Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту
Досліджені особливості онтоморфогенезу 4 видів тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту. В розвитку рослин встановлено 2 періоди: віргінільний та генеративний з віковими станами, в яких інтродуценти чітко різняться за морфологічними ознаками та фенологічними ритмами. Лише у Rиеllіа...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67462 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту / Л.П. Ткачук, О.Г. Усольцева, Т.І. Великоридько // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 256-261. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859615692455673856 |
|---|---|
| author | Ткачук, Л.П. Усольцева, О.Г. Великоридько, Т.І. |
| author_facet | Ткачук, Л.П. Усольцева, О.Г. Великоридько, Т.І. |
| citation_txt | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту / Л.П. Ткачук, О.Г. Усольцева, Т.І. Великоридько // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 256-261. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Досліджені особливості онтоморфогенезу 4 видів тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту. В розвитку рослин встановлено 2 періоди: віргінільний та генеративний з віковими станами, в яких інтродуценти чітко різняться за морфологічними ознаками та фенологічними ритмами. Лише у Rиеllіа graecizans Ваkеr після 5 років спостережень відмічено перехід рослин до сенільного періоду розвитку, який завершується втратою рослин, що компенсується насіннєвим розмноженням і самосівом. Тривалі спостереження за рослинами Аgарапthиs аfricanus (L.) Ноffm., Murraya paniculata Jасq., Raphiolepis umbellata (Тhunb.) C.K. Schneid (15–20 років) не виявили ознак старіння і втрати декоративності. Виявлення особливостей росту і розвитку рослин дозволяє використати одержані дані при складанні рекомендацій і технологічних карт з догляду за рослинами різних вікових станів.
The specific features of ontomorphogenesis in four species of tropical and subtropical plants have been studied under the conditions of glasshouses. We have determined two periods of plant development: virgin and generative, each consisting of the age states, at which the introduced plants differ distinctively by their morphologic features and phenological rhythms. Only Ruellia graecizans Baker was observed to be passing in five years of observations to the senile development period, finishing with the plant loss, compensated by the seed propagation and self-seeding. In the course of long-term (15-20 years) observations over such plants as Agapanthus africanus (L.) Hoffm., Murraya paniculata Jacq., Raphiolepis umbellata (Thunb.) C.K. Scheid we have not noted in plants the indications of ageing and loss of ornamental features. These specific features of the plant growth and development, detected by us, are applicable in recommendations and technological charts on attendance of the different age state plants.
|
| first_indexed | 2025-11-28T19:16:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 255
УДК 581.14:581.4:635.98
Л.П. Ткачук, О.Г. Усольцева, Т.І. Великоридько
ОНТОМОРФОГЕНЕЗ ТРОПІЧНИХ І СУБТРОПІЧНИХ РОСЛИН
В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ҐРУНТУ
онтоморфогенез, тропічні і субтропічні рослини, захищений ґрунт
Вступ
У Донбасі, який належить до територій з надмірним антропогенним навантаженням, виникає
гостра необхідність щодо використання вічнозелених рослин в інтер’єрах закритих приміщень
різного призначення для оздоровлення та поліпшення мікроклімату оточуючого середовища.
Дослідження онтоморфогенезу, виявлення морфологічних особливостей і сезонного ритму роз-
витку тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту має не тільки теоретичне,
а й практичне значення, так як може бути використане для визначення видових ознак, а також при
складанні рекомендацій та технологічних карт з догляду за рослинами на різних стадіях їхнього
росту і розвитку.
Мета та завдання досліджень
Мета роботи – визначити особливості росту і розвитку тропічних і субтропічних рослин
в умовах захищеного ґрунту, для чого нами поставлені наступні завдання: дослідити сезонний
ритм розвитку і особливості онтоморфогенезу рослин різних форм росту і вікових станів.
Об’єкти та методики досліджень
Із загальної кількості рослин, що в умовах фондових оранжерей Донецького ботанічного
саду НАН України (ДБС) утворюють життєздатне насіння, відібрані 4 види різних форм рос-
ту: дерево – Murraya paniculata Jасq. (Rutасеае Juss.), кущ – Raphiolepis umbellata (Тhunb.)
