Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn
Вивчено вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на схожість, енергію проростання насіння та розвиток проростків чотирьох видів кормових рослин: Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ і Trifolium pratense L.,...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67389 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn / О.М. Шевчук, І.В. Агурова // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 70-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860106074268368896 |
|---|---|
| author | Шевчук, О.М. Агурова, І.В. |
| author_facet | Шевчук, О.М. Агурова, І.В. |
| citation_txt | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn / О.М. Шевчук, І.В. Агурова // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 70-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Вивчено вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на схожість, енергію проростання насіння та розвиток проростків чотирьох видів кормових рослин: Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ і Trifolium pratense L., а також розвиток проростків цих видів на ґрунті з ризосфери S. marianum. Доведено наявність біологічно активних речовин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum виявлено високу алелопатичну активність цієї культури у відношенні до M. sativa та E. elongata. Встановлено толерантність F. regeliana та T. pratense до алелопатичного впливу S. marianum, що надає підстави для використання даного виду як попередника цих видів у сівозміні кормових рослин.
The paper studies the influence of water wastes of the underground part of Silybum marianum (L.) Gaertn. on germination rate, energy of seed germination and seedling development of four species of forage plants: Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ and Trifolium pratense L., as well as the development of these species seedlings in the ground from rhizosphere of S. marianum. The presence of biologically potential substances in the underground part and in the ground from rhizosphere of S. marianum has been proven and high allelopathic activity of this plant towards M. sativa and E. elongata has been revealed. It has been established that F. regeliana and T. pratense are tolerant to allelopathic effect of S. marianum and it gives reasons for using the species appointed as a precursor of these species during the sowing change of forage plants.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:31:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1170
УДК 581.524:632.88
О.М. Шевчук, І.В. Агурова
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ґРУНТОВА ПІСЛЯДІЯ
SILyBum marIanum (L.) GAeRTN.
Silybum marianum, алелопатична активність, ґрунтова післядія, кормові рослини
Вступ
Розкриття невідомих ще аспектів взаємодії рослин, таких як алелопатія [3], є новим резервом
підвищення продуктивності агро- і природних ценозів, створення стійких і тривалих насаджень,
науковою основою для розробки змішаних посівів та обґрунтованої сівозміни, для проведення
заходів щодо боротьби з бур’янами і з ґрунтовтомою. Вищі рослини у процесі життєдіяльності
не тільки поглинають необхідні їм мінеральні елементи та органічні сполуки, але й виділяють
різноманітні метаболіти у навколишнє середовище. Абіотичні фактори життя є первинними, про-
відними у формуванні рослинних угруповань, проте, алелопатія може визначати кінцевий резуль-
тат однобічного або взаємного впливу рослин. Дослідженнями низки вітчизняних та зарубіжних
учених [3, 9, 11 – 14, 20] доведена можливість алелопатичної або хімічної взаємодії рослин через
виділення ними біологічно активних речовин та органічні продукти розкладання рослинних за-
лишків.
Алелопатія трактується як взаємний вплив рослин внаслідок виділення фізіологічно активних
речовин [3, 19], або як взаємодія рослинних екзометаболітів [6], або як патологічний взаємовплив
[15]. Біоценотична сутність алелопатії полягає перш за все в середовищетвірному впливі мета-
болітів детермінантів консорції, що має акумулятивний характер. Алелопатично активні речови-
ни, що продукуються рослинами, виконують функцію екологічних хеморегуляторів і відносяться
до важливих факторів середовища, які визначають структуру, динаміку і продуктивність рослин-
них угруповань.
Зростаючий антропогенний вплив на агро- та природні екосистеми зумовлює необхідність
розвитку альтернативної алелопатії через пошук алелопатично активних речовин, які пригнічу-
ють бур’яни і в той же час сприяють оптимізації умов функціонування культивованих рослин
на основі підвищення біологічної активності ґрунту і збагачення його негуміфікованими орга-
нічними речовинами і фізіологічно активними сполуками, котрі продукують кореневі ексудати
і ризосферна мікрофлора.
При вирішенні питань землеробства, сільського господарства необхідно враховувати еколо-
гічне навантаження на ґрунт, який на сьогодні знаходиться в загрозливо критичному стані [17],
оскільки він є одним з активних учасників алелопатичної взаємодії рослин [5]. Ґрунт відіграє
суттєву роль в алелопатії, а саме в накопиченні та перетворенні алелопатично активних речовин
і їхньому впливі на інші організми біотопу [7]. Адсорбція колінів ґрунтовим поглинальним комп-
лексом не тільки не перешкоджає біохімічному взаємовпливу рослин, але й є необхідною умо-
вою алелопатії, оскільки відсутність поглинання та накопичення біологічно активних речовин
в зоні їх утворення спричиняла б їх випаровування або вимивання у глибші шари ґрунту, а також
унеможливлювала б їхній вплив на рослини-акцептори [1]. Завдяки адсорбції стійкі фізіологіч-
но активні речовини зберігаються в ґрунті невизначено довго, їхній вплив на середовище може
тривати ще певний проміжок часу [4, 18]. Цим пояснюється явище пролонгованої алелопатичної
ґрунтової післядії – однобічного впливу, обумовленого зміною ґрунтового середовища в процесі
життєдіяльності рослин – одного виду рослин на інші, що необхідно враховувати при розробці
сівозміни [11].
