Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України
Проведено дослідження запасів підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України. Вказано, що її накопичення знаходиться в межах 33,1 – 580,1 г/м². Умовно запаси показника поділили на три групи. Залежно від погодних умов року на луках утворюється маса підстилки тієї чи іншої групи з певним...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67398 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України / Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 129-134. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67398 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Орлова, Л.Д. 2014-09-06T08:08:58Z 2014-09-06T08:08:58Z 2011 Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України / Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 129-134. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67398 581.526.45(23.046)(477.5) Проведено дослідження запасів підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України. Вказано, що її накопичення знаходиться в межах 33,1 – 580,1 г/м². Умовно запаси показника поділили на три групи. Залежно від погодних умов року на луках утворюється маса підстилки тієї чи іншої групи з певним вмістом сухої речовини. Виявлено, що в дослідженому регіоні кількість підстилки на 12,0 % більше, ніж на луках степової зони, які прилягають до неї. Запаси енергії на обстежених ділянках коливалися в інтервалі 102,6 – 1593,0 ккал/м². Показано, що певний ступінь охорони сприяє більшому накопиченню підстилки. Litter stocks in the lowland meadows of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine have been studied. It has been shown that its accumulation within 33,1-580,1 g/m². The index stocks have been conventionally divided into three groups. Depending on weather conditions the mass of litter of a certain group (with a particular dry matter) is formed on the meadows. It has been found out that in the investigated region the amount of litter is 12.0 % more than in the meadow steppe zone adjacent to it. The stocks of energy in the surveyed areas varied in the range 102.6-1593.0 kcal / h. It has been proved that protection ensures accumulation of greater amount of litter. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Биоразнообразие и его антропогенная динамика Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України Динамика накопления подстилки на низинных лугах Левобережной Лесостепи Украины Dynamics of accumulation of litter in the lowland meadows of Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України |
| spellingShingle |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України Орлова, Л.Д. Биоразнообразие и его антропогенная динамика |
| title_short |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України |
| title_full |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України |
| title_fullStr |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України |
| title_full_unstemmed |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України |
| title_sort |
динаміка накопичення підстилки на низинних луках лівобережного лісостепу україни |
| author |
Орлова, Л.Д. |
| author_facet |
Орлова, Л.Д. |
| topic |
Биоразнообразие и его антропогенная динамика |
| topic_facet |
Биоразнообразие и его антропогенная динамика |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Промышленная ботаника |
| publisher |
Донецький ботанічний сад НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Динамика накопления подстилки на низинных лугах Левобережной Лесостепи Украины Dynamics of accumulation of litter in the lowland meadows of Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine |
| description |
Проведено дослідження запасів підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України. Вказано, що її накопичення знаходиться в межах 33,1 – 580,1 г/м². Умовно запаси показника поділили на три групи. Залежно від погодних умов року на луках утворюється маса підстилки тієї чи іншої групи з певним вмістом сухої речовини. Виявлено, що в дослідженому регіоні кількість підстилки на 12,0 % більше, ніж на луках степової зони, які прилягають до неї. Запаси енергії на обстежених ділянках коливалися в інтервалі 102,6 – 1593,0 ккал/м². Показано, що певний ступінь охорони сприяє більшому накопиченню підстилки.
Litter stocks in the lowland meadows of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine have been studied. It has been shown that its accumulation within 33,1-580,1 g/m². The index stocks have been conventionally divided into three groups. Depending on weather conditions the mass of litter of a certain group (with a particular dry matter) is formed on the meadows. It has been found out that in the investigated region the amount of litter is 12.0 % more than in the meadow steppe zone adjacent to it. The stocks of energy in the surveyed areas varied in the range 102.6-1593.0 kcal / h. It has been proved that protection ensures accumulation of greater amount of litter.
