Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини

Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини

Аналіз нових джерел доби енеоліту бассейну Верхнього та Середнього Дону з використанням аналогій та дат пам’яток сусідніх територій, зокрема України, дозволив створити хронологічну шкалу розвитку культур регіону. Дан обзор археологических памятников эпохи энеолита бассейна Верхнего и Среднего Дона...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2011
Автор: Скоробогатов, А. М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2011
Теми:
Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67560
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини / А.М. Скоробогатов // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 60–69. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67560
record_format dspace
spelling Скоробогатов, А. М.
2014-09-07T19:03:53Z
2014-09-07T19:03:53Z
2011
Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини / А.М. Скоробогатов // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 60–69. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67560
Аналіз нових джерел доби енеоліту бассейну Верхнього та Середнього Дону з використанням аналогій та дат пам’яток сусідніх територій, зокрема України, дозволив створити хронологічну шкалу розвитку культур регіону.
Дан обзор археологических памятников эпохи энеолита бассейна Верхнего и Среднего Дона так наз. мариупольской культурноисторической области с привлечением новых исследований в Воронежской и Липецкой областях. Анализ материалов с привлечением аналогий из соседних территорий, в частности Украины, а также радиоуглеродных дат позволил предложить хронологию развития энеолитических культур в Верхнем и Среднем Подонье. В общих чертах ранний энеолит указанного региона, представленный нижнедонской культурой, датируется в пределах 6350—5250 ВР. Среднестоговская культура здесь развивалась между 5900 и 4900 ВР, а репинская — с последней четверти ІV и все ІІІ тыс. до н. э.
The Copper Age archaeological sites in the Don River upper and middle regions of so called Mariupol cultural and historic area are described using the new research in Voronezh and Lipetsk Oblasts. Analysis of materials using the analogies from the neighbouring territories, particularly from Ukraine, and using the radiocarbon dates allowed the author to suggest the chronology of the Copper Age cultures development in the Don River upper and middle regions. In general outline, the Early Copper Age of this region represented by the Nyzhnedonska culture is dated within the period from 6350 to 5250 BP. Serednyostohivska culture was developing here between 5900 and 4900 BP, while Repynska culture existed since the last quarter of the 4th millennium and for the whole the 3rd millennium BC.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічних матеріалів
Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
Новые материалы по энеолиту бассейна Верхнего и Среднего Дона
New materials on the copper age of the Don River Upper and Middle regions
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
spellingShingle Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
Скоробогатов, А. М.
Публікації археологічних матеріалів
title_short Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
title_full Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
title_fullStr Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
title_full_unstemmed Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини
title_sort нові матеріали доби енеоліту верхньої та середньої донщини
author Скоробогатов, А. М.
author_facet Скоробогатов, А. М.
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Новые материалы по энеолиту бассейна Верхнего и Среднего Дона
New materials on the copper age of the Don River Upper and Middle regions
