Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.

Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.

Публікуються матеріали трьох льохів (порубів), виявлених на території Верхнього Києва. Рассмотрен один из малоизученных типов хозяйственных построек для хранения пищевых припасов. Различные типы таких хозяйственных построек на территории Киевской Руси в настоящее время достаточно хорошо известны....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2011
Main Authors: Ієвлев, М.М., Козловський, А.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2011
Subjects:
Публікації археологічних матеріалів
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67598
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст. / М.М. Ієвлев, А.О. Козловський // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 107-118. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67598
record_format dspace
spelling Ієвлев, М.М.
Козловський, А.О.
2014-09-08T18:50:43Z
2014-09-08T18:50:43Z
2011
Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст. / М.М. Ієвлев, А.О. Козловський // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 107-118. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67598
Публікуються матеріали трьох льохів (порубів), виявлених на території Верхнього Києва.
Рассмотрен один из малоизученных типов хозяйственных построек для хранения пищевых припасов. Различные типы таких хозяйственных построек на территории Киевской Руси в настоящее время достаточно хорошо известны. Однако такие хозяйственные постройки как погреб на территории Киева древнерусского времени практически не сохранились. В древнерусских письменных источниках встречаются упоминания про погреба и порубы на территории больших усадеб (княжеских, боярских, монастырских или купеческих). Судя по летописным и археологическим данным, над погребом возводили помещение. В нем складировали различные припасы, хранение которых не требовало низких температур. Вместе они образовывали хозяйственную постройку, которая в летописях получила название поруб. Сравнивая описания этих хозяйственных построек в летописях, необходимо отметить, что до ХІ в. в них встречались названия как погреб, так и поруб, а с ХІІ в. — только поруб. Несколько построек такого типа за последние годы открыто на территории Верхнего города Киева. Главной их особенностью было то, что они вырыты в материке и практически без крепления. В одном случае погреб был перекрыт деревом, засыпанным сверху грунтом. В настоящее время на территории Верхнего Киева открыто четыре таких погреба: один по ул. Большая Житомирская, 2а, два по ул. Артема, 12 и один по Десятинному переулку, 3. Наилучше сохранился погреб по ул. Большая Житомирская, 2а. Три погреба имели достаточно большие размеры: 15—20 м2 . Они находились на территориях усадеб: два на боярских и один, вероятно, на монастырской. Эти постройки подтверждают летописные и былинные сведения относительно конструкций и размеров погребов. Над двумя из них, вероятно, были наземные постройки (порубы).
One of the little studied types of husbandry buildings for provisions storage is discussed. Various types of such husbandry buildings made on the territory of Kyiv Rus are well known by this time. However, it should be noted that such husbandry structures as cellars almost have not preserved on the territory of Kyiv. There are records in Ancient Rus written sources of cellars and frames on the territory of large estates (princes’, boyars’, merchants’ and in monasteries). Judging from chronicles and archaeological data, the surface part of cellar was erected over the underground one. Various provisions which did not require low temperatures were stored in the overland part. These parts together formed a separate husbandry structure which in chronicles bore the name «a frame». Comparing descriptions of these husbandry structures in the chronicles, it should be noted that before the 11th c. both names, «cellar» and «frame», were used, while since the 12th c. only «frame» was used. Several structures of such type were discovered on the territory of Upper Kyiv city in recent years. Their main feature is the fact that they are holed in subsoil and almost did not have bonding. In one case a cellar was overlapped with wood, which was covered with soil. Four such cellars are discovered on the territory of Upper Kyiv by this time: one at 2a Velyka Zhytomyrska Street, two at 12 Artema Street, and one at 3 Desyatynnyi Lane. A cellar at 2a Velyka Zhytomyrska Street is the best preserved. Three cellars were quite large: 15—20 m². They situated on the territories of estates: two were boyars’ and one was apparently at the monastery. These buildings confirm evidence from the chronicles and bylynas concerning cellars’ structure and size. Overland structures (frames) apparently existed over the two of them.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічних матеріалів
Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
Погреба древнего Киева конца X — первой половины XIII вв.
Cellars of Ancient Kyiv from the end of the 10th c. to the first half of the 13th c.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
spellingShingle Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
Ієвлев, М.М.
Козловський, А.О.
Публікації археологічних матеріалів
title_short Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
title_full Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
title_fullStr Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
title_full_unstemmed Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст.
title_sort льохи стародавнього києва кінця х — першої половини хііі ст.
author Ієвлев, М.М.
Козловський, А.О.
author_facet Ієвлев, М.М.
Козловський, А.О.
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Погреба древнего Киева конца X — первой половины XIII вв.
Cellars of Ancient Kyiv from the end of the 10th c. to the first half of the 13th c.