C.K. Schneid (Rоsacеае Juss.), напівкущ – Rиеllіа graecizans Ваkеr (Асаnthасеае Juss.), трав’яниста
рослина – Аgарапthиs аfricanus (L.) Ноffm. (J.G. Аgardh), які належать до розробленого нами
асортименту рослин з фітодизайну. Всі вищеназвані види рослин екологічно толерантні: добре
ростуть і розвиваються при широкому діапазоні освітленості (від 1000 до 20000 лк), відносній
вологості повітря від 30 до 90 %; в зимовий період витримують тривалу дію низьких позитивних
температур (+3...+5°С), не втрачаючи декоративності.
Ріст і розвиток рослин вивчали протягом багаторічних фенологічних спостережень
(2002–2011 рр.) за допомогою загальновідомої методики [4]. Вивчення морфологічних особли-
востей генеративних та вегетативних органів рослин проводили з використанням довідкової лі-
тератури [1, 7, 8]. Віковий стан рослин визначали за спеціальними методиками [5, 6] з викорис-
танням словника [2] при тлумаченні основних понять.
Результати досліджень та їх обговорення
На основі аналізу даних багаторічних фенологічних спостережень встановлено, що всі до-
сліджені рослини мають два періоди розвитку: віргінільний, що розподіляється на 4 вікові стани
(проростки, ювенільний, іматурний, віргінільний) та генеративний (молоді, зрілі, старі рослини).
Лише у одного виду (Rиеllіа graecizans) спостерігали наявність сенільного періоду. Нижче наве-
дено характеристику кожного дослідженого виду за періодами його розвитку.
Миrraya рапісиlаtа – широко розповсюджена у тропічній і субтропічній Азії, де вона зростає
у вологих тропічних лісах серед чагарників і традиційно використовується в народній медицині
[11]. Це фітонцидна рослина, леткі фітоорганічні сполуки якої знижують у повітрі загальний
вміст мікробних клітин на 70 % [3].
© Л.П. Ткачук, О.Г. Усольцева, Т.І. Великоридько
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12256
За оптимальних умов (температура повітря +21...+24 °С і ґрунту +20...+22 °С) перші пророс-
тки з’являються на 16–17 день після сівби насіння, масові – на 24–25 день. Тип проростання під-
земний. Досить крупні сім’ядолі (0,8 ± 0 , 1 см завдовжки і 0,6 ± 0 , 1 см завширшки) залишаються
у ґрунті. Спочатку розвивається зародковий корінець, потім на поверхні ґрунту з’являються «пе-
тельки» епікотиля, які протягом 1–2 днів випрямляються і виносять на поверхню дрібні, складені
докупи прості листки. В 15-денному віці проросток досягає висоти 1,0–1,5 см, а стрижневий
корінь – 3 см довжини. Два супротивно розташовані широко-яйцевидні прості листки досягають
1,7 ± 0,1 см довжини і 1,2 ± 0,1 см ширини.
З появою складного листка, що має всього 2 листочки, рослина переходить до ювенільного
вікового стану (через 40–45 днів після появи сходів). Другий складний листок формується вже
з трьох листочків (на відміну від 5–7-листочкового у дорослої рослини). Утворюються 3–5 бічних
коренів, від 0,5 до 1,0 см завдовжки.
Через 5–6 місяців з моменту появи сходів рослина переходить до іматурного вікового стану.
Висота рослин не перевищує 10–15 см. Стебло біля основи дерев’яніє. З вегетативних пазушних
бруньок відростають 1–3 бічних пагони, на яких формуються 3–5-листочкові складні листки.
Кожен наступний новоутворений листок крупніший, ніж попередній, але менший, ніж у дорослої
рослини. Активно розгалужуються бічні корені. Їх сумарна довжина становить близько 15 см.
Рослина у віргінільному віковому стані досягає висоти 20–25 см, має численні здерев’янілі
бічні пагони (8–9 пагонів першого порядку, на кожному з яких утворено 1–2 напівздерев’янілих
пагонів другого порядку). Типові для дорослих рослин непарнопірчасті листки складаються
з 5–7 листочків. Головний корінь досягає 10–15 см, бічні – від 1 до 6 см завдовжки.
За даними багаторічних спостережень, рослини вперше зацвітають у півторарічному віці.