Відомо, що алелопатична активність багатьох культурних, у тому числі і лікарських, рослин,
яка обумовлена не однією специфічною для даного виду сполукою, а сукупністю речовин різної
природи [11], є досить високою. В процесі росту та розвитку вони виділяють через кореневу
систему в ґрунт біологічні інгібітори (коліни), які здатні істотно пригнічувати ріст та розвиток
наступних у сівозміні культур [2].
Мета та завдання досліджень
Метою наших досліджень було визначення алелопатичної активності та ґрунтової післядії
Silybum marianum (L.) Gaertn. для розробки наукових основ ефективної сівозміни сількогоспо-
дарських культур. Завданнями експериментальних досліджень було встановлення впливу вод-
них екстрактів з підземної частини S. marianum на проростки чотирьох видів кормових рослин
(Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′
і Trifolium pratense L.), які широко використовуються у кормовиробництві регіону, та вивчення
розвитку проростків цих видів на пробах ґрунту з ризосфери S. marianum.
Об’єкти і методи досліджень
S. marianum проходить інтродукційне вивчення та селекційне поліпшення в Донецькому бо-
танічному саду НАН України з 1999 р. [10]. В умовах регіону – це однорічна трав’яниста рос-
лина, за тривалістю вегетаційного періоду та строком дозрівання насіння – середньостигла ярова
культура. Культивується як цінна лікарська рослина для використання у ветеринарії (насіння) та
кормовиробництві (надземна частина). S. marianum характеризується суттєвим вмістом сполук
з високою біологічною активністю (феноли, органічні кислоти, сапоніни, алкалоїди, вітамін С,
ефірні олії тощо). Лікарською сировиною є насіння, яке містить до 32 % жирних олій, 0,08 %
ефірних олій, аміни та флавоноїди. Надземна частина має високу кормову цінність: 9,8 % про-
теїну, 6,6 % жирів 20,3 % золи та 33,3 % клітковини. S. marianum має гепатопротекторні, анти-
оксидантні, імуномоделюючі й імуностимулюючі властивості, а також здатність до відновлення
клітини мембран завдяки вмісту силімаринів. Шрот, отриманий після вижимки масла з насіння, є
цінним кормом з високим вмістом жирів та фітолігнанів. Дослідження алелопатичних властивос-
тей і активності S. marianum раніше не проводили, існують тільки фрагментарні дані щодо ефек-
тивності використання цієї культури як попередника для вирощування Sorghum sudanse (Piper)
Stapf, Fagopyrum sagittatum Gilib. [8].
Алелопатичні властивості S. marianum ми вивчали за загальноприйнятою методикою [3].
Дослід проводили в лабораторних умовах при температурі 23 °С, відносній вологості повітря
60 – 70 %. Рослини S. marianum відбирали у фазі бутонізації. Досліджували вплив водних екстрак-
тів підземної частин (у розведенні з дистильованою водою 1:1, 1:10, 1:100) на схожість, енергію
проростання, довжину корінців проростків кормових рослин. Результати обробляли статистично
за методами варiацiйної статистики [16].
Алелопатичний вплив ґрунту з місцезростання S. marianum визначали методом прямого біо-
тестування [17]. Проби ґрунту відбирали безпосередньо у зоні ризосфери S. marianum (профіль
0 – 20 см) та на відстані 20 см від рослин (міжряддя) у фазу їхнього цвітіння. Насіння досліджу-
ваних видів рослин висівали на фільтрувальний папір, змочений дистильованою водою і ставили
в темний термостат при + 27 °C. Паралельно ґрунтові проби вагою 50 г змочували водою до 75 %
від повної вологоємності, рівномірно розтирали до пастоподібного стану і поміщали в чашки
Петрі. Через добу, коли насінини проростали, відбирали ті проростки, у яких корінці були за-
вдовжки від 0,3 до 0,5 см, та по 25 штук переносили на проби ґрунту в чашки Петрі (в трьохразо-
вій повторності). Ще через добу вимірювали довжину корінців цих проростків і перераховували
їхній приріст як відсоток до приросту корінців контрольних проростків (на дистильованій воді).
Ґрунт, використаний у досліді, має наступні агрохімічні показники: рН – 7,8; вміст гумусу – 5,1 %;
вміст мінеральних речовин: азоту – 141, фосфору – 79,5, калію – 352,5 мг на 1 кг ґрунту. Тип ґрун-
ту – чорнозем звичайний слабкосолонцюватий на лесоподібному суглинку важкосуглинистий.
Дослідження проводили протягом 2009 – 2010 рр.
Результати досліджень та їх обговорення
Водні екстракти з підземної частини S. marianum мали різноякісну дію на схожість і енергію
проростання насіння та розвиток проростків досліджуваних видів кормових рослин. Так, схо-
жість та енергія проростання насіння E. elongata знижувалась під дією водних екстрактів (кон-
центрації 1:1 і 1:100) S. marianum на 15 % (рис. 1), ці ж показники у M. sativa – майже на 30 %
(рис. 2), що свідчить про інтолерантність (чутливість) цих видів до дії біологічно активних ре-
човин S. marianum. Водні ж екстракти у концентрації 1:10 майже не впливають на схожість та
енергію проростання насіння цих видів. Зростає схожість та незначно пригнічується енергія
© О.М. Шевчук, І.В. Агурова
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 71
УДК 581.524:632.88
О.М. Шевчук, І.В. Агурова
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ґРУНТОВА ПІСЛЯДІЯ
SILyBum marIanum (L.) GAeRTN.
