Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)

У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південног...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2013
Автори:	Дегтярев, О.В., Новиков, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Теми:	Люди науки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67474
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) / О.В. Дегтярев, О.В. Новиков // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 89-95. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859618100882702336
author	Дегтярев, О.В. Новиков, О.В.
author_facet	Дегтярев, О.В. Новиков, О.В.
citation_txt	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) / О.В. Дегтярев, О.В. Новиков // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 89-95. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В.С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ «Південне»). Під керівництвом і за безпосередньої участі В.С. Будника розроблено балістичні ракети середнього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важкого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії «Космос» і «Космос-2».
first_indexed	2025-11-28T23:26:43Z
format	Article
fulltext	89ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піо- нера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В.С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококипля- чих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ «Півден- не»). Під керівництвом і за безпосередньої участі В.С. Будника розроблено балістичні ракети серед- нього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важ- кого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії «Космос» і «Космос-2». © О.В. Дегтярев, О.В. Новиков, 2013 УДК 629.7(092) О.В. ДЕГТЯРЕВ, О.В. НОВИКОВ Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» вул. Криворізька, 3, Дніпропетровськ, 49008, Україна АКАДЕМІК ВАСИЛЬ СЕРГІЙОВИЧ БУДНИК — ОДИН ІЗ ЗАСНОВНИКІВ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника Біографія Василя Сергійовича Будника характерна для багатьох людей його поко- ління. Він народився 24 червня 1913 р. у селі Семенівка Чернігівської області в сім’ї агроно- ма. У 1932 р. закінчив Мінський архі тек турно- бу дівельний технікум і працював у Москві техніком-будівельником, виконробом. За два роки Василь Будник став студентом Москов- ського авіаційного інституту. Закінчивши студентський аероклуб МАІ, він літав на пла- нерах і літаках, а потім як льотчик-інструктор навчав льотної справи інших курсантів. У 1940 р., отримавши диплом з відзнакою, інженер-механік з озброєння літаків Василь 90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ Будник прийшов працювати до авіаційного конструкторського бюро Сергія Володими- ровича Іллюшина. Штурмовики Іл-2 з по- тужними моторами й посиленим озброєн- ням увійшли до історії Другої світової війни під назвою «літаючий танк», або «чорна смерть». За роботи з озброєння Іл-2 Василя Будника в 1941 р. було нагороджено медал- лю «За трудову доблесть». У 1943 р. він отримав від Головного конструктора С.В. Іл- люшина персональне завдання: встановити на Іл-2 ракетні снаряди. Відтоді В.С. Будник працював у НДІ-1 (на базі Реактивного науково-дослідного інституту, РНДІ) над проектами літаків-штурмовиків з ракетним озброєнням. Після закінчення війни в СРСР і США значно зріс інтерес до розвитку ракетної тех- ніки і ракетно-реактивного озброєння, було вжито заходів щодо вивчення досвіду розро- блення балістичних ракет у Німеччині. Фа- хівці розуміли, що в перспективі балістичні ракети далекої дії з ядерним зарядом можуть стати ефективною стратегічною зброєю. До Німеччини було направлено групу радян- ських фахівців із завданням ознайомитися з конструкцією ракети «Фау-2», вивчити тех- нологію її виготовлення, відновити креслен- ня ракети та скласти елементи конструкції. До складу бригади особливого призначення увійшли знані фахівці, які згодом стали ви- датними вченими, конструкторами, органі- заторами і забезпечили бурхливий розви- ток вітчизняної ракетно-космічної техніки: М.К. Тихонравов, Ю.О. Побєдоносцев, С.П. Ко- рольов, В.П. Глушко, Ю.О. Мозжорін, М.О. Пи- люгін, В.І. Кузнєцов, В.