Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну
Описано нову маркерну систему, що базується на поліморфізмі першого інтрона генів β-тубуліна. Розглядається використання її для характеристики генетичного поліморфізму деяких видів рослин, описано умови проведення експерименту та електрофоретичні спектри. Встановлено, що кількість ампліконів, які ві...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67402 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну / Я.В. Пірко // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 152-156. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67402 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пірко, Я.В. 2014-09-06T08:20:10Z 2014-09-06T08:20:10Z 2011 Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну / Я.В. Пірко // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 152-156. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67402 575.2:577.2 Описано нову маркерну систему, що базується на поліморфізмі першого інтрона генів β-тубуліна. Розглядається використання її для характеристики генетичного поліморфізму деяких видів рослин, описано умови проведення експерименту та електрофоретичні спектри. Встановлено, що кількість ампліконів, які відповідають першому інтрону β-тубуліна, може варіювати в досить широких межах. Показано використання цієї системи для перехреснозапильних та самозапильних видів рослин. The new marker system based on the first intron polymorphism of β-tubulin genes is represented. The conditions of the experiment, electrophoretic data and genetic polymorphism of some species of plants with using this system are described. It was found that the number of the amplicons that correspond to the first intron of β-tubulin can be varying quite widely. The using of this system for cross-polinated and self-polinated plants species was shown. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Популяционные и генетические исследования в антропогенно трансформированной среде Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну Исследование генетической изменчивости разных видов растений с помощью анализа полиморфизма интронов генов β-тубулина Studying of genetic diversity different species of plants by analyzing polymorphism of introns of β-tubulin genes Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну |
| spellingShingle |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну Пірко, Я.В. Популяционные и генетические исследования в антропогенно трансформированной среде |
| title_short |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну |
| title_full |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну |
| title_fullStr |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну |
| title_full_unstemmed |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну |
| title_sort |
дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну |
| author |
Пірко, Я.В. |
| author_facet |
Пірко, Я.В. |
| topic |
Популяционные и генетические исследования в антропогенно трансформированной среде |
| topic_facet |
Популяционные и генетические исследования в антропогенно трансформированной среде |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Промышленная ботаника |
| publisher |
Донецький ботанічний сад НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследование генетической изменчивости разных видов растений с помощью анализа полиморфизма интронов генов β-тубулина Studying of genetic diversity different species of plants by analyzing polymorphism of introns of β-tubulin genes |
| description |
Описано нову маркерну систему, що базується на поліморфізмі першого інтрона генів β-тубуліна. Розглядається використання її для характеристики генетичного поліморфізму деяких видів рослин, описано умови проведення експерименту та електрофоретичні спектри. Встановлено, що кількість ампліконів, які відповідають першому інтрону β-тубуліна, може варіювати в досить широких межах. Показано використання цієї системи для перехреснозапильних та самозапильних видів рослин.
The new marker system based on the first intron polymorphism of β-tubulin genes is represented. The conditions of the experiment, electrophoretic data and genetic polymorphism of some species of plants with using this system are described. It was found that the number of the amplicons that correspond to the first intron of β-tubulin can be varying quite widely. The using of this system for cross-polinated and self-polinated plants species was shown.
