Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України

У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти створення екологічно безпечних продуктів харчування. Проаналізовано екологічні проблеми їх виробництва в єдиному циклі: ґрунт — вода — продукт — людина. Окреслено пріоритетні напрями впровадження продуктів функціонального призначення в раціон різн...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2013
Main Authors:	Бомба, М.Я., Івашків, Л.Я.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Subjects:	Статті та огляди
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67484
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України / М.Я. Бомба, Л.Я. Івашків // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 32-41. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859517624872861696
author	Бомба, М.Я. Івашків, Л.Я.
author_facet	Бомба, М.Я. Івашків, Л.Я.
citation_txt	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України / М.Я. Бомба, Л.Я. Івашків // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 32-41. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти створення екологічно безпечних продуктів харчування. Проаналізовано екологічні проблеми їх виробництва в єдиному циклі: ґрунт — вода — продукт — людина. Окреслено пріоритетні напрями впровадження продуктів функціонального призначення в раціон різних верств населення, визначено категорії споживачів, які в першу чергу потребують здорового харчування. В статье рассматриваются теоретические и прикладные аспекты создания экологически безопасных продуктов питания. Проанализированы экологические проблемы их производства в едином цикле: почва — вода — продукт — человек. Определены приоритетные направления по внедрению продуктов функционального назначения в рацион разных слоев населения, а также категории потребителей, которые в первую очередь нуждаются в здоровом питании. The theoretical and applied aspects of creation of ecologically safe food are examined in the article. It is analyzed the ecological problems of food safety in the integrated chain: soil — water — food product — people. It is outlined the priority directions of introduction of functional foods into the food allowance of different segments of the population, and categories of consumers which first of all need healthy food too.
first_indexed	2025-11-25T20:47:25Z
format	Article
fulltext	32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти створення екологічно безпечних продуктів харчування. Проаналізовано екологічні проблеми їх виробництва в єдиному циклі: ґрунт — вода — про- дукт — людина. Окреслено пріоритетні напрями впровадження продуктів функціонального призначен- ня в раціон різних верств населення, визначено категорії споживачів, які в першу чергу потребують здорового харчування. Ключові слова: якість та безпека продуктів харчування, стан навколишнього природного середовища, наці- ональна безпека України. УДК 504:631:641 М.Я. БОМБА, Л.Я. ІВАШКІВ Львівський інститут економіки та туризму вул. Менцинського, 8, Львів, 79007, Україна ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ © М.Я. Бомба, Л.Я. Івашків, 2013 На початку третього тисячоліття тема здо- рового харчування набуває дедалі більшої ак- туальності майже в усіх країнах світу і є од- ним із ключових аспектів взаємозв’язку лю- дини з навколишнім природним середовищем. Однак сьогодні, за постійних змін навколиш- нього природного середовища, кількісних і якісних характеристик продуктів харчуван- ня, за умов ринку і такого способу діяльності людини, коли вона щораз більше відокрем- люється від природи, ситуація в цій сфері різ- ко погіршилася. Науковий підхід мав би пе- реважати на всіх рівнях: освіта — наука — ви- робник — споживач, але й досі, на превеликий жаль, цього так і не вдалося досягти. Така ситуація вкрай негативно позначи- лася на здоров’ї нашої нації. У зв’язку з цим в Україні як демократичній державі метою державотворення, всіх економічних і соці- альних реформ, які проводять останнім ча- сом, є поліпшення умов і рівня життя насе- лення, у тому числі такої якісної інтеграль- ної характеристики, як здорове довголіття нації. За своєю значущістю здоров’я людини віднесено до переліку складників національ- ної безпеки країни. Нині як ніколи людина стає екологічно за- лежною від середовища свого існування — природного і соціального, а її здоров’я дедалі більше потерпає від природних і антропо- генних чинників. Вплив незабрудненого до- вкілля на здоров’я людини не зводиться лише до дії атмосфери, значною мірою на нього впливає й екологічна чистота і при- родна біоенергетика продуктів харчування, зокрема якість питної води, фонові техно- генні електромагнітні поля. Учені довели, що приблизно 20% негативного впливу на здоров’я людини справляє несприятлива екологічна ситуація, по в’я зана із забруднен- ням повітря, води, ґрунту, а також неперед- бачувані зміни при род но-клі ма тич них умов. Решта