Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя
Методами модельних експериментів досліджували можливість використання водогінної води; 0,002 Н розчин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати наступну сх...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67427 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя / В.М. Савосько // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 43-48. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860069874493030400 |
|---|---|
| author | Савосько, В.М. |
| author_facet | Савосько, В.М. |
| citation_txt | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя / В.М. Савосько // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 43-48. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Методами модельних експериментів досліджували можливість використання водогінної води; 0,002 Н розчин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати наступну схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації.
We have investigated by methods of model experiments the potential use of water supply; 0.001 H solution of complexone III (versene); 0.001% solution of humates; simple superphosphate and chalk for detoxification of the mine tailings substrates. It has been found that the following practical scheme of a previous chemical detoxification of mine tailings substrates should be used: application of chalk at a dose of 3 tons of individual weight per 1 ha at 18 days of incubation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:09:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 43
УДК 502.22:504.54.062.4+631.427.3(477.63)
В.М. Савосько
ХІМІЧНА ДЕТОКСИКАЦІЯ СУБСТРАТІВ
ШАХТНОГО ХВОСТОСХОВИЩА КРИВОРІЖЖЯ
хімічна детоксикація, хвостосховища, техногенні едафотопи, Криворіжжя
Вступ
Інтенсивний розвиток гірничорудної промисловості у другій половині ХХ сторіччя зумовив
утворення величезних площ порушених земель, які чинять потужний негативний вплив на стан
довкілля індустріальних регіонів [2, 3, 10, 12]. Однак широкомасштабна оптимізація таких зе-
мель за рахунок проведення повноцінної рекультивації гальмується фінансовими (брак коштів)
та організаційними (відсутність достатньої кількості пухких гірських порід та гумусовмісних
ґрунтів) причинами. Також слід відзначити, що за сучасними тенденціями окремі різновиди по-
рушених земель, зокрема хвостосховища, слід розглядати як перспективні техногенні родовища.
Тому при їх рекультивації вкрай недоцільно нанесення гірських порід та ґрунту [10, 12].
У зв’язку з цим дуже актуальним при рекультивації хвостосховищ є створення рослинного
покриву безпосередньо на їхніх субстратах [5, 6, 11]. Однак вони характеризуються дуже неспри-
ятливими фізико-хімічними властивостями та негативно впливають на ріст та розвиток рослин
[14, 15]. Тому так перспективна розробка інноваційних технологій попередньої детоксикації суб-
стратів порушених земель.
Проблема хімічної детоксикації забруднених земель неодноразово ставала темою наукових
публікацій, де проаналізовані різноманітні технології оздоровлення забруднених територій за-
лежно від якісних та кількісних характеристик забруднень, фізико-географічних особливостей
місцевості та організаційно-економічних можливостей [1, 4, 7, 9]. Однак, незважаючи на це, один
важливий аспект оздоровлення забруднених земель залишився поза увагою наукової спільноти.
Так, у більшості випадків дослідники вивчали забруднення та санацію переважно природних
ґрунтів, тоді як проблема детоксикації техногенних субстратів порушених земель практично не
відображена у наукових публікаціях.
Важливим питанням детоксикації забруднених ґрунтів і техногенних субстратів є обґрун-
тування вибору ефективних меліорантів залежно від їхньої екологічної безпеки, технологічної
ефективності та економічної рентабельності [4, 13, 16]. У лабораторних та польових умовах було
перевірено доцільність використання близько ста різноманітних за фізичним станом, походжен-
ням, складом та ефектом дії речовин. Проте на сьогодні немає однозначної відповіді щодо без-
альтернативного використання того чи іншого меліоранту.
Останнім часом для оцінювання успішності детоксикації ґрунтів та техногенних субстратів
перспективним вважається використання методів прямого фітотестування [1, 2, 9, 16]. В якості
тест-об’єктів застосовують низку видів судинних рослин, зокрема й люцерну посівну. На нашу
думку, цей вид є актуальним для прямого фітотестування, так як він рекомендується для створен-
ня стійких культурфітоценозів в умовах техногенних ландшафтів [3, 6, 11]. Тому використання
люцерни посівної в якості тест-об’єкта дасть змогу значно прискорити перехід від лабораторних
досліджень до польових, а в подальшому до практичних природоохоронних технологій.
