Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу
Результати багаторічного вивчення розвитку видів рослин у складі трав’янистих угруповань показали позитивний вплив багатокомпонентного складу на продуктивність надземної маси та на тривалість їх функціонування у травостої. Розробені варіанти рослинних угруповань рекомендуються для відновлення малопр...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67387 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу / Т.П. Кохан // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 58-64. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67387 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кохан, Т.П. 2014-09-06T07:44:25Z 2014-09-06T07:44:25Z 2011 Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу / Т.П. Кохан // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 58-64. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67387 553: 633.2 (477.61/477.62) Результати багаторічного вивчення розвитку видів рослин у складі трав’янистих угруповань показали позитивний вплив багатокомпонентного складу на продуктивність надземної маси та на тривалість їх функціонування у травостої. Розробені варіанти рослинних угруповань рекомендуються для відновлення малопродуктивних порушених земель у Степовій зоні України. Найвищою продуктивністю надземної маси та стійкістю видового складу характеризуються варіанти рослинних угруповань, розроблені для поліпшення остепнених лук Elytrigia trichophora + Bromopsis riparia + Lolium multiflorum + Poa angustifolia + Мelilotus albus + Medicago sativa – 501,0 г/ м² або 5,0 т/га і типових степів Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa – 488,0 г/м² або 4,9 т/га. За біогосподарською оцінкою надземної маси найбільш збалансованим за вмістом бобового компоненту є варіант Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum+ Melilotus albus (15%). The many-years study of plant species developing within herbaceous communities has found that a multicomponent composition has a positive impact on productivity of the top mass and duration of functioning in the grass stand. The elaborated options of plant communities are recommended for restoration of unproductive damaged lands in Ukrainian steppe zone. Plant communities developed to improve steppe meadows Elytrigia trichophora + Bromopsis riparia + Lolium multiflorum + Poa angustifolia + Мelilotus albus + Medicago sativa – 501,0 g/m² or 5,0 t/ha and type steppe Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa – 488,0 g/m² or 4,9 t/ha have the highest top mass productivity and persistent species composition. According to the geoponical assessment of the top mass the community Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum + Melilotus albus is the most balanced on the content of legume component (15 %). uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Фитоэкологические исследования Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу Зависимость продолжительности функционирования и продуктивности травянистых растительных сообществ от их видового состава Dependence of functioning and productivity duration of herbaceous plant communities on their species composition Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу |
| spellingShingle |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу Кохан, Т.П. Фитоэкологические исследования |
| title_short |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу |
| title_full |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу |
| title_fullStr |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу |
| title_full_unstemmed |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу |
| title_sort |
залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу |
| author |
Кохан, Т.П. |
| author_facet |
Кохан, Т.П. |
| topic |
Фитоэкологические исследования |
| topic_facet |
Фитоэкологические исследования |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Промышленная ботаника |
| publisher |
Донецький ботанічний сад НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Зависимость продолжительности функционирования и продуктивности травянистых растительных сообществ от их видового состава Dependence of functioning and productivity duration of herbaceous plant communities on their species composition |
| description |
Результати багаторічного вивчення розвитку видів рослин у складі трав’янистих угруповань показали позитивний вплив багатокомпонентного складу на продуктивність надземної маси та на тривалість їх функціонування у травостої. Розробені варіанти рослинних угруповань рекомендуються для відновлення малопродуктивних порушених земель у Степовій зоні України. Найвищою продуктивністю надземної маси та стійкістю видового складу характеризуються варіанти рослинних угруповань, розроблені для поліпшення остепнених лук Elytrigia trichophora + Bromopsis riparia + Lolium multiflorum + Poa angustifolia + Мelilotus albus + Medicago sativa – 501,0 г/ м² або 5,0 т/га і типових степів Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa – 488,0 г/м² або 4,9 т/га. За біогосподарською оцінкою надземної маси найбільш збалансованим за вмістом бобового компоненту є варіант Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum+ Melilotus albus (15%).
