Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України

У статті розглядаються географічні, кліматичні та інші природні умови доби раннього та середнього голоцену, що склалися на північному сході України та їх вплив на розвиток господарства неолітичних культур в цьому регіоні. Умови кліматичного оптимуму, що склалися тут на початку середнього голоце...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Сіверщина в історії України
Дата:	2010
Автор:	Ногін, Є.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Теми:	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67634
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України / Є.В. Ногін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 52-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859733560503566336
author	Ногін, Є.В.
author_facet	Ногін, Є.В.
citation_txt	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України / Є.В. Ногін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 52-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сіверщина в історії України
description	У статті розглядаються географічні, кліматичні та інші природні умови доби раннього та середнього голоцену, що склалися на північному сході України та їх вплив на розвиток господарства неолітичних культур в цьому регіоні. Умови кліматичного оптимуму, що склалися тут на початку середнього голоцену (8 тис. – 3,5 тис. р. тому – атлантичний та суббореальний періоди Блітта – Сернандера), сприяли максимальному розповсюдженню лісів у південному напрямку. Ліси, багаті на дичину та повноводні річки, майже цілий рік забезпечували неолітичне населення регіону запасами їжі, створюючи сприятливі умови для подальшого розвитку мисливства та рибальства і, певною мірою, гальмували процес переходу до відтворювальних форм господарювання. В статье рассматриваются географические, климатические и другие природные условия, которые сложились на северо-востоке Украины в период раннего- среднего голоцена, а также их влияние на развитие хозяйства неолитических культур региона. В условиях климатического оптимума, сложившихся здесь в начале среднего голоцена (8 тыс. – 3,5 тыс. лет тому – атлантический и суббореальный периоды Блитта – Сернандера), лесные массивы распространились далеко на юг. Богатые дичью леса и полноводные реки, практически круглый год обеспечивали неолитическое население региона запасами провианта, создавая благоприятные условия для дальнейшего развития охоты и рыболовства, однако, в определенной мере, значительно задержали переход к воспроизводящим формам хозяйствования. This article discusses the geographical, climatic and other environmental conditions that have developed in the north - eastern territories of Ukraine in the early - mid-Holocene and their impact on the development of economy and culture of the Neolithic cultures of the region. In a climatic optimum, the prevailing in the early mid-Holocene (8 thousand - 3.5 thousand years ago - Atlantic and Subboreal periods by Blitt - Sernander) forests spread as far south. Rich woods with game and deep rivers, almost all year round provided the neolithic population of the region cache, creating favorable conditions for further development of fi shing and hunting, but to a certain extent, signifi cantly delayed the transition to a reproducing forms of management.
first_indexed	2025-12-01T14:10:13Z
format	Article
fulltext	Збірник наукових праць 52 Є.В. Ногін ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ДЕЯКІ ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ НЕОЛІТИЧНИХ ПАМ’ЯТОК НА ПІВНІЧНОМУ СХОДІ УКРАЇНИ У статті розглядаються географічні, кліматичні та інші природні умови доби раннього та середнього голоцену, що склалися на північному сході України та їх вплив на розвиток господарства неолітичних культур в цьому регіоні. Умови кліматичного оптимуму, що склалися тут на початку середнього голоцену (8 тис. – 3,5 тис. р. тому – атлантичний та суббореальний періоди Блітта – Сернандера), сприяли максимальному розповсюдженню лісів у південному напрямку. Ліси, багаті на дичину та повноводні річки, майже цілий рік забезпечували неолітичне населення регіону запасами їжі, створюючи сприятливі умови для подальшого розвитку мисливства та рибальства і, певною мірою, гальмували процес переходу до відтворювальних форм господарювання. Як відомо, одним із основних чинників розвитку людського суспільства є природне середовище, яке його оточує. Його вплив на суспільно-господарську діяльність людських колективів був особливо відчутним за первісної доби через низький рівень виробничих можливостей тогочасного населення. В поєднанні з кліматичними умовами, які безпосередньо впливали на становлення та розвиток природних зон, ці фактори відігравали багато в чому визначальну роль у розвитку первісного суспільства, впливаючи на створення специфічних видів господарської діяльності в тому чи іншому регіоні. Питання співвідношення природних умов та господарської діяльності завжди привертали увагу дослідників, оскільки «...