Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці

Розглядається серія виробів античного мистецтва зі сценами битви амазонок. Среди большого разнообразия художественных произведений античного искусства изделия торевтов составляют относительно небольшую серию. Как правило, эти вещи достаточно оригинальны и ярки. Особую группу составляют металлически...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2011
Main Author:	Фіалко, О.Є.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2011
Subjects:	Публікації археологічних матеріалів
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67498
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці / О.Є. Фіалко // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 77-90. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860267773503995904
author	Фіалко, О.Є.
author_facet	Фіалко, О.Є.
citation_txt	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці / О.Є. Фіалко // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 77-90. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Розглядається серія виробів античного мистецтва зі сценами битви амазонок. Среди большого разнообразия художественных произведений античного искусства изделия торевтов составляют относительно небольшую серию. Как правило, эти вещи достаточно оригинальны и ярки. Особую группу составляют металлические образцы, в орнаментике которых использованы мифологические и исторические сюжеты на военную тематику. Среди самых любимых и популярных персонажей античные мастера часто отдавали предпочтение изображению амазонок. Among a large variety of Ancient Greek works of art production, the works of toreutists form a relatively small series. Usually, these items are quite original and outstanding. Particular group is comprised by metal specimens with mythological and historic scenes on military themes in their ornamentation. Among the most favourite and popular personages the ancient craftsmen often preferred images of the Amazons.
first_indexed	2025-12-07T19:03:19Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 77 Міфологічні та історичні сюжети на воєнну те матику належать до числа найпоширеніших у мистецтві античного світу. Вельми популяр ними і тому часто зображуваними були епізо ди Троянської війни, учасниками якої, за свід ченнями давніх авторів, були й амазонки. Ці батальні сцени відтворені на фризах багатьох громадських та сакральних споруд, у монумен тальній скульптурі, на різних за призначенням рельєфах, в оздобленні внутрішніх інтер’єрів приміщень, декорі парадного столового чи це ремоніального посуду тощо. Така популярність сюжету амазономахії — битви між амазонка ми і грецькими героями, що ілюструє загаль ногрецькі міфи, не могла, очевидно, лиши ти осторонь і майстрівторевтів. Останні до сить швидко реагували на новітні віяння моди та враховували вподобання замовників. Отже тему битви з амазонками торевти використо вували для декорування речей різного характе ру та призначення. При цьому треба зауважи ти, що майстри не працювали на потік — їхні роботи, зазвичай, були оригінальними, і лише іноді вони створювали невеликі серії речей престижного характеру (як, наприклад, золоті обкладки піхов мечів чортомлицького типу чи комплект фаларів від кінських вуздечок з кур гану Велика Близниця). На витворах торевти ки сюжет битви з амазонками представлений двояко — грифономахії та амазономахії. Сцени грифономахії. Головними супротив никами амазонок у цих батальних сценах ви ступають міфологічні істоти, представники нижнього (потойбічного) світу — грифони. 1. Серед добре відомих за публікаціями ар тефактів слід назвати, перш за все, золоту при красу калафа з поховання жриці Деметри (склеп 1) у кургані Велика Близниця на Боспо рі. Пам’ятка датується другою половиною IV ст. до н. е. (Пругло 1974). Широка орнаментована стрічка (розмірами 10,0 × 26,0 см), що склада ється з тридцяти з’єднаних між собою золотих пластин, цілком передає форму цупкої основи (Мирошина 1983, с. 15). Її поверхню вкрива ють зображення сцени боротьби воїнів варвар ської подоби з грифонами. Композицію умов но розділено на шість груп — по 2—3 фігури (ОАК 1866, с. 21). У центрі? майже дзеркально розміщені дві пари персонажів — воїни відчай душно захищаються від монстрів, що вчепили ся в них передніми лапами із гострими пазу рами (рис. 1). Один з вояків, спираючись лі вою рукою на землю, заніс у правиці короткий меч для удару, другий, мабуть не встиг витягти меча, тому вільною лівою рукою ухопив чудо висько за шию, намагаючись задушити його. Між цими парами — постать грифона вліво. Далі по колу — група з трьох персонажів — з обох боків на воїна, що замахується сокирою, наступають дві істоти, причому в них відчу вається деяка невпевненість, бо вони огляда ються (рис. 2, 1). На відміну від інших, фігури цих грифонів статичні, позбавлені натиску та агресії, ніби готові відступити. За ними група з вояка, що впав навколішки, проте лівою ру кою він намагається ухопити грифона за шию, а правою — нанести знизу удар мечем. За його спиною грифон мчить від вояка, що утримує в руках короткий меч та піхви? (рис. 2, 2). А в протилежний від них бік тікає з поля бою вояк з мечем та маленьким місяцеподібним щитом, за яким женеться грифон (рис. 2, 3). Вбрані во яки в короткі широкі довгорукавні хітони, під перезані на талії, вузькі візерунчасті штани і короткі м’які чобітки, закріплені вузькими ре мінцями. Причому хітони порізному підпе резані, різниться і пишний малюнок на шта нях. Лише один із персонажів має ще й корот кий плащ. Довге кучеряве волосся, розчесане на прямий проділ та сховане під гостроверхою шапкою з довгими клапанами, що розвівають ся, ніби підкреслюючи стрімкі рухи персона жів. Зверху композицію обмежує стрічка з ов, знизу — стрічка меандру, прикрашена наклад© О.Є. ФІАЛКО, 2011 О.Є. Фіалко СЮЖЕТИ АМАЗОНОМАХІЇ ТА ГРИФОНОМАХІЇ В АНТИЧНІЙ ТОРЕВТИЦІ Розглядається серія виробів античного мистецтва зі сценами битви амазонок. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, скіфоантичне мистецтво, торевтика, амазонки, амазономахія, гри фономахія ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 78 ними розетками з блакитною емаллю. Прикра са оригінальна не лише за формою (це чи не єдиний випадок із суцільним золотим покрит тям поверхні калафа), але й за технікою вико нання, бо кожна фігура, зроблена у високому рельєфі, вирізана окремо і потім закріплена на основі золотими цвяшками (ОАК 1866, с. 21— 22). При цьому найдрібніші деталі кожного персонажа (і антропоморфного, і зооморфно го) ретельно пророблені. Дійові особи на золотому калафі визнача ються дослідниками порізному. Традиційно сюжет на ньому трактувався як битва арімаспів чи скіфів з грифонами (Артамонов 1966, с. 117; Мирошина 1983, с. 15; Piotrovsky, Galanina, Grach 1986; Райс 2009). Вбачають у супротив никах грифонів і амазонок (Строганов 1865, с. VI; Мачинский 1978, с. 137—138; Шауб 1987, с. 30; Скржинська 1997, с. 62). Останнє припу щення здається більш правомірним через на явність на зображеннях кількох деталей. За сплощеності рельєфного зображення, на ньо му хоча й слабко, але всетаки помітні специ фічні риси жіночої фігури. Крім того, в руках у воїнів характерна зброя ближнього бою, в тому числі бойова сокира (Шауб 1987, с. 30). Осо бливою ознакою, характерною саме для ама зонок, вважається і щит у формі півмісяця. Та й пози воїнів знаходять паралелі на числен них зображеннях у згадуваних сценах амазоно махії, добре проілюстровані вони і у вазописі (Fornasier 2001; Фиалко 2010). І, нарешті, най переконливішим аргументом є той факт, що три фігури, передані у фас, зображені з двома очима (рис. 2, 1—3), в той час як арімаспи були одноокими і саме це вирізняло їх серед інших персонажів. Отже в головних дійових особах на калафі слід визнати войовничих дів. Сутички амазонок з грифонами або ж вільне зображен ня протом амазонки, грифона і коня — досить популярний сюжет на боспорських поліхром них пеліках — складової супровідного рема ненту, особливо характерного для поховаль них комплексів Боспору другої половини IV ст. до н. е. Сюжет боротьби амазонок з грифона ми (як власне й арімаспів з грифонами) ніс у собі ідею безсмертя — поразка воїна в сутич ці з грифоном символізувала шлях через заги бель до безсмертя. Вважається, що певною мі рою цей сюжет перегукується зі сценами шма тування тварин грифонами, добре відомими у витворах так зв. грекоскіфського мистецтва (Шауб 1983, с. 73). 2. Близька композиція сцени грифономахії прикрашає таз із набору бронзових речей, знай дених у насипі кургану Жирний поблизу Теміж бекської станиці (Краснодарський край). Таз, як і весь комплекс бронз, датується IV ст. до н. е. Ве ликий (діаметр 70,0 см) плаский таз з гладень кими стінками та невеличким горизонтальним краєм не мав ручок. Посудина стояла на трьох литих високих (20,0—21,0 см) ніжках, оформле них у вигляді масивних лев’ячих (чи грифона) лап, закріплених бронзовими цвяшками. Зовні стінки посудини прикрашали накладні фігур ні пластини (три чи більше), виконані в техні ці високого рельєфу. Збереглося лише дві при краси, вирізані за контуром малюнка (Анфи мов 1966, рис. 1—4; Вахтина 2005, рис. 45). На кожній з аплікацій представлено по два персо нажі. На одній з них зображено людську фігу ру, що впала на коліна, голова її трохи закинута, правицею вона спирається на землю (здається, в руці була зброя, можливо, меч), а піднятою лі Рис. 1. Золотий калаф з кургану Велика Близниця. СанктПетербург, Державний Ермітаж ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 79 вою рукою слабо захищається від великого пта хоголового грифона, намагаючись ухопити його за горло (рис. 3, 2). Атакуюча істота роззявила го стрий дзьоб, розгорнула широкі крила і вп’яла го стрі пазурі лівої лапи в груди жертви. Вояк пред ставлений босоніж, одягнений в короткий хітон з пишними складками, підперезаний на талії. Голо вний убір, що нагадує пов’язку, довге волосся, що спадає до плеч, браслети на руках і, нарешті, ого лена права грудь не залишають жодних сумнівів у тому, що майстер зобразив жінку. Схожість цьо го персонажу із зображеннями на калафі з Вели кої Близниці та на серії розписних ваз дозволяють вбачати в ньому амазонку. На другій аплікації та кий самий грифон, стоячи на задніх лапах, шма тує спину загнузданого коня, що встав дибки, за кинувши назад довгогриву голову (рис. 3, 1). Оби дві пластини нібито складають дві окремі групи, проте явно об’єднані єдиним сюжетом. На відмі ну від сцен битви, зображених на калафі з Великої Близниці, Теміжбекський екземпляр характери зує певна статичність образів, що ніби підкреслює неминучість загибелі, що невпинно насувається на амазонку, а одночасно і на її коня. Сцени амазономахії. В них наводяться епізо ди воєнних сутичок амазонок із популярними героями давньогрецького епосу — Гераклом і Ахіллом — та грецькими гоплітами. Рис. 2. Фрагменти орнаменту золотої прикраси калафа з кургану Велика Близниця ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 80 1. З того ж склепу кургану Велика Близниця, що і калаф, походить серія з двадцяти бронзо вих фаларів — прикрас кінської упряжі. На них теж зображені сцени бою, але тепер супротив никами амазонок виступають греки (Атлас… 1866, табл. 5). Фалари однотипні і трохи різ няться розмірами (діаметр 8,7—9,4 см). Кожен з них представляє собою литий диск із загну тим усередину краєм, центральну частину яко го прикрашає рельєф, виконаний в колі. На звороті — пара петель для кріплення. Сюжет репрезентований трьома варіантами, кожен з яких повторюється на шести екземплярах пев ного гарнітуру прикрас. На фаларі 1 представлені чотири персона жі — дві амазонки і два грецькі воїни (рис. 4, 1). Зображення умовно поділено на два рівні. У нижньому показані два переможених вої ни. Зліва внизу, на спині, лежить амазонка. Її постать із закинутою за голову правою рукою, зігнутою в лікті, без будьяких ознак життя. Внизу праворуч — очевидно, поранений грек, який упав, але з останніх сил все ще намага ється чинити опір, занісши правицю зі зброєю для удару. Через ліве його плече перекинутий плащ, складки якого створюють своєрідне