Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається процес українського національно-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських ко...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2004
Main Author: Шкода, Н.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6746
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні / Н.А. Шкода // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 95-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860132592483827712
author Шкода, Н.А.
author_facet Шкода, Н.А.
citation_txt Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні / Н.А. Шкода // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 95-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection DSpace DC
description У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається процес українського національно-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських колективів. Зв'язок театрального життя з національно-культурним відродженням дозволяє дослідити деякі аспекти національно-визвольного руху. З історії українського аматорського сценічного мистецтва існує обмежена кількість літератури, в якій розглянуті не всі проблеми цього явища. Мета статті - дослідження соціального складу організаторів і учасників самодіяльних театральних гуртків. Головне завдання - виявлення динамики змін соціальної бази любительських колективів, причин цих змін.
first_indexed 2025-12-07T17:45:28Z
format Article
fulltext Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ 95 18. Пословицы, поговорки и приметы крымских татар / Под ред. А.Н. Самойловича и П.А. Фалева. – Симферополь: Типография Таврического Губерн. Земства, 1914. – 54 с. 19. Сказки и легенды татар Крыма: фольклорный сборник. – М.: Новости, 1992. – С.352. 20. Хайруддинов М.А. Учебно-воспитательный процесс в школе с родным языком обучения (Методиче- ские рекомендации для учителей начальных классов с крымскотатарским языком обучения). – Сим- ферополь: Центр учебно-методического обеспечения и современных средств обучения на родных языках. – Симферополь, 2000. – 256 с. 21. Ценностный потенциал базового образования в духовно-нравственном воспитании учащихся: Моно- графия / Т. И. Петракова; Институт общего образования МО России . – М.: OIMRU, 2000. Шкода Н.А. СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО АМАТОРСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО РУХУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ Актуальність теми. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. відбувається процес українського на- ціонально-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських колективів. Зв’язок театрального життя з національно-культурним відродженням до- зволяє дослідити деякі аспекти національно-визвольного руху. З історії українського аматорського сценічного мистецтва існує обмежена кількість літератури, в якій розглянуті не всі проблеми цього явища. Мета статті – дослідження соціального складу організаторів і учасників самодіяльних театральних гуртків. Головне завдання – виявлення динаміки змін соціальної бази любительських колективів, причин цих змін. У 50-60-ті рр. ХІХ ст. основою українського театрального життя був домашній театр. Родинні вистави улаштовували перш за все представники демократичної інтелігенції і прогресивного дворянства. Домаш- ній театр залишався поширеним і популярним і в наступні десятиліття [1.-C.13]. В одному з листів до сина Михайла українська письменниця Пчілка О. повідомляла, що у домашньому театрі ставили її оперету у 4- х діях „Кармелюк”, якою залишились надзвичайно задоволені [2.-Ф.28.-Од. зб. 470.-Арк.2]. Часто ставились українські вистави і у родині Старицького М. Першими дитячими захопленнями його доньок, Марії і Людмили, були театр і література. В їхньому домі шилися костюми, підбирався реквізит, відбувалися репетиції [3.-C.29]. У музеї імені М.Старицького зберігається записничок Людмили Стариць- кої, в якому вона фіксувала те, що найбільше її схвильовувало – родинні вистави і враження від гастролей видатних театральних діячів [3.-C.29]. Справжнім святом були любительські вистави, переважно дитячі, у родині українського композитора Лисенка М.В., в яких приймали участь його діти, племінники, майбутня видатна українська письменниця Леся Українка. Син Лисенка М.