Silybum marianum, алелопатична активність, ґрунтова післядія, кормові рослини
Вступ
Розкриття невідомих ще аспектів взаємодії рослин, таких як алелопатія [3], є новим резервом
підвищення продуктивності агро- і природних ценозів, створення стійких і тривалих насаджень,
науковою основою для розробки змішаних посівів та обґрунтованої сівозміни, для проведення
заходів щодо боротьби з бур’янами і з ґрунтовтомою. Вищі рослини у процесі життєдіяльності
не тільки поглинають необхідні їм мінеральні елементи та органічні сполуки, але й виділяють
різноманітні метаболіти у навколишнє середовище. Абіотичні фактори життя є первинними, про-
відними у формуванні рослинних угруповань, проте, алелопатія може визначати кінцевий резуль-
тат однобічного або взаємного впливу рослин. Дослідженнями низки вітчизняних та зарубіжних
учених [3, 9, 11 – 14, 20] доведена можливість алелопатичної або хімічної взаємодії рослин через
виділення ними біологічно активних речовин та органічні продукти розкладання рослинних за-
лишків.
Алелопатія трактується як взаємний вплив рослин внаслідок виділення фізіологічно активних
речовин [3, 19], або як взаємодія рослинних екзометаболітів [6], або як патологічний взаємовплив
[15]. Біоценотична сутність алелопатії полягає перш за все в середовищетвірному впливі мета-
болітів детермінантів консорції, що має акумулятивний характер. Алелопатично активні речови-
ни, що продукуються рослинами, виконують функцію екологічних хеморегуляторів і відносяться
до важливих факторів середовища, які визначають структуру, динаміку і продуктивність рослин-
них угруповань.
Зростаючий антропогенний вплив на агро- та природні екосистеми зумовлює необхідність
розвитку альтернативної алелопатії через пошук алелопатично активних речовин, які пригнічу-
ють бур’яни і в той же час сприяють оптимізації умов функціонування культивованих рослин
на основі підвищення біологічної активності ґрунту і збагачення його негуміфікованими орга-
нічними речовинами і фізіологічно активними сполуками, котрі продукують кореневі ексудати
і ризосферна мікрофлора.
При вирішенні питань землеробства, сільського господарства необхідно враховувати еколо-
гічне навантаження на ґрунт, який на сьогодні знаходиться в загрозливо критичному стані [17],
оскільки він є одним з активних учасників алелопатичної взаємодії рослин [5]. Ґрунт відіграє
суттєву роль в алелопатії, а саме в накопиченні та перетворенні алелопатично активних речовин
і їхньому впливі на інші організми біотопу [7]. Адсорбція колінів ґрунтовим поглинальним комп-
лексом не тільки не перешкоджає біохімічному взаємовпливу рослин, але й є необхідною умо-
вою алелопатії, оскільки відсутність поглинання та накопичення біологічно активних речовин
в зоні їх утворення спричиняла б їх випаровування або вимивання у глибші шари ґрунту, а також
унеможливлювала б їхній вплив на рослини-акцептори [1]. Завдяки адсорбції стійкі фізіологіч-
но активні речовини зберігаються в ґрунті невизначено довго, їхній вплив на середовище може
тривати ще певний проміжок часу [4, 18]. Цим пояснюється явище пролонгованої алелопатичної
ґрунтової післядії – однобічного впливу, обумовленого зміною ґрунтового середовища в процесі
життєдіяльності рослин – одного виду рослин на інші, що необхідно враховувати при розробці
сівозміни [11].
Відомо, що алелопатична активність багатьох культурних, у тому числі і лікарських, рослин,
яка обумовлена не однією специфічною для даного виду сполукою, а сукупністю речовин різної
природи [11], є досить високою. В процесі росту та розвитку вони виділяють через кореневу
систему в ґрунт біологічні інгібітори (коліни), які здатні істотно пригнічувати ріст та розвиток
наступних у сівозміні культур [2].
Мета та завдання досліджень
Метою наших досліджень було визначення алелопатичної активності та ґрунтової післядії
Silybum marianum (L.) Gaertn. для розробки наукових основ ефективної сівозміни сількогоспо-
дарських культур. Завданнями експериментальних досліджень було встановлення впливу вод-
них екстрактів з підземної частини S. marianum на проростки чотирьох видів кормових рослин
(Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′
і Trifolium pratense L.), які широко використовуються у кормовиробництві регіону, та вивчення
розвитку проростків цих видів на пробах ґрунту з ризосфери S. marianum.
Об’єкти і методи досліджень
S. marianum проходить інтродукційне вивчення та селекційне поліпшення в Донецькому бо-
танічному саду НАН України з 1999 р. [10]. В умовах регіону – це однорічна трав’яниста рос-
лина, за тривалістю вегетаційного періоду та строком дозрівання насіння – середньостигла ярова
культура. Культивується як цінна лікарська рослина для використання у ветеринарії (насіння) та
кормовиробництві (надземна частина). S. marianum характеризується суттєвим вмістом сполук
з високою біологічною активністю (феноли, органічні кислоти, сапоніни, алкалоїди, вітамін С,
ефірні олії тощо). Лікарською сировиною є насіння, яке містить до 32 % жирних олій, 0,08 %
ефірних олій, аміни та флавоноїди. Надземна частина має високу кормову цінність: 9,8 % про-
теїну, 6,6 % жирів 20,3 % золи та 33,3 % клітковини. S. marianum має гепатопротекторні, анти-
оксидантні, імуномоделюючі й імуностимулюючі властивості, а також здатність до відновлення
клітини мембран завдяки вмісту силімаринів. Шрот, отриманий після вижимки масла з насіння, є
цінним кормом з високим вмістом жирів та фітолігнанів. Дослідження алелопатичних властивос-
тей і активності S. marianum раніше не проводили, існують тільки фрагментарні дані щодо ефек-
тивності використання цієї культури як попередника для вирощування Sorghum sudanse (Piper)
Stapf, Fagopyrum sagittatum Gilib. [8].