Суцвіття малоквіткові (2–3 квітки). Після першого цвітіння плоди не утворюються, що іноді зу-
стрічається у молодих рослин, які досягли генеративного періоду розвитку. В трирічному віці
рослини можна вважати зрілими. Вони досягають висоти 25–30 см, мають 7–8 здерев’янілих
пагонів першого порядку, на кожному з яких розташовано по 2–3 пагони другого порядку
і по 2 напівздерев’янілих пагони третього порядку галуження, на яких формуються суцвіття –
складні зонтики, які містять 12–35 білих духм’яних квіток, діаметром від 1,0 до 2,5 см (централь-
ні квітки крупніші, бокові – менші). Тривалість цвітіння однієї квітки складає 2–3 дні. Квітки
в суцвітті розкриваються неодноразово, тому тривалість цвітіння суцвіття становить 15–20 днів.
Після цвітіння зав’язується від 1 до 4 плодів (8–11 % від кількості квіток у суцвітті), але завдяки
масовому цвітінню на п’ятирічній рослині утворюється до 25 плодів з 1–2 насінинами у кожному.
Термін від початку утворення плодів до визрівання насіння триває 3 місяці. Стиглі плоди забарв-
лені в яскраво червоний колір і зберігаються на рослині протягом 30–40 днів. Одночасно на рос-
лині можна спостерігати формування суцвіть, бутонізацію, цвітіння, дозрівання плодів, що надає
рослинам особливу декоративність.
Спостереження за дорослими рослинами протягом 20 років не виявили ознак старіння рос-
лин і зниження їх декоративності.
Raphiolepis umbellata походить із Східної Азії (Японія, Південна Корея, Китай), де він зрос-
тає на скелях вздовж морського узбережжя, на кам’янистих берегах річок серед чагарників.
Заслуговують на увагу не лише декоративні якості рослини, а і її хімічний склад. У корі знайдено
фарбники та нові глюкозиди [9, 10].
Від сівби насіння до сходів проходить близько 30 днів. Проростки ростуть повільно. У мі-
сячному віці вони досягають висоти 1,8 ± 0,2 см, мають 2 овальні листки і один нерозгалужений
корінь, 1,5 ± 0,3 см завдовжки.
З появою першого справжнього оберненояйцеподібного листка, в віці 43–45 днів, рослини
переходять до ювенільного вікового стану. Новоутворені листки поступово збільшуються в роз-
мірах, найбільший, верхівковий, 3,6 ± 0,2 см завдовжки і 2,1 ± 0,1 см завширшки. Корінь нерозга-
лужений, досягає довжини 3,0–3,5 см. Ювенільні рослини не мають періоду спокою і вегетують
цілорічно.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 257
Через 18 місяців після появи сходів, рослини, що досягають висоти 5–6 см, мають розгалу-
жену кореневу систему (головний корінь 4,0–4,5 см і 2–3 бічних кореня 3,5–4,0 см завдовжки).
Листки досягають 4,5 см довжини і 2,6 см ширини. Вегетативні бруньки формуються на верхівці
пагона та в пазухах листків. З середини – кінця листопада ріст рослин зупиняється, і вони пере-
ходять до стану відносного спокою, який триває до кінця лютого, близько 100 днів. Такі морфо-
логічні і біологічні ознаки притаманні рослинам в іматурному віковому стані.
Після спокою із вегетативної верхівкової бруньки формується пагін з листками, які за роз-
мірами майже такі, як у дорослих рослин (6,0 ± 0,2 см завдовжки і 3,7 ± 0,2 см завширшки).
Із пазушних бруньок відбувається ріст бічних пагонів і рослини переходять до віргінільного віко-
вого стану. Віргінільні рослини мають 3 пагони першого порядку з 2–3 пагонами другого порядку
галуження, за формою і розміром листків нагадують дорослі рослини.
Генеративний період настає у 6-річному віці. Молоді і зрілі рослини розрізняються за роз-
мірами квіток і суцвіть, тривалістю цвітіння. Молоді шестирічні рослини формують суцвіття
діаметром до 3,5 см, які містять 6–8 білих квіток, до 1,5 см в діаметрі. Тривалість цвітіння квітки
становить 4–7 днів, суцвіття – від 11 до 17 днів, рослини – від 24 до 30 днів. Ці рослини цвітуть,
але плодів не зав’язують. У зрілих рослин цвітіння триваліше – 40–55 днів, суцвіття крупніші –
до 4,5–5,0 см в діаметрі і містять 16–18 квіток. Плоди – темно-фіолетові кістянки, дозрівають
у вересні – жовтні. Спостереження з 1978 р. не виявили ознак старіння рослин.
