Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури

Публікація подає матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтівської культури, котре містило імітацію золотого візантійського соліда. Представлены материалы погребения 472 Нетайловского могильника салтовской культуры (Волчанский рн Харьковской обл.). Погребальный инвентар...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія
Дата:	2011
Автор:	Аксьонов, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2011
Теми:	Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67499
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури / В.С Аксьонов // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 90-96. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859717741520355328
author	Аксьонов, В.С.
author_facet	Аксьонов, В.С.
citation_txt	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури / В.С Аксьонов // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 90-96. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Публікація подає матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтівської культури, котре містило імітацію золотого візантійського соліда. Представлены материалы погребения 472 Нетайловского могильника салтовской культуры (Волчанский рн Харьковской обл.). Погребальный инвентарь захоронения, представленный серебряными элементами поясной гарнитуры (пряжка, 13 поясных бляшек, наконечник пояса) и имитацией золотого византийского солида Льва III, чеканеного в 732—741 гг., дает представление о начальном сложении материальной культуры салтовского населения в бассейне Северского Донца. За составом инвентаря погребение следует датировать последней четвертью VIII в., вероятно, 770—790 гг. Materials of burial 472 at Netaylivskyi burial ground of Saltivska culture are presented (Vovchansk Region of Kharkiv Oblast). Funeral inventory of the tomb is represented by silver elements of belt set (a buckle, 13 belt plates, and a belt ending) and by an imitation of golden Byzantical solidus of Leo III minted from 732 to 741. The inventory gives an idea of an initial development of material culture of Saltivska culture population inhabiting the basin of the Siverskyi Donets River. According to the composition of inventory the burial should be dated by the last quarter of the 8th c., apparently by the period from 770 to 790.
first_indexed	2025-12-01T08:30:57Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 90 У старожитностях салтівської культури другої половини VIII — першої половини X ст. доволі часто трапляються куфічні арабські срібні мо нети, здебільше перетворені на підвіски з про битим отвором або припаяним вушком (Ичен ская 1983, с. 145—146, табл. 5, 6; Жиронкина, Цитковская 1996, с. 367—368, табл. 2). Візантій ські золоті монети та їхні індикації характерні ші для пам’яток, що передують салтівським ста рожитностям, типу Соколовської балки, котрі датуються серединою VII — серединою VIII ст. (Безуглов, Науменко 1999; Иванов 2000, с. 13; Комар 2009, с. 303—304, рис. 3, 1), хоча іно © В.С. АКСЬОНОВ, 2011 ді трапляються в ямних похованнях — 164 Б і 249 Нетайлівського могильника (Жиронки на, Цитковская 1996, с. 367, табл. 2; Крыганов 1998, с. 10, табл. VIII) і катакомбах — похован ня 14 СтароСалтівського та 69, 92 і 131 Дмит ріївського могильників (Плетнева 1989, с. 111, рис. 58; Аксенов 1999, с. 141) лісостепового ва ріанту салтівської культури. Тож кожна нова по дібна знахідка викликає інтерес у вчених. У 2008 р. при розкопках Нетайлівського мо гильника (с. Металівка Вовчанського рну Хар ків ської обл.) спільною експедицією Харківсь кого історичного музею, Харківської держав ної академії культури та Східноукраїнської фі лії Між народного Соломонова університету під В.С. Аксьонов ПОХОВАННЯ 472 НЕТАЙЛІВСЬКОГО МОГИЛЬНИКА САЛТІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Публікація подає матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтівської культури, котре містило імі тацію золотого візантійського соліда. К л ю ч о в і с л о в а: салтівська культура, Нетайлівський могильник, поховання, візантійський солід. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 91 керівництвом автора досліджене поховання 472, інвентар котрого дуже важливий для висвітлен ня проблеми формування салтівського культур ного комплексу. Нетайлівський могильник розташований на краю першої надзаплавної тераси лівого берега р. Сіверський Донець (сучасне Печенізьке во досховище) за 100 м від східної околиці с. Ме талівка та за 500 м на схід від берега водосхови ща (рис. 1). Його відкрила 1959 р. і досліджувала у 1959—1961 рр. експедиція Інституту археоло гії АН УРСР під керівництвом Д.Т. Березов ця (Березовец 1962), а у 1991—2002 рр. — екс педиція під керівництвом харківського архео лога А.В. Криганова (Крыганов 1993; 1993а; Крыганов, Чернигова 1993; Жиронкина, Цит ковская 1996; 2004). У 1993 р. охоронні роботи на могильнику провадила експедиція Харків ського історичного музею під керівництвом ав тора (Аксенов 2006), а в 2002 і 2003 рр. одночасно з експедицією А.В. Криганова тут працювала екс педиція Східно української філії Міжнародно го Соломонова університету та Міжнародно го цен тру хозарознавства під керівництвом В.К. Мі хеєва. У 2004 р. вивченням пам’ятки одночас но займалися експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом О.В. Комара (Комар 2008), під керівництвом А.В. Криганова та Східноукраїнської філії Міжнародного Со ломонова університету та Міжнародного цен тру хозарознавства під керівництвом В.К. Мі хеєва (Аксенов, Михеев 2005; Аксенов, Хору жая 2005, с. 182—198). Загальне керівництво двома останніми експедиціями здійснювалося доцентом Харківського педагогічного універ ситету ім. Г. Сковороди В.В. Колодою (Коло да, Крыганов 2005). Від 2006 р. роботи на мо гильнику провадяться спільною експедицією Харківського історичного музею та Харківської державної академії культури. Загалом на мо гильнику (враховуючи 124 могили, досліджені експедицією Д.Т. Березовця) відкрито 498 по ховань. Поховання 472 здійснене в ґрунтовій ямі, контури якої зафіксовані на глибині 0,75 м від рівня сучасної поверхні. Західна частина мо гили потрапила в розкоп «чорних» археоло гів. Грабіжники майже сягли дна поховання (глибина розкопу 2,5—2,7 м). На момент до слідження він використовувався мешканцями с. Металівка як смітник. Заповнення розкопу та західної частини могили було представлене змішаним чорносірим суглинком з вмістом сучасного сміття — пластикові та скляні пляш ки, пластикові пакети тощо. Встановлено, що верхня частина могили мала в плані форму ова ла, орієнтованого вздовж лінії схід—захід з не значним відхиленням — азимут 100 ° (рис. 2, 1). Розміри незруйнованої сучасними грабіжни ками частини ями становили 1,9 × 1,9 м. Запо Рис. 1. Нетайлівський могильник. Ситуаційний план ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 92 внення її складалося з шарів темносірого су піску, що чергувалися поміж собою (рис. 2, 2), і суміші світложовтого материкового піску з незначними домішками темно і світлосірого супіску. Потужність шарів від 0,50 до 20,0 см. Спостерігалося прогинання шарів у напрямку дна могили. Біля дна шар темносірого ґрун ту розташовувався вздовж бортів могили, цен тральна ж частина ями вздовж була заповнена шаром світложовтого піску з незначною до мішкою світлосірого супіску. В заповненні мо гили, що складалося переважно з темносірого супіску, знайдені фрагмент стінки салтівсько го кухонного горщика та фрагмент стінки ран ньосередньовічної амфори (рис. 3, 1, 2). Стра тиграфія заповнення могили не вказує на сліди навмисного проникнення до неї в давнину. Стіни могили були скошені до дна. На гли бині 1,75—1,78 м від сучасної поверхні вздовж стін ями простежені заплечики завширшки 0,06—0,12 м. Від рівня розташування заплечи ків і до глибини 2,25 м стіни могили так само були скошені до дна. На глибині 2,25 м вони переходили в поховальну камеру з вертикаль ними стінами. В плані вона мала форму пря мокутника з заокругленими кутами розміром 2,04 × 0,58 м. Дно на глибині 2,73 м від сучас ної поверхні. Решток кістяка людини не зафіксовано (рис. 2, 1), що пов’язано з