|
| issn |
1728-6204 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67402 |
| citation_txt |
Дослідження генетичної мінливості різних видів рослин за допомогою аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну / Я.В. Пірко // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 152-156. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pírkoâv doslídžennâgenetičnoímínlivostíríznihvidívroslinzadopomogoûanalízupolímorfízmuíntronívgenívβtubulínu AT pírkoâv issledovaniegenetičeskoiizmenčivostiraznyhvidovrasteniispomoŝʹûanalizapolimorfizmaintronovgenovβtubulina AT pírkoâv studyingofgeneticdiversitydifferentspeciesofplantsbyanalyzingpolymorphismofintronsofβtubulingenes |
| first_indexed |
2025-11-27T00:11:51Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:11:51Z |
| _version_ |
1850787925939191808 |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11152
УДК 575.2:577.2
Я.В. Пірко
ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНОЇ МІНЛИВОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ РОСЛИН
ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІЗУ ПОЛІМОРФІЗМУ ІНТРОНІВ ГЕНІВ β-ТУБУЛІНА
молекулярно-генетичні маркери, поліморфізм, ген, інтрон, β-тубулін
Вступ
Оцінка генетичної мінливості є основою у вивченні біорізноманітності і філогенії видів,
дослідженні динаміки популяцій, а також для оцінки впливу різних екологічних факторів на ге-
нетичну структуру популяцій [1–3]. Для вирішення цих питань досить широко використовують
молекулярно-генетичні маркери, зокрема, ДНК-маркери. На сьогодні існує велика їх кількість.
Кожен з них має свої переваги та недоліки, деякі використовуються тільки з певною метою.
В той же час, у міру накопичення інформації про структуру геному, постійно продовжуються
пошуки нових, більш ефективних, зручних і дешевих маркерних систем для проведення генетич-
ного аналізу.
Досить популярними серед ДНК-маркерів, що використовуються у популяційно-генетичних
дослідженнях, є SSR маркери (Simple Sequence Repeats) або мікросателіти, оскільки методика їх
застосування відносно недорога та порівнянно легка [9, 14]. Крім того, вони мають кодомінант-
ний характер успадкування, що також важливо у генетичних дослідженнях. До іншої корисної
групи маркерів відносяться так звані STS маркери (Sequence Tagged Sites), які дозволяють ана-
лізувати поліморфізми певних послідовностей в генах. STS маркери привабливі тим, що спи-
раються на знання сиквенсів частин генів, що нерідко відповідають за ті чи інші ознаки, які ми
можемо безпосередньо спостерігати [8, 15].
До нової генерації маркерів, що суміщають в собі простоту аналізу мікросателітів та інфор-
маційність STS маркерів, можна віднести нещодавно відкриті маркери, що грунтуються на знанні
структури генів, які кодують білки тубуліни. Варто зазначити, що тубуліни є ключовими білками
клітинного циклу (входять до складу мікротрубочок) і відіграють дуже важливу роль у життєдіяль-
ності клітини (наприклад, транспорт везикул, поділ клітин, формування клітинної стінки та інше)
[5, 11–13, 16]. На сьогодні відомі декілька форм тубулінів (α-, β-, γ-тубуліни) і є інформація, що цих
форм може бути набагато більше. Проте, до добре досліджених відносяться α- та β-тубуліни [11].
Враховуючи велику значимість цих білків, можна передбачити певну їхню консервативність у
рослин різних систематичних груп (гомологію за амінокислотними послідовностями), відповід-
но, й нуклеотидних послідовностей генів, що їх кодують. У більшості випадків це стосується
екзонів (кодуючих ділянок генів). В той же час інтрони тубулінів належать до гіперваріабельних
ділянок генів і можуть мати різну довжину. Особливої уваги в цьому відношенні заслуговує пер-
ший (І-ий) інтрон β-тубуліна, який починається з 397 нуклеотиду після стартового кодону ATG.
З обох боків цей інтрон оточують відносно консервативні ділянки екзонів [4]. Підібравши до цих
консервативних ділянок праймери, можна за допомогою полімеразної ланцюгової реакції отри-
мати багато копій послідовностей, що знаходяться між ними, тобто, інтронів. Завдяки тому, що
довжина інтронів у різних таксономічних одиниць (і навіть рослин в межах однієї одиниці) може
бути різною, то спостерігається поліморфізм. Таким чином, поліморфізм довжин інтронів (ТВР,
tubulin base polimorphism) – нова маркерна система, яка може використовуватися у генетичному
аналізі рослин і яка грунтується на визначенні поліморфізму довжин інтронів генів β-тубуліна
[4, 6, 7]. За допомогою цієї системи на цей час вже проаналізовано деякі види родів Brassica L.,
Lotus L., Coffea L., Eleusine Gaertn., Rosa L. [4, 6, 7]. Варто зазначити, що в подальшому дослід-
никам вдалося залучити до аналізу і другий інтрон β-тубуліна, збільшивши тим самим диферен-
ціальну здатність методу [6, 7]. Однак цей інтрон може зустрічатися не у всіх рослин, наприклад,
він відсутній у Zea mays L. [10], що може створити певні незручності у проведенні аналізу.
