Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства

Предпринята попытка рассмотреть безопасность социальной структуры с точки зрения ментальности народа. Проанализированы характеристики трансформации общества на политическом и общественном уровнях. Выделены факторы, характеризующие состояние безопасности и динамику ментальности на региональном уровне...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автор: Дзьобань, А.П.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6730
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства / А.П. Дзьобань // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 129-131. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859544584268283904
author Дзьобань, А.П.
author_facet Дзьобань, А.П.
citation_txt Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства / А.П. Дзьобань // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 129-131. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
collection DSpace DC
description Предпринята попытка рассмотреть безопасность социальной структуры с точки зрения ментальности народа. Проанализированы характеристики трансформации общества на политическом и общественном уровнях. Выделены факторы, характеризующие состояние безопасности и динамику ментальности на региональном уровне. An attempt of descrying the safety of social structure from the point of view of the mentality of the people is made. The descriptions of transformation of the society on the political and social levels are analysed. The factors that characterize the state of the security and the dynamic of mentality on the regional level are picked out.
first_indexed 2025-11-26T01:41:01Z
format Article
fulltext ТОЧКА ЗРЕНИЯ 129 Дзьобань А.П. МЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НА ШЛЯХУ ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Постановка проблеми. Сучасні соціокультурні реалії актуалізують нагальну потребу всебічного осми- слення докорінних проблеми забезпечення національної безпеки суспільств і держав. Виникнення широ- кого спектру факторів, що загрожують безпеці перехідних суспільств, вимагають здійснення їх структури- зації, виявлення домінант в сучасних умовах, ранжування їх за ступенем заподіяння можливого збитку на- ціональним інтересам держави тощо, що й зумовлює актуальність даної теми1. Особливе місце серед таких домінант посідають ментальні фактори національної безпеки. Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам факторів впливу на забезпечення національної безпеки присвячено чимало праць від європейської класики до сучасних наукових розробок. Дана проблематика привертає увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників різноманітних галузей соціального знання. Інтер- претація факторів впливу на стан національної безпеки останніми роками стала надзвичайно популярною і використовується настільки широко й всебічно, що досить часто буває неможливим усвідомити їх сут- ність. Однак ментальні фактори часто залишаються поза увагою дослідників, що свідчить не на користь цілісності концепцій національної безпеки. Мета статті є конкретизація місця й ролі ментальних факторів впливу на стан національної безпеки перехідних соціумів. Як уже неодноразово відзначалося автором, стан стійкості соціальної системи стосовно зовнішніх і внутрішніх несприятливих впливів визначає і характеризує безпеку суспільства, особистості і держави [1- 3 та ін.]. Тому забезпечення безпеки соціуму пов’язане, у першу чергу, з виявленням факторів соціальної визначеності і цілісності, вичленовуванням тих суспільних компонентів, захист яких є пріоритетним. Втрата визначеності і стійкості суспільної системи або іншої значної спільності людей означає, насампе- ред, втрату нею своїх соціальних архетипів, розпад ядра даної спільності. Отже, державна діяльність (по- літика) у сфері безпеки повинна бути зорієнтована на опрацювання системи заходів для збереження і змі- цнення постійних елементів, констант соціальності. Іншими словами, мова йде про діяльність, спрямовану на утримання якісної визначеності суспільної системи і її основних складових. Звідси випливає також, що та діяльність, що ігнорує сформовані в суспільстві соціальні архетипи або спрямована на їхнє радикальне ламання, являє собою серйозну небезпеку, призводить до послаблення (руйнування) ядра даної соціально- сті, підриває основи безпеки особистості, суспільства і держави. Отже, не потребує доказів, що взаємодія і взаємозв’язок між ментальністю людей і сферою національ- ної безпеки існує. Але такий прямолінійний зв’язок порушується, коли ми робимо спробу заглибитися в пізнання механізму взаємодії між ментальністю та безпекою. Цілком зрозуміло, що ментальність є в ціло- му статичне відображення влади. Можна навіть стверджувати категорично, що сама ментальність майже не змінюється. Вона ніби архетип, за К.Г.