Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75!
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67521 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! / Г.І. Панахид, Д.Я. Романова // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 146-148. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860182409709879296 |
|---|---|
| author | Панахид, Г.І. Романова, Д.Я. |
| author_facet | Панахид, Г.І. Романова, Д.Я. |
| citation_txt | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! / Г.І. Панахид, Д.Я. Романова // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 146-148. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| first_indexed | 2025-12-07T18:02:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 146
казу в розвитку металургії в населення ката-
комбної спільноти, де Є.М. Черниху опонува-
ла, з українського боку, Л.А. Черних. Дослідниця
слушно зазначає, що навіть гостро дискусійні гі-
потези та ідеї Євгена Миколайовича завжди ста-
ють стимулом до наукового поступу, надихають,
так би мовити, опонентів.
У короткому вітальному тексті неможливо
охопити величезний та багатогранний доробок
Є.М. Черниха в археології — теоретичний, ор-
ганізаційний, лабораторний, польовий. Підхо-
ди до ґрунтовнішого аналізу його внеску в науку
окреслили С.В. Кузьміних і А.Д. Пряхін у циклі
дописів 2005 року. Українські науковці щиро ві-
тають Євгена Миколайовича з черговою життє-
вою віхою, яку він зустрів новою монографією
«Степной пояс Евразии: феномен кочевых куль-
тур» (М., 2009) з глобальною постановкою про-
блем палеометалознавства.
Зичимо Вам, Євгене Миколайовичу, міцно-
го здоров’я та реалізації творчих задумів, при-
наймні, базових!
В. ОТРОЩЕНКО
У колі колег. Картамиш, 2003.
ЛЕОНІДУ ГЕОРГІЙОВИЧУ МАЦКЕВОМУ — 75!
Леонід Георгійович Мацкевий народився 26
жовтня 1935 р. у м. Горлівка в сім’ї інжене-
рів. Навчаючись у Київській СШ № 95 (1945—
1954), цікавився історією, нумізматикою, за-
ймався спортом, писав вірші.
За час навчання на історико-філософському
факультеті Київського державного університету
ім. Т. Шевченка Леонід Мацкевий брав активну
участь у студентському житті — був старостою
археологічного гуртка, головою Студентсько-
го наукового товариства і спортбюро, солістом
хору, за що був відзначений численними грамо-
тами і дипломами. Та найдорожчою для ювіля-
ра є грамота ректора Московського державного
університету І. Петровського і голови Студент-
ського наукового товариства В. Яніна за допо-
відь «Мезолітична стоянка Фатьма-Коба в Кри-
му» (1960). У студентські роки він провадив до-
слідження в Криму і на Херсонщині, результати
яких були опубліковані в «Збірнику студент-
ських праць КДУ» та ін. виданнях.
1959 року, дорогою в Карпати, Л. Мацкевий
відвідав Львів і познайомився з І. Крип’якевичем
і львівською науковою спільнотою, що вплинуло
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 147
на його подальшу наукову діяльність. Але то буде
в майбутньому. Закінчив з відзнакою універси-
тет і отримав рекомендацію до аспірантури, мо-
лодий фахівець, через відсутність трудового ста-
жу, був призначений у Керченський історико-
археологічний музей. І вже скоро він відзначився.
Під час розвідок на некрополі Пантікапея Л. Мац-
кевому по-справжньому поталанило — на горі
Мітридат він відкрив частково розоране похован-
ня з великою стелою, оздобленою горельєфом во-
їна зі зброєносцем. Розкопки дозволили датувати
комплекс IV ст. до н. е. На думку В. Блаватського,
А. Іванової і П. Шульца, це зображення вперше
представило школу Фідія на території колишньо-
го СРСР. Вкажемо, що Л. Мацкевому притаман-
не, мабуть, природжене «археологічне чуття». Він
відкрив багато пам’яток різного часу.
У Керченському музеї Л. Мацкевий працю-
вав на посадах завідувача відділу, головного охо-
ронця і заступника директора, а, головне, актив-
но публікувався в наукових виданнях і газетах.
