Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною
Висвітлено основні аспекти фізіологічної ролі, метаболізму і біологічної доступності Цинку в організмі людини. Проведено аналіз публікацій щодо поширення дефіциту цього мікроелемента в Україні і світі, а також шляхів його подолання. Особливу увагу приділено сучасним підходам у розробленні харчових...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67483 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною / М.Д. Тронько, М.О. Полумбрик, В.М. Ковбаса, В.І. Кравченко, Я.Г. Бальон // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 21-31. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67483 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тронько, М.Д. Полумбрик, М.О. Ковбаса, В.М. Кравченко, В.І. Бальон, Я.Г. 2014-09-06T15:50:18Z 2014-09-06T15:50:18Z 2013 Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною / М.Д. Тронько, М.О. Полумбрик, В.М. Ковбаса, В.І. Кравченко, Я.Г. Бальон // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 21-31. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67483 664.68+683.9 Висвітлено основні аспекти фізіологічної ролі, метаболізму і біологічної доступності Цинку в організмі людини. Проведено аналіз публікацій щодо поширення дефіциту цього мікроелемента в Україні і світі, а також шляхів його подолання. Особливу увагу приділено сучасним підходам у розробленні харчових продуктів, збагачених Цинком. Освещены основные аспекты физиологической роли, метаболизма и биологической доступности цинка в организме человека. Проведен детальный анализ публикаций относительно распространения дефицита этого микроэлемента в Украине и мире, а также путей его преодоления. Особенное внимание уделено разработке пищевых продуктов, обогащенных цинком. The authors of the review present data on the physiological role, metabolism and biological availability of Zinc in human body. A detailed analysis of papers concerning Zinc deficiency expansion in Ukraine and the world and main ways of its eliminating has been discussed. The specific attention is given to development of foods fortified with Zinc. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною Биологическая роль цинка и необходимость обеспечения адекватного уровня его потребления человеком The biological role of zinc on human body and necessity of sufficient level of its intake Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною |
| spellingShingle |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною Тронько, М.Д. Полумбрик, М.О. Ковбаса, В.М. Кравченко, В.І. Бальон, Я.Г. Статті та огляди |
| title_short |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною |
| title_full |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною |
| title_fullStr |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною |
| title_full_unstemmed |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною |
| title_sort |
біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною |
| author |
Тронько, М.Д. Полумбрик, М.О. Ковбаса, В.М. Кравченко, В.І. Бальон, Я.Г. |
| author_facet |
Тронько, М.Д. Полумбрик, М.О. Ковбаса, В.М. Кравченко, В.І. Бальон, Я.Г. |
| topic |
Статті та огляди |
| topic_facet |
Статті та огляди |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Биологическая роль цинка и необходимость обеспечения адекватного уровня его потребления человеком The biological role of zinc on human body and necessity of sufficient level of its intake |
| description |
Висвітлено основні аспекти фізіологічної ролі, метаболізму і біологічної доступності Цинку в організмі людини. Проведено аналіз публікацій щодо поширення дефіциту цього мікроелемента в Україні і світі,
а також шляхів його подолання. Особливу увагу приділено сучасним підходам у розробленні харчових
продуктів, збагачених Цинком.
Освещены основные аспекты физиологической роли,
метаболизма и биологической доступности цинка в
организме человека. Проведен детальный анализ публикаций относительно распространения дефицита
этого микроэлемента в Украине и мире, а также путей
его преодоления. Особенное внимание уделено разработке пищевых продуктов, обогащенных цинком.
The authors of the review present data on the physiological
role, metabolism and biological availability of Zinc
in human body. A detailed analysis of papers concerning
Zinc deficiency expansion in Ukraine and the world and
main ways of its eliminating has been discussed. The specific
attention is given to development of foods fortified
with Zinc.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67483 |
| citation_txt |
Біологічна роль цинку і необхідність забезпечення адекватного рівня його споживання людиною / М.Д. Тронько, М.О. Полумбрик, В.М. Ковбаса, В.І. Кравченко, Я.Г. Бальон // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 21-31. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tronʹkomd bíologíčnarolʹcinkuíneobhídnístʹzabezpečennâadekvatnogorívnâiogospoživannâlûdinoû AT polumbrikmo bíologíčnarolʹcinkuíneobhídnístʹzabezpečennâadekvatnogorívnâiogospoživannâlûdinoû AT kovbasavm bíologíčnarolʹcinkuíneobhídnístʹzabezpečennâadekvatnogorívnâiogospoživannâlûdinoû AT kravčenkoví bíologíčnarolʹcinkuíneobhídnístʹzabezpečennâadekvatnogorívnâiogospoživannâlûdinoû AT balʹonâg bíologíčnarolʹcinkuíneobhídnístʹzabezpečennâadekvatnogorívnâiogospoživannâlûdinoû AT tronʹkomd biologičeskaârolʹcinkaineobhodimostʹobespečeniâadekvatnogourovnâegopotrebleniâčelovekom AT polumbrikmo biologičeskaârolʹcinkaineobhodimostʹobespečeniâadekvatnogourovnâegopotrebleniâčelovekom AT kovbasavm biologičeskaârolʹcinkaineobhodimostʹobespečeniâadekvatnogourovnâegopotrebleniâčelovekom AT kravčenkoví biologičeskaârolʹcinkaineobhodimostʹobespečeniâadekvatnogourovnâegopotrebleniâčelovekom AT balʹonâg biologičeskaârolʹcinkaineobhodimostʹobespečeniâadekvatnogourovnâegopotrebleniâčelovekom AT tronʹkomd thebiologicalroleofzinconhumanbodyandnecessityofsufficientlevelofitsintake AT polumbrikmo thebiologicalroleofzinconhumanbodyandnecessityofsufficientlevelofitsintake AT kovbasavm thebiologicalroleofzinconhumanbodyandnecessityofsufficientlevelofitsintake AT kravčenkoví thebiologicalroleofzinconhumanbodyandnecessityofsufficientlevelofitsintake AT balʹonâg thebiologicalroleofzinconhumanbodyandnecessityofsufficientlevelofitsintake |
| first_indexed |
2025-11-25T23:26:39Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:26:39Z |
| _version_ |
1850580159918243840 |
| fulltext |
21ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
Висвітлено основні аспекти фізіологічної ролі, метаболізму і біологічної доступності Цинку в організ-
мі людини. Проведено аналіз публікацій щодо поширення дефіциту цього мікроелемента в Україні і світі,
а також шляхів його подолання. Особливу увагу приділено сучасним підходам у розробленні харчових
продуктів, збагачених Цинком.