Rиеllіа graecizans походить з вологих субтропічних і тропічних лісів Бразилії.
Від сівби насіння до сходів проходить 47–52 дні. Проростання наземне. Проросток, висотою
до З см, має широкоовальні сім’ядольні листки, 0,5 см завдовжки і 0,7 см завширшки. Корінь
досягає 2,5 см довжини.
Ювенільний віковий стан настає через 16–17 днів після появи сходів, коли починає форму-
ватись перша пара типових для виду листків, 4 см завдовжки і 2,5–2,6 см завширшки, а ще через
14 днів відпадають сім’ядольні листки. Півторамісячні рослини мають висоту 4,5 см, дві пари
листків, нерозгалужений корінь довжиною 3,0–3,5 см.
Іматурний віковий стан рослин визначається тим, що починає розгалужуватись головний ко-
рінь, який у віці 50 днів від появи сходів досягає довжини 3,8–4,0 см, а бокові корені – 2,5–3,0 см.
Листки 6,3 см завдовжки і 4,0 см завширшки. Формуються пазушні бруньки.
Віргінільні двохмісячні рослини мають добре розвинену кореневу систему: головний корінь –
до 7 см завдовжки, бічні (10–12 штук) – від 1,5 до 3 см. Листки овальні, типові для дорослих
рослин. Із пазушних бруньок формуються бокові пагони. Закладаються пазушні генеративні
бруньки.
До генеративного періоду розвитку рослини переходять у трьохмісячному віці. Із пазухи
листка з’являється генеративний пагін, його розвиток до формування бутонів триває 10–12 днів,
процес бутонізації – 5 днів. У генеративному періоді рослини за віковим станом розподіляються
на молоді і зрілі. Молоді рослини досягають висоти 12–50 см. Довжина головного кореня складає
12,5 ± 1,5 см, а сумарна довжина коренів розгалуженої кореневої системи – близько 80 см. Листки
5,4–6,4 см завдовжки і 3,0–3,5 см завширшки. Пагони біля основи здерев’янілі. Червоні квітки,
2 см завдовжки і діаметром до 1 см, зібрані у пазушні і верхівкові суцвіття, які мають по 2–4
квітки. Цвітіння однієї квітки триває 7 днів, суцвіття – 8–15 днів, рослини – 20–80 днів.
Зрілі рослини досягають висоти 160 см, діаметр крони – до 60 см. Цвітіння квітки дорослої
рослини триває близько 10 днів, суцвіття – 35–37 днів, рослини – 200–220 днів. Цвітіння настає
в різні сроки: травень (2007 р.), квітень (2008 р.), липень (2006 р.), жовтень (2005 р.). Одночасно
з цвітінням на рослині формуються плоди-коробочки, які містять численні дрібні насінини, що
дозрівають через 1,5–2,0 місяці після цвітіння. Коробочки розтріскуються і насіння висипається,
що сприяє самосіву і вказує на високу реактивність виду.
У п’ятирічному віці рослини, що утримуються в ґрунтовій культурі, переходять до старо-
го вікового стану, при якому спостерігається характерне зниження кількості генеративних орга-
нів (суцвіть), зменшення тривалості цвітіння рослини (85 днів і менше), зниження темпів росту,
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12258
відмирання деяких пагонів. Такі рослини потребують заміни на молоді, тримісячні, які вже до-
сягли вікового стану молодих генеративних рослин.
Після п’яти років рослини переходять до сенільного періоду (від останнього цвітіння до пов-
ного відмирання).
Аgарапthиs аfricanus в природі зростає лише у Капській провінції, переважно в гірській
місцевості [13]. Південноафриканські народні цілителі використовують препарати з рослини як
тонізуючий засіб та для стимуляції пологів [12].
Від сівби насіння до появи сходів при температурі повітря +23...+24°С і землесуміші
+20...+22°С проходить 51–57 днів. Проростання підземне. Проросток має світло-зелений вузько-
ланцетний листок, 0,7 см завдовжки і 0,2 см завширшки, і зародковий нерозгалужений корінь,
0,4 см завдовжки. Через 28–32 дні після появи сходів у проростка починає формуватися майбутнє
кореневище.