П. Бармін та багато інших. Для вивчення трофейної техніки в окупаційній зоні Радянського Союзу було створено інститут «Нордхаузен». До складу спеціальної міжвідомчої комі- сії з вивчення німецької ракетної техніки включили також молодого перспективного конструктора Василя Будника, і впродовж 1945–1946 рр. він працював у Німеччині. У результаті діяльності комісії було відновле- но технічну й технологічну документацію, зібрано 19 екземплярів ракет, відтворено на- земне устаткування. Отже, роботи над ракетами великої даль- ності в СРСР і США почалися з одного рівня, а саме з освоєння німецької ракети «Фау-2». 13 травня 1946 р. у СРСР було прийнято основоположну Постанову Ради Міністрів СРСР про розвиток ракетного озброєння в країні, підписану особисто Й.В. Сталіним. Згід- но з нею, для координації розроблення реак- тивних снарядів з рідинним реактивним двигу- ном (РРД) було створено головний НДІ ракет- ного озброєння — НДІ-88 (згодом ЦНДІмаш). НДІ-88, заснований на базі артилерійського за- воду № 88 у м. Підлипки під Москвою, став комплексною науковою, конструкторською і виробничою організацією. За прямою вказів- кою Й.В. Сталіна під керівництвом С.П. Коро- льова в НДІ-88 створювали вітчизняну копію «Фау-2» під назвою Р-1. І хоча ракета Р-1 ціл- ком відтворювала німецьку «Фау-2», виготов- ляли її за власними кресленнями з викорис- танням вітчизняних матеріалів і технологій. Старший лейтенант В.С. Будник. Німеччина, 1945 р. 91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ З 1946 по 1951 р. В.С. Будник працює в ЦНДІмаш заступником Головного конст- руктора Сергія Павловича Корольова з кон- струкції бойових ракет і бере безпосередню участь у розробленні, випробуваннях і пере- дачі на озброєння ракет Р-1, Р-2, Р-5. Перший ракетний комплекс з ракетою Р-1 мав серйозні недоліки: низька точність стріль- би (±1,5 км на дальності 300 км), складність і тривалість підготовки до пуску, гро міздкість пускового технологічного устат кування, не- можливість тривалого перебування ракети в заправленому стані через випаровування окисника — рідкого кисню. Незважаючи на явні недоліки першої бойової ракети, її при- йняли на озброєння в 1950 р. для відпрацю- вання військової експлуатації ракет та їх бо- йового застосування. Уже через рік з’явилася ракета Р-2 Головного конструктора С.П. Ко- рольова, в якій було усунено ряд недоліків ракети Р-1 та істотно поліпшено тактико- технічні характеристики: збільшено даль- ність стрільби, вагу головної частини, поліп- шено точність стрільби. Після прийняття на озброєння ракети Р-1 гостро постала проблема серійного виготов- лення бойових ракет у масовій кількості для нарощування військового потенціалу краї- ни. Потужностей дослідного заводу в під- московних Підлипках для масового вироб- ництва ракет було недостатньо, а можливос- ті розширення обмежені. З метою вибору відповідного заводу для серійного виробни- цтва перших радянських бойових ракет було створено Урядову комісію на чолі з міні- стром озброєння Дмитром Федоровичем Устиновим. До складу цієї комісії, за пропо- зицією С.П. Корольова, було включено його заступника з конструкції ракет Василя Сер- гійовича Будника. За задумом Д.Ф. Устинова потрібно було знайти на периферії потужний і перспектив- ний завод будь-якого відомства, а потім пе- репрофілювати його для серійного вироб- ництва ракет. Розглядаючи потенційні місця дислокації ракетного виробництва, комісія об’їхала багато міст на Уралі, в Сибіру, в Україні. Врешті-решт, вона спинила свій ви- бір на новому автомобільному заводі в Дні- пропетровську, будівництво якого було роз- почато в середині 1944 р., а вже в 1948 р. він почав випускати готову продукцію — ван- тажні автомобілі типу ЗІС-150 у кількості 70 тис. за рік та автомобілі-амфібії. Сам Дні- пропетровськ також мав низку переваг. Міс- то ще в довоєнні роки стало центром мета- лургійного виробництва. Навкруги були розташовані заводи — постачальники сиро- вини, була потужна енергетична база. Про- мисловий центр мав велику кількість квалі- фікованих робітників, багато вузів і техніку- мів, де можна було організувати підготовку інженерів і робітників потрібних спеціаль- ностей. Йосип Сталін схвалив вибір Урядової ко- місії всупереч запереченням міністра авто- мобільної промисловості. Сталін сказав, що якщо в нас будуть ракети, то вантажівки, напевно, будуть теж, а якщо ракет не буде, то, можливо, не буде й вантажівок. Долю Дні п ропетровського заводу було вирішено, і 9 травня 1951 р. вийшла Постанова Ради Міністрів СРСР «Про передачу Міністер- ству озброєння Дніпропетровського автомо- більного заводу», а 10 травня — відповідний наказ міністра озброєння Д.