Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження
28 січня 2011 р. виповнилося б 90 років відомому археологуславісту, досліднику давньої історії України, доктору історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки Євгену Володимировичу Максимову....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67588 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження / Н.С. Абашина // Археологія. — 2011. — № 2. — С. 149-150. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Абашина, Н.С. 2014-09-08T18:25:33Z 2014-09-08T18:25:33Z 2011 Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження / Н.С. Абашина // Археологія. — 2011. — № 2. — С. 149-150. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67588 28 січня 2011 р. виповнилося б 90 років відомому археологуславісту, досліднику давньої історії України, доктору історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки Євгену Володимировичу Максимову. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження |
| spellingShingle |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження Абашина, Н.С. Хроніка |
| title_short |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження |
| title_full |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження |
| title_fullStr |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження |
| title_full_unstemmed |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження |
| title_sort |
євген володимирович максимов. до 90-річчя від дня народження |
| author |
Абашина, Н.С. |
| author_facet |
Абашина, Н.С. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
28 січня 2011 р. виповнилося б 90 років відомому археологуславісту, досліднику давньої історії України, доктору історичних наук, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки Євгену Володимировичу Максимову.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67588 |
| citation_txt |
Євген Володимирович Максимов. До 90-річчя від дня народження / Н.С. Абашина // Археологія. — 2011. — № 2. — С. 149-150. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT abašinans êvgenvolodimirovičmaksimovdo90ríččâvíddnânarodžennâ |
| first_indexed |
2025-11-25T23:26:39Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:26:39Z |
| _version_ |
1850582864160096256 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 149
28 січня 2011 р. виповнилося б 90 років відомо
му археологуславісту, досліднику давньої істо
рії України, доктору історичних наук, лауреату
Державної премії України в галузі науки і тех
ніки Євгену Володимировичу Максимову.
Професію археолога Євген Володимирович
обрав під час навчання на історичному факуль
теті Київського університету ім. Т. Шевчен
ка. Ще студентом кілька сезонів він працював
в Ольвійській експедиції, якою керував Лазар
Мойсейович Славін, а також був головою сту
дентського наукового археологічного гуртка. У
1949 р. Євген Володимирович отримав диплом
з відзнакою, і Л.М. Славін запросив здібного
студента на роботу в Інститут археології АН
УРСР, директором якого він тоді був. Відтоді
вся наукова діяльність, а можна сказати, що і
все життя Є.В. Максимова, понад 50 років було
пов’язане з цією науковою установою.
Кожного року Є.В. Максимов брав участь
у польових дослідженнях — працював на роз
копках античних причорноморських міст Оль
вії й Тіри, пізньоскіфського поселення і мо
гильника Золота Балка на Нижньому Дніпрі,
городищ скіфського часу Хотів та Ходосівка
у Середньому Подніпров’ї, ранньоскіфсько
го могильника ЛукаВрублівецька на Дністрі
та ін.
Наприкінці 50х рр. увагу дослідника при
вернули пам’ятки зарубинецької культури, і
Є.В. Максимов остаточно визначився з темати
кою своїх наукових досліджень. Завдяки бага
торічним розкопкам у Середньому Подніпров’ї
ним було досліджено понад 20 пам’яток, серед
яких еталонні городища Пилипенкова Гора,
Бабина Гора, Монастирок і могильники Дідів
Шпиль, Пирогів, Козаровичі та ін. Нові ретель
но опрацьовані матеріали склали основу канди
датської дисертації Є.В. Максимова «История
населения Среднего Поднепровья на рубеже
нашей эры» (1968) і були введені до науково
го обігу в монографії «Среднее Поднепровье на
рубеже нашей эры» (К., 1972). Велику увагу ав
тор приділив проблемі походження культури і
етнічної належності її творців, у яких Є.В. Мак
симов вбачав предків слов’ян.
Проблемі формування культури, аналізу
основних категорій її матеріалів і їхніх змін у
часі, обумовлених і внутрішніми, і зовнішніми
чинниками, присвячена монографія Є.В. Мак
симова «Зарубинецкая культура на территории
УССР» (К., 1982). Основні положення цього до
слідження склали основу докторської дисертації
«Зарубинецкая культура по материалам Украины
(Древние славяне во II в. до н. э. — II в. н. э.)»,
яку Євген Володимирович захистив у 1983 р.
