Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.)
Запропоновано типологію клейм на денцях горщиків з території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром (Х—ХІІІ ст.). Аналіз орнаментальних мотивів і місця їх розташування показав суттєву різницю залежно від хронологічного періоду. Рельефные знаки на доньях древнерусской посуды — так наз. гончарные...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67490 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) / І.П. Возний // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 31-45. — Бібліогр.:54 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859676888517050368 |
|---|---|
| author | Возний, І.П. |
| author_facet | Возний, І.П. |
| citation_txt | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) / І.П. Возний // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 31-45. — Бібліогр.:54 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Запропоновано типологію клейм на денцях горщиків з території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром (Х—ХІІІ ст.).
Аналіз орнаментальних мотивів і місця їх розташування показав суттєву різницю залежно від хронологічного періоду.
Рельефные знаки на доньях древнерусской посуды — так наз. гончарные клейма — известны давно. Попытки
их классификации делались неоднократно. Однако единой более-менее унифицированной классификационной
схемы пока не разработано. Предложенная типология клейм является первой попыткой систематизации знаков
на доньях горшков с территории между Верхним Сиретом и Средним Днестром Х—ХІІІ вв. Она разработана на
базе предложенной М.П. Кучерой и развитой В.Д. Гупало и М.О. Ягодинской типологии. Клейма разделены на ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 45
шесть групп на основе особенностей прорисовки отдельных знаков в различной компоновке. Группы распадаются на типы, в которых, в свою очередь, выделены виды и подвиды.
Группа А — клейма, состоящие из солярного знака в виде рельефного кольца. Она разделена на три типа (одинарное кольцо, два и три концентрические), а за дополнительными элементами (вписанными в середину или с
внешней стороны) — на 12 видов и 9 подвидов.
Группа Б — клейма с солярным знаком в виде креста. Тут выделены два типа в зависимости от формы равнораменного креста (из тонких рельефных коротких прямых отрезков и из расширенных на концах линий).
Группа В — солярний знак в виде свастики.
Группа Г — клейма, основу которых составляет квадрат. Его разновидность представлена квадратом с диагональными перекрещенными линиями в середине.
Группа Д — довольно редкие клейма в виде буквы кирилличного алфавита, каждая из которых представляет
отдельный тип (А, Ж, Е, Н, S, ω, Ч).
Группа Е — клейма, в виде так наз. знака Рюриковичей.
Группа К — клейма в виде геометрической фигуры семи типов: пятилучевая звезда; шестилучевая с вписанным в середину кругом; пятилучевая звезда, концы которой загнуты под прямым углом; 12-лучевая звезда; трилистник.
Группу Л составляют единичные экземпляры клейм — различные фигуры и отрезки: дуга, оканчивающаяся
небольшими отростками; квадрат с ответвлением, отходящим в сторону.
Во второй части рассмотрена орнаментация посуды. Ее появление на горшках напрямую связано с применением гончарного круга. Анализ орнаментальных мотивов и места их размещения на керамике показал существенную разницу в зависимости от хронологии.
В X в. горшки орнаментованы от горловины до дна. Наиболее часто использовали волнисто-линейный орнамент — 94 % среди орнаментированной посуды. Остальные горшки украшены косыми насечками, ямками или
ногтевыми вдавлениями.
В XII — первой половине XIII вв., в связи с рыночным характером производства гончарных изделий, орнамент в сравнении с предыдущим периодом упрощается. Преобладал узор из двух элементов. Особенностью ке-
рамики этого периода является использование врезанных горизонтальных или волнистых линий, размещенных
на плечиках.
Relief marks on the bottoms of Ancient Rus pottery, so called potters’ stamps, are known for a long time. Attempts to classify
them are multiple. However, the single and more or less unified classification scheme still has not been developed. The proposed
typology of stamps is the first attempt to systemize marks on the bottoms of the vessels from the territory between the Syret River
upper and the Dnister River middle regions in the 10th—13th c. It is developed based on the typology proposed by M.P. Kuchera
and improved by V.D. Hupalo and M.O. Yahodynska. Stamps are divided into six groups according to peculiarities of drawing of
certain marks in various combinations. Groups include types in which kinds and sub-kinds are singled out in their turn.
Group A includes stamps made of solar sign in the form of a relief ring. It is divided into three types (single ring, two and
three concentrated rings), and into 12 kinds and 9 sub-kinds by the additional elements (inserted inside or outside).
Group Б, stamps with solar signs in the form of a cross. Here two types are determined according to the form of a Greek
cross (of thin relief short and straight pieces and of lines with widen endings).
Group B consists of a solar sign in the form of swastika.
Group Г includes stamps with a square in their base. Its variety is a square with diagonal crossed lines in the centre.
Group Д, quite rare stamps in the form of letters from Cyrillic alphabet, each of which is a separate type (А, Ж, Е, Н,
S, ω, Ч).
Group E contains stamps in the form of so called sign of Rurik Dynasty.
Group K, stamps in the form of geometrical figure of seven types: pentagonal star, six-pointed star with the circle
inscribed in the centre; pentagonal star points of which are bent at a right angle, 12-pointed star, and shamrock.
Group Л consist of single examples of stamps, various figures and sections: arc with small outgrowths at the ending,
square with outshoot pointed away.
At the second part of the article ornamentation on the vessels is considered. Its appearance on the pots is directly related
to the usage of potter’s wheel. Analysis of ornamental motifs and places of their location on ceramics showed a significant
difference depending on chronology.
In the 10th c. pots were ornamented from the neck to the bottom. The most often wavy and lined ornament was used: 94 %
among ornamented vessels. Other pots are decorated with slanting incisions, hollows or depressions made by nails.
From the 12th c. to the first half of the 13th c., because of production of earthenware for market, the ornament simplified
comparing to the previous period. The pattern consisting of two elements prevailed. Peculiarity of ceramics of this period is
the usage of cuts in horizontal or wavy lines situated on shoulders.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:26:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 31
Рельєфні знаки на денцях давньоруського по-
суду — так зв. гончарні клейма — знані віддав-
на (рис. 1—3). Їх наносили в процесі форму-
вання горщика на ручному гончарному кру-
зі зі з’ємною підставкою з вирізаним на ній
клеймом (Розенфельдт 1997, с. 26). Клейма
з’явилися наприкінці X ст. саме з появою руч-
ного гончарного круга, масово їх наносили в
XI ст., а в XII — першій половині XIII ст. вони
трапляються значно рідше (Кучера 1960; Ро-
зенфельдт 1997, с. 27; Кучинко 2002, с. 106).
Причину поступового зникнення традиції на-
носити клейма дослідники вбачають у зміні ха-
рактеру виробництва, яке все більше орієнту-
валося на збут, запровадженні нової технології,
за якою денце зрізали ниткою, і появі швид-
кого ротаційного гончарного круга (Толочко
1981; Терський 2006, с. 141).
Спроби класифікації гончарних клейм дав-
ньо руського часу робилися нераз. Однак єди-
ної, більш-менш уніфікованої класифіка-
ційної схеми поки що не розроблено (Гупало
1985). Звернувшись до цієї теми, автор зіткнув-
ся з певними труднощами. Деякі клейма не
враховані через об’єктивні причини: якісь ма-
ють нечіткі абриси, часто незрозумілий весь
знак через фрагментованість денець або роз-
міщення всередині кола. Від декотрих довело-
ся відмовитися, оскільки їх можна сплутати зі
слідами дерев’яної підставки на крузі чи ви-
падковими відбитками. Приміром, квадрат міг
бути слідом від ножного круга з підп’ятником
східноєвропейського типу (Бобринский 1962,
с. 46, рис. 16, в), невелике кільце в центрі ден-
ця може свідчити про використання ножного
круга зі шпицями (там само, с. 46, рис. 16, г).
У цілому частка посуду з клеймами в загальній
масі кераміки незначна.
Типологія клейм з поселень між Сіретом
і Дністром розроблена на ґрунті запропоно-
ваної М.П. Кучерою та розвиненої В.Д. Гупа-
© І.П. ВОЗНИЙ, 2010
ТИПОЛОГІЯ КЛЕЙМ ТА ОРНАМЕНТАЦІЯ
ГОРЩИКІВ З ТЕРИТОРІЇ МІЖ ВЕРХНІМ СІРЕТОМ
І СЕРЕДНІМ ДНІСТРОМ (Х — перша половина ХІІІ ст.)
І.П. Возний
Запропоновано типологію клейм на денцях горщиків з території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром (Х—ХІІІ ст.).
Аналіз орнаментальних мотивів і місця їх розташування показав суттєву різницю залежно від хронологічного періоду.
К л ю ч о в і с л о в а: Західна Україна, Х—ХІІІ ст., горщик, клеймо, орнаментація.
ло і М.О. Ягодинською систематики (Кучера
1960; Гупало 1985; Ягодинська 2000). На рис. 3
клейма зображені схематично, без дотриман-
ня масштабу та контурів денець. У клітинах,
у круглих і квадратних дужках, вказані коди
класифікації клейм, відповідно, В.Д. Гупало і
М.О. Ягодинської.
Залежно від форми (фігури) знака клейма
можна розділити на шість груп, які за додатко-
вими елементами розпадаються на типи, а ті —
на види і підвиди.