Ключові слова: дефіцит Цинку, статеве дозрівання, ендокринні розлади, антиоксидантна активність, збага-
чення харчових продуктів.
УДК 664.68+683.9
М.Д. ТРОНЬКО 1, М.О. ПОЛУМБРИК 2, В.М. КОВБАСА 2,
В.І. КРАВЧЕНКО 1, Я.Г. БАЛЬОН 1
1 Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» НАМН України
вул. Вишгородська, 69, Київ, 04414, Україна
2 Національний університет харчових технологій
вул. Володимирська, 68, Київ, 01033, Україна
БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЦИНКУ І НЕОБХІДНІСТЬ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДЕКВАТНОГО РІВНЯ
ЙОГО СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ
© М.Д. Тронько, М.О. Полумбрик,
В.М. Ковбаса, В.І. Кравченко, Я.Г. Бальон, 2013
Цинк досить поширений у природі й за
масовою часткою в земній корі (8,3·10–3%)
посідає 23-тє місце серед елементів [1]. Про-
те в організмі людини за своїм вмістом та
участю в різноманітних біохімічних реакці-
ях він є другим після Феруму мікроелемен-
том і, на відміну від нього й Купруму, існує
лише в одній редокс-формі (Zn2+). Завдяки
цьому, а також малому розміру іона і вели-
кій швидкості обміну лігандами під час
утворення біохімічних сполук Цинк бере
активну участь у синтезі різних ферментів в
організмі людини [1, 2]. Спектр його фізіо-
логічних функцій досить широкий у всіх
тканинах організму. До відомих фізіологіч-
них функцій Zn належать ріст, репродуктив-
на функція, імунологічний захист, зір, моле-
кулярне розпізнавання, синтез інсуліну й
колагену, мінералізація кісток, нейрогенез,
нейропередача, підтримання стану судинної
оболонки ока, формування і розвиток стате-
вих органів та ін. Цинк необхідний для син-
тезу ДНК, поділу (цитокінезу) і росту клі-
тин, синтезу білків, метаболізму макрону-
трієнтів і розвитку відповідних функцій
більшості систем організму людини [1–4].
Для іона Zn2+ характерне утворення стійких
комплексів хелатного типу з N- та O-до норними
лігандами, наприклад з аніонами карбонових
чи амінокислот [1, 2]. Цинк зв’язує і підтримує
третинну й четвертинну структури низки клю-
чових протеїнів, які беруть участь у передаван-
ні клітинного сигналу. Одним із проявів дефі-
циту цього мікроелемента вважають пору-
шення функціонування кальцієвих каналів,
наслідком чого є зниження нормального ре-
докс-стану сульфгідрильних груп у протеїнах
мембранних каналів. В організмі людини Цинк
транс портується кров’ю у вигляді комплексів
з білками і лише незначна його частина пере-
буває у вільному стані.
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Взаємозв’язок між біохімічними й фізіо-
логічними функціями Цинку до кінця не
з’ясовано. Біологічна роль Zn полягає у його
багатосторонньому впливі на процеси, що
забезпечують життєдіяльність і розвиток
рослин, тварин і людини. Біологічні функції
Цинку можна розподілити на три основні
категорії: каталітична, структурна і регуля-
торна. Біохімічна функція цього мікроеле-
мента полягає в функціонуванні різних ме-
талоферментів і активації металофермент-
них комплексів. Цинквмісні металоензими
входять до складу шести класів ензимів:
оксидоредуктаз, трансфераз, гідролаз, ліаз,
ізомераз та лігаз. Нині відомо близько 300
ферментів, що містять Цинк, без яких не-
можливий гідроліз полісахаридів, білків, лі-
підів, етерів фосфатної кислоти, АТФ та ін-
ших важливих сполук кожної клітини, а та-
кож ауксинів, ДНК і рибосом [2].
Цинк впливає на різні фактори імунної
системи. Він відіграє визначальну роль у
нормальному розвитку і функціонуванні
клі тин. Дефіцит Zn впливає на макрофаги,
а також фагоцитоз і обернено на ріст і
функціонування Т- і В-клітин [3], що від-
бувається внаслідок дерегуляції основних
біологічних функцій на клітинному рівні.
Секреція і функціонування цитокінів —
основних месенджерів імунної системи —
зменшується в разі дефіциту Цинку [3, 4],
а це збільшує ризики виникнення бага-
тьох вірусних захворювань, а також діареї,
пневмонії та малярії. Відомо, що препара-
ти Zn є ефективним засобом у лікуванні
звичайної застуди, за умови їх викорис-
тання не пізніше, ніж за 24 години після
появи перших ознак хвороби [5].
Здатність цього мікроелемента функціо-
нувати як антиоксидант і стабілізувати
мембрани свідчить про те, що він відіграє
істотну роль у запобіганні вільнорадикаль-
ним ушкодженням під час запалення. Спо-
живання Цинку гальмує розвиток вірусних
інфекцій. Відомо, що він сприяє терапев-
тичним інтервенціям у лікуванні ВІЛ/СНІДу,
а також корисний у терапії інших вірусних
інфенкцій [4–6].
Уже понад 150 років відома надзвичайна
важливість Цинку для росту бактерій. Зго-
дом було виявлено, що цей елемент необхід-
ний для розвитку рослин, а в 1934 р. показа-
но його значення і для тварин. Пізніше, у
1955 р. було доведено, що хвороба паракера-
тоз свиней виникає внаслідок дефіциту
Цинку, а в 1958 р. було встановлено його по-
зитивний вплив для вирощування курей.
Затримка в рості, тестикулярна атрофія,
зміни у шкірі, знижений апетит були голо-
вними клінічними проявами у тварин із де-
фіцитом Цинку [7–9]. Цинк входить до
складу тканин усіх рослин і тварин і, отже, в
достатній кількості міститься в їжі. Це наво-
дило на думку, що людина не може стражда-
ти на дефіцит Цинку. Однак на початку 60-х
років минулого століття А. Прасад та інші
дослідники описали синдром низькоросло-
сті та відсутності сексуального потягу в під-
літків і молоді, який вони спостерігали в
Ірані. Молоді люди в цій країні споживають
мало білків тваринного походження і хліб,
виготовлений не з дріжджового, а з прісного
тіста. Подібний синдром А. Прасад виявив і
в Єгипті [2].
Дефіцит Цинку виникає переважно вна-
слідок погіршеного засвоєння їжі через ви-
сокий вміст у ній харчових волокон і фіта-
тів. За оцінками ВООЗ, на дефіцит Zn
страждають близько 31% (від 4 до 73%) на-
селення планети. Тоді як істотний дефіцит
Цинку поширений у країнах, що розвива-
ються, даних щодо помірного дефіциту цьо-
го мікроелемента в інших країнах практич-
но немає. У Сполучених Штатах Америки
з’являються повідомлення про поодинокі
випадки помірного дефіциту Цинку [1, 2].
