Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України
Виявлено запаси енергії у різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Показано, що енергетичний потенціал надземної маси залежить від типу лук, погодних умов. Встановлено, що накопичення енергії у сіні був вище при зменшенні господарського навантаження, тобто введення певного ре...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67450 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України / Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 177-183. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859653526827827200 |
|---|---|
| author | Орлова, Л.Д. |
| author_facet | Орлова, Л.Д. |
| citation_txt | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України / Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 177-183. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Виявлено запаси енергії у різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Показано, що енергетичний потенціал надземної маси залежить від типу лук, погодних умов. Встановлено, що накопичення енергії у сіні був вище при зменшенні господарського навантаження, тобто введення певного режиму охорони.
The energy stores in different types of meadow phytocenoses of the Left Bank Forest steppe area of Ukraine have been found. This study has shown that the energy potential of aboveground mass was dependent on the type of meadows, weather conditions. It has been determined that the accumulation of energy in the hay was higher while economic loading was reduced, i.e. a certain protection regime was introduced.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:36:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 177
УДК 631.4(292.485)(477.5)
Л.Д. Орлова
ЗАПАС ЕНЕРГІЇ У НАДЗЕМНІЙ ЧАСТИНІ ЛУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ
ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
енергія, запас, лучні фітоценози, Лівобережний Лісостеп України
Вступ
Енергетичні характеристики є тим містком, який дозволяє оцінити біологічні процеси у фі-
зичних одиницях і відобразити характер ентропії біологічних систем [11].
На сьогодні відомі і описані загальні закономірності енергетики екосистем, механізм пере-
творення енергії. Розроблена відповідна методика її оцінки в різних складових [6, 8]. Разом з тим,
конкретні енергетичні показники відповідно до структур екосистеми, залежність їх від певних
чинників потребують досліджень на широкому і різноманітному матеріалі.
Я. Дідух і Г. Лисенко [9] детально проаналізували проблеми термодинамічного оцінювання
структури та організації екосистем. Вони запропонували парадигму самоорганізації систем, яка
ґрунтується на основі законів термодинаміки, синергетики і дає можливість оцінити такі харак-
теристики, як енергетична ємність, організація, стійкість і розвиток екосистем. Кількісною озна-
кою їх є енергетичні показники.
Одним із головних завдань з’ясування продуктивності фітоценозів є вивчення в них процесів
наростання і накопичення рослинної маси та, відповідно, запасів енергії. Показники енергії, які
Ю. Одум влучно назвав «екологічною валютою», лежать в основі структурно–функціональних
параметрів, є мірилом ефективності різних процесів функціонування як екосистем в цілому, так
і окремих їхніх блоків [8, 17]. Оцінка енергетичного потенціалу, запасів і потоків енергії дає
можливість вийти на регулювання, оптимальне використання їх та ін. Запаси і потоки енергії
ґрунтуються на складних процесах, які відбуваються у природі та, в остаточному підсумку, забез-
печують кругообіг усіх речовин, функціонування усіх екосистем, життя на нашій планеті [4].
Велика увага в екосистемах на різних рівнях приділяється з’ясуванню механізмів перетво-
рення енергії, порушенню енергетичного балансу природних типів фітоценозів, які зазнають ан-
тропогенного навантаження та змін у зв’язку зі всебічною життєдіяльністю біосфери та її склад-
ників, особливо рослинного компоненту, тощо [28–31].
Лучні фітоценози Лівобережного Лісостепу України дуже неоднорідні як за характером гео-
морфологічної та ґрунтової приуроченості, так і за водним та повітряним режимами, флористич-
ною різноманітністю та продуктивністю. Тому до розробки прогнозу їх подальшої трансформації
й раціонального використання необхідно підходити диференційовано, ураховуючи всі їхні осо-
бливості, в тому числі накопичення наземної маси та її енергетичний потенціал.
Більшість природних фітоценозів, у тому числі і лучні, відносяться до замкнутих самовід-
новлювальних енергосистем. Але коли відчуження енергії більше за поступання, тоді баланс по-
токів енергії порушується і фітоценози переходять у розряд деградованих. У цілому, природні
лучні екосистеми мають більшу здатність до акумуляції природних джерел енергії, порівняно
з агроценозами. Завдяки цьому проявляється багатофункціональна їхня роль не тільки у кормови-
робництві, а і у підвищенні стійкості оточуючого середовища до антропогенного навантаження,
а також у розширеному виробництві валової енергії [12, 14–16].