гідрологічною ситу ацією на території могильника (Аксенов 2006, с. 59—60). Поховальний інвентар представле ний: за 0,64 м від східної стіни ями, майже в цен трі, стояв столовий глек, розвернутий носиком зливом у південнозахідний куток могили (рис. 3, 9); на захід від нього зафіксовано дерев ний тлін, серед якого були фрагменти металевої оббивки вінець дерев’яної посудини (рис. 3, 3, 4); на відстані 0,12 м на захід від глека знайдена золота імітація візантійської монети з пробитим отвором для підвішування (рис. 4); поряд з нею зафіксовано кілька людських зубів дуже поганої збереженості, а на захід від них, уздовж обох бо кових стін ями, на відстані 0,15—0,20 м (північ на стіна) та 0,07—0,10 м (південна стіна), були розкидані металеві деталі від паска (15 екз.). На бір складався з пряжки (рис. 3, 5), наконечни ка паска (рис. 3, 8) і 13 бляшок — двох серцепо дібної форми (рис. 3, 6) та одинадцяти з рухо мим кільцем у нижній частині щитка (рис. 3, 7). Наконечник паска та пряжка розташовувалися поряд, за 1,56—1,57 м від східної та 0,13—0,16 м від південної стін могили. За 0,08 м на захід від них лежав залізний черешковий ніж (розсипав ся при вийманні), спрямований вістрям до за хідного краю могили. Інвентар поховання 472 нечисленний, про те дуже показовий. Глек має кулястий тулуб, високе горло та відігнуті вінця з коротким носикомзливом (рис. 3, 9) і еліпсоподібну в перетині ручку. Зов нішня поверхня сірого, місцями світлобурого Рис. 2. Поховання 472: 1 — план; 2 — профіль могили (А — темносірий супісок; Б — світло жовтий пісок з домішкою світлосірого супіску) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 93 кольору, загладжена у вертикальному напря мі. Перехід тулуба до горла прикрашений ре льєфним орнаментом у вигляді широкої сму ги з трьох гранованих горизонтальних пружків. Посередині тулуба проходить горизонтальна канелюра. Висота глека 24,5 см, максималь ний діаметр тулуба 20,5 см, денця — 13,5 см. Глек має численні аналогії, поширені в сал тівських старожитностях басейну Сіверського Дінця (Аксенов 1999, рис. 8, 6; Хоружая 2009, рис. 14, 1, 6). Пряжка від паска — срібна, лита, трикутно рамчаста з язичком на шарнірному з’єднанні та щитком п’ятикутної форми (рис. 3, 5). Поле щитка прикрашене рослинним орнаментом з трьох квіток лотоса, розташованих послідов но від рамки до кінчика щитка. На зворотному боці щитка за допомогою шпеника прикріплена тонка неорнаментована пластина п’ятикутної форми. Висота пряжки 4,1 см, ширина рамки 2,1 см, щитка — 1,5 см. Подібні пряжки знай дені в катакомбах 23 і 143 Дмитрівського мо гильника (Плетнева 1989, рис. 86), у катаком бі 4 (розкопки 1948 р.) ВерхньоСалтівського могильника (СеменовЗусер 1948, с. 38), у ка такомбі 55 ВерхньоСалтівського могильни ка IV (Аксенов 2000, табл. XVI, 16), у похован нях 166 могильника Червона Гусарівка (Михе ев 1998) і 252 та 273 могильника Суха Гомольша (Аксенов, Михеев 2006, рис. 65, 1; 69, 39). Бляшки (2 екз.) — срібні, литі, серцеподіб ної форми (рис. 3, 6). Їхнє тло прикрашене зо браженням квітки лотоса з двома парами ниж ніх пелюсткок і центральною трипелюстко вою квіткою на довгій трикутній стеблині. На зворотному боці — три шпеника для прикрі плення до м’якої основи. Висота бляшок 1,5 см, ширина — 1,4 см. Бляшки цього типу знайдені в катакомбах 21, 55, 72 і 119 Дмитрів ського могильника (Плетнева 1989, рис. 85; 86; 88), у похованні 52 Нетайлівського некро поля (Пархоменко 1983, рис. 7, 5), похован ні 166 могильника Червона Гусарівка (Михеев 1998). Штам повані бляшки, подібні до знайде них у похо ванні 472, виявлені в катакомбі 12 СтароСалтів ського могильника (Аксенов 1999, рис. 2, 17). Бляшки (11 екз.) — срібні, литі, фігурні з масивною петелькою в нижній частині щит ка, в яку вставлене рухоме кільце (рис. 3, 7). Поле щитка прикрашене зображенням квітки лотоса з двома парами нижніх пелюсток і цен тральною трипелюстковою квіткою на довгій трикутній стеблині. На зовнішньому нижньо му краї рухомого кільця знаходиться невелич кий виступ кулястої форми. Загальна висота бляшок 3,2 см, щитка — 2,3 