The many-years study of plant species developing within herbaceous communities has found that a multicomponent composition has a positive impact on productivity of the top mass and duration of functioning in the grass stand. The elaborated options of plant communities are recommended for restoration of unproductive damaged lands in Ukrainian steppe zone. Plant communities developed to improve steppe meadows Elytrigia trichophora + Bromopsis riparia + Lolium multiflorum + Poa angustifolia + Мelilotus albus + Medicago sativa – 501,0 g/m² or 5,0 t/ha and type steppe Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa – 488,0 g/m² or 4,9 t/ha have the highest top mass productivity and persistent species composition. According to the geoponical assessment of the top mass the community Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum + Melilotus albus is the most balanced on the content of legume component (15 %).
|
| issn |
1728-6204 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67387 |
| citation_txt |
Залежність тривалості функціонування і продуктивності трав’янистих рослинних угруповань від їхнього видового складу / Т.П. Кохан // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 58-64. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kohantp zaležnístʹtrivalostífunkcíonuvannâíproduktivnostítravânistihroslinnihugrupovanʹvídíhnʹogovidovogoskladu AT kohantp zavisimostʹprodolžitelʹnostifunkcionirovaniâiproduktivnostitravânistyhrastitelʹnyhsoobŝestvotihvidovogosostava AT kohantp dependenceoffunctioningandproductivitydurationofherbaceousplantcommunitiesontheirspeciescomposition |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:35Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:35Z |
| _version_ |
1850565713113120768 |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1158
УДК: 553: 633.2 (477.61/477.62)
Т.П. Кохан
ЗАЛЕЖНІСТЬ ТРИВАЛОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ І ПРОДУКТИВНОСТІ
ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ВІД ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ
трав’янисті рослинні угруповання, тривалість функціонування, продуктивність, експеримент
в польових умовах
Вступ
Досвід конструювання багатовидових трав’янистих рослинних угруповань показав, що три-
валість їхнього функціонування та стійкість видового складу залежать від відповідності видів
екологічним умовам, від ценотичних особливостей видів та міжвидових взаємовідносин, та здат-
ності сформувати внаслідок сумісного зростання структуру фітоценозу, подібну до природної
[1 – 9, 11, 14 – 17, 19 – 20]. Багаторічні дослідження природних фітоценозів на південному сході
України та експериментальні дослідження натурних моделей рослинних угруповань у Донецько-
му ботанічному саду НАН України (ДБС) дозволили розробити універсальну модель штучних
рослинних угруповань для відновлення рослинного покриву на порушених землях степових еко-
систем [5]. Суть такої моделі полягає у включенні до видового складу рослинного угруповання
двох або трьох ценотично потужних, екологічно пристосованих до зростання в екологічних умо-
вах степу і його варіантах, видів злаків, які будуть виконувати у рослинному угрупованні домі-
нантну або субдомінантну роль залежно від віку травостою та погодних умов року, одного – двох
видів злаків, які мають меншу ценотичну потужність – асектатори, та доповнюючі фітоценоз
види, наприклад, бобові, або види корисного у господарському відношенні різнотрав’я, також ви-
сокопристосованого до зростання в конкретних умовах екотопу (кормова, лікарська, медоносна
цінність) [9, 17].
Мета та завдання
Метою досліджень є розробка моделей трав’янистих фітоцезів для відновлення рослинного
покриву на порушених землях (пасовищних збоях, перелогах), які б з одного боку уявляли б со-
бою складні структурно-динамічні системи і за своєю організацією та стійкістю видового складу
наближалися б до рівня природних угруповань, а з іншого – зберігали б високу продуктивність
протягом тривалого часу у екологічних умовах степової екосистеми для їх господарського вико-
ристання. Задачами досліджень є вивчення функціональних особливостей штучних трав’янистих
угруповань та тривалості видового складу і їх продуктивності в польових умовах.
Об’єкти досліджень
Дослід було закладено 28 квітня 2006 р. в умовах ДБС. Площа ділянок 3,3 × 3,3 м, тобто 10 м2.