тло. Майже дві третини сцени займають дві голов ні фігури — вершниця на загнузданому коні та грецький воїн. Атлетичної статури моло дий воїн оголений. Через ліве його плече пе рекинутий широкий у складку плащ, груди на вскоси перетинає портупейний ремінь, на яко му з лівого боку прикріплений меч у піхвах, на голові шолом. Праворуч від його правої ноги стоїть лук. Лівою рукою, на якій закріплений круглий щит, воїн схопив амазонку за волосся і намагається стягти її з коня. Поранена амазон ка сидить верхи на коні, який ще продовжує рух, оглядаючись на хазяйку. Правою рукою діва намагається вирвати стрілу, що втрапила їй у правий бік, а піднятою лівою рукою схо пилася за руку супротивника. Грек лівою но гою майже топче вбиту амазонку. Обидві ама зонки одягнені в легкі підперезані хітони, що підкреслюють струнку статуру. На ногах високі чобітки зі шнурівкою спереду. У вершниці ого лена права грудь, кругла фібула скріпляє плащ. Тлом для центральних фігур є широкі складки плащів, що розвіваються за їхніми спинами, і гілки з довгастим листям. На двох інших варіантах блях усі воїни піші. На фаларі 2 представлені три персонажі — дві амазонки і грецький гопліт (рис. 4, 2). Чоловіча фігура займає центральну частину зображення. Воїн у шоломі, хітоні, поверх якого одягнена кіраса, ноги наче захищені кнемідами; за спи ною широкими складками спадає плащ. Він наступає на амазонку, яка зображена в лівій частині поля. У лівій, трохи відведеній назад руці він тримає круглий щит, права рука з ме чем занесена над головою для удару. Амазонка відступає, корпус її розвернутий в протилеж ний від супротивника бік. Ніби озираючись, вона прикривається від удару щитом, підня тим у лівій руці, у правиці — спис, спрямова ний вістрям до супротивника. Діва вдягнена в м’який гостроверхий головний убір з довгими бічними клапанами, що розвіваються, легкий короткий хітон, підперезаний на талії, і висо кі чобітки. Через ліву руку перекинутий плащ. У нижній правій частині пластини, фактично в ногах чоловічої постаті, розпростерта на зем лі друга амазонка. Вона наче намагається під вестися на лікті лівої руки, в якій тримає щит. Рис. 3. Бронзові пластини — прикраси таза з кургану Жирний поблизу Теміжбекської станиці (Краснодар ський край) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 81 Правиця, ймовірно, піднята, проте, погана збе реженість фалара не дозволяє стверджувати це напевно. Одягнена ця амазонка так само, як і її подруга. Акцент у цьому випадку зроблений на фігуру воїна, що перемагає, а вся сцена роз горнута вліво. На фаларі 3, як і в попередньому випадку, теж представлені три персонажі — дві амазон ки і грецький воїн (рис. 4, 3). Композиційний ряд практично повторюється, але сцена цієї пластини розгорнута дзеркально (праворуч). У центрі — оголений воїн. Його могутній торс навскіс перехоплює портупейний ремінь, за спиною розвівається довгий у складки плащ. У лівій руці він тримає перед собою круглий щит з емблемою, у піднятій правиці — спис, націле ний на амазонку, що опинилася практично під його ногами. Вона ще намагається підвестися, спираючись на ліву руку, чинить опір — пра ва рука стискає короткий меч, занесений над головою для удару. За спиною грека друга ама зонка. Поза її фактично повторює поставу лі вої амазонки на попередньому фаларі, але тут вона показана майже в горизонтальному по ложенні. Одяг войовниць однаковий — м’які головні убори з довгими клапанами, красиво драпіровані легкі короткі хітони, підперезані на талії, плащі та високі чоботи. Всі екземп ляри вирізняє ретельне опрацювання дрібних деталей. Коло аналогій (типологічних і стиліс тичних) дозволяє визначити час виготовлення цих прикрас кінської збруї другою половиною IV ст. до н. е. (Трейстер 2001, с. 252—256). Ком позиція, моделювання та стилістичні особли вості зображень на фаларах дозволяють вбача ти в них руку одного майстра. 2. Співзвучна з фаларами і серія з трьох іден тичних золотих обкладок піхов мечів з курганів Чортомлик, Чаян і Восьмого П’ятибратнього із зображеннями багатофігурних батальних сцен. Ці знахідки датуються 340—320 рр. до н. е. (Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, с. 105, кат. 191; The Metropolitan… 1987, fig. 59—60). Зображен ня трактується як ілюстрація епізоду греко перської битви при Марафоні (Мальмберг 1914) або Троянської війни (Раевский 1980). На пластині представлені 11 персонажів — дев’ять піших і два вершники, які скомпоно вані в чотири або п’ять (якщо вважати окремо полеглого вершника з конем у кінці пластини) груп (рис. 5, 1). У цьому контексті цікаві для нас дві групи. У центрі пластини розташована пара воїнів (рис. 5, 2) — ліворуч атакуючий го пліт в широкому плащі, у випростаній вперед лівій руці він тримає великий округлий щит, у відведеній назад для удару правиці стискає ко роткий меч. Праворуч від нього — впала на ко ліна амазонка. Корпус її трохи відкинутий на зад, лівою рукою вона спирається на землю, очевидно намагаючись утримати рівновагу, в піднятій правій руці затиснуте руків’я сокири, занесеної для удару. Незважаючи на шалений натиск супротивника, амазонка відчайдушно обороняється. Трактування персонажа ґрунту ється не лише на позі воїна і зброї — сокирі з тонким руків’ям, характерним для передачі жі ночих образів у батальних сценах, а й на іко нографії цього образу. Йдеться про витончену фігуру з підкресленими грудьми (останні риси навмисно акцентовані в єдиного персонажа). Замикає композицію фігура коня під сід лом, що скаче щодуху і тягне по землі пора неного (чи мертвого) вояка, який стискає ще в лівій руці повід (рис. 5, 3). Голова воїна зне силено повисла, правиця волочиться по зем лі. Вбрання цього персонажа таке саме як і в амазонки — короткий у складках хітон і м’яка шапка з довгими клапанами. Ця особа, оче видно, представляє повержену амазонку. Міс цем виробництва золотих накладок піхов ме чів так званої троянської серії вважається Бос пор. Цілком вірогідно, що невелика серія цих Рис. 4. Бронзові фалари з кургану Велика Близниця: 1—3 — відповідно фалари 1—3 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 