см, ширина щит ка 1,8 см, діаметр рухомого кільця 1,1 см. Литі бляшки цього типу походять з катакомб 72, 108, 155 і 157 Дмитрівського могильника (Плетне ва 1989, рис. 87, 88), катакомби 108 Маяцько го некрополя (Флеров 1993, с. 131, рис. 54, 2), з поховань 52, 171, 216 і 221 Нетайлівського мо гильника (Пархоменко 1983, рис. 7, 10) і 166 некрополя Червона Гусарівка (Михеев 1998). Кулястий виступ у нижній частині рухомого кільця є на бляшках з катакомби 155 Дмитрів ського некрополя (Плетнева 1989, рис. 87) і поховання 166 могильника Червона Гусарівка (Михеев 1998). Наконечник паска срібний, литий, має ви гляд продовгуватої пластини (рис. 3, 8). З од ного кінця пластина закінчується фігурним гладеньким пружком, з протилежного — за округлена. Зовні наконечник прикрашений Рис. 3. Інвентар поховання 472: 1, 2 — фрагменти кераміки з заповнення могили; 3, 4 — окуття вінець дерев’яної посудини; 5 — пряжка до паска; 6, 7 — бляшки від паска; 8 — наконечник паска; 9 — глек (1, 2, 9 — глина, 3—8 — срібло) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 94 рослинним орнаментом у вигляді довгої сте блини по центру, від якої в боки відходять п’ять пар квіток лотоса овальної форми. Закінчується стеблина також квіткою лотоса такої само фор ми. На зворотному боці наконечника — тонка неорнаментована пластина, що повторює його форму. Вона прикріплена до наконечника дво ма шпениками на верхньому й нижньому кін цях). Висота виробу 4,7 см, ширина — 1,3 см. Наконечник паска з подібним орнаментом по ходить з поховання 54 Нетайлівського могиль ника (Пархоменко 1983, рис. 7, 8). У цілому орнамент і його окремі елементи, репрезентовані на бляшках, щитку пряжки та наконечнику паска з поховання 472, відповіда ють ознакам орнаментальної групи I, виділеної Н.О. Фоняковою (Фонякова 1986, с. 39, рис. 1, 4). Дослідниця вважає, що ця група ознак ха рактеризує початковий етап застосування сал тівськими майстрами «лотосоподібного» орна менту на виробах і датує цей період кінцем VIII — початком IX ст. (Фонякова 1986, с. 41, 45). На думку О.В. Комара, пряжки, бляшки та наконечники від паска, подібні типологічно та за орнаментальними мотивами до елемен тів гарнітури з поховання 472 Нетайлівсько го могильника, характерні для хронологічно го горизонту I/II і II салтівських старожитнос тей, котрі датуються 780—800 рр. (горизонт I/ II) і 790 — початком IX ст. (горизонт II) (Комар 1999, с. 130, табл. 4; с. 132). На те, що знайде ні в похованні 472 бляшки відносяться до по чаткового етапу освоєння салтівцями «лотосо подібного» орнаменту (кінець VIII — початок IX ст.), на нашу думку, свідчить їхній більший розмір на тлі аналогічних салтівських бляшок, що датуються IX — першою половиною X ст. Якщо розмір «класичних» салтівських серце подібних бляшок становить у середньому 1,2 × 1,2—1,4 см, то аналогічні бляшки з похован ня 472 сягають 1,5 × 1,4 см. Висота бляшок з рухомим кільцем звідси дорівнює 3,2 см, тоді як цей показник у «класичних» салтівських аналогічних бляшок небільший за 2,7 см. За розмірами бляшки на пасок із дослідженого поховання займають проміжну позицію між бляшками ранньосалтівського хронологічного горизонту Столбіще–Старокорсунська (740— 790 рр.) та власне «класичними» салтівськими бляшками IX — першої половини X ст. (Комар 1999, с. 125—128, табл. 3, 1—64, 70—72, 125— 127). На нашу думку, ознакою належності до ранньої групи салтівських старожитностей на бляшках з рухомим кільцем з поховання 472 є наявність кулястого виступу на нижньому краї кільця. Саме так оформлені рухомі кіль ця бляшок від паска з катакомби 155 Дмитрів ського могильника, що датується другою по ловиною VIII ст. (Плетнева 1989, рис. 87). Таким чином, поховання 472 за прикрасами паска слід датувати останньою чвертю VIII ст. Не перечить, на наш погляд, такому датуван ню дослідженого поховання і знайдена в ньому золота монета, перетворена на підвіску. Монета золота, діаметр 2,1—2,2 см (рис. 4). Аверс: бюст імператора анфас. На голові — діа дема з хрестом; одягнений він у дівітісій, застеб нутий на правому плечі фібулою з трьома пер линними підвісками. У правій руці імператор тримає сферу, котру вінчає хрест. По колу погано вцілілий напис латиною?: ...V —...N(?)OIIV…. Ре верс: таке саме зображення бюста імператора ан фас. По колу погано вцілілий напис латиною?: ...PI…V — Ч…VЧU. За визначенням В.