Повторність трикратна. Висів суцільний. Ширина міжділянкових доріжок 1 м. Всього розроблено
п’ять варіантів злаково-бобових угруповань: один шестивидовий та чотири п’ятивидових з спів-
відношенням видів 1:1 : варіант № 1 – Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa
+ Poa angustifolia + Melilotus alba + Lolium multiflorum; № 2 – Elytrigia intermedia + Agropyron
pectіnatum+ Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa; №3 – Elytrigia
trichophora + Bromopsis inermis + Phleum phleoides + Trifolium pratensis + Onobrychis viciifolia;
№ 4 – Elytrigia trichophora+Dactylis glomerata +Bromopsis inermis+Poa angustifolia + Onobrychis
viciifolia; № 5 – Elytrigia elongata + Festuca regeliana+ Poa prаtensis + Medicago sativa + Trifolium
hybrida. Контролем була двокомпонентна травосуміш для докорінного поліпшення рослинного
покриву на порушених землях: Bromopsis inermis + Medicago sativa. Розробка видового складу
угруповань спрямована на вирішення проблеми докорінного поліпшення. Для поліпшення степо-
вих ділянок було розроблено варіант угруповання № 1; для остепнених лук – № 2, для лучних
степів – №№ 4 і 5; для засолених лук – № 6. Дослідження створених модельних угруповань про-
водили за методиками загальноприйнятих геоботанічних та польових досліджень [12, 18].
© Т.П. Кохан
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 59
Результати досліджень та їх обговорення
Підбір видів трав’янистих рослин у склад модельних рослинних угруповань для практичного
використання з метою докорінного поліпшення деградованих ділянок Степової зони проведено на
основі вивчення їхніх еколого-біологічних, біоморфологічних, ценотичних особливостей, трива-
лості життєвого циклу, а також комплексної господарської оцінки. Так, за тривалістю життєвого
циклу в умовах вирощування в колекції ДБС злаки, що входять до складу злаково-бобових угру-
повань в основному представлені полікарпиками та одним монокарпиком (Lolium multiflorum L.).
Серед полікарпиків в угрупованнях найбільшою тривалістю життя (20 – 25 років) характеризу-
ються Elytrigia elongatа (Host) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub,
Poa angustifolia L., Elytrigia intermedia (Link) Nevski, E. trichophora (Link) Nevski, Arrhenatherum
elatius (L.) J. et C. Presl. [8 – 9]. Менша тривалість життя (7 – 10 років.) у Agropyron pectinatum
(M. Bieb.) Beauv., Phleum phleoides Karst., Dactylis glomerata L., особливо в суміші збільш конку-
рентноспроможними видами злаків (5 – 6 років) [4 – 5]. Види з родини Fabaceae за тривалістю
життєвого циклу полікарпики і відносяться до багаторічних видів (Medicago sativa, Onobrychis
viciifolia Scop., Trifolium prаtense L.) та малорічників (Melilotus alba Medik., Trifolium hybrida L.).
Найбільшу тривалість життя (9 – 11 років) в угрупованні мають Medicago sativa L., Onobrychis
viciifolia, тривалість існування Trifolium prаtense в травостої значно менша (4 – 5 рр.), через від-
сутность насіннєвого відновлення [20].
За структурою надземних пагонів досліджувані види рослин – безрозеткові (злаки) та напів-
розеткові рослини (бобові), підземних пагонів – каудексові стрижневокореневищні (бобові),
коротко- і довгокореневищні рослини (злаки).
Більшість з інтродукованих видів з місцевої флори за ценоморфою є пратантами (Elytrigia
elongatа, E. intermedia, E. trichophora, Bromopsis inermis, Dactylis glomerata, Poa prаtensis).
Такі види, як Bromopsis riparia, Poa angustifolia, Agropyron pectinatum, Phleum phleoides відно-
сяться до типових степантів. Культуранти представлені сортами бобових трав Medicago sativa
′Веселоподолянська 11′, Onobrychis viciifolia ′Піщаний 1251′, Trifolium prаtense ′Скіф′, T. hybrida
′Діана′, Arrhenatherum elatius ′Полтавський 526′.
За потребою до родючості ґрунтів більшість видів є мезотрофами, частка видів відноситься
до оліготрофів.
За гігроморфним складом добрані види є мезофітами і ксеромезофітами, меншу частку скла-
дають ксерофіти.