залежить від стану генетичного фон- ду популяції (20%), якості медичного обслу- говування (10%) і найбільше (50%) — від способу життя людини [1]. Чільне місце в оздоровленні широких верств населення відводиться здоровому 33ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ харчуванню людини, тобто якості й асорти- менту продуктів, які вона споживає. Недо- статня чи надмірна кількість харчових про- дуктів, значні перекоси в необхідному спів- відношенні їхніх компонентів та зловживан- ня деякими висококалорійними продуктами завжди призводять до негативних змін у здоров’ї людини. Наслідком сучасної структури харчуван- ня є насамперед такі порушення харчового статусу: дефіцит тваринних білків (особли- во в групах населення з низькими дохода- ми); поліненасичених жирних кислот (на фоні надлишкового надходження тварин- них жирів); багатьох вітамінів (простежу- ється в більшості населення); низки міне- ральних речовин (кальцію — насамперед для осіб літнього віку, що супроводжується розвитком остеопорозу та підвищеної лам- кості кісток; заліза — переважно для вагіт- них жінок і дітей раннього віку, що прово- кує розвиток анемії; йоду — особливо для дітей у період інтенсивного розвитку цен- тральної нервової системи, що призводить до часткової втрати інтелекту; фтору; селе- ну; цинку); досить значна нестача харчових волокон [2–5]. Недостатня забезпеченість організму біо- логічно активними речовинами є одним із чинників розвитку й ускладнення перебігу багатьох захворювань. Порівняно з 1990 р. на 37,8% скоротилося споживання ретино- лу, на 32% — β-каротину (еквівалента рети- нолу), на 11% — аскорбінової кислоти, на 17,4% — тіаміну, на 24,9% — рибофлавіну, на 19,2% — ніацину, на 32,3% — кальцію, на 20% — заліза і на 25% — протеїну. За значного скоро- чення споживання біологічно активних речо- вин відзначено надлишкове споживання жи- рів, зокрема насичених, цукру й солі [3, 6]. Для України здорове харчування — дуже актуальна проблема, оскільки чверть нашо- го населення проживає в екологічно не- сприятливих умовах. Після Чорнобильської катастрофи в багато разів збільшилася кіль- кість випадків серцево-судинних захворю- вань, туберкульозу й онкологічних хвороб. Здоров’я населення погіршується не лише через фоновий вплив малих доз радіації та розбалансованість раціонів харчування на тлі дефіциту окремих мікронутрієнтів, а й через забруднення продуктів харчування, внаслідок чого зростає захворюваність на цукровий діабет і ожиріння. Слід зауважити, що найбільшою мірою продукти харчування забруднені радіону- клідами, важкими металами та іншими хі- мічними елементами, детергентами (мийни- ми засобами), антиоксидантами, консерван- тами, пестицидами, нітратами і нітритами, мікотоксинами, антимікробними речовина- ми і заспокійливими препаратами, регуля- торами росту та іншими шкідливими речо- винами, що вкрай негативно позначається на здоров’ї людини. Мета цієї статті — з’ясування загального стану й окреслення пріоритетних напрямів діяльності держави щодо покращення якос- ті продуктів харчування в контексті збере- ження та відновлення генофонду нації як стратегічного ресурсу України. Вагомий внесок у розвиток здорового хар- чування і продовольчої безпеки України на різних рівнях зробили такі фахівці, як: В.Я. Амбросов, П.П. Борщевський, В.П. Га- лушко, О.Д. Гудзинський, С.І. Дорогунцов, А.С. Лисецький та інші. Проблема забезпечення населення якіс- ними та безпечними продуктами харчуван- ня є однією з першорядних як для економіч- но розвинених держав, так і для країн, що розвиваються. Її досліджувало багато віт- чизняних учених (В. Артиш, Л. Дейнеко, Є. Милованов, В. Скальський, О. Шубрав- ська, Б. Шелудько), проте й сьогодні зали- шається чимало невирішених питань. Адже навіть за умов виконання усіх порад і реко- мендацій щодо раціонального та науково збалансованого харчування людина не за- вжди захищена від шкідливої дії продуктів із підвищеним вмістом токсичних речовин і продуктів, для яких перевищено допустимі терміни чи порушено режими зберігання тощо. Тому харчування сучасної людини має бути функціональним, тобто продукти, які населення споживає щоденно, повинні 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ не лише забезпечувати організм поживни- ми речовинами, але й виконувати профілак- тичні функції: знижувати ризик розвитку різних захворювань, захищати від неспри- ятливих умов довкілля, зменшувати вплив неправильного способу життя. Функціональне харчування базується на регулярному введенні в раціон людини про- дуктів спеціального призначення. Це пере- важно комбіновані продукти з природної традиційної і нетрадиційної екологічно чи- стої сировини, низькокалорійні або збалан- совані за вмістом і внутрішнім складом ну- трієнтів з високим природним вмістом біо- логічно активних речовин, або збагачені біологічно активними добавками. Нещодавно відбулося засідання робочої групи з формування комплексної програми «Розробка системи