Структура поняття "єдиний освітній простір"
На основі формально-логічного аналізу конкретизується та уточнюється структура та зміст поняття "єдиний освітній простір". На основе формально-логического анализа конкретизируется и уточняется структура и содержание понятия "единое образовательное пространство". The structure and...
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6756 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структура поняття "єдиний освітній простір" / Н.М. Рибка // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 141-144. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860230543797387264 |
|---|---|
| author | Рибка, Н.М. |
| author_facet | Рибка, Н.М. |
| citation_txt | Структура поняття "єдиний освітній простір" / Н.М. Рибка // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 141-144. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | На основі формально-логічного аналізу конкретизується та уточнюється структура та зміст поняття "єдиний освітній простір".
На основе формально-логического анализа конкретизируется и уточняется структура и содержание понятия "единое образовательное пространство".
The structure and the sense of a "United education space" concept are concreted and corrected on the formal logic analysis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:21:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
141
Источники и литература
1. Аникин А.В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. – 4-е изд. – М.: По-
литиздат, 1985. – 367 с.
2. Брагинский С.В., Певзнер Я.А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. –
М.: Мысль, 1991. – 299 с.
3. Казанцев С.В. Теоретические модели цен (критический анализ буржуазных концепций). – Новоси-
бирск: Наука, 1987. – 225 с.
4. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. – 2-е евр. изд. – К.;
М.; СПб.: Издат. дом «Вильямс», 1998. – 1056 с.
5. Липсиц И.В. Коммерческое ценообразование: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1999. – 368 с.
6. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело,
Вита – Пресс, 1996. – 544 с.
7. Слепов В.А., Попов Б.В. Вопросы комплексного подхода к ценообразованию в новых экономических
условиях (Рыночные аспекты ценообразования). – М.: Издательство «Система», 1991. – 102 с.
8. Цацулин А.Н. Цена и ценообразование в системе маркетинга. Учебное пособие. Издание 2-е. – М.:
Информационно-издательский дом «Филинъ», 1998. – 448 с.
9. Цены и ценообразование в рыночной экономике. Часть I. Микроэкономика (теория цены). 2-е изд., пе-
рераб. и доп. / Под ред. В.М. Гальперина, В.Е. Есипова: Учебник. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1997. –
271 с.
10. Ядгаров Я.С. История экономических учений. Учебник для вузов. 2-е издание. – М.: ИНФРА-М, 1998.
– 288 с.
Рибка Н.М.
СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ «ЄДИНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР»
В останні роки в роботах з філософії, педагогіки та соціології освіти велику популярність набуло по-
няття “єдиний освітній простір” (ЄОП). Так, створення ЄОП для України набуло важливого стратегічного
значення - у січні 1997 році Глави урядів СНД затвердили "Концепцію формування єдиного (загального)
освітнього простору Співдружності Незалежних Держав", а також прийняли "Угоду про співробітництво
по формуванню єдиного (загального) освітнього просторі Співдружності Незалежних Держав", що базу-
ється на концепції; у Національній доктрині розвитку освіти [1], визначено як мета, входження системи
освіти України у світовий освітній простір. Так, серед державних документів України [2] біля двадцяти
містять поняття “освітній простір”. У зв'язку з чим, для України воно набуло важливого стратегічного
значення, були розпочаті численні наукові дослідження з цієї теми.
Але використовується поняття ЄОП або досить вільно, без визначення; або, разом із такими як, “осві-
тній простір”, “світовий освітній простір”, “європейський освітній простір”, “міжнародний освітній прос-
тір”, як синонім. Таким чином, використання понять з аналогічною конструкцією, без особливих на те за-
сад, без яких-небудь обґрунтувань пояснень, приводить до формалізації поняття, уживання як “модного”
висловлювання, а не як наукове поняття, що є чітко визначеним.
У дослідженнях що присвячені саме поняттю ЄОП ми виокремлюємо три головних аспекти в яких до-
слідники визначають поняття ЄОП: це, по-перше, трактування ЄОП з інструменталістських позицій (Л.К.