description Аналіз нових джерел доби енеоліту бассейну Верхнього та Середнього Дону з використанням аналогій та дат пам’яток сусідніх територій, зокрема України, дозволив створити хронологічну шкалу розвитку культур регіону. Дан обзор археологических памятников эпохи энеолита бассейна Верхнего и Среднего Дона так наз. мариупольской культурноисторической области с привлечением новых исследований в Воронежской и Липецкой областях. Анализ материалов с привлечением аналогий из соседних территорий, в частности Украины, а также радиоуглеродных дат позволил предложить хронологию развития энеолитических культур в Верхнем и Среднем Подонье. В общих чертах ранний энеолит указанного региона, представленный нижнедонской культурой, датируется в пределах 6350—5250 ВР. Среднестоговская культура здесь развивалась между 5900 и 4900 ВР, а репинская — с последней четверти ІV и все ІІІ тыс. до н. э. The Copper Age archaeological sites in the Don River upper and middle regions of so called Mariupol cultural and historic area are described using the new research in Voronezh and Lipetsk Oblasts. Analysis of materials using the analogies from the neighbouring territories, particularly from Ukraine, and using the radiocarbon dates allowed the author to suggest the chronology of the Copper Age cultures development in the Don River upper and middle regions. In general outline, the Early Copper Age of this region represented by the Nyzhnedonska culture is dated within the period from 6350 to 5250 BP. Serednyostohivska culture was developing here between 5900 and 4900 BP, while Repynska culture existed since the last quarter of the 4th millennium and for the whole the 3rd millennium BC.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67560
citation_txt Нові матеріали доби енеоліту Верхньої та Середньої Донщини / А.М. Скоробогатов // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 60–69. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT skorobogatovam novímateríalidobieneolítuverhnʹoítaserednʹoídonŝini
AT skorobogatovam novyematerialypoéneolitubasseinaverhnegoisrednegodona
AT skorobogatovam newmaterialsonthecopperageofthedonriverupperandmiddleregions
first_indexed 2025-11-24T03:38:39Z
last_indexed 2025-11-24T03:38:39Z
_version_ 1850841119639732224
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 60 Басейн Верхнього та Середнього Дону охоп­ лює територію в 120 тис. км2, простягаючись з півночі на південь від витоків Дону до впадін­ ня в нього р. Іловля, а з заходу на схід — від р. Оскол до Доно­Волзького вододілу. Його правобережна частина входить у межі Серед­ ньоруської та Калачської височин, лівобереж­ на — до Оксько­Донської низовини, займаючи переважно лісостепову смугу. Межу між Верх­ нім і Середнім Доном становить гирло р. Во­ ронеж (рис. 1). Цілеспрямоване вивчення енеолітичних пам’яток Верхньої та Середньої Донщини роз­ © А.М. СКОРОБОГАТОВ, 2010 почалося в 1960­і рр. і було пов’язане з імена­ ми В.П. Левенка, А.Д. Пряхіна та А.Т. Синю­ ка. В другій половині 70­х — першій половині 80­х рр. досліджувалися стоянки Копанище 1 і Черкаська, поселення та могильник Дрониха, могильник Іванів Бугор, що дали вкрай ціка­ ві та інформативні матеріали мідно­кам’яного віку Донського басейну. Від 90­х рр. розкоп­ ки на пам’ятках з енеолітичними матеріалами провадять, головно, воронезькі та липецькі ар­ хеологи. У визначенні початку енеолітичної пори Дніпро­Доно­Волзького межиріччя автор солі­ дарний з тими вченими, які пов’язують це з по­ ширенням культур маріупольської культурно­ А.М. Скоробогатов НОВІ МАТЕРІАЛИ ДОБИ ЕНЕОЛІТУ ВЕРХНЬОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ ДОНЩИНИ Аналіз нових джерел доби енеоліту бассейну Верхнього та Середнього Дону з використанням аналогій та дат пам’яток сусідніх територій, зокрема України, дозволив створити хронологічну шкалу розвитку культур регіону. К л ю ч о в і с л о в а: Східна Європа, Середня та Верхня Донщина, енеоліт, археологічна культура, хронологія. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 61 історичної області та появою поодиноких навіть незначних виробів з міді будь­якого функціо­ нального призначення. Це — чотири ранньо­ енеолітичні культури: азово­дніпровська, ниж­ ньодонська (воронезько­донська), самарська та прикаспійська. Спільні їхні прикмети вка­ зані І.Б. Васильєвим і А.Т. Синюком (Васи­ льев, Синюк 1985) і критично проаналізовані В.В. Ставицьким (Ставицкий 2003), тож не бу­ демо перераховути їх ще раз. Нижньодонська культура маріупольської ку­ льтурно­історичної області, виділена А.