русі Петра Олександровича Вітязя «Синтез
та застосування наноструктурних матеріа-
лів та покриттів» була яскравим прикладом
взаємодії науки й виробництва за умови під-
тримки держави. У Білорусі є 28 державних
науково-технічних програм і 17 державних
програм наукових досліджень. Установи
НАН Білорусі беруть участь у виконанні
відповідно 25 та 17 програм. Державними
замовниками-координаторами виступають
відповідні міністерства і відомства Білорусі.
Курирують ці програми, на відміну від укра-
їнських державних науково-цільових про-
грам, заступники Прем’єр-міністра.
Академік П.О. Вітязь повідомив про здо-
бутки підпрограми «Наноматеріали та нано-
технології» Державної програми наукових
досліджень «Функціональні та машинобу-
дівні матеріали і технології, наноматеріали
та нанотехнології в сучасній техніці». Слід
зазначити, що із 130 завдань 75 (58%) спря-
мовано на виконання прикладних досліджень,
42 завдання (32%) — це орієнтовані фунда-
ментальні дослідження, а решта (10%) — фун-
даментальні дослідження.
Представлені результати переважно відо-
бражали досягнення в галузі наноматеріало-
знавства, спрямовані на вирішення конкрет-
них завдань промисловості та інших галузей
народного господарства. Більшість результа-
тів було презентовано в такій послідовності:
фундаментальні (або прикладні) досліджен-
ня; отримані результати; практичне застосу-
вання; впровадження у виробництво.
Значна кількість матеріалів, про які йшло-
ся в доповіді, — це здобутки в галузі трибо-
логії і трибоматеріалознавства (у Білорусі є
дуже потужна школа трибологів). Показано,
що модифікування полімерів та оксидоке-
раміки нанотрубками й наноалмазами (до
речі, власного виробництва, чому було при-
свячено низку ілюстрацій), додавання в ме-
талеві покриття нанорозмірних алмазно-
Керівник апарату НАН Білорусі
академік НАН Білорусі П.О. Вітязь
53ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
гра фітових добавок дають змогу значно
зменшити коефіцієнт тертя і в кілька разів
збільшити зносостійкість деталей навіть за
умов контактної взаємодії без змащування.
Ці розробки впроваджено у виробництво.
Зокрема, використання на ВАТ «Завод
«Промбурвод» створених науковцями НАН
Білорусі технологій нанесення композицій-
них хромалмазних покриттів на деталі за-
глибного відцентрового насоса, які працю-
ють в умовах тертя, дозволили майже вдвічі
зменшити товщину захисного покриття за
зниження коефіцієнта тертя на 30%, а інтен-
сивності зношування — у 3 рази. Крім істот-
ного покращення експлуатаційних власти-
востей, це забезпечило значну економію ви-
тратних матеріалів. До того ж, використання
технологій нанесення хромалмазних по-
криттів на різальні металообробні інстру-
менти, блоки циліндрів та деталі паливної
системи двигунів внутрішнього згоряння в
перспективі уможливить підвищення їхньо-
го ресурсу в 2–8 разів. Такі технології пла-
нують використовувати на машинобудівних
заводах країни.
Розроблення співробітниками НАН Біло-
русі трибопар підвищеної роботоздатності
на основі модифікування поверхонь тертя та
мастильних матеріалів вуглецьвмісними на-
нокомпонентами сприяло винайденню комп-
лексного літієвого мастила з багатофункціо-
нальним пакетом нанорозмірних добавок
ИТМОЛ-150Н, яке за своїми характеристи-
ками перевершує найпоширеніше в СНД
універсальне пластичне мастило Літол-24, а
також широко застосовуване за кордоном
для важконавантажених вузлів тертя масти-
ло Shell Retinax EP 2. Цю розробку впрова-
джено у виробництво на ОДО «Спецсмаз-
ки», споживачами продукції є низка маши-
нобудівних підприємств Білорусі.
У пленарній доповіді одного з авторів цієї
статті (академіка НАН України Антона Гри-
горовича Наумовця) «Нанорозмірні сис-
теми та наноматеріали: стан та перспекти-
ви розвитку досліджень в Україні» було
представлено основні досягнення виконав-
ців наукових проектів Державної цільової
науково-технічної програми «Нанотехно-
логії та наноматеріали» і цільової комплекс-
ної програми фундаментальних досліджень
НАН України «Фундаментальні проблеми
наноструктурних систем, наноматеріалів,
нанотехнологій».
