До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.)
Висвітлено хід та результати експерименту по відтворенню моделі житла трипільської культури за однією з версій з трипільського домобудівництва. В 2007 г. на базе Трипольской экспедиции Института археологии НАНУ в с. Легедзине проводился эксперимент по строительству и обжигу модели трипольского д...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67509 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) / Л.О. Шатіло // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 108-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859718997414510592 |
|---|---|
| author | Шатіло, Л.О. |
| author_facet | Шатіло, Л.О. |
| citation_txt | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) / Л.О. Шатіло // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 108-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Висвітлено хід та результати експерименту по відтворенню моделі житла трипільської культури за однією з версій з
трипільського домобудівництва.
В 2007 г. на базе Трипольской экспедиции Института археологии НАНУ в с. Легедзине проводился эксперимент
по строительству и обжигу модели трипольского дома в 1/6 натуральной величины. Опыт проводился в рамках
концепции конструктивной функции огня и одноэтажности жилища. В результате были получены данные, которые позволяют сделать вывод о том, что процесс термической обработки площадки был долговременным и
строители должны были очень хорошо контролировать температурный режим. Полученные данные приближаются по своему характеру к аутентичным постройкам.
In 2007, at the base of Trypillya Expedition of the IA NASU in Lehedzyne village an experiment of constructing and firing
the model of a Trypillian house in the 1/6th of its natural size was conducted. The experiment was made in the context of
the conception of a constructive function of fire and of single-storey house. It has resulted in obtaining the data allowing the
author to make a conclusion that a process of thermal treatment of a platform was long-termed and builders had to control
temperature conditions very well. The data received by its nature is close to authentic structures.
|
| first_indexed | 2025-12-01T08:31:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 108
Протягом усього часу вивчення трипільської
культури тривають спроби відтворити житло
її населення та реконструювати процес його
зведення. В дискусіях стосовно трипільсько-
го домобудування ключовим моментом є ви-
користання вогню, оскільки, не з’ясувавши
його роль, неможливо інтерпретувати ті решт-
ки випаленої глини, що залишаються від дав-
ніх жител і реконструювати повною мірою
сам процес будівництва/руйнації. Саме тому
ще від початку ХХ ст. вчені намагаються зро-
зуміти роль вогню і експериментально довес-
ти свої припущення, відтворивши процес жит-
лобудівництва. Погляди дослідників розділи-
лися — одні вважають, що функція вогню була
конструктивною (Курінний 1926; Кричев-
ський 1940; Пассек 1949; Колесников (Корвін-
Піотровский) 1993), інші — деструктивною
(Гамченко 1926; Маркевич 1964; Зіньковский
1975; 1976; 1983; Круц 1989; 2003; Бурдо 2007).
З метою перевірки тих чи інших моментів
гіпотез велися й надалі проводяться числен-
ні експерименти з випалу/спалення будівель:
1935 р. — дослід О. Кульської і Н. Дубіцької,
1976 р. — К. Зіньковского, 1970-ті рр. — низ-
ка експериментів В. Круца та Г. Загнія в Чапа-
євці, 2001 та 2003 рр. — у Трипільській експе-
диції Інституту археології: В. Круц, О. Корвін-
Піотровський, В. Чабанюк (Чабанюк 2008,
с. 211—212). На превеликий жаль, більшість
дослідів не дали такої картини, яку можна спо-
стерігати на розкопках трипільських «площа-
док», а саме отримати платформу з вальків гли-
ни з домішками полови завширшки 10—12 см
теракотово-рожевого кольору, що свідчить про
високу температуру, від 700°С, випалу гли-
ни, як, приміром, долівка жител на поселен-
ні Тальянки. Винятком є дослід О. Кульської і
Н. Дубіцької, але він зафіксований тільки опи-
сово, крім того, «площадки» поселення Коло-
мийщина, на основі вивчення яких провадив-
© Л.О. ШАТІЛО, 2010
Л.О. Шатіло
ДО ПРОБЛЕМИ ТРИПІЛЬСЬКОГО
ДОМОБУДІВНИЦТВА (експеримент 2007 р.)