З появою першого справжнього листка, через 53–55 днів після появи сходів, проросток пе-
реходить до ювенільного вікового стану. У нього формуються корені, які відходять від корене-
вища. Ріст рослин повільний. У двохмісячному віці довжина лінійного листка становить 2,0 см,
ширина – 0,5 см. Довжина кореневища досягає 1,2 см, а сформованого на ньому коріння – 0,6 см.
Рослина мініатюрна, 1,5 см заввишки.
У віргінільному віковому стані форма листків і габітусу типові для дорослої рослини: листки
лінійні, розташування їх дворядне, але довжина листків дещо менша, ніж у дорослої рослини
(37,0 ± 2,0 см) і листки вужчі (1,8 ± 0,2 см). На рослині сформовано 11–14 листків, що також мен-
ше, ніж у квітуючої рослини.
Рослини досягають генеративного періоду розвитку в п’ятирічному віці. В цьому періоді
вони мають два вікові стани: молоді та зрілі рослини.
Екземпляр А. аfricanus, що досяг фенофази цвітіння, має розетку з 18–20 листків, 45–50 см
завдовжки і 2,8–3,2 см завширшки. Суцвіття – зонтик діаметром 11–12 см, складається з 45–50
блакитних трубчастих квіток, що мають діаметр 3,1 ± 0,1 см. Цвітіння однієї квітки триває
3–4 дні, суцвіття – 26 днів. Після цвітіння зав’язується 36–38 плодів, тобто 63–65 % від кількос-
ті квіток у суцвітті. На батьківщині запилення квіток відбувається за допомогою вітру, бджіл
[13], а в умовах захищеного ґрунту плоди утворюються від запилення випадковими комахами,
які залітають до оранжереї. Плід – складна листівка, містить 29–34 овальних насінин, 0,4–0,7 см
завдовжки і діаметром 0,3–0,4 см.
Зріла рослина характеризується більшою кількістю листків (28–32 шт.). Вони крупніші,
ніж у молодої рослини генеративного періоду та досягають 90–120 см довжини і 5–6 см шири-
ни. Суцвіття також крупніше. Збільшується і тривалість цвітіння суцвіття (32–34 дні порівняно
з 26 – у молодої рослини), а також кількість утворених після цвітіння плодів (74,1–85,7 % від
загальної кількості квіток у суцвітті).
При утриманні рослин у ґрунтовій культурі у них спостерігається вегетативна рухомість, що
призводить до щорічного збільшення діаметру рослин, утворення кількох суцвіть і подовження
періоду цвітіння до 48–59 днів. Як правило, цвітіння відбувається з другої – третьої декади черв-
ня до третьої декади липня або другої декади серпня. Спостереження за рослинами у ґрунтових
посадках протягом 15 років не виявили процесів старіння і зниження їхньої декоративності.
На рисунку зображено початкові стадії онтогенезу досліджених видів тропічних і субтропіч-
них рослин.
У таблиці, за нашими спостереженнями, наведено характеристику суцвіть і трива-
лість цвітіння досліджених видів рослин різних вікових станів генеративного періоду. У всіх
видів молоді рослини, що досягли генеративного періоду розвитку, мають дещо мен-
ший діаметр суцвіття і меншу кількість квіток у суцвітті порівняно з цими показника-
ми у зрілих рослин. Тривалість цвітіння квіток лише у зрілих рослин Rиеllіа graecizans
на 4 дні більша, ніж у молодих, а тривалість цвітіння суцвіть у всіх видів зрілих рос-
лин довша, ніж у молодих (від 18 днів у Миrraya рапісиlаtа до 36 – у Rиеllіа graecizans).
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 259
Таблиця. Кількісні показники суцвіть і тривалості цвітіння досліджених видів тропічних і
субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту
Вид Форма
росту
Кількість квіток
у суцвітті, шт.
M ± m
Тривалість цвітіння, днів
M ± m
g1 g2 квітки суцвіття рослини
g1 g2 g1 g2 g1 g2
Murraya
paniculata
Jacq.
Д 2,5 ± 0,5 23,0 ± 11,0 2,5 ± 0,5 2,5 ± 0,5 8,0 ± 2,0 18,0 ± 2,0 8,0 ± 2,0 132,0 ± 10,0
Raphiolepis
umbellata
(Thunb.) C.K.
Schneid.