Так, встановлено харчовий дефіцит Zn у ді-
тей молодшого і старшого віку [10]. Дослі-
дження, проведені в Денвері в 1972 р., вия-
вили значну кількість дітей із сімей з висо-
ким та середнім достатком, які мали
знижений рівень Цинку у волоссі й затрим-
ку росту. Останні дослідження показали, що
в дітей молодшого віку в США рівень Цин-
ку у плазмі крові та волоссі був надзвичай-
но низьким [11]. Похилий вік, вагітність,
23ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
лактація, алкоголізм також асоціюються з
високим рівнем ризику Zn-дефіциту. Відо-
мий дослідник ролі Цинку в організмі
А. Прасад вважає, що ці висновки дослідни-
ків у США можна екстраполювати на інші
країни світу [12]. Надмірне споживання ал-
коголю може спричинити гострий дефіциту
Цинку [13], який призводить до таких відо-
мих наслідків, як екзема, втрата волосся,
стеаторея, диспротеїнемія з едемою, мен-
тальні порушення.
З огляду на наведені дані це явище харак-
терне також для населення, що проживає на
окремих територіях України. Дослідження,
проведені на промислових підприємствах
Запоріжжя, виявили зміни вмісту Цинку в
гранулоцитах крові людей і дослідних ми-
шей за цитохімічною реакцією дитизону та
метилового зеленого. Встановлено, що серед
працівників металургійних підприємств по-
рівняно з мешканцями сільських районів,
які становили контрольну групу, вміст ди-
тизонових гранул лейкоцитів, що є мірою
вмісту Цинку, менший на 13–19%. Подібні
результати отримано під час експериментів
з мишами, які перебували під впливом за-
бруднення підприємств упродовж 1,5 міся-
ця [14]. За результатами досліджень, прове-
дених Ю. Марушком зі співавторами, час-
тині українських дітей властивий дефіцит
Цинку, зокрема у дітей з патологією травно-
го каналу він сягає 28,8% [15]. Разом з тим
встановлено, що вміст Zn у питній воді не
позначається на його концентрації в плазмі
крові хворих на цукровий діабет 1-го типу
[16]. За даними О. Осадціва з колегами, де-
фіцит Цинку, виявлений у дітей, які прожи-
вають у 4 районах Чернігівської області, не
має зобогенного впливу [17].
Вважають, що поширення дефіциту Цин-
ку є досить значним і від нього потерпають
мільярди людей у світі, насамперед у краї-
нах, що розвиваються. В розвинених країнах
до груп ризику Zn-дефіциту входять пере-
важно особи похилого віку [4].
До проблеми недостатності споживання
Цинку в різних регіонах світу прикута ува-
га багатьох дослідників. Згідно з оцінкою
К. Брауна та С. Вюлера, щоденний раціон
харчування у країнах Північної Америки,
Західної Європи та Океанії містить 11–
12 мг Zn; у країнах Латинської Америки та
Китаю — 9–11 мг; у країнах Південної і Пів-
денно-Східної Азії, Середнього Сходу та
Африки — лише 7–9 мг; останні є регіонами
ризику дефіциту Цинку [18]. Добова потре-
ба в цьому мікроелементі для дорослої лю-
дини становить близько 15 мг. В Україні нор-
ми його споживання дорівнюють 15 мг/день
для чоловіків і 12 мг/день для жінок [2, 19].
Основними групами ризику серед населення
вважають дітей, вагітних жінок і людей похи-
лого віку. Немовлята, яких годують грудним
молоком, не страждають на Zn-де фіцит, на
відміну від тих, що вживають продукти дитя-
чого харчування. Факторами виникнення де-
фіциту Цинку є його втрати, зумовлені ін-
фекціями, паразитами, клі матичними умова-
ми (температура, вологість). Цікаво, що
збільшення споживання цього мікроелемен-
та сприяє зниженню випадків малярії, діареї
та респіраторних захворювань [1–5].
За оцінками А. Прасада та співавторів по-
мірний дефіцит Цинку з’являється в разі
зменшення його споживання до 3–5 мг на
добу і є досить поширеним явищем. Напри-
клад, у Денвері (США) діти малого зросту
швидко його збільшували, споживаючи їжу,
збагачену Цинком. У дітей з нормальним
зростом жодних змін при дотриманні такої
дієти не спостерігалося. Крім пришвидшен-
ня росту покращувалися також показники
імунної системи, відчуття смаку та запаху і
розвиток репродуктивної функції [1, 4].
Основною ознакою дефіциту Цинку в лю-
дини вважають недостатнє статеве дозріван-
ня. Від наявності цього мікроелемента зале-
жить сперматогенез. Сім’яна рідина особ-
ливо багата на Zn, а сперма акумулює його
перед еякуляцією. Цинк важливий також
для нормального розвитку плода, а його де-
фіцит спричинює появу дефектів у людини і
тварин. Дефіцит, що виникає у вагітних жі-
нок, тісно пов’язаний з підвищенням захво-
рюваності плоду, а також з передчасними по-
логами та викиднями [1, 2].
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Хоча Цинк, власне, не є антиоксидантом,
він різними шляхами впливає на захисну
антиоксидантну систему організму людини
[2, 4, 5, 20]. Цинк є інгібітором НАДФНок-
сидаз — групи ензимів, що каталізують утво-
рення супероксид-аніона з молекули кисню
з використанням НАДФН як донора елек-
трона. Перетворення супероксид-аніона на
пероксид гідрогену каталізується ензимом
супероксиддисмутазою, що містить цей мік-
роелемент. Цинк може приєднуватись до
тіольних груп білків, знижуючи їхню чутли-
вість до окиснення. Показано, що він інду-
кує утворення металотіонеїну, багатого на
цистеїн, який є ефективною пасткою для ра-
дикалів OH•. Цинк може заміщувати катіо-
ни металів, активних у реакціях окиснення
й відновлення, і таким чином гальмувати
реакції утворення гідроксильних радикалів,
що загалом підвищує стабільність макромо-
лекул. Ефект його дії виявляється також че-
рез Cu/Zn-супероксиддисмутазу, яка є важ-
ливим антиоксидантним ензимом і актив-
ність якої знижується в осіб із Zn-дефіцитом.
Підвищення ймовірності оксидативного стре-
су в осіб, які потерпають від нестачі Цинку,
свідчить про його потенційну антиканцеро-
генну роль [4, 13].