Для пустищних лук Я. П. Дідух [8] наводить межі врожайності 0,1–0,9 т/га, тобто накопичен-
ня енергії 0,04×106–0,4×106 Дж/м2, для остепнених – 2–3 т/га, 3,8×106–55,9×106 Дж/м2, справжніх –
1,2–3,5 т/га, 2,3×106–6,6×106 Дж/м2, болотних – 2,5–5,0 до 15 т/га, 4,7×106–9,4×106 до 28,3×106
Дж/м2 відповідно. При сінокісному використанні автор дає показник середньої енергоємності
28,9 Дж/м2, пасовищному – 23,4 Дж/м2. У лучних угрупованнях Карпат для костричників вказується
© Л.Д. Орлова
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12178
усереднена калорійність фітомаси на рівні 4444 ккал/кг, біловусників – 4374 ккал/кг [13]. Запас
енергії, який створюється лучними травостоями Забайкалля в період максимуму їхнього нарос-
тання коливався в межах 6,9–25,6 млн ккал/га [20]. Нами з’ясовано накопичення енергії у під-
стилці суходільних та низинних лук регіону [18, 19]. Було вказано, що підстилка відіграє велику
роль у житті лучного фітоценозу, як і в інших типах біогеоценозів, зокрема лісових [1, 2, 21–24,
26–27]. Наголошено, що запаси підстилки та кількості енергії в ній може з певною вірогідністю
свідчити про накопичення надземної маси на луках.
Запаси енергії в різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України, вплив
різних факторів на цей процес – ці питання практично у літературі не висвітлено.
Мета та завдання досліджень
Основною метою нашого дослідження було визначення запасу енергії у надземній масі луч-
них травостоїв Лівобережного Лісостепу України. У завдання роботи входило встановлення кіль-
кості, динаміки енергетичного потенціалу заплавних, суходільних, низинних лук регіону та його
залежність від факторів оточуючого середовища.
Об'єкти та методи дослідження
Матеріали для дослідження взяті з різних районів Лівобережного Лісостепу України (рис. 1).
Об’єктами дослідження були пробні ділянки різних типів лучних територій Лівобережного Лісо-
степу України. Польові дослідження проводили на заплавних, суходільних і низинних луках.
Рис. 1. Схематична карта місць дослідження у вивченому регіоні
П р и м і т к и: ○ – суходільні, □ – заплавні, Δ – низинні луки; розшифровка цифрових позначень в тексті
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 179
Заплавні луки. У Полтавській обл. обстежені околиці таких населених пунктів: В. Багачан-
ський район – с. Білоцерківка (1), с. Бірки (2), с. Затон (3), с. Красногорівка (4), с. Остап’є (5);
Гадяцький район – с. Вельбівка (6), с. Веприк (7), с. Рашівка(8); Глобинський район – с. Землян-
ки (9), с. Погреби (10), с. Попівка (11), с. Яроші (12); Диканський район – с. Писаревщина (13);
Зіньківський район – смт Опішня (14); Карлівський район – смт Карлівка (15), с. Варварівка (16),
с. Климівка (17); Кобеляцький район – смт Кобеляки (18), с. Білики (19), с. Лучки (20), с. Канави
(21); Котелевський район – с. Матвіївка (22), с. Млинки (23); Лохвицький район – смт Лохвиця
(24), с. Яхники (25); Лубенський район – с. Засулля (26), с. Мгарь (27); Машівський район – с. Се-
лещина (28); Миргородський район – с. В. Обухівка (29), с. Попівка (30); Новосанжарський район –
смт Нові Санжари (31); Оржицький район – с. Чутівка (32), с. В. Селецьке (33); Пирятинський рай-
он – с. Шкурати (34), с. Дейманівка (35); Полтавський район – с. Василівка (36), с. Ковалівка (37),
с. Кованьківка (38), с. Нижні Млини (39), с. Параскавеївка (40); Решетилівський район –
смт Решетилівка (41), с. Жовтневе (42); Семенівський район – смт Семенівка (43), с. Горошино (44),
с. Калкай (45), с. Н. Александрівка (46), с. Худоліївка (47); Хорольський район – с. Бутівці (48),
с. Мусіївка (49); Чорнухінський район – с. Бубни (50), с. Скибинці (51); Чутівський район –
с. Зеленківка (52), смт Чутове (53); Шишацький район – с. Ковалівка (54); у Київській обл.: Яготин-
ський район – с. Богданівка (55), с. Олексіївка (56), с. Панфіли (57); у Сумській обл.: Роменський
район – с. Андріяшівка (58); Липоводолинський район – с. Липова Долина ( 59); у Харківській
обл.: Краснокутський район – с. Комарівка (60); Красноградський район – м. Красноград (61);
у Черкаській обл.: Чорнобаївський район – с. Мохначі (62); у Чернігівській обл.: Ічнянський
район – с. Дорогінка (63), с. Заудайка (64), с. Хаєнки (65).