За фітоценотичною значущістю Br. riparia, E. trichophora, P. angustifolia є домінантними ви-
дами в асоціаціях степів, остепнених лук; E. elongatа і F. regeliana – лук. Більшість з цих видів ма-
ють широку амплітуду пристосувань, характеризуються екологічною пластичністю (Br. іnermis,
E. іntermedia).
За особливостями розвитку видів в угрупованнях добрані види мають різні темпи розви-
тку, що забезпечує їм неоднакову роль і участь в формуванні продуктивності травостою у ході
сукцесійних змін: від домінантної до ролі доповнюючого виду в угрупованні і навпаки, від до-
повнюючого виду до субдомінантної або домінантної ролі, – і ці зміни подовжать термін ви-
користання травостою як кормового агрофітоценозу в цілому. За попередніми дослідженнями
швидкими темпами розвитку відрізняються бобові Trifolium hybrida, T. prаtense, Melilotus alba,
Medicago sativa, Onobrychis viciifolia, які забезпечуть продуктивність травостою з першого року
функціонування травостою, a з другого року і в наступні роки – злаки Bromopsis inermis, Festuca
regeliana, Dactylis glomerata, Agropyron pectinatum, Arrhenatherum elatius. До видів з повільними
темпами розвитку відносяться Elytrigia intermedia, E. trichophora, E. elongatа, Poa аngustifolia,
які будуть формувати продуктивність уже в сформованих стабілізованих за видовим складом
угрупованнях.
Багаторічні спостереження і глибоке вивчення біології розвитку і фітоценотичних особливос-
тей видів допомагають прогнозувати хід сукцесійних змін і поведінку кожного виду, що входить
до складу угруповань. Так, спостереження протягом п’яти років за функціонуванням травостою
показали, що злаки з моменту відростання проходять типові фази розвитку і на початку липня –
серпня дають зріле насіння. Види бобових також протягом вегетаційного періоду формують ге-
неративні пагони, цвітуть і плодоносять (середина липня – кінець серпня). Розвиток багаторіч-
них трав у травостої залежить від погодних умов року. В посушливі роки з високими літніми
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1160
температурами вплинули на розвиток рослин видів середньостиглих злаків, що позначилося
у прискоренні строків їх виходу в трубку, а також бутонізації і цвітіння, яка наступила у них од-
ночасно. Наприклад, у Agropyron pectinatum і Bromopsis inermis фази колосіння і початку цвітіння
чітко відрізнялася (7.06.10 і 2.06.10 відповідно), а фаза цвітіння, яка у попередні роки відрізня-
лася на 3 – 5 днів, відбувалась протягом одного терміну.
Досліджуючи урожайність повітряно-сухої маси у травостоїв п’ятого року функціонування,
виявлено, що вона коливалась у варіантах трав’янистих угруповань в межах 834 – 1130 г/м2
(або 8,34 – 11,3 т/га) і відрізнялася від контролю (904,0 г/м2 9,0 т/га). Проте урожайність всіх
експериментальних рослинних угруповань нижча за показники у 2009 р. на 30 – 37 %, на що
вплинули погодні умови року і вік травостою.
Аналіз продуктивності травостою варіантів експериментальних фітоценозів за п’ять років
функціонування показав, що вона незначно відрізнялася від контролю (табл.).
Таблиця. Динаміка продуктивністі повітряно-сухої надземної маси трав’янистих фітоценозів
(2006 – 2010 рр.)
В
ар
іа
нт
, № Видовий склад
трав’янистих угруповань
Продуктивність, г/м2, М ± m
роки збору
середнє
за п’ять років2006 2007 2008 2009 2010
1.* Bromopsis inermis
+ Medicago sativa
545,0±
16,71
345,0±
14,51
512,0±
14,70
463,0±
13,55
426,0±
23,70
458,2±
34,86
2.
Elytrigia trichophora
+ Bromopsis inermis
+ Medicago sativa
+ Poa angustifolia
+ Melilotus alba
+ Lolium multiflorum
450,0±
11,32
485,0±
10,55
567,0±
12,81
581,0±
10,75
422,0±
16,46
501,0±
31,51
3.
Elytrigia intermedia
+ Agropyron pectіnatum
+ Arrhenatherum elatius
+ Onobrychis viciifolia
+ Medicago sativa
610,0±
12,53
346,0±
18,43
632,7±
13,25
520,0±
11,37
330,7±
16,43
488,0±
6382
4.