Міжнародні організації в галузі охорони
здоров’я приділяють значну увагу проблемі
ліквідації нестачі мікронутрієнтів у харчу-
ванні. У 1975 р. було створено Міжнародну
консультативну групу з вітаміну А, у сере-
дині 80-х подібні групи було організовано
для контролю дефіциту Йоду та Феруму. У
2000 р. було засновано Міжнародну консуль-
тативну групу із вживання Цинку (IZiNCG)
для контролю його дефіциту серед груп ри-
зику. Крім того, моніторинг і контроль за
станом споживання Цинку здійснюють Між-
народний дитячий надзвичайний фонд ООН
(UNICEF) та Міжнародне агентство з атом-
ної енергії (МАГАТЕ).
Цілий ряд даних свідчать про зв’язок зни-
женого рівня споживання Цинку і підвищен-
ня ризику виникнення цукрового діабету.
Так, У. Самуельсон з колегами зафіксували
збільшення кількості дітей з цукровим діа-
бетом 1-го типу в разі вживання ними питної
води зі зниженою концентрацією Zn. Паці-
єнти з діабетом 1-го типу зазвичай характе-
ризуються гіперцинкурією з помірним дефі-
цитом Цинку. А. Руссель та співавтори де-
тально дослідили ефект збагачення їжі 30 мг
Zn (у формі глюконату) на оксидативний
стрес 56 дорослих осіб із Тунісу, хворих на
цукровий діабет 2-го типу. Показано, що піс-
ля 6 місяців споживання Цинку знижується
кількість маркерів оксидативного стресу в
плазмі крові. Споживання Zn і вітаміну С в
кількості 20 і 250 мг на добу відповідно про-
тягом 3 місяців сприяє зниженню кількості
продуктів окиснення ліпідів плазми крові.
Разом з тим, добре відомо, що Цинк є міме-
тиком інсуліну. Це може бути пов’язано з
тим, що мікроелемент впливає на передаван-
ня клітинного сигналу рецепторів інсуліну,
особливо на його функціонування як регу-
лятора тирозинфосфатів [4, 5, 21–23].
Однак результати низки досліджень не
підтверджують позитивного впливу спожи-
вання Цинку на розвиток цукрового діабету.
Так, у статті Р. Сіта зі співробітниками щодо
впливу споживання 200 мг Zn впродовж 3
місяців на 40 чоловіків, хворих на діабет 2-го
типу, зроблено висновок про відсутність
його впливу на рівень глюкози, інсуліну, хо-
лестеролу та глікозильованого гемоглобіну
крові. Проте загалом слід зазначити, що ха-
рактерною ознакою хворих на цукровий діа-
бет є низький рівень Цинку [5, 24].
Показано, що толерантність до глюкози,
яку викликають її інтраперитонеальним
вве денням, знижується у Zn-дефіцитних
тварин порівняно з контрольною групою.
Автори [25] наводять дані про те, що гостра
стимуляція секреції інсуліну у щурів також
скорочує вміст Цинку в β-клітинах підшлун-
кової залози. Вважають, що рівень секреції
інсуліну у відповідь на стимуляцію глюкози
знижується в умовах дефіциту Цинку. Зва-
жаючи на роль цього мікроелемента в діяль-
ності багатьох ензимів, можна дійти висно-
вку про те, що він бере участь у синтезі й
накопиченні інсуліну в β-клітинах. Ймовір-
но, рівень накопичення інсуліну в умовах
25ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
дефіциту Zn знижується. З іншого боку, де-
градація інсуліну через дефіцит Цинку від-
бувається також унаслідок зниження толе-
рантності до глюкози.
Хоча Цинк є корисним для зниження
оксидативного стресу у хворих на цукровий
діабет, проте вплив збільшення його спожи-
вання на метаболізм глюкози в людини по-
требує додаткових досліджень.
Дослідження, проведені в рамках проекту
Nurses’ Health Study, свідчать про сповіль-
нення розвитку цукрового діабету 2-го типу
в жінок зі збільшенням споживання Цинку.
Автори [26] також зазначають, що підвище-
на кількість цього мікроелемента в дієтич-
ному харчуванні пов’язана зі збільшеним
споживанням харчових волокон, кофеїну,
курятини та молочних продуктів, а також
зниженням у раціоні кількості алкоголю і
транс-жирів. За оцінкою співробітників Гар-
вардської школи охорони здоров’я, збіль-
шення споживання Цинку може знизити ри-
зик виникнення діабету 2-го типу до 10%.
Поряд з вивченням безпосереднього впли-
ву Цинку на перебіг цукрового діабету увагу
дослідників привертають ускладнення цього
захворювання. За деякими даними, зниже-
ний рівень Zn в організмі людини сприяє
розвитку цирозу печінки, особливо у хворих
на цукровий діабет 2-го типу [27].
Експерименти, проведені нещодавно На-
ціональним інститутом ока (США), показу-
ють, що суміш Цинку й антиоксидантів (ві-
таміну С, Е та β-каротину) гальмує розвиток
макулодистрофії і сліпоти в людей похилого
віку в групах ризику. Вважають, що Zn сприяє
послабленню оксидативного стресу [28].
Діагностування забезпечення організму
Цинком є досить складним завданням, мож-
ливості біохімічних аналізів дещо обмежені.
Наприклад, концентрація Цинку в сироватці
чи плазмі крові може не зменшуватись доти,
доки його споживання істотно не знизиться,
що унеможливлює діагностування помірно-
го Zn-дефіциту. Крім того, його дефіцит в ор-
ганізмі прямо не пов’язаний з якимось пев-
ним ускладненням. Так, ознакою дефіциту
Йоду є зоб, кретинізм і порушення функції
щитоподібної залози; вітаміну А — розлади
зору і сліпота; Феруму — анемія. Різноманіт-
тя біологічних процесів, у яких бере участь
Цинк, ускладнює визначення внеску саме
його дефіциту в порушення функціонування
різних систем організму [1, 2].
Певну увагу дослідники приділяють мо-
ніторингу споживання Цинку населенням.
Як видно з даних табл. 1, WHO/FAO дає ре-
комендації трьох типів, залежно від біоло-
гічної доступності Цинку в дієтичному хар-
чуванні. Американський департамент з хар-
чових продуктів і харчування (Food and
Nutrition Board) орієнтується на середній
показник між помірною і низькою біодос-
тупністю Zn. Обидві організації встановлю-
ють верхню межу споживання Цинку,
оскільки його надлишок може мати наслід-
ком зниження засвоєння Купруму. Ці показ-
Табл. 1.