ПОПУЛЯЦИОННЫЕ И ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
В АНТРОПОГЕННО ТРАНСФОРМИРОВАННОЙ СРЕДЕ
© Я.В. Пірко
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 153
Мета роботи – оцінити можливості використання поліморфізму довжин інтронів у генетич-
них дослідженнях рослин систематичних груп, які раніше ще не досліджували за допомогою
цієї маркерної системи, зокрема, видів родів Hordeum L., Triticum L., деяких представників родів
Pinus L., Picea L. та Achillea L.
Матеріали та методи досліджень
Аналізували рослинні матеріали наступних видів рослин: ялина європейська (Picea abies L.
Karst.) – хвоя, сосна гірська (Pinus mugo Turra) та с. звичайна (P. sylvestris L. ) – насіння, різні
сорти пшениці (Triticum aestivum L.) та ячміню (Hordeum vulgare L. ) – етильовані проростки або
зелена маса, деревій голий (Achillea glaberrima Klokov) та д. тонколистий (Achillea leptophilla
Bieb.) – проростки. ДНК екстрагували за допомогою GenEluteTM Plant Genomic DNА Miniprep
Kit («Sigma-Aldrich», США). Якість отриманої ДНК перевіряли за допомогою електрофорезу
в 1,5 % агарозному гелі, а також спектрофотометрично на біофотометрі «Eppendorf» з визначен-
ням її концентрації.
Послідовності праймерів для проведення полімеразної ланцюгової реакції взято з літератур-
них джерел [7]. Було використано наступні праймери:
TBP F: 5׳׳- AACTGGGCBAARGGNCAYTAYAC-3׳
TBP R: 5׳- ACCATRCAYTCRTCDGCRTTYTC -3׳.
Праймери синтезовано на приладі АВ 3400 DNA Synthesizer з наступною доочисткою
(ЦККП «Гентест», Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України). В подальшо-
му їх було використано для проведення ПЛР на ампліфікаторі Thermal Cycler 2720 («Applied
Biosystems», США). Реакційна суміш (об’ємом 25 мкл) містила п’ятикратний ПЛР буфер з суль-
фатом амонію («Helicon», Росія), 50 нг рослинної ДНК, по 0,2 мкМ праймерів, по 200 мкМ dNTPs,
0,5 од. Taq полімерази («Fermentas», Литва). Ампліфікацію проводили за наступним температур-
ним протоколом: початкова денатурація (94 °С) – 3 хвилини, 45 циклів ампліфікації (денатурація
94 °С – 30 секунд, віджиг праймерів 55 °С – 30 секунд, подовження 72 °С – 1 хвилина), кінцеве
подовження 72 °С – 7 хвилин, 4 °С – утримання. Продукти ампліфікації розділяли за допомогою
електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі в 1Х ТВЕ-буфері в присутності етидій броміду. Візуалі-
зацію фрагментів проводили в ультрафіолетовому світлі. Для визначення довжини фрагментів
використовували ДНК-маркери (GeneRuler™ 100 bp DNA Ladder, ready-to-use та O’GeneRuler™
100 bp Plus DNA Ladder, ready-to-use; «Fermentas», Литва).