Серед територій порушених земель Криворіжжя особливе місце, з наукової точки зору,
займають шахтні хвостосховища. Вони були збудовані майже при кожному руднику у 50–60-их
роках минулого століття, а на початку 70–их років були залишені без використання [10, 12].
Тому наразі шахтні хвостосховища Криворіжжя являють собою унікальні наукові полігони, на
яких розробляються інноваційні технології оптимізації порушених земель.
© В.М. Савосько
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 1244
Мета роботи
Мета роботи – встановити за допомогою методів фітотестування ефективність хімічної де-
токсикації субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя та намітити перспективи її подаль-
шого використання при оптимізації порушених земель.
Об’єкт та методи дослідження
Об’єктами дослідження були обрані субстрати хвостосховища шахти ім. Артема-2 на Криво-
ріжжі. Зразки відбирали методом конверту з поверхневого шару 0–20 см на ділянках з типовими
еколого-едафічними умовами. Субстрати хвостосховища характеризуються [15]: відсутністю гу-
мусового шару; лужною реакцією (рНН2О – 7,5–9,2; рНKCl – 7,6–8,6) та несформованістю ґрунтово-
го вбірного комплексу (сума обмінних основ – 2–8 мг.–екв./100 г ґрунту).
Хімічну детоксикацію субстратів шахтного хвостосховища проводили в умовах модельно-
го експерименту за наступною програмою: 1) внесення меліоранту, 2) інкубація, 3) оцінка фі-
тотоксичності. В якості хімічних меліорантів були використані: 1) розчини: а) водогінна вода
(10, 20, 30 м3/га), б) 0,002 Н Трилон Б (10, 20, 30 м3/га), в) 0,001 % гуматів (10, 20, 30 м3/га);
2) суміші: а) простий суперфосфат (50, 10, 150 кг діючої речовини на 1 га, б) крейда (1, 3, 5 тон
фізичної маси на 1 га).
Після внесення меліоранту та ретельного перемішування зразки субстрату залишали у лабо-
раторних умовах відповідно на 9, 18, та 29 днів. В якості контролю використовували зразки суб-
стратів, які зрошували водою до рівня повної польової вологості та залишали на час інкубації.
Оцінювання токсичності субстратів проводили методом прямого фітотестування. Для цьо-
го зразки переносили у чашки Петрі, змочували дистильованою водою до отримання «водного
дзеркала» та накривали фільтрувальним папером. Як тест-об’єкт використовували люцерну по-
сівну – Medicаgo sаtiva L. ‘Надія’. Насіння попередньо замочували при температурі +27...+28○C.
У подальшому проростки переносили на фільтрувальний папір та вирощували при природному
рівні освітленості і температурі +25○С. На сьому добу вимірювали приріст головного кореня.
На основі отриманих результатів розраховували кореневий індекс (КІ) [17] та проводили ста-
тистичну обробку даних на 95% рівні значимості [8].
Результати досліджень та їх обговорення
Детоксикація розчинними формами меліорантів. Серед заходів оптимізації забруднених зе-
мель промивання водою окремих ділянок вважається технологічно найпростішим заходом, який
з цього приводу має найдовшу історію застосування [1, 4, 13]. На думку експертів, вода розчиняє
хімічні сполуки токсичних елементів та вилуговує їх за межі кореневмісного шару, зумовлюючи
таким чином детоксикацію ґрунтів [4].
Отримані у результаті модельних дослідів дані свідчать про позитивний вплив водогінної
води на ефективність детоксикації субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя (табл. 1).
Проте у більшості випадків, за відсутності статистично достовірної відмінності експерименталь-
них даних від даних контролю, можна стверджувати лише про наявність тенденції. Виключення
з цього становлять варіанти досліду з максимальним терміном інкубації меліоранту (29 днів),
а також середнім терміном інкубації (18 днів) та максимальною дозою внесення меліоранту
(30 м3/га), де спостерігається достовірне зменшення фітотоксичності субстратів. Про зазначе-
ну закономірність також свідчать максимальні для водогінної води значення кореневих індексів
(див. табл. 1).