description Публікуються матеріали трьох льохів (порубів), виявлених на території Верхнього Києва. Рассмотрен один из малоизученных типов хозяйственных построек для хранения пищевых припасов. Различные типы таких хозяйственных построек на территории Киевской Руси в настоящее время достаточно хорошо известны. Однако такие хозяйственные постройки как погреб на территории Киева древнерусского времени практически не сохранились. В древнерусских письменных источниках встречаются упоминания про погреба и порубы на территории больших усадеб (княжеских, боярских, монастырских или купеческих). Судя по летописным и археологическим данным, над погребом возводили помещение. В нем складировали различные припасы, хранение которых не требовало низких температур. Вместе они образовывали хозяйственную постройку, которая в летописях получила название поруб. Сравнивая описания этих хозяйственных построек в летописях, необходимо отметить, что до ХІ в. в них встречались названия как погреб, так и поруб, а с ХІІ в. — только поруб. Несколько построек такого типа за последние годы открыто на территории Верхнего города Киева. Главной их особенностью было то, что они вырыты в материке и практически без крепления. В одном случае погреб был перекрыт деревом, засыпанным сверху грунтом. В настоящее время на территории Верхнего Киева открыто четыре таких погреба: один по ул. Большая Житомирская, 2а, два по ул. Артема, 12 и один по Десятинному переулку, 3. Наилучше сохранился погреб по ул. Большая Житомирская, 2а. Три погреба имели достаточно большие размеры: 15—20 м2 . Они находились на территориях усадеб: два на боярских и один, вероятно, на монастырской. Эти постройки подтверждают летописные и былинные сведения относительно конструкций и размеров погребов. Над двумя из них, вероятно, были наземные постройки (порубы). One of the little studied types of husbandry buildings for provisions storage is discussed. Various types of such husbandry buildings made on the territory of Kyiv Rus are well known by this time. However, it should be noted that such husbandry structures as cellars almost have not preserved on the territory of Kyiv. There are records in Ancient Rus written sources of cellars and frames on the territory of large estates (princes’, boyars’, merchants’ and in monasteries). Judging from chronicles and archaeological data, the surface part of cellar was erected over the underground one. Various provisions which did not require low temperatures were stored in the overland part. These parts together formed a separate husbandry structure which in chronicles bore the name «a frame». Comparing descriptions of these husbandry structures in the chronicles, it should be noted that before the 11th c. both names, «cellar» and «frame», were used, while since the 12th c. only «frame» was used. Several structures of such type were discovered on the territory of Upper Kyiv city in recent years. Their main feature is the fact that they are holed in subsoil and almost did not have bonding. In one case a cellar was overlapped with wood, which was covered with soil. Four such cellars are discovered on the territory of Upper Kyiv by this time: one at 2a Velyka Zhytomyrska Street, two at 12 Artema Street, and one at 3 Desyatynnyi Lane. A cellar at 2a Velyka Zhytomyrska Street is the best preserved. Three cellars were quite large: 15—20 m². They situated on the territories of estates: two were boyars’ and one was apparently at the monastery. These buildings confirm evidence from the chronicles and bylynas concerning cellars’ structure and size. Overland structures (frames) apparently existed over the two of them.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67598
citation_txt Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст. / М.М. Ієвлев, А.О. Козловський // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 107-118. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT íêvlevmm lʹohistarodavnʹogokiêvakíncâhperšoípolovinihíííst
AT kozlovsʹkiiao lʹohistarodavnʹogokiêvakíncâhperšoípolovinihíííst
AT íêvlevmm pogrebadrevnegokievakoncaxpervoipolovinyxiiivv
AT kozlovsʹkiiao pogrebadrevnegokievakoncaxpervoipolovinyxiiivv
AT íêvlevmm cellarsofancientkyivfromtheendofthe10thctothefirsthalfofthe13thc
AT kozlovsʹkiiao cellarsofancientkyivfromtheendofthe10thctothefirsthalfofthe13thc
first_indexed 2025-11-24T05:45:44Z
last_indexed 2025-11-24T05:45:44Z
_version_ 1850842810851262464
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 107 Анализ изделий и деревообрабатывающего инвентаря приводит к выводу, что, кроме домашнего производ­ ства, в городе могли проживать специалисты, связанные с деревообработкой, — бондари, резчики и токари. Со­ четание в отдельных комплексах узкоспециализированных инструментов с сельскохозяйственными орудиями и иногда предметами вооружения свидетельствует о том, что деревообработка не была для их владельцев основным видом деятельности. Однако, несмотря на то, что изготовление бытовых предметов не относилось к узкоспециа­ лизированным ремеслам, можно утверждать, что существовал круг лиц, обеспечивающих своей продукцией не только себя, но и определенное количество потребителей. M.S. Serheyeva WOODWORK OF EVERYDAY USAGE FROM KOLODYAZHYN Woodwork found from 1948 to 1953 at Ancient Rus hill­fort near Kolodyazhne Village in Zhytomyr Oblast (Ancient Rus Kolodyazhyn city) is described in the article. Artifacts are divided into two groups: small remains of inner structures or, perhaps, equipments and everyday goods. Ware and tare containers form the majority of the preserved domestic items. They are divided into cooper’s, hollowed out, carved, and turned items according to the production technique. There are also containers made of bark and phloem. Wood determination showed that pine was the material for cooper’s wares, maple, ash, and alder in one case were used for turned wares production. There are