Результати досліджень та їх обговорення
Результати проведеного електрофоретичного аналізу свідчать, що під час ампліфікації утво-
рюються амплікони довжиною приблизно від 120 до 1200 пар нуклеотидів (п.н.). Їх кількість
у видів, що досліджували, варіювала і в цілому складала до 10 зон (рис. 1, 2, 3). Найбільшу кіль-
кість ампліконів було виявлено під час аналізу рослин роду Achillea, а найменьшу – у видів родів
Pinus та Picea. У пшениці амплікони мали розміри від 210 п.н. до 1000 п.н., в той час як у ячменю
вони були в межах від 200 до 2000 п.н. За кількістю ампліконів (ділянками інтронів β-тубуліна)
пшениця була представлена більшою кількістю зон, ніж ячмінь (див. рис. 1). Проаналізували
6 сортів ячменю та 4 сорти пшениці, поки не вдалося виявити внутрішньосортовий та міжсорто-
вий поліморфізм в межах досліджуваних родів. Оскільки як ячмінь, так і пшениця відносяться
до самозапильних рослин, то важко очікувати на наявність будь-якого поліморфізму за інтрона-
ми β-тубуліна в межах сорту. Враховуючи те, що ТВР є кодомінантною маркерною системою,
візуалізація за окремими зонами «гетерозигот» в межах одного сорту може свідчити про ймо-
вірну наявність чужорідного генетичного матеріалу. Як буде в подальшому продемонстровано,
поліморфізм за інтронами β-тубуліна більше характерний для перехреснозапильних рослин, хоча
і у пшениці та ячменю він також не виключений за умов порівняння різних сортів.
Якщо аналізувати перехреснозапильні рослини, то тут спостерігається дещо інша картина.
Наприклад, у Pinus mugo вдалося виявити три амплікона (210 п.н., 300 п.н., 340 п.н.), що відпо-
відають інтронам тубулінів, а у Pinus sylvestris таких ампліконів виявилося лише два (300 п.н.,
340 п.н.). У Pinus sylvestris був відсутній амплікон довжиною 210 п.н. (див. рис. 2).
Як видно з рисунку 2 досить чітко проявляється різниця між Pinus mugo та P. sylvestris
за спектрами інтронів β-тубуліна. Не виключено, що цю властивість можна було б використати
для дифференціації цих двох видів, а також для вивчення процесів гібридизації між ними.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11154
Рис. 1. Електрофореграма інтронів β-тубуліна у сортів ячменю та пшениці.
Зразки 1–5, 7 – сорти ячменю (Султан, Бадьорий, Сталкер, Гамбрінус, Джерело, Звершення); 6 – контроль
(без додавання ДНК); 8 – ДНК-маркер – (O’GeneRuler™ 100 bp Plus DNA Ladder); 9 – 13 – сорти пшениці
(Ліана, Селянка, Дюк, Жайвір, Гурт СГІ)
Рис. 2. Електрофореграма інтронів
β-тубуліна у Pinus mugo Turra (зразки 2, 4)
та P. sylvestris L. (зразки 6,8);
1 – ДНК-маркер – (GeneRuler™ 100 bp DNA Ladder)
Схожий спектр інтронів тубулінів спостерігається у Picea abies (див. рис. 3). Візуалізується
три доситьі чітких зони – 210 п.н., 300 п.н. та 350 п.н. Найбільш вдалим ТВР аналіз може вияви-
тися у дослідженні генетичного різноманіття та філогенетичних взаємовідносин у перехресноза-
пильних покритонасінних рослин. В якості прикладу можна навести ТВР спектри двох видів де-
ревію Achillea leptophilla та A. glaberrima. Як видно з рисунка 4, на електрофореграмі спостеріга-
ється досить значна кількість ампліконів задовільної якості (120 п.н., 160 п.н., 210 п.н., 230 п.н.,
480 п.н., 550 п.н., 700 та 720 п.н., 1000 та 1200 п.н.), які можна використовувати у аналізі. До
речі, у обох видів вдалося виявити внутрішньовидовий поліморфізм за деякими з них, а саме:
230 п.н. – у A. leptophilla, 480 п.н., 550 п.н., 700 та 720 п.н., 1000 та 1200 п.н. – у A. glaberrima та
A. leptophilla (рис. 4).
Слід зазначити, що, наприклад, під час дослідження різних культиварів Brassica napus L.
var. napus завдяки ТВР було виявлено 13 поліморфних зон в інтервалі (205 – 275 п.н.). Встанов-
лено чіткий збіг між специфічними смугами (зонами) та певними індивідами культиварів [4].
