Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910)
В роботі розглянутий стан пам’яткознавчих досліджень в духовних колах Таврійської єпархії у 1905-1910 рр. Керівником єпархії у цей час був архієпископ Олексій (Молчанов). Дається характеристика роботи духівництва з вивчення, охорони та популяризації пам’яток церковної старовини. Особлива увага прид...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67622 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) / В.В. Каліновський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 25-27. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859660742945406976 |
|---|---|
| author | Каліновський, В.В. |
| author_facet | Каліновський, В.В. |
| citation_txt | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) / В.В. Каліновський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 25-27. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | В роботі розглянутий стан пам’яткознавчих досліджень в духовних колах Таврійської єпархії у 1905-1910 рр. Керівником єпархії у цей час був архієпископ Олексій (Молчанов). Дається характеристика роботи духівництва з вивчення, охорони та
популяризації пам’яток церковної старовини. Особлива увага приділяється історії створення Комітету з святкування 50-річчя самостійної Таврійської єпархії. Визначені основні історичні праці духовних осіб, насамперед В. Томкевича та О.Іванова. Підкреслюється високий науковий рівень цих праць.
В работе рассмотрено состояние памятниковедческих исследований в духовных кругах Таврической епархии в 1905-1910 гг. Руководителем епархии в это время был архиепископ Алексий (Молчанов). Дается характеристика работы духовенства по изучению, охране и популяризации памятников церковной старины. Особое внимание уделяется истории создания Комитета попразднованию 50-летия самостоятельной Таврической епархии. Определены основные исторические
труды духовных лиц, прежде всего В. Томкевича и А. Иванова. Подчеркивается высокий научный уровень этих работ.
In this study we examine the current state of researching of
monuments in spiritual circles Taurical diocese in 1905–1910. The
head of the diocese at that time was Archbishop Olexy (Molchanov).
The characteristic of the clergy on the study, protection and promotion
of monuments of antiquity. Particular attention is paid to the history
of the Committee to commemorate 50 years of independent Taurical
diocese. The basic historical writings of clerics, especially V. Tomkevich
and A. Ivanov. Emphasized the high scientifi c level of these works
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:58:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Сіверщина в історії України»
25
– №33 (3195).
3. Эстафета добрых дел. Очерк истории ШПО «Свема». –
Харьков, 1976.
4. Письмо директора ШДКМ Н.Д. Марченко директору КП
ШКЗ «Звезда» И.К. Козлову И.К. // Із фондів Шосткинського
краєзнавчого музею. – № 31 від 11.07.2007.
5. Завод и его люди – страницы истории. ШПО. – Шостка,
1991.
6. Лукьянов П.М. История химических промыслов и
химической промышленности России до конца XIX в. Т.V. – М.,
1961.
7. Забелин Л.В. Из истории отечественной пороховой
промышленности. Краткие биографические очерки. Нина
Ивановна Орлова // Воспоминания о работах, выполненных в
НИИ-6 – М., 2002.
8. Забелин Л.В. Из истории отечественной пороховой
промышленности. Краткие биографические очерки. Владимир
Ильич Беляев – М., 1999.
Кокшайкин Н.Г. Изучение исторических зданий и
инженерных сооружений на территории Казенного завода
«Звезда» в г. Шостка
В статье поднимается проблема сохранения недвижимых
памятников архитектуры и техники Шосткинского
порохового завода.
Kokshaikin M.Н. The study of the history buildings and
engineering buildings on territory of the Government plant «Star»
at Shostka
Article raises problem of the conservation immovable
monuments architectures and technology of the Shostka powder
plant.