Група А — клейма, основою яких є солярний
знак у вигляді рельєфного кола. Вона поділя-
ється на 3 типи, 12 видів і 9 підвидів (рис. 3).
Тип І — коло (група ВІ, за В.Д. Гупало, чи
група А1, за М.О. Ягодинською). Такі клейма
(рис. 1, 1, 2; 2, 1, 6) виявлені у Чорнівці, Василе-
ві та Ленківцях на Пруті (Тимощук 1982, рис. 12,
8; Возний 1998, табл. 13, 1; 2000, рис. 5, 16; 2005,
с. 45, рис. 7, 16, 18). Вони мають досить широ-
кі аналогії на всій території Давньоруської дер-
жави, відомі у Вщижі, Смоленську, Губині, Ки-
єві, Гринчуку, Старій Рязані, Луцьку тощо (То-
лочко 1981, с. 296; Пачкова, Петрашенко 1982,
с. 62, рис. 6, 2; Каменецкая 1983, с. 245, рис. 1,
10; Калюк, Сагайдак 1988, с. 44, рис. 4, 11; Ро-
зенфельдт 1997, табл. 18, 1; Винокур і ін. 2004,
с. 110, рис. 56, І, 1; Терський 2006, рис. 148, 5).
Цей знак був найпростішим, і водночас за його
допомогою, не порушуючи первинної схеми,
можна було створити безліч варіантів, уміщую-
чи в коло та поряд нього різноманітні фігури.
Вид 1 — коло з вписаним у нього хрестом.
Такі клейма (рис. 1, 3, 4) відомі на поселенні
Графська Поляна на Цецино, Галиці, Чорнівці
(Михайлина 2003, с. 128, рис. 4, 13; Пивоваров
2006, рис. 52, 6, 23). Аналогії їм є в Старій Ря-
зані, Смоленську, Яновську, Автуничах, Києві,
Галичі, Крутилові, Муравицькому городищі,
Жовтневому, Південній Буковині тощо (Седов
1960, с. 141, рис. 72, 5, 6; Comşa 1978, fig. 87,
13, 25, 26, 46; Толочко 1981, с. 297; Каменецкая
1983, с. 245, рис. 1, 4; Пархоменко 1985, с. 89,
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 32
Рис. 1. Клейма на денцях посуду з поселень Х – першої половини ХІІІ ст.: 1, 2, 7—9, 12, 13, 18, 22, 29, 32, 39, 40,
42—44, 48, 49, 54, 58 — Ленківці на Пруті; 3 — Графська Поляна; 4, 41, 51 — нелокалізовані поселення; 5, 30, 31,
33, 55, 56 — Галиця; 6, 36, 38 — Горішні Шершівці; 10, 35 — Василів; 11 — Дарабани; 14—16, 20, 23, 25—28, 37,
45—47, 50, 52 — Чорнівка; 17 — Мамаївці; 19, 34, 57 — Онут; 21, 53 — Недобоївці; 24 — Ревне (за: Тимощук 1982,
с. 27, рис. 12; Пивоваров 2006, с. 240, рис. 52; Михайлина 2006, с. 18, рис. 7)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 33
Рис. 2. Фрагменти денець з клеймами: 1—15, 21—29 — Ленківці на Пруті; 16—20 — Чорнівка (1, 3 — за: Тимощук
1969, с. 14)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 34
рис. 4; Джеджора 1993, с. 66, рис. 7, 2; Spinei
1994, fig. 10, 8; Моця і ін. 1997, с. 57, рис. 21,
9; Розенфельдт 1997, табл. 18, 8; Ягодинська
2000, с. 285; Прищепа, Нікольченко 2001, с. 73,
рис. 25, 1, 2).
Підвид а — в коло вписаний хрест, один кі-
нець якого перетинає коло (рис. 1, 5). Клеймо
знайдене в Непоротово, уроч. Галиця (Пивова-
ров 2006, рис. 52, 11). Аналогії йому є в Григо-
рівці, Постолівці, Канцерці, Водянському го-
родищі, Брадічештах (Румунія), Сталаку (Сер-
бія) тощо (Сміленко 1975, с. 148, рис. 59, 12;
Полубояринова 1978, с. 88, рис. 21, 2; Teodor
1991, fig. 22; Spinei 1994, fig. 11, 8; Ягодинська
2000, с. 285; Петрашенко 2005, с. 70, рис. 34,
20; Minić, Vukadin 2007, с. 62, fig. 45).
Підвид б — в коло вписані два паралельні
відрізки (рис. 1, 6). Клеймо походить з Горіш-
ніх Шерівців (Тимощук 1982, рис. 12, 6). Ана-
логій йому не виявлено.
Вид 2 — в коло вписаний пучок з трьох ра-
діальних відрізків, що відходять від центру
(рис. 1, 7, 8; 2, 3). Клейма відомі з Ленківців
на Пруті (Тимощук 1982, рис. 12, 7, 9). Але за-
галом такі знаки не поодинокі. Вони трапили-
ся в Юр’єві, Вщижі, Смоленську, Яновському
поселенні, Григорівці та Луцьку (Седов 1960,
с. 141, рис. 72, 7; Каменецкая 1983, с. 45, рис. 1,
19; Орлов, Моця, Покас 1985, с. 39, рис. 7, 12;
Розенфельдт 1997, табл. 18, 19; Петрашенко
2005, с. 70, рис. 34, 9; Терський 2006, рис. 101).
Вид 3 — в коло вписано 6—8 радіальних пря-
мих, що спрямовані від центру (рис. 1, 9—12; гру-
пи ВІ, 7, за В.Д. Гупало, чи АІ, 3, за М.О. Ягодин-
ською). Деякі дослідники називають такий знак
колесом (Пачкова, Петрашенко 1982, с. 63; Ка-
менецкая 1983, с. 246). Він відомий на поселен-
нях Василів, Ленківці на Пруті, Чорнівка, Не-
поротово, Дарабани (Тимощук 1982, рис. 12, 1,
5; Возний 1998, табл. 13, 9; 2000, рис. 5, 16; 2005,
с. 41, рис. 3, 15; Пивоваров 2006, рис. 52, 16).
Таке клеймо досить поширене на теренах Дав-
ньоруської держави — Вщиж, Смоленськ, Київ,
Григорівка, Муравицьке городище, Перемишль
(Толочко 1981, с. 297; Каменецкая 1983, с. 245,
рис. 1, 16; Калюк, Сагайдак 1988, с. 44, рис. 4,
9; Розенфельдт 1997, табл. 18, 23; Рудий 1997,
с. 106, рис. 2, 7; Прищепа, Нікольченко 2001,
с. 59, рис. 11, 8; Петрашенко 2005, рис. 34, 38).
Вид 4 — коло, від зовнішнього краю яко-
го відходить два (може, більше — повністю не
вціліли) хвилясті промені (рис. 1, 13). Виявле-
ні такі клейма в Ленківцях на Пруті (Тимощук
1982, рис. 12, 12; Возний 1998, с. 45, рис. 7, 15).
Аналогії невідомі.
Підвид в — від зовнішнього краю кола від-
ходять три хвилясті (може, більше) промені
(рис. 1, 14). Такі клейма є в Чорнівці (Пивова-
ров 2006, рис. 52, 27). Аналогії невідомі.
Вид 5 — від зовнішнього краю кола відхо-
дять Г-подібні відрізки (рис. 1, 15). Теж вияв-
лене у Чорнівці (Возний 1998, табл. 13, 4). Ана-
логії невідомі.
Підвид г — має один Г-подібний знак
(рис. 2, 22). Виявлені такі клейма в Ленківцях
на Пруті. Подібні знаки нам невідомі.
Підвид д — має кілька щільно розташова-
них Г-подібних відрізків (рис. 1, 16). Такі клей-
ма є в Чорнівці (Возний 1998, табл. 13, 5) і на
інших пам’ятках невідомі.
Вид 6 — коло, зовні якого йдуть невеликі пря-
мі відрізки-промені. Виявлений він лише в Лен-
ківцях на Пруті (Возний 2000, с. 99, рис. 5, 5).
Рис. 3. Типологічна шкала клейм
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 35
Вид 7 — має вигляд кола з вписаною
п’ятикутною зіркою (рис. 1, 17; 2, 29). Клей-
мо трапилося на поселенні Мамаївці (Тимо-
щук 1982, рис. 12, 13). Подібні відомі у Вщижі,
Водянському городищі (Полубояринова 1978,
с. 88, рис. 21, 1; Розенфельдт 1997, табл. 18, 43).
Вид 8 — коло, в яке вписаний триденс (рис. 1,
18). Виявлений у Ленківцях на Пруті (Тимощук
1982, рис. 12, 6). Аналогії йому трапляються в
Луцьку, на Водянському городищі (Полубоя-
ринова 1978, с. 88, рис. 21, 8; Розенфельдт 1997,
табл. 18, 52; Кучинко 2002, рис. 29, 11).