Суходільні луки. У Полтавській обл. досліджені околиці таких населених пунктів: Гадяцький
район – с. Долинка (1), с. Глибока Долина (2); Глобинський район – с. Зубані (3); Гребінківський
район – с. Овсюки (4); Диканський район – смт Диканька (5), с. В. Будища (6); Зіньківский район –
с. Пишненки (7); Карлівский район – с. Максимівка (8); Лохвицький район – смт Лохвиця (9); Кобе-
ляцький район – с. Світлогірське (10); Машівський район – с. Латишівка (11), с. Кошманівка (12);
Полтавський район – с. Розсошенці (13), с. Горбанівка (14); Пирятинський район – с. Прихідь-
ки (15); Решетилівський район – с. Крахмільці (16), с. Новодиканька (17); Чутівський район –
с. Артемівка (18), с. Іскрівка (19), с. Черняхівка (20); Шишацький район – с. Чернишівка (21);
у Сумській обл.: Лебединський район – с. Великі Луки (22); Липоводолинський район – с. Кимли-
чівка (23); Роменський район – с. Андріяшівка (24); у Харківській обл.: Краснокутський район –
с. Колонтаїв (25); м. Краснокутськ (26); у Чернігівській обл.: Бахмацький район – с. Дмит-
рівка (27).
Низинні луки. У Полтавській обл. вивчені околиці таких населених пунктів: Зіньківський район –
смт Зіньків (1), с. Пеленківщина (2); Карлівський рійон – с. Коржиха (3); Кобеляцький район –
с. Іванівка (4); Козельщинський район – с. Солониця (5); Котелевський район – с. Більськ (6);
Кременчуцький район – с. Потоки (7); Миргородський район – с. Рибальське (8); Новосанжар-
ський район – с. Богданівка (9); Оржицький район – с. Нижній Іржавець (10), Плехів (11); Семенів-
ський район – смт Семенівка (12), с. Веселий Поділ (13); Чутівський район – с. Смородщина (14);
у Київській обл.: Яготинський район – с. Чорняхівка (15); у Харківській обл.: Краснокутський
район – с. Колонтаїв (16); у Чернігівській обл.: Ічнянський район – смт Ічня (17).
З метою інтерпретації продуктивності лучних рослин у різних умовах існування побудовано
клімадіаграми з використанням клімадіаграм Вальтера [32] та даних обсерваторії м. Полтава,
розташованої в районі проведення досліджень (рис. 2).
Енергетичний потенціал розраховували за формулою: Ев = 4,5 ккал/г ×М, де Ев – енергія біо-
маси, 4,5 ккал – енергія 1 г сухої речовини, М – біомаса. Формулу, запропоновану Ю. Одумом [17],
використовували з урахуванням робіт Я.П. Дідуха [5], виходячи з того, що 1 ккал = 4,19 Дж.
Результати опрацьовано методом варіаційної статистики [10].
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12180
Результати досліджень та їх обговорення
На досліджених луках запас енергії у надземній масі за усі роки вивчення знаходився в ін-
тервалі 3,2×106–17,5×106 Дж/м2. За окремими роками мали такі показники: 2008 р. – 4,7×106–
17,5×106, 2009 р. – 4,1×106–14,4×106, 2010 р. – 4,5×106–17,1, 2011 р. – 3,2×106–16,6 ×106 Дж/м2.
Межі мінімальних та максимальних значень за роками на різних луках відрізнялися. На сухо-
дільних луках мінімальні показники за роками дослідження варіювали у межах 8,4×106–15,1×106,
заплавних – 3,9×106–14,5×106, низинних – 1,2×106–6,0×106 Дж/м2, а максимальні – відповідно
0,08×106–3,1×106, 1,9×106–5,1×106, 1,8×106–5,8×106 Дж/м2.