Висвітлено хід та результати експерименту по відтворенню моделі житла трипільської культури за однією з версій з
трипільського домобудівництва.
К л ю ч о в і с л о в а: трипільська культура, домобудування, експеримент, випалення глини.
ся експеримент (Кульська, Дубіцька 1940), різ-
няться від тальянківських.
Можна відзначити низку недоліків у попе-
редніх дослідах: оскільки науковці застосову-
вали вогонь переважно не для випалу платфор-
ми при зведенні будівлі, а для спалювання бу-
дівлі, таким чином намагаючись спростувати
теорію щодо випалу, досить часто не все було
зроблено якісно для чистоти експерименту.
Плахи, на які викладали прошарки глини, не
завжди були ізольовані від відкритого вогню.
Нижні дошки іноді не були повністю вкриті
глиною, тож покладена зверху деревина, яку
підпалювали, мала прямий контакт із ними. В
таких умовах усе, звісно, швидко згорало з усіх
боків (Бурдо 2007, с. 36).
У 2007 р. на базі Трипільської експеди-
ції проведено експеримент по реконструкції
та випаленню зменшеної копії трипільсько-
го житла з метою аналізу процесу будівництва
в межах концепції конструктивного викорис-
тання вогню (Корвин-Пиотровский, Шати-
ло 2008)1. Було зведено одноповерхове житло
(томашівського зразка) з напівциліндричним
дахом у масштабі 1:10, а саме розмірами 200 ×
80 см і заввишки 120 см (рис. 1; 2), всі елемен-
ти (долівка, стіни і дах) якого були виконані з
деревини й лози та обмазані глиною.
Перший етап досліду, підготовчий, — зве-
дення та сушіння будівлі. Звернемо увагу на
декілька моментів. Для експерименту ми бра-
ли суглинок, який є природною сумішшю гли-
ни з піском. До неї було додано відносно ба-
гато полови, і в процесі сушіння її доводилося
«набивати» в долівку, щоб уникнути розтріску-
вання. Це пояснюється природними власти-
востями глини, яка, висихаючи, зменшується
в об’ємі на 4—10 %, через що виникають гли-
бокі тріщини (Смеченко 2000, с. 14). У нашо-
1 Роботи виконані під керівництвом О.Г. Корвін-
Піотровського, якому висловлюємо щиру подяку за
дозвіл опублікувати результати.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 109
му випадку утворилися лише невеликі тріщи-
ни. Щоб уникнути їх, необхідно було додавати
до глини матеріал, що не дозволив би їй стис-
катися в об’ємі, — полову, пісок та ін. (Сме-
ченко 2000, с. 14—19). На користь цього мето-
ду вказують не лише закони зсихання глини, а
й дослідження трипільської обмазки, які пока-
зали, що глинобитні конструкції мають висо-
ку щільність, а пори в них складають до 10 %
(Шевченко, Овчинников 2005, с. 101).
Після того, як будівля підсохла, почали її ви-
палення. Воно тривало близько 15 год., з яких
активного, з високою температурою горіння
було близько 3 год. Сировиною для випалюван-
ня було розпечене вугілля та солом’яні мати, до-
поміжним матеріалом — сухе дерево. Зауважи-
мо, що дослід проводився в завершеній будівлі,
тобто зі стінами та дахом. Ми обрали цей варі-
ант, бо в замкненій конструкції тепло не розсі-
юється, а концентрується всередині і поступово
йде в долівку. Остання стає твердою, але лише
на якийсь час. Наша модель була досить мала,
тож паливо подавали просто лопатою. Як це ро-
били стародавні люди, ми не знаємо.
Щоб глина не розтріскалась і набула міц-
ності, випалення має бути поступовим і в де-
кілька фаз. Перша фаза завершується за темпе-
ратури 120°С — тоді випаровується волога, що
ще залишилася після сушіння. За температури
70°С в глині виникає потужний тиск водяно-
го пару, тому для попередження тріщин тем-
пературу слід піднімати повільно — від 50 до
80°С за годину. До 500°С глина проходить так
звану «чорну» фазу, потім її колір починає змі-
нюватися. Коли температура сягає 600° і трохи
вище, з глини остаточно виходить волога (хі-
мічно зв’язана вода) і починається вигорання
органічних домішок. Глина починає втрача-
ти пластичність і трохи «ссідається». В цей час
температура має зростати досить швидко — з
300 до 350°С за годину (до 800°С), колір гли-
ни поступово стає червоним (від 700°С). При
температурі 600°С глина ще досить крихка.