В.В. Каліновський
ПАМ’ЯТКОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
ТАВРІЙСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ЗА ЧАСІВ
АРХІЄПИСКОПА ОЛЕКСІЯ (МОЛЧАНОВА)
(1905-1910)
В роботі розглянутий стан пам’яткознавчих досліджень
в духовних колах Таврійської єпархії у 1905-1910 рр. Керівником
єпархії у цей час був архієпископ Олексій (Молчанов). Дається
характеристика роботи духівництва з вивчення, охорони та
популяризації пам’яток церковної старовини. Особлива увага
приділяється історії створення Комітету з святкування
50-річчя самостійної Таврійської єпархії. Визначені основні
історичні праці духовних осіб, насамперед В. Томкевича та
О. Іванова. Підкреслюється високий науковий рівень цих праць.
Ім’я Таврійського архієпископа Олексія (в
миру – Олексій Васильович Молчанов) (1853-1914)
у позитивному контексті згадується сьогодні не
так часто, як імена його видатних попередників
на Сімферопольській кафедрі – Гурія (Карпова)
та Мартініана (Муратовського). Тим не менше,
діяльність Олексія заслуговує на прискіпливе
вивчення, особливо його вплив на дослідження,
охорону та популяризацію церковної історії в Криму.
Перебування архієпископа Олексія в Таврійській
єпархії (1905-1910 рр.) припадає на неспокійні часи
в історії Російської імперії. Нещодавня поразка у
війні з Японією, демократична революція 1905-
1907 рр. та реакція після неї суттєво вплинула на
суспільне життя. Саме призначення Олексія в Крим
мало на меті заспокоєння місцевого населення,
його антиурядових настроїв. Зрозуміло, що в таких
умовах преосвященному важко було приділяти час
пам’яткознавчій роботі, але в цій галузі все ж таки
було зроблено багато корисного.
Сучасники так характеризували діяльність
преосвященного Олексія: «На всіх місцях свого
архіпастирського служіння владика Олексій
привертав серця пасом сердечністю, добротою та
простотою звернення, ревним служінням, невпинної
проповіддю слова Божого, турботою про виховання
молоді. З самою ніжною дбайливістю і батьківським
піклуванням ставився він до струджені на ниві духовної
просвіти. Ставлення до духівництва було завжди в
повному сенсі слова пастирським. Проявляючи ясне
і вірне розуміння всіх сторін життя духовенства, він
поєднував справедливість та наполегливість з любов’ю
та милосердям» [1, 1423-1425].
Цікаві свідчення про ставлення архієпископа
Таврійського до відбудови духовних центрів ми
знаходимо в його проповідях та промовах. 6 липня
1907 р. владика Олексій освятив відновлену
стародавню церкву в ім’я св. Параскеви, що
знаходиться на землі Топловського монастиря.
Олексій виголосив повчання про те, навіщо люди
будують нові і відновлюють старі храми. Він
підкреслював, що якщо десь у минулому молилися
люди, то такі місця повинні залишатися святими.
Також він додав, що саме у стародавніх храмах
відчувається непорушна єдність з поколіннями
перших християн [2, 898].
Архієпископ виступив із пропозицією щодо
необхідності видання офіційного церковного
часопису на нових засадах [3, 1-7]. Зважаючи
на назрілі питання церковно-суспільного життя,
вирішено було розширити програму єпархіального
друкованого органу та перейменувати його
неофіційну частину в «Таврический церковно-
общественный вестник» (далі – «ТЦОВ»).
Преосвященний сподівався на активну участь
духівництва у виданні через співпрацю в ньому.
Новий часопис постійно друкував матеріали, що
присвячувалися захисту церковних споруд. Зокрема,
в статті «Охорона пам’яток церковної старовини» [4,
323] священикам Таврійської єпархії повідомлялося,
що для більш ретельної охорони пам’яток Святіший
Синод наказав не приступати до будь-яких оновлень
в стародавніх церквах без попереднього узгодження
з Імператорською археологічною комісією та без
дозволу Синоду.
На роки, коли архієпископ Олексій очолював
Таврійську єпархію, припадає два великих ювілеї:
перший – 100-річчя від дня народження видатного
церковного діяча, архієпископа Херсонського та
Таврійського Інокентія (Борисова) (1907 р.), другий
Збірник наукових праць
26
церкву «в дусі перших часів християнства»,
кошти на яку передбачалося отримати в результаті
спеціальної підписки. Преосвященний Олексій
схвалив це починання.