Алелопатичні властивості S. marianum ми вивчали за загальноприйнятою методикою [3].
Дослід проводили в лабораторних умовах при температурі 23 °С, відносній вологості повітря
60 – 70 %. Рослини S. marianum відбирали у фазі бутонізації. Досліджували вплив водних екстрак-
тів підземної частин (у розведенні з дистильованою водою 1:1, 1:10, 1:100) на схожість, енергію
проростання, довжину корінців проростків кормових рослин. Результати обробляли статистично
за методами варiацiйної статистики [16].
Алелопатичний вплив ґрунту з місцезростання S. marianum визначали методом прямого біо-
тестування [17]. Проби ґрунту відбирали безпосередньо у зоні ризосфери S. marianum (профіль
0 – 20 см) та на відстані 20 см від рослин (міжряддя) у фазу їхнього цвітіння. Насіння досліджу-
ваних видів рослин висівали на фільтрувальний папір, змочений дистильованою водою і ставили
в темний термостат при + 27 °C. Паралельно ґрунтові проби вагою 50 г змочували водою до 75 %
від повної вологоємності, рівномірно розтирали до пастоподібного стану і поміщали в чашки
Петрі. Через добу, коли насінини проростали, відбирали ті проростки, у яких корінці були за-
вдовжки від 0,3 до 0,5 см, та по 25 штук переносили на проби ґрунту в чашки Петрі (в трьохразо-
вій повторності). Ще через добу вимірювали довжину корінців цих проростків і перераховували
їхній приріст як відсоток до приросту корінців контрольних проростків (на дистильованій воді).
Ґрунт, використаний у досліді, має наступні агрохімічні показники: рН – 7,8; вміст гумусу – 5,1 %;
вміст мінеральних речовин: азоту – 141, фосфору – 79,5, калію – 352,5 мг на 1 кг ґрунту. Тип ґрун-
ту – чорнозем звичайний слабкосолонцюватий на лесоподібному суглинку важкосуглинистий.
Дослідження проводили протягом 2009 – 2010 рр.
Результати досліджень та їх обговорення
Водні екстракти з підземної частини S. marianum мали різноякісну дію на схожість і енергію
проростання насіння та розвиток проростків досліджуваних видів кормових рослин. Так, схо-
жість та енергія проростання насіння E. elongata знижувалась під дією водних екстрактів (кон-
центрації 1:1 і 1:100) S. marianum на 15 % (рис. 1), ці ж показники у M. sativa – майже на 30 %
(рис. 2), що свідчить про інтолерантність (чутливість) цих видів до дії біологічно активних ре-
човин S. marianum. Водні ж екстракти у концентрації 1:10 майже не впливають на схожість та
енергію проростання насіння цих видів. Зростає схожість та незначно пригнічується енергія
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1172
Рис. 5. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на розвиток
проростків кормових рослин.
По осі абсцис – варіант досліду (1 – контроль, 2 – водні екстракти в розведенні 1:1, 3 – 1:10, 4 – 1:100);
по осі ординат – довжина корінців, в см.
Позначення: 1 ряд – Festuca regeliana Pavl., 2 ряд – Elytrigia elongata (Host.) Nevski, 3 ряд – Trifolium
pratense (L.), 4 ряд – Medicago sativa L. ′Veselopodolaynskaya′
Рис. 1. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn.
на якісні показники насіння Elytrigia elongata (Host.) Nevski
Рис. 2. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.)
Gaertn. на якісні показники насіння Medicago sativa L. ′Veselopodolaynskaya′
проростання насіння F. regeliana і T. pratense (за винятком енергії проростання насіння T. pratense
під дією екстрактів у концентрації 1:1), що вказує на толерантність цих видів до впливу біологіч-
но активних речовин S. marianum (рис. 3, рис. 4).
Рис. 4. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.)
Gaertn. на якісні показники насіння Trifolium pratense L. 'Skif 1'
Більш чутливим до дії водних екстрактів виявився розвиток проростків досліджуваних ви-
дів. Тільки у випадку з T. pratense відмічено незначну стимуляцію росту корінців проростків
(1:10 – на 19 %; 1:100 – на 1 %). Довжина ж корінців проростків решти досліджуваних видів була
меншою за контроль: у середньому на 15 % у проростків E. elongata та на 30 % – у F. regeliana і
майже на 60 % – у M. sativa (під впливом водних екстрактів у розведенні 1:100 проростки цього
виду були відсутні) (рис. 5).
Отже, аналіз отриманих результатів щодо впливу водних екстрактів підземної частини
S. marianum на схожість, енергію проростання насіння та розвиток проростків досліджуваних
видів дозволяє говорити про толерантність F. regeliana і T. pratense та інтолерантність E. elongata
і M. sativa до дії біологічно активних речовин цієї культури.