remains of three carved wares made of oak. Fragmented spoons, a part of a churn, and a spindle were also found among the everyday usage inventory. Analysis of items and of woodworking inventory allow the author to conclude that besides handicraft industry, specialists related with woodwork, coopers, carvers and turners, could had lived in the city. Combination in some complexes of narrow specialized instruments with agricultural tools, and sometimes with arms, testifies that woodwork was not the only activity for their owners. However, despite the fact that everyday life items production did not refer to narrow specialized crafts, it is possible to state that there was a circle of people who supplied with their products not only themselves, but also a certain number of customers. Різноманітні типи господарських споруд для зберігання харчових припасів у містах Київ­ ської Русі нині досить добре відомі. Вони пред­ ставлені різного зразка підклітами та ямами у Києві та інших давньоруських містах (Каргер 1958; Раппопорт 1975; Толочко 1980; Дарке­ вич, Борисевич 1995), що були майже в усіх са­ дибах — в оселях чи поряд з ними. Однак свід­ чення про такі господарські споруди як льох на території давнього Києва нечисленні, а біль­ шість з них збереглася дуже погано. У давньоруських писемних джерелах трап­ ляються згадки про погреби (льохи), поруби, медуші та беретяниці на території великих са­ диб — княжих, боярських, монастирських чи купецьких (Каргер 1958, с. 277). У літописах і билинах погреби (льохи) також досить часто фігурують як приміщення, що використовува­ лися і під в’язницю. В літописах маємо такі на­ зви як погреб (льох) і поруб, і вони досить часто позначують однакові об’єкти. Так, в описі по­ дій 1067 р. повідомляється: «Ізяслав тоді при­ вів Всеслава до Києва, і засадили його в поруб із двома його синами». Потім (1068 р.) говориться про те, що «друга половина людей прийшла од по­ греба, відкривши погреб»; і далі: «Люди ж висікли Всеслава із поруба» (Махновець 1989, с. 104— 105). В Іпатіївському літописі в описі подій 1146 р. повідомляється: «Ігоря, через чотирі дні схопивши в болоті, привели до Ізяслава. І послав він його в (Михайлівський) монастир на Видобич, і, окувавши його, одіслав до Переяславля, і вса­© М.М. ІЄВЛЕВ, А.О. КОЗЛОВСЬКИЙ, 2011 М.М. Ієвлев, А.О. Козловський ЛЬОХИ СТАРОДАВНЬОГО КИЄВА КІНЦЯ Х — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІІІ ст. Публікуються матеріли трьох льохів (порубів), виявлених на території Верхнього Києва. К л ю ч о в і с л о в а: Давня Русь, Київ, Верхнє місто, госпдарська споруда, льох. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4108 див у поруб у монастирі святого Іоанна (Пред­ течі?)» (Махновець 1989, с. 202). У 1147 р. Ізя­ слав звільнив Ігоря з поруба: «І тоді пославши (посла), звелів він розібрати над ним поруб» (там само, с. 206). Про події 1146 р. повідомляється: «Тож пішли вони на Ігореве сільце, де ото він по­ ставив був добрий двір. Було ж тут готовизни багато у бретяницях і в погребах — вина і меди, а ще тяжкого добра всякого, до заліза й до міді» (там само, с. 204). Щодо льоху на Святосла­ вовому дворі в Путивлі вказується: «а в погре­ бах було пятсот беркавців меду, а вина вісімде­ сят корчаг» (там само, с. 205). Ці описи льохів, розташованих у різних містах, дають приблиз­ не уявлення про можливі розміри та вірогідну конструкцію погребів, улаштованих на кня­ жих подвір’ях. Зокрема згадується 500 беркав­ ців меду та 80 корчаг. Важко визначити площу, яку могли займати перші, але 80 корчаг, навіть упритул поставлені одна до одної, могли вміс­ титися не менше ніж на 20 м2. Враховуючи інші припаси, які повинні були бути в цьому льоху, його загальна площа, вірогідно, становила від 30 до 40 м2, а, може, й більше. Серед майна, захопленого на Ігоревому дво­ рі, згадуються залізо та мідь, зберігання яких у досить сирому льоху малоймовірне. Це дозво­ ляє припустити, що над льохом була й наземна споруда. Разом вони утворювали господарську будівлю, яка в літописі названа порубом. Саме в наземній частині могли складати різноманітні запаси, що не потребували низької температури для зберігання — залізо, мідь та ін. Порівнюючи описи таких господарських споруд, зазначимо, що в літописах до ХІ ст. трапляються назви і по­ греб, і поруб, а від ХІІ ст. — лише поруб. Вірогідно, на початку будівництва господар­ ських споруд для зберігання харчових припасів використовували тільки підземну частину, яку й називали погребом (льохом), а над нею зводили якусь невелику будівлю, що захищала його від несприятливих погодних умов. З часом захисна споруда була розширена та почала використо­ вуватися для зберігання різноманітних запасів (і не тільки харчових). Можна припустити, що саме споруда над погребом (льохом) спочатку й мала назву поруб. Але згодом, у ХІІ ст., цю на­ зву перенесли на всі такі будівлі разом із підзем­ ною їхньою частиною. Вони мали досить значні розміри і, вірогідно, їх влаштовували тільки на великих князівських, монастирських чи бояр­ ських садибах. У Радзивіловському літописі по­ руб зображений як наземна споруда (рис. 1). Ще одне джерело, що дає певну інформа­ цію про такі об’єкти, — давньоруські билини. В билині «Илья Муромец и голи кабацкие» по­ відомляється, що богатиря посадили в погріб (льох) завглибшки 40 саженів (Былины 1950, с. 86, 88), у іншій — «Илья Муромец и Калин царь» — є свідчення, що льох зачинявся заліз­ ними ґратами на замок (Былины 1950, с. 94). В билині «Про Ставра» йдеться про льох, що за­ чинявся дубовими дверима з важкими замка­ ми (там само, с. 206). Про те, що льох замикали «дверьми железными» і «замками булатными», також згадується в билині «Василий Буслаев» (там само, с. 227). Таким чином, з літописних повідомлень і давньоруських билин можна зробити висно­ вок, що погреби (льохи) на території великих садиб мали значні розміри та могли складати­ ся з наземної частини (яка, вірогідно, спочатку мала