Тип 2 — солярний знак у вигляді двох кон-
центричних кіл (групи ВІІ, за В.Д. Гупало,
чи АІІІ, за М.О. Ягодинською). Такі клейма
(рис. 1, 19—22; 2, 7) представлені в Ленків-
цях на Пруті, Чорнівці, Недобоївцях (Тимо-
щук 1982, рис. 12, 11; Пивоваров 2006, рис. 52,
4, 39). Цей знак також поширений на теренах
Давньоруської держави і суміжних територіях:
Суздаль, Смоленськ, Гринчук, Комарів, Гри-
горівка, Київ, Юр’єв, Бородинське городище
тощо (Седов 1960, с. 102, рис. 49, 9, 10; Толочко
1981, с. 296; Пачкова, Петрашенко 1982, с. 62,
рис. 6, 6, 10; Каменецкая 1983, с. 245, рис. 1,
11; Орлов, Моця, Покас 1985, с. 39, рис. 7, 14;
Бєляєва, Кубишев 1995, с. 34, рис. 26; Розен-
фельдт 1997, табл. 18, 2).
Вид 1 — внутрішнє коло пряма лінія ді-
лить навпіл (група ВІ2, за В.Д. Гупало). Клей-
мо (рис. 1, 23) виявлене у Чорнівці (Пивоваров
2006, рис. 52, 5). Аналогії йому є у Вщижі та
Звенигороді на Білці (Гупало 1985, с. 239; Ро-
зенфельдт 1997, табл. 18, 8).
Вид 2 — два рельєфні концентричні кола пе-
ретинає хрест, всередині меншого кола зобра-
жено овал (рис. 1, 24). Клеймо походить з Рев-
ного (Пивоваров 2006, рис. 52, 19). На інших
слов’яно-руських пам’ятках такі невідомі.
Підвид а — два концентричні кола з хви-
лястим променем по краю. Клеймо виявлене в
Чорнівці (Пивоваров 2006, рис. 52, 32). Анало-
гії невідомі.
Підвид б — те саме, але зовні кола додана
Т-подібна фігура (рис. 1, 25). Теж виявлене в
Чорнівці (Возний 1998, табл. 13, 6). Аналогії
невідомі.
Підвид в — те саме, але зовні кола додано
дугу (рис. 1, 26). Теж відоме лише з Чорнівки
(Возний 1998, табл. 13, 7).
Підвид г — те саме (рис. 1, 27), але від зов-
нішнього краю, крім дуги, в різні боки відходять
Г-подібний і прямий промені. Теж походить з
Чорнівки (Возний 1998, табл. 13, 8). На інших
пам’ятках невідомі.
Вид 3 — два концентричні кола, між яки-
ми вписані радіальні відрізки (група AIV, за
М.О. Ягодинською). Такі клейма (рис. 1, 28, 29)
є в Ленківцях на Пруті та Чорнівці (Возний 1998,
табл. 13, 10; 2005, с. 41, рис. 3, 16). Подібні зна-
ки виявлені в Суздалі, Смоленську, Григорівці,
Халеп’ї, Автуничах, Києві, Луцьку, Муравиці,
Биковені тощо (Толочко 1981, с. 297; Каменец-
кая 1983, с. 245, рис. 1, 8; Моця і ін 1997, с. 57,
рис. 21, 1; Розенфельдт 1997, табл. 18, 24; Прище-
па, Нікольченко 2001, с. 73, рис. 25, 1, 4; Томен-
чук, Филипчук 2001, с. 34, рис. 9, 7; Петрашенко
2005, рис. 34, 38; Терський 2006, рис. 148, 5).
Вид 4 — між двома колами вписано 7—8 корот-
ких радіальних відрізків (рис. 1, 30—32), два про-
мені з’єднані між собою короткою прямою (група
AIV, І, за М.О. Ягодинською). Виявлені такі клей-
ма в Ленківцях на Пруті та Галиці (Возний 2005,
с. 41, рис. 3, 13; Пивоваров 2006, рис. 52, 14, 15).
Подібні знаки є в Перемилі, Постолівці, Старій
Рязані (Мансуров 1947, с. 295, табл. II, 4, 10; Яго-
динська 2000, с. 285; Кучинко 2002, рис. 29, 1).
Підвид д — повторює попередній, але один
із променів виходить за межі зовнішнього кола
(рис. 1, 33). Знайдене таке клеймо в Галиці (Пи-
воваров 2006, рис. 52, 13). Аналогії йому відо-
мі на Водянському городищі (Полубояринова
1978, с. 88, рис. 21, 3).
Тип 3 — клеймо (рис. 1, 34) у вигляді трьох
концентричних кіл (вид ВІІІ, за В.Д. Гупало),
знайдене в с. Онут (Тимощук 1965, с. 5). Ана-
логічні клейма були досить поширені на тере-
нах Давньоруської держави і відомі в Галичі,
Смоленську, Григорівці, Звенигороді на Біл-
ці, Автуничах (Каменецкая 1983, с. 245, рис. 1,
12; Гупало 1985, с. 239; Моця і ін. 1997, с. 57,
рис. 21, 2; Пастернак 1998, с. 246, рис. 79, 2, 6;
Петрашенко 2005, рис. 34, 17).
Вид 1 — два внутрішні кола з’єднані радіаль-
ними відрізками (рис. 1, 35). Такі клейма є в літо-
писному Василеві (Пивоваров 2006, рис. 52, 20).
Подібні представлені на поселенні Автуничі та у
Києві (Толочко 1981, с. 297; Сагайдак 1991, с. 18,
рис. 66, 13; Моця і ін. 1997, с. 57, рис. 21, 8).
Група Б. До неї віднесено клейма у вигляді
хреста. Тут можна виділити два типи.
Тип 1 — клеймо у вигляді рівнораменно-
го хреста з двох тонких рельєфних перпендику-
лярно перехрещених прямих ліній (рис. 1, 36) на
денці горщика в Горішніх Шерівцях (Тимощук
1982, рис. 12, 15; групи АІ, за В.Д. Гупало, чи БІ,
за М.О. Ягодинською). Подібні символи відомі
в Автуничах, Муравиці, Перемишлі, Києві, Білій
Церкві (Толочко 1981, с. 297; Моця і ін 1997, с. 57,
рис. 21, 15; Рудий 1997, с. 106, рис. 2, 9; Прище-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 36
па, Нікольченко 2001, с. 3, рис. 25, 1, 12; Іванов-
ська 2007, с. 120, рис. 3, 5).
Тип 2 — рівнораменний хрест із двох розши-
рених на кінцях перехрещених відрізків (група
АІІІ, 2, за В.Д. Гупало). Знак нагадує мальтій-
ський хрест (рис. 1, 37; 2, 16). Клеймо відоме
з городища в Чорнівці (Возний 1998, табл. 13,
15). Подібні символи є на Пекуновському мо-
гильнику, в Луцьку та Белзі (Розенфельдт 1997,
табл. 18, 79; Кучинко 2002, с. 237).
Група В — зображення давнього солярного
знака у вигляді свастики, знайдене в Горішніх
Шерівцях (Тимощук 1982, рис. 12, 14), а саме, сти-
лізоване зображення свастики з орнаментальни-
ми елементами у вигляді ламаних ліній, що утво-
рюють неповні квадрати (рис. 1, 38). Свідчен-
ням того, що цей знак давній, є значна географія
його поширення на теренах Давньоруської дер-
жави. Він відомий у Старій Рязані, Смоленську,
Чермно, Ревутовому, Галичі та на пам’ятках Ру-
мунії (Каменецкая 1983, с. 245, рис. 1, 2; Teodor
1991, fig. 22; Розенфельдт 1997, табл. 18, 93; Пас-
тернак 1998, с. 246, рис. 79, 5; Петрашенко 1999,
с. 66, рис. 5, 6; Кучинко 2002, рис. 29, 6).
Група Г об’єднує клейма, основою яких є
квадрат.
Тип 1 — квадрат із рельєфних прямих ліній
(група БІ, за В.Д. Гупало). Знайдений на тери-
торії ремісничого посаду в Ленківцях на Пру-
ті (рис. 1, 39; Возний 2000, с. 99, рис. 5, 14).
Аналогії йому є в Галичі та Жовтневому (Пар-
хоменко 1985, с. 89, рис. 4; Пастернак 1998,
с. 246, рис. 79, 9).
Вид 1 — квадрат з перехрещеними по діагона-
лі лініями в середині (рис. 1, 40, 41; 2, 23), знайде-
ний у Ленківцях на Пруті (Тимощук 1982, рис. 12,
10; Фонди ЧКМ, № 1926-II-551). Символ відо-
мий у Новгороді, на Орловському городищі, у
Пліснеську, Жовтневому, на Південній Буковині
(Гуссаковский 1967, с. 104, рис. 2, 30; Comşa 1978,
fig. 87, 7, 20; Гупало 1985, с. 237; Пархоменко 1985,
с. 89, рис. 4; Розенфельдт 1997, табл. 18, 92).
Групу Д становлять окремі літери. Оскільки
такі символи доволі рідкісні, кожну літеру ви-
ділено в окремий тип.
Тип 1 — літера А, вписана в квадрат (вид
ЕІ, за В.Д. Гупало). Знахідка походить з одно-
го зі слов’янських поселень на теренах Пруто-
Дністровського межиріччя (назва його в публіка-
ції не вказана: Михайлина 1997, с. 94, рис. 45, 17).
Повних аналогій клейму не знайдено, хоча вони
з літерою А є в Коршеві (Гупало 1985, с. 237).