Аналіз середнього накопичення енергії на луках (рис. 3) за окремими роками (2008–2011 рр.)
показує менші кількості її у 2009 р. Цей факт можна пояснити гіршими погодними умовами 2009 р.
(рис. 2). На клімадіаграмі 2007–2010 рр. видно, що погодні умови у ці роки були різними.
Рис. 2. Клімадіаграма співвідношення
температури та опадів у 2007–2010 рр.
за даними метеостанції м. Полтави
Рис. 3. Усереднений запас енергії
(n×106) у надземній масі на вивчених
луках за роками
Середньорічна температура у 2007–2009 рр. була приблизно однаковою, а у 2010 – вищою. Су-
марна кількість опадів виявилася подібною у 2007, 2009 рр. (650 та 684 мм). У 2008 р. їх випало
лише 502 мм, а в 2010 р. – 587 мм. Водночас, виявлено досить велику кількість опадів улітку та
восени 2007 р. і незначну – навесні 2008 р. Кліматичні показники осені, зими і весни 2008/2009
рр. значно гірші, ніж в аналогічний період 2007/2008 рр. Опади названих сезонів 2009/2010 рр.
значно вищі, ніж у попередньому році. Мінімальні кількості запасу енергії у 2009 р., очевидно,
можна пояснити меншим накопиченням надземної маси усіх типів лук при несприятливих по-
казниках осені, зими і весни 2008/2009 рр. Зокрема, опадів випало значно менше, ніж у попере-
дньому році, а у квітні 2009 р. – лише 1,1 мм.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 181
Енергетичний потенціал надземної маси на окремих типах лук за роками виявляє тенденцію,
подібну до середнього накопичення надземної маси по всіх травостоям (рис. 4). Середні кількості
енергії по роках (2008–2011 рр.) були найменшими у 2009 р. на усіх типах лучних фітоценозів.
Порівняння отриманих нами результатів із наведеними у літературі [4–9, 13, 18–20] показу-
ють співпадання як меж показників, так і середніх значень по основних типах лук.
Рис. 4. Середній запас енергії
(n×106) у надземній масі на різних
типах лук за роками
На формування травостою суттєво впливають флористичний склад і частина лук. На заплаві
найбільші запаси енергії на прирусловій і частіше на центральній частині, на суходолах – біля
основи схилу, на низинах – біля невеликих знижень.
Доведено, що вплив антропогенних факторів суттєво знижує енергозапаси систем, сприяє
переведенню енергії в теплову форму, що, як вважають багато вчених, призводить до підвищення
температури атмосфери, а в комплексі зі зміною інших кліматичних чинників – до парникового
ефекту [4, 7].
Виснаження рослинного покриву призводить до дисбалансу головних функцій екосистем,
зокрема трансформації енергії, кругообігу речовин, організованості, рівноваги, подолання ентро-
пії. Саме тому необхідно перейти до невиснажливого використання ресурсів і в основу державної
політики, поряд з іншими положеннями, покласти стан навколишнього середовища [3, 25].
У цілому запас енергії у надземній масі лучних травостоїв був вище при зменшенні госпо-
дарського навантаження, тобто введення певного режиму охорони. Таке збільшення, в залежності
від типу травостою, було на третину або в половину більше, ніж при звичайному використанні.
Висновки
Запаси енергії на досліджених лучних фітоценозах Лівобережного Лісостепу України зна-
ходилися в інтервалі 3,2×106–17,5×106 Дж/м2. У цілому накопичення енергії на заплавних луках
було більше, ніж на інших типах. Кількість енергії на луках залежить від типу лук, господарсько-
го навантаження та погодних умов.
1. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго–востока Украины / Александр Люцианович Бельгард. – К.:
Изд-во Киев. гос. ун-та, 1950. – 264 с.
2. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / Александр Люцианович Бельгард. – М.: Лесная пром-сть, 1971. –
336 с.
3. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери / Михайло Андрійович Голубець. – Львів: Поллі, 1997. – 251 с.
4. Дідух Я.П. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії / Я.П. Дідух // Вісник
НАН України. – 2009. – № 2. – С. 34–44.
5. Дідух Я.П. Еколого–енергетичні аспекти у співвідношенні лісових і степових екосистем / Я.П. Дідух //
Укр. ботан. журн. – 2005. – Т. 62, № 4. – С. 445–467.