Ф. Устинова. У тому, що ракетна техніка прийшла в Україну і згодом тут було створено ракетно- космічну галузь, є чимала заслуга В.С. Буд- ника, який у складі Урядової комісії активно обстоював думку про вибір Дніпропетров- ського автомобільного заводу для виробни- цтва ракет. Вибір комісії визначив долю за- воду й міста Дніпропетровська. Маловідо- мий у країні автомобільний завод з часом перетворився на відоме всьому світу най- більше ракетобудівне підприємство — Пів- денний машинобудівний завод, а Дніпропет- ровськ став космічною столицею України. Після ухвалення урядових рішень Василя Сергійовича Будника призначили на посаду Головного конструктора серійного ракетно- го заводу в Дніпропетровську. Його ключо- вим завданням була організація серійного виробництва перших радянських бойових ракет конструкції С.П. Корольова. Василь 92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ Сергійович ретельно готувався до виконан- ня цього доручення, відібрав групу провід- них фахівців з ракетної техніки з ОКБ-1 С.П. Корольова та двигунного ОКБ-456 В.П. Глушка, склавши список з 25 осіб, і за- просив їх до себе. При цьому він навмисне включив до списку не лише конструкторів, а й проектантів і теоретиків, маючи намір у перспективі працювати на новому заводі над власними розробками. Це викликало різкі заперечення С.П. Корольова, який про- сто викреслив прізвища всіх теоретиків і проектантів із поданого списку. Будучи лю- диною наполегливою та цілеспрямованою, а також розуміючи, що кадри вирішують усе, В.С. Будник домігся свого через керівни- цтво Міністерства. Відібрана ним група фа- хівців стала ядром серійного конструктор- ського бюро (СКБ) заводу, а згодом ОКБ- 586 (КБ «Південне»). Серійне КБ було створено на правах відді- лу Головного конструктора нарівні з іншими службами заводу. Колектив СКБ поповню- вався молодими фахівцями — випускниками провідних вищих навчальних закладів краї- ни: МАІ, МВТУ ім. Баумана, ЛВМІ та ін. По- становою уряду було встановлено високі тем- пи нарощування серійного виробництва ра- кет Р-1: у 1952 р. — 230 ракет, у 1953 р. — 700, у 1954 р. — 2500. Напружена робота, що про- водилася на заводі, успішно завершилася. Перший успішний пуск виготовленої на заво- ді ракети Р-1 відбувся в листопаді 1952 р. Приймаючи призначення на посаду Го- ловного конструктора заводу, Василь Сергі- йович не сумнівався в тому, що рано чи пізно СКБ розпочне самостійну творчу діяльність. Це було й потребою часу. Ракети Корольова літали на низькокиплячих компонентах па- лива (рідкому кисні та спирті), що було ве- ликим недоліком для бойових ракет: кисень безперервно випаровується, і важко забез- печити постійну бойову готовність. Ідея створення власної ракети, яка за експлуата- ційними характеристиками перевершила б ракети С.П. Корольова, Головного конструк- тора балістичних ракет, визнаного монопо- ліста ракетної техніки в країні, розбурхува- ла уми фахівців СКБ. В.С. Будник доручив групі конструкторів розпочати проектні розроблення власної ракети, привабливої для військових, яка б не мала специфічних недоліків ракет С.П. Корольова, — ракети на висококиплячих і довгозбережуваних ком- понентах палива з автономною системою керування. Під час розроблення власної ракети в СКБ за прототип узяли останню ракету Р-5 ОКБ-1 С.П. Корольова, ескізний проект якої було випущено в жовтні 1951 р. Якщо ракети Р-1 і Р-2 мали як прототип ракету «Фау-2», то ракета Р-5 була по-справжньому першою радянською балістичною ракетою, яка разюче відрізнялася зовнішнім вигля- дом, конструкцією і характеристиками від своїх попередників. Одноступенева ракета з моноблоковою головною частиною масою 1350 кг; несівні баки являють собою тонко- стінну конструкцію з алюмінієвого сплаву, підкріплену шпангоутами; комбінована сис- тема керування з автономним керуванням дальністю й радіосистемою корекції боково- го відхилення тощо. Молоді проектанти під час вибору нових проектних і конструкторських рішень ви- користовували результати науково-до слід- них робіт, проведених у НДІ-88. У роботі «Дослідження варіантів ракет далекої дії із застосуванням палив на основі висококип- лячих окисників» зазначалося, що вико ри- стання висококиплячих окисників хоча і В.