назву поруб) і головної, підземної, в якій зберігалися харчові запаси та інколи туди ки­ дали в’язнів. Зазначимо, що в Західній Європі в ХІ ст. в середньовічних замках підвали (льо­ хи) також досить часто використовували як в’язниці (Удальцов, Косминский, Вайнштейн 1938, с. 161). Найкраще вцілілі господарські споруди для припасів на території Півден­ ної Русі досліджені в Любецькому замку ХІ— ХІІ ст. Тут знайдені «медуша», «склади гото­ визни», численні господарські ями (Рыбаков 1985, с. 96, 132, табл. 31). Декілька споруд такого призначення (різ­ них за розмірами) відкрито на території Верх­ нього Києва протягом останніх років. Їхня особливість полягає в тому, що вони викопані в материку і не обличковані. Іноді вони мали дерев’яне перекриття, засипане ґрунтом. Влаштування викопаних у материку льо­ хів майже не потребувало будівельних матеріа­ лів, тож можна зробити припущення, що саме такого типу господарські споруди були до­ сить поширені на території Верхнього Києва, де були відповідні геологічні умови. Той факт, що вони були майже невідомі у Києві, як і в ін­ ших містах Київської Русі, пояснюється саме особливостями їхнього влаштування. Відсут­ ність обличкування робила їх недовговічними і ускладнювала фіксацію. Вірогідно, більшість із них була зруйнована й засипана ще в даньо­ руські часи, тож якщо їх і виявляли, то часто сприймали як великі господарські ями. Нині на території Верхнього Києва відкри­ то чотири льохи: один на вул. Велика Жито­ мирська, 2а, два на вул. Артема, 12 і ще один на Десятинному пров., 3. Найкраще зберігся льох на вул. Велика Житомирська, 2а (рис. 2, 1). Він зафіксований на глибині 2,0—2,2 м від сучасної ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 109 поверхні. На глибині 1,7—2,1 м над льохом був потужний шар вугілля та золи, що перекривав його північну частину. Льох мав у плані хресто­ подібну форму та складався з головного кори­ дору, орієнтованого за лінією схід—захід, і двох бічних приміщень з північного та південного боків. Його довжина 7,9 м, ширина 1,5 м у схід­ ній частині, 1,8 м — у центральній і 1,5 м — у західній, ймовірна висота 1,8—2,0 м. Дно льоху було на глибині 4,3—4,6 м від сучасної поверх­ ні і мало нахил зі сходу на захід до 0,3 м. Ши­ рина за лінією північ—південь, з урахуванням бічних приміщень, становила 7,7 м. Загальна площа разом з вхідним приміщенням 25,65 м2, площа центрального коридору 13,45 м2, північ­ ного приміщення — приблизно 5,0 м2, півден­ ного — 4,5 м2, вхідного — 2,7 м2. Вхід до льоху розміщувався біля східного краю головного коридору. Ширина вхідного приміщення 1,2 м, довжина — 2,3 м, глибина — 2,7 м від сучасної поверхні (0,8 м в материку). Його долівка була на 1,6 м вище від дна льо­ ху. В плані це приміщення являло собою пря­ мокутник, орієнтований північ—південь, із за­ округленою південною стороною. У південній частині було заглиблення напівкруглої форми зав ширшки 1,4 м, завдовжки 0,5 м і завглиб­ шки 2,9 м від сучасної поверхні зі сходами, що вели з двору до цього вхідного приміщен­ ня. За ним знаходилися, одна навпроти іншої, дві стовпові ями діаметром 0,25 м і завглибшки близько 0,20 м, відстань між якими становила до 1,00 м. Між цими стовповими ямами прохо­ див ровик завглибшки 0,07—0,09 м. Із вхідного приміщення до центрального коридору льоху можна було потрапити дерев’я­ ною драбиною в східній частині, де було при­ міщення площею 2,0 м2. У ньому на південній стіні, на висоті 0,4 м від долівки, була ніша 1 для світильника напівкруглої форми завширшки і заввишки 0,40 м, заглиблена в стіну на 0,15 м. З західної сторони розташовувалися двері до центрального коридору, що фіксувалися за двома стовповими ямами діаметром до 0,25 м та завглибшки до 0,20 м. За ними починався головний коридор завдовжки 6,5 м. Відстань до північного бічного приміщення 3,5 м. За стовпом, що знаходився біля північної сторо­ ни головного коридору, на висоті 0,2 м від до­ лівки, у заглибленні в стіні знайдено скарб зо­ лотих жіночих прикрас, імовірно, складений у мішечок. Уздовж північної стіни коридору, перед північ­ ним бічним приміщенням, розміщені три ніші з заглибленнями для корчаг або великих амфор і одна для світильника. Першою, на висоті 0,5 м від дна льоху, була ніша для світильника. Вона мала напівкруглу форму з шириною основи 0,4 м за ви­ соти 0,5 м і була заглиблена в стіну на 0,2 м. Поряд з нею, на відстані 0,7 м від дверей до входу в го­ ловний коридор льоху, була господарська ніша 1. Вона мала круглу форму діаметром близько 0,5 м і була заглиблена на 0,25 м у стіну, її зафіксована висота 0,7 м. У ній знайдені дрібні уламки керамі­ ки ХІ — першої половини ХІІІ ст. Господарська ніша 2, теж округлої форми, знаходилася за 0,15 м від першої. Її діаметр 0,80 м, глибина від підлоги 0,12 м, зафіксована Рис. 1. Мініатюри Радзивілівського літопису: 1 — Всеслава Брячиславича висікають із поруба; 2 — Всеслав Бря­ числавич із двома синами в порубі ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4110 висота 0,50 м. На дні був досить добре збере­ жений світлий сіроглиняний двоярусний сві­ тильник (рис. 3, 6) і половинка плінфи світло­ оранжевого кольору завтовшки близько 3,5 см. Між першою і другою нішами знаходився роз­ вал рожевого плоскодонного глечика візантій­ ського кола (рис. 5, 2). Господарська ніша 3 мала круглу форму і знаходилася за 0,20 м від другої (за 2,45 м від входу до льоху). Її діаметр до 0,90 м, глибина 0,15 м, зафіксована висота близько 0,80 м. В ній виявлені дрібні фрагменти гончарної ке­ раміки. На схід від ніші був розвал дворучної корчаги з темно­рожевої глини (рис. 5, 1). Рис 2. Давній Київ: 1 — план і перетини льоху на вул. Велика Житомирська, 2а; 2 — план і перетини льоху (вхід) на вул. Артема, 12 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 111 З південного боку коридору були вириті дві ніші для світильників і дві округлі госпо­ дарські ніші, які, ймовірно, призначалися для дерев’яних