Михайлова, Т. П. Русецька, В.О. Чернишова), як нові технології навчання, застосування інтелектуальних
машин, інформаційних мереж, принципів дистанційного навчання. По-друге, ще одна група дослідників (
С. К.Бондирєва , О.Я. Данілюк, І.К. Шалаєв) зв’язують виникнення ЄОП із змінами, що відбуваються у
культурі, філософії освіти, педагогіці та інших гуманітариних дисциплінах. І, по-трете, серед дослідників
проблем освіти (А. Адамський, В.П. Андрущенко, Є.К. Балафанов В.А. Каймін, З.А. Малькова , В. Марача,
В. А. Садовничій, П.Г. Щедровицький) багато тих, хто пов'язує виникнення поняття ЄОП з структурними
змінами в устрою систем освіти у всьому світі.
Як відомо, результати вивчення об'єктів відбиваються у поняттях. Оскільки поняття є системою знань,
що відбиває форму мислення, засіб відтворення предметів та явищ дійсності в мисленні, тому, аналізуючи
поняття важливо знайти об'єктивне визначення тих суттєвих моментів, які виявились найбільш впливови-
ми при його утворенні. Так як ЄОП є загальнонауковим поняттям, то у своєму інтегруючому змісті воно
фіксує не лише конкретні властивості, структури, відносини окремих об'єктів або об'єктів специфічних
класів (системи освіти), а й відбиває значно більш загальні істотні діалектичні зв'язки, відносини дійсності
й процесу її пізнання.
Таким чином, конкретизація структури, змісту поняття ЄОП дозволить поглибити знання про генезу,
внутрішню логіку його розвитку як загальнонаукового поняття та визначити тенденції у розвитку науко-
вого пізнання.
Ми встановили той факт, що досить часто зустрічаються аналогічно сконструйовані поняття: єдиний
економічний простір, єдиний інформаційний простір, єдиний культурний простір, що утворюють шаблон
формального поняття. Структура поняття "ЄОП " включає два основних елементи - «освітній простір» та
«єдиний». З огляду на це ми встановили, що родовим поняттям для поняття ЄОП є поняття освітній прос-
тір (ОП), та ОП, таким чином, має більший об’єм ніж ЄОП. Так, в результаті обмеження поняття та дода-
Рибка Н.М.
СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ «ЄДИНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР»
142
ванням видоутворюючої ознаки, що позначається словом “єдиний” - яка відбиває тенденції до інтеграції,
злиття, возз’єднання освітніх систем різних країн світу у одну єдину (пояснення цієї тенденції її наукове
обґрунтування ми здійснимо пізніше) - відбулося створення формального поняття ЄОП.
Частина поняття ЄОП - ОП, яка виявляється більш усталеною, так як входить до всіх вище згадуваних
понять – світовий освітній простір, міжнародний освітній простір європейський освітній простір, та т. ін.,
де поняття ОП використовується у широкому, загальнофілософському змісті, що відбиває світобачення та
світосприйняття суспільства майбутнього.
Ми з'ясували, що поняття ОП включає в себе поняття ЄОП. Поняття ОП виявляється таким, що вини-
кло раніше ніж поняття ЄОП, є більш загальним, та відбиває явище інтеграції сучасного наукового знання,
є родовим поняттям таких понять як ЄОП, світовий освітній простір, міжнародний освітній простір та т.
ін.
В даний час поняття "ОП" вводиться в категоріальний апарат педагогіки, глибоко досліджуються різні
його аспекти такими дослідниками як: Н.В. Бастун, А.О. Веряєв , М. Я.Виленський, В. І. Гинецінський,
О.Я. Данілюк, В.Я. Конєв , В. Марача, Є. В. Мещерякова , В. І. Панів , В. І. Слободчиков, І. Г. Шендрик , І.
К. Шалаєв, Н.В. Щіголева, та ін.. ОП багатьма психологами, педагогами розуміється як система, що вклю-
чає в себе наступні структурні елементи: сукупність освітніх технологій, які застосовуються; керування
навчально-виховним процесом; взаємодія з зовнішніми освітніми і соціальними інститутами.
Отже, поняття ОП відбиває переважно внутрішні (педагогічні, психологічні та ін.) зміни в системі
освіти, безвідносно до перевлаштовування системи інституційних взаємозв’язків освіти з другими держа-
вними, недержавними та міждержавними установами.