Дослідження розвитку проростків E. elongata, F. regeliana і M. sativa на пробах ґрунту з ризо-
сфери S. marianum підтверджує толерантність F. regeliana до дії колінів, про що свідчить незнач ний
приріст корінців проростків (1,41 ± 0,03 см на пробі ґрунту з ризосфери проти 1,28 ± 0,03 см
Рис. 3. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.)
Gaertn. на якісні показники насіння Festuca regeliana Pavl.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 73
Рис. 5. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на розвиток
проростків кормових рослин.
По осі абсцис – варіант досліду (1 – контроль, 2 – водні екстракти в розведенні 1:1, 3 – 1:10, 4 – 1:100);
по осі ординат – довжина корінців, в см.
Позначення: 1 ряд – Festuca regeliana Pavl., 2 ряд – Elytrigia elongata (Host.) Nevski, 3 ряд – Trifolium
pratense (L.), 4 ряд – Medicago sativa L. ′Veselopodolaynskaya′
Рис. 1. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn.
на якісні показники насіння Elytrigia elongata (Host.) Nevski
Рис. 2. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.)
Gaertn. на якісні показники насіння Medicago sativa L. ′Veselopodolaynskaya′
проростання насіння F. regeliana і T. pratense (за винятком енергії проростання насіння T. pratense
під дією екстрактів у концентрації 1:1), що вказує на толерантність цих видів до впливу біологіч-
но активних речовин S. marianum (рис. 3, рис. 4).
Рис. 4. Вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.)
Gaertn. на якісні показники насіння Trifolium pratense L. 'Skif 1'
Більш чутливим до дії водних екстрактів виявився розвиток проростків досліджуваних ви-
дів. Тільки у випадку з T. pratense відмічено незначну стимуляцію росту корінців проростків
(1:10 – на 19 %; 1:100 – на 1 %). Довжина ж корінців проростків решти досліджуваних видів була
меншою за контроль: у середньому на 15 % у проростків E. elongata та на 30 % – у F. regeliana і
майже на 60 % – у M. sativa (під впливом водних екстрактів у розведенні 1:100 проростки цього
виду були відсутні) (рис. 5).
Отже, аналіз отриманих результатів щодо впливу водних екстрактів підземної частини
S. marianum на схожість, енергію проростання насіння та розвиток проростків досліджуваних
видів дозволяє говорити про толерантність F. regeliana і T. pratense та інтолерантність E. elongata
і M. sativa до дії біологічно активних речовин цієї культури.
Дослідження розвитку проростків E. elongata, F. regeliana і M. sativa на пробах ґрунту з ризо-
сфери S. marianum підтверджує толерантність F. regeliana до дії колінів, про що свідчить незнач ний
приріст корінців проростків (1,41 ± 0,03 см на пробі ґрунту з ризосфери проти 1,28 ± 0,03 см
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1174
у контролі), та інтолерантність E. elongata, довжина корінців проростків цього виду на пробі
ґрунту з ризосфери S. marianum зменшується на 10 % порівняно з контролем (1,60 ± 0,05 см проти
1,75 ± 0,08 см у контролі). Така ж тенденція зберігається і у випадку з розвитком проростків до-
сліджуваних видів на ґрунті з міжряддя S. marianum.
Досить цікавими виявилися показники розвитку проростків M. sativa на пробах ґрунту з ри-
зосфери S. marianum. На відміну від суттєвого пригнічення розвитку проростків під впливом
водних екстрактів з підземної частини S. marianum, проростки M. sativa характеризувались нор-
мальним розвитком як на ґрунті безпосереднього з ризосфери S. marianum, так і на ґрунті з між-
ряддя, за довжиною корінців вони майже не відрізнялись від контрольних (довжина корінців
проростків на ґрунті з ризосфери – 1,75 ± 0,05 см, на ґрунті з міжряддя – 1,73 ± 0,06 см, у конт-
ролі – 1,72 ± 0,05 см).
Отримані результати пояснюються, швидше за все, нижчою концентрацією колінів у ґрунті
місцезростання S. marianum порівняно з їх концентрацію у водних екстрактах з підземної части-
ни цього виду.
Висновки
Таким чином, дані проведених досліджень підтверджують наявність біологічно активних ре-
човин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum та свідчать про високу алелопатичну
активність цієї культури у відношенні до певних видів кормових рослин. Чутливими (інтолерант-
ними) до дії колінів S. marianum виявилися M. sativa та E. elongata, толерантними – F. regeliana
та T. pratense.
Узагальнюючи отримані результати досліджень, можна стверджувати про можливість вико-
ристання S. marianum як попередника у сівозміні для F. regeliana та T. pratense. Створення ж на
місці посівів S. marianum багатокопонентних кормових агрофітоценозів за участю M. sativa та
E. elongata не буде ефективним через суттєве зниження схожості та енергії проростання на-
сіння цих видів внаслідок негативного алелопатичного впливу біологічно активних речовин
S. marianum.
1. Аллелопатическое почвоутомление / А.М. Гродзинский, Г.П. Богдан, Э.А. Головко и др. – К.: Наук.
думка, 1979. – 247 с.
2. Балеев Д.Н. Изучение аллелопатической активности капусты, сельдерея и петрушки / Д.Н. Балеев,
М.И. Иванова, А.Ф. Бухаров // Агроекология. Вестник Алтайского государственного аграрного уни-
верситета. – 2011. – № 4 (78). – С. 25 – 28.