Юнгом, що несе в собі якусь глибинну інформацію, що врешті решт “оживає” в кожному новому поколінні і це відбувається на протязі десятків та сотень років. Сьогодні в усьому світі поширюється ідея громадянського суспільства. Вона несе в собі вдало сфор- мульовану потребу людини в свободі, рівності, братерстві, справедливості. Ці потреби зовсім не є новими. Так чи інакше, вони сформульовані в головних світових релігіях, над ними працювали філософи за старо- давніх часів, Нового часу і Новітнього. Концепція громадянського суспільства, яка переборює вади дер- жавності та самоврядування, наприкінці ХХ століття розповсюджується у країнах усього світу і надзви- чайно сильно впливає на менталітет людей [4–7]. Зрозуміло, що зміни в суспільному устрої держав перехідного типу не відбуваються тільки спонтанно, “знизу”. Ці зміни провокуються елітами всіх країн. Саме еліти спроможні формулювати раціональні конс- трукції співвідношення держави, громадянського суспільства та демократії. І коли такі конструкції у ви- гляді ідей, що відповідають потребам населення, з’являються на світ, тоді відбуваються зміни в житті кра- їни. І хоча ментальність є надзвичайно консервативною, все ж зміни відбуваються. Очевидно консервати- вність, статичність ментальності залежить не тільки від наявності можливостей для мислення кожним ін- дивідом, а і “мислення” за готовими рецептами державних спеціалістів. Адже мислення як необхідний ат- рибут громадянина неможливе, якщо відсутні різноманітні зразки, сценарії, схеми уявлень, ідей, теорій в тих чи інших сферах людського життя. Коли мова йде про взаємодію ментальності та безпеки, тоді слід бачити цей процес в більш широкій картині людського буття. Це можна зробити через розкриття картини 1 1 Тема даної статті безпосередньо пов’язана з соціально-філософськими дослідженнями в межах ком- плексної цільової програми НДР “Соціально-філософські і філософсько-правові проблеми розвитку суспільства”, яку здійснює кафедра філософії Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0186.0.070870), а також з науковими проблемами, над якими пра- цює автор статті в межах дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук. 1 Згадаймо, як відбувалася в СРСР “Перебудова”. Спочатку елітою була сформульована необхідність до- корінної зміни життя і прискорення розвитку економіки та інших суспільних сфер. Коли ця ідея була сприйнята людьми, тоді і відбулася корінна зміна людського життя, а ця зміна внесла в ментальність жи- телів СРСР нові риси. Дзьобань А.П. МЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НА ШЛЯХУ ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 130 130 функціонування всієї владної структури країни, про яку ведеться мова, і регіону, який досліджується. Що ж стосується дослідження суспільства перехідного типу і дії в ньому владних структур, то слід установити ті опорні точки, з яких ведеться дослідження. В нашому випадку є декілька таких методологі- чних опор, з яких ми могли б досягнути ідею розвитку громадянського суспільства в перехідних соціаль- них системах та її впливу на ментальність конкретних суспільних утворень. Розглянемо цю проблему на декількох рівнях. Існують точки зору, що громадянське суспільство з одного боку – рух, а з іншого – інституція. Перше – як своєрідний процес встановлювання громадянського суспільства; друге – запровадження, інституціо- нальна його версія. Але співвідношення між цими формами не співпадає за часом. Деякі форми інституці- оналізації припускають виникнення рухів, ініціатив, які в свою чергу не ставлять за мету перетворитися в установи, тоді як для інших – це головна мета і між такими формами існує різниця, яка виплескується або як революція, або як громадянська непокора. На рівні політики досвід здійснення перехідних процесів в країнах з активними суспільними рухами навчає тому, що одне громадянське суспільство не може зробити зміну правлячих режимів. Це відбуваєть- ся тому, що в ході боротьби за владу всі дії зосереджені в руках еліт, які, як правило, недовірливо і негати- вно ставляться до ініціатив знизу, але досвід показує, що в ході революції і пореволюційних перехідних процесів має місце переміщення дій на рівень політичних еліт, контр еліт, політичних партій. Тільки ці партії та еліти можуть вести переговори та вирішувати стратегічні задачі, складати угоди і розробляти по- годження з елітами минулих режимів. З цього витікає, що в перехідні періоди існує два рівні життя суспі- льства – громадський і політичний [1, 8–10]. Від взаємодії цих рівнів залежать перспективи розвитку де- мократії в країні. Але взаємодією між громадським і політичним рівнями життя суспільства справа не закінчується, як- би того не хотілося багатьом політикам. Аналогічно необхідно відрізняти і економічне суспільство, яке виділяється на основі форм власності, і суто економічні асоціації, коли і перші, і другі відрізняються від політичного суспільства. Політичне суспільство виділяється на основі виборчого права і політичних пар- тій, які відрізняються від громадського суспільства, а те, в свою чергу, виділяється на основі прав в галузі комунікації, і воно теж відрізняється від громадських асоціацій та рухів, без яких громадянського суспіль- ства не існує. Зрозуміло, що така конструкція розуміння громадянського суспільства