У свою чергу, становлення поняття ОП нерозривно пов'язано із становленням такої філософської ка-
тегорії, як «соціальний простір», – по відношенню, до якого ОП виявляється видовим поняттям. Звернемо
увагу на категорію «соціальний простір» (дослідження М.Д. Ахундова, В.Г. Віноградського, Г.Є. Зборов-
ського, А.Н. Лойя, В.І. Свідерського, В.Г. Чернікова та ін.), як на більш теоретично обґрунтовану та ви-
значену, згідно ціх досліджень усяка зміна матеріального та суспільного утворення зв'язана зі зміною його
просторових форм і характеристик, що є одним з аспектів структури освіти. Тому, як правило, насамперед
просторові зміни структури подають інформацію про динаміку того чи іншого явища; просторові зміни
можуть у визначеній мірі свідчити про спрямованість руху системи в цілому, таким чином про розвиток,
або про просту зміну.
Проблема простору відіграє певну роль у соціологічних дослідженнях не тільки матеріальних, але і
духовних суспільних систем, бо останні завжди матеріально організовані, володіють просторовими харак-
теристиками. Соціологи виділяють речовинну сторону деяких духовних систем і на підставі вивчення її
параметрів (включаючи і просторові) судять про рівень розвитку системи в цілому.
Існування та широке використання у філософський літературі категорій «соціальний простір» і «соці-
альний час» викликані вагомими причинами. У самому загальному плані, актуальність дослідження зазна-
чених категорій і здійснюється з їхньою допомогою просторово-часового аналізу суспільного розвитку та
обумовлюється, насамперед, необхідністю вироблення більш повного уявлення про масштаби, темпи, по-
слідовність, глибинність й орієнтованості соціальних перетворень в усьому світі.
Розвиток сприйняття людиною часу і простору відбувається в ході суспільно-історичного процесу, на-
сиченого виробничою діяльністю людей. Тому, постановка і дослідження проблеми ОП, таким чином, не
самоціль, а необхідний засіб пізнання й керування розвитком освіти як соціальної форми руху матерії.
Відповідно до цієї логіки, ОП у структурі соціального простору виділяється як його різновид, аналогічно
тому як розрізняються виробничий простір, сімейний простір, побутовий простір. ОП ми можемо визна-
чити як сукупність відносин, що виражають координацію співіснуючих систем соціального виду матерії,
порядок їхнього співіснування, структурність і довжина.
Оскільки філософські категорії й поняття є компонентами системи категорій, то система категорій, як
і всяка система, є певна цілісність; а також система ієрархічна за своєю природою. Таким чином, кожне
філософське поняття є компонент системи понять а, отже, відповідно до принципу ієрархічності систем,
теж система. Обов'язковим для глибокого розуміння змісту понять як системи є облік тих аспектів систе-
ми, що відбиваються в іншому рівні її опису, опису понять-системи з погляду її внутрішнього складу. Дій-
сно, оскільки кожне поняття, відповідно до принципу ієрархічності систем, є системою, воно має власну
структуру, підсистеми-компонента, внутрішні відносини і т.ін.
Під структурою поняття розуміють систему «взаємозалежних істотних ознак, у яких розкривається
зміст поняття», і систему «взаємозалежних предметів, охоплюваних думкою даним поняттям і утворюю-
чих його обсяг», як підсистеми поняття — системи будуть розглядатися також поняття, поняття меншого
обсягу, меншої спільності, поняття-модифікації, конкретизації даного поняття.
Ми встановили те, що ОП – новітній принцип устрою системи освіти, як методологія трансформуван-
ня та формування освітньої галузі. ОП, таким чином, повинний бути сформований у кожній окремо взятій
одиниці освіти чи то школа, чи то вуз, чи то ціла система освіти країни, перед тим, як об’єднуватись у
ЄОП, ЄОП СНД, світовий, європейський, міжнародний освітній простори.
Так, із змінами історичних умов суспільного пізнання відбувається усе більш повне й глибоке відо-
браження дійсності у формі наукових понять, що супроводжується суперечливою зміною їхнього змісту й
обсягу. Цей рух вперед визначає себе, насамперед, таким чином, що він починає з простих визначень і що
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
143
наступні за ними визначеня стають усе багатше і конкретніше. Так, ускладнення суспільної практики при-
звело до привертання уваги до проблем освіти, це призвело, в свою чергу, до розвитку знань про систему
освіти та про інституціональні зміни систем освіти в усьому світі, ці нові знання відображаються у появі
та широкому використанні таких наукових понять - ОП, ЄОП та т. ін..