Elytrigia trichophora +
Dactylis glomerata
+ Bromopsis inermis
+ Poa angustifolia
+ Onobrychis viciifolia
680,0±
12,24
309,5±
14,25
386,7±
14,61
585,0±
12,52
341,0±
17,65
460, 4±
72,87
5.
Elytrigia trichophora
+ Bromopsis inermis
+ Phleum phleoides
+ Trifolium pratensis
+ Onobrychis viciifolia
498,0±
14,82
272,0±
11,63
486,5±
15,36
588,0±
13,83
450,0±
27,02
455,0±
51,95
6.
Elytrigia elongatа
+ Festuca regeliana
+ Poa prаtensis
+ Medicago sativa
+ Trifolium hybrida
585,0±
13,32
465,0±
12,23
466,0±
13,78
342,0±
10,27
384,0±
23,01
448,0±
41,66
Примітка: № 1 – Контроль, № 2 − варіант для остепнених лук; № 3 − типових степів; №№ 4 і 5 − лучних
степів; № 6 − засолені луки.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 61
Рис. Участь компонентів (злаки, бобові, бур’яни) у структурі урожаю варіантів
рослинних угрупувань
А – Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum
+ Melilotus alba; Б – Bromopsis inermis + Medicago sativa (контроль); С− Elytrigia trichophora + Dactylis
glomerata + Bromopsis inermis + Poa angustifolia + Onobrychis viciifolia; 1 – злаки; 2 – бобові; 3 – бур’яни
Найнижчою за роки спостережень була продуктивність надземної маси у досліді у посуш-
ливі роки (2007 р. і 2010 р.), коли середня продуктивність повітряно-сухої маси рослинних угру-
повань за вегетаційний період коливалась від 330,0 до 380 г/м2. Несприятливі умови 2007 року
вплинули на розвиток середньостиглих злаків (Bromopsis inermis, Elytrigia trichophora) та поси-
лило міжвидову конкуренцію за ресурси середовища. Так, особливо це позначилося на урожай-
ності повітряно-сухої маси у варіантах №№ 4 – 6 у 2010 р., вона була нижчою за контроль.
Проте, показники продуктивності досліджуваних моделей фітоценозів не відображають
участь видів у структурі їх урожайності.
Аналіз структури урожаю надземної маси варіантів фітоценозів показав, що на четвертий
рік його функціонування основна його частина сформована сіяними видами (70 – 100 %), тоді
як у контролі – за рахунок фракції бур’янів, зокрема Elytrigia repens (L.) Nevski (рис. Б), який
зайняв екологічні ніші, частково звільнені Medicago sativa. На п’ятому році частка сіяних ви-
дів у окремих варіантах рослинних угруповань знизилася до 60 – 66 % (рис. А, С). Співвідно-
шення часток бур’янів і видів культигенів, що спонтанно зайняли екологічні ніші у травостої,
значно коливається. Так, на четвертому році частка вона складала від 0 % (варіанти № 2 і № 3)
до 25 % (№ 7). На п’ятому році вона збільшилася від 1 до 34 %. Значну частину фракції бур’янів,
який у природі входить до складу степових фітоценозів, займає Elytrigia repens, меншу − куль-
тигени ДБС, що спонтанно оселилися з колекцій кормових і лікарських рослин (Arrhenatherum
elatius, Galega officinalis L., Bunias orientalis L.), та типові польові бур’яни (Sonchus arvensis L.,
Convolvulus arsense L., Lactuca tatarica L., Galium sp., Taraxacum officinalis L.). Збільшення учас-
ті E. repens можна пояснити сприятливими умовами навесні 2010 р. за рахунок запасу талих
вод від великого сніжного покриву взимку. Участь бобового компоненту у варіантах багатовидо-
вих агрофітоценозів на другому році функціонування коливалась від 10 до 31 % (рис. А, Б, С).