За порадою старших колег — С. Бібікова,
П. Борисковського, О. Черниша, І. Свєшнікова
та ін. — він наважився вступати до аспірантури
Інституту археології у Москві. Спроба вдалася.
Л. Мацкевий став аспірантом Сектора палеолі-
ту (1967 р.). Працездатність молодого науковця
вражала. Вже наприкінці другого року навчан-
ня дисертація «Мезоліт і неоліт Керченсько-
го півострова» була «подана до друку» і згодом
захищена. Але лишитися працювати в Москві
Л. Мацкевий не зміг через хворобу дружини і
обрав Кубанський університет. У цей час була
завершена монографія «Мезоліт і неоліт Схід-
ного Криму» і написана низка статей.
Від 1973 р. життя Л. Мацкевого пов’язане із
Західною Україною. Клімат Львова виявився
сприятливим і для його дружини, Альбіни Ми-
колаївни, яка народилася в Хабаровському краї,
куди 1939 р. з Москви «добровільно» переселили
її батьків. У Львові Леонід Георгійович поєднує
наукові й польові дослідження з адміністратив-
ною та викладацькою роботою. В Інституті сус-
пільних наук АН УРСР (від 1994 р. — Інститут
українознавства НАНУ) Л. Мацкевий обіймав
посади старшого наукового співробітника, за-
відувача сектору, заввідділу археології. Від 2004 р.
ювіляр працює на посаді провідного наукового
співробітника. Від 1973 р. він керує Львівською
обласною та Прикапатською експедиціями, а в
1999—2000 рр. був професором Львівського дер-
жавного університету (за сумісництвом).
Знаменним для Л. Мацкевого став 1983 р.,
коли в журналі «Советская археология» була
опублікована велика стаття «Природне середо-
вище та мезоліт заходу України» (у співавторстві
з О. Адаменком, Г. Пашкевич і К. Татариновим).
У 1984 р. розширений англомовний варіант цієї
статті був надрукований у «Soviet Anthropology
and Archaeology» (Vol. XXII, № 4). Ці публікації
були підсумком масштабних багаторічних по-
льових робіт та опрацювання здобутих матеріа-
лів. Успіх окрилив Л. Мацкевого і у 1991 р. вче-
ний захистив у Московському університеті док-
торську дисертацію «Мезоліт заходу України».
Того ж року вийшла однойменна монографія.
У 1987 р. Л. Мацкевий звернувся до «печер-
ної» проблематики, започаткувавши новий на-
прям у вивченні пам’яток регіону. Найважли-
віші роботи були здійснені за 40 км на південь
від Львова в печерно-скельному ансамблі При-
йма І. На цьому п’ятиярусному об’єкті впро-
довж 1987—2006 рр. досліджено культурні шари
середньовіччя, ранньозалізного часу, доби ран-
ньої бронзи, енеоліту, мезоліту, пізнього і ран-
нього палеоліту. Хронологія мустьєрського
шару засвідчила найдавніше освоєння люди-
ною печер континентальної України. Тут вияв-
лені кістки — сама крайня на північному схо-
ді знахідка останків неандертальця. У 1989—
1990 рр. у другому навісі Прийми зафіксовані
також уламки кісток двох кроманьйонців. Ці
відкриття були оприлюднені у 2004—2005 рр. на
міжнародних конференціях у Львові, Жешові,
Києві, на Польовому семінарі у гроті Прийма І,
Міжнародному семінарі у Макс Планк Інститу-
ті еволюційної антропології у Лейпцизі, висвіт-
лені в працях вченого та його колег.
У 1994—2007 рр. у навісі Львів VII (Чорто-
ва Скеля) був виявлений культурний шар кня-
жої доби ХІІ—ХIV ст., і, можливо, саме з цією
пам’яткою (таку гіпотезу висунув ще І. Шара-
невич) пов’язана перша літописна згадка про
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 148
нологію та локальне членування доби мезоліту на
теренах Західної України та суміжних територій
(культури Кунин-Нобель, Незвисько-Оселівка,
Вороців-Старуня і Кам’яниця-Баранне).