Зовсім іншому прикладу ставлення до історичних
пам’яток у духовних колах присвячена стаття
І. Воскресенського «Храм Св. Великомученика
и Победоносця Георгія в Балаклавському
Георгіївському монастирі» [10, 960-966].
Документами при складанні цього нарису слугували
невеликий архів монастиря, написи в самому храмі
і усні повідомлення деяких ченців-старожилів
обителі. Оскільки в монастирському архіві не
було особливої справи про будівництво храму, то
неможливо визначити ні дня закладення храму, ані
дня його освячення. Автор називає Балаклавський
Георгіївський монастир «найстарішою з
православних російських обителей». Основне
місце в нарисі приділяється роботі настоятелів
монастиря з реконструкції церкви св. Георгія, що
за переказами була побудована першими ченцями.
Це «відновлення» добре ілюструє ситуацію, коли
благі наміри церковних діячів призводили до
руйнування старовинних церков. Ігумен Анфим
у 1802, 1803 і 1806 роках клопотав про виділення
14 тис. крб. на монастирські будівлі у зв’язку з
ветхістю церковного даху і споруд навколо храму.
Єпархіальне начальство відмовило в проханні,
наказавши обійтися виключно монастирськими
коштами. У 1807 р. новий настоятель архімандрит
Діонісій звернувся до консисторії з проханням
розширити церкву і збільшити вівтар. Дозвіл було
отримано, але через смерть Діонісія проект не був
реалізований. У липні 1808 р. настоятелем монастиря
став грецький митрополит Хрисанф, який вирішив
не реконструювати храм, а збудувати на його місці
новий, що і було виконано.
Роки перебування на Таврійській кафедрі Олексія
(Молчанова) співпадають з останніми роками життя
відомого краєзнавця, працівника духовно-освітніх
закладів Сімферополя Олександра Васильовича
Іванова. Видатний історик А.І. Маркевич назвав його
«найстарішим та найзаслуженішим представником
духовно-педагогічного світу в Таврійській губернії»
[11, 1161]. У 1910 р. у Сімферополі вийшла книга
О.В. Іванова «Опис Херсонеського першокласного
монастиря Св. Рівноапостольного Великого
князя Володимира в Херсонесі Таврійському
(стародавньому Корсуні)». У другій частині
книги Херсонес розглядався як релігійна пам’ятка
видатної в історії події – Хрещення Русі, як місце
молитви та поклоніння Богу. Книга була написана
безпосередньо на замовлення обителі та отримала
схвальні відгуки від місцевого духівництва [12,
1246-1249]. У 1911 р., вже після смерті О.В. Іванова,
вийшла його праця про самого князя Володимира,
подібна за змістом до попередньої.
– 50-річчя створення самостійної Таврійської єпархії
(1909 р.). З ініціативи Олексія ці дати були належним
чином відсвятковані, причому велике значення у
святкових заходах приділялося пам’яткознавчій
роботі місцевого духовенства.
10 лютого 1907 р. Алексій звернувся до Таврійської
духовної консисторії з ідеєю належного святкування
50-річного ювілею самостійної Таврійської єпархії.
Консисторія постановила створити ювілейну
комісію з розробки історичних пам’яток, яку очолив
протоієрей О. Назаревський. Вирішено було також
просити Таврійську вчену архівну комісію надати
можливе сприяння, а питання про фінансування
вирішити на єпархіальному з’їзді духовенства [5, 395-
400]. Невдовзі відбулися збори з вироблення проекту
святкувань, на яких були присутні представники
сімферопольського духовенства та духовно-
навчальних закладів – священики О. Назаревський,
О.Сердобольский, М. Саркін, єпархіальний
спостерігач церковних шкіл О.В. Іванов, а також
авторитетні учені. Зокрема, на зборах були історики
та члени Таврійської вченої архівної комісії Ф.Ф.