|
| issn |
1728-6204 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67398 |
| citation_txt |
Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України / Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 129-134. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT orlovald dinamíkanakopičennâpídstilkinanizinnihlukahlívoberežnogolísostepuukraíni AT orlovald dinamikanakopleniâpodstilkinanizinnyhlugahlevoberežnoilesostepiukrainy AT orlovald dynamicsofaccumulationoflitterinthelowlandmeadowsofleftbankforeststeppeofukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T09:28:29Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:28:29Z |
| _version_ |
1850617593055936512 |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 129
УДК 581.526.45(23.046)(477.5)
Л.Д. Орлова
ДИНАМІКА НАКОПИЧЕННЯ ПІДСТИЛКИ НА НИЗИННИХ ЛУКАХ
ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
низинні луки, підстилка, запас, енергетичний потенціал, Лівобережний Лісостеп України
Вступ
Одним із показників інтенсивності процесів, які відбуваються в фітоценозах є накопичення
на поверхні ґрунту мертвих залишків рослин. Динаміка накопичення таких залишків обумовлю-
ється тим, що зміна сезонів для кожного відрізку вегетаційного періоду характеризується певним
співвідношенням процесів накопичення і відмирання зелених частин рослин та їх подальшим
розкладом.
Знищення або накопичення на поверхні ґрунту лучних ценозів рослинних решток створює
ту чи іншу структуру лучного фітоценозу, змінює їх видовий склад та ритміку розвитку, може
навіть обумовити зміну угруповань (наприклад, пасовищна дигресія). Отже, цей шар є не тільки
вмістилищем тих чи інших речовин, що збагачують ґрунт, а і важливим структурним елемен-
том самого травостою. Саме тому, М. М. Міна [13] запропонував визначати запаси підстилки
і опаду і за їх співвідношенням з’ясовувати процес накопичення та розкладу органічної речовини
у фітоценозах.
Л.Є. Родін із співавторами [17, 18], Н.І. Базилевич із співавторами [12], В.Н. Макаревич
[10] навели методичні рекомендації при вивченні цих питань у різних фітоценозах, в тому чис-
лі і лучних. Біологічну продуктивність лучних угруповань, кругообіг речовин у них та інших
фітоценозах досліджували Є.П. Матвєєва із співавторами [11], Є.В. Шифферс, Р.В. Суховерко
[29], І.І. Смольянінов та Є.В. Рябуха [21], А.М. Семенова-Тян-Шанська [19, 20], В.Д. Друзіна [8],
А.Т. Шуйншалієв [30], Й. В. Царик [25], Л.О. Гришина та Є.М. Самойлова [4], А.А. Титлянова
[22,23] та А.А. Титлянова із співавторами [11].
В Україні значний внесок у вивчення підстилки, опаду, кругообігу речовин в основному у лі-
сових фітоценозах степової зони зробили вчені Дніпропетровського національного університету
імені Олеся Гончара. Серед них потрібно назвати О.Л. Бєльгарда, А.П. Травлєєва, Н.М. Цвєткову,
А.О. Дубіну, М.М. Носовську, А.Ф. Кулик та ін. [1, 9, 24, 26, 27]. Вони наголосили, що при ви-
вченні окремих ланок біологічного кругообігу особливу увагу слід приділяти підстилці.
Підстилка є одним із найважливіших складників будь-якого рослинного угруповання
й структурно-функціональним компонентом, який об’єднує абіотичні та біотичні частки біо-
геоценозу в цілісну систему. Підстилкою вважаються усі сухі нерозкладені й напіврозкладені
частини рослин, що втратили зв'язок і лежать на поверхні ґрунту. Таке визначення для лісової
підстилки дають О.Л. Бєльгард [1], А.П. Травлєєв [24], В.Н. Макаревич [10], Н.М. Цвєткова
і М.С. Якуба [27]. А.М. Семенова-Тян-Шанська [19,20] наводить роботи попередників з цього
питання і уточнює поняття підстилки як масу багаторічних рослинних залишків різного ступеня
розкладання на поверхні ґрунту. На луках до неї можуть входити також сухі пагони трав’янистих
рослин, які не втратили механічного зв’язку з живою особиною, та відрізняються меншим сту-
пенем розкладання.
За Л.Г. Богатирьовим [3], підстилка у фітоценозах відіграє багато функцій, які можна
об’єднати у три групи: системоутворювальні, біогеохімічні та інтегральні.
Кількість підстилки в різних екосистемах неоднакова й визначається різними фактора-
ми. Основними серед них є видовий склад флори, грунтово-кліматичні умови та ін. Головним
компонентом, який формує підстилку, є механічна, фізико-хімічна і біологічна деструкція рос-
линного опаду. Запас підстилки є найбільш об’єктивним серед морфологічних показників фі-
тоценозів [19].