Т. Синю­ ком на початку 1970­х рр., розпочинає енеоліт Верхнього і Середнього Дону. Її походження Рис. 1. Карта основних енеолітичних пам’яток басейну Верхнього та Середнього Дону ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 62 А.Т. Синюк пов’язує з Нижньою Донщиною, а саме з районом Цимлянського водосховища — верхніми шарами поселення Ракушечний Яр (Синюк 1979). Н.С. Котова вважає, що назву «нижньодонська культура» слід зберегти за ма­ ріупольськими пам’ятками Нижнього Дону та Північного Приазов’я (Ракушечний Яр, Роз­ дорське I, Бессергенівка, Самсонівське, Цим­ лянське, кераміка зі зборів Горецького та Ма­ ріупольський могильник), а для Середнього Подоння запропонувала поняття «воронезько­ донська культура» (Котова 1994). Аби запобігти термінологічної плутанини, ми скористаємося назвою культури, запропонованою А.Т. Синю­ ком. Кераміка раннього енеоліту басейну Верх­ нього та Середнього Дону типологічно і тех­ нологічно чітко відокремлюється і від місце­ вої неолітичної, і від пізнішої енеолітичної. Її виготовляли з тіста, в основному, з рослинною Рис. 2. Середня Донщина, матеріали раннього енеоліту: 1, 3 — Дармодехинська 1; 2, 4—8, 11—14 — Черкаська; 9, 10 — Озеро Матюшино 5 (9, 10 — за: Гапочка 1995; 13 — за: Килейников и др. 2009) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 63 домішкою, рідше — подрібненої мушлі, їхнім поєднанням чи інколи з іншими опіснювача­ ми. Зверху посуд має комірцеве потовщення (рис. 2, 2, 4, 6, 7) зазвичай двох основних різ­ новидів — валикоподібне (трикутне чи окру­ гле в перетині), ширина якого здебільше не­ значна, або плоский доволі широкий комі­ рець. Є фрагменти вінець без нього (рис. 2, 1, 3, 8). Денця бувають і плоскі, і трохи погостре­ ні. Орнамент, що рідко вкриває всю поверхню посуду, переважно гребінцевий, коротко­ чи довгозубчастий, трапляються також ямки, на­ коли, прокреслені лінії, що іноді оконтурюва­ ли орнаментальні зони (рис. 2, 1—8, 10). Нині, завдяки роботам липецьких колег, пам’ятки нижньодонської культури стали ві­ домі на північ від пониззя р. Воронеж на те­ риторії Липецької обл. Для басейну Верхньо­ го Дону таких пам’яток зараз нараховується 23, з них 18 — уздовж р. Воронеж (Смолья­ нинов, Свиридов 2010). Слід вказати на деякі відмінності між ранньоенеолітичною керамі­ кою Верхнього та Середнього Дону. Це, перш за все, відсутність зрізаних скісно всередину вінець без комірця на стоянках Університет­ ська 3 і 1, тобто ранньоенеолітичної кераміки 1­го і 2­го варіантів I типу безкомірцевої гру­ пи, за типологією Н.С. Котової (Котова 1984, с. 132, табл. 1). Не виявлена подібна кераміка і на пам’ятках на північ від Університетських стоянок (виняток — декілька фрагментів ві­ нець з Карамишевого 9 і Липецького Озера), як і кераміки з орнаментацією прокреслено­ хвилястими лініями (поселення Курине 1, Ксизове 6 та ін.). Не виключено, що це засвід­ чує хронологічний пріоритет кераміки ран­ нього енеоліту Середнього Дону над основ­ ною частиною верхньодонського керамічного матеріалу, оскільки Н.С. Котова відзначає як одну з ранніх прикмет західного ареалу марі­ упольської культурно­історичної області зрі­ зане скісно всередину вінце за відсутності на ньому комірця (Котова 1994). Тривалий час, розглядаючи нижньодонську культуру, вчені мали в розпорядженні лише ке­ рамічні матеріали. Та завдяки роботам остан­ ніх років нині є й інші джерела. Зокрема, піс­ ля досліджень автора на Черкаській стоянці в 2009—2010 рр. і зборів місцевих мешканців на її околицях виявлені вироби з кістки й ікла веп­ ра. Це обламана зооморфна кістяна пороб­ ка (рис. 2, 13), стилістично близька до дрібної кістяної пластики у вигляді фигурок коней, що трапляються на поселеннях і в поховальних пам’ятках пізнього неоліту — раннього енеолі­ ту степового та лісостепового Поволжя: Вило­ вате, Варфоломіївка, С’єзже та Липовий Овраг (Крюкова 2003, рис. 1). Знахідки прикрас з ікла вепра представлені пластиною маріупольсько­ го типу (тип Г, за А.Д. Столяром) і обламаним з одного боку виробом, що, схоже, мав почат­ ково симетричну форму (рис. 2, 11). Дуже віро­ гідно, що до раннього енеоліту відноситься ще один обламаний виріб, теж, мабуть, симетрич­ ної форми, виготовлений на фрагменті ікла ве­ пра (рис. 2, 14). У регіоні Верхнього й Середнього Дону мід­ них виробів, які достовірно б прив’язувалися до енеолітичних матеріалів, досі не було вияв­ лено. Це, на нашу думку, пов’язано з відсутніс­ тю фактично поховальних пам’яток того часу (єдиний виняток — могильник Дрониха на р. Битюг). С.