Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається процес українського національно-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських ко...
Saved in:
| Date: | 2004 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6746 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні / Н.А. Шкода // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 95-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860132592483827712 |
|---|---|
| author | Шкода, Н.А. |
| author_facet | Шкода, Н.А. |
| citation_txt | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні / Н.А. Шкода // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 95-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається процес українського національно-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських колективів. Зв'язок театрального життя з національно-культурним відродженням дозволяє дослідити деякі аспекти національно-визвольного руху. З історії українського аматорського сценічного мистецтва існує обмежена кількість літератури, в якій розглянуті не всі проблеми цього явища. Мета статті - дослідження соціального складу організаторів і учасників самодіяльних театральних гуртків. Головне завдання - виявлення динамики змін соціальної бази любительських колективів, причин цих змін.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:45:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
95
18. Пословицы, поговорки и приметы крымских татар / Под ред. А.Н. Самойловича и П.А. Фалева. –
Симферополь: Типография Таврического Губерн. Земства, 1914. – 54 с.
19. Сказки и легенды татар Крыма: фольклорный сборник. – М.: Новости, 1992. – С.352.
20. Хайруддинов М.А. Учебно-воспитательный процесс в школе с родным языком обучения (Методиче-
ские рекомендации для учителей начальных классов с крымскотатарским языком обучения). – Сим-
ферополь: Центр учебно-методического обеспечения и современных средств обучения на родных
языках. – Симферополь, 2000. – 256 с.
21. Ценностный потенциал базового образования в духовно-нравственном воспитании учащихся: Моно-
графия / Т. И. Петракова; Институт общего образования МО России . – М.: OIMRU, 2000.
Шкода Н.А.
СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО АМАТОРСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО РУХУ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ
Актуальність теми. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. відбувається процес українського на-
ціонально-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних
гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла
мережа аматорських колективів. Зв’язок театрального життя з національно-культурним відродженням до-
зволяє дослідити деякі аспекти національно-визвольного руху.
З історії українського аматорського сценічного мистецтва існує обмежена кількість літератури, в якій
розглянуті не всі проблеми цього явища. Мета статті – дослідження соціального складу організаторів і
учасників самодіяльних театральних гуртків. Головне завдання – виявлення динаміки змін соціальної бази
любительських колективів, причин цих змін.
У 50-60-ті рр. ХІХ ст. основою українського театрального життя був домашній театр. Родинні вистави
улаштовували перш за все представники демократичної інтелігенції і прогресивного дворянства. Домаш-
ній театр залишався поширеним і популярним і в наступні десятиліття [1.-C.13]. В одному з листів до сина
Михайла українська письменниця Пчілка О. повідомляла, що у домашньому театрі ставили її оперету у 4-
х діях „Кармелюк”, якою залишились надзвичайно задоволені [2.-Ф.28.-Од. зб. 470.-Арк.2].
Часто ставились українські вистави і у родині Старицького М. Першими дитячими захопленнями його
доньок, Марії і Людмили, були театр і література. В їхньому домі шилися костюми, підбирався реквізит,
відбувалися репетиції [3.-C.29]. У музеї імені М.Старицького зберігається записничок Людмили Стариць-
кої, в якому вона фіксувала те, що найбільше її схвильовувало – родинні вистави і враження від гастролей
видатних театральних діячів [3.-C.29].
Справжнім святом були любительські вистави, переважно дитячі, у родині українського композитора
Лисенка М.В., в яких приймали участь його діти, племінники, майбутня видатна українська письменниця
Леся Українка. Син Лисенка М.В., Остап пише у спогадах: „Іноді на репетицію приходив і Микола Віталі-
йович. І тепер бачу маленьку залу, ледь-ледь освітлену постать Михайла Старицького у першому ряді.
„Роль” оркестру, як завжди на домашніх концертах і виставах, виконував батько” [4.-C.8].