Аналіз експериментальних даних показує, що між ефектом детоксикації, з одного боку, та
дозою внесення меліоранту і терміном інкубації, з іншого боку, існує чітка залежність. Отримані
коефіцієнти кореляції підтверджують цю думку та вказують на наявність прямого та сильно-
го зв’язку. Тому в подальшому, використовуючи кореляційно-регресійні прогнозні розрахунки,
можна запропонувати найбільш ефективну технологію детоксикації субстратів шахтних хвосто-
сховищ шляхом промивання водогінною водою їхнього кореневмісного шару.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 45
Таблиця 1. Вплив розчинних меліорантів на фітотоксичність субстратів шахтного хвостосховища
Криворіжжя
Варіант досліду
Показники тест-об’єкта**
довжина
головного кореня
на 9-й день, мм КІ
довжина
головного кореня
на 18-й день, мм КІ
довжина
головного кореня
на 29-й день, мм КІ
M±m M±m M± m
водогінна вода
контроль 25,60±1,30 – 25,88±1,51 – 25,20±0,89 –
10 м3/га 27,00±1,30 1,05 26,79±1,14 1,04 28,90±1,24* 1,15
20 м3/га 27,10±1,40 1,06 27,48±1,09 1,06 28,60±1,34* 1,13
30 м3/га 27,20±1,39 1,06 29,79±1,78* 1,15 29,30±1,04* 1,04
0,002 Н розчин Трилону Б
контроль 25,60±1,30 – 25,88±1,51 – 25,20±0,89 –
10 м3/га 15,20±0,91* 0,59 17,76±0,67* 0,69 19,30±0,65* 0,77
20 м3/га 14,12±0,83* 0,55 17,55±0,71* 0,68 16,30±0,68* 0,65
30 м3/га 12,70±0,72* 0,50 14,67±0,56* 0,57 12,90±0,43* 0,51
0,001 % розчин гуматів
контроль 25,60±1,30 – 25,88±1,51 – 25,20±0,89 –
10 м3/га 26,30±1,41 1,03 26,52±1,22 1,02 25,90±0,38 1,03
20 м3/га 29,12±1,14* 1,14 29,15±0,52* 1,13 27,80±0,89* 1,10
30 м3/га 28,43±1,23 1,11 25,70±0,88 0,99 26,70±0,72 1,06
П р и м і т к и: тут и в табл.2: M±m – середнє арифметичне значення ± похибка; КІ – кореневий індекс.
* – відмінність з контролем статистично значима (Р<0,05); **–тест-об’єкт – проростки Medicago sativa L.
‘Надія’.
За сучасними уявленнями, Трилон Б (Комплексон ІІІ, EDTA) – це унікальна хімічна речови-
на, яка за рахунок утворення хелатних зв’язків здатна вилучати з розчинів певні хімічні елементи,
зумовлюючи таким чином протекторний ефект та детоксикацію довкілля [4, 7, 16].
Модельними дослідами доведено, що промивання зразків субстратів шахтного хвостосхо-
вища 0,002 Н розчином Трилону Б значно посилює фітотоксичність цих зразків. Так, для всіх
варіантів досліду (за терміном інкубації та дозою меліоранту) встановлено статистично досто-
вірне пригнічення приросту головного кореня тест-об’єкта (див. табл. 1). Наведену думку також
підтверджують мінімальні чисельні значення кореневих індексів.
Отримані результати посилення фітотоксичності субстратів шахтного хвостосховища після
промивання розчином Трилону Б можна пояснити наступним чином. Потрапивши до розчинів
субстратів, Трилон Б починає активно взаємодіяти з хімічними елементами твердої фази та коло-
їдних часток. Внаслідок цього потенційно фітотоксичні хімічні елементи (ймовірно це лужно-
земельні елементи та важкі метали) стають більш мобільними, зумовлюючи таким чином збіль-
шення рівнів фітотоксичності субстратів. Також можна припустити, що утворення хелатних спо-
лук хімічних елементів з Трилоном Б посилює їх надходження до кореневої системи тест-рослин,
що також зменшує ефект детоксикації субстратів.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 1246
Численні дослідження неодноразово підтверджували потужний протекторний ефект природ-
них та штучно отриманих гумусових сполук [4, 13, 16]. Тому цілком закономірно, що промивання
субстратів шахтного хвостосховища 0,001 % розчином гуматів зменшує їхню фітотоксичність
(див. табл. 1). Проте статистично достовірний ефект детоксикації був виявлений лише для окре-
мих варіантів досліду: середня доза внесення меліоранту (20 м3/га) для всіх термінів інкубації.