збагачення продуктів харчування мікроелементами нового поко- ління та використання їх для профілактики професійних захворювань працюючих у шкідливих умовах на 2013–2015 рр.». Цю програму готують на виконання доручення Кабінету Міністрів України як важливий захід для розв’язання однієї з актуальних проблем соціального значення [7]. За допомогою сучасних досягнень науки про харчування та застосування новітніх харчових технологій в Україні поступово розширюється асортимент функціональних, зокрема збагачених, продуктів, які вперше було розроблено в Японії у 80-х роках ХХ ст. Це і хлібобулочні вироби з додаванням ви- сівок, цільного зерна, льону, кунжуту, і ве- ликий асортимент кисломолочних біопро- дуктів, що містять пребіотики (злаки, фрук- тові добавки, харчові волокна), і макаронні вироби з морською капустою, овочевими добавками тощо. Функціональне харчування ефективне також за умов поєднання звичних харчових продуктів із біологічно активними добавка- ми (БАДами), які компенсують дефіцит або незасвоюваність із їжею білків, жирів, фер- ментів, макро- та мікроелементів і вітамінів [8]. Використання БАДів більш практичне, дешевше і безпечніше, ніж збільшення обся- гу їжі для поповнення того чи іншого дефі- циту. БАДи особливо необхідні дітям, під- літкам (для них повноцінне харчування — запорука нормального росту і розвитку) та людям похилого віку (після завершення росту здатність організму засвоювати по- живні речовини зменшується, а потреба в них помітно збільшується). Для покращення здоров’я населення в за- кладах харчування (їдальнях шкіл і до- шкільних установ, санаторіїв, профілакто- ріїв, закладах ресторанного господарства) з усього наявного асортименту БАДів, на нашу думку, найбільш доцільно використо- вувати ті, що виготовлені на основі нату- ральної сировини. Це так звані продукти ХХI ст.: проростки (зернових, бобових, горі- хів, насіння), добавки зі стевії, спіруліни, мед, квітковий пилок, а також кріопорошки. У таблиці узагальнено найперспективніші для застосування натуральні БАДи, їхні функціональні інгредієнти та оздоровчі властивості. Однак БАДи, фіточаї та інші штучно ство- рені біологічно активні добавки, зокрема з рослинної сировини, необхідно вживати лише після консультації з лікарем. В окре- мих індивідуумів приймання БАДів — пара- фармацевтиків може призвести до неадек- ватних компенсаторно-адаптаційних реак- цій організму: сильніших, ніж потрібно, або ослаблених. Передозування таких препара- тів може спричинити розвиток патологічних змін в організмі [8]. Проблема незабрудненого довкілля та здоров’я людини загалом тісно пов’язана з екологічною чистотою водних ресурсів. Щороку у водойми України скидають при- близно 3,5 млрд м3 стоків, а на Львівщині (9 місце) — понад 80,2 млн м3. На думку вчених, вітчизняні природні води вже мож- на віднести до категорії «розбавлених стіч- них вод». Виник певний парадокс: хоча ак- сіома «вода — основа життя» нібито відома всім, але люди спочатку забруднили при- родні водойми, а потім із великими затра- тами на очищення отримують із них питну воду [10]. 35ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Унаслідок забруднення зменшується біо- розмаїття, зрошення водою незадовільної якості призводить до засолення ґрунтів і зниження врожайності сільськогосподар- ських культур; напування худоби нечистою водою на 40–70% зменшує продуктивність у тваринництві, зазнає збитків і рибне госпо- дарство — погіршується товарна якість риби, гине фауна і флора водойм [11]. Населення, що мешкає на екологічно не- безпечних територіях, слід інформувати про те, що джерельна вода також може бути БАДи на основі природних функціональних продуктів та їхнє значення для здоров’я людини [9] Назва добавки Основні функціональні інгредієнти Оздоровчі властивості Проростки зернових, бобових, горіхів, насіння Незамінні амінокис ло ти, вітаміни С, Е, К, групи В, β-каротин, мі не- ральні елементи: каль- цій, магній, фосфор, ка- лій, кремній, селен Регулярне додавання проростків до раціонів харчування усуває дефіцит багатьох мінеральних речовин і вітамінів; підвищує пра- цездатність, витривалість, імунітет; нормалізує обмін речовин, відновлює життєво важливі процеси в організмі в будь-якому віці: нервову та статеву функції, травлення, гостроту зору тощо; стимулює внутрішнє самоочищення й самовідновлювальну здат- ність організму, сприяє його омолодженню Стевія: стевіозид (сухий порошок) і рідкий екстракт стевії Дитерпенові глікозиди Глікозиди стевії мають унікальні лікувальні властивості: імуно- модулювальні, антигіпертензивні, цукрознижувальні, бактери- цидні, антиокисні. Добавки зі стевії є низькокалорійними, маючи при цьому інтенсивний солодкий смак; не викликають побічних ефектів, звикання; здатні відновлювати обмінні процеси в орга- нізмі; підвищувати енергетичний рівень; затримувати процеси старіння; захищати від несприятливих чинників навколишнього середовища; гармонізувати всі системи організму Спіруліна (таблетки, капсули, гранули, порошок) Повноцінний білок, не - замінні жирні кисло- ти, оптимальний ві та- мінно-мік ро еле мент- ний склад Ідеальний загальнозміцнювальний засіб для осіб будь-якого віку, статі, фізичного навантаження; за даними ВООЗ, захищає від 70% хвороб, оскільки діє не на окремі органи, а на організм у цілому; ентеросорбент. Найбагатший продукт за вмістом повно- цінного білка (до 60%), β-каротину та заліза, що сприяє нормаль- ному росту і розвитку дітей, підвищенню гостроти зору; знижує ризик онкозахворювань та позитивно впливає на процеси крово- творення Апіпродукти (мед, квітковий пилок) Природні комплекси зба- лансованих незамін них нутрієнтів харчування та біологічно активних речовин Мед легко засвоюється; справляє заспокійливу дію, розслаблює; нормалізує виведення нирками різних небажаних метаболітів з організму; майже не викликає ускладнень за умови дотримання дози навіть за тривалого вживання; сумісний майже з усіма хар- човими продуктами і лікувальними препаратами. Мед і пилок прискорюють відновлення організму після фізичних і розумових навантажень; підвищують стійкість до інфекцій, є універсальни- ми геронтологічними та загальнозміцнювальними засобами Кріопорошки (продукти пере роб - лення овочів, фрук- тів, ягід, злаків, гри- бів і лікарських рос- лин) Концентрований вміст вітамінів, мінеральних сполук та інших біоло- гічно активних речовин залежно від конкретної сировини Оздоровлення організму, покращення обміну речовин, підвищен- ня імунітету завдяки високому ступеню засвоєння (на 95–100%) біологічно активних речовин і відсутності побічних ефектів; ма- ють ентеросорбційні властивості. Оздоровча та лікувальна дія різна – залежить від виду кріопорошку 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ забрудненою через проникнення у водонос- ні шари токсичних речовин зі звалищ побу- тових і промислових відходів, складів отру- тохімікатів, тваринницьких ферм, шкідли- вих виробництв тощо. У зв’язку з цим передусім необхідно за- провадити заходи щодо вдосконалення на- явних і проектування сучасних очищуваль- них систем для сільських і міських терито- ріальних громад, скласти реєстр і за безпечити охорону всіх джерел водопостачання на рів- ні сільських, селищних і міських органів са- моврядування, розробити програми «Здо- рове довкілля», «Екологічно чиста вода — здорова нація», «Вода рідних місць — свята вода», «Рідна земля — золото» та поширю- вати в суспільстві екологічну інформацію, оскільки ставлення населення до природних багатств визначає рівень культури і розви- тку нації. Великою заслугою вчених-хіміків НАН України є те, що завдяки їхнім багаторіч- ним і наполегливим зусиллям розроблено Загальнодержавну програму «Питна вода Ук раїни» на 2006–2020 рр., яку ухвалила Верховна Рада України, та Державний стандарт України «Джерела централізова- ного питного водопостачання», що відпо- відає всім міжнародним вимогам; триває робота зі створення інших стандартів для ефективного забезпечення населення якіс- ною питною водою [10]. Разом із тим на державному рівні необхідно розпочати паспортизацію джерел водного постачан- ня. Такі паспорти повинна мати кожна те- риторіальна громада. На думку вчених НАН України, у цьому документі мають бути як загальні відомості про водний об’єкт, так і його кількісні та якісні харак- теристики, а також інформація про вико- навця екологічного обстеження, дату скла- дання й термін дії паспорта. Особливу ува- гу слід приділити рівню забруднення водної товщі й донних відкладень, джере- лам забруднень (походження, рівень не- безпеки, стійкість) [12]. Безумовно, центральне місце в кругообі- гу речовин займає ґрунт. Він постійно взає- модіє з іншими середовищами біосфери — атмосферою, гідросферою, рослинним і тва- ринним світами. На якість продуктів харчування та життєдіяльність людини зна- чний вплив має хімічний склад ґрунту, еко- логічний стан якого під дією мінеральних добрив і засобів захисту рослин часто погір- шується. Останніми роками, внаслідок інтенсифі- кації сільського господарства, у ґрунтах дедалі більше нагромаджується солей азот- ної та азотистої кислот, які негативно впливають на якість продуктів харчуван- ня. Найчастіше випадки отруєння спосте- рігаються в разі вживання значної кількос- ті сирих овочів, що надмірно забруднені нітратами і нітритами, наприклад кавунів чи огірків. З промисловими відходами до ґрунту над- ходять і різні метали (залізо, мідь, свинець, цинк тощо) та інші хімічні забруднювачі, у тому числі мікроелементи, органічні й неор- ганічні сполуки. Усі ці речовини потрапля- ють до харчових ланцюгів і в надмірній кіль- кості вражають живі організми. При цьому вміст важких металів особливо збільшуєть- ся в ґрунтах приміських сільськогосподар- ських зон, автошляхів, а також значних (у радіусі 20–25 км) територій навколо про- мислових центрів, що вимагає проведення моніторингу щодо вмісту важких металів у таких землях і розроблення стратегії їх по- дальшого використання [13]. Отже, най- шкідливішими є рослинні продукти харчу- вання, вирощені на територіях, які безпо- середньо прилягають до автомобільних і залізничних магістралей, промислових під- приємств, а також зон радіоактивного за- бруднення внаслідок аварії на Чорнобиль- ській атомній електростанції. Слід пам’я- тати, що значна частина шкідливих речовин має здатність нагромаджуватися в продук- тах харчування тваринного походження — м’ясі, печінці, нирках, легенях, хрящових тканинах та інших органах корів, свиней, домашньої птиці, кролів, риби, — оскільки для відгодівлі цих тварин використовують забруднені продукти. 37ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Проведені нами дослідження показують, що внесення органічних і мінеральних (азот- них, фосфорних і калійних) добрив не ви- кликає помітних змін у природному рівні важких металів сірих лісових ґрунтів і не є небезпечним з погляду їх забруднення у разі застосування як мінімізованих, так і підви- щених систем удобрення польових агрофі- тоценозів, хоча тенденція до зростання вміс- ту важких металів намітилася на ділянках, де дози мінеральних добрив надмірно збіль- шували. Установлено, що вміст важких ме- талів у ґрунті залежить від виду сільсь- когосподарської культури, що, очевидно, пов’язано з технологією її вирощування — передусім зі ступенем удобрювання та за- стосуванням різних засобів хімічного за- хисту рослин [14]. Зауважимо, що шляхи й механізми потра- пляння металів із повітря в листя й інші надземні органи, закономірності їх вбиран- ня кореневою системою рослин із ґрунту, а також взаємозв’язок цих двох потоків на- громадження металів рослинами в забруд- неному навколишньому природному сере- довищі вивчено ще недостатньо. В контексті створення продуктів оздо- ровчого харчування особливо небезпечним стає накопичення в продукції рослинни- цтва, зокрема овочівництва, нітратів [15]. Невиправдане застосування високих і над- високих доз азотних добрив призводить до того, що надлишок азоту в ґрунті швидкими темпами потрапляє в рослини, нагромаджу- ючись у великих кількостях. Крім того, азотні добрива мінералізують органічну ре- човину ґрунту, посилюючи нітрифікацію, що також сприяє надходженню нітратів в рослину та її плоди. Зазначимо, що нині господарства різних форм власності продовжують випускати продукцію сумнівної якості, вміст нітратів у якій перевищує нормативи в кілька разів. Результати наших досліджень, проведених у західному регіоні України, свідчать, що за мінімізованого застосування мінеральних добрив вміст нітратів у продукції різних груп рослинних культур був значно нижчим, ніж на ділянках із підвищеними дозами цих добрив [14]. Україна сьогодні має досить потужний потенціал для значного зміцнення своїх по- зицій як виробника сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, залучен- ня інвестицій, що дадуть змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняної про- дукції, розвинути необхідну агропромисло- ву інфраструктуру, забезпечити стандарти- зацію харчових продуктів відповідно до міжнародних норм і стати одним із осно- вних постачальників продуктів харчування у світі. Саме через наявність третини світо- вих чорноземів наша держава має всі мож- ливості для виробництва та забезпечення своєї нації екологічно чистими продуктами харчування. Проте сільськогосподарський потенціал України, на жаль, використову- ють нераціонально, про що свідчать низькі обсяги виробництва агропромислової про- дукції, невисока врожайність культур і якість аграрної сировини. Незадовільні й показники рентабельності сільського госпо- дарства, що мають низькі додатні значення в секторі рослинництва, а у сфері тваринни- цтва є навіть від’ємними [16]. Отже, всі землі необхідно згрупувати за їхньою придатністю до вирощування еколо- гічно безпечної продукції: — непридатні — землі, розміщені біля сміт- тєзвалищ та екологічно небезпечних підпри- ємств, а також уздовж автомагістралей; — обмежено придатні — землі різних агро- формувань з інтенсивним землеробст вом; — придатні — землі фермерських і подвір- них селянських господарств, розміщені на екологічно безпечних територіях, що підхо- дять для розвитку органічного землеробства й агротуризму. На наступному етапі пропонуємо створи- ти чотири кластери з координації виробни- цтва екологічно безпечної продукції, що ба- зується на трьох складниках: 1. Наявність сприятливих природних умов на визначеній території і досвіду впрова- дження відповідних технологій виробника- ми сільськогосподарської продукції. 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 2. Наявність національної нормативно- правової бази з питань екологічного (орга- нічного) виробництва, що дасть змогу від- працювати механізми контролю процесу створення екологічної продукції для гаран- тування її якості кінцевому споживачеві. 