Рекомендовані норми щоденного споживання
Цинку, мг
Вікова
група
США
і Канада
за WHO/FAO,
залежно
від біодоступності
нутрієнта
ви
со
ки
й
по
м
ір
ни
й
ни
зь
ки
й
Діти
(1–3 роки)
3 2,4 4,1 8,3
Дорослі
(14–18 років)
— жінки
— чоловіки
9
11
4,3
5,1
7,2
8,6
14,4
17,1
Дорослі
(>19 років)
— жінки
— чоловіки
8
11
3,0
4,2
4,9
7,0
9,8
14,0
Жінки
— вагітні
(3-й тиждень)
— у період лактації
(0–3 місяці)
11
12
6,0
5,8
10,0
9,5
20,0
19,0
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
ники є близькими і дорівнюють для дорос-
лої людини 40 мг за Food and Nutrition Board
і 45 мг за WHO/FAO [1].
У США щоденна доза споживання Цинку
дорослими становить 2,5…4 мг; хворими —
12…17 мг; немовлятами — ≥ 150 мкг/кг, а не-
мовлятами, що народилися передчасно і з
низькою масою, — > 300 мкг/кг [1].
У терапії клінічного й субклінічного дефі-
циту Цинку передбачено відновлення його
адекватної концентрації в органах і ткани-
нах. З цією метою пропонується споживати
харчові продукти, багаті на Цинк, або солі
чи хелати цього мікроелемента [1, 2]. Ме-
дичні пігулки містять такі солі, як сульфат і
хлорид цинку, або хелати, зокрема глюконат
цинку.
Зважаючи на те, що Цинк утворює сполу-
ки лише в одній валентній формі, біодоступ-
ність цього мікроелемента пов’язана ви-
ключно з його засвоєнням. Деякі сполуки,
здатні зв’язувати іони Цинку, гальмують
його засвоєння в організмі людини. До них,
зокрема, належать фітинова кислота і харчо-
ві волокна, що є компонентами більшості
злакових культур, а також таніни кави й чаю
та оксалатна кислота. Кальцій і Ферум — це
прямі конкуренти Цинку, які взаємно інгібу-
ють засвоєння один одного. Є також сполу-
ки, що поліпшують засвоєння Цинку, насам-
перед цукри й амінокислоти, а також піколі-
нова й лимонна кислоти і простагландини.
Вживання червоного вина також підтримує
баланс Цинку в організмі людини.
Токсичність Цинку, вжитого з дієтични-
ми харчовими продуктами, залишається до
кінця не з’ясованою. Помітні шлунково-
киш кові розлади з’являються, якщо його
концентрація в 10–20 разів перевищує реко-
мендований рівень. Тривале надлишкове
спо живання Цинку призводить до порушен-
ня імунологічної відповіді та метаболізму
ліпопротеїдів. Головна небезпека надлишко-
вого споживання цього мікроелемента поля-
гає у зниженні рівня засвоєння Купруму.
Проте в деяких випадках це може бути ко-
рисним, наприклад у терапії хвороби Віль-
ямса — Коновалова, наслідком якої є нако-
пичення Купруму в тканинах організму, що
може спричинити цироз печінки [1, 2].
Ефективною стратегією для подолання
дефіциту Цинку може бути використання
фармакологічних препаратів, що містять цей
мікроелемент. Проте в реальних умовах ре-
зультат залежатиме від успіху національних
програм щодо аналізу й вивчення рівня спо-
живання мікроелемента і розповсюдження
добавок серед груп ризику. На жаль, кіль-
кість таких програм дуже обмежена. Здій-
снюють також профілактику дефіциту Цин-
ку, додаючи його до пігулок, які містять Фе-
рум, що широко застосовують для лікування
ферумдефіцитної анемії дітей і вагітних жі-
нок. Однак чимало досліджень свідчать про
те, що ці елементи, взяті в суміші, знижують
статус як Zn, так і Fe, що пояснюється кон-
курентними взаємодіями під час засвоєння
їжі. Отже, для одночасного запобігання де-
фіциту Феруму й Цинку слід визначити
оптимальні норми збагачення харчових про-
дуктів цими мікроелементами [29].
Питання взаємного впливу Феруму й
Цинку на ступінь їх засвоєння організмом
людини залишається дискусійним. Експери-
ментальні дані вказують на менший зв’язок
щодо засвоєння цих мікроелементів у люди-
ни порівняно з пацюками [25]. Велике зна-
чення має співвідношення Цинку і Феруму.
Так, у разі споживання води, збагаченої Фе-
румом і Цинком у співвідношенні 2,5:1, змін
у засвоєнні Цинку не спостерігалося, однак
зі збільшенням частки Fe до 25:1 засвоєння
Zn істотно знижувалось. Споживання цих
мікроелементів у такому самому співвідно-
шенні у складі їжі не призводить до гальму-
вання засвоєння Цинку. Отже, ефекти вза-
ємного впливу Fe і Zn у харчових продуктах
пригнічуються [29].
Цинк легко зв’язується білками в біоло-
гічних системах і тому надійним його дже-
релом слугують протеїновмісні харчові про-
дукти. Проте межі поширення цього мікро-
елемента в харчових продуктах різні — від
яєчного білка, де Цинку практично немає,
до устриць, в яких його концентрація стано-
вить 750 мг/кг (табл. 2). Фізіологічна функ-
27ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
ція такого значного вмісту Цинку в устри-
цях невідома [1, 2].
Вважають, що Цинк, концентруючись у
клітинах, виконує захисну функцію. Крім
того, біодоступність цього мікроелемента
варіюється в широких межах залежно від
інших компонентів їжі. Зернові й бобові
містять значну кількість Zn, але з огляду на
високий вміст фітатів його доступність об-
межена. З іншого боку, білки тваринного
походження посилюють засвоєння Цинку
[1, 2].
Загалом ризик неадекватного засвоєння
Цинку пов’язаний із його вмістом у харчо-
вих продуктах і біодоступністю. Продукти
тваринного походження, особливо молюс-
ки, риба, яловичина та деякі органи, такі як
печінка і нирки, містять значну кількість
Цинку. Крім того, в цих продуктах він більш
біологічно доступний, що пов’язано з наяв-
ністю таких амінокислот, як гістидин і меті-
онін, ніж у продуктах рослинного похо-
дження. Фрукти й овочі зазвичай містять
незначну кількість Цинку, тоді як цілі зерна
і боби — від помірної до високої. Ці продук-
ти характеризуються також високим вміс-
том фітатів — солей фітинової кислоти або
міо-інозитолгексафосфату — основного ін-
гібітора засвоєння Цинку [1, 2]. Вміст Цин-
ку і фітатів у деяких харчових продуктах
наведено в табл. 3.