Тип 2 — літера Ж (види EIV, 2, за В.Д. Гупало,
чи ВІІ, за М.О. Ягодинською). Клеймо (рис. 1,
42) виявлене на дитинці Ленківців на Пруті
(Тимощук 1982, рис. 12, 3). Подібні відомі з по-
селення Коршів, Луцька, Водянського городища
(Полубояринова 1978, с. 88, рис. 21, 5; Кучинко
2002, рис. 29, 20; Терський 2006, рис. 100, 1).
Тип 3 — літера Е (рис. 1, 43; 2, 15) простеже-
на на денці з посаду Ленківців на Пруті (Воз-
ний 2005, с. 45, рис. 7, 17). Аналогічні клей-
ма виявлені в Холмі та Луцьку (Кучинко 2002,
рис. 29, 19; Терський 2006, рис. 148, 10).
Тип 4 — літера Н, вписана в коло (BVI, за
М.О. Ягодинською). Клеймо (рис. 1, 44) знай-
дене на дитинці Ленківців на Пруті (Тимощук
1982, рис. 12, 17). Аналогічні є в Крутилові та на
Водянському городищі (Полубояринова 1978,
с. 88, рис. 21, 4; Ягодинська 2000, рис. 3, VI).
Тип 5 — представлений літерою S (рис. 1, 45; 2,
17) із феодальної садиби в Чорнівці (Возний 1998,
Г
р
у
п
и
к
л
е
й
м
Населені пункти
Л
е
н
к
ів
ц
і
н
а
П
р
у
т
і
В
а
с
и
л
ів
Г
а
л
и
ц
я
Н
е
д
о
б
о
їв
ц
і
Г
о
р
іш
н
і
Ш
е
р
ів
ц
і
Д
а
р
а
б
а
н
и
М
а
м
а
їв
ц
і
Г
р
а
ф
с
ь
к
а
П
о
л
я
н
а
Р
е
в
н
е
О
н
у
т
Ч
о
р
н
ів
к
а
В
с
ь
о
го
%
А 19 2 6 1 2 1 1 1 1 1 15 49 70
Б — — — — 1 — — — — — 1 2 2,8
В — — — — 1 — — — — — — 1 1,5
Г 2 — — — — — — — — — — 2 2,8
Д 2 — — — — — — — — — 3 5 7,1
Е 1 — — — — — — — — — — 1 1,5
К 2 — 1 1 — — — — — — 2 6 8,5
Л 1 — 2 — — — — — — — — 4 5,8
Всього 27 2 9 2 4 1 1 1 1 1 21 70 100
Таблиця 1. Розповсюдження клейм на пам’ятках
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 37
табл. 13, 14). Подібні знаки відомі з поселення
Ігрень (Козловський 1990, с. 81, рис. 42, 5).
Вкажемо, що два останні типи встановлені
з недостатньою мірою ймовірності, оскільки
клейма збереглися не повністю.
Тип 6 — літера ω (омега) та тип 7 — літера Ч
(рис. 1, 46, 47). Обидва клейма виявлені на тери-
торії феодальної садиби в Чорнівці (Возний 1998,
табл. 13, 12, 16). Аналогій їм поки не знайдено.
Група Е — клейма, на яких є так зв. знак Рю-
риковичів (ДІІ, за В.Д. Гупало). Зображення
триденса з перехрещеною ніжкою (рис. 1, 48)
відоме на денці з посаду Ленківців на Пруті
(Возний 2005, с. 45, рис. 7, 14). Повних анало-
гій йому не виявлено.
Група К — сюди віднесені клейма у вигляді
геометричних фігур. Вони поодинокі, але різ-
ні. Тож виділено сім типів.
Тип 1 — найпоширеніший — п’ятикутна
зірка (рис. 1, 49—51; 2, 13). Клейма знайдені
в Ленківцях на Пруті, Чорнівці, Непоротово?
(фрагментоване), на одному зі слов’янських
поселень (назва в публікації не вказана: Михай-
лина 1997, рис. 45, 18; Возний 1998, табл. 13, 13;
2000, с. 99, рис. 5, 13; Пивоваров 2006, рис. 52,
28; Фонди ЧКМ, № 19648-II-1417). Аналогічні
добре представлені на пам’ятках Давньоруської
держави і відомі в Юр’єві, Полоцьку, Смолен-
ську, Києві, Луцьку (Толочко 1981, с. 297; Ка-
менецкая 1983, с. 245, рис. 1, 31; Орлов, Моця,
Покас 1985, с. 39, рис. 7, 13; Розенфельдт 1997,
табл. 18, 52; Терський 2006, рис. 148, 12).
Тип 2 — шестикутна асиметрична зірка з впи-
саним всередині колом (рис. 1, 52). Клеймо ви-
явлене в Чорнівці (Пивоваров 2006, рис. 52, 37).
Тип 3 — п’ятипроменева зірка з загнутими
під прямим кутом кінцями (рис. 1, 53). Клеймо
знайдене на городищі в Недобоївцях (Пивова-
ров 2006, рис. 52, 38).
Тип 4 — 12-променева зірка (рис. 1, 54).
Клеймо походить з дитинця Ленківців на Пру-
ті (Тимощук 1982, рис. 12, 2).
Тип 5 — зображення трилисника, відоме з
Ленківців на Пруті (рис. 2, 21).
Аналогії клеймам групи К, окрім типу 1, на
інших давньоруських пам’ятках не виявлені.
Групу Л становлять поодинокі зразки, що не
вписуються в жодну з описаних груп, у вигляді
різноманітних фігур і відрізків (рис. 1, 55—58).
З-поміж них дуга, яка закінчується невелики-
ми відростками (Ленківці на Пруті), півквад-
рат з відростком збоку (Онут), зиґзаґоподіб-
на фігура (Непоротово) та ін. (Тимощук 1982,
рис. 12, 4; Пивоваров 2006, рис. 52, 30, 35).
Аналогій їм не виявлено.
Нині остаточно не вирішено питання про
призначення клейм. Приміром, Б.О. Риба-
ков (Рыбаков 1948, с. 363—367) вважає їх зна-
ками гончарів, П.П. Толочко — магічни-
ми символами-оберегами, що мали захища-
ти продукцію гончаря (Толочко 1981). Що ж
до клейм у вигляді тризубів, то їх пов’язують з
вотчинним ремеслом (Кучинко 2002, с. 106).
Р.С. Орлов вважає, що вони були засобом кіль-
кісної оцінки об’єму горщика, який виступав
своєрідною мірою для збору продуктової ренти
(Орлов 1987, с. 239). Останнім часом з’явилося
нове тлумачення смислового змісту клейм, яке
пов’язується з релігійним світосприйняттям
давньоруського населення (Гупало 1995; Яго-
динська 2000; Пивоваров 2006, с. 241). Автори
стверджують, що посуд з клеймами використо-
вували в релігійні свята, при здійсненні певних
ритуалів. Таке трактування викликає певне за-
стереження. За підрахунками, на поселеннях
посуд з клеймами становить 3—8 % від загальної
кількості (Возний 1998, с. 83; Ягодинсъка 2000,
с. 283), що видається замалим для населення,
яке сповідувало християнство і виконувало всі-
лякі священні обряди. Як тоді бути з клеймова-
ним посудом, знайденим на поселеннях, біля
яких відсутні язичницькі святилища? Відтак, це
припущення поставило більше запитань, ніж
наблизило до розв’язання проблеми символі-
ки гончарних клейм. Подальші дослідження,
можливо, дадуть відповідь на це. Тут вкажемо,
що загалом символіка клейм з поселень Сірето-
Дністровського межиріччя досить поширена і
на інших просторах слов’янських земель.
Як видно з табл. 1, на поселеннях Сірето-
Дністровського межиріччя найчастіше трапля-
ються клейма групи А (70 %), рідше — груп Д
(7,1 %) і К (8,5 %), наступна група Л (5,8 %).
Порівняно рідкісними є клейма решти груп —
Б і Г (по 2,8 %) та В і Е (по 1,5 %). Аналогічне
переважання солярного знака у вигляді різних
комбінацій кола простежується на всіх давньо-
руських пам’ятках.
Якщо зважати на хронологію (табл. 2), то
бачимо, що клейма груп А і Б трапляються
Група
Століття
А Б В Г Д Е К Л
Х 1 — — — — — — —
ХІ 3 1 1 — — — — —
ХІІ—
ХІІІ
45 1 1 4 5 3 6 4
Таблиця 2. Розподіл клейм за хронологічними періодами
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 38
на поселеннях протягом X—XIII ст., але най-
більше їх припадає на XII — першу половину
XIII ст. Групи Г, Д, Е, К і Л прикметніші для
XII — першої половини XIII ст. У раніших ша-
рах на досліджуваній території вони невідомі,
за винятком групи Д (окремі літери). Клейма
групи В характерніші для X—XI ст. і пізніше на
поселеннях трапляються доволі рідко.
Запропонована типологія клейм — це перша
спроба систематики знаків на денцях горщиків
з поселень Сірето-Дністровського межи річчя.
Вона не претендує на завершеність. З кож-
ним роком, із подальшими дослідженнями,
з’являтимуться нові зразки, що доповнять і
урізноманітнять її. Але ця спроба разом із мате-
ріалами Поділля, Прикарпаття і Волині, опра-
цьованими В.Д. Гупало та М.О. Ягодинською,
допоможе майбутнім дослідникам розробити
досконалішу класифікацію клейм на кераміці
і західноукраїнського регіону, і Давньоруської
держави в цілому.