В. Гуру льової 1, монета є імітацією соліда Лева III (717— 741) класу III (чекан 732—741 рр.), за Ф. Грінсо ном. Обидві сторони монети імітують лицьовий бік соліда Лева III. Легенду на монеті розібрати практично неможливо — це просто набір літер. Новітні дослідження показують, що надхо дження візантійської золотої монети до Хозарії припиняється після 757—760 рр. (Круглов 2002, с. 90). У 759/760 р. був укладений шлюбний союз арабського намісника Східного Закавказ зя Йазіда асСаламі з донькою хозарського ка гана Хатун (Артамонов 1962, с. 241—242), що призвело до політичного розриву між каганатом і Візантією. З відновленням війни з халіфатом у 764 р. хозаровізантійські відносини вже не відновилися. Хозари, витиснені з Західного За кавказзя, вже не були зацікавлені у збереженні союзу з Візантією. Саме відтоді розпочинається інтенсивне надходження до Хозарії та Східної Європи (через територію каганату) арабської 1 Висловлюю щиру подяку В.В. Гурульовій за спів працю. Рис. 4. Імітація золотого візантійського соліда Лева III ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 95 Аксенов В.С. Старосалтовский катакомбный могильник // Vita Antiqua. — 1999. — № 2. — С. 137—149. Аксенов В.С. Отчет об археологических исследованиях Верхнесалтовского IV катакомбного могильника в 2000 г. // Архив ХИМ. — 2000. Аксенов В.С. Погребальный обряд Нетайловского могильника (VIII—IX вв.) // РА. — 2006. — № 2. — С. 51—63. Аксенов В.С., Михеев В.К. Исследования Нетайловского могильника в 2002—2004 гг. экспедицией Международно го Соломонова университета // Культурна спадщина Слобожанщини. Історія, археологія, краєзнавство. — Харків, 2005. — С. 134—156. Аксенов В.С., Михеев В.К. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. Могильник Сухая Гомольша // Хазарский альманах. — 2006. — Т. 6. Аксенов В.С., Хоружая М.В. Новые раннесредневековые захоронения Нетайловского могильника (раскопки 2002—2004 гг.) // Хазарский альманах. — 2005. — Т. 4. — С. 199—215. Артамонов М.И. История хазар. — М., 1962. Безуглов С.И., Науменко С.А. Новые находки византийских и иранских импортов в степях Подонья // Донская ар хеология. — 1999. — № 1. — С. 35—43. Березовец Д.Т. Раскопки в Верхнем Салтове в 1959—1960 гг. // КСИА. — 1962. — 12. — С. 18—22. Жиронкина О.Ю., Цитковская Ю.И. Новые данные о погребальном обряде Нетайловского могильника // Культу ры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. — Самара, 1996. — С. 353—368. Жиронкина О.Ю., Цитковская Ю.И. Несколько интерпретационных стереотипов в свете стратиграфических и иных наблюдений на Нетайловском могильнике // Древности 2004. — Харьков, 2004. — С. 205—224. Иванов А.А. Раннесредневековые подкурганные кочевнические захоронения второй половины VII — первой по ловины IX вв. Нижнего Дона и ВолгоДонского междуречья. — Автореф. дис. … канд. истор. наук. — Волго град, 2000. Иченская О.В. Особенности погребального обряда и датировка некоторых участков Салтовского могильника // Вопросы хронологии и периодизации памятников Украины. — К., 1983. — С. 140—148. Колода В.В., Крыганов А.В. Исследования 2004 г. на Нетайловском могильнике // Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр. — Запоріжжя, 2005. — С. 173—175. Комар А.В. Предсалтовские и раннесалтовские горизонты Восточной Европы // Vita Antiqua. — 1999. — № 2. — С. 111—136. Комар А.