Унікальна знахідка 2008 року

В статті розглядається проблема реставрації відкритого у глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомого унікального живопису ХVIII ст. В статье рассматривается проблема реставрации открытого в глуховской Спасо-Преображенской церкви ранее неизвестной уникальной живописи ХVIII в. The artic...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сіверщина в історії України
Datum:2010
Hauptverfasser: Бартош, А.Є., Марампольська, В.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67617
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Унікальна знахідка 2008 року / А.Є. Бартош, В.А. Марампольська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 19-21. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859987375209316352
author Бартош, А.Є.
Марампольська, В.А.
author_facet Бартош, А.Є.
Марампольська, В.А.
citation_txt Унікальна знахідка 2008 року / А.Є. Бартош, В.А. Марампольська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 19-21. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сіверщина в історії України
description В статті розглядається проблема реставрації відкритого у глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомого унікального живопису ХVIII ст. В статье рассматривается проблема реставрации открытого в глуховской Спасо-Преображенской церкви ранее неизвестной уникальной живописи ХVIII в. The article is a delaminated problem of restoration,earlier unknow unique paintings of the XVIII century in Hlukhiv Saviourtrans figuration Church, which were opened.
first_indexed 2025-12-07T16:28:57Z
format Article
fulltext «Сіверщина в історії України» 19 милитаристских взаимоотношений кон. XVII – середины XVIII вв. Основной акцент делается на раскрытии отдельных фактов и рациональных проектов в отношении охраны и использования памятника, которые сформировались в середине ХІХ в., а особенно прагматический результат получили в 20- 30-х гг. ХХ века. Paratsii V.M. Okopy sv. Triyzi (Trenches Trinity): historical fate and monument-protection tradition one of the “irresistible stronghold” of Podil Article has basic (problems) aspects historic and military evolution fort Okopy sv. Triyzi (Trenches Trinity). Comprehend military and tactical signifi cance fortifi cation object in the context of political and military relations end XVII – middle XVIII century. Focuses on disclosure of certain facts projects for rational use and protection object which was evolve from the mid-nineteenth century and especially pragmatic results obtained in 20-30’s of the twentieth century. А.Є. Бартош В.А. Марампольська УНІКАЛЬНА ЗНАХІДКА 2008 РОКУ В статті розглядається проблема реставрації відкритого у глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомого унікального живопису ХVIII ст. У рік святкування 300-річчя проголошення міста Глухова столицею Гетьманщини, а саме у липні 2008 р., сталася значна подія не тільки для глухівчан, а й для всіх тих, кому дорога минула слава України – відкриття реставраторами у глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомого унікального живопису ХVІІІ ст. Напередодні цієї події за ініціативою генерального директора та наукових співробітників Національного заповідника «Глухів», церковної громади Спасо-Преображенського храму, яку очолює протоієрей Олексій Родіонов, до міста було запрошено головного художника-реставратора корпорації «Укрреставрація» І.П.Дорофієнко та автора проекту архітектурної реставрації пам’ятки архітектора-реставратора С.Д.Халепу для проведення візуального обстеження інтер’єру церкви [1, 3]. Вони встановили, що храм знаходиться у задовільному технічному стані. При архітектурній реставрації пам’ятки (1992 р.) було зроблено укріплення палями, що й нині забезпечує стабільний стан її конструкцій. На східній стіні виявлені незначні тріщини в кладці, що потребують ін’єктування, розшивки та тинькування. Практично весь живопис Спасо-Преображенської церкви знаходиться під багатошаровим набілом, олійним пофарбуванням та щільним шаром поверхневих забруднень, тому говорити про збереження розписів храму на той час було передчасно. Керівництво корпорації «Укрреставрація» направило до Глухова художників-реставраторів В.А.Марампольську та В.І.Поліщука, які повинні були виконати пробне укріплення фарбового шару та тиньку, провести зондажні дослідження. Вони опрацьовували методи пошарової розчистки фрагментів старого живопису на зондажах. Труднощі розкриття первинного живопису виникали у місцях, де набіл під час попередніх реставрацій просочували оліфою. На західній стіні церкви живопис був зафарбований, тому розчистка його проходила досить складно. Нагородою за нелегку працю реставраторів було відкриття у зондажах авторського живопису ХVІІІ ст. – фрагментів одягу святих, що мали насичені кольори. Завдяки зондажним дослідженням реставраторів стало відомо, що панелі Спасо-Преображенського храму у ХVІІІ ст. були розписані під червоний камінь, а півколони та частини підпружних арок – під «штучний малахіт» [1, 14 ]. Під час обстеження храму з’ясовано, що Художник-реставратор В.І.Поліщук на фоні відреставрованого фрагменту живопису «Янгол у червоному» Збірник наукових праць 20 структура тиньку та фарбового шару катастрофічно руйнуються. Власне фарбовий шар місцями знищений грибком, має осипи та висоли. В.