Н. Гапочка під час розвідки на пів­ дні Воронезької обл. у Петропавлівському р­ні 1995 р. виявив таку знахідку (Гапочка 1995). В одному з шурфів (пункт 5 за маршрутом роз­ відки) знайдено два фрагменти стінок керамі­ ки з гребінцевою орнаментацією нижньодон­ ської культури і виріб з мідної плоскої в пере­ тині дротини, скручений у два оберти (рис. 2, 9)1. Варте уваги те, що якогось підйомного ма­ теріалу, як і знахідок у шурфах неподалік від першого, не виявлено. Металографічний ана­ ліз виробу не провадився, і як мідний він ви­ значений візуально. Наступний період енеоліту регіону — се­ редньостогівський. Нам відомо тут близько 30 пам’яток з матеріалами середньостогівського вигляду (Скоробогатов, Смольянинов 2010). Останнім часом спостерігається тенденція ви­ ділення серед середньостогівських комплексів низки окремішніх культур (Рассамакин 2000; Санжаров и др. 2000). Старожитності Верхньо­ го й Середнього Подоння розглядаються нами в межах цієї культури. На пам’ятках Донського лісостепу серед­ ньостогівська кераміка нині типологічно по­ діляється на дві групи. До першої можна від­ нести зразки з гребінцевою, прокресленою або накольчастою та овально­накольчастою орнаментацією з вінцями заввишки не біль­ ше 5,0 см. Трапляються трикутні мотиви за го­ ризонтальної зональності орнаменту. Подібна кераміка виявлена в незначній кількості на Університетській 3, Черкаській (рис. 3, 13, 14) і Копанище 1 (Васильев, Синюк 1985, табл. 26; Котова 2006, рис. 123). 1 Висловлюю подяку С.Н. Гапочці за можливість ско­ ристатися неопублікованими матеріалами. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 64 Друга група середньостогівської керамі­ ки різниться від попередньої високими вінця­ ми (здебільшого вищі за 5,0 см), орнаментом з коротких зубчастих відбитків, личинок, шну­ ра, ямок, лунок, трапляються й наколи. Орна­ ментальні композиції — горизонтальні та вер­ тикальні ряди, зиґзаґ, хрест, сітка. Інколи вінця або перехід від вінець до тулуба оперізує рядок ямок або перлин. У комплексах, де є подібна кераміка, виявлені фрагменти мисок (поселен­ ня Ксизове 17) чи мініатюрного посуду (стоянка Ямне). Кераміка саме такого вигляду найхарак­ терніша для пам’яток середньостогівської куль­ тури Верхнього й Середнього Подоння (рис. 3, 1—12, 15, 16). Спільні ж прикмети обох вказа­ них груп керамики — тісто з домішкою подріб­ неної мушлі, трохи погострене або округле ден­ це, поверхня з розчесами або загладжена. З цього погляду цікавий матеріал зі стоян­ ки Ямне на лівому березі Дону неподалік Во­ Рис. 3. Верхня та Середня Донщина. Кераміка середньостогівської культури: 1, 2 — Василевський Кор­ дон 27; 3, 4 — Василевський Кордон 7; 5, 6 — Добре 1; 7 — Савицьке; 8 — Ксизове 6 (за: Лаврушин и др. 2009); 9—11 — Ямне; 12 — Дармодехинська 1; 13, 14, 16 — Черкаська; 15 — Верхній Карабут 2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 65 ронежа. На дослідженій під керівництвом А.В. Суркова площі в 291 м2 трапилися фраг­ менти приблизно від 80 посудин середньосто­ гівської культури (рис. 3, 9—11). Виявлені та­ кож зооморфна глиняна фігурка, дископодіб­ ні вироби зі стінок енеолітичної кераміки, що мають аналогії в матеріалах поселення Дере­ ївка (Телегин и др. 2001) та двобічно обробле­ ні крем’яні наконечники трикутної форми. Кераміка першої групи, описана нами, є на таких пам’ятках України, як Стрільча Скеля, Середній Стіг, Кодачок та ін. (там само; Ко­ това 2006), другої — характерна для поселень Дереївка, Молюхів Бугор та ін. (Телегин и др. 2001; Котова 2009; 2010). На заключному етапі енеоліту в басейні Верх­ нього й Середнього Дону мешкало населення рєпінської культури (рис. 4). Останнім часом спостерігається відновлення інтересу до цього культурного явища. Критичному аналізу й пе­ регляду піддані найважливіші тези, висловлені у 1980­х рр. (Синюк 1981; Васильев, Синюк 1985, с. 49—61), пов’язані, головно, з проблемами пе­ ріодизації, синхронізації та генези рєпінських Рис. 4. Верхня та Середня Донщина, кераміка рєпінської культури: 1, 2, 4, 5, 7 — Василев­ ський Кордон 7; 3, 8, 9 — Василевський Кордон 17 (за: Свиридов и др. 2008); 6 — Копанище 1; 10, 11 — Черкаська ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 66 старожитностей Подоння й Подонців’я (Сан­ жаров и др. 2000; Спицына 2000; Ставицкий 2005). Долучатися до тривалої дискусії з приво­ ду обґрунтованості тих чи інших концепцій до отримання нових джерел, особливо з території Донського лісостепу, немає сенсу. Відзначимо лише декілька моментів. Перш за все, це наяв­ ність доволі своєрідної рєпінської кераміки, по­ ширеної переважно на Верхньому Дону. Такий посуд — товстостінний, з домішкою подрібне­ ної мушлі — як правило, не оперізує під вінцем рядок ямок або перлин. Орнамент — гребін­ цевий, накольчастий, з ямок, прокреслений і лише зрідка з личинок і шнуровий. Поширений прийом — орнаментація внутрішньої частини вінця або його зрізу (рис. 4, 1, 3, 4, 7—9). По­ дібні матеріали типологічно виділяються серед енеолітичної кераміки на пам’ятках Університет­ ська 3, Пристань 1, Курине 1, Липецьке Озеро, Василевський Кордон 7 і 17, Карамишеве 9 і де­ яких ін. Відзначимо й те, що для інших регіонів поширення рєпінської кераміки – Подонців’я, Нижня Донщина, Північний Прикаспій – по­ дібні матеріали не характерні. Але поки що не­ можливо чітко сказати, чи така кераміка рані­ ша в колі рєпінських матеріалів і відноситься до проторєпінського типу, чи вона відображує ло­ кальні особливості власне рєпінської культури. Цікавий також факт виявлення виробів, ви­ конаних із фрагментів стінок рєпінської керамі­ ки. Вони мають дископодібну форму з боковими виїмками (рис. 4, 2, 5) і слідами спеціальної по­ правки та нагадують «тягарці для сіток», виявле­ ні на поселенні Дереївка і стоянці Ямне, але там вони зроблені з середньостогівської кераміки. У Київській радіовуглецевій лабораторії зроблені аналізи за зразками енеолітичної ке­ раміки з пам’яток Донського лісостепу (табл.). Але повністю покладатися на ці результати, не маючи інших джерел для з’ясування абсо­ лютного віку археологічних культур, не вар­ то. Метод датування зразків за органічними рештками з фрагментів кераміки, крім Росії та України, не набув значного поширення через наявність в кераміці різночасових джерел вуг­ лецю, що, природньо, відбивається на точнос­ Таблиця. Радіовуглецеві дати за зразками енеолітичної та пізньонеолітичної кераміки з пам’яток басейну Верхнього та Середнього Дону № п/п Пам’ятка Лабораторний номер Вік (ВР) Вік (ВС) Культура (джерело) 1 Черкаська стоянка Кі­16641 5930 ± 90 1σ 4940—4690 ВС 2σ 5040—4580 ВС нижньодонська культура 2 Черкаська стоянка Кі-16642 5710 ± 90 1σ 4690—4450 ВС 2σ 4730—4350 ВС нижньодонська культура 3 Ксизове 6 Кі-13327 5920 ± 90 1σ 5030—4540 ВС нижньодонська культура (за: Смольянинов, Свиридов 2010) 4 Курине 1 Кі-16393 5170 ± 100 1σ 4250—3700 ВС нижньодонська культура (за: Смольянинов, Свиридов 2010) 5 Ксизове 6 Кі-16651 5760±90 1σ 4720—4490 ВС 2σ 4810—4440 ВС середньостогівська культура 6 Ямне Кі-16634 4850 ± 90 1σ 3730—3520 ВС 2σ 3950—3350 ВС пізній неоліт 7 Ямне Кі-16635 4960 ± 90 1σ 3810—3640 ВС 2σ 3970—3630 ВС пізній неоліт 8 Ямне Кі-16636 4790 ± 80 1σ 3660—3510 ВС 2σ 3710—3360 ВС пізній неоліт 9 Ямне Кі-16637 4910 ± 80 1σ 3660—3510 ВС 2σ 3710—3360 ВС пізній неоліт 10 Ямне Кі-16639 4530 ± 80 1σ 3370—3090 ВС 2σ 3550—2900 ВС середньостогівська культура 11 Ямне Кі-16640 4690 ± 80 1σ 3630—3580 ВС 3530—3360 2σ 3650—3300 ВС середньостогівська культура ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 67 ті отриманих дат (Горелик 2009). Тож визна­ чити хронологічні межі енеолітичних культур басейну Верхнього й Середнього Дону можна нині, в основному, через зіставлення та аналогії в матеріалах сусідніх територій (Подніпров’я, Приазов’я, Подонців’я та Поволжя), де радіо­ вуглецевим методом продатовані не тільки фрагменти кераміки, а й інші зразки. Культури маріупольської культурно­істо ­ ричної області від початку 1980­х рр. синхроні­ зували з Трипіллям А (Васильев 1981, с. 58—66; Гурин 1998 та ін.), яке нині має дати загалом від 6500 до 5800 ВР (Черных, Авилова, Орлов­ ская 2000, с. 57—59; Телегин 2004). Найдавні­ ші 14С дати культур маріупольського кола є для першого періоду азово­дніпровської культури, який відносять до неоліту (Котова 