На початку 60-х р.р. ХІХ ст. часто ставились домашні вистави у Бобринці у домі матері і бабки украї-
нського театрального діяча Кропивницького М. У своїх спогадах він згадує: „Мій молодший дядько Ми-
кола Добровинський, та товариш його, Артем Ворников, зібрали по підписці гроші і змайстрували кой-які
декорації та куліси. Репертуар український. Акомпаніровала мати. Жіночі ролі здебільшого грали хлопці.
В цій компанії і я грав” [5, с.129].
Домашній театр відіграв важливу роль у культурно-національному відродженні, але був разрахован
для обмеженого кола глядачів і виконавців. Провідною тенденцією розвитку аматорського театру, почи-
наючи з 60-х рр. ХІХ ст., є вихід за межі „домашнього театру”. Відбувається процес розширення соціаль-
ної бази учасників самодіяльного сценічного руху. Любительські гуртки з’являються серед представників
різних верств суспільства. Цей процес відбувався під впливом нових соціально-політичних, економічних
умов, які виникли після падіння кріпацтва і цілої низки інших буржуазних реформ.
З ініціативи передових демократичних кіл української інтелігенції (професури, студентів, вчителів лі-
цеїв, гімназій) почали утворюватися у 1859р. недільні школи для дорослих. Першу в Україні недільну
школу для робітників, ремісників, міщан і членів їхніх родин заснував професор Київського університету
Павлов П. у приміщенні повітового училища на Подолі [6, с. 50]. У 1862 р. в Україні вже нараховувалось
64 недільні школи для чоловіків і 3 – для жінок. При більшості з них утворювались аматорські драматичні
гуртки. [6.-C.51]. Це були перші міські театральні аматорські заклади виразної демократичної спрямова-
ності, які дотримувались певних принципів у доборі репертуару. Тут ставились близькі і зрозумілі народо-
ві п’єси І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Л. Глібова, М. Гоголя [7, с.82].
Діяльність недільних шкіл перебувала під неухильним наглядом таємної поліції. У червні 1862 р. цар-
ський уряд спеціальним указом ліквідував ці школи по всій Росії [7, с. 83]. Всупереч цьому більшість ама-
торських театральних гуртків, що були при недільних школах, продовжували існувати навіть після закрит-
тя шкіл [6, с.52].
Популярними були українські аматорські вистави у студентському середовищі. Наприклад, ставили їх
студенти Ришельєвського ліцею в Одесі [8.– Ф.1. – Оп. 195. – Од. зб. 638. – Арк.18]. Інколи їм доводилося
приймати участь у виставах разом з професійними артистами.
Восени 1859 р. було створено драматичний гурток при Київському університеті, фундаторами якого
була група студентів, очолювана Старицьким М., Лисенком М. та Чубинським П. [6, с. 54]. Метою заснов-
ників було пропагування кращих творів української драматургії, збереження національної культури. Цей
колектив досяг високого творчого рівня.
Відомий український музикант, театральний діяч Хоткевич Г., навчаючись у Технологічному інститу-
Шкода Н.А.
СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО АМАТОРСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО РУХУ ДРУГОЇ
ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ
96
ті Харкова наприкінці ХІХ ст., організував студентський драматичний гурток. В репертуарі цього колек-
тиву були кращі українські твори. Про учасників колективу він пише у спогадах: „Коваленко Сашко – бу-
дучий мимовільний учасник повстання на „Потьомкіні”, Коллард – більше відомий під назвою Жорж, Ле-
вко Мацієвич – будучий авіатор, сестри Максимович” [9, с. .508].
Ставились українські вистави і в учнівському середовищі. Наприклад, ставили їх учні земської реаль-
ної школи міста Єлисаветграда. В них приймали участь відомі в майбутньому театральні діячі Микола й
Панас Тобілевичі [10. – Архів Кропивницького. – № 767. – Арк.8].
Не байдужими до театрального мистецтва виявились учні реальної школи у місті Кременчук. У цьому
гуртку почав свою творчу діяльність відомий український театральний діяч Суслов О. Режисерські
обов’язки виконував Кропивницький М. [10. – Архів Кропивницького. – №1949].
Організовували вистави під час канікул сімферопольські гімназисти [11. – 1898. – 25 грудня]. Серед
постановок були і українські. Це заняття збільшувало їх інтерес до літератури, підвищувало духовні і
людські якості.