3. Маркетинг і реклама екологічної про- дукції, інформування споживача про її пе- реваги, формування сталого попиту на неї. Це найскладніше завдання в умовах відсут- ності культури споживання екологічної продукції. У регіонах, перспективних щодо поши- рення органічного виробництва, потрібно здійснити всебічні агрохімічні дослідження для раціонального використання аграріями локальних природних ресурсів і визначен- ня оптимальних сівозмін. У соціальній сфе- рі план дій повинен передбачати розвиток знань у галузі екологізації агропродоволь- чої діяльності. Поліпшення фінансового стану виробників органічних продуктів можна досягти завдяки запровадженню системи урядових грантів, субсидій і креди- тів, підвищенню прибутковості господар- ської діяльності (зокрема, впровадження первинного оброблення продукції та засто- сування енергоощадних технологій), роз- витку відповідної інфраструктури (сільські шляхи, фермерські ринки і магазини, «зеле- ний» туризм тощо) [17]. За статистичними даними, в Україні за- лишилося чотири невеликі регіони, де ґрун- ти ще не забруднені до небезпечних меж і де можна вирощувати екологічно чисту про- дукцію на рівні найвищих світових стандар- тів [18]: • Північно-Полтавський — охоплює біль- шу частину Полтавської області (за винят- ком регіонів, що прилягають до міст Кремен- чука та Комсомольська), північно-за хід ні райони Харківської області, пів денно-західні райони Сумщини, пів ден но-східні райони Чернігівської області та східні райони Київ- ської і Черкаської областей (лівобережна частина); • Вінницько-Прикарпатський — широка смуга, близько 100 км завширшки, від м. По- пільня Житомирської області до півночі Він ницької, Хмельницької і Тернопільської областей у напрямку Львова; • Південно-Подільський — включає не- велику південно-східну частину Вінницької області, південно-західну частину Кірово- градської області, північ Миколаївщини і північну частину Одеської області; • Північно-Східно-Луганський — охоп- лює Міловський і Новопсковський райони Луганської області. Це цілісна система господарювання й виробництва харчових та інших продуктів, яка поєднує найкращі практики, що вра- ховують дбайливе ставлення до довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування висо- ких стандартів утримання тварин і методів виробництва, які відповідають вимогам до продуктів, виготовлених із використанням речовин і процесів природного походжен- ня. У зв’язку з цим доцільно активніше пропагувати альтернативні форми госпо- дарювання на землі, розвиваючи органіч- не, біологічне, адаптивне й екологічне рільництво. Як бачимо, складна екологічна ситуація потребує мобілізації урядових та неурядо- вих інституцій, громадських організацій і всього суспільства на вирішення наявних проблем. Для цього необхідно: • перейти до екологічно безпечних та енергоощадних технологій, а в перспекти- ві — до замкнутих, безвідходних циклів виробництва; • стимулювати виробника продуктів оз до- ровчого харчування; • розвивати раціональне природокорис- тування, враховуючи особливості окремих регіонів; • створити банк даних і забезпечити су- ворий контроль за використанням води для пиття та виробництва продуктів хар- чування; • налагодити дієвий моніторинг ґрунтів як одного з найважливіших чинників ви- робництва екологічно безпечних продуктів харчування; 39ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ • розширити природно-заповідні тери- торії; • запровадити систему екологічної освіти та пропагувати здоровий спосіб життя. Крім безпосередніх функцій уряду щодо забезпечення ефективного регулювання кон тролю харчових продуктів, досить важ- лива його роль з інформування, освіти та кон сультування суб’єктів сільськогоспо- дарської діяльності протягом усього про- довольчого ланцюга. До числа таких захо- дів входить надання споживачам збалансо- ваної фактичної інформації щодо безпеки харчових продуктів; підготовка якісних освітніх програм для посадових осіб і пра- цівників харчової промисловості; роз- роблення програм для навчання інструк- торів [19, 20]. Майбутнє держави має бути нерозривно пов’язане з її здатністю підтримувати безпе- ребійне виробництво екологічно безпечних продуктів харчування в єдиному циклі (ви- робництво сільськогосподарської продук- ції — заготівля — зберігання — перероблення — Рис. 1. Головні чинники, що є запорукою здоров’я людини Рис. 2. Модель створення екологічно безпечної продукції харчування 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ продукт — споживач), що, з одного боку, унеможливить забруднення харчових про- дуктів на різних етапах їх створення, а з другого — відкриє широкі можливості для виробництва таких продуктів, які б сповна відповідали встановленим органолептич- ним, загальногігієнічним, технологічним і токсикологічним нормативам і не впливали б негативно на здоров’я людей, тварин і стан навколишнього природного середовища [21]. Принагідно зауважимо, що функціо- нальне й екологічно безпечне харчування можливе лише за умови чистого довкілля (рис. 1). Безумовно, крім здорового харчування