К 7,0 ± 1,0 17,0 ± 1,9 5,0 ± 1,0 5,0 ± 1,0 14,0 ± 2,0 22,0 ± 1,0 27,0 ± 3,0 47,0 ± 7,0
Ruellia
graecizans
Baker
Нк 3,0 ± 1,0 10,0 ± 2,0 7,0 ± 1,0 11,0 ± 1,0 12,0 ± 1,0 36,0 ± 1,0 50,0 ± 3,0 210,0 ± 10,0
Agapantus
africanus
(L.) Hoffm.
Т 47,0 ± 2,0 58,0 ± 2,0 3,5 ± 0,5 3,5 ± 0,5 26,0 ± 2,0 33,0 ± 1,0 26,0 ± 2,0 33,0 ± 1,0
П р и м і т к и: Д – дерево, К – кущ, Нк – напівкущ, Т – трав’яниста рослина, g1 – молода генеративна
рослина, g2 – зріла генеративна рослина, M ± m – середнє арифметичне значення ± похибка.
Щодо цвітіння молодих і зрілих рослин, то найбільша різниця спостерігається у Rиеllіа graecizans
(50,0 ± 3,0 і 210,0 ± 10,0 днів відповідно) та у Миrraya рапісиlаtа (8,0 ± 2,0 і 132,0 ± 10 днів від-
повідно).
Нами встановлено, що в умовах оранжерей найбільший термін для досягнення генератив-
ного періоду розвитку спостерігається у куща Raphiolepis umbellata (6 років) і трав’янистої ко-
реневищної рослини Аgарапthиs аfricanus (5 років). Миrraya рапісиlаtа (дерево) для досягнен-
ня генеративного періоду потребує 1,5 роки. Найменший термін для досягнення стадії цвітіння
у напівкуща Rиеllіа graecizans – 3 місяці. Досягнення рослинами вікового стану старіння і змен-
шення декоративних якостей (сенільний період розвитку) спостерігали лише у Rиеllіа graecizans
(після 5 років утримання).
А
Б
1
1
2
2
3
3
4
4
1 см
2 см
Рис. Початкові стадії онтогенезу видів тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту:
А – проростки, Б – ювенільні рослини; 1 - Murraya paniculata Jасq., 2 – Аgарапthиs аfricanus (L.) Ноffm.,
3 – Raphiolepis umbellata (Тhunb.) C.K. Schneid, 4 – Rиеllіа graecizans Ваkеr.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12260
Висновки
Таким чином, нами встановлено, що досліджені нами 4 види тропічних і субтропічних рос-
лин в умовах захищеного ґрунту проходять повний цикл розвитку з утворенням повноцінного
насіння. В онтогенезі вони мають типові періоди розвитку і вікові стани, що різняться за їхньою
тривалістю. Найменший термін для досягнення генеративного періоду розвитку у напівкуща
Rиеllіа graecizans – 3 місяці, найбільший – у куща Raphiolepis umbellata – 6 років. Довготрива-
лі спостереження за Raphiolepis umbellata, Миrraya рапісиlаtа, Аgарапthиs аfricanus (протягом
15–20 років) не виявили у них ознак старіння і втрати декоративності. Лише один вид – Rиеllіа
graecizans – після 5 років утримання досягає сенільного періоду розвитку, що компенсується
насіннєвим способом його розмноження і самосівом. Отримані результати дослідження онто-
морфогенезу можуть бути використані у селекційній роботі з цими високодекоративними рос-
линами; а також при складанні рекомендацій і технологічних карт з догляду за ними. Ці види
рекомендуємо для масового вирощування з метою широкого застосування у фітодизайні та при
створенні зимових садів.
1. Зиман С. М. Ілюстрований довідник з морфології квіткових рослин / C.М. Зиман, С.Л. Мосякін,
О.В. Булах [та ін.] – Ужгород: Медіум, 2004. –156 с.
2. Жмылёв П.Ю. Биоморфология растений. Иллюстрированный словарь / П.Ю. Жмылёв, Ю.Е. Алексеев,
Е.А. Карпухина, С.А. Баландин. – М.: ИПП «Гриф и К», 2002. – 240 с.
3. Казаринова Н.В. Здоровье дарят комнатные растения / Н.В. Казаринова, К.Г. Ткаченко. – СПб: Издат.
дом ”Нева”, 2003. – 128 с.
4. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР // Бюл. ГБС АН СССР. – 1979. –
Вып.113. – С. 3–8.