При визначенні хронології зарубинець
кої культури Є.В. Максимову в нагоді став до
свід, набутий під час дослідження античних
пам’яток. Він уперше використав фрагменти
елліністичних амфор, які походили із заруби
нецьких пам’яток, як надійні хронологічні ре
пери. Це дало підставу датувати появу перших
зарубинецьких поселень початком останньої
третини ІІІ ст. до н. е. (230—220 рр.), а водно
час — наблизити їх до старожитностей пізньо
скіфського часу, що, поряд з наявністю спіль
них рис у кераміці, домобудівництві, похо
вальному обряді, підтвердило висновок про
присутність місцевих коренів у зарубинецьких
старожитностях Середнього Подніпров’я.
ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ МАКСИМОВ.
ДО 90річчя ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 150
Є.В. Максимов перший серед дослідників
визначив зарубинецьку культуру не як продов
ження якоїсь однієї — місцевої чи прийшлої —
культури, а як нове історичне утворення, як
результат складного процесу етнокультурної
інтеграції місцевого праслов’янського насе
лення, представленого пам’ятками правобе
режної придніпровської лісостепової культури
пізньоскіфського часу з прийшлими централь
ноєвропейськими, переважно іноетнічними
племенами. Вчений показав, що зарубинецька
людність продовжувала мешкати в Середньо
му Подніпров’ї, на Середній Десні та на Пів
денному Бузі аж до середини ІІ ст. Досліджен
ня пізнього періоду дало можливість зрозуміти
історичну долю цієї культури. Надалі на ґрунті
цих пам’яток у Середньому Подніпров’ї сфор
мувалася київська культура, що згодом поши
рилася на північний схід. Розкопки пам’яток
нововідкритої київської культури на Серед
ній Десні Є.В. Максимов разом зі своїм учнем
Р.В. Терпиловським провадив у 1970—80х рр.
Крім трьох монографій та узагальнюючих
розділів у колективних працях, у науковому до
робку Є.В. Максимова — понад 200 статей, у
яких всебічно висвітлені результати вивчення
зарубинецьких і київських старожитностей, а та
кож етнокультурні та соціальноекономічні про
цеси на території України у переддержавний пе
ріод. Його авторитет серед археологівславістів
був безсумнівний.
У 1950—60х рр. Є.В. Максимов був упоряд
ником, літературним і науковим редактором
усіх інститутських видань — серійних видань
«Археологія», «Археологічні пам’ятки УРСР»,
«Краткие сообщения Института археологии
АН УССР», а також численних наукових моно
графій співробітників. У 1970—80х рр. він був
заступником відповідального редактора квар
тальника «Археологія».
Багато уваги Є.В. Максимов приділив спра
ві збереження української історикокультурної
спадщини, надзвичайно вразливої в умовах су
часного буття. Саме він був ініціатором створен
ня першої в Середньому Подніпров’ї заповід
ної історикокультурної території «Трахтемирів»,
де в умовах унікального ландшафту Канівщи
ни сконцентровані десятки виразних пам’яток
різних періодів нашої давнини. Євген Володи
мирович добре знав і любив цей регіон, який
на все життя вразив поетичну душу Т. Шевчен
ка. Впродовж кількох десятиліть саме тут про
вадила розкопки експедиція, яку очолював
Є.В. Максимов. Останні експедиційні роботи
Євгена Володимировича — розкопки комплексу
давньослов’янських пам’яток в уроч. Монасти
рок з Валентиною Олексіївною Петрашенко —
також здійснені на Канівщині.
Глибоке знання археологічних та історич
них джерел, уміння будувати на підставі цих
матеріалів переконливі гіпотези, наукова інту
їція завжди привертали до Є.В. Максимова та
лановитих однодумців і молодь. Євген Воло
димирович був чуйною, доброзичливою люди
ною, чудовим співрозмовником і прекрасним
оповідачем. Вражала його ерудованість, знан
ня художньої літератури.
Життя Є.В. Максимова обірвалося 2 серп
ня 2008 р. Спілкування з Євгеном Володими
ровичем, де б воно не відбувалося — в кабінеті,
на розкопі чи біля вогнища в експедиції, збе
режеться в пам’яті.
Н.С. АБАШИНА
|