6. Дідух Я.П. Енергетичні проблеми екосистем і забезпечення сталого розвитку України / Я.П. Дідух //
Вісник НАН України. – 2007. – № 4. – С. 3–12.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12182
7. Дідух Я.П. Динаміка запасу та енергетичного потенціалу підстилки лісових екосистем за період вегета-
ції 2007 р. / Я.П. Дідух, С. О. Гаврилов // Укр. фітоценологічний збірник. Серія С. Фітоекологія. – 2007.
– Вип. 25. – С. 19–26.
8. Дідух Я.П. Порівняльна оцінка енергетичних запасів екосистем України / Я.П. Дідух // Укр. бот. журн.
– 2007. – Т. 64, № 2. – С. 177–194.
9. Дідух Я. Проблеми термодинамічного оцінювання структури та організації екосистем / Я. Дідух,
Г. Лисенко // Вісник НАН України. – 2010. – № 5. – С. 16–27.
10. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта : (С основами статистической обработки результатов исследо-
вания) / Б.А. Доспехов. – М.: Колос, 1979. – 416 с.
11. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. – М.: Лесн. пром-сть, 1981. – 264 с.
12. Кочкарев В.Р. Эколого-химический мониторинг питательности лугово–пастбищной растительности /
В.Р. Кочкарев, П.В. Кочкарев. – Орел: Орловская областная типография, 2001. – 128 с.
13. Крок Б.А. Радиационно-тепловой режим и энергетическая эффективность продукционного прпоцесса
луговых и лесных сообществ Украинских Карпат: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол.
наук: спец. 03.00.16 «Экология» / Б.А. Крок. – Днепропетровск, 1985. – 26 с.
14. Кутузова А.А. Перспективы развития луговодства / А.А. Кутузова // Кормопрозводство. – 2007. –
№ 5. – С. 12–15.
15. Кутузова А.А. Прогноз роли луговых экосистем в кормопроизводстве и биосферных процесах /
А.А. Кутузова // Кормопрозводство. – 2007. – № 10. – С. 2–4.
16. Лепкович И.П. Современное луговодство / И.П. Лепкович. – СПб.: ПРОФИ–ИНФОРМ, 2005. – 424 с.
17. Одум Ю. Основы экологии / Ю. Одум. – М.: Мир, 1975. – 740 с.
18. Орлова Л.Д. Динаміка накопичення підстилки на низинних луках Лівобережного Лісостепу України /
Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. – 2010. – Вып. 10.– С. 129–134.
19. Орлова Л.Д. Формування запасів підстилки на суходільних луках Лівобережного Лісостепу України /
Л.Д. Орлова // Вісник Дніпропетров. ун-ту. – 2011. – Вип. 19. – Т. 1 (Біологія. Екологія). – С. 130–136.
20. Осипов К.И. Луга Северного Забайкалья / К.И. Осипов. – Новосибирск: Наука, 1985. – 138 с.
21. Травлєєв А.П. Лісова підстилка як структурний елемент лісового біогеоценозу в степу / А.П. Травлєєв
// Укр. ботан. журн. – 1961. – Т. 18, № 2. – С. 40–46.
22. Травлеев А.П. Об особой роли подстилки в натурализации искусственного лесного сообщества в степи
/ А.П. Травлеев // Лесн. журн. – 1968. – № 6. – С. 26–29.
23. Травлеев А П. Опыт детализации структурных компонентов лесного биогеоценоза в степи / А.П. Трав-
леев / Біогеоценологічні дослідження на Україні [Дніпропетров. держ. ун-т]. – Дніпропетровськ, 1973.
– С. 38–41.
24. Травлеев А.П. Типология степных лесов и лесное почвообразование (к 50–летию Комплексной
экспедиции ДНУ) / А.П. Травлеев, Н.А Белова, Л.П. Травлеев // Питання степового лісознавства та
лісової рекультивації земель / Дніпропетров. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. – Дніпропетровськ, 2004. –
Вип. 8 (33). – С. 4–13.
25. Устименко П.М. Критичний аналіз поняття та категорій раритетних асоціацій / П.М. Устименко // Укр.
ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 4. – С. 381–387.
26. Цветкова Н.М. Біокругообіг речовин у біогеоценозах Присамар′я Дніпровського: навч. посіб. /
Н.М. Цветкова, М.С. Якуба. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2008. – 112 с.