та чистого довкілля, важливу роль в оздоров- ленні населення країни відіграє фізична ре- креація, тобто пропагування активного спо- собу життя, що досягається завдяки різним формам розвитку активного туризму, спор- тивної анімації та ін. Цьому повинні сприя- ти й різноманітні соціально-економічні про- грами. Усі ці фактори в остаточному підсум- ку слугуватимуть збереженню і відтворенню генетичного потенціалу нації. Особливу увагу, на нашу думку, необхідно звернути на розроблення конкурентоздат- ної продукції оздоровчого й профілактично- го спрямування, створити критерії її оціню- вання та визначити базові установи й закла- ди для її реалізації (рис. 2). Отже, розв’язання проблеми якісного й здорового харчування має стати невідклад- ним завданням для нашої держави. Реаліза- ція національної політики виробництва якісної продукції повинна враховувати стан вітчизняного ринку, що сприятиме форму- ванню позитивного міжнародного іміджу України. Проблема функціональної єдності люд- ства й середовища його існування (не лише природного, біотичного, але й економічного, духовного, морально-етичного, політичного тощо), дослідження умов і закономірностей його формування й історичних перетворень, сучасного стану та впливу на здоров’я, по- ведінку, життя, працездатність, громадську активність людей є дуже актуальною й за- слуговує на більш глибоке вивчення в цій царині знань. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Желібо Є.П., Заверуха Н.П., Зацарний В.В. Безпе- ка життєдіяльності: навч. посіб. — К.: Каравела, 2010. — 344 с. 2. Давиденко Н.В. Динаміка особливостей харчуван- ня та серцево-судинні захворювання (15-річне до- слідження) // Проблеми харчування. — 2006. — № 3. — С. 17–23. 3. Єгоров Б., Мардар М. Стан харчування населення України // Товари і ринки. — 2011. — № 1. — С. 140–147. 4. Корецький В.Л., Орлова Н.М. До проблеми безпеки харчування та моніторингу якості життя населен- ня України // Проблеми харчування. — 2006. — № 1. — С. 42–44. 5. Preventing chronic diseases: a vital investment. — Geneva: WHO, 2005. — 128 p. 6. Давиденко Н.В. Динаміка особливостей харчуван- ня та аліментарно-залежних факторів ризику серцево-судинних захворювань в чоловічій по- пуляції за даними 25-річного моніторингу // Проблеми харчування. — 2008. — № 1–2. — С. 20–27. 7. Про участь вчених НААН у засіданні Робочої гру- пи з формування комплексної програми «Розробка системи збагачення продуктів харчування мікро- елементами нового покоління та використання їх для профілактики професійних захворювань на 2013–2015 рр. // http://www.uaan.gov.ua/content/ pro-uchast-vchenih-naan-u-zasidanni-robochoyi- grupi-z-formuvannya-kompleksnoyi-programi. 8. Івашків Л.Я. Нові напрямки оздоровчого харчу- вання населення України // Вісник ЛІЕТ. — 2008. — № 3. — С. 163–168. 9. Івашків Л.Я. Сучасні тенденції покращення послуг здорового харчування туристів у закладах ресто- ранного господарства // Новітні тенденції у хар- чових технологіях та якість і безпечність продук- тів: зб. ст. ІV Всеукр. наук.-практ. конф. — Львів: ЛІЕТ, 2012. — С. 132–137. 10. Гродзинський Д., Дембновецький О., Левчук О. та ін. Екологічні аспекти наукових досліджень // Вісник НАН України. — 2009. — № 9. — С. 24– 36. 11. Хоружий П.Д., Хомутецька Т.П., Котельчук А.Л. Шляхи збалансованого водокористування та водо- відтворення в Україні // Екологічний вісник. — 2007. — № 11–12. — С. 7–8. 12. Гончарук В., Білявський Г., Ковальов М. та ін. На- ціональна екологічна безпека та екологічна пас- 41ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ портизація водних об’єктів // Вісник НАН Украї- ни. — 2009. — № 5. — С. 22–29. 13. Патика В.П., Тараріко О.Г. Агроекологічний мо- ніторинг та паспортизація сільськогосподар- ських земель. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 296 с. 14. Бомба М.Я. Наукові і прикладні аспекти біологіч- ного землеробства. — Львів: Українські техноло- гії, 2004. — 232 с. 15. Бабюк А.В., Макарова О.В., Рогозинський М.С. та ін. Безпека харчування: сучасні проблеми. — Чер- нівці: Книги — ХХІ, 2005. — 456 с. 16. Крупін В.Є., Пушак Я.Я. Аспекти формування про- довольчої безпеки України // Економічні іннова- ції. — 2012. — Вип. 47. — С. 70–80. 17. Шубравська О. Ринок органічної продукції та пер- спективи його розвитку в Україні // Економіка України. — 2008. — № 1. — С. 53–61. 18. Створення регіонального кластеру виробників екологічної продукції в Полтавській області // http://www.ecoinfo.com.ua/aktualno_klaster.html. 19. Древаль О.Ю., Павленко О.О. Проблеми регулю- вання безпеки харчових продуктів у контексті екологічної національної політики України // Механізм регулювання економіки. — 2009. — № 2. — С. 19–23. 20. Скидан О. Система оперативного оповіщення про ситуацію у сфері харчових продуктів у ЄС: корис- ний досвід для України // Стандартизація, серти- фікація, якість. — 2007. — № 4. — С. 54–58. 21. Бомба М.