А.Марампольська та В.І.Поліщук під час консерваційно-реставраційних робіт провели укріплення фарбового шару віско- смоляною мастикою. Вони наносили гарячий розчин на поверхню, щоб просочування проходило у глибші шари фарби та тиньку, а потім паяльником з розширеним наконечником прогладжували закріплений фрагмент живопису. Залишки закріпляючого розчину реставратори видаляли ватним тампоном з піненом [1, 20]. У центрі передвівтарної арки храму з-під набілу художники-реставратори розкрили зображення святого Духа. Права сторона арки збереглась краще. На ній було розкрито зображення янгола у хмарах в блакитній туніці, а ліворуч від нього – янгола у червоному хітоні (іл. 1). На зображеннях обох янголів мали місце незначні втрати фарбового шару, а на деяких ділянках – лущення шпаклівки. Після проведення консерваційно-реставраційних робіт ці зображення набули первинної насиченості фарб. Цей живопис має записи авторського шару, які плануються видалити під час наступного етапу робіт. Проведені зондажні дослідження підтвердили припущення І.П.Дорофієнко про наявність авторського живопису у Спасо-Преображенській церкві. Найбільшим успіхом художники-реставратори Валентина Марампольська та Валентин Поліщук вважають відкриття ними у вівтарній консі під декількома шарами набілу частини композиції ХVІІІ ст. «Тайна вечеря», адже до цього часу не існувало відомостей як про живопис ХVІІІ ст., так і про наявність цієї композиції у Спасо- Преображенській церкві. Реставратори зробили укріплення тиньку у вівтарній апсиді та провели подальше зондажне дослідження. У першому ж зондажі був відкритий лик Христа. Далі було вирішено розширити зондаж ліворуч від нього. На цій ділянці відкрилися лики двох його учнів. У ході проведення робіт нижче першого зондажу поступово було розкрито зображення столу з трапезою. Подальшу розчистку здійснено ліворуч від перших двох учнів, в результаті чого відкрито лик ще одного учня Христа. Реставратори переконалися, що вони мають справу з композицією «Тайна вечеря». Цей живопис зберігся на первинному тиньку, тому впевнено його можна датувати 70-ми роками ХVІІІ ст. [1, 25]. На жаль, відсутність необхідного фінансування, матеріалів та риштування не дали змогу продовжити роботи. Відкриті реставраторами фрагменти композиції «Тайна вечеря» викликають надзвичайне захоплення. Смисловий та композиційний центр – зображення Ісуса у червоній багряниці. Привертає увагу вираз обличчя Ісуса Христа, очі якого молитовно споглядають у небеса. Праворуч від Христа – апостол Петро, що має традиційне іконографічне зображення з сивим волоссям та бородою. Правицею апостол Петро вказує на жертовного агнця, що лежить у центрі столу на овальному металевому блюді. Вражає виразність деталей, особливо зображення жертовного агнця. Він має чітко зображені ріжки, з двох його ран просочилася кров. Майстерно переданий блиск металевих тарелів, леза ножів, різьблених з кості рукоятів. При огляді відчувається, навіть, прозорість матеріалу. Колорит живопису насичений. Контрастність червоного, жовтого, темно-синього і майже чорного кольорів створюють враження напруженості й тривоги. Лики апостолів і Спасителя виразні, а їх вбрання досить яскраве. Композиція «Тайна вечеря» у Спасо- Преображенській церкві м. Глухова має високий рівень виконання, а досконалість малюнка у відкритих зондажах вражає своєю майстерністю. Живопис та рішення загальної стилістики відповідають манері і техніці олійного живопису другої половини ХVІІІ ст. Вважаємо, що він виконаний художником з Петербургської академії мистецтв. На жаль, стан живопису аварійний. Без закріплення й консерваційно-реставраційних робіт є сумніви щодо його подальшого існування. Спасо-Преображенська церква зведена 1765 року [2, 138] під наглядом головного архітектора Глухова Андрія Васильовича Квасова. У радянські часи їй був присвоєний охоронний номер 1538 [3, 222]. Це єдиний храм у місті з автентичним живописом Художник-реставратор В.А.Марампольська на фоні відкритих фрагментів композиції ХVІІІ ст. «Тайна вечеря» «Сіверщина в історії України» 21 ХVІІІ ст. Маємо надію, що з часом мистецтвознавці зуміють оцінити значимість відкриття, зробленого художниками-реставраторами В.Марампольською та В.Поліщуком, адже композиція «Таємна вечеря» – досконалий зразок і свідок розквіту мистецтва в останній гетьманській столиці. Посилання 1. Звіт по реставрації монументального живопису Спасо- Преображенської церкви у м. Глухові. Матеріали атестації В.А.Марампольської: Рукопис. – 2008. 2. Нариси історії архітектури Української РСР (дожовтневий період). – К., 1957. – С. 557. 3. Пам’ятки архітектури та містобудування України. Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. – К., 2000. – С. 326. Бартош А.Е., Марампольская В.А. Уникальная находка 2008 года В статье рассматривается проблема реставрации открытого в глуховской Спасо-Преображенской церкви ранее неизвестной уникальной живописи ХVIII в. Bartosh A.Yе. Marampol’ska V.A. The unique fi nd of the 2008 year The article is delaminated problem of restoration, earlier un- known unique paintings of the XVIII century in Hlukhiv Saviour- trans fi guration Church, which were opened. М.