Так, видоутворююча ознака “єдиний” є інтегративним (синтезуючим) аспектом поняття ЄОП та озна-
чає, перш за все, загальний, один на всіх, на багато країн; саме на цьому і акцентується увага у “Соглаше-
нии о сотрудничестве по формированию единого (общего) образовательного пространства Содружества
Независимых Государств” [2].
Дослідження глибинних основ утворення філософських понять необхідне для вивчення їхнього зміс-
ту, а також для всебічного аналізу їхньої логічної, методологічної й евристичної функцій стосовно понять
і законів приватних наук і практиці. Дані ж по становленню філософської термінології, стосовної до того
чи іншого поняття дозволяють досліджувати процес формування цього поняття вже усередині філософсь-
ких систем. Так, наприклад, В. Бацин [3] з'ясовує феноменологію ЄОП, його природу. Він вважає, що саме
формула “ЄОП” невдала, бо в російській мові слово “единый” семантично зв'язане з такими поняттями, як
єдиновладдя, одноголосність, єдинобожжя, тобто такими, у яких іманентно є присутнім установка на мо-
нопольне панування одиниці, центра, на наявність деякої ієрархії з верховим елементом. В. Бацин пропо-
нує вживати у відношенні освітнього простору слово “цілісне”, воно прямо визначає істотно іншу суттєву
наповненість: цілісна особистість, цілісне сприйняття дійсності, адже [3] він запевняє: “...принцип целост-
ности российского образовательного пространства дает возможность (при понятном доминировании исто-
рии и культуры русского народа) осмыслить его в то же время по принципу аддитивности (дополнитель-
ности)...".
На нашу думку, критика В. Бациним формулювання поняття ЄОП саме як “єдиного” не є конструкти-
вною, бо під ЄОП розуміється перш за все акт возз’єднання, злиття, синтезу, (так як “єдиний” часто підмі-
нюється “європейським”, “світовим” освітнім простором) як системовідтворюючий фактор, як головної
рухівной ідеї.
В цьому зв’язку Я. Береговий [4] відзначив, що «...это выражение уже пятый год постоянно на слуху,
постоянно и рядом с такими, как "единое экономическое пространство", "единое научное, культурное, ди-
пломатическое, военное" ... Эта потребность, жажда в единства естественная, заложенная в гены наших
народов многовековой историей общего проживания в границах единой страны…».
Таким чином відбувається процес формоутворення нової соціальної системи, а так як під системою
розуміють сукупність об'єктів, взаємодія яких обумовлює наявність нових інтегративних якостей, не влас-
тивих утворюючим її частинам, компонентам, то інтегративні процеси у випадку формування ЄОП – є ви-
значальними. Як визначає В.Г. Черніков [5], "... усяка система як цілісне утворення припускає наявність
інтегруючого фактора, що є головним принципом її побудови. Цей фактор відповідає основному закону
тієї сторони (сфери) дійсності, сутність якої повинна відбити система.”
Саме по собі створення ЄОП виступає як прояв і відображення реальних зв'язків, що мають місце в
об'єктивному процесі реформування системи освіти і виховання як одного з аспектів суспільного організ-
му, що розвивається, що прагне до цілісності і гармонійності усіх своїх елементів і систем. Таким чином
йдеться про соціальну інтеграцію, як поняття що вживається для визначення: 1) сукупності соціальних
процесів, завдяки яким відбувається з'єднання у ціле частин і елементів, що раніше були різнорідні; 2) зда-
тність соціальної системи утримувати рівновагу, стабільність: 3) сторони процесу розвитку, що зв'язані зі
здатністю соціальной системи або її частин до самозбереження під впливом руйнівних факторів, супереч-
ностей.
Процеси інтеграції мають місце в межах тих систем, що вже склалися, і у випадку виникнення нових
систем. У випадку створення та інституалізації ЄОП, як виникнення нової системи, процеси інтеграції су-
проводжуються протидією внутрішніх і зовнішніх впливів, що загрожують цілісності системи, а також пе-
ретворенням її вихідних компонентів в напрямку їх узгодженості та впорядкування.