На початку ХХ ст. існував самодіяльний гурток в ялтинській жіночій гімназії. У грудні 1908 р. гімна-
зистки поставили п’єсу Карпенко-Карого І. „Суєта”. На завершення відбувся дивертисмент „Українські
співи” [12.– 1908.–14 грудня].
У 80–90-х рр. ХІХ ст. аматорський сценічний рух поширюється у військовому середовищі. Виник са-
модіяльний гурток у Миколаєві серед військових Резервного батальйону. Тут починала свій творчий шлях
українська артистка Войцехівська А. [10. – Архів Кропивницького. – №10739. – Арк.2].
Часто улаштовувались аматорські солдатські вистави в частинах військ Одеського гарнізону [13.–
1896. – 9 січня]. Керував підготовкою вистав у 59 піхотному люблинському полку поручик Яблоновський
і сам командир полку [13.-1896.-20 січня]. З успіхом проходили вистави в казармах 8-го донського козаць-
кого полку [13.-1896.-28 січня].
У 90-х р.р. ХІХ ст. виник аматорський гурток у 51 піхотному литовському полку, який розташовував-
ся поблизу Сімферополя. Колектив ставив як російські так і українські драми. Цій справі сприяв командир
полку Мягков, щирий прихильник українського слова [11. – 1897. – 20 лютого]. Преса повідомляє про ве-
личезний успіх одноактної п’єси за мотивами українського фольклору „Барабан не свій брат” і вистави
„Кум Мірошник”, які відбулися у 1899 р. Головні ролі виконували рядові солдати [11.–1899.–10 червня].
В останні 20 років ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні спостерігається круте промислове піднесення,
широкого розмаху набуває робітничий рух. Аматорський театр знайшов у робітничому середовищі плід-
ний ґрунт для свого розвитку [6, с.71]. На фабриках, заводах, мануфактурах і рудниках з’являються драма-
тичні гуртки.
У кінці ХІХ ст. виникає робітничий самодіяльний колектив в одному з районів Херсона – Військовому
форштаті. Вистави гуртку користувались популярністю у пролетарському, військовому середовищі. Про-
існував він до 1917 р. [14].
На початку ХХ ст. в Єлисаветграді при заводі Ельворті виник драматичний гурток. За розпоряджен-
ням хазяїна заводу для вистав спеціально збудували окремий будинок [10. – Архів Кропивницького. – 767
с. – Арк.2]. На сцені цього театру дебютував юний Юра Г., пізніше відомий український театральний діяч.
У гуртку налічувалося чимало членів підпільної організації. Юра Г. згадував: „Деякі з членів гуртку до-
жили до світлих днів Великого Жовтня, а деякі загинули в Сибіру, або були страчені” [15, с. 23].
Високого творчого рівня досяг робітничий гурток під керівництвом Хоткевича Г. в Харкові на заводі
сільськогосподарських машин Гельферік-Саде і Мельгозе. Робітники і Хоткевич Г. на постановки виділя-
ли свої гроші. Проіснував колектив з 1902 по 1905 рр. Розквіт театру почався з 1903 р., коли аматори по-
чали виступати на сцені Харківського народного дому. Серед вистав були твори Кропивницького М., Кар-
пенко-Карого І. Стосунки в гуртку склалися з самого початку дуже добрі. Хоткевич Г. згадував: „Я не
пригадаю ні одного конфлікту в нашій акторській сім’ї, ні разу мені не приходилось когось мирити, когось
карати. Справді, згадую зараз роботу в тому колективі, як велику життєву радість – як справжні відносини
людини до людини, чисті і ясні, якими вони й повинні завжди бути” [9, с.532]. Багато з тих імен відомі в
Харкові, власне як українці, і я з гордістю це згадую” [9, с. 528].