С. Будник у робочому кабінеті 93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ призводить до певного зниження питомої тяги РРД, але дає ряд переваг, голов ні з яких — можливість тривалого зберігання заправленої ракети без втрати палива на ви- пар і значне скорочення часу на підготовку ракети до пуску. Використання висококи- плячих агресивних компонентів палива (азотної кислоти й гасу) вимагало вирішен- ня цілої низки проблем, пов’язаних із пошу- ком нових конструкційних матеріалів, ви- вченням і забезпеченням їх стійкості під час впливу агресивного середовища, забезпе- ченням стабільності компонентів палива при тривалому їх знаходженні в баках раке- ти тощо. При цьому потрібно було знайти такі проектні та конструкторські рішення, які б забезпечували кращі енергетичні й інші тактико-технічні характеристики, ніж у ракети Р-5. С.П. Корольов вважав за недоцільне й не- перспективне застосування висококипля- чих компонентів у балістичних ракетах з ве- ликою дальністю стрільби. В.С. Будник і його колектив фактично розпочали бороть- бу з «альма-матер» (ОКБ-1) і самим С.П. Ко- рольовим — єдиним і незаперечним автори- тетом у ракетній техніці. Визначивши вигляд ракети, а також ко- операцію суміжних підприємств, СКБ на- правило свої пропозиції до Міністерства оборони й одержало там підтримку. У той самий час С.П. Корольов і його заступники, В.П. Мішин і К.Д. Бушуєв, різко негативно поставилися до проектних розроблень СКБ і почали послідовно доводити в різних дер- жавних інстанціях недоцільність розроб- лення ракети на висококиплячих компо- нентах палива. Проте очікувані результати для військових мали таке велике значення, що 13 лютого 1953 р. вийшла постанова уря- ду, якою СКБ заводу доручалося розроблен- ня ескізного проекту власної ракети Р-12. Серійному КБ, що мало величезне заван- таження із серійних ракет і без проектних підрозділів, надзвичайно складно було ви- пустити повноцінний і якісний ескізний проект ракети Р-12. Значною мірою завдяки нескінченному ентузіазму молодих конст- рукторів нова ракета, зрештою, з’явилася на світ у матеріальному втіленні. Це була велика перемога колективу, очолюваного В.С. Будником. Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР у 1954 р. серійне конструкторське бюро заводу було перетворено на Особливе конструкторське бюро № 586 (КБ «Півден- не»), головним завданням якого було визна- чено розроблення бойових балістичних ра- кет на довгозбережуваних (висококиплячих) компонентах палива. Відтепер відкриваєть- ся нова сторінка розвитку вітчизняної ракет- ної техніки. В країні з’явилася друга після ОКБ-1 С.П. Корольова проектно-кон струк- торська організація з розроблення бойової ракетної зброї, яка заявила про свій новий, перспективніший для озброєння напрям, що надалі дав змогу істотно здешевити й спрос- тити виробництво та експлуатацію ракетно- космічних комплексів, підвищити їх боєго- товність. Це означало кінець монополізму С.П. Корольова в ракетній техніці і початок відкритої боротьби двох напрямів бойового ракетобудування. 9 червня 1954 р. наказом міністра обо- ронної промисловості СРСР Головним кон- структором і начальником ОКБ-586 було призначено Михайла Кузьмича Янгеля. Йо го першим заступником стає Василь Сергійо- вич Будник. До цього часу В.С. Будник уже сформував молодий творчий колектив КБ «Південне», розробив ескізний проект ра- кети Р-12. Величезний особистий внесок В.С. Будника в цю революційну розробку полягає в тому, що під його керівництвом, врозріз з існуючою концепцією, незважаючи на різко негативне ставлення та протидію С.П. Корольова, було розроблено ескізний проект принципово нової стратегічної раке- ти на висококиплячих компонентах палива і з автономною системою керування. З приходом М.