відрізняється від тра- диційного дуалізму – держава і суспільство, до якого так звикли наші люди. Коли ми переходимо на методологічний рівень аналізу понять концепції громадянського суспільства, нас знову-таки переслідують смислові невизначеності, особливо, коли бажаємо отримати відповідь на за- питання, що ми визнаємо показником громадянського суспільства? Найперше, що спадає на думку, це те, що асоціаціям, спілкам, групам на місцевому рівні надають стабільність основні права і свободи (об’єднання, збори, свобода слова і приватного життя), а також те, що вони здійснюють свою діяльність в рамках нормативної логіки чи моралі, але тут же виникає проблема, що вся громадськість існує в сферах суспільства – науці, мистецтві, юриспруденції, філософії, релігії і т.д. – доступ куди не може бути демок- ратичним за своєю суттю. Окрім цього, різні асоціації не є одного і того ж рівня, вони різні за масштаба- ми, логікою, за характером організації, інтересами, потребами в самоствердженні і т.д. Далі потрібно від- значити те, що різні партії мають свої погляди на розвиток і формування громадянського суспільства, при цьому ці погляди, виражені в концепціях, можуть істотно відрізнятися майже до протилежностей. Отже, що таке громадянське суспільство – питання, на яке важко відповісти просто, але важко знайти і складне пояснення. Але коли мова йде про громадянське суспільство, незмінним залишається уява про його про- цес, в якому кожен акт самоствердження та ініціативи окремого індивіда та групи є незаперечним фактом і, як тільки в країні посилюється політична влада і закріплюється право владних інституцій як єдиних но- сіїв ментальності, тоді громадянське суспільство терпить крах і ментальність жителів, що проживають в такому суспільстві, стає статичною. Саме розвиток ініціатив, воління до самоствердження кожного грома- дянина і наявність умов для такого самоствердження є підґрунтям до змін ментальності населення, причо- му не просто анархічного бажання, яке проявляється поза рамками закону, а ментальності, що визначаєть- ся саме національними традиційними ознаками. Динамічні зміни в проявах ментальності населення починаються “зверху”. Все починається з того, що групи, які займають високе становище в управлінській структурі, як правило, ставляться до ідеї громадян- ського суспільства з великою підозрою, хоча в умовах “масової демократії” роблять спробу спрямувати її в потрібне їм русло і використати для контролю над політичним процесом. Програми більшості демократичних і недемократичних рухів сходяться в тому, що виборці в процесі виборів визначають як склад представницьких органів місцевої влади (самоврядування), так і спрямова- ність їх виконавчих установ в залежності від своїх політичних переваг. Але, насправді, реалізація гасла за- безпечення безпеки залежить від соціальної бази партії та її ментальності. На регіональному рівні на стан безпеки й динаміку ментальності впливає певне протиріччя теорії і практики забезпечення безпеки. Тут виділяються такі фактори [1]: • різноспрямовані тенденції співвідношення чисельності “корінних” національностей” та “некорінних”; • наявність двох і більше мов на території регіону; • різниця у виробничій інфраструктурі; ТОЧКА ЗРЕНИЯ 131 • зміни в ієрархії управління тощо. Протягом останніх 70-ти років політичні еліти деяких країн випробували декілька варіантів організа- ційної тактики – від “трудової сукупності або асоціації” (Німеччина, Берлінська згода 1918 року) до “спів- участі в управлінні” (“Закон про участь найманих робітників в управлінні виробництвом”, ФРН, 1976 рік), від доктрини “людських відносин в промисловості” (США, 1930 рік) до сучасних ідей “виробничої демок- ратії”. Юридичне закріплення ці ідеї знайшли в законодавстві більшості розвинених капіталістичних країн – Норвегії, Франції, ФРН, Швеції, Італії та інших. Спроби впровадження принципів безпечної життєдіяльності подекуди мають зовсім інші наслідки, аніж ті, на які вони зорієнтовані, оскільки усталений механізм управління й ті групи, що його підтримува- ли, можуть викликати захисну реакцію. Пояснюється це тим, що необхідність підтримувати свої елітні ін- тереси (які є похідними від ментальних, архетипових) повинна стабілізувати систему відносин, інакше її розлад загрожує її власному існуванню. Висновки. Підсумовуючи викладене, зазначимо, що складність проблеми, пов’язаної із соціальними константами взагалі й архетипами та ментальністю, які виявляють себе у сфері безпеки зокрема, полягає, насамперед, у труднощах визначення і виділення тих явищ і типових рис суспільного життя, що виража- ють неповторні і невіддільні від даного народу якості. Почасти вирішення цієї проблеми лежить на шляху аналізу національного характеру народу як державотворчої нації в тій чи іншій країні трансформативного типу, що виявляється в тих національних традиціях, що безпосередньо впливають на ефективність забез- печення національної безпеки. Джерела і література. 1. Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Калиновський Ю.Ю., Моісеєва Н.