Лашков та А.І. Маркевич. Вирішено було видати
збірник нарисів з історії єпархії. Особлива увага при
цьому приділялася монастирям і церквам. Карту
єпархії з позначеними пам’ятками церковної історії
повинен був скласти викладач духовного училища
Микола Соколовський [6, 403].
Олексій звернувся до священиків з такими
словами: «Слід взятися за вивчення та дослідження
минулого єпархіального життя, до чого старанно
запрошую духівництво та духовні установи».
Преосвященний вказував, що в архівах храмів і
монастирів можуть перебувати важливі історичні
документи, акти, листи та рукописи [7, 394-395]. Він
рекомендував надсилати їх на ім’я голови ювілейної
комісії О. Назаревського або в редакцію «ТЦОВ».
Про стан охорони пам’яток у духовних
центрах Криму можна дізнатися зі звітів про
традиційні поїздки ієрарха єпархією. Наприклад, в
Херсонеському монастирі св. Володимира владика
оглянув фотографічний павільйон, влаштований
художником-послушником обителі [8, 507-509].
Одну з пропозицій щодо засобів охорони пам’яток
можна знайти у рапорті настоятеля Херсонеського
монастиря архімандрита Мелхіседека на ім’я
преосвященного Олексія [9, 1296-1297]. Чернець
доповідав Таврійському архієрею, що у 6-7 верстах від
Херсонеса, в Козачій бухті, знаходиться маленький
острів із руїнами древнього храму й невеликим
колодязем у вигляді стародавнього водоймища. За
переказами тут прийняв смерть св. Климент. Цю
точку зору поділяв відомий історик та археолог
А.Л. Бертьє-Делагард. Для гідного вшанування
пам’яті святого, Мелхіседек пропонував викупити
землю острова за рахунок Херсонеського монастиря
і побудувати на місці стародавнього храму невелику
«Сіверщина в історії України»
27
опублікованих служителями культу матеріалів є
єдиними важливими відомостями про кількість та
розміщення культових будівель у монастирях, про
їхні архітектурні особливості.
Посилання
1. Хроника 35-летия служения в священном сане
преосвященнейшего Алексия, епископа Таврического и
Симферопольского // ТЦОВ. – 1906. – № 34. – С. 1423-1425.
2. Архиерейские служения // ТЦОВ. – 1907. – № 20. –
С. 897-899.
3. От редакции // ТЦОВ. – 1906. – № 1. – C. 1-7.
4. Охранение памятников церковной старины // ТЦОВ. –
1910. – № 7. – C. 323.
5. К 50-летию со дня открытия Таврической епархии //
ТЦОВ. – 1909. – № 10. – C. 395-403.
6. Там само, С. 403.
7. Алексий. Духовенству Таврической епархии // ТЦОВ. –
1910. – № 7. – С. 394-395.
8. Поездка преосвященного Алексия в г. Севастополь и
Балаклавский монастырь // ТЦОВ. – 1906. – № 13. – С. 507-509.
9. Священное место в Крыму (Рапорт его преосвященству
настоятеля Херсонесского монастыря архимандрита
Мелхиседека) // ТЦОВ. – 1907. – № 31. – C. 1296-1297.
10. Воскресенский И. Храм Св. Великомученика и
Победоносца Георгия в Балаклавском Георгиевском монастыре
(К столетию его построения. 1810-1815 гг.) // ТЦОВ. – 1910. –
№ 18. – C. 823-828; № 19. – C. 870–878; № 20. – C. 916-922; №
21. – C. 960-966.
11. А. М. Памяти Александра Васильевича Иванова //
ТЦОВ. – 1911. – № 30. – C. 1161-1165.
12. И. А. Библиография // ТЦОВ. – 1910. – № 29. – C. 1246-
1249.
13. Томкевич В. Судакский приход в историко-
археологическом, этнографическом и бытовом отношениях //
ТЦОВ. – 1907. – № 4. – С. 121-128; № 5. – С. 156-163; № 6. – С.