В., Остап пише у спогадах: „Іноді на репетицію приходив і Микола Віталі- йович. І тепер бачу маленьку залу, ледь-ледь освітлену постать Михайла Старицького у першому ряді. „Роль” оркестру, як завжди на домашніх концертах і виставах, виконував батько” [4.-C.8]. На початку 60-х р.р. ХІХ ст. часто ставились домашні вистави у Бобринці у домі матері і бабки украї- нського театрального діяча Кропивницького М. У своїх спогадах він згадує: „Мій молодший дядько Ми- кола Добровинський, та товариш його, Артем Ворников, зібрали по підписці гроші і змайстрували кой-які декорації та куліси. Репертуар український. Акомпаніровала мати. Жіночі ролі здебільшого грали хлопці. В цій компанії і я грав” [5, с.129]. Домашній театр відіграв важливу роль у культурно-національному відродженні, але був разрахован для обмеженого кола глядачів і виконавців. Провідною тенденцією розвитку аматорського театру, почи- наючи з 60-х рр. ХІХ ст., є вихід за межі „домашнього театру”. Відбувається процес розширення соціаль- ної бази учасників самодіяльного сценічного руху. Любительські гуртки з’являються серед представників різних верств суспільства. Цей процес відбувався під впливом нових соціально-політичних, економічних умов, які виникли після падіння кріпацтва і цілої низки інших буржуазних реформ. З ініціативи передових демократичних кіл української інтелігенції (професури, студентів, вчителів лі- цеїв, гімназій) почали утворюватися у 1859р. недільні школи для дорослих. Першу в Україні недільну школу для робітників, ремісників, міщан і членів їхніх родин заснував професор Київського університету Павлов П. у приміщенні повітового училища на Подолі [6, с. 50]. У 1862 р. в Україні вже нараховувалось 64 недільні школи для чоловіків і 3 – для жінок. При більшості з них утворювались аматорські драматичні гуртки. [6.-C.51]. Це були перші міські театральні аматорські заклади виразної демократичної спрямова- ності, які дотримувались певних принципів у доборі репертуару. Тут ставились близькі і зрозумілі народо- ві п’єси І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Л. Глібова, М. Гоголя [7, с.82]. Діяльність недільних шкіл перебувала під неухильним наглядом таємної поліції. У червні 1862 р. цар- ський уряд спеціальним указом ліквідував ці школи по всій Росії [7, с. 83]. Всупереч цьому більшість ама- торських театральних гуртків, що були при недільних школах, продовжували існувати навіть після закрит- тя шкіл [6, с.52]. Популярними були українські аматорські вистави у студентському середовищі. Наприклад, ставили їх студенти Ришельєвського ліцею в Одесі [8.– Ф.1. – Оп. 195. – Од. зб. 638. – Арк.18]. Інколи їм доводилося приймати участь у виставах разом з професійними артистами. Восени 1859 р. було створено драматичний гурток при Київському університеті, фундаторами якого була група студентів, очолювана Старицьким М., Лисенком М. та Чубинським П. [6, с. 54]. Метою заснов- ників було пропагування кращих творів української драматургії, збереження національної культури. Цей колектив досяг високого творчого рівня. Відомий український музикант, театральний діяч Хоткевич Г., навчаючись у Технологічному інститу- Шкода Н.А. СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО АМАТОРСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО РУХУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 96 ті Харкова наприкінці ХІХ ст., організував студентський драматичний гурток. В репертуарі цього колек- тиву були кращі українські твори. Про учасників колективу він пише у спогадах: „Коваленко Сашко – бу- дучий мимовільний учасник повстання на „Потьомкіні”, Коллард – більше відомий під назвою Жорж, Ле- вко Мацієвич – будучий авіатор, сестри Максимович” [9, с. .508]. Ставились українські вистави і в учнівському середовищі. Наприклад, ставили їх учні земської реаль- ної школи міста Єлисаветграда. В них приймали участь відомі в майбутньому театральні діячі Микола й Панас Тобілевичі [10. – Архів Кропивницького. – № 767. – Арк.8]. Не байдужими до театрального мистецтва виявились учні реальної школи у місті Кременчук. У цьому гуртку почав свою творчу діяльність відомий український театральний діяч Суслов О. Режисерські обов’язки виконував Кропивницький М. [10. – Архів Кропивницького. – №1949]. Організовували вистави під час канікул сімферопольські гімназисти [11. – 1898. – 25 грудня]. Серед постановок були і українські. Це заняття збільшувало їх інтерес до літератури, підвищувало духовні і людські якості. На початку ХХ ст. існував самодіяльний гурток в ялтинській жіночій гімназії. У грудні 1908 р. гімна- зистки поставили п’єсу Карпенко-Карого І. „Суєта”. На завершення відбувся дивертисмент „Українські співи” [12.