Зростання температури до 800°С і вище при-
зводить до руйнуванням кристалічної решітки
глинистих матеріалів і значних змін у її струк-
турі, тому слід поступово піднімати температу-
ру на 100—150°С впродовж години (Третьяков
1987, с. 28—37).
При подальшому нагріванні до 900°С в гли-
ні відбуваються значні хімічні зміни: втрача-
ються залишки води, що була хімічно поєдна-
на з нею, окремі частини просто спікаються.
Таким чином, глина стає мов камінь, вона пе-
рестає вбирати воду і робиться морозостійкою
(Мусиенко 1952, с. 98). Але, щоб вона набула
цих властивостей, необхідна ще одна дуже важ-
лива умова — час. Досягнувши максимальних
температур, їх треба підтримувати впродовж
досить значного часу. Потім температуру слід
знизити на 100—150°С. Так, наприклад, сучас-
не випалення цегли в польових печах триває
10—12 діб (3—4 тис. од.). У таких печах вико-
ристовують вугілля, солому, комиш тощо. На
випалення 1 тис. цеглин витрачається 400 кг
вугілля (Третьяков 1987, с. 28—37).
Після того, як глина достатній час була під
дією високих температур і набула нових влас-
тивостей, необхідною умовою для їх закріплен-
Рис. 1. Процес зведення експериментальної моделі
житла трипільської культури
Рис. 2. Експериментальна модель трипільського житла
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 110
ня є дуже поступове зниження температури,
тобто охолодження. Причому, що нижча тем-
пература, то довше має тривати випал. За тем-
ператури більше ніж 950°С (у нашому випадку
глина неякісна, суглинок) глина починає кри-
шитися і плавитися (Мусиенко 1952, с. 43).
Наш експеримент ми намагалися прово-
дити ретельно і, незважаючи на це, одержа-
ли кілька негативних результатів. Спробуємо
проаналізувати їх.
По-перше, не вдалося досягти такої щіль-
ності долівки, яка спостерігається при розкоп-
ках «площадок». Остання є дуже щільна та міц-
на, її важко розламати руками. Ми ж одержали
таку, що відносно легко, хоча і не так, як у по-
передніх експериментах, ламається. Це трапи-
лося, очевидно, з двох причин: 1) недостатньо
довго витримувалася висока температура і 2)
не досить щільна була набивка глини.
По-друге, не по всій долівці вдалося досяг-
ти теракотового кольору, ідентичного «пло-
щадці» — він почав тільки з’являтися в деяких
місцях (Корвин-Пиотровский, Шатило 2008,
с. 197). Очевидно, причина полягає в недо-
триманні температурного режиму, який пря-
мо впливає на колір та щільність глини. Тоб-
то, практично на всіх фазах були недопрацю-
вання.
З огляду на зазначене можна дійти наступних
висновків: процес температурної обробки «пло-
щадки» займав багато часу і був дуже контро-
льований. Трипільцям треба було докласти чи-
малих зусиль, щоб так «обробити» своє житло,
аби рештки будівель мали той вигляд, який ми
спостерігаємо на розкопках. Саме тому ствер-
джувати, що трипільці спалювали поселен-
ня перед тим, як їх залишити, тобто, говорити
виключно про деструктивну функцію вогню,
слід обережно. Такий стан глини можна отри-
мати лише володіючи розвинутими технологія-
ми випалу. Дослід 2007 року був дуже корисним
для з’ясування деяких аспектів трипільського
житлобудування і на нього треба зважати як на
основу в наступних експериментах.
Бурдо Н.Б. Реконструкція будівель трипільської культури. Методика та концепції // Трипільська культура. Пошу-
ки, відкриття, світовий контекст. — К., 2007. — С. 29—48.