3. Гродзинский A.M. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ / Андрей Михайлович Гродзинский.
– Киев: Наук.думка, 1965. – 198 с.
4. Гродзинский А.М. Проблема почвоутомления и аллелопатия / А.М. Гродзинский // Физиолого-
биохимические основы взаимодействия растений в фитоценозах. – 1974. – Вып. 5. – С. 3 – 9.
5. Гродзинский А.М. Проблемы химического взаимодействия растений в искусственных фитоценозах /
А.М.Гродзинский // Роль токсинов растительного и микробиального происхождения в аллелопатии:
Сб. науч. тр. – Киев: Наук.думка, 1983. – С. 3 – 9.
6. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений / Г. Грюммер // Аллелопатия.– М.: Изд-во иностр. лит-
ры, 1957. – С. 54 – 64.
7. Добровольский Г.В. Функции почв в биосфере и экосистемах (экологическое значение почв) / Г.В. До-
бровольский, Е.Д. Никитин. – М.: Наука, 1990. – 261 с.
8. Кисличенко В.С. Расторопша пятнистая – от интродукции к использованию: монография // В.С. Кисли-
ченко, С.В. Поспелов, В.Н. Самородов и др. – Полтава: Полтавський літератор, 2008. – 288 с.
9. Колесниченко М.В. Биохимические взаимовлияния древесных растений / М.В. Колесниченко – М.:
Лесн. Пром-сть, 1976. – 184 с.
10. Кохан Т.П. Ріст і розвиток Silybum marianum (L.) Gaertn. при інтродукції / Т.П.Кохан, Н.П. Купенко //
Промышленная ботаника. – 2010. – Вып. 10. – С. 156 – 161.
11. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды / Н.М. Матвеев. – Самара: Самарское кн.
изд-во, 1994. – С. 206.
12. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах / П.А. Мороз. – Киев: Наук. думка, 1990. – 208 с.
13. Райс Э. Аллелопатия / Э. Райс. – М.: Мир, 1978. – 392 с.
14. Рахметов Д.Б. Аллеопатическая роль новых культур в многолетних агрофитоценозах / Д.Б. Рахметов,
Д.Б. Горобець, С.А. Рахметова // Алелопатія та сучасна біологія: матер. міжнар. наук. конф. – Киев,
2006. – С. 23 – 31.
15. Шенников А.П. Введение в геоботанику / А.П. Шенников. – Л.: Изд-во Ленинградск. гос.ун-та, 1964. –
447 с.
16. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике / В.М.Шмидт. – Л.: Изд-во Ленинградск. гос.ун-та,
1984. – 288 с.
17. Юрчак Л.Д. Алелопатія в агробіогеоценозах ароматичних рослин / Л.Д. Юрчак. – К.: б.в., 2005. –
250 с.
18. Юрчак Л.Д. Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень /
Л.Д. Юрчак // Алелопатія та сучасна біологія: матер. міжнар. наук. конф. – К., 2006. – С. 10 – 20.
19. Borner H. Gegenseitige beeninflussung honerer pflanzen (allelopathische Erscheinungen) / H. Borner //
Handb. Der Pflanzenklankheiten. – Liefer. Berlin (West.), 1968. – 10. – S. 114 – 119.
20. Mulder E.G. Molybdenum in relation to growth of higher plants and microorganisms / E.G. Mulder // Plant
Soil. – 1954. – Т.5. – P. 368 – 415.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 22.08.2011
УДК 581.524:632.88
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ҐРУНТОВА ПІСЛЯДІЯ SILYBuM MARIANuM (L.) GAERTN.
О.М. Шевчук, І.В. Агурова
Донецький ботанічний сад НАН України
Вивчено вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на схожість, енергію
проростання насіння та розвиток проростків чотирьох видів кормових рослин: Elytrigia elongata (Host.)
Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ і Trifolium pratense L., а також роз-
виток проростків цих видів на ґрунті з ризосфери S. marianum. Доведено наявність біологічно активних
речовин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum виявлено високу алелопатичну активність
цієї культури у відношенні до M. sativa та E. elongata. Встановлено толерантність F. regeliana та T. pratense
до алелопатичного впливу S. marianum, що надає підстави для використання даного виду як попередника
цих видів у сівозміні кормових рослин.
UDС 581.524:632.88
ALLELOPATHIC ACTIVITY AND SOIL AFTEREFFECT OF SILYBuM MARIANuM (L.) GAERTN
O.M. Shevchuk, I.V. Agurova
Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
The paper studies the influence of water wastes of the underground part of Silybum marianum (L.) Gaertn. on
germination rate, energy of seed germination and seedling development of four species of forage plants: Elytrigia
elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ and Trifolium
pratense L., as well as the development of these species seedlings in the ground from rhizosphere of S. marianum.
The presence of biologically potential substances in the underground part and in the ground from rhizosphere of
S. marianum has been proven and high allelopathic activity of this plant towards M. sativa and E. elongata has been
revealed. It has been established that F. regeliana and T. pratense are tolerant to allelopathic effect of S. marianum
and it gives reasons for using the species appointed as a precursor of these species during the sowing change
of forage plants.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 75
у контролі), та інтолерантність E. elongata, довжина корінців проростків цього виду на пробі
ґрунту з ризосфери S. marianum зменшується на 10 % порівняно з контролем (1,60 ± 0,05 см проти
1,75 ± 0,08 см у контролі). Така ж тенденція зберігається і у випадку з розвитком проростків до-
сліджуваних видів на ґрунті з міжряддя S. marianum.