82 золотих піхов була виготовлена за спеціальним замовленням чи то для подарунка високим особам, чи для церемонії нагородження пред ставників воїнської верхівки, що особливо від значилися в бою. 3. Рельєфні накладки зі сценами амазоно махії прикрашали також деякі деталі захисного обладунку. В Античному зібранні Базеля, Бри танського музею, Археологічного музею Пале стрини другої половини IV — початку III ст. до н. е. зберігається кілька екземплярів брон зових пластин, що оздоблювали наплічники кірас (Walters 1899, pl. VIII, 39—40; Трейстер 2001, рис. 4—6; Treister 2004, pис. 4). Всі вони являють собою видовжені, близькі за розміра ми пластини (іноді з фігурним краєм) з орна ментом, виконаним у високому рельєфі. Ком позиція побудована вертикально. Пара пластин з Британського музею нале жить, вірогідно, до одного комплекту. Їхня ви сота 17,0 см, зображення дзеркально розгор нуті. На кожному рельєфі пара вояків (Галани на 1969, с. 100—101, рис. 4, 3, 4; Трейстер 2001, с. 258, рис. 5, 6). На прикрасі лівого напліч ника (рис. 6, 2) більшу частину поверхні зай має фігура в фас бородатого оголеного вояка з атлетичним торсом рельєфно підкреслених м’язів. Голова в шоломі повернута до амазон ки, яку він міцно вхопив за волосся. Лівою ру кою чоловік тримає щит. Зображена праворуч амазонка в легкому вбранні з оголеною груд дю, високих чобітках, простоволоса. Вона ніби намагається вирватися з рук супротивника, за хищаючись щитом у піднятій лівій руці. Щит її чи не вдвічі менший за чоловічий. Корпус ама зонки різко нахилений вперед, хоча й розвер нутий у бік ворога. Під ногами амазонки валя ються щит та лев’яча голова. Можливо, остан ня деталь за задумом майстра має позначати Геракла. На пластині правого наплічника схо же зображення (рис. 6, 1) — оголений борода тий вояк у шоломі та широкому плащі, що роз вівається за спиною, лівим коліном упирається в корпус амазонки, а лівою рукою із закріпле ним щитом ухопив її за волосся. Амазонка без зброї, в легкому підперезаному хітоні та висо ких чобітках. Схожий настрій передає пластина з Антич ного зібрання Базеля (рис. 7), втім її відріз няють і розміри (12,0 × 9,2 см), і композиція з трьох фігур — грек б’ється з двома амазонка ми (Treister 2004, p. 213, fig. 4). Молодий ого Рис. 5. Золота обкладка піхов меча із скіфського кургану Чортомлик, СанктПетербург, Державний Ермітаж: 1 — загальний вигляд; 2 — фрагмент центральної частини орнаментального фризу; 3 — фрагмент закінчення ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 83 лений вояк у закинутому за спину плащі лі вою рукою тягне за волосся амазонку, яка впа ла на коліна, а правою стискає меч. Обличчя його випромінює одночасно рішучість і пре зирство. Амазонка, впираючись правою ногою в землю, лівою рукою намагається послабити хватку нападника. Проте зброя її — щит і бо йова сокира — та шапка валяються під ногами. Захистити подругу в цій скрутній ситуації на магається друга діва, постать якої розташова на на другому плані. Вона атакує грека — права рука з бойовою сокирою занесена над головою для удару, ліва тримає щит. Обидві жінки вдяг нені в схоже довгорукавне коротке підпереза не вбрання, вузькі штани та чоботи. Його до повнює гостроверха шапка. Вигляд персона жів інакший ніж на попередніх екземплярах, в той же час він перегукується з зображеннями на розписних вазах, особливо другої половини IV ст. до н. е. (Тугушева 2001, рис. 2; 3; 12). Композицію сцен на пластинах наплічників, де задіяні два—три персонажі, зумовлювала фор ма доволі вузьких прямокутних пластин. Цікаво, що практично в усіх випадках грецькі воїни по казані в атаці, а амазонки — в позі захисту. Крім того, на них присутній так зв. «мотив хапання за волосся», покликаний, очевидно, підкреслити безнадійність становища поверженої амазонки і неминучий результат сутички. 4. Близьке до попередніх зображення прикра шає срібну скриньку, що зберігається в Антично му зібранні Базеля (Blome 1999). Невеличка циліндрична коробочка (висота 4,7 см, діаметр 9,3 см) із дископодібною покришкою з золотим плакуванням. Зображення розміщене в круг лому медальйоні, що вкриває майже всю опуклу поверхню покришки (рис. 8). Майстер зобразив фінальну сцену двобою амазонки й грецького вояка. Ліворуч — фігура оголеного молодого чоловіка в шоломі, зпід якого вибилися ку че рі, за спиною хвилями розвівається плащ. Воїн із зігнутою в коліні лівою ногою нахилився вперед до своєї супротивниці. В пра виці він тримає однолезовий меч, лівою ру кою вхопив дівчину за волосся. Амазонка впа ла навколішки, хоча лівою ногою вона намагається відштовхнутися від зем лі і встати. Голова її закинута назад, стан вигнутий. Лівою піднятою рукою вона тримає місяце подіб ний щит, яким ще намагається захищатися. Пра вою рукою вона вхопилася за праву руку вояка. Легкий хітон амазонки в запалі сутички зі сков знув до її ніг і ледь тримається на лівому плечі, довгі кучері розметались навколо обличчя. Ця сцена демонструє, з одного боку, відверту зневагу і зарозумілість грека до супротивниці, з іншого — рішучість амазонки битися до кінця. Завершенос ті сцені надає виноградна лоза з пишним листям та важкими гронами, що оточує сюжет по колу. Персонажі цієї сцени трактуються як Ахілл та цариця амазонок Пенфесілея (Fornasier 2010, р. 56). Шкатулка датується 230—220 рр. до н. е. 5. Схожі до оздоб обладунку та скриньки за трактовкою батальних сцен штамповані наклад ні рельєфи дзеркал. Один із них (діаметр 16,2 см) зберігається в колекції Державного Ермітажу (Га ланина 1969, с. 102, рис. 5; Трейстер 2001, с. 260). Рис. 6. Бронзові пластини наплічників кіраси із Сиріса (за: Трейстер 2001) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 84 У правій частині рельєфу зображена фігура ого леного грецького воїна з плащем за спиною та великим щитом на лівій руці. Правою рукою він тягне за волосся амазонку, яка стоїть на колінах праворуч від нього. Корпус діви вигнутий, бо во на намагається вирватись, ухопившись лівою рукою за руку супротивника. На люстрі з Британського музею (діаметр 22,6 см) ліворуч