Більш глибоку розробку ці ідеї знайшли в загальній теорії соціальної системи Т. Парсонса [6], він
вважає "Інтегративний стан" якої-небудь соціальної системи, безумовно є важливою функцією станів,
структур і процесів інших підсистем сукупної соціальної системи. У даному випадку саме процеси інтег-
рації є такими, що призводять до формування нового типу глобальної освітньої системи у вигляді ЄОП.
Оскільки ЄОП є відбиття об'єктивних дій глобальної економічної інтеграції на освітню сферу, то, і з
іншого боку, найбільші очікування від цього утворення такі що ЄОП повинний адекватно репрезентувати
цілі та завдання глобалізації у даній сфері, тому окремий наголос робиться на інтегративних функціях
ЄОП.
Інтегративна функція соціальної системи ЄОП, містить у собі процеси зімкнення, взаємозалежності і
взаємовідповідальності членів соціальних груп, що відбуваються під впливом інституціоналізованих
норм, правил, санкцій і систем ролей. Інтеграція людей в інституті супроводжується упорядкуванням сис-
теми взаємодій, збільшенням обсягу і частоти контактів. Усе це спричиняє підвищення стійкості і цілісно-
сті елементів соціальної структури, особливо соціальних організацій. Таким чином, інтеграція - це одне з
умов виживання організацій, а також один зі засобів співвіднесення цілей його учасників.
Освiта в Українi є вiдкритим соцiальним iнститутом, що задекларовано головними документами про
освіту. Суб'єкти системи освiти спiвпрацюють з мiжнародними iнституцiями та органiзацiями [1]. З огляду
на це: інтеграція в сфері освіти це засіб і умова досягнення цілісності; вираження об'єктивної тенденції до
Рибка Н.М.
СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ «ЄДИНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР»
144
інтернаціоналізації економіки, науки і культури і прагнення народів до взаємного зближення і співробіт-
ництва в рішенні глобальних проблем, що виходять за національні і державні рамки. Інтеграція, як процес
не зв'язаний із придушенням сутнісних параметрів складових частин, припускає дбайливе збереження і
розвиток усього кращого і на цій основі - збагачення всієї системи (усього простору), придбання нею усе
більш цінних якостей. Таким чином, ЄОП характеризується спільністю принципів державної політики в
сфері освіти, погодженістю державних стандартів і програм, рівними можливостями і волею реалізації
прав громадян на одержання освіти в будь-якому навчальному закладі на території СНД.
На нинішньому етапі розвитку наукового знання, обумовленого розвитком науково-технічної сфери,
розглянута тут загальнонаукова проблема здобуває особливо важливого значення: при існуючому бурхли-
вому підйомі наук старий категоріальний апарат вже не виконує своїх функцій, необхідна конкретизація
старих філософських категорій і понять і введення нових. Таким чином, ми дійшли висновку, що по-
перше, поняття ЄОП включено у систему таких філософських категорій як - “простір та час” – “соціаль-
ний простір” – “ освітній простір”. По-друге, видоутворююча ознака “єдиний” конкретизує поняття до си-
туацій відбиття на освітній сфері світових глобалізаційних тенденцій. З огляду на це, пропонується вико-
ристання поняття ЄОП у філософському сенсі, як міждісциплінарне поняття для гуманітарних наук (філо-
софії, філософі освіти, соціальної філософії, соціології та ін.). ЄОП застосовується для загальної позначки
відбиття інституційних зсувів у сфері освіти в наслідок економічної глобалізації, а такі поняття як “євро-
пейський освітній простір”, “ЄОП СНД” конкретизують, уточнюють його специфіку локалізації.
Джерела та література
1. “Соглашение о сотрудничестве по формированию единого (общего) образовательного пространства
Содружества Независимых Государств” затвердженого постановою Уряду КР від 21 листопада 2001
року N 723. (http://www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1064474640).
2. “Нормативні акти України” – офіційний сайт України. ( http://www.nau.kiev.ua/cgi-
bin/nauonlu.exe?KLASS+577+guest).
3. Бацын В. Образовательное пространство России: единое или целостное?
(http://archive.1september.ru/upr/1998/upr48.htm).