За час виконання зазначених програм ві-
тчизняні науковці отримали низку вагомих
результатів. Зокрема, в галузі фундамен-
тальних досліджень створено так званий
«сазер» — генератор терагерцових когерент-
них акустичних фононів, аналог оптичного
лазера. Висока проникна здатність випромі-
нювання дозволяє використовувати його в
різноманітних пристроях сканування закри-
тих об’ємів, у дефектоскопії з нанометровою
роздільною здатністю, модуляторах світла
та інших акустично-оптичних приладах. Ви-
вчено стимульований електричним полем
ефект перемикання в моношарах діарилете-
ну, який завдяки електронній структурі мо-
лекул, залежно від напруженості електрич-
ного поля, може бути використаний у
молекулярно-електронних пристроях. Роз-
роблено апаратуру і технології напилюван-
ня наногетероструктур, утворених шарами
феромагнітного 3d-перехідного і благород-
ного металів або кремнію, що чергуються.
Віце-президент НАН України
академік НАН України А.Г. Наумовець
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
Такі структури мають широкі перспективи
для практичного використання в сенсорах
магнітного поля, середовищах для термо-
магнітного запису інформації тощо.
У галузі синтезу і технологій наноматеріа-
лів створено нові й удосконалено наявні тех-
нології виробництва високопродуктивних
нанофазних каталізаторів для захисту навко-
лишнього середовища та водневої енергети-
ки. Синтезовано каліксарени, які слугують
перспективними «молекулярними платфор-
мами» для створення ліків нового покоління
і можуть застосовуватися як антитромботич-
ні препарати, а також у лікуванні порушень
скорочувальної функції гладеньких м’язів.
Винайдено ефективний механохімічний ме-
тод одержання оксиду графену з різним сту-
пенем окиснення, який дає змогу відмовити-
ся від агресивних середовищ. Розроблено
технології зварювання жароміцних сплавів
та інтерметалідних матеріалів на нікелевій і
титановій основах із використанням компо-
зиційних наношаруватих покриттів та фоль-
ги, що дає можливість істотно покращити
якість виготовлених деталей газотурбінних
агрегатів нового покоління. Створено техно-
логію електронно-променевого осадження
високодемпфірувальних наноструктурова-
них покриттів, яка значно поліпшує демпфі-
рувальні властивості та підвищує міцність
лопаток газотурбінних двигунів. Запропоно-
вано пілотну лінію з виробництва оксидних
нанопорошків заданого фазового і хімічного
складу, що забезпечує отримання частинок із
заданим розміром від 5 до 50 нм та вузьким
розподілом за розмірами. Консолідовані ма-
теріали, створені на основі цих порошків, ма-
ють рекордні зносостійкі й корозійні харак-
теристики і знайшли своє застосування на
низці підприємств України.
За допомогою гвинтової екструзії отрима-
но титанові вироби медичного призначення
з ультрадисперсною структурою й підвище-
ними механічними характеристиками, що
використовують в ортопедії і травматології.
Створено дослідно-промислове виробницт-
во витих магнітопроводів із аморфних нано-
структурних стрічок, які дозволяють змен-
шити втрати в сердечниках трансформато-
рів та можуть дати економію потужності на
сотні мегават у масштабах України. Розроб-
лено термохімічну технологію гідрофобіза-
ції волокнистих матеріалів, що зменшує їх
водопоглинання, підвищує мікробіологічну
стійкість і вогнетривкість, стабільність те-
плоізоляційних характеристик за умов ви-
сокої вологості та перепадів температури.
Такі матеріали можна використовувати в
будівництві, житлово-комунальному госпо-
дарстві, на теплотрасах і трубопроводах,
для виготовлення холодильного обладнан-
ня тощо.
У галузі нанобіотехнологій синтезовано
та досліджено низку нанобіоматеріалів, які
застосовують для створення нових ліків
проти діабету й раку, як складові нового
класу антитромботичних препаратів і біо-
керамічних імплантатів, як носії фармпре-
паратів цільового призначення, протимі-
кробні препарати, для розроблення нових
діагностичних і сенсорних тест-систем, у
харчовій промисловості, сільському госпо-
дарстві тощо.