зображений оголений вояк із щитом у лівій руці та коротким мечем у піднятій правиці. Праворуч від нього — амазонка з піднятими руками, в правиці вона тримає бойову сокиру. Діва вдягнена в короткий легкий підперезаний хітон, перевитий навколо шиї плащ, ковпак та високі чоботи (Walters 1899, № 296; Трейстер 2001, с. 259). Більш оригінальною є накладка з колекції Античного музею в Берліні (діаметр 18,0 см). Цього разу майстер представив, імовірно, епі зод дев’ятого подвигу Геракла, і його супро тивницею виступає вершниця. Ліворуч зо бражений оголений герой, який замахуєть ся палицею на амазонку. Кінь її став дибки, а сама вершниця впала на землю. Всі екземпля ри люстер, прикрашених сценами бою з ама зонками, датуються в межах середини — дру гої половини IV ст. до н. е. (Züchner 1942, s. 52; Трейстер 2001, с. 259—260). Цікаво, що вико ристання цих рельєфів в якості накладок люс тер вторинне. 6. Міфологічний сюжет, пов’язаний з дев’я тим подвигом Геракла, прикрашає чудовий сріб ний глек, що входив до складу сервізу срібного посуду із славнозвісного Рогозенського скарбу в Болгарії (Фол и др. 1988, с. 119, № 154). Висо кий глек (висота 14,3 см, діаметр тулуба 7,5 см) з відігнутими назовні вінцями, широкою пе тельчастою ручкою, що завершується атташем у вигляді віялоподібної пальметки, та широ ким дном (Николов 1986, рис. 154). Декор ви конаний у невисокому рельєфі на широкому орнаментальному фризі, що вкриває майже весь тулуб посудини. Зверху його обмежують дві рельєфні стрічки ов, знизу — пара гладень ких валиків (рис. 9). Дно зовні прикрашене ви гравійованою 16пелюстковою розеткою. По суті, тут представлені чотири персонажі — Ге ракл та Іполіта, загнузданий кінь і рогатий гри фон, розміщені по колу. Людські постаті ста новлять перший план, а сцена битви повто рюється тричі. На другому плані — протоми здиблених тварин, якими фактично заповнено вільний простір між основними фігурами. Ге ракл зображений безбородим оголеним юна ком, спину якого, вочевидь, прикриває плащ з лев’ячої шкури, що проглядає під зігнутою лі вою рукою із затиснутою палицею з кривим за кінченням. Правою рукою він намагається зі рвати з Іполіти пасок. Фігура героя передана в русі вліво (від амазонки), хоча він ще ніби ози рається на неї, проте мета поєдинку вже досяг нута — пасок у нього в руці. Цариця в корот кому легкому хітоні, боса, з розпущеним роз сипаним за спиною довгим волоссям, двома руками тримає короткий спис, спрямований на супротивника. Її фігура, ніби відкинута назад, спирається на праву ногу, зігнута в коліні ліва нога піднята. Таким чином майстер, імовірно, намагався передати динамізм і напругу поє динку. При цьому фігура і голова Іполіти по вернуті до глядача (в бік від супротивника). Як аналогію з кола фракійських пам’яток можна навести близьке зображення Геракла, що при крашало бронзовий шолом IV ст. до н. е., знай дений поблизу с. Гърло (Брезнішко) (Велков 1938, с. 434). В Несебрі знайдено фігуру ама зонки, що б’ється, яку датовано III ст. до н. е. (Фол и др. 1988, с. 124). Орнамент рогозенської посудини підтверджує, що міфи про амазонок були добре відомі на периферії грецького сві ту і за його межами (Маразов 1985, с. 117). В цьому випадку йдеться про територію Фракії, де міфологічні сюжети, зокрема й описаний, Рис. 7. Бронзовий наплічник кіраси з Античного зі брання Базеля (за: Трейстер 2001) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 85 часто використовувалися місцевими майстра ми (Маразов 1985а, с. 28; Николов 1986, с. 21). Розглянута срібна ваза з Рогозена, безумовно, належить до робіт фракійських майстрів IV ст. до н. е. і репрезентує варіант грецького міфу про викрадення паска Іполіти в місцевій фра кійській інтерпретації. 7. Серед числа нещодавніх знахідок мож на згадати бронзову накладку зі сценою амазо номахії, випадково виявлену в 2004 р. в Єли заветівському могильнику, в районі курганної групи П’ять Братів. Нині зберігається в Рос товському обласному музеї краєзнавства. Зна хідка являє собою прямокутну пластину розмі рами 11,8 × 9,0 см з горизонтальним розміщен ням зображень. Нижній край та верхній лівий кут обірвані і втрачені. На пластині представ лені дві пари вояків, розташовані дзеркально (рис. 10). У нижній частині лівої половини зо бражена амазонка, що під напором грецького воїна впала на праве коліно. Проте діва відчай душно захищається від нападника — вона ніби прикривається піднятою лівою рукою (зі щи том?), щоб нанести знизу удар коротким ме чем, стиснутим у правиці. Над нею букваль но нависає оголений воїн у шоломі й з пере кинутим через ліву руку коротким плащем. У лівій руці він тримає круглий щит, а праву руку зі зброєю (очевидно, мечем) заніс для фіналь ного удару. У правій частині накладки симе тричне зображення — вражена амазонка фак тично в такій самій позі, що і перша (корпус її відкинутий назад, з упором на ліву руку), з тією лише різницею, що занесений для удару меч вона тримає в правій руці. Чоловіча фігу ра з піднятою правою рукою подалася вперед у пориві атаки. Воїн одягнений у короткий хі тон та металевий панцир на зразок «мускуль ної кіраси» поверх нього і плащ. Голову його захищає коринфський шолом. Захисний об ладунок доповнює великий круглий щит, який воїн тримає в лівій руці. Обидві амазонки вдяг нені в однакові легкі короткі хітони з довгими рукавами, підперезані на талії, які добре під креслюють стрункі фігури. Стиль і характер батальної сцени дозволив визначити час її ви готовлення другою половиною IV ст. до н. е. (Копылов 2008, рис. 1, 2, с. 92). Асиметрич Рис. 8. Покришка срібної з позолотою скриньки з Античного зібрання Базеля ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 86 ність пластини, її нерівні краї і недбалість роз ташування отворів для прикріплення наводять на думку про повторне використання, мож ливо, пошкодженого предмета. В.