Я. Екологічні аспекти покращення якос- ті продуктів харчування // Новітні тенденції у харчових технологіях та якість і безпечність про- дуктів: зб. ст. ІV Всеукр. наук.-практ. конф. — Львів: ЛІЕТ, 2012. — С. 10–17. Стаття надійшла 01.11.2012 р. М.Я. Бомба, Л.Я. Ивашкив Львовский институт экономики и туризма ул. Менцинского, 8, Львов, 79007, Украина ЗДОРОВОЕ ПИТАНИЕ КАК СТРАТЕГИЧЕСКИЙ РЕСУРС НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ В статье рассматриваются теоретические и приклад- ные аспекты создания экологически безопасных про- дуктов питания. Проанализированы экологические проблемы их производства в едином цикле: почва — вода — продукт — человек. Определены приоритетные направления по внедрению продуктов функциональ- ного назначения в рацион разных слоев населения, а также категории потребителей, которые в первую оче- редь нуждаются в здоровом питании. Ключевые слова: качество и безопасность про- дуктов питания, состояние окружающей среды, на- циональная безопасность Украины. M.J. Bomba, L.Ya. Ivashkiv Lviv Institute of Economy and Tourism 8 Mentsynskiy St., Lviv, 79007, Ukraine HEALTHY FOOD AS A STRATEGIC RESOURCE OF NATIONAL SAFETY OF UKRAINE The theoretical and applied aspects of creation of eco- logically safe food are examined in the article. It is ana- lyzed the ecological problems of food safety in the inte- grated chain: soil — water — food product — people. It is outlined the priority directions of introduction of func- tional foods into the food allowance of different segments of the population, and categories of consumers which first of all need healthy food too. Keywords: food quality and safety, state of environ- ment, national safety of Ukraine.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67484
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T20:47:25Z
publishDate	2013
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Бомба, М.Я. Івашків, Л.Я. 2014-09-06T15:51:07Z 2014-09-06T15:51:07Z 2013 Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України / М.Я. Бомба, Л.Я. Івашків // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 32-41. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67484 504:631:641 У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти створення екологічно безпечних продуктів харчування. Проаналізовано екологічні проблеми їх виробництва в єдиному циклі: ґрунт — вода — продукт — людина. Окреслено пріоритетні напрями впровадження продуктів функціонального призначення в раціон різних верств населення, визначено категорії споживачів, які в першу чергу потребують здорового харчування. В статье рассматриваются теоретические и прикладные аспекты создания экологически безопасных продуктов питания. Проанализированы экологические проблемы их производства в едином цикле: почва — вода — продукт — человек. Определены приоритетные направления по внедрению продуктов функционального назначения в рацион разных слоев населения, а также категории потребителей, которые в первую очередь нуждаются в здоровом питании. The theoretical and applied aspects of creation of ecologically safe food are examined in the article. It is analyzed the ecological problems of food safety in the integrated chain: soil — water — food product — people. It is outlined the priority directions of introduction of functional foods into the food allowance of different segments of the population, and categories of consumers which first of all need healthy food too. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України Здоровое питание как стратегический ресурс национальной безопасности Украины Healthy food as a strategic resource of national safety of Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України Бомба, М.Я. Івашків, Л.Я. Статті та огляди
title	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України
title_alt	Здоровое питание как стратегический ресурс национальной безопасности Украины Healthy food as a strategic resource of national safety of Ukraine
title_full	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України
title_fullStr	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України
title_full_unstemmed	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України
title_short	Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України
title_sort	здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки україни
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67484
work_keys_str_mv	AT bombamâ zdoroveharčuvannââkstrategíčniiresursnacíonalʹnoíbezpekiukraíni AT ívaškívlâ zdoroveharčuvannââkstrategíčniiresursnacíonalʹnoíbezpekiukraíni AT bombamâ zdorovoepitaniekakstrategičeskiiresursnacionalʹnoibezopasnostiukrainy AT ívaškívlâ zdorovoepitaniekakstrategičeskiiresursnacionalʹnoibezopasnostiukrainy AT bombamâ healthyfoodasastrategicresourceofnationalsafetyofukraine AT ívaškívlâ healthyfoodasastrategicresourceofnationalsafetyofukraine

Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України

Institution

Similar Items