196-205; № 7. – С. 248-257; № 8. – С. 282-291; № 9. – С. 337-346;
№ 10. – С. 412-417; № 11. – С. 460-465; № 12. – C. 509-515.
14. Томкевич В. Старо-Крымский приход в историко-
археологическом, этнографическом и бытовом отношениях //
ТЦОВ.– 1908.– № 9.– С. 401-406; № 10.– С. 449-454; № 11.– С.
486-492; № 12/13.– С. 534-541; № 14.– C. 560-562.
Калиновский В.В. Памятковедческая деятельность
таврийского духовенства во времена архиепископа Алексия
(Молчанова) (1905-1910)
В работе рассмотрено состояние памятниковедческих
исследований в духовных кругах Таврической епархии в 1905-
1910 гг. Руководителем епархии в это время был архиепископ
Алексий (Молчанов). Дается характеристика работы
духовенства по изучению, охране и популяризации памятников
церковной старины. Особое внимание уделяется истории
создания Комитета по празднованию 50-летия самостоятельной
Таврической епархии. Определены основные исторические
труды духовных лиц, прежде всего В. Томкевича и А. Иванова.
Подчеркивается высокий научный уровень этих работ.
Kalinovskyi V.V. Activities for the protection of monuments
of Taurical clergy in times of archbishop Oleksiy (Molchanov)
(1905-1910)
In this study we examine the current state of researching of
monuments in spiritual circles Taurical diocese in 1905–1910. The
head of the diocese at that time was Archbishop Olexy (Molchanov).
The characteristic of the clergy on the study, protection and promotion
of monuments of antiquity. Particular attention is paid to the history
of the Committee to commemorate 50 years of independent Taurical
diocese. The basic historical writings of clerics, especially V. Tomkevich
and A. Ivanov. Emphasized the high scientifi c level of these works.
Великим внеском у дослідження старожитностей
південного Криму є студії місцевого священика
Валентина Томкевича. Першим його нарисом став
опис судакського приходу в історико-археологічному,
етнографічному та побутовому відношенні [13].
Автор скаржився на брак матеріалів із цієї теми.
Тим не менше, ним використані 15 джерел – від
праць учених А.І. Маркевича та Д.М. Струкова
до відомостей з розповідей парафіян та очевидців
деяких подій.
Нарис розділений на 4 періоди: грецький, монголо-
генуезський, турецько-татарський та російський. У
ньому описані місцеві храми та монастирі. В. Томкевич
дав власний опис фортеці, переклад написів на її вежах,
а також наводив опис Мартіна Броневського 1578 р.
про падіння Солдайї. Священик писав про очолюване
ним Покровське церковнопарафіяльне братство. За
його участі була відновлена і освячена церква св. Іллі
в татарському селі Кози. У північно-західному куті
церкви була мармурова капітель, яка за визначенням
О.Л. Бертьє-Делагарда ставилася до стародавнього
язичницького храму кінця IV – початку V ст. Особисто
священиком були досліджені старовинні поховання в
урочищі Парланик-Кая.
Ішим великим нарисом В. Томкевича став опис
Старо-Кримського приходу [14]. Він приділив
особливу увагу залишкам старовини і так
характеризував стан пам’яток: «Ніде в Криму не
була такою сумною, такою фатальною доля давніх
споруд, як у місті Старий Крим. Майже неймовірна
історія загибелі руїн в цьому колись багатому та
знаменитому місті тривала до останнього часу;
знищення пам’яток старовини відбувалося тут і
таємно, і явно, й через дрібниці, і цілими масами».
Священик відзначав, що найбільше в місті зруйновано
пам’яток мусульманської культури. Він наводив
докладні описи пошкоджених мечетей, в тому числі
мечеті Узбека, вказуючи їх розміри та найбільш
примітні архітектурні деталі. Так само В.Томкевичем
дані характеристики стану стародавніх грецьких і
вірменських культових споруд. Зокрема, у своєму
оповіданні про вірменський монастир Святого
Хреста (Сурб-Хач) священик вказав на образу та
написи, що знаходилися в ньому.