Гамченко С. Спостереження над даними дослідів трипільської культури 1909—1913 рр. // Трипільська культура на
Україні. — 1926. — І. — С. 31—41.
Зіньковський К.В. До проблеми трипільського житлобудування // Археологія. — 1975. — 15. — С. 13—21.
Зиньковский К.В. О методах изучения домостроительства племен трипольской культуры // МАСП. — 1976. — 8. —
С. 36—49.
Зиньковский К.В. К процедуре исследования проблемы домостроительства трипольских племен // Материалы по
археологии Северного Причерноморья. — К., 1983. — С. 16—22.
Колесников (Корвін-Піотровський) О.Г. Трипільське домобудівництво // Археологія. — 1993. — № 3. — С. 63—
74.
Корвин-Пиотровский А., Шатило Л. К вопросу об экспериментальном моделировании трипольских построек то-
машовской группы // Трипольская культура в Украине. Поселение-гигант Тальянки. — К., 2008. — С. 192—
199.
Кричевський Є.Ю. Звіти про розкопки жител (площадок) №№ 13, 23, 5 і 14 // Трипільська культура. — К., 1940. —
Т. 1. — С. 179—284.
Круц В.А. К истории населения трипольской культуры в междуречье Южного Буга и Днепра // Первобытная ар-
хеология. Материалы и исследования. — К., 1989. — С. 117—132.
Круц В.А. Трипольские площадки — результат ритуального сожжения домов // Трипільські поселення-гіганти.
Мат-ли. Міжнар. конф. — К., 2003. — С. 74—76.
Кульська О.А., Дубіцька Н.Д. Будівельні матеріали трипільської культури // Трипільська культура. — К., 1940. —
Т. 1. — С. 325—334.
Курінний П. Монументальні пам’ятки трипільської культури // Трипільська культура на Україні. — К., 1926. —
І. — С. 67—95.
Маркевич В.И. Трипольское поселение Варваровка VIII // Тез. докл. Первого симпозиума по археологии и
этнографии Юго-Запада СССР и РНР. — Кишинев, 1964. — С. 15—16.
Мусиенко П.Н. Керамика в архитектуре и строительстве. — К., 1952.
Пассек Т.С. Периодизация трипольских поселений. — М.; Л., 1949 (МИА. — 10).
Смеченко Г.Д. Конструкционная керамика и огнеупоры. — Харьков, 2000.
Третьяков Ю.Д. Керамика — материал будущего. — М., 1987.
Чабанюк В.В. Новые экспериментальные данные по проблеме трипольского домостроительства // Трипольская
культура в Украине. Поселение-гигант Тальянки. — К., 2008. — С. 211—218.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 111
Шевченко Н.А., Овчинников Э.В. Минералого-петрографическое исследование материалов из раскопок 2002—
2004 гг. на поселении трипольской культуры у с. Тальянки // Исследование поселений-гигантов триполь-
ской культуры. — К., 2005. — С. 94—105.
Надійшла 15.04.2010
Л.А. Шатило
К ПРОБЛЕМЕ ТРИПОЛЬСКОГО ДОМОСТРОИТЕЛЬСТВА (эксперимент 2007 г.)
В 2007 г. на базе Трипольской экспедиции Института археологии НАНУ в с. Легедзине проводился эксперимент
по строительству и обжигу модели трипольского дома в 1/6 натуральной величины. Опыт проводился в рамках
концепции конструктивной функции огня и одноэтажности жилища. В результате были получены данные, ко-
торые позволяют сделать вывод о том, что процесс термической обработки площадки был долговременным и
строители должны были очень хорошо контролировать температурный режим. Полученные данные приближа-
ются по своему характеру к аутентичным постройкам.
L.A. Shatilo
TO THE ISSUE OF TRYPILLIAN HOUSE BUILDING (experiment of 2007)
In 2007, at the base of Trypillya Expedition of the IA NASU in Lehedzyne village an experiment of constructing and firing
the model of a Trypillian house in the 1/6th of its natural size was conducted. The experiment was made in the context of
the conception of a constructive function of fire and of single-storey house. It has resulted in obtaining the data allowing the
author to make a conclusion that a process of thermal treatment of a platform was long-termed and builders had to control
temperature conditions very well. The data received by its nature is close to authentic structures.