А
С
Б
1 – 2 – 3 –
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1162
Вищим за контроль вмістом бобових були варіанти №№ 4, 5, 6 (23 – 31 %). На п’ятий рік вміст
бобових зменшується до 1 – 15 %. Проте, найбільша частка бобових збереглася у варіантах № 2
і № 4 (15 і 10 %, відповідно), тоді як у контролі − всього біля 2 % (рис. Б). Окрім того, велике
значення для стабільності бобового компоненту у травостої має видовий склад рослинного угру-
повання і взаємовідносини бобових з окремими видами злаків. Так, найменший вміст бобових
на п’ятому році відмічено у варіанті № 6, де був найбільший відсоток бур’янів. Проте протягом
періоду досліджень варіантів рослинних угруповань коливання їхнього бобового компоненту
залежало не тільки від фракції бур’янів, але і наявності ценотично потужних злаків, таких як,
наприклад, Arrhenatherum elatius. Цей злак відрізняється швидкими темпами розвитку навесні і
початку літа, є ранньостиглим і складає сильнішу конкуренцію за ресурси середовища з бобови-
ми порівняно з іншими видами злаків (табл.).
Найбільшу частку у травостої другого та третього років функціонування займають A. elatius,
E. trichophora, B. inermis. Ці види в природно-кліматичних умовах року сформували основну
масу продуктивності травостою завдяки коротшому вегетаційному періоду і високій конкурент-
ній спроможності. Участь A. elatius у продуктивності травостою найвища – 82 – 89 %. Значно
підвищилася ценотична роль E. trichophora як виду з повільним темпом розвитку, його участь
в загальній продуктивності рослинних угруповань зросла до 25 – 55 проти 5 – 22 % на третій рік.
Участь B. inermis в рослинних угрупованнях коливається від 4 до 28 % проти 25 – 55 % у 2008 р.,
що також є закономірним для цього виду згідно багаторічних досліджень, і є ознакою старіння
особин та зростанням конкуренції за ресурси середовища з іншими видами злаків. Зменшилася
також участь у формуванні надземної маси травостою і Dactylis glomerata з 30 до 9 %. Серед
бобових на четвертому році спостережень найбільшу участь у продуктивності травостою має
Onobrychis viciifolia.
Найвищою продуктивністю надземної маси за п’ять років досліджень характеризувалися
варіанти рослинних угруповань, розроблених для поліпшення типових степів: E. trichophora +
A. elatius + B. snermis + M. sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum + Melilotus albus – 501,0 г/ м2
або 5,0 т/га і E. intermedia + A. pectіnatum + Ar. elatius + O. viciifolia + M. sativa – 488,0 г/м2 або
4,9 т/га. За біогосподарською оцінкою найбільш збалансованим за вмістом бобового компоненту
є варіант Elytrigia trichophora + Arrhenatherum elatius + Bromopsis inermis + Lolium multiflorum +
Poa angustifolia + Medicago sativa+ Melilotus albus (15 %).
Участь бобового компоненту травостою у варіантах багатовидових агрофітоценозів на дру-
гому році функціонування коливалася від 10 до 31 % (табл., рис.). Вищим за контроль вмістом бо-
бових були варіанти №№ 4, 5, 6 (23 – 31 %). На п’ятий рік вміст бобових зменшується до 1 – 15 %.
Проте, найбільша частка бобових збереглася у варіантах № 2 і 4 (15 і 10 %, відповідно), тоді
як у контролі – всього біля 2 % (рис. Б). Окрім того, велике значення для стабільності бобово-
го компоненту у травостої має видовий склад рослинного угруповання і взаємовідносини бобо-
вих з окремими видами злаків. Так, найменший вміст бобових на п’ятому році було у варіанті
№ 6, де відмічено найбільший відсоток бур’янів. Проте протягом періоду досліджень варіантів
рослинних угруповань коливання бобового компоненту залежало не тільки від фракції бур’янів,
але і наявності ценотично потужних злаків, таких як, наприклад, Arrhenatherum elatius [5].