Досить цікавими виявилися показники розвитку проростків M. sativa на пробах ґрунту з ри-
зосфери S. marianum. На відміну від суттєвого пригнічення розвитку проростків під впливом
водних екстрактів з підземної частини S. marianum, проростки M. sativa характеризувались нор-
мальним розвитком як на ґрунті безпосереднього з ризосфери S. marianum, так і на ґрунті з між-
ряддя, за довжиною корінців вони майже не відрізнялись від контрольних (довжина корінців
проростків на ґрунті з ризосфери – 1,75 ± 0,05 см, на ґрунті з міжряддя – 1,73 ± 0,06 см, у конт-
ролі – 1,72 ± 0,05 см).
Отримані результати пояснюються, швидше за все, нижчою концентрацією колінів у ґрунті
місцезростання S. marianum порівняно з їх концентрацію у водних екстрактах з підземної части-
ни цього виду.
Висновки
Таким чином, дані проведених досліджень підтверджують наявність біологічно активних ре-
човин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum та свідчать про високу алелопатичну
активність цієї культури у відношенні до певних видів кормових рослин. Чутливими (інтолерант-
ними) до дії колінів S. marianum виявилися M. sativa та E. elongata, толерантними – F. regeliana
та T. pratense.
Узагальнюючи отримані результати досліджень, можна стверджувати про можливість вико-
ристання S. marianum як попередника у сівозміні для F. regeliana та T. pratense. Створення ж на
місці посівів S. marianum багатокопонентних кормових агрофітоценозів за участю M. sativa та
E. elongata не буде ефективним через суттєве зниження схожості та енергії проростання на-
сіння цих видів внаслідок негативного алелопатичного впливу біологічно активних речовин
S. marianum.
1. Аллелопатическое почвоутомление / А.М. Гродзинский, Г.П. Богдан, Э.А. Головко и др. – К.: Наук.
думка, 1979. – 247 с.
2. Балеев Д.Н. Изучение аллелопатической активности капусты, сельдерея и петрушки / Д.Н. Балеев,
М.И. Иванова, А.Ф. Бухаров // Агроекология. Вестник Алтайского государственного аграрного уни-
верситета. – 2011. – № 4 (78). – С. 25 – 28.
3. Гродзинский A.M. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ / Андрей Михайлович Гродзинский.
– Киев: Наук.думка, 1965. – 198 с.
4. Гродзинский А.М. Проблема почвоутомления и аллелопатия / А.М. Гродзинский // Физиолого-
биохимические основы взаимодействия растений в фитоценозах. – 1974. – Вып. 5. – С. 3 – 9.
5. Гродзинский А.М. Проблемы химического взаимодействия растений в искусственных фитоценозах /
А.М.Гродзинский // Роль токсинов растительного и микробиального происхождения в аллелопатии:
Сб. науч. тр. – Киев: Наук.думка, 1983. – С. 3 – 9.
6. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений / Г. Грюммер // Аллелопатия.– М.: Изд-во иностр. лит-
ры, 1957. – С. 54 – 64.
7. Добровольский Г.В. Функции почв в биосфере и экосистемах (экологическое значение почв) / Г.В. До-
бровольский, Е.Д. Никитин. – М.: Наука, 1990. – 261 с.
8. Кисличенко В.С. Расторопша пятнистая – от интродукции к использованию: монография // В.С. Кисли-
ченко, С.В. Поспелов, В.Н. Самородов и др. – Полтава: Полтавський літератор, 2008. – 288 с.
9. Колесниченко М.В. Биохимические взаимовлияния древесных растений / М.В. Колесниченко – М.:
Лесн. Пром-сть, 1976. – 184 с.
10. Кохан Т.П. Ріст і розвиток Silybum marianum (L.) Gaertn. при інтродукції / Т.П.Кохан, Н.П. Купенко //
Промышленная ботаника. – 2010. – Вып. 10. – С. 156 – 161.
11. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды / Н.М. Матвеев. – Самара: Самарское кн.
изд-во, 1994. – С. 206.
12. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах / П.А. Мороз. – Киев: Наук. думка, 1990. – 208 с.
13. Райс Э. Аллелопатия / Э. Райс. – М.: Мир, 1978. – 392 с.
14. Рахметов Д.Б. Аллеопатическая роль новых культур в многолетних агрофитоценозах / Д.Б. Рахметов,
Д.Б. Горобець, С.А. Рахметова // Алелопатія та сучасна біологія: матер. міжнар. наук. конф. – Киев,
2006. – С. 23 – 31.
15. Шенников А.П. Введение в геоботанику / А.П. Шенников. – Л.: Изд-во Ленинградск. гос.ун-та, 1964. –
447 с.
16. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике / В.М.Шмидт. – Л.: Изд-во Ленинградск. гос.ун-та,
1984. – 288 с.
17. Юрчак Л.Д. Алелопатія в агробіогеоценозах ароматичних рослин / Л.Д. Юрчак. – К.: б.в., 2005. –
250 с.
18. Юрчак Л.Д. Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень /
Л.Д. Юрчак // Алелопатія та сучасна біологія: матер. міжнар. наук. конф. – К., 2006. – С. 10 – 20.