Молярне співвідношення вмісту Цинку і
фітатів у їжі слугує мірою біодоступності
Цинку. Рослини в процесі дозрівання син-
тезують фітинову кислоту, яка утворює з
Цинком хелатні комплекси, що не розще-
плюються в кишечнику. Люди, в раціоні
яких переважають неочищені злакові та бо-
бові, а кількість продуктів тваринного по-
ходження незначна, є групою ризику ви-
никнення дефіциту Цинку. Хоча подрібнен-
ня злакових дає можливість вилучити
значну частину фітатів, воно також призво-
дить до видалення Цинку. Інакше кажучи,
споживання очищених злакових, зокрема
рису й бульбокореневих, таких як картопля,
також не забезпечує необхідної кількості
Цинку [1, 2].
Ще одним фактором, що спричинює ви-
никнення дефіциту Цинку, є діарея. Вона
може впливати не лише на зниження засво-
єння Цинку, зумовлене скороченням його
транзитного часу в кишечнику, а й спричи-
нити втрати Цинку, який міститься в орга-
нізмі людини.
Табл. 2.
Харчові джерела Цинку
Харчовий продукт Вміст Цинку, мг/кг
Устриці 750
Яловичина 59
Свинина 26
Куряча грудка 8
Курячі ніжки 18
Яйце 11
Яєчний білок 0,4
Молоко 4
Сир чедер 31
Пшеничні зерна 29
Пшеничне борошно 7
Шліфований рис 20
Картопля 3
Сочевиця 36
Табл. 3.
Вміст Цинку і фітатів
та їх молярне співвідношення в овочах і фруктах
Продукт
В
м
іс
т
Ц
ин
ку
,
м
г/
10
0
г
В
м
іс
т
ф
іт
ат
у,
м
г/
10
0
г
С
пі
вв
ід
но
ш
ен
-
ня
Ц
ин
к/
ф
іт
ат
Кукурудза 1,8 800 44
Пшениця 2,9 845 29
Пшеничний хліб 0,9 30 3
Арахіс 3,3 1760 53
Горох 2,9 1154 39
Картопля 0,3 81 27
Капуста 0,1 0 —
Салат 0,2 42 21
Цибуля 0,2 0 —
Помідори 0,1 6 6
Кокос 1,1 324 29
Банани 0,2 0 —
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Деякі країни, що розвиваються, розроби-
ли програми щодо введення в раціон насе-
лення продуктів, збагачених Цинком. У
Мексиці прийнято програму, згідно з якою
виробники пшеничного й кукурудзяного
борошна обов’язково додають до нього Цинк
(20 мг/кг). Індонезія впровадила національ-
ну програму збагачення пшеничного борош-
на, зокрема Цинком. Збагачення Цинком
спецій і приправ у Азії може слугувати до-
датковим засобом забезпечення людей необ-
хідною кількістю цього мікроелемента.
В деяких країнах Цинк (та інші мікро-
нутрієнти) додають до харчових продук-
тів, якими забезпечують населення групи
ризику. Наприклад, у Чилі й Аргентині
сухе молоко, яке споживають діти, збага-
чують Цинком, а в Мексиці такий продукт
рекомендовано для використання в раціо-
ні жінок у період вагітності й лактації [1,
2]. До цього часу, на жаль, немає даних
щодо результатів застосування цих стра-
тегій у подоланні дефіциту Цинку. Дослі-
дження ефективності збагачення хліба
Цинком у вигляді ZnSO4, взятого в кіль-
кості (0,5–1)·10-2% до маси борошна, при
споживанні іранськими жінками, які по-
терпають від дефіциту цього мікроелемен-
та, показали, що вживання хліба протягом
місяця дозволяє суттєво підвищити рівень
не лише Цинку, а й Феруму [2, 30]. Так, рі-
вень Цинку в плазмі крові жінок, які спо-
живали хліб, збагачений сульфатом цинку
в кількості 100 мг/кг борошна, збільшив-
ся на 21,73±12,2 мкг/дл, а Феруму — на
61,86±31,33 мкг/дл. Цікаво зазначити, що
збагачення борошна ZnSO4 сприяє підви-
щенню статусу не лише Цинку, а й Феру-
му, тоді як у разі застосування ZnO підви-
щується лише рівень Цинку [30, 31].
Для подолання дефіциту Цинку серед на-
селення країн, що розвиваються, застосову-
ють й інші стратегії, крім використання фар-
мацевтичних добавок та збагачення хар-
чових продуктів. Розроблено рекомендації
дієтичного харчування щодо споживання
продуктів з високим вмістом Цинку, зокре-
ма хліба із злакових культур, таких як пше-
ниця, кукурудза, рис, що містять незначну
кількість фітатів [1, 2, 31].
Цікаво, що цинквмісні сполуки викорис-
товують як харчові добавки. Так, стеарат
цинку застосовують для запобігання груд-
куванню борошна, а ацетат цинку (Е 650) —
для підсилення терпкого смаку жувальних
гумок [32]. Потенційним носієм Цинку вва-
жають молоко та молочні продукти. Вони
споживаються всіма групами ризику і ма-
ють високу харчову цінність. У молоці біль-
ша частина Цинку зв’язується казеїнами, і
лише незначна частина приєднується до
фракцій сироватки й жиру. Нині досліджу-
ють ефективність збагачення знятого моло-
ка Цинком у вигляді різних солей, насампе-
ред сульфату, аспартату і глюконату, з метою
подальшого виробництва м’яких і напів-
твердих сирів. Показано, що застосування
збагаченого Цинком молока для виготов-
лення сирів Squacquerone та Caciotta не по-
требує значних змін у технології виробни-
цтва. При цьому значна частка Цинку зали-
шається в сирі. У сирах Squacquerone та
Caciotta, збагачених Цинком, його кількість
становила від 136 до 151 мг/кг [33].
Залежно від мети вміст Цинку визнача-
ють у різних біологічних зразках: плазмі, си-
роватці, волоссі, шкірі, спермі, поті, слині,
сечі, нейтрофілах, лімфоцитах, тромбоци-
тах, еритроцитах та еритроцитних мембра-
нах. Найпоширенішими методами визна-
чення концентрації Цинку є атомна абсорб-
ційна та атомна емісійна спектрометрія, а
також фотонний і нейтронний активацій-
ний аналіз [2].
Під час розроблення рекомендацій щодо
споживання різних мікроелементів слід
враховувати їх наявність у ґрунті, воді й по-
вітрі, а також вплив діяльності людини на
елементний склад навколишнього середо-
вища. Сполуки Цинку можуть потрапляти
в повітря і ґрунт разом з промисловими від-
ходами.