4. Береговой Я. Единое образовательное пространство. (http://www.ug.ru/96.32/v2_1.htm#p1).
5. Черников В.Г. Общественное пространство: (Социально-философский анализ). – Воронеж: Издатель-
ство Воронежского университета, 1984.
6. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личность и место
социальных систем //Социологическая теория: к классические тексты и современные и дискуссии.
Русско-немецкая хрестоматия. Учебное издание. Составление. Н. А. Головин, 2001.
Сурова Н.А.
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СЕЗОННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ
ПРЕСНОВОДНЫХ ЭКОСИСТЕМ КРЫМА
Цель работы– оценить сезонную закономерность загрязнения речной системы реки Салгира -
Симферопольского водохранилища на основе данных мониторинга.
Актуальность: для Крыма проблема нехватки пресной воды всегда была актуальной из-за засушливо-
го климата и слабой развитости речной сети. Для решения этой проблемы созданы ряд водохранилищ, не-
которые из которых имеют также противопаводковое значение, и проведена вода из Днепра через систему
Северо-Крымского канала [1, 2].
Самой крупной водной артерией Крыма является р. Салгир – ее общая протяженность составляет 232
км. Воды р. Салгир имеют большое хозяйственно-питьевое и сельскохозяйственное значение: они запол-
няют Симферопольское водохранилище, используемое для хозяйственно-питьевого и культурно-бытового
водоснабжения, а также используются в Салгирской оросительной системе [1]. Симферопольское водо-
хранилище изначально выполняло противопаводковую функцию и использовалось в рекреационных це-
лях. Позднее доступ к водохранилищу был органичен в связи с использованием его в водохозяйственных
целях, но рекреационная нагрузка почти не изменилась. Кроме того, ряд населенных пунктов выше водо-
хранилища не имеют канализации. Поэтому важно регулярно контролировать качество вод системы «р.
Салгир – Симферопольское водохранилище» в целях наблюдения за санитарной обстановкой бассейна р.
Салгир и контроля качества сельскохозяйственной продукции. Тем более информация о состоянии водной
сети может свидетельствовать о состоянии подземных и грунтовых вод, питающих и питаемых водами р.
Салгир. Сохранение чистой пресной воды первостепенная экологическая задача. Для этого необходим по-
стоянный контроль за изменением химического состава воды и выявление источников загрязнения.
Для наблюдения за качеством поверхностных вод в Крыму уполномочены ряд государственных орга-
низаций [1]:
1. Государственный комитет по водному хозяйству Крыма – проводит наблюдения на створах в местах
крупных водозаборов, водохозяйственных систем межотраслевого и сельскохозяйственного водоснаб-
жения, питьевых водозаборов, а также в местах антропогенного воздействия на озера и водохранили-
http://www.centrasia.ru/newsA.php4?st=1064474640
http://www.nau.kiev.ua/cgi-
http://archive.1september.ru/upr/1998/upr48.htm
http://www.ug.ru/96.32/v2_1.htm#p1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6756 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:21:20Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рибка, Н.М. 2010-03-15T14:49:31Z 2010-03-15T14:49:31Z 2004 Структура поняття "єдиний освітній простір" / Н.М. Рибка // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 141-144. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6756 На основі формально-логічного аналізу конкретизується та уточнюється структура та зміст поняття "єдиний освітній простір". На основе формально-логического анализа конкретизируется и уточняется структура и содержание понятия "единое образовательное пространство". The structure and the sense of a "United education space" concept are concreted and corrected on the formal logic analysis. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Точка зрения Структура поняття "єдиний освітній простір" Article published earlier |
| spellingShingle | Структура поняття "єдиний освітній простір" Рибка, Н.М. Точка зрения |
| title | Структура поняття "єдиний освітній простір" |
| title_full | Структура поняття "єдиний освітній простір" |
| title_fullStr | Структура поняття "єдиний освітній простір" |
| title_full_unstemmed | Структура поняття "єдиний освітній простір" |
| title_short | Структура поняття "єдиний освітній простір" |
| title_sort | структура поняття "єдиний освітній простір" |
| topic | Точка зрения |
| topic_facet | Точка зрения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6756 |
| work_keys_str_mv | AT ribkanm strukturaponâttâêdiniiosvítníiprostír |