Звернемося до іншої теми. Значна частина
досліджуваного посуду орнаментована. Поя-
ва орнаментації на горщиках у цьому випадку
безпосередньо пов’язана з застосуванням гон-
чарного круга. Він дозволив урізноманітнити
орнаментальні мотиви, що могли вкривати всю
посудину або окремі її частини. Орнамент на-
носили після формування посуду, але до його
випалювання. Аналіз орнаментів і місця розта-
шування малюнків на кераміці показав суттєву
різницю залежно від хронології.
У X ст. горщики орнаментували повністю —
від горловини до дна. Найвживанішим орна-
ментом був хвилясто-лінійний, що прикрашає
більшість посуду (94 % від усіх орнаментова-
них). Решта (6 %) горщиків оздоблені скісни-
ми насічками, ямками та нігтьовими вдавлен-
нями (табл. 3; рис. 4).
Прямолінійний орнамент у цей час пред-
ставлений то широкими глибоко врізаними
або лише трохи наміченими, то вузькими різко
і глибоко прокресленими лініями. Їх наносили
погостреною дерев’яною або кістяною палич-
кою, багаторядні паралельні лінії — дерев’яним
або кістяним гребінчастим інструментом. Такі
спеціальні кістяні інструменти для нанесення
лінійного орнаменту знайдені в Гродно (Воро-
нин 1954, с. 56, 60).
На поселеннях Сірето-Дністровського межи -
річчя, зокрема в Перебиківцях, Ломачинцях,
Васловівцях, Зеленій Липі, Луковиці, Рідків-
цях та ін., натрапляємо на орнамент у вигля-
ді суцільного покриття плічок і стінок прями-
Таблиця 3. Орнаментація горщиків
Примітка: ЛО — локалізація орнаменту; ВО — вид орнаменту
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 39
ми врізаними горизонтальними лініями (табл.
3, 11) (Тимощук 1982, рис. 2, 2). У Ревно та Ку-
лішівці відомий лінійний орнамент у вигляді
двох смуг: на плічках йде смуга з 10 ліній, а на
певній відстані, на стінках, — ще широка сму-
га паралельних ліній (табл. 3, 2) (Михайлина
1997, с. 95, рис. 45; 2003, с. 127). Є орнамент у
вигляді горизонтального рифлення, яке окре-
мими смугами в шість ліній вкриває всю посу-
дину, як у Ревно (табл. 3, 3) (Михайлина 2003,
рис. 2, 3).
Поряд з лінійним, гончарі часто використо-
вували в різних комбінаціях і хвилястий орна-
мент. Найпростіший — 2—4 хвилясті лінії на
шийці горщика: Герца, Луковиця, Маршинці
(табл. 3, 4). Надалі він ускладнюється. Трапля-
ється смугасте або суцільне рифлення хвиляс-
тими лініями, що вкриває весь горщик, включ-
но з внутрішньою поверхнею вінець: Ревне,
Рідківці, Ломачинці, Васловівці, Магала, Гер-
ца (табл. 3, 5, 6).
Поширенішим був орнамент, що поєдну-
вав у різних комбінаціях хвилясті й горизон-
тальні врізані лінії. Найпростішим варіантом
поєднання була горизонтальна лінія на ший-
ці і смуги горизонтального рифлення і хвиляс-
тих ліній на плічках і стінках — Ревне (табл. 3,
7), смуги хвилястих і горизонтальних ліній на
плічках і суцільного горизонтального рифлен-
ня на стінках — Ревне, Маршинці (табл. 3, 8),
хвиляста лінія на шийці, нижче горизонтальне
1 У посиланнях на табл. 3 курсивом вказані варіанти
орнаментації.
рифлення — Ревне, Кулішівка, Великий Кучу-
рів (табл. 3, 9), хвиляста лінія на шийці і пліч-
ках і горизонтальне рифлення на плічках і стін-
ках — Великий Кучурів (табл. 3, 10).
Часто гончарі оздоблювали посуд ще склад-
ніше, не лише поєднуючи хвилясті лінії та
рифлення, а й накладаючи один орнамент на
інший. Так, хвилясту лінію на шийці та гори-
зонтальне рифлення на плічках і стінках, до-
повнює смуга хвилястих ліній, нанесена на
плічках гребінчастим різцем поверх рифлен-
ня, — Ревне, Давидівці, Лукорвиця (табл. 3,
11); інший подібний варіант — дві смуги хви-
лястих ліній поверх рифлення — Ревне (табл. 3,
12). Трапляється орнамент у вигляді зиґзаґопо-
дібної та хвилястої ліній на шийці, нижче йде
широка смуга горизонтального рифлення, по-
верх якої на плічках нанесено смугу хвилястих
ліній, — Ревне (табл. 3, 13).
Надалі спрощується орнамент: хвиляста лі-
нія на плічках і різні комбінації смуг хвилястих
ліній і горизонтального рифлення нижче —
Ревне, Маршинці, Кулішівка (табл. 3, 14—19).
Окрім названих орнаментальних компонентів,
використовували й інші, що поєднували ніг-
тьові наколи на шийці, хвилясті лінії на пліч-
ках і горизонтальне рифлення на стінках або
ямковий орнамент на шийці, смуги хвиляс-
тих ліній на плічках і хвилясте й горизонтальне
рифлення на стінках — Ревне (табл. 3, 20, 21).
У Ревному й Маморниці є орнамент у вигля-
ді скісних насічок по зовнішньому зрізу вінця
(табл. 3, 22). Аналогічна орнаментація харак-
терна для всіх давньоруських земель цього часу
Продовження табл. 3.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 40
(Кучера 1961, рис. 2, 2; 3, 6, 9; Ягодинська 2003,
с. 179—198).
Для X—XI ст. трапляються орнаменти, коли
горизонтальне рифлення вкриває плічка і стін-
ки горщика, а як додатковий елемент вико-
ристовували наколи нігтем на шийці, одинар-
ну або потрійну хвилясті лінії (табл. 3, 1—5):
Графська Поляна, Ревне, Зелена Липа, Корос-
тувата (Тимощук 1982, рис. 5, 8; 8, 5; 98, 2, 5;
Михайлина 2003, с. 128, рис. 4, 5, 6).
Що ближче до XII ст., то орнамент спрощу-
ється і вкриває меншу частину посудини. Тут
також використовувалося різноманітне поєд-
нання хвилястих ліній і горизонтального риф-
лення. Є орнаменти з 1—3 хвилястих лінії на
шийці і плічках та суцільного або смугастого
горизонтального рифлення у нижній частині
плічок і верхній стінок (табл. 3, 6—12): Граф-
ська Поляна, Ревне, Зелена Липа (Тимощук
1982, рис. 5, 4; 8, 8; Михайлина 2003, с. 128,
рис. 4, 1, 4).
Ще одну групу становлять орнаментальні
композиції з поєднання горизонтальних ліній
та хвилястого рифлення, що вкривають лише
шийку й плічка. Це можуть бути 1—3 хвилясті
лінії, на плічках додано смуги горизонтально-
Рис. 4. Зразки орнаментації кераміки Х—ХІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 41
го рифлення (табл. 3, 13—16): Ревне, Графська
Поляна, Зелена Липа (Тимощук 1982, рис. 8,
5).
Орнамент, основою якого є прості елемен-
ти — хвилясті дво- чи трирядні лінії або сму-
га горизонтального рифлення, що розташова-
ні на шийці або плічках чи стінках, становлять
наступну групу (табл. 3, 17—21): Зелена Липа,
Графська Поляна (Тимощук 1982, рис. 6).
Останню групу формують мотиви, що зрідка
трапляються на горщиках досліджуваного пе-
ріоду. Це смуги з вертикальних коротких пря-
мих ліній на плічках і хвилястих на стінках,
рядок скісних наколів або скісного рифлен-
ня прямими лініями, розташовані між гори-
зонтальними прямими, нанесеними на стін-
ках (табл. 3, 22—24) — Зелена Липа (Тимощук
1982, рис. 6). Аналогічна орнаментація харак-
терна і для горщиків інших територій Давньо-
руської держави (Моця і ін. 1997, с. 53; Петра-
шенко 1999, с. 140; 2005, с. 57—58).
У XII — першій половині XIII ст. через рин-
ковий характер гончарного виробництва орна-
мент на тлі попереднього часу спрощується
(табл. 3; рис. 5). Відтепер переважав орнамент
з двох елементів. Особливістю кераміки цьо-
го часу є використання врізаних горизонталь-
них чи хвилястих ліній, розміщених на плічках.
Часто цей візерунок розміщували смугами з од-
наковою або різною кількістю ліній через пев-
Рис. 5. Зразки орнаментації кераміки ХІІ — першої половини ХІІІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 42
ні інтервали. Найпростіший вид орнамента-
ції репрезентований горизонтальним рифлен-
ням на плічках з 1—4 ліній. В окремих випадках
до нього додавали 1—3 хвилясті лінії. В одно-
му випадку з внутрішнього боку вінця нанесена
дрібна хвиляста лінія. Такий орнамент (табл. 3,
1—7) характерний для більшості виявлених на
поселеннях фрагментів та цілих форм керамі-
ки — Кулішівка, Ломачинці, Непоротово, Ро-
манківці, Боянчук, Бабин, Василів, Васловівці,
Ленківці на Пруті та ін. (Малевская, Раппопорт,
Тимощук 1970, рис. 5, 3; 6, 27; Тимощук 1982,
рис. 11, 2—6; Возний 1998, рис. 6; 2000, рис. 5, 5,
6, 12; Пивоваров, Чеховський 2000, рис. 23; 24).