2002). Піз­ ніші дати отримані для пам’яток самарської культури: Лебяжинка V, поховання 9 — Ki­7657 6280 ± 90 ВР, поховання 12 — Ki­7661 6510 ± 80 ВР (Васильев, Овчинникова 2000). Є дві дати з поселення Лебяжинка III — ГИН­7087 5960 ± 80 ВР за мушлею та ГИН­7248 6660 ± 50 ВР за вугіллям (Овчинникова 1995). Звернемося до пластини маріупольського типу із шару Черкаської стоянки. Такі прикра­ си побутували короткий хронологічний про­ міжок. Вони характерні для могильників ма­ ріупольського типу (Васильев, Матвеева 1979; Телегин 1991), поодинокі екземпляри трапили­ ся в другому шарі поселення Роздорське 1 (Ки­ яшко 1987), у найдавніших підкурганних похо­ ваннях Передкавказзя — могильниках Старо­ нижньостебліївський (Котова 2006, с. 62—63) та Чограй I (Кореневский 2006). Є похован­ ня, в яких виявлені пластини типу Г без орна­ менту (за класифікацією А.Д. Столяра), як у на­ шому випадку, датовані за кісткою. Це похован­ ня 45 із ями Б1 Ясинуватського могильника (Те­ легин 1991, с. 79), що має дати Ki­6791 6305 ± 80 ВР чи 5307 ± 104 ВС і ОхА­6164 6360 ± 75 ВР чи 5335 ± 72 ВС (Телегин 2004, табл. 1). У Ма­ ріупольському могильнику подібні пластини виявлені в скорчених похованнях XXI і XXIV (Макаренко 1933, рис. 29; 31; Телегин и др. 2001, рис. 46; Котова 2006, рис. 67; 68), які ра­ зом з похованнями з мідними браслетами від­ носять до середньостогівської або новодани­ лівської культур ( Телегин и др. 2001, с. 71; Ко­ това 2006, с. 50—52). Поховання XXI має дати Кi­9478 6320 ± 70 ВР чи 5285 ± 83 ВС та Кi­9479 6370 ± 75 ВР чи 5385 ± 76 ВС (Котова 2006, с. 80). Відтак, така знахідка на Черкаській стоянці до­ зволяє синхронізувати початок поширення на­ селення маріупольської культурно­історичної області в Донський лісостеп з часом функці­ онування С’єзженського, Микільського, Яси­ нуватського, Лисогірського, почасти Дереїв­ ського (випростані поховання) та Маріуполь­ ського (скорчені поховання) могильників. Таким чином, початок енеолітичного пері­ оду в Донському лісостепу можна віднести до другої половини V тис. до н. е. за некаліброва­ ною шкалою за синхронізації нижньодонської (воронезько­донської) культури з фіналом ета­ пу 1Б і другим періодом азово­дніпровської культури, прикаспійською та самарскою куль­ турами за наявністю в їхніх матеріалах спіль­ них стадіальних ознак. Проблема часу появи населення середньо­ стогівської культури на Середньому та Верх­ ньому Дону ще чекає розв’язання. Як припус­ кає Н.С. Котова, деяка кераміка середньостогів­ ської культури зі стоянок Черкаська, Копанище та Університетська 3 типологічно близька до знайденої в четвертому шарі поселення Роздор­ ське 1 на Нижньому Дону (найперше, за низь­ ким горлом). Матеріали цього шару дослідни­ ця відносить до першого періоду середньосто­ гівської культури східного варіанта, який датує 6400—5900 ВР або 5300—4800 ВС (Котова 2006, с. 159). Але поки що якихось вагомих підстав для такого раннього датування матеріалів се­ редньостогівської культури басейну Верхнього та Середнього Дону в нас немає. Зазначимо, що деяка кераміка середньо­ стогівської культури зі стоянок Університет­ ська 3 і Черкаська за орнаментальними мо­ тивами та візерунком з прокреслених ліній і наколів близька до середньостогівської з тре­ тього шару поселення Стрільча Скеля (Васи­ льев, Синюк 1985, с. 107—108, табл. 27; 28; Ко­ това 2006, с. 188—191, рис. 15—18). Цей шар Н.С. Котова відносить до другого періоду се­ редньостогівської культури західного варіан­ та, вік якого приблизно 5900—5450/5400 ВР або 4800—4350/4300 ВС (Котова 2006, с. 89). З тре­ тього культурного шару Стрільчої Скелі за кіст­ кою отримана дата Кі­8173 5630 ± 70 ВР чи 4464 ± 73 ВС, а за кісткою з четвертого шару цього поселення — дата 5480 ± 70 ВР чи 4325 ± 72 ВС (там само, табл. 14). Найвірогідніше, часом дру­ гого періоду середньостогівської культури (він однаковий для західного й східного її варіантів), за періодизацією Н.