П. Копилов висловив думку, що пластина вирізана з біль шого бронзового листа, декорованого багато фігурною композицією. Через це окремі дета лі рельєфних зображень (частина голови лівої амазонки, кисть правої руки правої амазонки і зброя в правій руці оголеного грецького воїна) ніби «не вмістилися» в межах орнаментально го поля пластини. На підставі умов знахідки пластина інтер претована як деталь парадного кінського оздоб лення, точніше, накладка на нагрудний ремінь коня (Копылов 2008, с. 93), що потрапила на цю територію як політичний дарунок скіфам від правителів Боспору (Копылов 2008, с. 96; 2009, с. 32). Дозволю не погодитися з таким ви значенням використання розглянутої пласти ни з кількох причин. Поперше, розміри плас тини (11,8 × 9,0 см) явно не відповідають розмі рам ременя — пластина мала б бути принаймні довшою, дорівнюючи приблизно ширині гру дей коня, і дещо вужчою (дорівнюючи шири ні ременя, чи навпаки ширшою, якщо йдеться про нагрудник). Подруге, пластина знайдена разом із сімома бронзовими круглими бляхами з отворами вздовж їхніх країв, призначеними для прикріплення до цупкої основи. Такі бля хи добре відомі в поховальних пам’ятках скі фів. Існує достатньо надійно аргументована думка, згідно якої подібні бляхи співвідносять ся з пологами возів (Болтрик, Савовский 1991, с. 107). До того ж складені пологи возів, разом із металевим декором, зазвичай приховували десь у підніжжі насипу чи неподалік могили (можливо, на рівні тогочасної денної поверх ні). Потретє, по периметру пластини щільно пробита значна кількість дрібних та нерегуляр них отворів. Це наводить на думку, що спочатку вона була закріплена на якійсь не дуже міцній і в той же час рухливій поверхні, що призводило до проривання дірочок і, вірогідно, нитки. Для закріплення в пластині робили нові отвори, а з часом її перенесли на іншу, міцнішу і товсту поверхню, до якої приладнали бронзовими за клепками (рис. 10, 2). Тож, імовірно, єлизаве тівська пластина була частиною декору воза, де її помістили чи то у верхній («парадній») час тині пологу, чи (що ймовірніше) на дерев’яну лагу повоза. У сценах амазономахії торевти, втім як і майстри інших напрямів художньої культури, представляли учасників батальних сцен у різ ному вбранні. Амазонки завжди вдягнені. Час тіше їхній костюм становить короткий хітон (іноді з оголеною груддю і плечем), підпереза ний на талії паском. Іноді легкий одяг допов нюють шолом, полотняний панцир і високі зашнуровані чобітки. Рідше (переважно в ел ліністичний період) їхнє вбрання нагадує чо ловіче східного (скіфського) типу. Статура во йовниць ідеальна, без будьяких фізичних вад і з досить розвиненими м’язами. Чоловічі пер сонажі часто показані оголеними. Вважається, що в бою грецькі воїни таким способом демон стрували ворогові свою мужність і презирство до смерті, але часто в одній батальній сцені по руч б’ються оголені і вдягнені вояки (рис. 10). Вбрання останніх, як правило, складають ха рактерний довгий хітон і захисний обладунок: полотняний або металевий панцир, металевий шолом. Захисний обладунок доповнює вели Рис. 9. Срібна посудина з Рогозенського скарбу, Бол гарія ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 87 кий округлий щит (Никулина 1994, рис. 2—14). Підходити до такого змішування оголених і вдягнених вояків тільки з позиції героїзації на вряд чи можливо. Цікаві в цьому зв’язку зо браження беотійских воїнів останньої чверті V — перших десятиліть IV ст. до н. е. На над гробних рельєфах і розписному посуді гопліти показані напівоголеними, їхній одяг складають лише плащ і шолом. Однак вони взуті. Оскіль ки предмети спорядження на зображеннях цих персонажів докладно деталізовані, можна роз глядати їх як відтворення реальної дійсності. Ймовірно, так була споряджена тільки най знатніша частина гоплітів, тоді як решта була одягнена. У той же час греки зневажали варва рів, які, на відміну від них, не надавали тако го великого значення красі і досконалості тіла і тому не займалися загартовуванням і фізич ними вправами (Xen. Ages. 1, 28). Через це вва жалося, що оголені грецькі гопліти упевненіс тю в собі могли вселяти страх у супротивників азіатів (Нефедкин 2003, с. 164—170). Як видно з розглянутих творів торевтики, зо браженнями амазонок, що б’ються, прикраша лися не тільки речі, безпосередньо пов’язані з чоловікамивоїнами, — зброя, обладунок і вуз дечки коней, але й, безперечно, жіночі речі — головні убори, дзеркала, парадний столовий Рис. 10. Бронзова накладка з Єлизаветівського могильника (за: Копылов 2009) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 88 посуд. Отже, йдеться про предмети, без сумніву, престижного характеру. Добре відомі й випад ки вторинного використання рельєфів зі сце нами амазономахії (внаслідок їхнього пошко дження або з інших причин). Прикладом цьо го можуть бути згадувана бронзова накладна пластина з Єлизаветівського могильника, серія люстер, покришок і футлярів, прикрашених ре льєфними пластинами (Cahn 1989, S. 25) та ін., що відносяться до періоду раннього еллінізму. Невелика добірка таких предметів опублікована М.Ю. Трейстером (Трейстер 2001, с. 245). З урахуванням композиційної побудови, зо браження сцен амазономахії на творах ан тич ної торевтики представлені двома основ ними варі ан тами — двофігурними і трьох чотирьохфігур ни ми композиціями (Treis ter 2004, p. 197). У той же час вибір варіанта ком позиції обумовлювали форма і розміри рельє фів, які, безумовно, залежали від призначен ня прикрашеного ними виробу. Хронологія і географія розповсюдження тво рів мистецтва з сюжетами грифономахії та ама зономахії дещо різняться. Сцени грифономахії більш характерні для творів художньої культури периферії античного світу. Тут амазонок сприй мали як служительок Великої богині, і вони уособлювали зв’язки з потойбіччям (Шауб 1993, с. 85; Мачинский 1998, с. 114). Імовірно, ці зо браження ілюстрували якісь місцеві варіанти мі фів про амазонок. Схоже, тут існував сюжет, в якому амазонки (поряд з арімаспами) намагали ся відібрати золото у грифонів, що його стерегли (Скржинская 2010, с. 228). На жаль, в літератур них джерелах цей сюжет не зберігся. Проте такі зображення відомі на розписних вазах так зв. керченського стилю. Серед пам’яток материко вої Греції мотив грифономахії відсутній. Сцени амазономахії мали широке розпо всюдження і відображали художні орієнтири і вподобання і еллінів, і римлян, і варварського (у нашому випадку скіфського) населення. Ці мотиви приваблювали майстрів різних напря мів мистецтва і, відповідно, були відтворені в різних матеріалах і розмірах — від дрібних ре чей і малюнків до великих статуй і фризів. Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (скифский царский курган 4 в. до н. э.). — К., 1991. Анфимов Н.В. Комплекс бронзовых предметов из кургана близ ст. Темижбекской // Культура античного мира. — М., 1966. — С. 19—23. Артамонов М.И. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. — Ленинград; Прага, 1966. Атлас к ОАК за 1865 г. — СПб., 1866. Болтрик Ю.В., Савовский И.П. Курган Плоская Могила // Курганы Степной Скифии. — К., 1991. — С. 98—107. Вахтина М.Ю. Греческое искусство и искусство Европейской Скифии в 7—4 вв. до н. э. // Греки и варвары Север ного Причерноморья в скифскую эпоху. — СПб., 2005. — С. 297—399. Велков И. Новооткрити старини. — София, 1938 (ИБАИ. — 12). Галанина Л.К. Античный бронзовый таз из Курджипского кургана // АСГЭ. — 1969. — 11. — С. 92—103. Копылов В.П. Накладка со сценой амазономахии из Елизаветовского могильника // РА. — 2008. — № 4. — С. 91—96. Копылов В.П. НижнеДонской культурноисторический район в системе международных отношений (VII — пер вая треть III в. до н. э.) // Международные отношения в бассейне Черного моря в скифоантичное и хазар ское время. — РостовнаДону, 2009. — С. 28—38. Мальмберг В.К. Воин, защищающий павшего товарища, на чертомлыцких ножнах и других памятниках гречес кого искусства // Сб. Харьковского историкофилологического общества в честь проф. В.П. Бузескула. — Харьков, 1914. — С. 1—10. Маразов И. Амазонката и самодивата // Митология, изкуство, фолклор. — София, 1985. — 1. — С. 90—117. Маразов И. Опит за реконструкция на хипомита в древна Тракия // Изкуство. — 1985а. — № 3. — С. 20—30. Мачинский Д.А. Пектораль из Толстой Могилы и Великие женские божества Скифии // Культура Востока. Древ ность и раннее Средневековье. — Л., 1978. — С. 131—150. Мачинский Д.А. Страна аримаспов, простор ариев и «скифские» зеркала с бортиком // Проблемы археологи. — СПб., 1998. — 4. — С. 102—118. Мирошина Т.В. Греческие головные украшения Северного Причерноморья // КСИА. — 1983. — 174. — С. 11—17. Нефедкин А. Нагота греческого воина: героика или реальность? // Проблемы античной истории. Сб. научных ста тей к 70летию со дня рождения проф. Э.Д. Фролова. — СПб., 2003. — С. 151—170. Николов Б. Фракийский клад из Рогозена. — София, 1986. Никулина Н.М. Искусство Ионии и Ахеменидского Ирана. — М., 1994. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 89 ОАК за 1864 г. — СПб., 1865. ОАК за 1865 г. — СПб., 1866. Пругло В.И. К вопросу о дате кургана Большая Близница // СА. — 1974. — № 3. — С. 64—77. Раевский Д.С. Эллинские боги в Скифии? (к семантической характеристике грекоскифского искусства) // ВДИ. — 1980. — № 1. — С. 49—71. Райс Т.Т. Скифы. Строители степных пирамид. — М., 2009. Скржинська М.В. Боспорські міфи в ілюстраціях античних вазописців IV ст. до н. е. // Археологія. — 1997. — № 4. — С. 58—66. Скржинская М.В. Фантастические существа в культуре, искусстве и религии античних государств Северного При черноморья // Боспорские исследования. — Симферополь; Керчь, 2010. — XXIV. — С. 193—290. Строганов С. Докладъ о дъйствіяхъ Императорской Археологической Комиссіи за 1864 годъ // ОАК за 1864 г. — СПб., 1865. — С. I—XX. Трейстер М.Ю. Тема амазономахии в торевтике поздней классики и раннего эллинизма (к вопросу о фаларах из кургана Большая Близница) // Боспорский рельеф со сценой сражения. — М., 2001. — С. 243—283. Тугушева О.В. Сцены амазономахии на боспорских пеликах // Там же. — С. 216—229. Фиалко Е.Е. Амазонки в памятниках античного искусства // Боспорские исследования. — Симферополь; Керчь, 2010. — XXIV. — С. 152—192. Фол А., Николов Б., Машов С., Иванов П. Тракийското съкровище от Рогозен. — София, 1988. Шауб И.Ю. Религиозномифологические представления жителей Боспорского царства (некоторые сюжеты боспор ских пелик) // Consilium Eirene XVI. — Prahue, 1983. — Vd. 2. — C. 72—75. Шауб И.Ю. Погребения кургана Большая Близница как источник по истории религиозных представлений жите лей Боспорского царства // КСИА. — 1987. — 191. — С. 27—33. Шауб И.Ю. Амазонки на Боспоре // Скифия и Боспор. Матлы конф., посвященной памяти академика М.И. Рос товцева. — Новочеркасск, 1993. — С. 79—88. Blome P. Antikenmuseum Basel und Sammlung Ludwig. — Genf, 1999. Cahn D. Waffen und Zaumzeug: Antikenmuseum Basel und Sammlung Ludwig. — Basel, 1989. Fornasier J. Jagddarstellungen des 6.—4. Jhr. v. Chr. Eine ikonographische und ikonologische Analyse. — Münster, 2001. Fornasier J. Ein Sieg wie kein anderer? — Athens Triumph über die Amazonen // Amazonen. Geheimnisvolle Kriegerin nen. — Speyer, 2010. — S. 53—57. Piotrovsky B., Galanina L., Grach N. Scythian Art. — Leningrad, 1986. Treister M. The Theme of Amazonomachy in Late Classical Toreutics. On the Phalerae from Bolshaya Bliznitsa // Pontus and the Outside World. Studies in Black Sea History, Historiography and Archaeology. — Brill; Leiden; Boston, 2004. — P. 195—223 (Colloquia Pontica. — Vol. 9.). The Metropolitan Museum of Art. Greece and Rome (ed. J. O’Neill). — New York, 1987. Walters H.B. Catalogue of the Bronzes, Greek, Roman and Etruscan, in the Department of Greek and Roman Antiquities in the British Museum. — London, 1899. Züchner W. Griechische Klappspiegel // JDAI. — 1942. — 14. Надійшла 15.06.2010 Е.