Наступну доволі поширену групу репрезен-
товано поєднанням горизонтального рифлен-
ня в 1—6 ліній та хвилястих широких і вузьких
ліній, розташованих на плічках і стінках гор-
щиків, — Вікно, Мусорівка, Погорілівка, Ре-
пуженці, Магала, Припруття, Ленківці на Пру-
ті, Непоротово та Василів (табл. 3, 8—13; див.:
Малевская, Раппопорт, Тимощук 1970, рис. 5,
7; 6, 3; Тимощук 1982, рис. 56, 1; Возний 1998,
с. 83; 2000, рис. 5, 6; Пивоваров, Чеховський
2000, рис. 23; 24).
Окрім горизонтально-хвилястого орнамен-
ту, на горщиках трапляються й інші елементи,
що становлять наступну групу. Сюди можна від-
нести трикутні наколи зсередини вінця і смугу
горизонтального рифлення на стінках (табл. 3,
14); аналогічні наколи на плічках і горизон-
тальне рифлення на стінках (табл. 3, 15); скіс-
ні насічки на шийці у поєднанні з трикутними
на плічках і хвилястим рифленням на стінках
(табл. 3, 16); скісні насічки зсердини вінця, хви-
лясті лінії на плічках і смуги горизонтального
і хвилястого рифлення на стінках (табл. 3, 17);
скісні насічки на плічках, хвиляста і три гори-
зонтальні лінії на стінках (табл. 3, 18); смуга на-
колів зубчастим коліщатком на плічках і гори-
зонтальна смуга з трьох ліній (табл. 3, 19); скісні
насічки на вінцях і плічках (табл. 3, 20); подвій-
ний ряд коротких скісних насічок на внутріш-
ньому і зовнішньому зрізі вінця й плічках, розді-
лені горизонтальною хвилястою лінією (табл. 3,
21); смуга нігтьових наколів на плічках (табл. 3,
22); ямки на плічках і подвійна зиґзаґоподіб-
на лінія на стінках (табл. 3, 23). До рідкісних
за орнаментацією зразків відносяться стінки з
Ленківецького посаду (табл. 3, 24), на яких лінії
на плічках нанесені не паличкою, а гребінчас-
тим інструментом, що утворює суцільну риф-
лену поверхню (Малевская, Раппопорт, Тимо-
щук 1970, с. 118, рис. 6, 6, 32; 7, 8—10; Возний
2000, рис. 5, 7, 10, 17). Аналогічні орнаменталь-
ні мотиви широко представлені на інших тери-
торіях Давньоруської держави (Малевская 1969,
рис. 2; Боровський 1976, с. 95; Пачкова, Петра-
шенко 1982, с. 59; Вільшанська 1988, с. 89; Дже-
джора 1993, рис. 5; 6; Шекун, Веремейчик 1999,
с. 55—56; Кучинко 2002, рис. 24; 25; Винокур і
ін. 2004, с. 36—37).
Для характеристики орнаментації кераміки
X—XI ст. використано 90 фрагментів стінок, ви-
явлених під час розвідок. Із них 20 орнаментовані,
себто 22 %. Приблизно така ж картина простеже-
на на поселеннях Канівського Подніпров’я. Так,
на Григорівському поселенні кількість орнамен-
тованого посуду в шарі X—XI ст. становила 20 %
(Петрашенко 1999, с. 140).
Із 4700 уламків верхніх частин посуду
XII — першої половини XIII ст. (1700 — з різ-
них поселень, розвідки автора 2000—2005 pp.;
1600 — з Ленківців на Пруті, розкопки автора
1998—2002 pp.; 1400 — з Чорнівського феодаль-
ного замку, розкопки автора 1988—1993 pp.)
2500 орнаментовані (1190 — з різних поселень,
1000 — з Ленківців на Пруті, 306 — з Чорнівки),
що становить 53 %. Підрахунки для інших го-
родищ і міст не зроблені, оскільки матеріал від-
сутній або автор не має до нього доступу. Відо-
мо, що в Галиці під час розкопок знай дено 1219
фрагментів кухонних горщиків, але характерис-
тика орнаментальних композицій у публіка-
ції не наведена (Пивоваров, Чеховський 2000,
с. 42). Однак приблизно аналогічна картина
щодо частки орнаментованих фрагментів за-
фіксована на інших поселеннях Давньоруської
держави. Наприклад, у Гринчуку вона станови-
ла 68 % (Пачкова, Петрашенко 1982, с. 59).
Найкраще охарактеризована кераміка та її
орнаментація з Чорнівського городища. Тут
основним елементом узору на горщиках є
врізна горизонтальна пряма лінія в 3—10 ря-
дів (65 %), рідше — хвиляста (26 %) як елемент
простого орнаменту, пряма і хвиляста лінії
(5 %), скісні насічки й пряма лінія (3 %), скісні
насічки на вінцях, пряма і хвиляста лінії (1 %)
як елементи складних орнаментальних компо-
зицій. Скісні насічки на вінцях використову-
вали як допоміжний елемент у складних орна-
ментах.
Спостерігаються відмінності в орнамента-
ції горщиків різних типів. Найчастіше (83 %)
трапляється пряма лінія на типі 1, хвиляста
(84 %) — на типі 4 (Возний 1998, с. 83). Найчас-
тіше орнаментовані плічка горщиків усіх типів
(76 %), за ними слідують вінця (11 %), шийка
(9 %) і денця (4 %). Аналогічні варіанти орна-
ментальних мотивів і співвідношення в розмі-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 43
щенні орнаменту характерне для всієї Давньо-
руської держави. Приміром, на Григорівсько-
му поселенні орнамент розміщений на плічках
55 % горщиків (Петрашенко 2005, с. 72), на за-
хідному Поділлі найвживанішим був лінійний
орнамент — 66,6 % (Ягодинська 2003, с. 181),
на городищі Гринчук 93 % становить лінійно-
хвилястий орнамент, а на Подолі у Києві —
95 % (Сагайдак 1991, с. 118; Пачкова, Петра-
шенко 1982, с. 59).
Вдалося простежити локальні особливості
орнаментації кераміки. Для досліджуваної те-
риторії, як і для Галицької землі в цілому, ха-
рактерне поєднання прямих і хвилястих ліній,
у той час як у Середньому Подніпров’ї трапля-
ється поєднання прямих ліній і зерноподібних
елементів. Особливість галицької кераміки по-
лягає також у технології її виготовлення. Як за-
значають дослідники, горщики мають досить
товсті стінки (від 0,5 до 1,0 см), поверхня їхня
не відшаровується, вони добре випалені (Пач-
кова, Петрашенко 1982, с. 58). Там відсутній
тонкостінний посуд і горщики з вушками, ши-
роко представлені в Середньому Подніпров’ї
(Боровський 1976, с. 95).
Як видно, кераміка X—XІІІ ст. генетич-
но продовжувала ранньослов’янську. В той же
час, протягом XII — першої половини XIII ст.,
з’явилися нові форми та збільшився асорти-
мент. Детально розроблена типологія кераміки
дозволяє досить точно хронологізувати інші
археологічні артефакти.
Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення Дніпровського Лівобережжя Х—ХV ст. (за матеріалами поселень поблизу
сіл Комарівка та Озаричі). — К., 1995.
Бобринский А.А. Древнерусский гончарный круг // СА. — 1962. — № 3. — С. 33—52.
Боровський Я.Є. Археологічні дослідження в «городі» Ярослава // Археологічні дослідження стародавнього Киє-
ва. — К., 1976. — С. 85—107.
Винокур I.С., Журко О.I., Мегей В.П. і ін. Літописний Губин ХІІ—ХІІІ ст. Болохівська земля. — К.; Кам’янець-
Подільський; Старокостянтинів, 2004.
Вільшанська О.Л. Дослідження давньоруських об’єктів на околицях с. Сокіл на Середньому Дністрі // Археоло-
гія. — 1988. — 61. — С. 85—90.
Возний І.П. Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ—ХІІІ ст. — Чернівці, 1998.
Возний І.П. Реміснича майстерня другої половини ХІІ — першої половини ХІІІ ст. з Ленківецького поселення //
ПССІАЕ. — Чернівці, 2000. — Т. 1. — С. 91—107.
Возний І.П. Археологічні дослідження на Ленковецькому поселенні в 2002 р. // ПССІАЕ. — Чернівці, 2005. —
Т. 1(19). — С. 37—46.
Воронин Н.Н. Древнее Гродно. — М., 1954 (МИА. — 41. — Т. 3).
Гупало В.Д. Гончарные клейма Прикарпатья и Западной Волыни (опыт систематизации) // СА. — 1985. — № 4. —
С. 236—242.
Гупало В.Д. До питання про функціональне призначення гончарних клейм // МДАПВ. — 1995. — 6. — С. 233—238.