Пленарна доповідь директора Інституту
хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН
академіка РАН Володимира Ярославовича
Шевченка мала назву «Що таке хімічна ре-
човина і як вона утворюється?». Актуаль-
ність цієї теми зумовлена тим, що дослідни-
ки нанооб’єктів вивчають і використовують
Академік РАН В.Я. Шевченко
55ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
на практиці такі малі ансамблі атомів, що
їхні властивості вже суттєво відрізняються
від властивостей звичних нам макроскопіч-
них об’єктів. Закономірності переходу від
«нано» до «макро» постійно викликають ін-
терес науковців різних спеціальностей. Цей
перехід відбувається через утворення цілої
серії кластерів, причому вирішальну роль
відіграють закони симетрії, які є загальними
і в математиці, і в усіх природничих науках.
У доповіді необхідність глибокого дослі-
дження такого переходу було обґрунтовано
як «надзавдання» хімії в ХХІ ст., що матиме
фундаментальне значення для всього при-
родознавства.
У доповіді академіка НАН України Ва-
силя Федоровича Чехуна «Нанокомпози-
ти як засіб вирішення сучасних проблем в
онкології» наведено результати дослі-
джень, які свідчать про перспективність
використання нанокомпозитів для підви-
щення ефективності лікування онкологіч-
них захворювань і подолання лікарської
резистентності до цитостатиків. В.Ф. Че-
хун зазначив, що прискорити вирішення
найскладнішої медико-біологічної пробле-
ми дозволить створення не лише нових
протипухлинних лікарських препаратів, а
й нових форм і засобів їх доставки з вико-
ристанням сучасних нанотехнологій. До-
сягти успіху в цьому напрямі можливо
тільки на основі міждисциплінарного під-
ходу та глибокого розуміння молекулярно-
біологічних механізмів функціонування
живих систем. Актуальним напрямом та-
кож є створення багатофункціональних
нанокомпозитів для тераностики, що поєд-
нує терапевтичні та діагностичні власти-
вості в одній наносистемі. Ще один важли-
вий висновок, на якому було акцентовано
увагу доповідача, — це роль і місце нано-
токсикології в умовах очікуваного впрова-
дження нанотехнологій у різні сфери жит-
тєдіяльності людини, головним завданням
якої на сьогодні є визначення комплексу
методичних підходів для оцінювання без-
пеки нових матеріалів та технологій отри-
мання наноконструкцій.
У доповіді академіка НАН Білорусі Во-
лодимира Архиповича Лабунова «Засто-
сування алотропних форм вуглецю для
підвищення ефективності пристроїв гене-
рації та зберігання відновлюваної енергії»
йшлося про результати досліджень зі ство-
рення конденсаторів надвеликої ємності.
Розроблено технологічні основи вирощу-
вання спеціальних багатошарових струк-
тур. Це розмежовані графеновими прошар-
ками шари вертикально розташованих на-
нотрубок (див. фото). Можна прогнозувати,
що така структура матиме колосальну елек-
тричну ємність.
Академік НАН України В.Ф. Чехун
Академік НАН Білорусі В.А. Лабунов
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4
ФОРУМИ
Значний інтерес у присутніх викликала
доповідь професора Анатолія Георгійови-
ча Захарова з Інституту хімії розчинів
ім. Г.О. Крестова РАН (м. Іваново), присвя-
чена розробленню рідиннофазних функціо-
нальних матеріалів з використанням елек-
трореологічного ефекту. Його сутність по-
лягає в тому, що під дією електричного або
магнітного поля деякі суспензії можуть до-
корінно змінювати свої механічні власти-
вості. Останнім часом як наповнювач поча-
ли застосовувати наночастинки, що значно
розширило можливості використання такої
технології для гасіння коливань, створення
муфт зчеплення, гальм, шарнірів, фотонних
кристалів, систем прецизійного оброблення
поверхонь, керування потоками рідин тощо.