Велика увага в екосистемах на різних рівнях приділяється з’ясуванню механізмів перетво-
рення енергії, порушенню енергетичного балансу природних типів фітоценозів, які зазнають
антропогенного навантаження, впливу змін клімату на всебічну життєдіяльність біосфери та її
© Л.Д. Орлова
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11130
складників, особливо рослинного компоненту, тощо [31 – 34]. Так, Я.П. Дідух [5, 6] порівняв
енергетичні запаси окремих компонентів різних фітоценозів України, в тому числі на луках.
Накопичення підстилки на луках, зокрема низинних, Лівобережного Лісостепу України,
вплив різних факторів на цей процес практично у літературі не висвітлено.
Мета і завдання
Основною метою нашого дослідження було вивчення підстилки низинних лучних травостоїв
Лівобережного Лісостепу України. У завдання роботи входило встановлення запасів, динаміки та
енергетичного потенціалу підстилки, залежності її накопичення від факторів оточуючого сере-
довища.
Об'єкти і методи дослідження
Матеріали для дослідження було взято з різних районів Лівобережного Лісостепу України.
Зразки для вивчення були відібрані нами у Полтавській області у наступних районах на луках по-
близу таких населених пунктів: Зіньківський р-н, с. Пеленківщина; Карлівський р-н, с. Коржиха;
Кобеляцький р-н, с. Іванівка; Козельщанський р-н, с. Солониця; Котелевський р-н, с. Більськ;
Кременчуцький р-н, с. Потоки; Миргородський р-н, с. Рибальське; Новосанжарський р-н, села
Богданівка, Руденківка; Оржицький р-н, села Н. Іржавець, Плехів; Семенівський р-н, смт Семе-
нівка, перед поворотом на с. Огареве, села Веселий Поділ, Погребняки; у Харьківській області:
Краснокутський р-н, с. Колонтаїв; у Чернігівській області: Ічнянський р-н, смт Ічня. Для порів-
няння взято зразки підстилки із степового регіону, що межує із досліджуваними, у Дніпропетров-
ській області: Царичанський р-н, околиці сіл Рибалки, Рудька, Шарівка.
Визначення загальних запасів підстилки проводили за методикою Л.Е. Родіна та Н.І. Базиле-
вича [17] з урахуванням роботи Л.О. Гришиної та Є.М. Самойлової [4]. Відбір проб здійснювали
у кінці червня – на початку липня. При відборі зразків підстилки використовували метод «шабло-
ну». Проби відбирали у типових місцезростаннях у 10 – 20-тикратній повторностях за чотирьма
напрямками: на захід, схід, північ і південь від центру ділянки. Потім в лабораторії визначали
початкову вагу та після висушування до повітряно-сухого стану, розраховували кількість сухої
речовини і вміст вологи підстилки.
Енергетичний потенціал сухої підстилки розраховували за формулою: Ев = 4,5 ккал/г × М,
де Ев – енергія біомаси, 4,5 ккал – енергія 1 г сухої речовини, М – біомаса [5, 14]. Результати
опрацьовані методом варіаційної статистики [7].
Результати досліджень та їх обговорення
Запаси підстилки на луках виявляли різні автори. Так, А.А. Титлянова із співавторами [2]
наводить дані щодо її запасу залежно від пори року у межах 31,0 – 486,0 г/м2, інші дослідники –
71,2 – 220,1 г/м2 [15], 46,0 – 702,4 г/м2 [16], 96,2 – 199,0 ц/га (962,0 – 1990,0 г/м2, ред.) [25],
45,0 – 160,0 г/м2 [8], 120,0 – 214,0 г/м2 [28]. За даними А.М. Семенової-Тян-Шанської [20], на різ-
них типах луків цей показник складає – 0,8 – 9,9 т/га (80,0 – 990,0 г/м2, ред.)
Нами встановлено, що на низинних луках досліджуваного регіону кількість підстилки
знаходилася в межах 32,3 – 580,1 г/м2. За роками вивчення отримали такі показники: 2008 р. –
32,3 – 125,5 г/м2, 2009 р. – 33,1 – 122,1 г/м2, 2010 р. – 42,7 – 580,1 г/м2. Середні показники для цих
років були такі: 67,3±12,2 г/м2, 60,9±17,7 г/м2, 156,3±4,9 г/м2, відповідно.