С. Котової, і слід датувати появу на Верхньому та Середньому Дону пер­ шого середньостогівського населення. Наявні для пам’яток України типу Дере­ ївка дати представлені діапазоном від 5515 ± 90 ВР (4354 ± 91 ВС) до 4900 ± 100 ВР (3697 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 68 ± 124 ВС) і загалом співвідносяться з періодом 5330—5200 ВР чи 4150—4050 ВС (Манько, Те­ лиженко 2003, с. 33, табл. 1; Котова 2009, с. 12, табл. 2). Оскільки більшість керамічних мате­ ріалів середньостогівської культури Донського лісостепу має дереївский вигляд, то й датувати їх слід, відповідно, за аналогією з пам’ятками України — Дереївка, Молюхів Бугор та ін., тоб­ то від 5330(5370) до 4900 ВР або від 4150(4195) до 3700 ВС. Не зовсім з’ясована й проблема датування фіналу нижньодонської та початку рєпінської культур. Можна лише припустити, що ниж­ ньодонське населення мешкало до середини IV тис. до н. е. та, можливо, навіть до рубежу 3—4­ї чверті IV тис. до н. е. за некаліброваною хронологією. На користь цього припущен­ ня свідчать деякі стратиграфічні дані, отри­ мані свого часу А.Т. Синюком. Це, по­перше, факт перекривання господарської ями з ямко­ вою керамікою рязансько­долговської куль­ тури через стерильний шар будівлею з мате­ ріалами нижньодонської культури на стоянці Університетська 3 і, по­друге, той, що на по­ селенні Дрониха середньостогівський могиль­ ник передував зведенню будівлі нижньодон­ ської культури (Синюк 1999). Питання про початок поширення рєпін­ ської культури в басейні Верхнього та Се­ реднього Дону поки лишається відкритим. Ми припускаємо, що її генеза розпочалася в останній чверті IV тис. до н. е. і вона побуту­ вала впродовж усього III тис. до н. е. за некалі­ брованою хронологією. Наостанок відзначимо, що в лісостепо­ вій смузі басейну Дону спостерігається збере­ ження традицій тутешнього населення доби неоліту—енеоліту доволі довго з проявом пе­ режиткових форм, тож ми не виключаємо, що енеолітичні культури продовжували існувати тут довше порівняно зі спорідненими культу­ рами сусідніх регіонів. Васильев И.Б. Энеолит Поволжья (степь и лесостепь). — Куйбышев, 1981. Васильев И.Б., Матвеева Г.И. Могильник у с. Съезжее на р. Самаре // СА. — 1979. — № 4. — С. 147—166. Васильев И.Б., Овчинникова Н.В. Ранний энеолит // История Самарского Поволжья с древнейших времен до на­ ших дней. Каменный век. — Самара, 2000. — С. 216—277. Васильев И.Б., Синюк А.Т. Энеолит Восточно­европейской лесостепи. — Куйбышев, 1985. Гапочка С.Н. Отчет о разведке в Петропавловском районе Воронежской области в 1995 г. // Архив ИА РАН. Горелик А.Ф. Рец.: В.О. Манько. Неоліт Пiвденно­Схiдної України. Навчальне видання. — Київ: Шлях, 2006 // Ар­ хеологические записки. — Ростов­на­Дону, 2009. — 6. — С. 315—326. Гурин Ю.Г. Памятники раннего энеолита бассейна Северского Донца. — Луганск, 1998. Килейников В.В., Крамской В.А, Дущенко С.Н. Орудия труда и изделия из окрестностей Черкасской стоянки // Ар­ хеологические памятники Восточной Европы. — Воронеж, 2009. — 13. — С. 71—82. Кияшко В.Я. Многослойное поселение Раздорское I на Нижнем Дону // КСИА. — 1987. — 192. — С. 73—80. Кореневский С.Н. Радиокарбонные даты древнейших курганов Юга Восточной Европы и энеолитического блока памятников Замок—Мешоко—Свободное // ВАП. — Самара, 2006. — 4. — С. 141—147. Котова Н.С. Раннеэнеолитическая керамика Среднего Дона // Эпоха меди юга Восточной Европы. — Куйбышев, 1984. Котова Н.С. Мариупольская культурно­историческая область (Днепро­Донское междуречье) // Археологічні пам’ятки та історія стародавнього населення України. — Луцьк, 1994. — 1. — С. 19—24. Котова Н.С. Неолитизация Украины. — Луганськ, 2002. Котова Н.С. Ранний энеолит степного Поднепровья и Приазовья. — Луганськ, 2006. Котова Н.С. Шнуровая орнаментация керамики степных культур эпохи раннего и среднего энеолита // МИАВУ. — Луганськ, 2009. — 9. — С. 7—31. Котова Н.С. О культурной принадлежности группы погребений эпохи среднего энеолита в междуречье Днепра и Дона // Человек и древности: памяти Александра Александровича Формозова (1928—2009). — М., 2010. — С. 343—362. Крюкова Е.А. Образ лошади в искусстве степного населения эпохи энеолита—ранней бронзы // ВАП. — Самара, 2003. — 3. — С. 134—143. Лаврушин Ю.А., Спиридонова Е.А., Бессуднов А.Н., Смольянинов Р.В. Природные катастрофы в голоцене бассейна Верхнего Дона. — М., 2009. Макаренко М.О. Марiюпiльський могильник. — К., 1933. Манько В.А., Телиженко С.А. Проблемы абсолютной хронологии мезолита—энеолита Подонечья // МИАВУ. — Луганск, 2003. — 1. — С. 31—70. Овчинникова Н.