скринь. Біля них знайдені фрагмен­ ти дощок, залізних і бронзових пластин, щo могли бути рештками окуття скринь (рис. 4, 17, 18). Ніша 3 для світильника знаходилася за 0,25 м від південної стовпової ями на висоті 0,40 м від долівки і була заглиблена в стіну на 0,18 м. Її ширина 0,35 м, висота 0,35—0,38 м. За 0,10 м від неї на захід розташовувалася південна господарська ніша 4. Її діаметр 0,75 м, глибина від долівки 0,12 м, зафіксована висота 0,90 м. В ній знайдено залишки дощок і деревного тліну та два залізні замки. Ці знахідки мо жуть вказувати на те, що в ніші могла стояти дерев’яна скриня для зберігання продуктів. Відмінність цієї ніші від інших полягає в тому, що в ній була (друга з південного боку) ніша 4 для світильника. Вона розташовувалася на висоті 0,50 м від дна господарської ніші та мала ширину 0,45 м і висоту 0,37—0,39 м, була заглиблена в стіну на 0,20 м. Таким чином, усі ніші для світильників мали приблизно одна­ кові розміри і розташовувалися на однаковій висоті від долівки. Перша ніша влаштована в приміщенні, яке знаходилося перед вхідними дверима до головного коридору льоху. Південна господарська ніша 5 вирита за 0,50 м від ніші 4, її діаметр 0,85 м, глибина від долівки 0,25 м, зафіксована висота 1,20 м. На дні лишилися великі фрагменти клепаного бронзового сплющеного казана. За 4,0 м від дверного отвору, в центрально­ му коридорі льоху, було заглиблення 6, у яко­ му знайдено розвал верхньої половини дво­ ручної корчаги (рис. 5, 4). Діаметр заглиблен­ ня 0,9 м, глибина від долівки 0,4 м. За 0,54 м від цієї корчаги й 0,38 м від західного закінчення центрального коридору було довгасте заглиб­ лення 7 розмірами 0,60 × 0,30 м і завглибшки 0,18 м від долівки. Північне бічне приміщення розташоване за 3,5 м від дверей у центральний коридор льоху. Його довжина 3,3 м, ширина по долівці на по­ чатку 1,4 м, далі — 1,5 м. Це приміщення вці­ ліло найкраще. В ньому вдалося зафіксувати частину склепіння, яке не завалилося, і стіни зі слідами кіптяви. Повністю збережена частина льоху була напівсферичної форми і мала в дов­ жину приблизно 1,20 м, висота 1,45 м, ширина 1,50 м. Вона була заповнена темним дуже пере­ мішаним ґрунтом зі значною домішкою вугіл­ ля, попелу, кераміки, дрібних уламків плінфи завтовшки 3,0—5,0 см. Тут зафіксовано два за­ глиблення з західного боку. Перше знаходило­ ся за 0,35 м від початку приміщення. Воно мало діаметр близько 0,8 м, було заглиблене на 0,5 м і заповнене материковим лесом. Друге заглиб­ лення було за 0,95 м від першого та за 0,50 м від торця приміщення. Його діаметр близько 0,7 м, глибина 0,4 м. Воно було заповнене мішаним материковим лесом. У західному кутку, де цен­ тральний коридор з’єднувався з північним при­ міщенням, на дні лежав добре збережений од­ ноярусний світильник. Південне бічне приміщення знаходилося за 3,0 м від входу до центрального коридору. Ши­ рина входу по дну приблизно 0,8 м, довжина — 0,5 м. За входом було приміщення прямокут­ ної в плані форми розмірами 2,2 × 2,0 м. Долів­ ка була на 0,25 м вище від рівня центрального коридору. Найбільшими знахідками в ньому були частини кам’яних жорен з ракушняку, вапняку та пісковику завтовшки 4,0—8,0 см. Діаметр вцілілих частин 40,0—52,0 см. Усього знайдено частини не менше ніж від шести жо­ рен (рис. 6). У західному кутку цього приміщення була зернова яма. Діаметр її верхньої частини близь­ Рис. 3. Давній Київ. Світильники з долівки льоху на вул. Велика Житомирська, 2а ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4112 ко 1,0 м, дна — 1,8 м, загальна глибина 3,1 м. Стіни рівні, звужувалися до отвору. На глиби­ ні 2,95 м її діаметр становив 2,00 м, потім йшла сходинка завширшки близько 0,10 м, що опе­ різувала придонну частину на висоті 0,15 м від дна. Об’єм ями приблизно 7,50 м3. Такого зраз­ ка ями­сховища були досліджені в Любецько­ му замку (Рыбаков 1985, с. 96). Заповнення льоху зафіксоване від глибини 2,0 м від сучасної поверхні. Воно було насиче­ не фрагментами кераміки ХІ—XIII ст., попе­ лом, вуглинками, значною кількістю уламків шиферу, фрагментами і цілою плінфою дав­ ньоруського часу, рештками виробів із заліза та бронзи. Крім цього, в заповненні льоху, особ­ ливо в його верхній частині, траплялися не­ Рис. 4. Давній Київ, залізні знахідки з льоху на вул. Велика Житомирська, 2а: 1—8 — замки; 9—15 — ключі; 16—18 — накладки ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 113 оброблені шиферні плити різних розмірів. На долівці знайдені численні фрагменти горщиків початку XI—XIII ст., амфорної тари, корчаг, глечиків, мисок, полив’яної кераміки давньо­ руського і візантійського виробництва, дрібні уламки скляного посуду та браслетів синього і зеленкуватого відтінків, виробів із заліза та ко­ льорових металів. Окремо відзначимо знахідку розвалів двох корчаг заввишки 49,0 і 59,0 см, великого світ­ логлиняного глечика заввишки до 40,0 см і гор­ щика заввишки 21,4 см (рис. 5, 1, 4). Одна кор­ чага була накрита шматком плінфи завтовшки 3,0—3,2 см. Розвали посуду знаходилися в цен­ тральному коридорі льоху, головним чином у його східній частині. Більшість горщиків була досить великих розмірів, діаметри їхніх вінець становили 24,0—30,0 см, а діаметри трьох де­ нець 12,0, 13,0 і 13,5 см. На долівці також знай­ дено 10 світильників, що збереглися частково (чотири двоярусних і п’ять одноярусних), та дев’ять дрібних фрагментів (рис. 3, 1—7, 9, 10). Вони, як і розвали посуду, знаходилися в цен­ тральному коридорі. Тут же знайдено 11 креме­ нів від кресал. З­поміж залізних виробів найчисленніші зна­ хідки на долівці представлені замками й ключа­ ми, цвяхами завдовжки 6,0—12,0 см і металеви­ ми накладками від дерев’яних скринь (рис. 4). Всього знайдено вісім навісних циліндричних замків різного розміру і вісім ключів (по чоти­ ри від навісних і накладних замків). Виготовлен­ ня замків і ключів, згідно класифікації Б.