Часто склад виконавців гуртків складався із представників різних соціальних груп, професій-
ремісників, лавочників, дворянок, демократичної інтелігенції, робітників. Наприклад, творча діяльність
ялтинського аматорського гуртка, який вперше виступив на сцені народного дому в Кореїзі 26 червня 1905
р., показавши виставу Кропивницького М. „Дай серцю волю, заведе в неволю”. Кореспондент так охарак-
теризував соціальний склад виконавців: „Это – предприятие молодых тружеников, любителей искусства,
которые жертвуют весь ничтожный остаток длительного трудового дня на любимое занятие. Любители
состоят из служащих в магазине, женские роли исполняют или их жены, или модистки и хористки из пев-
ческого хора” [16.–1905. – 29 червня]. На початку ХХ ст. організовували українські вистави любителі м.
Алушти. Одна така вистава відбулася 6 січня 1905 р. [16.–1905. – 13 січня]. Представлена була оперета
Ніщинського П. „Вечорниці”. У постановці приймали участь учні, дівчата з церковного хору, місцева ін-
телігенція.
Поширеними були аматорські вистави і у селянському середовищі. Організовував такі вистави у селі
Деркачі поблизу Харкова Хоткевич Г., коли був ще учнем Харківського реального училища. В 1900 р. він
організував самодіяльний гурток у с. Печеніги на Харківщині [9, с. 505]. Селянські аматорські гуртки іс-
нували в багатьох губерніях України.
Висновки. Організаторами, ініціаторами створення самодіяльних гуртків у більшості випадків були
представники національної інтелігенції. На протязі досліджуваного періоду відбувалось залучення до сце-
нічного мистецтва представників багатьох соціальних верств населення. Склад учасників був різноманіт-
Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
97
ним за віком, матеріальним статусом, рівнем освіти, у багатьох випадках етнічним походженням. Розши-
рення соціальної бази театрального руху було пов’язане з економічними і політичними змінами.
Джерела та література
1. Новаківська Л.В. Берегиня роду і нації. – К., 2002.
2. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. – Ф.28. – Од. зб. 470.
3. Український театр. – 1993. – № 4.
4. Лисенко О.М. Спогади про батька. – К., 1968.
5. Кропивницький М.Л. Твори в 6-ти т. – К., 1960.– Т 6.
6. Казимиров О.А. Український аматорський театр (дожовтневий період). – К., 1965.
7. Український драматичний театр. Нариси історії в 2-х т. – Л., - 1967. – Т.1.
8. Державний архів Одеської області. Ф.1.- Оп. 195. – од. зб. 638.
9. Хоткевич Г. Твори в 2-х т. – К., 1966. – Т.2.
10. Центральний державний музей театрального, музичного і кіномистецтва України /Архів Кропивниць-
кого, № 767р, 1949, 10739.
11. Салгир, газета м. Сімферополя.
12. Русская ривьера, газета м. Ялти.
13. Театр, газета м. Одеси.
14. Степ. – 1996. – №6.
15. Юра Г. Моє життя. Спогади. Статті. – К., 1987.
16. Крымский курьер, газета м. Симферополя.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6746 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:45:28Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шкода, Н.А. 2010-03-15T14:40:37Z 2010-03-15T14:40:37Z 2004 Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні / Н.А. Шкода // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 95-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6746 У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається процес українського національно-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських колективів. Зв'язок театрального життя з національно-культурним відродженням дозволяє дослідити деякі аспекти національно-визвольного руху. З історії українського аматорського сценічного мистецтва існує обмежена кількість літератури, в якій розглянуті не всі проблеми цього явища. Мета статті - дослідження соціального складу організаторів і учасників самодіяльних театральних гуртків. Головне завдання - виявлення динамики змін соціальної бази любительських колективів, причин цих змін. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні Шкода, Н.А. Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні |
| title_full | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні |
| title_fullStr | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні |
| title_full_unstemmed | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні |
| title_short | Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні |
| title_sort | соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини хіх - початку хх ст. у наддніпрянській україні |
| topic | Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6746 |
| work_keys_str_mv | AT škodana socíalʹniiskladukraínsʹkogoamatorsʹkogoteatralʹnogoruhudrugoípolovinihíhpočatkuhhstunaddníprânsʹkíiukraíní |