В. Лебяжинка III — поселение эпохи энеолита в лесостепном Заволжье // Древние культуры лесо­ степного Поволжья. — Самара, 1995. — С. 164—191. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 69 Рассамакин Ю.Я. Квитянская культура: история и современное состояние проблемы // Stratum plus. — 2000. — 2. — С. 117—177. Санжаров С.Н., Бритюк А.А., Котова С.Н., Черных Е.А. Поселения неолита—ранней бронзы Северского Донца. — Луганськ, 2000. Свиридов А.А., Смольянинов Р.В., Клюкойть А.А., Уваркин С.В. Результаты разведочных работ на памятнике эпохи энеолита Васильевский Кордон 17 (предварительная публикация) // Археология восточноевропейской ле­ состепи. — Пенза, 2008. — Вып. 2. — Т. 2. — С. 29—38. Синюк А.Т. У истоков древнейших скотоводческих культур лесостепного Дона // Археология восточно­европейской лесостепи. — Воронеж, 1979. — С. 63—73. Синюк А.Т. Репинская культура эпохи энеолита—бронзы в бассейне Дона // СА. — 1981. — № 4. — С. 8—20. Синюк А.Т. Бассейн Верхнего и Среднего Дона в эпоху энеолита // Евразийская лесостепь в эпоху металла. — Во­ ронеж, 1999. — С. 23—44. Скоробогатов А.М., Смольянинов Р.В. Памятники среднестоговской культуры бассейна Верхнего и Среднего Дона // Пензенский археологический сборник. — 2010. — 3. — С. 69—92. Смольянинов Р.В., Свиридов А.А. Распространение памятников эпохи энеолита на Верхнем Дону // Проблемы ис­ тории и археологии Украины. Мат­лы VII Междунар. науч. конф. — Харьков, 2010. — С. 22—23. Спицына Л.А. Северскодонецкий ареал репинской культуры // Древности Северского Донца. — Луганськ, 2000. — 4. — С. 53—76. Ставицкий В.В. Дискуссионные вопросы изучения раннеэнеолитических культур с воротничковой керамикой // Археология восточно­европейской лесостепи. — Пенза, 2003. — С. 144—155. Ставицкий В.В. К вопросу о происхождении репинской культуры // Проблеми дослiдження пам’яток Схiдної України. — Луганськ, 2005. — С. 48—49. Телегин Д.Я. Неолитические могильники мариупольского типа. — К., 1991. Телегин Д.Я. О хронологии и периодизации культур неолита и медного века Юго­Запада Восточной Европы. По­ нятие о нео­энеолитическом времени региона // Проблемы хронологии и этнокультурных взаимодействий в неолите Евразии. — СПб., 2004. — С. 106—121. Телегин Д.Я., Нечитайло А.Л., Потехина И.Д., Панченко Ю.В. Среднестоговская и новоданиловская культуры энеолита Азово­Черноморского региона. Археолого­антропологический анализ материалов и каталог па­ мятников. — Луганськ, 2001. Черных Е.Н, Авилова Л.И., Орловская Л.Б. Металлургические провинции и радиоуглеродная хронология. — М., 2000. Надійшла 22.02.2011 А.М. Скоробогатов НОВЫЕ МАТЕРИАЛЫ ПО ЭНЕОЛИТУ БАССЕЙНА ВЕРХНЕГО И СРЕДНЕГО ДОНА Дан обзор археологических памятников эпохи энеолита бассейна Верхнего и Среднего Дона так наз. мариупольской культурно­исторической области с привлечением новых исследований в Воронежской и Липецкой областях. Анализ материалов с привлечением аналогий из соседних территорий, в частности Украины, а также радио­ углеродных дат позволил предложить хронологию развития энеолитических культур в Верхнем и Среднем Подо­ нье. В общих чертах ранний энеолит указанного региона, представленный нижнедонской культурой, датируется в пределах 6350—5250 ВР. Среднестоговская культура здесь развивалась между 5900 и 4900 ВР, а репинская — с последней четверти ІV и все ІІІ тыс. до н. э. A.M. Skorobohatov NEW MATERIALS ON THE COPPER AGE OF THE DON RIVER UPPER AND MIDDLE REGIONS The Copper Age archaeological sites in the Don River upper and middle regions of so called Mariupol cultural and historic area are described using the new research in Voronezh and Lipetsk Oblasts. Analysis of materials using the analogies from the neighbouring territories, particularly from Ukraine, and using the radiocarbon dates allowed the author to suggest the chronology of the Copper Age cultures development in the Don River upper and middle regions. In general outline, the Early Copper Age of this region represented by the Nyzhnedonska culture is dated within the period from 6350 to 5250 BP. Serednyostohivska culture was developing here between 5900 and 4900 BP, while Repynska culture existed since the last quarter of the 4th millennium and for the whole the 3rd millennium BC.

Схожі ресурси