Запаси підстилки формуються в прямій залежності від накопичення в попередньому році
опаду у фітоценозі та погодних умов, зокрема температури і кількості опадів, які прямо впли-
вають на процес його розкладу. Кліматограма 2007 – 2010 рр. (рис.1) показує подібні середньо-
річні температури за період дослідження 9,9°С (2007 р.), 9,3°С (2008 р.), 9,1°С (2009 р.). Сумарна
кількість опадів була приблизно однаковою у 2007 і 2009 роках (650 та 684 мм). У 2008 р. їх ви-
пало лише 502 мм. Разом з тим, виявлено досить велику кількість опадів влітку та восени 2007 р.
і незначні – навесні 2008 р., середні температури осені, зими і весни цього періоду. Кліматичні
показники осені, зими і весни 2008/2009 рр. значно гірші за всіма параметрами відповідного пері-
оду 2007/2008 рр. Кількість опадів названих сезонів 2009/2010 рр. набагато більша попереднього
року, температурні показники – на рівні середніх значень. Очевидно, цим можна пояснити макси-
мальні значення накопичення підстилки на досліджених луках у 2010 р.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 131
Рис. 1. Кліматограма співвідношення температури та опадів у 2007 – 2010 рр.
за даними метеостанції м. Полтави
Запаси підстилки на луках конкретних місць показують подібну картину (рис. 2). Так,
на луках с. Солониця Козельщинського р-ну, с. Богданівка Новосанжарського р-ну, с. Пото-
ки Кременчуцького р-ну Полтавської області було виявлено більші запаси підстилки у 2010 р.
(у 3 – 5 разів) порівняно з 2008 р. та 2009 р.
Подібні результати отримані іншими дослідниками. Так, А.М. Семенова-Тян-Шанська
[19, 20] наголошує, що накопичення мертвих рослинних залишків відбувається упро-
довж літа і особливо восени, а їхнє розкладання приурочене до весняно–літнього періо-
ду залежно від типу трав’яного фітоценозу. Зокрема, розкладання підстилки при теплій
ранній весні з достатнім запасом вологи закінчується до середини травня, – в умовах хо-
лодної, пізньої весни – продовжується до середини – кінця червня. Коли весна суха і холод-
на, розкладання підстилки загальмовується, майже відсутнє. Тобто, восени і ранньою вес-
ною у підстилці відмічається найбільша кількість мортмаси і найменша – зеленої маси.
Рис. 2. Динаміка запасів підстилки
на низинних луках Полтавської області:
1 – 2008 р.; 2 – 2009 р.; 3 – 2010 р.;
А – с. Солониця Козельщинського р-ну;
Б – с. Богданівка Ново-Санжарського р-ну;
В – с. Потоки Кременчуцького р-ну
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11132
Основну роль при цьому відіграють температура та кількість опадів у різні сезони року, зокрема
вегетаційного періоду. Також вказується, що гідротермічний режим визначає не тільки швидкість
накопичення і розкладання рослинної маси, а і активність відповідних груп сапрофітів, деякі
з яких здатні розвиватися в різних умовах середовища, часто крайніх значень [15].
Порівнюючи наші результати з даними інших авторів, можна вважати, що у кінці вегетацій-
ного періоду 2008 р. і першої половини 2009 р. створилися умови, за яких утворилося менше
зеленої фітомаси та, відповідно, підстилки.
Проведений аналіз запасів підстилки показав, що її кількість на досліджених луках умов-
но можна поділити на три групи. До першої групи віднесено ділянки з накопиченням підстил-
ки до 60,0 г/м2, до другої – 61,0-89,9 г/м2, до третьої – 90,0 і більше г/м2. У 2010 р. переваж-
на більшість обстежених травостоїв мала показники третьої групи, у 2009 р. – першої-другої,
у 2008 р. – другої–третьої. Такі результати також можна пояснити кліматичними умовами тих
сезонів, які відповідають за формування підстилки.
Аналіз даних щодо запасів підстилки луків у досліджених лісостепових і степових районах
України, що межують з ними на півдні, показав, що накопичення її в умовах Дніпропетровської
області в середньому менше приблизно на 12,0 %, порівняно з дослідженим регіоном.
Розрахунок вмісту сухої речовини у зразках підстилки показав, що за час дослідження він
коливався. У 2008 р. її містилось 37,3 – 85,8 %, 2009 р. – 71,2 – 94,9 %, 2010 р. – 44,7 – 88,6 %.