Досліджуючи ТВР у Coffea arabica L., C. eugenioides S.Moore та C. canephora Pierre ex A.Froehner
за допомогою ТВР вдалося виявити внутрішньовидовий поліморфізм у C. canephora, тоді як
він був відсутній у C. arabica. В цілому для цих трьох видів було виявлено 7 смуг у діапазоні
587 – 1000 п.н. ТВР метод дозволив чітко диференціювати всі три види, а також підтвердити
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 155
Рис. 4. Електрофореграма інтронів
β-тубуліна у двох видів роду Achillea L.
Зразки 1–3 – Achillea glaberrima Klokov;
4 – зразок без додавання ДНК (контроль);
зразки 5–13 – Achillea leptophilla M. Bieb.;
14 – ДНК-маркер – (O’GeneRuler™ 100 bp
Plus DNA Ladder)
Рис. 3. Електрофореграма інтронів β-тубуліна
у Picea abies L. Karst. (зразки 1, 3);
5 – ДНК-маркер – (GeneRuler™ 100 bp DNA Ladder)
гіпотезу, що C. eugenoides є одним з прабатьків C. arabica [4]. Проведений кластерний аналіз
на базі ТВР у Rosa ssp. продемонстрував узгодженість результатів досліджень з напрямками се-
лекційних програм для 20 різних різновидів Rosa, які мали різні властивості і були виведені
для різних цілей [6].
Заключення
За результатами проведених досліджень, можна з впевненістю говорити про непогану дифе-
ренціюючу спроможність методу поліморфізму довжини інтронів і про можливість його вико-
ристання у генетичних дослідженнях перехреснозапильних видів рослин, зокрема популяційно-
генетичного та філогенетичного спрямування. Менш доцільним є використання цього методу
у дослідженнях самозапильних рослин, хоча, враховуючи простоту методу, він може бути вико-
ристаний як додатковий засіб для «насичення» об’єкта генетичними маркерами.
1. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях / Юрий Петрович Алтухов. – М.: Академкнига,
2003. – 432 с.
2. Алтухов Ю.П. Динамика популяционных генофондов при антропогенных воздействиях / под ред.
Ю.П. Алтухова. – М.: Наука, 2004. – 622 с.
3. Коршиков И.И. Популяционно-генетические проблемы дендротехногенной интродукции (на примере
сосны крымской) / И.И. Коршиков, Н.С. Терлыга, С.А. Бычков. – Донецк: ООО «Лебедь». – 2002. –
328 с.
4. Bardini M. Tubulin-based polymorphism (TBP): a new tool, based on functionally relevant sequences, to
assess genetic diversity in plant species/ M. Bardini, D. Lee, P. Donini [еt al.] // Genome. – 2004. – Vol. 47. –
P. 281 – 291.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11156
5. Blume Ya. Plant tubulin phosphorylation / Ya. Blume // The plant cytoskeleton: key tool for agro-
biotechnology, [Eds. Ya. Blume, W. Baird, A. Yemets and D. Breviario]. – Berlin; Heidelberg; NY: Springer-
Verlag. – 2008. – P. 145 – 159.
6. Braglia L. cTBP: A successful intron length polymorphism (ILP)-based genotyping method targeted to well
defined experimental needs / L. Braglia, A. Manca, F. Mastromauro, D. Breviario // Diversity. – 2010. –
Vol. 2. – P. 572 – 585.