Гуссаковский Л.П. Древнерусский город Орлов // КСИА АН СССР. — 1967. — 110. — С. 102—105.
Джеджора О. Рятівні дослідження галицького підгороддя // Studia archeologica. — 1993. — 1. — С. 62—66.
Івановська Л.К. Клейма та гончарні вироби XII—XIII ст. (за матеріалами Білоцерківської рятувальної археологіч-
ної експедиції 1996 p.) // Юр’ївський літопис. — 2007. — 6. — С. 117—121.
Калюк О.П., Сагайдак М.А. Склад керамічної продукції XII ст. з київського Подолу // Археологія. — 1988. — 61. —
С. 36—47.
Каменецкая Е.В. Керамические клейма XI—XIII вв. из Смоленска // СА. —1983. — № 2. — С. 244—247.
Козловський А.О. Історико-культурний розвиток Південного Подніпров’я в IX—XIV ст. — К., 1990.
Кучера М.П. Гончарные клейма из раскопок древнего Плеснеска // КСИА АН УССР. — 1960. — 10. — С. 118—123.
Кучера М.П. Кераміка древнього Пліснеська // Археологія. — 1961. — 12. — С. 143—154.
Кучинко М.М. Х — середина ХІV ст.: археологія та історія. — Луцьк, 2002.
Малевская М.В. К вопросу о керамике Галицкой земли ХІІ—ХІІІ вв. // КСИА АН СССР. — 1969. — 120. —
С. 3—14.
Малевская М.В., Раппопорт П.А., Тимощук Б.А. Раскопки на Ленковецком поселении в 1967 г. // СА. —
1970. — № 4. — С. 112—127.
Мансуров А.А. Старорязанские и пронские гончарные клейма // СА. — 1947. — 8. — С. 293—298.
Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття VІІІ—Х ст. — Чернівці, 1997.
Михайлина Л.П. Хронологія та періодизація старожитностей Райковецької культури // Археологічні студії. —
Львів, 2003. — 2. — С. 121—131.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 44
Моця О.П., Орлов Р.С., Коваленко В.П. і ін. Поселення Х—ХІІІ ст. біля с. Автуничі // Південноруське село ІХ—
ХІІІ ст. — К., 1997. — С. 34—69.
Орлов Р.С. Школы художественной металлообработки «Русской земли» и племенные украшения (к социальной
характеристике древнерусского ремесла) // Исследования социально-исторических проблем в археологи. —
К., 1987. — С. 228—242.
Орлов Р.С., Моця А.П., Покас П.М. Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей // Земли Юж-
ной Руси в IX—XIV вв. (история и археология). — К., 1985. — С. 30—62.
Пархоменко О.В. Поселение салтовской культуры у с. Жовтневое // Земли Южной Руси в ІХ—ХІV вв. (история и
археология). — К., 1985. — С. 84—95.
Пастернак Я. Старий Галич. Археологічно-історичні досліди у 1850—1943 рр. — Івано-Франківськ, 1998.
Пачкова С.П., Петрашенко В.О. Вивчення кераміки давньоруського городища біля с. Гринчук // Археологія. —
1982. — 39. — С. 51—63.
Петрашенко В.О. Давньоруське село за матеріалами поселення в Канівському Подніпров’ї // Археологія. —
1999. — № 2. — С. 114—144.
Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). — К., 2005.
Пивоваров С.В. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра (ХІ — перша поло-
вина ХІІІ ст. ). — Чернівці, 2006.
Пивоваров С.В., Чеховський I.Г. На Дністрі на «Оукраине Галичьской» (матеріали та дослідження Дністровської
комплексної археологічно-етнографічної експедиції ЧДУ в селі Галиця Сокирянського району Чернівецької
області). — Чернівці, 2000.
Полубояринова М.Д. Русские люди в Золотой Орде. — М., 1978.
Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Муравицьке городище. — Маріуполь, 2001.
Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. — М., 1948.
Розенфельдт Р.Л. Керамика // Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997. — С. 22—28.
Рудий В.А. Давньоруські пам’ятки в межиріччі Віслюка і Сяну // Археологічні дослідження Львівського універси-
тету. — 1997. — 2. — С. 95—106.
Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ: проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К., 1991.
Седов В.В. Сельские поселения Центральных районов Смоленской земли. — М., 1960 (МИА. — 92).
Сміленко А.Т. Слов’яни та їх сусіди в степовому Подніпров’ї. — К., 1975.
Терський С.В. Лучеськ Х—ХV ст. — Львів, 2006.
Тимощук Б.О. Звіт про археологічні розвідки в с. Онут Заставнянського району Чернівецької області в 1965 р. //
НА ІА НАНУ. — 1965/70.
Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х — перша половина ХІV ст. ). — К., 1982.
Толочко П.П. Гончарное дело // Новое в археологии Киева. — К., 1981. — С. 284—300.
Томенчук Б., Филипчук М. Буківна — літописний Биковен на Дністрі. Другий археологічний шар. VІІІ—ХІ ст. (ма-
теріали розкопок 1987—1992 рр.). — Івано-Франківськ, 2001.
Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. — Чернігів, 1999.
Ягодинська М.О. Давньоруські клейма Західного Поділля // Археологічні студії. — Львів, 2000. — 1. — С. 283—296.
Ягодинська М.О. Орнаментація давньоруської кераміки з пам’яток Західного Поділля // Археологічні студії. — К.;
Чернівці, 2003. — 2. — С. 179—198.
Comşa M. Cultura Materială veche Românească (Aşezările din secolele VIII—X de la Bucov-Ploieşti). — Bucureşti, 1978.
Minić D., Vukadin O. Srednjovekovni Stalać-Medieval Stalać. — Beograd, 2007.
Spinei V. Moldova în secolele XI—XIV. — Chişnăгu, 1994.
Teodor D. Creştinismul la est de Carpaţi de la origini şi pĭnă ĭn secolul al XIV- lea. — Jaşi, 1991.
Надійшла 02.02.2010
И.П. Возный
ТИПОЛОГИЯ КЛЕЙМ И ОРНАМЕНТАЦИЯ ПОСУДЫ С ТЕРРИТОРИИ МЕЖДУ
ВЕРХНИМ СИРЕТОМ И СРЕДНИМ ДНЕСТРОМ (Х — первая половиня ХІІІ вв.)
Рельефные знаки на доньях древнерусской посуды — так наз. гончарные клейма — известны давно. Попытки
их классификации делались неоднократно. Однако единой более-менее унифицированной классификационной
схемы пока не разработано. Предложенная типология клейм является первой попыткой систематизации знаков
на доньях горшков с территории между Верхним Сиретом и Средним Днестром Х—ХІІІ вв. Она разработана на
базе предложенной М.П. Кучерой и развитой В.Д. Гупало и М.О. Ягодинской типологии. Клейма разделены на
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 45
шесть групп на основе особенностей прорисовки отдельных знаков в различной компоновке. Группы распадают-
ся на типы, в которых, в свою очередь, выделены виды и подвиды.
Группа А — клейма, состоящие из солярного знака в виде рельефного кольца. Она разделена на три типа (оди-
нарное кольцо, два и три концентрические), а за дополнительными элементами (вписанными в середину или с
внешней стороны) — на 12 видов и 9 подвидов.
Группа Б — клейма с солярным знаком в виде креста. Тут выделены два типа в зависимости от формы равно-
раменного креста (из тонких рельефных коротких прямых отрезков и из расширенных на концах линий).
Группа В — солярний знак в виде свастики.
Группа Г — клейма, основу которых составляет квадрат. Его разновидность представлена квадратом с диаго-
нальными перекрещенными линиями в середине.
Группа Д — довольно редкие клейма в виде буквы кирилличного алфавита, каждая из которых представляет
отдельный тип (А, Ж, Е, Н, S, ω, Ч).
Группа Е — клейма, в виде так наз. знака Рюриковичей.
Группа К — клейма в виде геометрической фигуры семи типов: пятилучевая звезда; шестилучевая с вписан-
ным в середину кругом; пятилучевая звезда, концы которой загнуты под прямым углом; 12-лучевая звезда; три-
листник.
Группу Л составляют единичные экземпляры клейм — различные фигуры и отрезки: дуга, оканчивающаяся
небольшими отростками; квадрат с ответвлением, отходящим в сторону.
Во второй части рассмотрена орнаментация посуды. Ее появление на горшках напрямую связано с примене-
нием гончарного круга. Анализ орнаментальных мотивов и места их размещения на керамике показал существен-
ную разницу в зависимости от хронологии.
В X в. горшки орнаментованы от горловины до дна. Наиболее часто использовали волнисто-линейный орна-
мент — 94 % среди орнаментированной посуды. Остальные горшки украшены косыми насечками, ямками или
ногтевыми вдавлениями.
В XII — первой половине XIII вв., в связи с рыночным характером производства гончарных изделий, орна-
мент в сравнении с предыдущим периодом упрощается. Преобладал узор из двух элементов. Особенностью ке-
рамики этого периода является использование врезанных горизонтальных или волнистых линий, размещенных
на плечиках.
I.P. Voznyj
TYPOLOGY OF STAMPS AND ORNAMENTATION OF VESSELS
FROM THE TERRITORY BETWEEN THE SYRET RIVER UPPER
AND THE DNISTER RIVER MIDDLE REGIONS (the 10th c. – the first half of the 13th c.)