27. Цветкова Н.Н. Особенности миграции органо–минеральных веществ и микроэлементов в лесных би-
огеоценозах степной Украины / Н.Н. Цветкова. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетров. гос. ун-та,
1992. – 236 с.
28. Bramwell D. Plant adaption and climate change / Bramwell D. // 2nd Word Scientific Congress Challenges in
Botanical Research and Climate Change. Programme Book of Abstracts, June 29 – July 4, 2008. – Delft, the
Netherland. – P. 3.
29. Brooks D.R. Evolution as Entropy / D.R. Brooks, E.O. Wiley. – Chicago; London: Univ. Press., 1986. – 335 p.
30. Havens K.H. Plant responses to climate change: phenology, adaption, migration // 2nd Word Scientific Congress
Challenges in Botanical Research and Climate Change. Programme Book of abstract 29 juni – 4 july 2008. –
Delft, the Netherland. – P. 6.
31. Resourses and Environment World Atlas. Characteristics of vegetation cover / Ed. Holzel. – Vienna, 1998. –
T. 11. – P. 112–116.
32. Walter H. Die Vegetation der Endre. In oko-physiologischer Betrachtung / H. Walter. – Jena: Fischer, 1964. –
Dd 1. – 592 s.
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка Надійшла 23.07.2012
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 183
УДК 631.4(292.485)(477.5)
ЗАПАС ЕНЕРГІЇ У НАДЗЕМНІй ЧАСТИНІ ЛУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ
ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Л.Д. Орлова
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Виявлено запаси енергії у різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Показано,
що енергетичний потенціал надземної маси залежить від типу лук, погодних умов. Встановлено, що на-
копичення енергії у сіні був вище при зменшенні господарського навантаження, тобто введення певного
режиму охорони.
UDC 631.4(292.485)(477.5)
ENERGY STORES IN THE PLANT ABOVEGROUND PARTS OF MEADOW PHYTOCENOSES
OF THE LEFT BANK FOREST STEPPE AREA OF UKRAINE
L.D. Orlova
Poltava National V.G. Korolenko Teachers Training University
The energy stores in different types of meadow phytocenoses of the Left Bank Forest steppe area of Ukraine have
been found. This study has shown that the energy potential of aboveground mass was dependent on the type of
meadows, weather conditions. It has been determined that the accumulation of energy in the hay was higher while
economic loading was reduced, i.e. a certain protection regime was introduced.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67450 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:36:12Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Орлова, Л.Д. 2014-09-06T12:16:52Z 2014-09-06T12:16:52Z 2012 Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України / Л.Д. Орлова // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 177-183. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67450 631.4(292.485)(477.5) Виявлено запаси енергії у різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Показано, що енергетичний потенціал надземної маси залежить від типу лук, погодних умов. Встановлено, що накопичення енергії у сіні був вище при зменшенні господарського навантаження, тобто введення певного режиму охорони. The energy stores in different types of meadow phytocenoses of the Left Bank Forest steppe area of Ukraine have been found. This study has shown that the energy potential of aboveground mass was dependent on the type of meadows, weather conditions. It has been determined that the accumulation of energy in the hay was higher while economic loading was reduced, i.e. a certain protection regime was introduced. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України Запас энергии в надземной части луговых фитоценозов Левобережной Лесостепи Украины Energy Stores tores in the plant aboveground parts parts parts of meadow phytocenos phytocenoses of the Left Bank Forest steppe area of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України Орлова, Л.Д. Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде |
| title | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України |
| title_alt | Запас энергии в надземной части луговых фитоценозов Левобережной Лесостепи Украины Energy Stores tores in the plant aboveground parts parts parts of meadow phytocenos phytocenoses of the Left Bank Forest steppe area of Ukraine |
| title_full | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України |
| title_fullStr | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України |
| title_short | Запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України |
| title_sort | запас енергії у надземній частині лучних фітоценозів лівобережного лісостепу україни |
| topic | Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде |
| topic_facet | Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67450 |
| work_keys_str_mv | AT orlovald zapasenergííunadzemníičastinílučnihfítocenozívlívoberežnogolísostepuukraíni AT orlovald zapasénergiivnadzemnoičastilugovyhfitocenozovlevoberežnoilesostepiukrainy AT orlovald energystorestoresintheplantabovegroundpartspartspartsofmeadowphytocenosphytocenosesoftheleftbankforeststeppeareaofukraine |