– 1908.–14 грудня]. У 80–90-х рр. ХІХ ст. аматорський сценічний рух поширюється у військовому середовищі. Виник са- модіяльний гурток у Миколаєві серед військових Резервного батальйону. Тут починала свій творчий шлях українська артистка Войцехівська А. [10. – Архів Кропивницького. – №10739. – Арк.2]. Часто улаштовувались аматорські солдатські вистави в частинах військ Одеського гарнізону [13.– 1896. – 9 січня]. Керував підготовкою вистав у 59 піхотному люблинському полку поручик Яблоновський і сам командир полку [13.-1896.-20 січня]. З успіхом проходили вистави в казармах 8-го донського козаць- кого полку [13.-1896.-28 січня]. У 90-х р.р. ХІХ ст. виник аматорський гурток у 51 піхотному литовському полку, який розташовував- ся поблизу Сімферополя. Колектив ставив як російські так і українські драми. Цій справі сприяв командир полку Мягков, щирий прихильник українського слова [11. – 1897. – 20 лютого]. Преса повідомляє про ве- личезний успіх одноактної п’єси за мотивами українського фольклору „Барабан не свій брат” і вистави „Кум Мірошник”, які відбулися у 1899 р. Головні ролі виконували рядові солдати [11.–1899.–10 червня]. В останні 20 років ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні спостерігається круте промислове піднесення, широкого розмаху набуває робітничий рух. Аматорський театр знайшов у робітничому середовищі плід- ний ґрунт для свого розвитку [6, с.71]. На фабриках, заводах, мануфактурах і рудниках з’являються драма- тичні гуртки. У кінці ХІХ ст. виникає робітничий самодіяльний колектив в одному з районів Херсона – Військовому форштаті. Вистави гуртку користувались популярністю у пролетарському, військовому середовищі. Про- існував він до 1917 р. [14]. На початку ХХ ст. в Єлисаветграді при заводі Ельворті виник драматичний гурток. За розпоряджен- ням хазяїна заводу для вистав спеціально збудували окремий будинок [10. – Архів Кропивницького. – 767 с. – Арк.2]. На сцені цього театру дебютував юний Юра Г., пізніше відомий український театральний діяч. У гуртку налічувалося чимало членів підпільної організації. Юра Г. згадував: „Деякі з членів гуртку до- жили до світлих днів Великого Жовтня, а деякі загинули в Сибіру, або були страчені” [15, с. 23]. Високого творчого рівня досяг робітничий гурток під керівництвом Хоткевича Г. в Харкові на заводі сільськогосподарських машин Гельферік-Саде і Мельгозе. Робітники і Хоткевич Г. на постановки виділя- ли свої гроші. Проіснував колектив з 1902 по 1905 рр. Розквіт театру почався з 1903 р., коли аматори по- чали виступати на сцені Харківського народного дому. Серед вистав були твори Кропивницького М., Кар- пенко-Карого І. Стосунки в гуртку склалися з самого початку дуже добрі. Хоткевич Г. згадував: „Я не пригадаю ні одного конфлікту в нашій акторській сім’ї, ні разу мені не приходилось когось мирити, когось карати. Справді, згадую зараз роботу в тому колективі, як велику життєву радість – як справжні відносини людини до людини, чисті і ясні, якими вони й повинні завжди бути” [9, с.532]. Багато з тих імен відомі в Харкові, власне як українці, і я з гордістю це згадую” [9, с. 528]. Часто склад виконавців гуртків складався із представників різних соціальних груп, професій- ремісників, лавочників, дворянок, демократичної інтелігенції, робітників. Наприклад, творча діяльність ялтинського аматорського гуртка, який вперше виступив на сцені народного дому в Кореїзі 26 червня 1905 р., показавши виставу Кропивницького М. „Дай серцю волю, заведе в неволю”. Кореспондент так охарак- теризував соціальний склад виконавців: „Это – предприятие молодых тружеников, любителей искусства, которые жертвуют весь ничтожный остаток длительного трудового дня на любимое занятие. Любители состоят из служащих в магазине, женские роли исполняют или их жены, или модистки и хористки из пев- ческого хора” [16.–1905. – 29 червня]. На початку ХХ ст. організовували українські вистави любителі м. Алушти. Одна така вистава відбулася 6 січня 1905 р. [16.