Висновки
З метою розробки оптимальних варіантів трав’янистих фітоценозів для докорінного по-
ліпшення малопродуктивних земель, досліджено структурно-функціональних особливості
п’яти натурних моделей рослинних угруповань, які сконструйовані за аналогією природних
та поєднують у своєму складі інтродуковані види та районовані сорти кормових рослин. Ре-
зультати багаторічного вивчення розвитку видів рослин у складі трав’янистих угруповань по-
казали позитивний вплив багатокомпонентного складу на продуктивність надземної маси та
на тривалість їх функціонування у травостої. Розробені варіанти рослинних угруповань реко-
мендуються для відновлення малопродуктивних порушених земель у Степовій зоні України.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 63
Найвищою продуктивністю надземної маси та стійкістю видового складу характеризуються
варіанти рослинних угруповань, розроблені для поліпшення остепнених лук та типових сте-
пів Elytrigia trichophora + Arrhenatherum elatius + Bromopsis riparia + Medicago sativa + Poa
angustifolia + Lolium multiflorum + Melilotus albus – 501,0 г/ м2 або 5,0 т/га і Elytrigia intermedia +
Agropyron pectіnatum+ Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa – 488,0 г/м2
або 4,9 т/га. За біогосподарською оцінкою надземної маси найбільш збалансованим за вмістом
бобового компоненту є варіант Elytrigia trichophora + Arrhenatherum elatius + Bromopsis inermis+
Medicago sativa + Poa angustifolia+ Lolium multiflorum (15 %).
1. Василевич В.И. Экспериментальное изучение взаимоотношений Trifolium pratense L. (Fabaceae) со зла-
ками / В.И. Василевич, В.П. Кириллова // Ботан. журн. – 1993.− Т. 70, № 9. – С. 34 – 43.
2. Генкель Устойчивость растений к засухе и пути ее повышения / П.А. Генкель. – М.–Л.: Изд-во Акаде-
мии наук СССР. – 1946. – 27 с.
3. Глухов А.З. Особенности взаимоотношений видов кормовых растений в двухкомпонентных сеяных
сообществах / А.З. Глухов, И.Т. Юрченко, Т.П. Кохан // Промышленная ботаника. – 2002. – Вып. 2. –
С. 168 − 175.
4. Глухов О.З. Теоретичні основи створення кормових агрофітоценозів на південному сході України /
А.З. Глухов, И.Т. Юрченко, Т.П. Кохан // Промышленная ботаника. Вып. 6.– 2006. – С. 41– 47.
5. Глухов О.З. Наукові основи відновлення трав’яних фітоценозів в степовій зоні України / О.З. Глухов,
О.М. Шевчук, Т.П. Кохан. – Донецьк: Вебер, 2008. – 198 с.
6. Дзыбов Д.С. К теории и технологии восстановления травянистых экосистем /Д.С. Дзыбов // Межд.
науч. конф. «Травянистые экосистемы Евразии». − Краснодар, 1994. – С. 44.
7, Дзыбов Д.С. Экологическая реставрация степных пастбищ методом агростепей / Д.С. Дзыбов // Кормо-
производство. − 2002.– № 4. − С. 27 −32.
8. Зиман С.Н. Опыт создания искусственного степного фитоценоза в Донецком ботаническом саду /
С.Н. Зиман, Д.С. Ивашин, Т.Т. Чуприна // Бюл. Гл. Ботан. сада АН СССР. – 1975. – Вып. 95. –
С. 94–97.
9. Кормовые растения для улучшения низкопродуктивных естественных угодий юго-востока Украины:
Справочник / [Л.Р. Азарх, А.З. Глухов, Е.Н. Кондратюк и др.] – Донецк: Изд–во Донецк. центра
науч.-техн. инф-и, 1991. – 205 с.
10. Куркин К.А. Системное конструирование луговых травосмесей / К.А. Куркин // Бюл. Моск. о-ва испыт.
природы. Отд. биол. – 1983. – Т. 88, № 4. – С. 3–14.
11. Мыцык Л.П. Опыт интродукции дернообразующих растений в процессе восстановления степного
ценоза / Л.П. Мыцык, Г.В. Русина // Бюл. Гос. Никит. Ботан. Сад. – 1988. – Вып. 65.– С. 265.
12. Программа и методика биоценотических исследований. – М.: Наука, 1974.– 403 с.
13. Рекомендации по восстановлению продуктивности естественных кормовых угодий в Донбассе /
[И.Т. Юрченко, А.З. Глухов, О.М. Шевчук и др.] – Донецк: Б.и., 2004. – 46 с.