А ще Леонід Мацкевий разом з дружиною
Альбіною Миколаївною виховали двох дітей —
Олега й Оксану. Турботливий дідусь, Л. Мац-
кевий з гордістю оповідає про своїх онуків —
програміста Максима, школярів Дениса та
Інгу, яка у 12 років стала чемпіонкою Києва з
художньої гімнастики.
Для нас Леонід Георгійович — Шеф. Саме
так ми називаємо його в експедиції. Строгий,
вольовий, справедливий, але водночас людя-
ний, щирий, відкритий і відвертий, готовий по-
радити і допомогти. Л. Мацкевий не скаржить-
ся на обставини, впевнено долає перешкоди, з
розумінням сприймає критику, аргументовано
відстоює власні погляди. За це ювіляр користу-
ється авторитетом, є гідним прикладом для на-
слідування молодим науковцям. За останні 10
років ювіляр опублікував понад 240 праць, зо-
крема шість монографій українською та дві ан-
глійською мовами (у співавторстві). У свої 75 літ
Л. Мацкевий повний енергії, молодечого запа-
лу, козацького гарту і здорового оптимізму.
Зі славним ювілеєм Вас, шановний Леоніде Ге-
оргійовичу! Дай, Боже, Вам доброго здоров’я, сили
і натхнення для реалізації всіх Ваших задумів.
Многая літа!
Г.І. ПАНАХИД, Д.Я. РОМАНОВА
Рис. 2. Учасники І Українсько-Польської експедиції у м. Бардеїв (Сло-
ваччина). Перший зліва — Л. Г. Мацкевий (1994 р., фото Я. Махніка)
Львів (1256 р.). Тут же зафіксований культур-
ний шар висоцької культури, мезоліту та па-
леоліту. З верхнього палеолітичного шару по-
ходить уламок рога північного оленя, на якому
з одного боку вціліло одне з найдавніших до-
бре збережене і датоване хрестоподібне зобра-
ження, а з іншого — пучок з шести променів.
Разом ці знаки (олень, хрест і промені) уосо-
блюють солярні (сонячні) символи, хоча є інші
думки з цього приводу. Артефакт експонувався
на виставці «Хрести в історії України» у Софії
Київській і був рекомендований для виставки
у Ватикані. Нижній культурний шар у навісі
Львів VII відображає найдавніше заселення те-
риторії сучасного Львова.
Леонід Мацкевий — автор і співавтор по-
над 30 монографій, 582 наукових, педагогічних
і науково-популярних праць, опублікованих у
23 країнах. Від 1994 р. він член Спеціалізованої
вченої ради по захисту дисертацій, неодноразово
був у цій раді опонентом, як і в інших установах.
Л. Мацкевий керував роботою двох аспірантів.
Ювіляр провів 50 польових сезонів і брав участь
у роботі 120 експедицій, з яких 96-ма керував осо-
бисто. Лише на заході України Л. Мацкевий об-
стежив понад 500 пам’яток, відкрив близько 450,
а стаціонарно досліджував або шурфував — понад
50. У підсумку обґрунтовано добу мезоліту та нео-
літу на Херсонщині, мезоліту на Північному Кав-
казі й Закарпатті, розроблено періодизацію мезо-
літу й неоліту Східного Криму, періодизацію, хро-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67521 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:02:35Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Панахид, Г.І. Романова, Д.Я. 2014-09-07T16:56:43Z 2014-09-07T16:56:43Z 2010 Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! / Г.І. Панахид, Д.Я. Романова // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 146-148. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67521 uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! Article published earlier |
| spellingShingle | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! Панахид, Г.І. Романова, Д.Я. Хроніка |
| title | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! |
| title_full | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! |
| title_fullStr | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! |
| title_full_unstemmed | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! |
| title_short | Леоніду Георгійовичу Мацкевому — 75! |
| title_sort | леоніду георгійовичу мацкевому — 75! |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67521 |
| work_keys_str_mv | AT panahidgí leonídugeorgíiovičumackevomu75 AT romanovadâ leonídugeorgíiovičumackevomu75 |