В. К вопросу о процедуре обряда «обезвреживания покойников» в Нетайловском могильнике // Восточ нославянский мир ДнепроДонского междуречья и кочевники южнорусских степей в эпоху раннего сред невековья. — Воронеж, 2008. — С. 45—46. срібної монети (Комар 1999, с. 132). Цінність та рідкість візантійської золотої монети на те риторії Хозарії призвели до того, що в степо вих поховальних комплексах другої половини VIII ст. трапляються або дуже потерті (Баранів ка 13), або дефектні (Чистякове, поховання 249 Нетайлівського могильника) екземпляри. З цим же періодом пов’язане випадіння золотих солідів Лева III і Костянтина V (Планерське, Нетайлівський некрополь, поховання 164 Б і 249, Таманське) та імітацій візантійських монет (Валовий, 31/2, Дмитрівський катакомбний могильник, Мощева Балка, СтароСалтівський катакомбний могильник, ЧуфутКале) (Круг лов 2002, с. 91). Таким чином, імітація солі да Лева III з поховання 472 є своєрідним відо браженням кінця територіальнохронологічної групи 3В (за Є.В. Кругловим) обігу золотої ві зантійської монети на теренах Східної Євро пи. Тож імітація візантійської золотої монети з поховання 472 вказує, що воно було здійсне не в межах другої половини VIII ст., найвіро гідніше, у 780—800 рр., і відноситься до хро нологічного горизонту I/II (за О.В. Комаром: 1999, с. 132). Інші нетайлівські поховання з зо лотими візантійськими монетами — 164 Б (со лід Костянтина V 751—757 рр.) і 249 (половин ка соліда Костянтина V 751—757 рр.) — відно сяться до фази 2 ранньосалтівського горизонту (164 Б) і до фази 3 та горизонту I/II (249) і дату ються 760—770 та 770–790 рр., відповідно (Ко мар 2009, с. 307). Наявність у одному поховальному комп лексі, з одного боку, речей, характерних для ранньосалтівського хронологічного горизон ту (імітація золотого соліда Лева III), а, з ін шого — таких, що відображають становлення «класичної» салтівської матеріальної культури (срібні прикраси паска, глек), вказують на сво єрідний, перехідний, характер поховального комплексу 472 і належність його до групи ран ніх поховань Нетайлівського могильника (132, 134, 139, 164 Б, 215, 249—250, 267, 380 і 413), що датується другою половиною VIII ст. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 96 Комар А.В. Курганы VIII в. у села Астахово // Степи Европы в эпоху средневековья. — Донецк, 2009. — Т. 7. — С. 295—314. Крыганов А.В. Нетайловский могильник // Археологічні дослідження на Україні 1992 року. — К., 1993. — С. 93—94. Крыганов А.В. Раскопки в Харьковской области Нетайловского и Пескирадьковского могильников салтовской культуры // Археологічні дослідження в Україні 1991 року. — Луцьк, 1993а. — С. 54—56. Крыганов А.В. Отчет об археологических раскопках Нетайловского могильника в 1998 г. // Архив Музея археоло гии и этнографии Слободской Украины. — 1998. Крыганов А.В., Чернигова Н.В. Новое исследование Нетайловского могильника салтовской культуры // Вестник ХГУ. — 1993. — 374. — С. 35—42. Круглов В.Е. Некоторые проблемы анализа особенностей обращения византийских монет VI—VIII вв. в восточно европейских степях // Хазарский альманах. — 2002. — Т. 1. — С. 79—93. Михеев В.К. Отчет о раскопках могильника салтовской культуры в с. Червоная Гусаровка Балаклейского района Харьковской области в 1997 г. // Архив Музея археологии и этнографии Слободской Украины. — 1998. Пархоменко О.В. Поховальний інвентар Нетайлівського могильника VIII—IX ст. // Археологія. — 1983. — 43. — С. 75—87. Плетнева С.А. На славянохазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М., 1989. СеменовЗусер С.А. Отчет о раскопках катакомбного могильника у с. Верхний Салтов в 1948 г. // Архив Музея ар хеологии и этнографии Слободской Украины. — 1948. Флеров В.С. Погребальные обряды на севере Хазарии (Маяцкий могильник). — Волгоград, 1993. Фонякова Н.А. Лотос в растительном орнаменте металлических изделий салтовомаяцкой культуры VIII—IX вв. // СА. — 1986. — № 3. — С. 36—47. Хоружая М.В. Катакомбные захоронения главного ВерхнеСалтовского могильника (раскопки 1984 г.) // Степи Европы в эпоху средневековья. — Донецк, 2009. — Т. 7. — С. 259—294. Надійшла 15.04.2010 В.