Приріст головного кореня у відзначених варіантах збільшився порівняно з контролем на 11– 14 %.
Також слід відзначити, що ефект детоксикації характеризується зворотним напрямком зв’язку
з терміном інкубації. Максимальні його значення було виявлено при мінімальній інкубації 9 днів
(КІ=1,14). Після самої довшої інкубації зразків ефект детоксикації був найменший (КІ=1,10).
Детоксикація твердими формами меліорантів. Відповідно до уявлень сучасної агрохімії,
суперфосфат вважається мінеральним добривом, що поповнює вміст фосфору в ґрунтах. Однак
останнім часом була підтверджена здатність суперфосфату утворювати малорозчинні сполуки
з певними хімічними елементами: важкими металами та лужноземельними елементами [4, 16].
Тому вважається перспективним використовувати суперфосфат і в якості хімічного меліоранту
з метою санації забруднених територій.
Аналіз експериментальних даних показує, що застосування суперфосфату характеризується
різноманітним впливом на зміну фітотоксичності субстратів шахтного хвостосховища (табл. 2).
Так, при мінімальній інкубації (9 днів) виявлено статистично достовірне пригнічення росту го-
ловного кореня тест-рослини у варіантах досліду з середньою (100 кг д. р./га) та максимальною
дозами меліоранту (150 кг д. р./га). Про зазначену закономірність також свідчать чисельні зна-
чення КІ, які знаходяться у межах 0,84–0,86. Максимальний термін інкубації (29 днів) меліо-
ранту при мінімальній дозі (50 кг д. р. / га) зумовлює зменшення рівнів фітотоксичності зразків
субстрату – КІ=1,25.
Таблиця 2. Вплив твердих меліорантів на фітотоксичність субстратів шахтного хвостосховища
Криворіжжя
Варіант досліду
Показники тест об’єкта**
довжина
головного кореня
на 9-й день, мм КІ
довжина
головного кореня
на 18-й день , мм КІ
довжина
головного кореня
на 29-й день, мм КІ
M±m M±m M±m
суперфосфат
контроль 25,60±1,30 – 25,88±1,51 – 25,20±0,89 –
50 кг д. р. / га 26,80±1,40 1,05 27,15±0,94 1,05 31,61±0,72* 1,25
100 кг д. р./га 21,61±1,11* 0,84 25,91±1,06 1,01 24,92±0,71 0,99
150 кг д. р./га 22,14±1,10* 0,86 23,30±1,15 0,91 23,21±0,66 0,92
крейда
контроль 25,60±1,30 – 25,88±1,51 – 25,20±0,89 –
1 т ф. м. /га 30,21±1,20* 1,18 30,64±1,36* 1,18 29,01±1,25* 1,15
3 т ф. м. /га 31,92±1,12* 1,25 31,67±1,32* 1,22 30,11±1,14* 1,14
5 т ф. м. /га 29,52±1,40* 1,15 31,33±1,06* 1,21 29,52±1,31* 1,31
П р и м і т к и: *статистично достовірна різниця відносно контролю за Р<0,05; **тест-об’єкт – Medicago
sativa L. ‘Надія’; д. р. – діюча речовина,; ф. м. – фізична маса (тут та по тексту).
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 47
У інших варіантах модельного досліду приріст головного кореня тест-рослини знаходиться
на рівні контрольних значень. Виявлені факти дещо парадоксальні, тому потребують додаткового
осмислення та перевірки.
Крейда здавна та регулярно використовується під час хімічної меліорації кислих ґрунтів.
Протягом останніх 25 років вона, завдяки утворенню малорозчинних сполук (карбонатів важких
металів), також знайшла застосування для детоксикації забруднених земель [4, 7, 13].