19. Borner H. Gegenseitige beeninflussung honerer pflanzen (allelopathische Erscheinungen) / H. Borner //
Handb. Der Pflanzenklankheiten. – Liefer. Berlin (West.), 1968. – 10. – S. 114 – 119.
20. Mulder E.G. Molybdenum in relation to growth of higher plants and microorganisms / E.G. Mulder // Plant
Soil. – 1954. – Т.5. – P. 368 – 415.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 22.08.2011
УДК 581.524:632.88
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ҐРУНТОВА ПІСЛЯДІЯ SILYBuM MARIANuM (L.) GAERTN.
О.М. Шевчук, І.В. Агурова
Донецький ботанічний сад НАН України
Вивчено вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на схожість, енергію
проростання насіння та розвиток проростків чотирьох видів кормових рослин: Elytrigia elongata (Host.)
Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ і Trifolium pratense L., а також роз-
виток проростків цих видів на ґрунті з ризосфери S. marianum. Доведено наявність біологічно активних
речовин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum виявлено високу алелопатичну активність
цієї культури у відношенні до M. sativa та E. elongata. Встановлено толерантність F. regeliana та T. pratense
до алелопатичного впливу S. marianum, що надає підстави для використання даного виду як попередника
цих видів у сівозміні кормових рослин.
UDС 581.524:632.88
ALLELOPATHIC ACTIVITY AND SOIL AFTEREFFECT OF SILYBuM MARIANuM (L.) GAERTN
O.M. Shevchuk, I.V. Agurova
Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
The paper studies the influence of water wastes of the underground part of Silybum marianum (L.) Gaertn. on
germination rate, energy of seed germination and seedling development of four species of forage plants: Elytrigia
elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ and Trifolium
pratense L., as well as the development of these species seedlings in the ground from rhizosphere of S. marianum.
The presence of biologically potential substances in the underground part and in the ground from rhizosphere of
S. marianum has been proven and high allelopathic activity of this plant towards M. sativa and E. elongata has been
revealed. It has been established that F. regeliana and T. pratense are tolerant to allelopathic effect of S. marianum
and it gives reasons for using the species appointed as a precursor of these species during the sowing change
of forage plants.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67389 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:31:28Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шевчук, О.М. Агурова, І.В. 2014-09-06T07:48:59Z 2014-09-06T07:48:59Z 2011 Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn / О.М. Шевчук, І.В. Агурова // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 70-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67389 581.524:632.88 Вивчено вплив водних екстрактів підземної частини Silybum marianum (L.) Gaertn. на схожість, енергію проростання насіння та розвиток проростків чотирьох видів кормових рослин: Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ і Trifolium pratense L., а також розвиток проростків цих видів на ґрунті з ризосфери S. marianum. Доведено наявність біологічно активних речовин в підземній частині і у ґрунті з ризосфери S. marianum виявлено високу алелопатичну активність цієї культури у відношенні до M. sativa та E. elongata. Встановлено толерантність F. regeliana та T. pratense до алелопатичного впливу S. marianum, що надає підстави для використання даного виду як попередника цих видів у сівозміні кормових рослин. The paper studies the influence of water wastes of the underground part of Silybum marianum (L.) Gaertn. on germination rate, energy of seed germination and seedling development of four species of forage plants: Elytrigia elongata (Host.) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Medicago sativa L.′Veselopodolaynskaya′ and Trifolium pratense L., as well as the development of these species seedlings in the ground from rhizosphere of S. marianum. The presence of biologically potential substances in the underground part and in the ground from rhizosphere of S. marianum has been proven and high allelopathic activity of this plant towards M. sativa and E. elongata has been revealed. It has been established that F. regeliana and T. pratense are tolerant to allelopathic effect of S. marianum and it gives reasons for using the species appointed as a precursor of these species during the sowing change of forage plants. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Фитоэкологические исследования Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn Аллелопатическая активность и почвенное последействие
 Silybum marianum (L.) Gaertn Allelopathic activity and soil aftereffect of Silybum marianum (L.) Gaertn Article published earlier |
| spellingShingle | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn Шевчук, О.М. Агурова, І.В. Фитоэкологические исследования |
| title | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn |
| title_alt | Аллелопатическая активность и почвенное последействие
 Silybum marianum (L.) Gaertn Allelopathic activity and soil aftereffect of Silybum marianum (L.) Gaertn |
| title_full | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn |
| title_fullStr | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn |
| title_full_unstemmed | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn |
| title_short | Алелопатична активність та ґрунтова післядія Silybum marianum (L.) Gaertn |
| title_sort | алелопатична активність та ґрунтова післядія silybum marianum (l.) gaertn |
| topic | Фитоэкологические исследования |
| topic_facet | Фитоэкологические исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67389 |
| work_keys_str_mv | AT ševčukom alelopatičnaaktivnístʹtagruntovapíslâdíâsilybummarianumlgaertn AT agurovaív alelopatičnaaktivnístʹtagruntovapíslâdíâsilybummarianumlgaertn AT ševčukom allelopatičeskaâaktivnostʹipočvennoeposledeistviexdsilybummarianumlgaertn AT agurovaív allelopatičeskaâaktivnostʹipočvennoeposledeistviexdsilybummarianumlgaertn AT ševčukom allelopathicactivityandsoilaftereffectofsilybummarianumlgaertn AT agurovaív allelopathicactivityandsoilaftereffectofsilybummarianumlgaertn |