Вищий вміст сухої речовини у 2009 р. може з певною вірогідністю свідчити про більш несприят-
ливі умови існування: меншу кількість опадів, вищі температурні показники, що насправді і було
відмічено в цьому році.
При порівнянні загальної маси підстилки на луках із звичайним використанням та з певним
режимом охорони виявлено певні закономірності (див. рис. 2, табл.). Для вивчених охоронюва-
них лучних фітоценозів характерні запаси підстилки тільки другої–третьої груп. Тобто, певний
ступінь охорони сприяє більшому накопиченню підстилки. Це, очевидно, пов’язано з меншим
випалюванням сухих рослинних решток навесні, менш активному їх господарському викорис-
танню в якості сінокосів і пасовищ та, часто, більш віддаленому розташуванні від населених
пунктів.
Енергетичні запаси вивчених угідь формуються за умов достатнього і навіть надмірного
зволоження та потенційної досить високої продуктивності біомаси. Я.П. Дідух [5, 6] для луч-
ного типу угруповань наводить середні запаси підстилки 6,0 т/га (600,0 г/м2, ред.), що еквіва-
лентно 10,8×106 Дж/дм2 (453,0 ккал/м2, ред.). Підстилка розкладається упродовж року (коефіці-
єнт рециркуляції 1). Потужність трансформації енергії – 0,32 Вт/м2, тобто ці показники ниж-
чі, ніж у степах. Але разом з тим, енергетичний потенціал лучної підстилки досить потужний.
Місцезнаходження
низинних лук Статус охорони території Запаси підстилки
г/м2, М±m
Полтавська область
Кобеляцький район,
с. Іванівка
Гідрологічний заказник
«Ситникове» 80,9±14,2
Оржицький район,
с. Плехів
Гідрологічний заказник
«Плехівський» 65,5±11,4
Семенівський район,
с. Веселий Поділ
Ландшафтний заказник
«Острів» 99,3±16,4
Чернігівська область
Ічнянський район,
околиці смт. Ічня
Ічнянський національний
природний парк 115,5±3,5
Харківська область
Краснокутський район,
с. Капранське –
с. Колоптаїв
Проектований ботанічний
заказник «Капранський» 143,0±4,3
Таблиця. Запаси підстилки на низинних луках територій, що охороняються, у Лівобережному
Лісостепу України (г/м2)
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 133
Нами встановлено, що запаси енергії на обстежених луках коливалися в межах 102,6 – 1593,0 ккал/м2.
Щодо різних частин лучних фітоценозів також спостерігаються певні варіації. Найбільші за-
паси енергії виявляються на ділянках в середній частині цих травостоїв. Відповідно, біля зни-
жень (заболочених ділянок) та на підвищених місцях, недалеко від доріг, кількість її менша.
Наприклад, на луках с. Богданівка Новосанжарського р-ну Полтавської області на таких ділянках
енергетичний потенціал був на 5,0 – 22,0 % вищим порівняно з іншими.
Висновки
Накопичення підстилки на низинних луках дослідженого регіону знаходиться в межах
33,1 – 580,1 г/м2. Умовно запаси її можна поділити на три групи. Залежно від погодних умов року
(температури, кількості опадів), на луках накопичується маса підстилки тієї чи іншої групи з біль-
шим чи меншим вмістом сухої речовини. За сприятливих погодних умов вегетаційного періоду
формується більша кількість фітомаси і, відповідно, опаду та підстилки. Виявлено, що в умовах
лісостепової зони її кількість більша на 12,0 % порівняно з степовими областями. Встановлено,
що запаси енергії на обстежених луках коливалися в інтервалі 102,6 –1593,0 ккал/м2. Показано,
що певний ступінь охорони сприяє більшому накопиченню підстилки.
1. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока Украины / Александр Люцианович Бельгард. – Киев:
Изд-во Киевск. гос. ун-та, 1950. – 264 с.
2. Биологическая продуктивность травяных экосистем. Географические закономерности и экологические
особенности / А.А. Титлянова, Н.И. Базилевич, В.А. Снытко и др. – Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние,
1988. – 134 с.