Наведені в таблиці 2 дані досліду дозволяють стверджувати, що застосування крейди, як
хімічного меліоранту, дуже перспективно. Так, у всіх варіантах досліду (за терміном інкубації
та дозою меліоранту) без виключення виявлено статистично достовірний позитивний ефект
детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Також слід відзначити, що середня доза ме-
ліоранту (3 т/га) характеризується максимальними приростами головного кореня тест-рослини
(КІ=1,19–1,25), що було виявлено для всіх термінів (9, 18 та 29 днів).
Заключення
Найбільший позитивний ефект хімічної детоксикації субстратів шахтного хвостосховища
було встановлено для таких варіантів застосування меліорантів: внесення крейди (3 т ф. м./га,
18 днів інкубації, 5 т ф. м./га, 29 днів інкубації), внесення суперфосфату (50 кг д. р. / га,
29 днів інкубації), промивання водогінною водою (30 м3/га, 29 днів інкубації). З урахуванням
організаційно-економічних передумов, для практичного застосування можна рекомендувати таку
схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди
у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації.
Отримані результати можуть бути використані при проведенні попередньої детоксикації тех-
ногенних субстратів порушених земель. У майбутньому доцільно провести дослідження з де-
токсикації субстратів шахтних хвостосховищ безпосередньо у польових умовах (in situ). Також
доцільно звернути увагу на комбіноване застосування розчинних та твердих форм меліорантів.
1. Аблаева Л.А. Перспективные направления использования природных глин для очистки урбанизированных
территорий / Л.А. Аблаева, Е.А. Борисовская // Доп. Нацiональної академiї наук України. – 2011. –
№ 3. – С. 187–190.
2. Глухов А.З. Растения в антропогенно трансформированной среде / А. З. Глухов, А. И. Хархота //
Промышленная ботаника. – 2001. – Вып. 1. – С. 5–10.
3. Глухов О.З. Стратегії популяцій рослин у техногенних екосистемах / О.З. Глухов, Г.І. Хархота, С.І. Про-
хорова, І.В. Агурова // Промышленная ботаника. – 2011. – Вып. 11. – С. 3–13.
4. Егорова Е.В. Эколого-биологическая оценка мелиорантов для детоксикации почв, загрязненных
тяжелыми металлами / Е.В. Егорова // Проблемы агрохимии и экологии. – 2010. – № 1. – С. 55–62.
5. Жуков С.П. Регульована рекультивація промислово порушених територій / С.П. Жуков // Промышленная
ботаника. – 2010. – Вып. 10. – С. 11–15.
6. Зубова Л.Г. Теоретичні і прикладні основи відновлення техногенних ландшафтів до рівня природних
(на прикладі териконових ландшафтів Донбасу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн.
наук: спец. 21.06.01 «Екологічна безпека» / Л.Г. Зубова. – Дніпропетровськ, 2004. – 32 с.
7. Кузьмич М.А. Влияние известкования на поступление ТМ в растения / М.А. Кузьмич, Г.А. Графская,
Н.В. Хостанцева // Агрохимический вестник. – 2000. – № 5. – С. 28–29.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. – М.: Высш. шк., 1990. – 352 с.
9. Лысенко Л.Л Электрохимическея детоксикация почв и перспективы ее развития / Л.Л. Лысенко,
М.И. Пономарев, Б.Ю. Корнилович и др. // Экотехнологии и ресурсосбережения. – 2001. – № 3. –
С. 49–52.
10. Лысый А.Е. Экологические и социальные проблемы и пути оздоровления крупного промышленного
региона (на примере Криворожского железорудного бассейна) / А.Е. Лысый, С.А. Рыженко, И.П. Козя-
тин. – Кривой Рог: Этюд Сервис, 2007. – 428 с.
11. Мазур А.Е. Создание травянистых фитоценозов на эдафотопах отвалов угольных шахт Донбасса: авто-
реф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 «Экология» / А.Е. Мазур. – Днепро-
петровск, 1981. – 26 с.
12. Малахов І.М. Техногенез у геологічному середовищі / І.М. Малахов. – Кривий Ріг: Октант-Принт, 2003.
– 252 с.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 1248
13. Минкина Т.М. Влияние различных мелиорантов на подвижность цинка и свинца в загрязненном черно-
земе / Т.М. Минкина [и др.] // Агрохимия. – 2007. – № 10. – С. 67–75.