–1905. – 13 січня]. Представлена була оперета Ніщинського П. „Вечорниці”. У постановці приймали участь учні, дівчата з церковного хору, місцева ін- телігенція. Поширеними були аматорські вистави і у селянському середовищі. Організовував такі вистави у селі Деркачі поблизу Харкова Хоткевич Г., коли був ще учнем Харківського реального училища. В 1900 р. він організував самодіяльний гурток у с. Печеніги на Харківщині [9, с. 505]. Селянські аматорські гуртки іс- нували в багатьох губерніях України. Висновки. Організаторами, ініціаторами створення самодіяльних гуртків у більшості випадків були представники національної інтелігенції. На протязі досліджуваного періоду відбувалось залучення до сце- нічного мистецтва представників багатьох соціальних верств населення. Склад учасників був різноманіт- Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ 97 ним за віком, матеріальним статусом, рівнем освіти, у багатьох випадках етнічним походженням. Розши- рення соціальної бази театрального руху було пов’язане з економічними і політичними змінами. Джерела та література 1. Новаківська Л.В. Берегиня роду і нації. – К., 2002. 2. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. – Ф.28. – Од. зб. 470. 3. Український театр. – 1993. – № 4. 4. Лисенко О.М. Спогади про батька. – К., 1968. 5. Кропивницький М.Л. Твори в 6-ти т. – К., 1960.– Т 6. 6. Казимиров О.А. Український аматорський театр (дожовтневий період). – К., 1965. 7. Український драматичний театр. Нариси історії в 2-х т. – Л., - 1967. – Т.1. 8. Державний архів Одеської області. Ф.1.- Оп. 195. – од. зб. 638. 9. Хоткевич Г. Твори в 2-х т. – К., 1966. – Т.2. 10. Центральний державний музей театрального, музичного і кіномистецтва України /Архів Кропивниць- кого, № 767р, 1949, 10739. 11. Салгир, газета м. Сімферополя. 12. Русская ривьера, газета м. Ялти. 13. Театр, газета м. Одеси. 14. Степ. – 1996. – №6. 15. Юра Г. Моє життя. Спогади. Статті. – К., 1987. 16. Крымский курьер, газета м. Симферополя.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6746
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:45:28Z
publishDate 2004
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Шкода, Н.А.
2010-03-15T14:40:37Z
2010-03-15T14:40:37Z
2004
Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні / Н.А. Шкода // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 95-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6746
У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. відбувається процес українського національно-визвольного руху. Його складовою частиною була творча діяльність самодіяльних театральних гуртків, надзвичайно популярних серед різних верств населення. У Наддніпрянській Україні виникла ціла мережа аматорських колективів. Зв'язок театрального життя з національно-культурним відродженням дозволяє дослідити деякі аспекти національно-визвольного руху. З історії українського аматорського сценічного мистецтва існує обмежена кількість літератури, в якій розглянуті не всі проблеми цього явища. Мета статті - дослідження соціального складу організаторів і учасників самодіяльних театральних гуртків. Головне завдання - виявлення динамики змін соціальної бази любительських колективів, причин цих змін.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
Article
published earlier
spellingShingle Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
Шкода, Н.А.
Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
title Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
title_full Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
title_fullStr Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
title_full_unstemmed Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
title_short Соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у наддніпрянській Україні
title_sort соціальний склад українського аматорського театрального руху другої половини хіх - початку хх ст. у наддніпрянській україні
topic Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Вопросы духовной культуры – ИСКУССТВОВЕДЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6746
work_keys_str_mv AT škodana socíalʹniiskladukraínsʹkogoamatorsʹkogoteatralʹnogoruhudrugoípolovinihíhpočatkuhhstunaddníprânsʹkíiukraíní