5. Работнов Г.А. Жизненный цикл многолетних травянистых растений в луговых ценозах / Г.А. Работнов
// Труды Бот. ин–та АН СССР. – М.; Л.: Изд–во АН СССР. – 1950. – Сер. 3. – Вып. 6. – С. 7–204.
6. Смирнова О.Г. Критерии выделения возрастных состояний и особенности хода онтогенеза у растений
различных биоморф / О.Г. Смирнова, Л.Б. Заугольнова, Л.А. Торонова [и др.] // Ценопопуляции расте-
ний. – М.: Наука, 1976. – С. 14–43.
7. Федоров А.А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Лист / А.А. Федоров, М.Э. Кир-
пичников, З.Т. Артюшенко. – М.; Л.: Изд-во АН СССР. – 1956. – 304 с.
8. Федоров А.А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Соцветие / А.А. Федоров,
З.Т. Артюшенко. – Л.: Наука, 1979. – 296 с.
9. Ezaki-Furuichi E. Isolation and structures of procianidis (condensed tannins) from Rhaphiolepis umbellate
/ E. Ezaki-Furuichi, G. Nonaka, J. Nichioca, K. Hayashi //Agricultural and Biological Chemistry. – 1986. –
Vol. 50, № 8. – P. 2062–2067.
10. Gen-Ichiro Nonaka. Flavanol glucozides from rhubarb and Rhaphiolepis umbellate / Nonaka Gen-Ichiro,
Emiko Ezaki, Katsuya Hayashi, Itsuo Nichioca // Phytochemistry. – 1983. – Vol. 22, № 7. – P. 1659–1661.
11. Kinoshita Takeshi. Chemical varieties of Миrraya рапісиlаtа depending upon geographical distribution /
Takeshi Kinoshita, Ho Feng-Chi, Firman Kurnia // 15th Int. Bot. Congr., Yokogama, Aug. 28 – Sept. 3, 1993.
– Yokogama, 1993. – P. 398.
12. Veale Dj. Pharmacological effects of Аgарапthиs аfricanus on the isolated rat uterus / Dj. Veale, J. Havlik,
DW. Oliver, TG. Dekker // Ethnopharmacologia. – 1999. – Vol. 66, № 4. – P.257–262.
13. Zonneveld B. JM. Taxonomic implications of genome size and pollen colour and vitality for species of
Аgарапthиs L’Heritier (Agapanthaceae) / B. JM. Zonneveld, CD. Duncan // Plant. Syst. Evol. – 2003. –
P. 115–123.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 20.09.2012
УДК 581.14:581.4:635.98
ОНТОМОРФОГЕНЕЗ ТРОПІЧНИХ І СУБТРОПІЧНИХ РОСЛИН В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ҐРУНТУ
Л.П. Ткачук, О.Г. Усольцева, Т.І. Великоридько
Донецький ботанічний сад НАН України
Досліджені особливості онтоморфогенезу 4 видів тропічних і субтропічних рослин в умовах захище-
ного ґрунту. В розвитку рослин встановлено 2 періоди: віргінільний та генеративний з віковими ста-
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 261
нами, в яких інтродуценти чітко різняться за морфологічними ознаками та фенологічними ритмами.
Лише у Rиеllіа graecizans Ваkеr після 5 років спостережень відмічено перехід рослин до сенільного пе-
ріоду розвитку, який завершується втратою рослин, що компенсується насіннєвим розмноженням і само-
сівом. Тривалі спостереження за рослинами Аgарапthиs аfricanus (L.) Ноffm., Murraya paniculata Jасq.,
Raphiolepis umbellata (Тhunb.) C.K. Schneid (15–20 років) не виявили ознак старіння і втрати декоративності.
Виявлення особливостей росту і розвитку рослин дозволяє використати одержані дані при складанні реко-
мендацій і технологічних карт з догляду за рослинами різних вікових станів.
UDC 581.14:581.4:635.98
ONTOMORPHOGENESIS IN TROPICAL AND SUBTROPICAL PLANTS UNDER GLASSHOUSE
CONDITIONS
L.P. Tkachuk, O.G. Usoltseva, T.I. Velikoridko
Donetsk Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine
The specific features of ontomorphogenesis in four species of tropical and subtropical plants have been studied
under the conditions of glasshouses. We have determined two periods of plant development: virgin and generative,
each consisting of the age states, at which the introduced plants differ distinctively by their morphologic features
and phenological rhythms. Only Ruellia graecizans Baker was observed to be passing in five years of observations
to the senile development period, finishing with the plant loss, compensated by the seed propagation and self-
seeding. In the course of long-term (15-20 years) observations over such plants as Agapanthus africanus (L.)