14. Савосько В.М. Оцінка фітотоксичності субстратів шахтних хвостосховищ Криворіжжя / В.М. Савосько
// Промышленная ботаника. – 2011. – Вып. 11. – С. 19–25.
15. Cавосько В.М. Физико-химические свойства субстратов шахтных хвостохранилищ Кривбасса /
В.М. Савосько, М.А. Невядомский, П.Ю. Кудрявая // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя:
Вид-во Запоріж. нац. ун-ту, 2010. – Вип. 15, № 1. – С. 88–97.
16. Харитонов М.М. Ефективність детоксикації забруднених важкими металами ґрунтів за допомогою мі-
нералів / М.М. Харитонов // Вісник Дніпропетровського державного агарного університету. – 2004 .
№ 2. – С. 32.
17. Wilkins D.A. The measurement of tolerance to edaphic factors by means of root growth / D.A. Wilkins //
New Phytol. – 1978. – Vol. 80, № 3. – P. 623–633.
Криворізький педагогічний інститут
ДВНЗ «Криворізький національний університет» Надійшла 09.08.2012
УДК 502.22:504.54.062.4+631.427.3(477.63)
ХІМІЧНА ДЕТОКСИКАЦІЯ СУБСТРАТІВ ШАХТНОГО ХВОСТОСХОВИЩА КРИВОРІЖЖЯ
В.М. Савосько
Криворізький педагогічний інститут
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Методами модельних експериментів досліджували можливість використання водогінної води; 0,002 Н
роз чин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстра-
тів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати
наступну схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди
у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації.
UDC 502.22:504.54.062.4+631.427.3(477.63)
CHEMICAL DETOXICATION OF MINE TAILINGS SUBSTRATES IN KRYVYI RIH
ORE MINING REGION
V.M. Savosko
Kryvyi Rih Pedagogical Institute
SНEI ‘National University of Kryvyi Rih’
We have investigated by methods of model experiments the potential use of water supply; 0.001 H solution of
complexone III (versene); 0.001% solution of humates; simple superphosphate and chalk for detoxification of the
mine tailings substrates. It has been found that the following practical scheme of a previous chemical detoxification
of mine tailings substrates should be used: application of chalk at a dose of 3 tons of individual weight per 1 ha at
18 days of incubation.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67427 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:09:50Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Савосько, В.М. 2014-09-06T10:48:16Z 2014-09-06T10:48:16Z 2012 Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя / В.М. Савосько // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 43-48. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67427 502.22:504.54.062.4+631.427.3(477.63) Методами модельних експериментів досліджували можливість використання водогінної води; 0,002 Н розчин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати наступну схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації. We have investigated by methods of model experiments the potential use of water supply; 0.001 H solution of complexone III (versene); 0.001% solution of humates; simple superphosphate and chalk for detoxification of the mine tailings substrates. It has been found that the following practical scheme of a previous chemical detoxification of mine tailings substrates should be used: application of chalk at a dose of 3 tons of individual weight per 1 ha at 18 days of incubation. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Фитоэкологические исследования Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя Химическая детоксикация субстратов шахтного хвостохранилища Криворожья Chemical detoxication of mine tailings substrates in Kryvyi Rih ore mining region Article published earlier |
| spellingShingle | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя Савосько, В.М. Фитоэкологические исследования |
| title | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя |
| title_alt | Химическая детоксикация субстратов шахтного хвостохранилища Криворожья Chemical detoxication of mine tailings substrates in Kryvyi Rih ore mining region |
| title_full | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя |
| title_fullStr | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя |
| title_full_unstemmed | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя |
| title_short | Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя |
| title_sort | хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища криворіжжя |
| topic | Фитоэкологические исследования |
| topic_facet | Фитоэкологические исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67427 |
| work_keys_str_mv | AT savosʹkovm hímíčnadetoksikacíâsubstratívšahtnogohvostoshoviŝakrivorížžâ AT savosʹkovm himičeskaâdetoksikaciâsubstratovšahtnogohvostohraniliŝakrivorožʹâ AT savosʹkovm chemicaldetoxicationofminetailingssubstratesinkryvyirihoreminingregion |