І. Національна безпека України в етно-ментальному та міжнародному вимірах: Монографія. – Харків, 2004. – 276 с. 2. Дзьобань О.П. Безпека у перехідному соціумі: фактори-константи й варіативні фактори стійкості соціальної системи // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2003 – Вип. 3 (18). – С. 69–78. 3. Дзьобань О.П. Стабільність соціальної системи в контексті її безпеки (синергетичний аспект) // Культура народов Причерноморья (Научный журнал). – 2003. – № 43. – С. 254–257. 4. БабуркинС. Гражданское общество и национальная безопасность России. – http://www.prof.msu.ru/PC/book3/bab.htm. 5. Власть, бизнес и гражданское общество // Общественные науки и современность. – 2002. – № 6. – С. 33–51. 6. Мамут Л.С. Гражданское общество и государство: проблема соотношения // Общественные науки и современность. – 2002. – № 5. – С. 94–103. 7. Лазарева А.О. Ментальні передумови формування громадянського суспільства в сучасній Україні. – http://www.nauka.dp.ua. 8. Дзьобань О.П., Байрачна Л.Д. Реляціоністична концепція влади в контексті тенденцій глобалізму // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2003 – Вип. 1(16). – С. 43–47. 9. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // Полис. – 1997. – № 4. – С. 6-32. 10. Федотова В.Г. Социальное конструирование приемлемого для жизни общества (к вопросу о методоло- гии) // Вопросы философии. – 2003. – № 11. – С.3–18. Мормуль О.Г. ПАМЯТЬ КАК МЕТОДОЛОГИЧЕСКОЕ СРЕДСТВО ОПИСАНИЯ РАЗВИТИЯ КУЛЬТУРЫ В настоящее время назрела необходимость в развитии социокультурных процессов на базе которых возможен поиск решения глобальных проблем современности и выявление ряда актуальных задач, харак- терных для современного социокультурного процесса. Это связано с проблемой деформации памяти, с кризисами в обществе, с актуализацией духовно-нравственных аспектов в культуре и с развитием синер- гетических процессов. Современное состояние украинского общества взывает к необходимости комплекс- ного исследования памяти как социокультурного феномена, глубокого раскрытия понятий «национальная идея» и «национальная культура». Цель статьи – рассмотреть основные категории развития культуры и памяти. Задачи – проанализировать память как методологическое средство описания культуры, а также рас- смотреть социокультурное пространство и синергетический процесс в развитии культуры и памяти. Память – это целостный социокультурный и социально-психологический феномен, объединяющий субъективные и объективные факторы общества, выявляющийся на уровне духовно-практических процес- сов. Это феномен, посредством кодирования-раскодирования социокультурных знаковых систем раскры- вающий условия перехода индивидов от природного, естественного состояния к социуму, с наращиванием новых интеллектуальных и материальных ресурсов. Память – это средство осознания исторического вре- мени как в его общечеловеческом, так и в личностном измерениях. По мысли крымского ученого Н.В.Багрова, «У каждого человека есть периоды, когда он должен остановиться и подвести итог прожито- http://www.prof.msu.ru/PC/book3/bab.htm http://www.nauka.dp.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6730
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T01:41:01Z
publishDate 2004
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Дзьобань, А.П.
2010-03-15T14:26:03Z
2010-03-15T14:26:03Z
2004
Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства / А.П. Дзьобань // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 129-131. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6730
Предпринята попытка рассмотреть безопасность социальной структуры с точки зрения ментальности народа. Проанализированы характеристики трансформации общества на политическом и общественном уровнях. Выделены факторы, характеризующие состояние безопасности и динамику ментальности на региональном уровне.
An attempt of descrying the safety of social structure from the point of view of the mentality of the people is made. The descriptions of transformation of the society on the political and social levels are analysed. The factors that characterize the state of the security and the dynamic of mentality on the regional level are picked out.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Точка зрения
Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
Article
published earlier
spellingShingle Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
Дзьобань, А.П.
Точка зрения
title Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
title_full Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
title_fullStr Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
title_full_unstemmed Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
title_short Ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
title_sort ментальні засади національної безпеки соціальної структури на шляху до громадянського суспільства
topic Точка зрения
topic_facet Точка зрения
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6730
work_keys_str_mv AT dzʹobanʹap mentalʹnízasadinacíonalʹnoíbezpekisocíalʹnoístrukturinašlâhudogromadânsʹkogosuspílʹstva