3. Богатырёв Л.Г. Образование подстилок – один из важнейших процессов в лесных экосистемах /
Л.Г. Богатырёв // Почвоведение. – 1996. – № 4. – С. 501 – 511.
4. Гришина Л.А. Учёт биомассы и химический анализ растений / Л.А. Гришина, Е.М. Самойлова. – М.:
Изд-во Московск. гос. ун-та, 1971. – 99 с.
5. Дідух Я.П. Еколого-енергетичні аспекти у співвідношенні лісових і степових екосистем / Я.П. Дідух //
Укр. ботан. журн. – 2005. – Т. 62, № 4. – С. 455 – 467.
6. Дідух Я.П. Порівняльна оцінка енергетичних запасів екосистем України / Я.П. Дідух // Укр. ботан.
журн. – 2007. – Т. 64, № 2. – С. 177 –194.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: (С основами статистической обработки данных) / Б.А. До-
спехов. – М.: Колос, 1979. – 416 с.
8. Друзина В.Д. Динамика зольных элементов и азота в луговых биогеоценозах (на примере мелкозлаково-
разнотравных сообществ) / В.Д. Друзина. – Автореф. дис.на соискание уч. степени канд. биол. наук:
03.00.05 «Ботаника». – Л., 1977. – 20 с.
9. Дубина А.А. Роль подстилки в жизни степного леса / А.А. Дубина // Вопр. степного лесоведения:
тр. Комплексной экспедиции ДГУ. – 1977. – Вып. 8. – С. 46 – 49.
10. Макаревич В.Н. Об изучении прироста и опада надземной части луговых растительных сообществ /
В.Н. Макаревич // Ботан. журн. – 1968. – Т. 53, № 8. – С. 1160 – 1169.
11. Матвеева Е.П. Биологическая продуктивность наиболее распространенных типов лугов Советской
Прибалтики / Е.П. Матвеева, В.М. Понятковская, И. В. Сырокомская / Биологическая продуктивность
и круговорот химических элементов в растительных сообществах. – Л. : Наука. Ленинградск. отд-ние,
1971. – С. 78 – 85
12. Методы изучения биологического круговорота в различных природных зонах / Н.И. Базилевич,
А.А. Титлянова, В.В. Смирнов и др. – М. : Мысль, 1978. – 184 с.
13. Мина В.Н. Биологическая активность лесных почв и ёё зависимость от физико-геграфических условий
и состава насаждений / В.Н. Мина // Почвоведение . – 1957. – № 10. – С. 73 – 79.
14. Одум Ю. Основы экологии / Ю. Одум. – М. : Мир, 1975. – 740 с.
15. Продуктивность луговых сообществ / Отв. ред. В. М. Понятковская. – Л.: Наука, 1978. – 287 с.
16. Ронгинская А.В. Динамические процессы в луговых фитоценозах (на примере лугов Салаирского кря-
жа) / А.В. Ронгинская. – Новосибирск: Наука, 1988. – 152 с.
17. Родин Л.Е. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах расти-
тельности / Л.Е. Родин, Н. И. Базилевич. – М.;Л. : Наука, 1965. – 247 с.
18. Родин Л.Е. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоцено-
зах / Л.Е. Родин, Н.П. Ремезов, Н.И. Базилевич. – Л. : Наука. Ленинградск. отд-ние, 1967. – 145 с.
19. Семенова-Тян-Шанская А. М. Динамика накопления и разложения мертвых растительных остатков
в лугово-степных и луговых ценозах А. М. Семенова-Тян-Шанская // Ботан. журн. – 1960. – 45, № 9.
– С. 1342 – 1350.
20. Семенова-Тян-Шанская А.М. Накопление и роль подстилки в травяных сообществах / А.М. Семенова-
Тян-Шанская. – Л.: Наука, 1977. – 191 с.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11134
21. Смольянинов И.И. Круговорот веществ в природе / И.И. Смольянинов, Е.В. Рябуха. – К.: Наук. думка,
1971. – 120 с.
22. Титлянова А.А. Изучение биологического круговорота в биогеоценозах: метод. руководство / А.А. Тит-
лянова. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1971. – 136 с.
23. Титлянова А.А. Биологический круговорот азота и зольных элементов в травяных биогеоценозах /
А.А. Титлянова. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1979. – 152 с.