О. Кол­ чина, можна датувати ХІ—ХІV ст. (Колчин 1982, с. 162, рис. 3). Вкажемо також знахідку уламків невеликого залізного відра діаметром до 28,0 см і заввишки 24,0 см з двома вушками. Серед виробів з кольорових металів трапи­ лися дві пряжки до паска напівкруглої форми з мідного сплаву, бронзова двобічна ікона — частина складня, нижня частина бронзово­ го позолоченого хреста з Розп’яттям, на зво­ ротному боці якого зберігся штир завдовжки 1,0 см, у діаметрі 0,11 см (вірогідно, накладка на дерев’яну обкладинку книги) та бронзовий цвях завдовжки до 2,0 см з широкою округлою шляпкою діаметром 1,0 см. У ніші 5 була де­ формована верхня частина клепаного брон­ зового казана і кілька фрагментів бронзових пластин, з’єднаних між собою заклепками, а також фрагмент свинцевої пластини завтовш­ ки 0,07—0,09 см, свинцева гиря або, можливо, пряслице конічної форми. Знахідки з зернової ями майже не відріз­ нялися від матеріалів на дні льоху. Найбільшу кількість знахідок становили керамічні виро­ би — фрагменти посуду та світильників. Посуд представлений кухонними горщиками, гле­ чиками, невеликими мисочками­плошками, а також виробами для зберігання припасів — амфорами й корчагами. У заповненні ями за­ фіксовано 12 фрагментів від дев’яти світиль­ ників: п’яти двоярусних і двох одноярусних, ще від двох світильників лишилися фрагмен­ ти плошок для олії діаметром 14,0—15,0 см (рис. 3, 8). Рис. 5. Давній Київ. Глиняний посуд з долівки льоху на вул. Велика Житомирська, 2а ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4114 В ямі також зафіксовані фрагменти скля­ ного посуду — від двох тонкостінних бокалів і двох з товстішими стінками, на одній є канелю­ ри. Залізні вироби представлені цвяхами різних розмірів. Знайдено також кілька фрагментів від мідного клепаного казана та невеликий цвях з напівсферичною шляпкою. Кам’яні вироби представлені кількома фрагментами жорен. Таким чином, у трьох північних нішах цен­ трального коридору знаходилися корчаги та декілька великих глечиків, а ще одна, найбіль­ ша корчага, була в коридорі (рис. 5, 4). У нішах з південної сторони, дуже ймовірно, були роз­ міщені дерев’яні скрині для продуктів. Крім того, на долівці центрального коридору знай­ дено значну кількість фрагментів від горщи­ ків різного об’єму, розміщених уздовж стін. Не встановлено, чи стояли вони на дерев’яних полицях, чи просто на долівці. У центрально­ му коридорі зафіксовано чотири ніші для сві­ тильників: одна — в приміщенні перед двери­ ма до нього, дві — одразу за дверима одна нав­ проти одної, а ще одна — в першій південній ніші. Вони призначалися для освітлення льоху. Ймовірно, в одній із двох ніш одразу за двери­ ма стояв двоярусний світильник, а в другій — одноярусний, котрий, очевидно, брали для освітлення віддалених приміщень. У північному приміщенні розташовували­ ся два заглиблення, в які могли встановлювати бочки, на що побічно вказує відсутність у них розвалів корчаг чи інших фрагментів кераміч­ ного посуду. У південному приміщенні була тільки зерно­ ва яма. Найцікавішими знахідками тут є фраг­ менти кам’яних жорен. Вони дозволяють при­ пустити, що в цьому приміщенні мололи зерно ручними жорнами безпосередньо біля зерно­ вої ями. Борошно, ймовірно, зберігали в корча­ гах у центральному коридорі льоху. Продоволь­ чі припаси, вірогідно, зберігали в різноманітній керамічній тарі (корчагах, великих горщиках і глечиках), черепками від яких була встелена до­ лівка, а також у дерев’яних скринях і бочках. Час побутування льоху можна датувати по­ чатком ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. Ві­ рогідно, він входив до складу господарських споруд садиби Федорівського монастиря. Нині через те, що ця територія неодноразово забудо­ вувалася, майже неможливо встановити, чи був льох складовою якоїсь великої будівлі, чи окре­ мою спорудою. На користь останнього свідчить наявність чотирьох стовпових ям (діаметром від 0,3 до 0,7 м) з обох боків льоху. Біля двох з пів­ нічного боку лишилися сліди від дерев’яних ко­ лод, які відходили від них у напрямку до входу у льох. Крім того, частково зберігся потужний шар попелу та деревного вугілля, який пере­ кривав майже всю площу льоху. Кераміка в цьо­ му шарі тотожня знайденій у заповненні льоху. Таке саме заповнення було зафіксоване в двох просіданнях культурного шару до льоху в його центральній частині. Беручи до уваги дослідже­ ні рештки наземної будівлі, час якої збігається з функціонуванням льоху, можна припустити, що вони, вірогідно, належали до господарської бу­ дівлі, розташованої над льохом (літописний по­ руб?). Але наявні матеріали не дають можливос­ ті доконано стверджувати факт існування такої господарської споруди та зробити реконструк­ цію її зовнішнього вигляду. Ще дві господарські споруди для зберігання запасів досліджені на вул. Артема, 12 — на те­ риторії великої боярської садиби. За кераміч­ ним матеріалом вона існувала від кінця Х до середини ХІ ст. і зазнала кількох перебудов. З погляду розвитку забудови численність меш­ канців садиби зростала, що обумовило необ­ хідність збільшення площі споруд для збері­ гання харчових запасів. Із заснуванням садиби посередині була зве­ дена центральна квадратна в плані будівля роз­ мірами 5,0 × 5,0 м. Зважаючи на конструктив­ Рис. 6. Давній Київ. Кам’яні жорна із зернової ями льо­ ху на вул. Велика Житомирська, 2а ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 115 ні особливості, це була, вірогідно, триповер­ хова вежа з житловим підклітом (на що вказує піч, розташована у південно­західному кутку), де була перекрита велика гоподарська яма для припасів. Підкліт мав підлогу з дощок. З часом до підкліту вежі з південної сторони був прибу­ дований льох розмірами 5,0 × 3,0 м, відокрем­ лений від підкліту дерев’яною стіною з двери­ ма (рис. 7). Дно льоху було на 0,3—0,4 м нижче за підлогу підкліту. Зверху він був перекритий деревом, що добре фіксувалося в південній сті­ ні. Виходячи з відсутності стовпових ям в кут­ ках льоху та залишків дерев’яного тліну