С. Аксенов ПОГРЕБЕНИЕ 472 НЕТАЙЛОВСКОГО МОГИЛЬНИКА САЛТОВСКОЙ КУЛЬТУРЫ Представлены материалы погребения 472 Нетайловского могильника салтовской культуры (Волчанский рн Харьковской обл.). Погребальный инвентарь захоронения, представленный серебряными элементами поясной гарнитуры (пряжка, 13 поясных бляшек, наконечник пояса) и имитацией золотого византийского солида Льва III, чеканеного в 732—741 гг., дает представление о начальном сложении материальной культуры салтовского насе ления в бассейне Северского Донца. За составом инвентаря погребение следует датировать последней четвертью VIII в., вероятно, 770—790 гг. V.S. Axyonov BURIAL 472 AT NETAYLIVSKYI BURIAL GROUND OF SALTIVSKA CULTURE Materials of burial 472 at Netaylivskyi burial ground of Saltivska culture are presented (Vovchansk Region of Kharkiv Oblast). Funeral inventory of the tomb is represented by silver elements of belt set (a buckle, 13 belt plates, and a belt ending) and by an imitation of golden Byzantical solidus of Leo III minted from 732 to 741. The inventory gives an idea of an initial development of material culture of Saltivska culture population inhabiting the basin of the Siverskyi Donets River. According to the composition of inventory the burial should be dated by the last quarter of the 8th c., apparently by the period from 770 to 790.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67499
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T08:30:57Z
publishDate	2011
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Аксьонов, В.С. 2014-09-07T14:57:26Z 2014-09-07T14:57:26Z 2011 Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури / В.С Аксьонов // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 90-96. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67499 Публікація подає матеріали одного з поховань Нетайлівського могильника салтівської культури, котре містило імітацію золотого візантійського соліда. Представлены материалы погребения 472 Нетайловского могильника салтовской культуры (Волчанский рн Харьковской обл.). Погребальный инвентарь захоронения, представленный серебряными элементами поясной гарнитуры (пряжка, 13 поясных бляшек, наконечник пояса) и имитацией золотого византийского солида Льва III, чеканеного в 732—741 гг., дает представление о начальном сложении материальной культуры салтовского населения в бассейне Северского Донца. За составом инвентаря погребение следует датировать последней четвертью VIII в., вероятно, 770—790 гг. Materials of burial 472 at Netaylivskyi burial ground of Saltivska culture are presented (Vovchansk Region of Kharkiv Oblast). Funeral inventory of the tomb is represented by silver elements of belt set (a buckle, 13 belt plates, and a belt ending) and by an imitation of golden Byzantical solidus of Leo III minted from 732 to 741. The inventory gives an idea of an initial development of material culture of Saltivska culture population inhabiting the basin of the Siverskyi Donets River. According to the composition of inventory the burial should be dated by the last quarter of the 8th c., apparently by the period from 770 to 790. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічних матеріалів Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури Погребение 472 нетайловского могильника салтовской культуры Burial 472 at Netaylivskyi burial ground of Saltivska culture Article published earlier
spellingShingle	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури Аксьонов, В.С. Публікації археологічних матеріалів
title	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури
title_alt	Погребение 472 нетайловского могильника салтовской культуры Burial 472 at Netaylivskyi burial ground of Saltivska culture
title_full	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури
title_fullStr	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури
title_full_unstemmed	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури
title_short	Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури
title_sort	поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури
topic	Публікації археологічних матеріалів
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67499
work_keys_str_mv	AT aksʹonovvs pohovannâ472netailívsʹkogomogilʹnikasaltívsʹkoíkulʹturi AT aksʹonovvs pogrebenie472netailovskogomogilʹnikasaltovskoikulʹtury AT aksʹonovvs burial472atnetaylivskyiburialgroundofsaltivskaculture

Поховання 472 нетайлівського могильника салтівської культури

Репозитарії

Схожі ресурси