В описі руїн караїмської кенаси В. Томкевич
підкреслив важливість знайденої тут плити з білого
мармуру. На її зворотному боці був напис арабською
мовою, що відноситься до 1309 р. До знаходження
цієї плити найстародавнішої мусульманської
написом у Криму вважався напис з порталу мечеті
Узбека з датою 1314 р. (713 р. Хіджри).
Таким чином, ґрунтовною джерелознавчою
базою для дослідників історії Церкви, духовної
та суспільного життя, економічного становища
православних громад можуть стати праці
таврійського духівництва, створені за часів
архієрейства Олексія (Молчанова). Велика кількість
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67622 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:58:25Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Каліновський, В.В. 2014-09-09T15:11:54Z 2014-09-09T15:11:54Z 2010 Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) / В.В. Каліновський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 25-27. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67622 В роботі розглянутий стан пам’яткознавчих досліджень в духовних колах Таврійської єпархії у 1905-1910 рр. Керівником єпархії у цей час був архієпископ Олексій (Молчанов). Дається характеристика роботи духівництва з вивчення, охорони та популяризації пам’яток церковної старовини. Особлива увага приділяється історії створення Комітету з святкування 50-річчя самостійної Таврійської єпархії. Визначені основні історичні праці духовних осіб, насамперед В. Томкевича та О.Іванова. Підкреслюється високий науковий рівень цих праць. В работе рассмотрено состояние памятниковедческих исследований в духовных кругах Таврической епархии в 1905-1910 гг. Руководителем епархии в это время был архиепископ Алексий (Молчанов). Дается характеристика работы духовенства по изучению, охране и популяризации памятников церковной старины. Особое внимание уделяется истории создания Комитета попразднованию 50-летия самостоятельной Таврической епархии. Определены основные исторические труды духовных лиц, прежде всего В. Томкевича и А. Иванова. Подчеркивается высокий научный уровень этих работ. In this study we examine the current state of researching of monuments in spiritual circles Taurical diocese in 1905–1910. The head of the diocese at that time was Archbishop Olexy (Molchanov). The characteristic of the clergy on the study, protection and promotion of monuments of antiquity. Particular attention is paid to the history of the Committee to commemorate 50 years of independent Taurical diocese. The basic historical writings of clerics, especially V. Tomkevich and A. Ivanov. Emphasized the high scientifi c level of these works uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) Памятковедческая деятельность таврийского духовенства во времена архиепископа Алексия (Молчанова) (1905-1910) Activities for the protection of monuments of Taurical clergy in times of archbishop Oleksiy (Molchanov) (1905-1910) Article published earlier |
| spellingShingle | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) Каліновський, В.В. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) |
| title_alt | Памятковедческая деятельность таврийского духовенства во времена архиепископа Алексия (Молчанова) (1905-1910) Activities for the protection of monuments of Taurical clergy in times of archbishop Oleksiy (Molchanov) (1905-1910) |
| title_full | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) |
| title_fullStr | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) |
| title_full_unstemmed | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) |
| title_short | Пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа Олексія (Молчанова) (1905–1910) |
| title_sort | пам'яткознавча діяльність таврійського духовенства за часів архієпископа олексія (молчанова) (1905–1910) |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67622 |
| work_keys_str_mv | AT kalínovsʹkiivv pamâtkoznavčadíâlʹnístʹtavríisʹkogoduhovenstvazačasívarhíêpiskopaoleksíâmolčanova19051910 AT kalínovsʹkiivv pamâtkovedčeskaâdeâtelʹnostʹtavriiskogoduhovenstvavovremenaarhiepiskopaaleksiâmolčanova19051910 AT kalínovsʹkiivv activitiesfortheprotectionofmonumentsoftauricalclergyintimesofarchbishopoleksiymolchanov19051910 |