вздовж стін, він не був обшитий деревом. У ньому виявлено дві господарські ями. Яма 2 була в південно­східному кутку. В пла­ ні вона мала округлу форму діаметром до 1,9 м, глибина до 0,5 м. До дна яма звужувалася. Біля неї в східній стіні знаходився невеликий під­ бій — ніша завширшки 1,30 м і завглибшки до 0,75 м. Яма 4 розташована в південно­західно­ му кутку центральної будівлі. В плані вона мала неправильну форму з приступками. Дов­ жина її до 3,6 м, ширина до 2,5 м, дно на гли­ бині 0,7 м від долівки. Над ямою, на приступці, зафіксовано дві стовпові ями діаметром 0,25 м і завглибшки до 0,10 м. За знахідками побудова льоху відноситься до початку ХІ ст. Споруди такого типу нині маловідомі на території Київської Русі. Подібна вежа, тро­ хи більша, досліджена в Любецькому замку (Рыбаков 1985, с. 96), а також, вірогідно, на те­ Рис. 7. Давній Київ. План і перетин вежі та льоху на вул. Артема, 12 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4116 риторії дитинця літописного Юр’єва — сучас­ ної Білої Церкви (Орлов, Моця, Покас 1985, с. 36—37). Зважаючи на конструктивні особли­ вості та літописні свідоцтва, можна припусти­ ти, що в цьому приміщенні могли також утри­ мувати в’язнів. Другий льох був розташований за 8,0 м на захід від вежі. Від нього збереглася тільки вхід­ на частина, основна ж була зруйнована під час будівництва в ХХ ст. Вхід до льоху був орієн­ тований довгою віссю по лінії північ—південь із незначним відхиленням. Потім вхід повер­ тав на захід майже під прямим кутом. Довжи­ на його 5,90 м, ширина 1,75 м, на повороті до­ сягала 2,5 м (рис. 2, 2). Вхід до льоху мав кілька сходинок, перша з яких була на глибині 0,3 м від материка, а остання — на 0,8 м. Від цієї гли­ бини долівка плавно понижувалася до 1,15 м. Вхід мав стіни стовпової конструкції. Два пар­ них стовпи стояли з зовнішніх боків входу, а чотири — йшли понад стінами всередині вхо­ ду. Ще дві великі, вірогідно стовпові, ями зна­ ходилися зі східного боку льоху. Призначення їх не встановлене. Льох був окремою будівлею, і чотири парних стовпи, що знаходилися все­ редині входу, слугували опорою для даху. Між ними було двоє дверей. Перші двері були на вході, а другі, за 1,7 м від них, вели до самого льоху. Вхід розташовувався на глибині 0,5 м, і перед ним знаходилися дві сходинки, можли­ во, закріплені дерев’яними дошками. Заповнення льоху було шарувате та досить щільне. Знахідки, що зосереджувались у верхніх шарах заповнення, нечисленні та, голов ним чи­ ном, представлені фрагментами горщиків і ам­ фор, що датуються часом існування садиби, на території якої він був розташований. Зафіксова­ но 14 невеликих стінок від кухонних горщиків, чотири придонні частини, зокрема від ліпного горщика. Цей горщик мав товсте, до 1,7 см, дно діаметром 12,0 см і товсті стінки, прикрашені врізними вертикальними заглибленнями. Він­ ця представлені двома екземплярами: одне має відігнутий край із заглибленням з внутрішньо­ го боку, а з зовнішнього — манжет з трикутним потовщенням знизу; друге — відігнутий заокру­ глений край, а зсередини — заглиблення для покришки, зовнішній край потовщений, внизу Рис. 8. Давній Київ. Льох на пров. Десятинний, 3—5: 1 — план і перетини; 2 — знахідки ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 117 трикутний валик. Амфори представлені п’ятьма невеликими стінками (одна з мілким рифлен­ ням) і частиною ручки зі слідами заглиб лень для приліплювання. Поряд з льохом, зі східного його боку, було дві ями діаметрами 0,5 і 1,0 м. В їхньому запов­ ненні трапилося чимало вуглинок, камінців і фрагментів печини. Кераміка представлена не­ значною кількістю стінок горщиків. Наявність цих стовпових ям та їхні розміри дозволяють припустити, що над льохом була досить вели­ ка господарська споруда. За розмірами та кон­ структивними особливостями вхідна частина льоху подібна до описаного на вул. Велика Жи­ томирська, 2а (рис. 2). Вірогідно, що і їхні роз­ міри були досить близькі. Льох на вул. Вели­ ка Житомирська, 2а функціонував на початку ХІІ — в першій половині ХІІІ ст., а на вул. Арте­ ма, 12 — на початку — в першій половині ХІ ст. Відтак, можна зробити висновок, що споруди такого типу зводили на території великих садиб Верхнього Києва у давньоруський час. Ще одним досить цікавим об’єктом вия­ вився невеликий льох, досліджений на Деся­ тинному провулку, 3—5 (рис. 8, 1). Він зафік­ сований у південній частині розкопу, за 2,3 м на захід від рогу Західного палацу. З півдня до льоху прилягав господарський об’єкт давньо­ руського часу, в заповненні якого трапилися фрагменти кераміки ХІ — першої половини ХІІІ ст. (рис. 8, 2) та пізній перекоп, що пере­ тинав частину верхньої сходинки льоху. Льох у плані овальної форми, видовжений по лінії північ—південь. Вхід розташовувався з пів­ денного боку. Тут зафіксовано три сходинки заввишки 0,15—0,25 м, що спускалися до дна льоху. Льох мав у перетині дзвоноподібну фор­ му — розширювався до долівки. Розміри його 1,50 × 0,80 м, глибина 3,55 м від рівня сучас­ ної поверхні. У заповненні трапилася незначна кількість кераміки ХІ—ХІІ ст., фрагменти сті­ нок амфор, кілька фрагментів бронзових виро­ бів і дуже багато кісток різних тварин. На до­ лівці, біля останньої сходинки, знайдена май­ же ціла амфорка київського типу (рис. 8, 2). У заповненні траплялися також невеличкі фраг­ менти жорен і давньоруської плінфи завтовш­ ки 2,5—3,0 см. Цей льох, як і два попередні, був викопаний в материку без використання будь­ якого кріплення. Можна припустити, він зна­ ходився всередині житлової чи гоподарської споруди, яка була знищена ямами ХІХ—ХХ ст. Таким чином, відкрито досить маловідомий тип споруд для зберігання харчових продуктів, а саме, погреби (льохи), викопані в материку без застосування дерев’яних чи кам’яних конструк­ цій. За конструктивними особливостями вони дуже схожі з Лаврськими печерами, виритими в аналогічних геологічних умовах. Зазначимо, що подібного типу споруди були