Співробітниками Інституту геохімії, мі-
нералогії та рудоутворення НАН України
проведено комплексні дослідження з визна-
чення вмісту металів у ґрунті, воді, повітрі й
29ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
біологічних об’єктах Київського регіону та
заповідників України. Показано, що вміст
цинку в ґрунтах Києва коливається в межах
25–500 мг/кг при нормі для рухливих форм
ґрунту — 23 мг/кг і для валового вмісту у
ґрунті — 100 мг/кг. Отже, забрудненість
ґрунту Цинком у центральній частині міста
перевищує фонову в 2,5 раза. Разом з тим у
лівобережній частині спостерігається підви-
щена кількість аномальних проявів, за яких
концентрація Цинку в ґрунті іноді переви-
щує фонову в 20 разів. Цікаво, що трава на-
копичує Цинк із ґрунту в кількості, що в
3–4 рази вища за фонову. Вміст цинку в під-
земних і поверхневих водах Києва не пере-
вищує фоновий [34]. Враховуючи відомі
дані, що свідчать про зниження рівня Цинку
в плазмі крові, можна дійти висновку про те,
що лише форма Zn2+ є біологічно корисною.
Навіть істотне збільшення рівня Zn в росли-
нах не приводить до підвищення статусу
цього мікроелемента. На нашу думку, це
пов’язано з великим вмістом сполук, які
знижують його біодоступність, насамперед
фітатів. Крім того, в умовах техногенного
забруднення зростає кількість і тривалість
запальних процесів в організмі людини, на-
слідком чого є підвищення витрат Цинку.
Загальний вміст мікроелементів у росли-
нах зумовлений наявністю їхніх рухомих
форм у ґрунтах. Серед вивчених рослин
Українського Полісся порівняно високою
акумулювальною здатністю відносно біль-
шості мікроелементів характеризуються ли-
шайник, мох, чорниця і кульбаба. Цікаво,
що гриби, білий і підосичник, мають висо-
кий вміст Цинку в попелі — 190 і 160 мг/кг
відповідно, а також високий показник біо-
гео хімічного поглинання — 4,75 і 4,21. Отже,
в разі виявлення недостатності Цинку його
можна компенсувати споживанням грибів
[34].
Відсутність надійного біохімічного мар-
кера і стійкого взаємозв’язку з певними за-
хворюваннями, що супроводжуються уск-
ладненнями, значно зменшує можливість
ефективного виявлення та подальшої тера-
пії дефіциту Цинку. При цьому питання
впливу Цинку на розвиток цукрового діабе-
ту залишається дискусійним. У майбутньо-
му увагу дослідників слід зосередити як на
моніторингу рівня забезпечення організму
мікроелементами, так і на розробленні тех-
нологій харчових продуктів, збагачених різ-
ними мікроелементами, зокрема Ферумом,
Йодом, Магнієм, Цинком, Селеном та ін.
Додаткових досліджень потребує визначен-
ня взаємного впливу цих мікроелементів на
засвоєння їх в організмі. Значне зменшення
вживання в Україні виробів із м’яса, що спо-
стерігалося останніми роками, може стати
потенційно небезпечним щодо зниження
споживання Цинку. Отже, вирішення про-
блеми дефіциту споживання мікроелемен-
тів населенням потребує постійного всебіч-
ного контролю.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Caballero B., Allen L., Prentice A. Encyclopedia of hu-
man nutrition. — Oxford: Elsevier, 2005. — 2000 p.
2. Caballero B., Finglas P., Trugo L. Encyclopedia of food
sciences and nutrition. — Oxford: Academic Press,
2003. — 6000 p.
3. Prasad A.S. Clinical, immunological, anti-in flam ma-
tory and antioxidant roles of zinc // Exp. Gerontol. —
2008. — V. 43. — P. 370–377.
4. Prasad A.S. Zinc: role in immunity, oxidative stress
and chronic inflammation // Curr. Opin. Clin. Nutr.
Metab. Care. — 2009. — V. 12, N 6. — P. 646–652.
5. Haase H., Overbeck S., Rink L. Zinc supplementation
for the treatment or prevention of disease: current
status and future perspectives // Exp. Gerontol. —
2008. — V. 43, N 5. — P. 394–408.
6. Coovadia H.M., Bobat R. Zinc deficiency and sup-
plementation in HIV/AIDS // Nutr. Res. — 2002. —
V. 22. — P. 179–191.
7. Todd W.R., Elvehjem C.A., Hart E.B. Zinc in the nutri-
tion of the rat // Am. J. Phys. — 1934. — V. 107. —
P. 146–156.
8. Tucker H.F., Salmon W.D. Parakeratosis in zinc defi-
ciency disease in pigs // Proc. Soc. Exp. Biol.
Med. — 1955. — V. 88, N 4. — P. 613–616.
9. O’Dell B.L., Newberne P.M., Savage J.E. Significance
of dietary zinc for the growing chicken // J. Nutr. —
1958. — V. 65, N 4. — P. 503–518.
10. Hambidge K.M., Walravens P.A. Zinc deficiency in in-
fants and preadolescent children // Trace Elements
in Human Health and Disease / A.S. Prasad (ed). —
New York: Academic Press, 1976. — V. 1. — P. 21–32.
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
11. Walravens P.A. Hambidge K.M. Nutritional zinc defi-
ciency in infants and children // Zinc Metabolism:
Current Aspects in Health and Disease / G.J. Brewer,
A.S. Prasad (eds). — New York: Alan R. Liss, 1977. —
P. 61–70.
12. Prasad A.S. Clinical and biochemical spectrum of zinc
deficiency in human subjects // Clinical, Biochemical
and Nutritional Aspects of Trace Elements / A.S. Pras-
ad (ed). — New York: Alan R. Liss, 1982. — Р. 3–62.
13. Weismann K., Roed-Petersen J., Hjorth N. et al. Chron-
ic zinc deficiency syndrome in a beer drinker with a
Billroth II resection // Int. J. Dermatol. — 1976. —
V. 15. — P. 757–761.
14. Важненко О.В., Єщенко Ю.В., Григорова Н.В. та ін.
Дослідження цинкової недостатності у людей, що
виникає в умовах впливу техногенно навантаже-
ного середовища індустріального центру // Про-
блеми екології. — 2008. — Вип. 8. — С. 310–318.
15. Марушко Ю.В., Таринська О.Л., Асонов А.О. Клі-
нічне значення дефіциту цинку в патології трав-
ного тракту у дітей // Зб. наук. праць НМАПО
ім. П.Л. Шупика. — 2010. — Вип. 19, Т. 3. —
С. 796–802.