Г. Кокшайкін ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ БУДІВЕЛЬ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД НА ТЕРИТОРІЇ КАЗЕННОГО ЗАВОДУ «ЗІРКА» У м. ШОСТКА У статті порушується проблема збереження нерухомих пам’яток архітектури і техніки Шосткинського порохового заводу. Шостка за радянських часів було добре відома у СРСР та світі завдяки флагману хiміко-фотографічної галузі – виробничому об’єднанню «Свема», яке виробляло близько 300 найменувань світлочутливих матеріалів, майже 100 різновидів магнітних стрічок для професійного та аматорського кіно, радіо і телебачення, культури і медицини, науки і техніки, оборони країни тощо. У ті часи слова «Свема» та «Шостка» стали майже синонімами, і мало кому, крім обмеженого кола фахівців, було щось відомо про завод «Зірка», який належав до оборонної галузі. Але створення саме цього підприємства заклало підвалини робітничого селища, яке з часом розвинулося в сучасне місто. «В 1738 году русскимъ правительствомъ сделано было распоряжение об устройстве пороховаго завода при одномъ из слободскихъ полковъ... Вследствие этого повеления малороссийскою войсковою канцеляриею разрешено было маіору Постельникову завести для пороховаго завода мельницу о двухъ поставах и объ одной толчее на реке Шостке (в нынешней Черниговской губерніи, Глуховскаго уезда). Таким образомъ, было положено основаніе нынешнему Шостенскому пороховому заводу...» [1, 362]. Відтоді вітчизняне виробництво пороху більше двох століть щільно пов’язане з Шосткинським казенним пороховим заводом, який сьогодні, безумовно, вважається в СНД патріархом серед підприємств цієї галузі. На жаль, його історична спадщина за радянських часів була відома лише вузькому колу фахівців, що було обумовлено високим рівнем таємничості всього, що пов’язувалось з обороноздатністю країни. Історія цього підприємства багата визначними подіями та цікавими фактами. Зараз вже можна ознайомитися з нею, відвідавши музей заводу. Але для краєзнавців та істориків безумовно цікавою є територія самого підприємства, на якій збереглися найстаріші в Шостці будівлі та інженерні споруди, які ще й досі маловідомі і майже ніким не досліджені. За радянські часи, коли існував обмежений режим відвідування, автору статті пощастило не тільки потрапити та ознайомитися з історичною спадщиною заводу, а ще й провести кінозйомки деяких об’єктів для фільму «Шостка – 250 лет» (1989) і згодом відзняти на замовлення адміністрації заводу відеофільм «Завод сегодня» (1991) [2]. Працюючи з 2006 р. у відділі кінофототехніки Шосткинського краєзнавчого музею, довелося більш прискіпливо вивчати добре відому історію Шоскинської фабрики кіноплівки. «Делалась пленка из нитроцеллюлозы. У нитропленки много общего с бездымным порохом: и исходные материалы, и ряд процессов приготовления. Поэтому первую советскую фабрику по производству кинопленки решили создавать в Шостке – на месте, где существовал пороховой завод, основанный сотни лет назад. В конце 1928 года небольшое одноэтажное Будівля № 348 ШКЗ «Зірка», 2007 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67617
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-4805
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:28:57Z
publishDate 2010
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Бартош, А.Є.
Марампольська, В.А.
2014-09-09T14:52:40Z
2014-09-09T14:52:40Z
2010
Унікальна знахідка 2008 року / А.Є. Бартош, В.А. Марампольська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 19-21. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
2218-4805
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67617
В статті розглядається проблема реставрації відкритого у глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомого унікального живопису ХVIII ст.
В статье рассматривается проблема реставрации открытого в глуховской Спасо-Преображенской церкви ранее неизвестной уникальной живописи ХVIII в.
The article is a delaminated problem of restoration,earlier unknow unique paintings of the XVIII century in Hlukhiv Saviourtrans figuration Church, which were opened.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Сіверщина в історії України
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Унікальна знахідка 2008 року
Уникальная находка 2008 года
The unique find of the 2008 year
Article
published earlier
spellingShingle Унікальна знахідка 2008 року
Бартош, А.Є.
Марампольська, В.А.
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
title Унікальна знахідка 2008 року
title_alt Уникальная находка 2008 года
The unique find of the 2008 year
title_full Унікальна знахідка 2008 року
title_fullStr Унікальна знахідка 2008 року
title_full_unstemmed Унікальна знахідка 2008 року
title_short Унікальна знахідка 2008 року
title_sort унікальна знахідка 2008 року
topic Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
topic_facet Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67617
work_keys_str_mv AT bartošaê uníkalʹnaznahídka2008roku
AT marampolʹsʹkava uníkalʹnaznahídka2008roku
AT bartošaê unikalʹnaânahodka2008goda
AT marampolʹsʹkava unikalʹnaânahodka2008goda
AT bartošaê theuniquefindofthe2008year
AT marampolʹsʹkava theuniquefindofthe2008year