можливі тільки на територіях з відповідними геологічними умова­ ми. Тож їх не було на Подолі у Києві, де ґрунто­ ві води підходили близько до поверхні. В інших давньоруських містах теж влаштовували спору­ ди такого зразка. Нині відомі льохи, викопані в материку (як льох на вул. Артема, 12) і перекриті деревом, присипаним зверху. Такі споруди тра­ пляються, зокрема, в Стародавній Рязані (Дар­ кевич, Борисевич 1995, с. 318—319, табл. 90, 91) і на поселенні Ліскове біля Чернігова (Шекун, Веремейчик 1999, с. 144, рис. 75). З чотирьох описаних льохів три мали до­ сить значні розміри. Вони розташовувалися на території великих садиб — два на боярській (вул. Артема, 12) і один, вірогідно, на монастир­ ській (вул. Велика Житомирська, 2а). Знайде­ ний матеріал підтверджує літописні та билин­ ні свідчення стосовно конструкцій та розмірів льохів. Над двома з них, вірогідно, були будів­ лі (поруби), а всі мали двері з залізними замка­ ми. У двох випадках дверей було декілька (віро­ гідно, по двоє), що сприяло збереженню в льосі постійної температури. За етнографічними да­ ними, льохи такого зразка побутують донині. Былины. — Л., 1950. Даркевич В.П., Борисевич Г.В. Древняя столица Рязанской земли. — М., 1995. Каргер М.К. Древний Киев. — М.; Л., 1958. — Т. 1. Колчин Б.А. Хронология новгородских древностей // Новгородский сборник. — М., 1982. — С. 156—177. Махновець Л.Є. Літопис Руський за Іпатським списком. — К., 1989. Орлов Р.С., Моця А.П., Покас П.М. Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностях // Земли Юж­ ной Руси в ІХ—ХІV вв. — К., 1985. — С. 30—62. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. — Л., 1975 (САИ. — Вып. Е1­32). Рыбаков Б.А. Замок // Древняя Русь. Город, замок, село. — М., 1985. — С. 94—96. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности. — К., 1980. Толочко П.П. Древний Киев. — К., 1983. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4118 Удальцов А.Д, Косминский Е.А., Вайнштейн О.Л. История средних веков. — М., 1938. — Т. 1. Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. — Чернігів, 1999. Надійшла 24.02.2011 М.М. Иевлев, А.А. Козловский ПОГРЕБА ДРЕВНЕГО КИЕВА КОНЦА Х — ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ ХІІІ вв. Рассмотрен один из малоизученных типов хозяйственных построек для хранения пищевых припасов. Различные типы таких хозяйственных построек на территории Киевской Руси в настоящее время достаточно хорошо из­ вестны. Однако такие хозяйственные постройки как погреб на территории Киева древнерусского времени прак­ тически не сохранились. В древнерусских письменных источниках встречаются упоминания про погреба и порубы на территории больших усадеб (княжеских, боярских, монастырских или купеческих). Судя по летописным и археологическим данным, над погребом возводили помещение. В нем складировали различные припасы, хранение которых не требовало низких температур. Вместе они образовывали хозяйственную постройку, которая в летописях получи­ ла название поруб. Сравнивая описания этих хозяйственных построек в летописях, необходимо отметить, что до ХІ в. в них встречались названия как погреб, так и поруб, а с ХІІ в. — только поруб. Несколько построек такого типа за последние годы открыто на территории Верхнего города Киева. Главной их особенностью было то, что они вырыты в материке и практически без крепления. В одном случае погреб был перекрыт деревом, засыпанным сверху грунтом. В настоящее время на территории Верхнего Киева открыто четы­ ре таких погреба: один по ул. Большая Житомирская, 2а, два по ул. Артема, 12 и один по Десятинному переулку, 3. Наилучше сохранился погреб по ул. Большая Житомирская, 2а. Три погреба имели достаточно большие размеры: 15—20 м2. Они находились на территориях усадеб: два на боярских и один, вероятно, на монастырской. Эти по­ стройки подтверждают летописные и былинные сведения относительно конструкций и размеров погребов. Над двумя из них, вероятно, были наземные посторойки (порубы). M.M. Iyevlev, A.A. Kozlovskyj CELLARS OF ANCIENT KYIV FROM THE END OF THE 10th c. TO THE FIRST HALF OF THE 13th c. One of the little studied types of husbandry buildings for provisions storage is discussed. Various types of such husbandry buildings made on the territory of Kyiv Rus are well known by this time. However, it should be noted that such husbandry structures as cellars almost have not preserved on the territory of Kyiv. There are records in Ancient Rus written sources of cellars and frames on the territory of large estates (princes’, boyars’, merchants’ and in monasteries). Judging from chronicles and archaeological data, the surface part of cellar was erected over the underground one. Various provisions which did not require low temperatures were stored in the overland part. These parts together formed a separate husbandry structure which in chronicles bore the name «a frame». Comparing descriptions of these husbandry structures in the chronicles, it should be noted that before the 11th c. both names, «cellar» and «frame», were used, while since the 12th c. only «frame» was used. Several structures of such type were discovered on the territory of Upper Kyiv city in recent years. Their main feature is the fact that they are holed in subsoil and almost did not have bonding. In one case a cellar was overlapped with wood, which was covered with soil. Four such cellars are discovered on the territory of Upper Kyiv by this time: one at 2a Velyka Zhytomyrska Street, two at 12 Artema Street, and one at 3 Desyatynnyi Lane. A cellar at 2a Velyka Zhytomyrska Street is the best preserved. Three cellars were quite large: 15—20 m². They situated on the territories of estates: two were boyars’ and one was apparently at the monastery. These buildings confirm evidence from the chronicles and bylynas concerning cellars’ structure and size. Overland structures (frames) apparently existed over the two of them.

Similar Items