Книжковий огляд
Козак Д. Етюди давньої історії України. — К., 2010. —184 с.
Козак О.Д. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. — К.: Академперіодика, 2010. — 396 с.
Гречко Д.С. Населення скіфського часу на Сіверському Дінці. — К., 2010. — 286 с., 118 рис.
Ольвийские древности. Сборник научных трудов памяти В.М. Отрешко (1949—1999). — К., 2009. — 386 с., 117 илл.
Баран В. Слов’янське поселення середини І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на Дністрі. — К., 2008. — 134 с.
Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. — Киев—Полтава, 2009. — 456 с.:
192 илл., 15 табл., 7 сх. (Інститут археології НАН України)
Ромашко В.А., Скорий С.А. Близнец-2: скифский аристократический курган в Днепровском Правобережном
Надпорожье. — Днепропетровск: Пороги, 2009. — 251 с.
Скржинская М.В. Культурные традиции Эллады в античных государствах Северного Причерноморья. — К.:
Институт истории Украины НАН Украины, 2010. — 324 с.
Моця Олександр Петрович: бібліографічний покажчик (До 60-річчя з дня народження) / Укладачі Павленко С.В.,
Супруненко О.Б. — Київ—Полтава: Дивосвіт, 2010. — 36 с.
Русяєва А.С. Граффити Ольвии Понтийской // МАИЭТ. — Suplementum. — Вып. 8. — Симферополь, 2010. — 288 с.
Симоненко А.В. Сарматские всадники Северного Причерноморья. — СПбГУ: Нестор-История, 2010. — 328 с., илл.
Археологія і давня історія України. Вип. 3. Колекції Наукових фондів Інститут археології НАН України, 2010. — 138 с.,
107 рис., 22 табл.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67509 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T08:31:04Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шатіло, Л.О. 2014-09-07T15:44:06Z 2014-09-07T15:44:06Z 2010 До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) / Л.О. Шатіло // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 108-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67509 Висвітлено хід та результати експерименту по відтворенню моделі житла трипільської культури за однією з версій з трипільського домобудівництва. В 2007 г. на базе Трипольской экспедиции Института археологии НАНУ в с. Легедзине проводился эксперимент по строительству и обжигу модели трипольского дома в 1/6 натуральной величины. Опыт проводился в рамках концепции конструктивной функции огня и одноэтажности жилища. В результате были получены данные, которые позволяют сделать вывод о том, что процесс термической обработки площадки был долговременным и строители должны были очень хорошо контролировать температурный режим. Полученные данные приближаются по своему характеру к аутентичным постройкам. In 2007, at the base of Trypillya Expedition of the IA NASU in Lehedzyne village an experiment of constructing and firing the model of a Trypillian house in the 1/6th of its natural size was conducted. The experiment was made in the context of the conception of a constructive function of fire and of single-storey house. It has resulted in obtaining the data allowing the author to make a conclusion that a process of thermal treatment of a platform was long-termed and builders had to control temperature conditions very well. The data received by its nature is close to authentic structures. uk Інститут археології НАН України Археологія До історії стародавнього виробництва До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) К проблеме трипольского домостроительства (эксперимент 2007 г.) To the issue of Trypillian house building (experiment of 2007) Article published earlier |
| spellingShingle | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) Шатіло, Л.О. До історії стародавнього виробництва |
| title | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) |
| title_alt | К проблеме трипольского домостроительства (эксперимент 2007 г.) To the issue of Trypillian house building (experiment of 2007) |
| title_full | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) |
| title_fullStr | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) |
| title_full_unstemmed | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) |
| title_short | До проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) |
| title_sort | до проблеми трипільского домобудівництва (експеримент 2007 р.) |
| topic | До історії стародавнього виробництва |
| topic_facet | До історії стародавнього виробництва |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67509 |
| work_keys_str_mv | AT šatílolo doproblemitripílʹskogodomobudívnictvaeksperiment2007r AT šatílolo kproblemetripolʹskogodomostroitelʹstvaéksperiment2007g AT šatílolo totheissueoftrypillianhousebuildingexperimentof2007 |