Е. Фиалко СЮЖЕТЫ АМАЗОНОМАХИИ И ГРИФОНОМАХИИ В АНТИЧНОЙ ТОРЕВТИКЕ Среди большого разнообразия художественных произведений античного искусства изделия торевтов составляют относительно небольшую серию. Как правило, эти вещи достаточно оригинальны и ярки. Особую группу состав ляют металлические образцы, в орнаментике которых использованы мифологические и исторические сюжеты на военную тематику. Среди самых любимых и популярных персонажей античные мастера часто отдавали предпо чтение изображению амазонок. На произведениях торевтики сюжет битвы с амазонками представлен в двух разновидностях — грифономахия и амазономахия. Первый передан на хорошо известном золотом калафе из Большой Близницы и аппликации из кургана Жирный; второй — на серии однотипных украшений конской узды из Большой Близницы, обкладках ножен мечей из курганов Чертомлык, Чаян и Восьмого Пятибратнего, серебряном сосуде из Рогозенского клада и орнаментальных пластинах и накладках различного назначения, происходящих из разных памятников. Украшенные сценами амазоно махии и грифономахии предметы, несомненно, имели престижный характер, хотя хорошо известны случаи вторично го использования рельефов со сценами амазономахии (вследствие их поломки или по иным причинам). Хронология и территория распространения произведений искусства с сюжетами грифономахии и амазонома хии несколько различны. Сцены грифономахии более характерны для художественных произведений периферии ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 90 античного мира, где амазонки воспринимались как служительницы Великой богини и олицетворяли связи с за гробным миром. Вероятно, эти изображения иллюстрировали какието местные варианты мифов об амазонках, не сохранившиеся в литературных источниках. Сцены амазономахии имели широкое распространение и отображали художественные ориентиры и предпочтения как эллинов и римлян, так и варварского населения. O.Ye. Fialko SCENES OF AMAZONOMACHY AND GRIFFINOMACHY IN ANCIENT GREEK TOREUTICS Among a large variety of Ancient Greek works of art production, the works of toreutists form a relatively small series. Usually, these items are quite original and outstanding. Particular group is comprised by metal specimens with mythological and historic scenes on military themes in their ornamentation. Among the most favourite and popular personages the ancient craftsmen often preferred images of the Amazons. Scenes of fight with the Amazons are presented in works of toreutics in two variants: griffinomachy and amazonomachy. The former is depicted on the wellknown golden kalathos from Velyka Blyznytsya and on the overlay from Zhyrnyi barrow; the latter is depicted on the series of identical decorations of a horse bridle from Velyka Blyznytsya, on sheathes of swards from Chortomlyk, Chayan, and Vosmyi Pyatybratnyi barrows, on the silver pot from Rohozenskyi heard, and on the ornamental plates and overlays of various purpose found in diverse sites. Items decorated with scenes of amazonomachy and griffinomachy undoubtedly were prestigious, though there are well known instances of secondary usage of relieves with scenes of amazonoma chy (because of breakage or for other reasons). The chronology and the territory of dissemination of works of art with scenes of griffinomachy and amazonomachy are somewhat different. Scenes of griffinomachy are more typical for artworks of the periphery of Ancient Greek world were the Amazons were perceived as priestesses of the Great Goddess and embodied the relations with the other world. Perhaps, these depictions illustrated some local versions of myths about the Amazons which have not preserved in the written sources. Scenes of amazonomachy were common and reflected artistic guidelines and preferences of both the Hellenes and the Romans, and the barbaric population.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67498
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:03:19Z
publishDate	2011
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Фіалко, О.Є. 2014-09-07T14:52:51Z 2014-09-07T14:52:51Z 2011 Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці / О.Є. Фіалко // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 77-90. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67498 Розглядається серія виробів античного мистецтва зі сценами битви амазонок. Среди большого разнообразия художественных произведений античного искусства изделия торевтов составляют относительно небольшую серию. Как правило, эти вещи достаточно оригинальны и ярки. Особую группу составляют металлические образцы, в орнаментике которых использованы мифологические и исторические сюжеты на военную тематику. Среди самых любимых и популярных персонажей античные мастера часто отдавали предпочтение изображению амазонок. Among a large variety of Ancient Greek works of art production, the works of toreutists form a relatively small series. Usually, these items are quite original and outstanding. Particular group is comprised by metal specimens with mythological and historic scenes on military themes in their ornamentation. Among the most favourite and popular personages the ancient craftsmen often preferred images of the Amazons. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічних матеріалів Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці Вюжеты амазономахии и грифономахии в античной торевтике Scenes of amazonomachy and griffinomachy in Ancient Greek toreutics Article published earlier
spellingShingle	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці Фіалко, О.Є. Публікації археологічних матеріалів
title	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці
title_alt	Вюжеты амазономахии и грифономахии в античной торевтике Scenes of amazonomachy and griffinomachy in Ancient Greek toreutics
title_full	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці
title_fullStr	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці
title_full_unstemmed	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці
title_short	Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці
title_sort	сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці
topic	Публікації археологічних матеріалів
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67498
work_keys_str_mv	AT fíalkooê sûžetiamazonomahíítagrifonomahíívantičníitorevticí AT fíalkooê vûžetyamazonomahiiigrifonomahiivantičnoitorevtike AT fíalkooê scenesofamazonomachyandgriffinomachyinancientgreektoreutics

Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці

Institution

Similar Items