К. Янгеля проектні роботи набули подальшого розвитку. Михайло Кузьмич запропонував доопрацювати вже створений ескізний проект ракети Р-12 з урахуванням двох істотних змін: збільши- ти дальність польоту ракети до 2000 км і 94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ передбачити встановлення на ракету голов- ної частини з ядерним зарядом. У березні 1955 р. ескізний проект ракети Р-12 та її макет було надано замовникові. Рішеннями уряду її повномасштабному роз- робленню дано зелене світло. 22 червня 1957 р. відбувся перший і успішний запуск ракети Р-12. Ракета Р-12, завдяки порівняній просто- ті, надійності і високій боєготовності, стала най масовішою ракетою середньої дальності, прийнятою на озброєння. Створення страте- гічної ракети Р-12 з ядерним зарядом, даль- ністю польоту 2000 км, здатної стояти в за- правленому стані, готової до пуску цілий мі- сяць, з урахуванням її дешевизни та простоти у виготовленні було таким величезним про- ривом у галузі стратегічного озброєння, що за цю розробку ОКБ-586 і завод-виробник були удостоєні найвищої наго роди — ордена Леніна, а Головному конструктору М.К. Ян- гелю і його першому заступникові В.С. Буд- нику було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці. З появою нових стратегічних ракет роз- робки КБ «Південне» завдяки їхній порів- няній простоті в експлуатації з’явилася можливість їх швидкого й широкого розгор- тання у військах. Відповідно до цих можли- востей було створено нову військову док- трину СРСР, центральне місце в якій посіли балістичні ракети, що стали вирішальним чинником впливу на супротивника. У 1959 р. було створено новий вид Збройних Сил СРСР — Ракетні війська стратегічного при- значення (РВСП). Перша стратегічна раке- та РВСП Р-12 побила всі рекорди за часом перебування в експлуатації (понад 30 ро- ків). Її було знято з бойового чергування в 1989 р. при ліквідації всього класу ракет се- редньої дальності відповідно до Договору між СРСР і США. Під керівництвом і за безпосередньої учас- ті В.С. Будника було розроблено та здано на озброєння стратегічні ракети Р-14 і Р-16. Ра- кета Р-14 стала подальшим розвитком й удо- сконаленням ракети Р-12 і продемонструва- ла максимальні можливості одноступеневої ракети на висококиплячих компонентах па- лива (дальність ~4500 км). Її здано на озбро- єння в 1961 р. Ракета Р-16 — принципово нова двоступенева ракета з між кон ти нен- тальною дальністю (понад 13000 км) — при- йнята на озброєння в 1962 р. Ракети Р-14 і Р-16 розробляли в умовах конкурентної боротьби з ОКБ-1 С.П. Коро- льова. Двоступенева міжконтинентальна ба- лістична ракета (МБР) Р-9А на низькокипля- чих компонентах палива (рідкий кисень і гас) розроблення ОКБ-1 була видатною на той час за своєю конструктивною досконалістю раке- тою. Ураховуючи непримиренне ставлення ОКБ-1 до створення МБР на висококиплячих компонентах палива, уряд прийняв рішення про проведення спеціальної наукової експер- тизи ескізного проекту ракети Р-16, розробле- ного КБ «Південне». Експертну комісію очо- лив академік М.В. Кел диш. Головними опо- нентами були заступники С.П. Корольова В.П. Мішин і К.Д. Бушуєв. Технічні рішення КБ «Південне» захищала група проектантів на чолі з В.С. Будником. Зрештою, експертна комісія дійшла висновку про можливість створення МБР Р-16 із заявленими характе- ристиками. Хоча надалі постановою уряду МБР Р9-А С.П. Корольова було прийнято на озброєння, це була остання бойова ракета роз- роблення ОКБ-1, оскільки військові експерти вважали рішення про створення МБР Р-9А помилковим. КБ «Південне» посяде провідне Зліва направо: М.Ф. Герасюта, О.О. Негода, В.С. Будник, Л.Д. Кучма 95ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ положення в країні щодо створення бойових ракетних комплексів і фактично надасть С.П. Корольову цілковиту свободу мати справу тільки з космічними проблемами, внаслідок чого СРСР стане провідною світо- вою космічною державою. У КБ «Південне» також приділяли серйозну увагу вирішенню космічних проблем. На базі бойових ракет Р-12 і Р-14 під керівництвом і за безпосе- редньої участі В.