Hoffm., Murraya paniculata Jacq., Raphiolepis umbellata (Thunb.) C.K. Scheid we have not noted in plants the
indications of ageing and loss of ornamental features. These specific features of the plant growth and development,
detected by us, are applicable in recommendations and technological charts on attendance of the different age state
plants.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67462 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T19:16:17Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткачук, Л.П. Усольцева, О.Г. Великоридько, Т.І. 2014-09-06T12:53:02Z 2014-09-06T12:53:02Z 2012 Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту / Л.П. Ткачук, О.Г. Усольцева, Т.І. Великоридько // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 256-261. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67462 581.14:581.4:635.98 Досліджені особливості онтоморфогенезу 4 видів тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту. В розвитку рослин встановлено 2 періоди: віргінільний та генеративний з віковими станами, в яких інтродуценти чітко різняться за морфологічними ознаками та фенологічними ритмами. Лише у Rиеllіа graecizans Ваkеr після 5 років спостережень відмічено перехід рослин до сенільного періоду розвитку, який завершується втратою рослин, що компенсується насіннєвим розмноженням і самосівом. Тривалі спостереження за рослинами Аgарапthиs аfricanus (L.) Ноffm., Murraya paniculata Jасq., Raphiolepis umbellata (Тhunb.) C.K. Schneid (15–20 років) не виявили ознак старіння і втрати декоративності. Виявлення особливостей росту і розвитку рослин дозволяє використати одержані дані при складанні рекомендацій і технологічних карт з догляду за рослинами різних вікових станів. The specific features of ontomorphogenesis in four species of tropical and subtropical plants have been studied under the conditions of glasshouses. We have determined two periods of plant development: virgin and generative, each consisting of the age states, at which the introduced plants differ distinctively by their morphologic features and phenological rhythms. Only Ruellia graecizans Baker was observed to be passing in five years of observations to the senile development period, finishing with the plant loss, compensated by the seed propagation and self-seeding. In the course of long-term (15-20 years) observations over such plants as Agapanthus africanus (L.) Hoffm., Murraya paniculata Jacq., Raphiolepis umbellata (Thunb.) C.K. Scheid we have not noted in plants the indications of ageing and loss of ornamental features. These specific features of the plant growth and development, detected by us, are applicable in recommendations and technological charts on attendance of the different age state plants. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту Онтоморфогенез тропических и субтропических растений в условиях защищенного грунта Ontomorphogenesis in tropical and subtropical plants under glasshouse conditions Article published earlier |
| spellingShingle | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту Ткачук, Л.П. Усольцева, О.Г. Великоридько, Т.І. Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе |
| title | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту |
| title_alt | Онтоморфогенез тропических и субтропических растений в условиях защищенного грунта Ontomorphogenesis in tropical and subtropical plants under glasshouse conditions |
| title_full | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту |
| title_fullStr | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту |
| title_full_unstemmed | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту |
| title_short | Онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту |
| title_sort | онтоморфогенез тропічних і субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту |
| topic | Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе |
| topic_facet | Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67462 |
| work_keys_str_mv | AT tkačuklp ontomorfogeneztropíčnihísubtropíčnihroslinvumovahzahiŝenogogruntu AT usolʹcevaog ontomorfogeneztropíčnihísubtropíčnihroslinvumovahzahiŝenogogruntu AT velikoridʹkotí ontomorfogeneztropíčnihísubtropíčnihroslinvumovahzahiŝenogogruntu AT tkačuklp ontomorfogeneztropičeskihisubtropičeskihrasteniivusloviâhzaŝiŝennogogrunta AT usolʹcevaog ontomorfogeneztropičeskihisubtropičeskihrasteniivusloviâhzaŝiŝennogogrunta AT velikoridʹkotí ontomorfogeneztropičeskihisubtropičeskihrasteniivusloviâhzaŝiŝennogogrunta AT tkačuklp ontomorphogenesisintropicalandsubtropicalplantsunderglasshouseconditions AT usolʹcevaog ontomorphogenesisintropicalandsubtropicalplantsunderglasshouseconditions AT velikoridʹkotí ontomorphogenesisintropicalandsubtropicalplantsunderglasshouseconditions |