Активна участь у Конференції наукової
молоді залишила в учасників заходу пози-
тивні враження. Молоді вчені представили
результати своїх досліджень не лише на
стендових сесіях, а й виступили з усними
повідомленнями, висвітлюючи серйозні на-
укові проблеми.
У рішенні Конференції було запропонова-
но продовжити традицію, яка вже склалася
на цей час, і провести наступну конференцію
«Наноструктурні матеріали: Білорусь — Ро-
сія — Україна» у 2014 році в Білорусі.
За підсумками роботи Конференції можна
зробити такі висновки і рекомендації:
• конференції подібного рівня потрібно
проводити в Україні, оскільки вони дають
змогу поспілкуватися науковцям різних
профілів, наприклад біологам і матеріало-
знавцям;
• доцільно широко залучати до участі в
таких заходах представників владних струк-
тур, промисловості та бізнесу як спонсорів,
учасників, слухачів;
• представлені на Конференції доповіді
свідчать про те, що в країнах СНД найбільш
активно і плідно розвивають дослідження
та створюють розробки в галузі нанохімії,
наноматеріалознавства, нанобіотехнологій
(пе редусім медичного спрямування);
• слід звернути увагу на розвиток рідин-
них нанотехнологій на основі застосування
електрореологічного ефекту;
• доцільно вжити заходів для підтримки
досліджень і розробок у галузі трибології,
яка останнім часом бурхливо розвиваєть-
ся завдяки з’ясуванню механізмів тертя на
наномасштабному і молекулярному рівнях;
• з метою залучення талановитої наукової
молоді варто запрошувати до участі в конфе-
ренціях студентів вищих навчальних закладів;
• під час виконання Державної цільової
науково-технічної програми «Нанотехноло-
гії та наноматеріали» та цільової комплек-
сної програми фундаментальних досліджень
НАН України «Фундаментальні проблеми
наноструктурних систем, наноматеріалів,
нанотехнологій» особливу увагу слід приді-
ляти практичному застосуванню отриманих
результатів.
Шестишарова структура
(Labunov V. et al. Phys. Status Solidi A, 2011, 208, 453)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67250 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:06:01Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А. 2014-08-29T08:35:57Z 2014-08-29T08:35:57Z 2013 Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) / А.Г. Наумовець, С.А. Беспалов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 50-56. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67250 На виконання рішення II Міжнародної
 наукової конференції «Наноструктурні матеріали — 2010: Білорусь — Росія — Україна» (НАНО–2010), яка проходила в Києві в
 2010 р., за ініціативою Російської академії
 наук, Національних академій наук України
 та Білорусі з 19 по 22 листопада 2012 р. у
 Санкт-Петербурзі на базі Санкт-Петербурзького наукового центру РАН та Інституту
 хімії силікатів ім. І.В. Гребенщикова РАН
 було проведено III Міжнародну наукову
 конференцію «Наноструктурні матеріали —
 2012: Росія — Україна — Білорусь» (НАНО–2012). Мета цього форуму полягала у зміцненні координації зусиль учених трьох країн
 у галузі вивчення закономірностей наносвіту, розроблення та дослідження новітніх речовин і наноматеріалів, просування нових
 нанотехнологій на світовий ринок. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) Article published earlier |
| spellingShingle | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) Наумовець, А.Г. Беспалов, С.А. Форуми |
| title | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) |
| title_full | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) |
| title_fullStr | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) |
| title_full_unstemmed | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) |
| title_short | Використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ІІІ Міжнародна наукова конференція «Наноструктурні матеріали — 2012, Росія — Україна — Білорусь», НАНО–2012) |
| title_sort | використання нанотехнологій — запорука розвитку сучасного виробництва (ііі міжнародна наукова конференція «наноструктурні матеріали — 2012, росія — україна — білорусь», нано–2012) |
| topic | Форуми |
| topic_facet | Форуми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67250 |
| work_keys_str_mv | AT naumovecʹag vikoristannânanotehnologíizaporukarozvitkusučasnogovirobnictvaííímížnarodnanaukovakonferencíânanostrukturnímateríali2012rosíâukraínabílorusʹnano2012 AT bespalovsa vikoristannânanotehnologíizaporukarozvitkusučasnogovirobnictvaííímížnarodnanaukovakonferencíânanostrukturnímateríali2012rosíâukraínabílorusʹnano2012 |