7. Breviario D. High polymorphism and resolution in targeted fingerprinting with combined b-tubulin introns/
D. Breviario, W. V. Baird, S. Sangoi [еt al.] // Mol. Breeding. – 2007. – Vol. 20. – P. 249 – 259.
8. Lagudah E.S. Gene-specific markers for the wheat gene Lr34/Yr18/Pm38 which confers resistance to multiple
fungal pathogens / E. S. Lagudah, S. G. Krattinger, S. Herrera-Foessel [et al.] // Theor. Appl. Genetics. – 2009.
– Vol. 119, № 5. – P. 889 – 898.
9. Li Y.-C. Microsatellites: genomic distribution, putative functions and mutational mechanisms: a review /
Y.-C. Li, A.B. Korol, T. Fahima [et al.] // Molecular Ecology. – 2002. – Vol. 11. – Р. 2453–2465.
10. Liaud M.-F. The β-tubulin gene family of pea: primary structures, genomic organization and intron-
dependent evolution of genes / M.-F. Liaud, H. Brinkmann, R. Cerff // Plant Mol. Biol. – 1992.– Vol. 18. –
P. 639 – 651.
11. McKean P. G. The extended tubulin superfamily / P.G. McKean, S. Vaughan, K. Gull // Journal of Cell Science. –
2001. – Vol. 114. – P. 2723 – 2733.
12. Nogales E. Structural insights in to microtubule function / E. Nogales // Annu. Rev. Biochem. – 2000. – Vol. 69. –
P. 277 – 302.
13. Peter N. Signaling to the microtubular cytoskeleton in plants / N. Peter // Int. Rev Cytol. – 1998. – Vol. 184. –
P. 33 – 80.
14. Rahman M. H. Optimization of PCR protocol in microsatellite analysis with silver and SYBR stains /
M.H. Rahman, B. Jaquish, P.D. Khasa // Plant Molecular Biology Reporter. – 2000. – Vol. 18. – P. 339 – 348.
15. Smith P.H. STS markers for the wheat yellow rust resistance gene Yr5 suggest a NBS–LRR-type resistance
gene cluster / P.H. Smith, J. Hadfield, N.J. Hart [et al.] // Genome. – 2007. – Vol. 50. – P. 259 – 265.
16. Yemets A. Does tubulin phosphorylation correlate with cell death in plant cells? / A. Yemets, Y. Sheremet,
Ya. Blume // BMC Plant Biology. – 2005. – Vol. 5, № 36 – P. 1–3.
Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України Надійшла 25.08.2011
УДК 575.2:577.2
ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНОЇ МІНЛИВОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ РОСЛИН
ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІЗУ ПОЛІМОРФІЗМУ ІНТРОНІВ ГЕНІВ β-ТУБУЛІНА
Я.В. Пірко
Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України
Описано нову маркерну систему, що базується на поліморфізмі першого інтрона генів β-тубуліна. Роз-
глядається використання її для характеристики генетичного поліморфізму деяких видів рослин, описа-
но умови проведення експерименту та електрофоретичні спектри. Встановлено, що кількість ампліконів,
які відповідають першому інтрону β-тубуліна, може варіювати в досить широких межах. Показано вико-
ристання цієї системи для перехреснозапильних та самозапильних видів рослин.
UDC 575.2:577.2
STUDYING OF GENETIC DIVERSITY DIFFERENT SPECIES OF PLANTS
BY ANALYZING POLYMORPHISM OF INTRONS OF β-TUBULIN GENES
Ya. V. Pirko
Institute of food biotechnology and genomics NAS of Ukraine
The new marker system based on the first intron polymorphism of β-tubulin genes is represented. The conditions
of the experiment, electrophoretic data and genetic polymorphism of some species of plants with using this system
are described. It was found that the number of the amplicons that correspond to the first intron of β-tubulin can be
varying quite widely. The using of this system for cross-polinated and self-polinated plants species was shown.
|