14. Розенберг Г.С. Модели в фитоценологии / Г.С. Розенберг. – М: Наука, 1984. – 240 с.
15. Сукачев В.Н. О некоторых основных вопросах фитоценологии / В.Н. Сукачев // Проблемы ботаники.
– С. 64 – 72.
16. Шарашова В.С. Конструирование травяных сообществ на структурно-динамической основе / В.С. Ша-
рашова // Межд. научн. конф. «Травянистые экосистемы Евразии». − Краснодар, 1994. – С. 87.
17. Шевчук О.М. Нові підходи до створення кормових агрофітоценозів з долученням лікарських рослин /
О.М.Шевчук, Т.П.Кохан, І.М.Остапко, Н.П.Купенко // Промышленная ботаника. – 2010. – Вып. 1. –
С. 18 – 24.
18. Шенников А.П. Методика геоботанического исследования лугов и луговых пастбищ / А.П. Шенников
// Методика полевых геоботанических исследований. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1938. – С. 87 – 114.
19. Юрченко И.Т. Подбор видов для создания кормовых агрофитоценозов длительного использования
на юго-востоке Украины / И.Т. Юрченко, Т.П. Кохан // Матер. IV міжнар. наук. конф. «Промислова
ботаніка: стан та перспективи розвитку» (Донецьк, верес., 2003 р.). – Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2003. –
С. 242−244.
20. Юрченко И.Т. Моделирование многокомпонентных кормовых агрофитоценозов / И.Т. Юрченко,
О.М. Шевчук, Т.П. Кохан // Промышленная ботаника. − 2001. – Вып. 1. − С. 38 − 44.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 30.09.2011
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1164
УДК 553: 633.2 (477.61/477.62)
ЗАЛЕЖНІСТЬ ТРИВАЛОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ І ПРОДУКТИВНОСТІ
ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ВІД ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ
Т.П. Кохан
Донецький ботанічний сад НАН України
Результати багаторічного вивчення розвитку видів рослин у складі трав’янистих угруповань показали по-
зитивний вплив багатокомпонентного складу на продуктивність надземної маси та на тривалість їх функ-
ціонування у травостої. Розробені варіанти рослинних угруповань рекомендуються для відновлення ма-
лопродуктивних порушених земель у Степовій зоні України. Найвищою продуктивністю надземної маси
та стійкістю видового складу характеризуються варіанти рослинних угруповань, розроблені для поліп-
шення остепнених лук Elytrigia trichophora + Bromopsis riparia + Lolium multiflorum + Poa angustifolia +
Мelilotus albus + Medicago sativa – 501,0 г/ м2 або 5,0 т/га і типових степів Elytrigia intermedia + Agropyron
pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa – 488,0 г/м2 або 4,9 т/га.
За біогосподарською оцінкою надземної маси найбільш збалансованим за вмістом бобового компоненту
є варіант Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum+
Melilotus albus (15%).
UDС 553: 633.2 (477.61/477.62)
DEPENDENCE OF FUNCTIONING AND PRODUCTIVITY DURATION OF HERBACEOUS PLANT
COMMUNITIES ON THEIR SPECIES COMPOSITION
T.P. Kokhan
Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
The many-years study of plant species developing within herbaceous communities has found that a multicomponent
composition has a positive impact on productivity of the top mass and duration of functioning in the grass stand.
The elaborated options of plant communities are recommended for restoration of unproductive damaged lands
in Ukrainian steppe zone. Plant communities developed to improve steppe meadows Elytrigia trichophora +
Bromopsis riparia + Lolium multiflorum + Poa angustifolia + Мelilotus albus + Medicago sativa – 501,0 g/m2
or 5,0 t/ha and type steppe Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis
viciifolia + Medicago sativa – 488,0 g/m2 or 4,9 t/ha have the highest top mass productivity and persistent species
composition. According to the geoponical assessment of the top mass the community Elytrigia trichophora +
Bromopsis inermis + Medicago sativa + Poa angustifolia + Lolium multiflorum + Melilotus albus is the most
balanced on the content of legume component (15 %).
|