16. Халангот М.Д., Охріменко Н.В., Ковтун В.А. та ін.
Рівні цинку в плазмі крові хворих на цукровий
діабет залежно від території проживання, типу
хвороби та наявності виразки стоп: попереднє по-
відомлення // Ендокринологія. — 2012. — Т. 17. —
С. 16–21.
17. Осадців О.І., Василькова Г.М., Кравченко В.І. та
ін. Дослідження впливу біологічно активних еле-
ментів навколишнього середовища на розвиток
дифузійного зоба в дітей Чернігівської області //
Ендокринологія. — 2012. — Т. 17. — С. 7–15.
18. Brown K.H., Wuehler S.E. The importance of zinc in
human nutrition and estimation of the global preva-
lence of zinc deficiency // Food Nutr. Bull. — 2001. —
V. 22. — P. 113–125.
19. Норми фізіологічних потреб населення України
в основних харчових речовинах та енергії. Наказ
МОЗ України № 272, 18.11.1999.
20. Prasad A.S., Bao B., Beck F.W.J. et al. Antioxidant
effect of zinc in humans // Free Radic. Biol. Med. —
2004. — V. 37. — P. 1182–1190.
21. Samuelsson U., Oikarinen S., Hyöty H. et al. Low zinc
in drinking water is associated with the risk of type 1
diabetes in children // Pediatr. Diabetes. — 2011. —
V. 12. — P. 156–164.
22. Roussel A.M., Kerkeni A., Zouari N. et al. Antioxidant
effects of zinc supplementation in Tunisians with type
2 diabetes mellitus // J. Am. Coll. Nutr. — 2003. —
V. 22. — P. 316–321.
23. Candan F., Gultekin F., Dandau F. Effect of vitamin
C and zinc on osmotic fragility and lipid peroxida-
tion in zinc deficient hemodialysis patients // Cell
Biochem. Funct. — 2002. — V. 20. — P. 95–98.
24. Seet R.C., Lee C.Y., Lim E.C. et al. Oral zinc supple-
mentation does not improve oxidative stress or vas-
cular function in patients with type 2 diabetes with
normal zinc levels // Atherosclerosis. — 2011. —
V. 219, N 1. — P. 231–239.
25. Engelbart K., Kief H. The functional behaviour of
zinc and insulin contained in the pancreatic beta-
cells of rats // Virchows Arch. B. Cell Pathol. —
1970. — V. 4. — P. 294–302.
26. Sun Qi, van Dam R.M., Willett W.C., Hu F.B. Prospec-
tive study of zinc intake and risk of type 2 diabetes
in women // Diabetes Care. — 2009. — V. 32, N 4. —
P. 629–634.
27. Grungreiff K., Reinhold D. Liver cirrhosis and «liv-
er» diabetes mellitus are linked by zinc deficiency //
Med. Hypoteses. — 2005. — V. 64. — P. 316–317.
28. Clemons T.E., Kurinij N., Sperduto R.D. Association of
mortality with ocular disorders and an intervention
of high dose antioxidants and zinc in the age-related
eye disease study // Arch. Ophthalmol. — 2004. —
V. 122. — P. 716–726.
29. Lynch S.R. Interaction of iron with other nutrients //
Nutr. Rev. — 1997. — V. 55. — P. 102–110.
30. Badii A., Nekouei N., Fazliati M. et al. Effect of con-
suming zinc-fortified bread on serum zinc and iron
status of zinc-deficient women: a double blind, ran-
domized clinical trial // Int. J. Prev. Med. — 2012. —
V. 3. — P. 124–130.
31. Herman S., Griffin I.J., Suwarti S. et al. Cofortifica-
tion of iron-fortified flour with zinc sulfate, but not
zinc oxide, decreases iron absorption in Indonesian
children // Am. J. Clin. Nutr. — 2002. — V. 76. —
P. 813–817.
32. Emerton V., Choi E. Essential guide to food addi-
tives. — Leatherhead, 2008. — V. 3. — 320 p.
33. Aquilanti L., Kahraman O., Zannini E. et al. Response
of lactic acid bacteria to milk fortification with die-
tary zinc salts // Int. Dairy J. — 2012. — V. 25. —
P. 52–59.
34. Самчук А.І., Кураєва І.В., Єгоров О.С. та ін.
Важкі метали у ґрунтах Українського Полісся
та Київського мегаполісу. — К.: Наук. думка,
2006. — 108 с.
Стаття надійшла 18.10.2012 р.
31ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Н.Д. Тронько 1, М.О. Полумбрик 2,
В.Н. Ковбаса 2, В.И. Кравченко 1, Я.Г. Бальон 1
1 Государственное учреждение «Институт
эндокринологии и обмена веществ
им. В.П. Комиссаренко» НАМН Украины
ул. Вышгородская, 69, Киев, 04414, Украина
2 Национальный университет пищевых технологий
ул. Владимирская, 68, Киев, 01003, Украина
БИОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ ЦИНКА
И НЕОБХОДИМОСТЬ ОБЕСПЕЧЕНИЯ
АДЕКВАТНОГО УРОВНЯ ЕГО ПОТРЕБЛЕНИЯ
ЧЕЛОВЕКОМ
Освещены основные аспекты физиологической ро ли,
метаболизма и биологической доступности цинка в
организме человека. Проведен детальный анализ пу-
бликаций относительно распространения дефицита
этого микроэлемента в Украине и мире, а также путей
его преодоления. Особенное внимание уделено разра-
ботке пищевых продуктов, обогащенных цинком.
Ключевые слова: дефицит цинка, половое созре-
вание, эндокринные расстройства, антиоксидантная
активность, обогащение пищевых продуктов.
M.D. Tronko1, М.О. Polumbryk2,
V.M. Kovbasa2, V.I. Kravchenko1, Y.H. Balion1
1 Komisarenko Institute of Endocrinology
and Metabolism of National Academy
of Medical Sciences of Ukraine
69 Vyshgorodska St., Kyiv, 04414, Ukraine
2 National University of Food Technologies
68 Volodymyrska St., Kyiv, 01601, Ukraine
THE BIOLOGICAL ROLE OF ZINC
ON HUMAN BODY AND NECESSITY
OF SUFFICIENT LEVEL OF ITS INTAKE
The authors of the review present data on the physio-
logical role, metabolism and biological availability of Zinc
in human body. A detailed analysis of papers concerning
Zinc deficiency expansion in Ukraine and the world and
main ways of its eliminating has been discussed. The spe-
cific attention is given to development of foods fortified
with Zinc.
Keywords: Zinc deficiency, pubescence, metabolic dis-
orders, antioxidant activity, food fortification.
|