С. Будника було створено ра кети-но сії «Космос» і «Космос-2». Василь Сергійович Будник зробив вели- чезний особистий внесок у становлення й розвиток КБ «Південне» як потужного нау- кового й конструкторського підприємства. КБ «Південне» разом з кооперацією створи- ло 4 покоління бойових стратегічних комп- лексів, які не мали аналогів у світі і становили основу Ракетних військ стратегічного при- значення Радянського Союзу, 7 типів косміч- них ракет-носіїв, 40 типів рідинних і твердо- паливних ракетних двигунів, понад 400 кос- мічних апаратів власного розроблення. За розроблення та здачу на озброєння унікальних зразків ракетно-космічної тех- ніки B.C. Будника нагороджено багатьма урядовими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора (1956, 1976), орденом Леніна (1959, 1961), йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (1959), прису- джено Ленінську премію (1960). Василь Сергійович завжди надавав вели- кого значення науковому забезпеченню ро- біт, підготовці інженерних і наукових кадрів. За його безпосередньої участі в Дніпропе- тровському університеті в 1954 р. було ство- рено фізико-технічний факультет для підго- товки фахівців з ракетно-космічної техніки, який за час свого існування підготував понад 20 тис. фахівців. З 1962 р. В.С. Будник — про- фесор цього Університету. У 1964 р. його об- рали членом-кореспондентом, у 1967 р. — ака деміком Академії наук України. З 1972 р. В.С. Будник працював в Інсти- туті технічної механіки Академії наук Укра- їни, де керував дослідженнями щодо опти- мального проектування ракетно-космічних систем. Він підготував цілий ряд кандидатів і докторів наук. У 1983 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР». В.С. Будник — один із творців дніпропетровської наукової школи ракетобудування. Василя Сергійовича Будника завжди ви- різняли величезна енергія та цілеспрямова- ність, вимогливість і організаторський та- лант, ретельність, системність у роботі й на- полегливість у досягненні мети, широкий науковий і технічний кругозір, сміливість у прийнятті рішень та вміння запроваджува- ти їх у життя. Усі ці особисті якості допомогли Василю Сергійовичу Буднику стати першопрохід- цем у розробленні унікальних ракетно- космічних комплексів, відіграти історичну роль у створенні Дніпропетровського ра- кетно-космічного центру й ракетно-кос- мічної галузі України.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67474
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T23:26:43Z
publishDate	2013
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Дегтярев, О.В. Новиков, О.В. 2014-09-06T15:07:28Z 2014-09-06T15:07:28Z 2013 Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) / О.В. Дегтярев, О.В. Новиков // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 89-95. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67474 629.7(092) У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В.С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ «Південне»). Під керівництвом і за безпосередньої участі В.С. Будника розроблено балістичні ракети середнього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важкого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії «Космос» і «Космос-2». uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) Article published earlier
spellingShingle	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) Дегтярев, О.В. Новиков, О.В. Люди науки
title	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_full	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_fullStr	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_full_unstemmed	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_short	Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_sort	академік василь сергійович будник — один із засновників ракетно-космічної галузі україни (до 100-річчя з дня народження академіка нан україни в.с. будника)
topic	Люди науки
topic_facet	Люди науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67474
work_keys_str_mv	AT degtârevov akademíkvasilʹsergíiovičbudnikodinízzasnovnikívraketnokosmíčnoígaluzíukraínido100ríččâzdnânarodžennâakademíkananukraínivsbudnika AT novikovov akademíkvasilʹsergíiovičbudnikodinízzasnovnikívraketnokosmíčnoígaluzíukraínido100ríččâzdnânarodžennâakademíkananukraínivsbudnika

Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)

Репозитарії

Схожі ресурси