24. Травлєєв А.П. Лісова підстилка як структурний елемент лісового біогеоценозу в степу / А.П. Травлєєв
// Укр. ботан. журн. – 1961. – Т. 18, № 2. – С. 40 – 46.
25. Царик Й.В. Накопление и разложение подстилки в биогеоценозах субальпийского пояса Карпат /
Й.В. Царик. – Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук: 03.00.16 «Биогеоценология и
экология». – Днепропетровск, 1977. – 29 с.
26. Цветкова Н.Н. Особенности миграции органо-минеральных веществ и микроэлементов в лесных би-
огеоценозах степной Украины / Нина Николаевна Цветкова. – Днепропетровск : Изд-во Днепропе-
тровск. гос. ун-та, 1992. – 236 с.
27. Цвєткова Н.М. Біокругообіг речовин у біогеоценозах Присамар′я Дніпровського: навч. посіб /
Н.Н. Цвєткова, М.С. Якуба. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2008. – 112 с.
28. Шатохина Н.Г. Продукционный процесс и круговорот азота и зольных элементов в луговых степях и
агроценозах пшеницы в Барабе / Н.Г. Шатохина. – Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол.
наук: 03.00.05 «Ботаника». – Томск, 1980. – 20 с.
29. Шифферс Е.В. Динамика накопления надземной растительной массы в пустынных, степных и луговых
биогеоценозах Терско-Кумской низменности / Е.В. Шифферс, Р.В. Суховерко // Ботан. журн. – 1960. –
Т. 45, № 4. – С. 555 – 564.
30. Шуйншалиев А.Т. Биологический круговорот энергии, зольных элементов и азота в основных ассоци-
ациях пойменных лугов р. Урал / А.Т. Шуйншалиев. – Автореф. дис. на соискание уч. степени канд.
биол. наук: 03.00.05. «Ботаника». – Алма-Ата, 1981. – 23 с.
31. Bramwell D. Plant adaption and climate change // 2nd Word scientific congress challenges in botanical research
and climate change. Programme book of abstract 29 June – 4 July. – Delft, the Netherland. – P. 3.
32. Brooks D.R. Evolution as entropy / D. R. Brooks, E.O. Wiley. – Chicago; London:Univ. Press., 1986. – 335 p.
33. Havens K.H. Plant responses to climate change: phenology, adaption, migration // 2nd Word scientific congress
challenges in botanical research and climate change. Programme book of abstract 29 June – 4 July 2008. –
Delft, the Netherland. – P. 6.
34. Resourses and environment World Atlas. Characteristics of vegetation cover. Ed. Holzel. – Vienna, 1998. –
T. 11. – P. 112 – 116.
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Надійшла 30.03. 2011
УДК 581.526.45(23.046)(477.5)
ДИНАМІКА НАКОПИЧЕННЯ ПІДСТИЛКИ НА НИЗИННИХ ЛУКАХ
ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Л.Д. Орлова
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Проведено дослідження запасів підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України. Вказано,
що її накопичення знаходиться в межах 33,1 – 580,1 г/м2. Умовно запаси показника поділили на три групи.
Залежно від погодних умов року на луках утворюється маса підстилки тієї чи іншої групи з певним вміс-
том сухої речовини. Виявлено, що в дослідженому регіоні кількість підстилки на 12,0 % більше, ніж на
луках степової зони, які прилягають до неї. Запаси енергії на обстежених ділянках коливалися в інтервалі
102,6 – 1593,0 ккал/м2. Показано, що певний ступінь охорони сприяє більшому накопиченню підстилки.
UDC 581.526.45(23.046)(477.5)
DYNAMICS OF ACCUMULATION OF LITTER IN THE LOWLAND MEADOWS OF LEFT-BANK
FOREST-STEPPE OF UKRAINE
L.D. Orlova
V.G. Korolenko, Poltava National Pedagogical University
Litter stocks in the lowland meadows of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine have been studied. It has been
shown that its accumulation within 33,1-580,1 g/m2. The index stocks have been conventionally divided into
three groups. Depending on weather conditions the mass of litter of a certain group (with a particular dry matter)
is formed on the meadows. It has been found out that in the investigated region the amount of litter is 12.0 %
more than in the meadow steppe zone adjacent to it. The stocks of energy in the surveyed areas varied in the range
102.6-1593.0 kcal / h. It has been proved that protection ensures accumulation of greater amount of litter.
|