Relief marks on the bottoms of Ancient Rus pottery, so called potters’ stamps, are known for a long time. Attempts to classify
them are multiple. However, the single and more or less unified classification scheme still has not been developed. The proposed
typology of stamps is the first attempt to systemize marks on the bottoms of the vessels from the territory between the Syret River
upper and the Dnister River middle regions in the 10th—13th c. It is developed based on the typology proposed by M.P. Kuchera
and improved by V.D. Hupalo and M.O. Yahodynska. Stamps are divided into six groups according to peculiarities of drawing of
certain marks in various combinations. Groups include types in which kinds and sub-kinds are singled out in their turn.
Group A includes stamps made of solar sign in the form of a relief ring. It is divided into three types (single ring, two and
three concentrated rings), and into 12 kinds and 9 sub-kinds by the additional elements (inserted inside or outside).
Group Б, stamps with solar signs in the form of a cross. Here two types are determined according to the form of a Greek
cross (of thin relief short and straight pieces and of lines with widen endings).
Group B consists of a solar sign in the form of swastika.
Group Г includes stamps with a square in their base. Its variety is a square with diagonal crossed lines in the centre.
Group Д, quite rare stamps in the form of letters from Cyrillic alphabet, each of which is a separate type (А, Ж, Е, Н,
S, ω, Ч).
Group E contains stamps in the form of so called sign of Rurik Dynasty.
Group K, stamps in the form of geometrical figure of seven types: pentagonal star, six-pointed star with the circle
inscribed in the centre; pentagonal star points of which are bent at a right angle, 12-pointed star, and shamrock.
Group Л consist of single examples of stamps, various figures and sections: arc with small outgrowths at the ending,
square with outshoot pointed away.
At the second part of the article ornamentation on the vessels is considered. Its appearance on the pots is directly related
to the usage of potter’s wheel. Analysis of ornamental motifs and places of their location on ceramics showed a significant
difference depending on chronology.
In the 10th c. pots were ornamented from the neck to the bottom. The most often wavy and lined ornament was used: 94 %
among ornamented vessels. Other pots are decorated with slanting incisions, hollows or depressions made by nails.
From the 12th c. to the first half of the 13th c., because of production of earthenware for market, the ornament simplified
comparing to the previous period. The pattern consisting of two elements prevailed. Peculiarity of ceramics of this period is
the usage of cuts in horizontal or wavy lines situated on shoulders.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67490 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:26:52Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Возний, І.П. 2014-09-06T16:56:44Z 2014-09-06T16:56:44Z 2010 Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) / І.П. Возний // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 31-45. — Бібліогр.:54 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67490 Запропоновано типологію клейм на денцях горщиків з території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром (Х—ХІІІ ст.). Аналіз орнаментальних мотивів і місця їх розташування показав суттєву різницю залежно від хронологічного періоду. Рельефные знаки на доньях древнерусской посуды — так наз. гончарные клейма — известны давно. Попытки их классификации делались неоднократно. Однако единой более-менее унифицированной классификационной схемы пока не разработано. Предложенная типология клейм является первой попыткой систематизации знаков на доньях горшков с территории между Верхним Сиретом и Средним Днестром Х—ХІІІ вв. Она разработана на базе предложенной М.П. Кучерой и развитой В.Д. Гупало и М.О. Ягодинской типологии. Клейма разделены на ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 45 шесть групп на основе особенностей прорисовки отдельных знаков в различной компоновке. Группы распадаются на типы, в которых, в свою очередь, выделены виды и подвиды. Группа А — клейма, состоящие из солярного знака в виде рельефного кольца. Она разделена на три типа (одинарное кольцо, два и три концентрические), а за дополнительными элементами (вписанными в середину или с внешней стороны) — на 12 видов и 9 подвидов. Группа Б — клейма с солярным знаком в виде креста. Тут выделены два типа в зависимости от формы равнораменного креста (из тонких рельефных коротких прямых отрезков и из расширенных на концах линий). Группа В — солярний знак в виде свастики. Группа Г — клейма, основу которых составляет квадрат. Его разновидность представлена квадратом с диагональными перекрещенными линиями в середине. Группа Д — довольно редкие клейма в виде буквы кирилличного алфавита, каждая из которых представляет отдельный тип (А, Ж, Е, Н, S, ω, Ч). Группа Е — клейма, в виде так наз. знака Рюриковичей. Группа К — клейма в виде геометрической фигуры семи типов: пятилучевая звезда; шестилучевая с вписанным в середину кругом; пятилучевая звезда, концы которой загнуты под прямым углом; 12-лучевая звезда; трилистник. Группу Л составляют единичные экземпляры клейм — различные фигуры и отрезки: дуга, оканчивающаяся небольшими отростками; квадрат с ответвлением, отходящим в сторону. Во второй части рассмотрена орнаментация посуды. Ее появление на горшках напрямую связано с применением гончарного круга. Анализ орнаментальных мотивов и места их размещения на керамике показал существенную разницу в зависимости от хронологии. В X в. горшки орнаментованы от горловины до дна. Наиболее часто использовали волнисто-линейный орнамент — 94 % среди орнаментированной посуды. Остальные горшки украшены косыми насечками, ямками или ногтевыми вдавлениями. В XII — первой половине XIII вв., в связи с рыночным характером производства гончарных изделий, орнамент в сравнении с предыдущим периодом упрощается. Преобладал узор из двух элементов. Особенностью ке- рамики этого периода является использование врезанных горизонтальных или волнистых линий, размещенных на плечиках. Relief marks on the bottoms of Ancient Rus pottery, so called potters’ stamps, are known for a long time. Attempts to classify them are multiple. However, the single and more or less unified classification scheme still has not been developed. The proposed typology of stamps is the first attempt to systemize marks on the bottoms of the vessels from the territory between the Syret River upper and the Dnister River middle regions in the 10th—13th c. It is developed based on the typology proposed by M.P. Kuchera and improved by V.D. Hupalo and M.O. Yahodynska. Stamps are divided into six groups according to peculiarities of drawing of certain marks in various combinations. Groups include types in which kinds and sub-kinds are singled out in their turn. Group A includes stamps made of solar sign in the form of a relief ring. It is divided into three types (single ring, two and three concentrated rings), and into 12 kinds and 9 sub-kinds by the additional elements (inserted inside or outside). Group Б, stamps with solar signs in the form of a cross. Here two types are determined according to the form of a Greek cross (of thin relief short and straight pieces and of lines with widen endings). Group B consists of a solar sign in the form of swastika. Group Г includes stamps with a square in their base. Its variety is a square with diagonal crossed lines in the centre. Group Д, quite rare stamps in the form of letters from Cyrillic alphabet, each of which is a separate type (А, Ж, Е, Н, S, ω, Ч). Group E contains stamps in the form of so called sign of Rurik Dynasty. Group K, stamps in the form of geometrical figure of seven types: pentagonal star, six-pointed star with the circle inscribed in the centre; pentagonal star points of which are bent at a right angle, 12-pointed star, and shamrock. Group Л consist of single examples of stamps, various figures and sections: arc with small outgrowths at the ending, square with outshoot pointed away. At the second part of the article ornamentation on the vessels is considered. Its appearance on the pots is directly related to the usage of potter’s wheel. Analysis of ornamental motifs and places of their location on ceramics showed a significant difference depending on chronology. In the 10th c. pots were ornamented from the neck to the bottom. The most often wavy and lined ornament was used: 94 % among ornamented vessels. Other pots are decorated with slanting incisions, hollows or depressions made by nails. From the 12th c. to the first half of the 13th c., because of production of earthenware for market, the ornament simplified comparing to the previous period. The pattern consisting of two elements prevailed. Peculiarity of ceramics of this period is the usage of cuts in horizontal or wavy lines situated on shoulders. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) Типология клейм и орнаментация посуды с территории между Верхним Сиретом и Средним Днестром (X — первая половиня XIII вв.) Typology of stamps and ornamentation of vessels from the territory between the Syret River Upper and the Dnister River Middle regions (the 10th c. – the first half of the 13th c.) Article published earlier |
| spellingShingle | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) Возний, І.П. Статті |
| title | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_alt | Типология клейм и орнаментация посуды с территории между Верхним Сиретом и Средним Днестром (X — первая половиня XIII вв.) Typology of stamps and ornamentation of vessels from the territory between the Syret River Upper and the Dnister River Middle regions (the 10th c. – the first half of the 13th c.) |
| title_full | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_fullStr | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_full_unstemmed | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_short | Типологія клейм та орнаментація горщиків з території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_sort | типологія клейм та орнаментація горщиків з території між верхнім сіретом і середнім дністром (х — перша половина хііі ст.) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67490 |
| work_keys_str_mv | AT vozniiíp tipologíâkleimtaornamentacíâgorŝikívzteritoríímížverhnímsíretomíserednímdnístromhperšapolovinahíííst AT vozniiíp tipologiâkleimiornamentaciâposudysterritoriimežduverhnimsiretomisrednimdnestromxpervaâpolovinâxiiivv AT vozniiíp typologyofstampsandornamentationofvesselsfromtheterritorybetweenthesyretriverupperandthednisterrivermiddleregionsthe10thcthefirsthalfofthe13thc |