история природы и история людей взаимно обуславливают друг друга» [1, 16]. Характер і склад рослинного і тваринного світу, в значній мірі, визначали заняття й неолітичного населення Північно-Східної України. Природні рубежі (ріки, підвищення, особливості рельєфу, межі ландшафтних зон) часто і подовгу слугували кордонами розселення певних етнічних груп. Розміри і режим рік безпосередньо впливали на топографічні умови розташування давніх поселень. Процес дюноутворення і формування надзаплавних терас органічно був пов’язаний з стратиграфією залягання культурного шару. Наявність певної сировини, особливо кременю, для виготовлення знарядь часто позначалася не тільки на розмірах і техніці їх виробництва, а й на розселенні первісних колективів. З огляду на це стає зрозумілою вся важливість вивчення природно-кліматичного середовища, яке є постійною і необхідною умовою існування людського суспільства. Територія Північно-Східної України, що розташована у межах давнього зледеніння в Дніпровсько- Донецькій западині, за часів неоліту входила до лісової зони Євразійського континенту. Західна частина регіону відноситься до східної провінції Поліської низовини, яка займає Лівобережжя Дніпра, а саме басейни Десни та Сейму. Східний кордон досліджуваного району проходить по р. Сіверський Донець, що тяжіть до південних відрогів Середньоруського підвищення. В південному напрямку кордон обмежений Дніпром в районі впадіння в нього рр. Сули, Псла, Хоролу та Ворскли. Річкова система регіону належить до басейнів лівобережних приток ів Дніпра, Десни та Сіверського Дінця. Ширина річкових долин змінюється залежно від характеру самих річок та найчастіше становить 1-3 км, а на більших річках сягає 6 – 18 км. За своїм режимом річки Північно-Східної України належать до типу рівнинних, переважно снігового живлення, оскільки основна частина опадів тут припадає на зимовий період. Характерною особливістю водного режиму, зокрема Поліської частини досліджуваної території, є відносно інтенсивне підняття рівня води на початку весни, поступовий його спад і порівняно низьке стояння вод протягом літнього сезону з незначними короткочасними підняттями після дощів. Весняний максимум води на малих річках спостерігається переважно в березні – на початку квітня. Закінчується він наприкінці квітні – у травні, і відтоді повільно зменшується, поки не встановлюється постійний літній рівень. Значні розміри території та заболоченість значно впливають на величину стоку і розподіл його протягом року. Особливо великий вплив на стік має як позазаплавна, так і заплавна заболоченість річкових долин регіону. Вона вирівнює весняну повінь і затримує спад високої води. Нахил річок незначний, тому їхня течія повільна. Отже, характерним для всіх річок Північно- Східної України є яскраво виражені весняні повені, низька літня межень, яка в деякі роки підвищується невисокими дощовими повенями. Клімат регіону, як і основні характеристики гідрографічної системи, з часів неолітичної епохи суттєво не змінився. Він є помірно-теплий, м’який, з достатньою зволоженістю. Переважають західні вітри, що приносять 550-600 мм опадів за рік. Середньорічна температура повітря близько 6- 7º вище нуля. Середня багаторічна температура найбільш теплого місяця (липня) + 20º і найбільш холодного (січня) - 7º. Але в окремі роки температура значно РОЗДІЛ ІI. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА ДАВНІХ ЧАСІВ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ «Сіверщина в історії України» 53 відхиляється від вказаних величин. Взагалі для цієї частини України слід зауважити, те, що клімат тут більш континентальний, ніж в інших регіонах. Основний ландшафт Північно-Східної України – лісовий та болотний в міжріччі Десни та Сейму, у верхів’ях Псла, Сули, Ворскли та Хоролу, і лісостеповий – в східній та південній частині регіону, з лісовими масивами, що тягнуться вздовж річок майже до місць впадіння у Дніпро. Ці зони також розрізняються між собою за складом ґрунтового покриву. За типами поширення ґрунтів цю територію можна поділити на три частини: поліську, перехідну до лісостепової та лісостепову. В поліській зоні переважають бідні безструктурні малородючі ґрунти. Тут поширені в основному дернові-слабо-середньопідзолисті піщані і глинисте-піщані ґрунти. У перехідній зоні ґрунти в основному чорноземні опідзолені легко суглинисті і темно-сірі опідзолені. Ґрунтовий покрив лісостепової зони більш одноманітний в порівнянні з іншими ґрунтовими зонами Північно- Східної України. Тут основними типами ґрунтів є чорноземи потужні і мало гумусні і чорноземи опідзолені. Однак слід зауважити, що за часів неоліту вся територія досліджуваного регіону входила до лісової смуги Європи, лісостеп та степ починалися значно південніше, ніж зараз, і простягалися вузькою смугою вздовж узбережжя Азовського та Чорного морів. Разом з тим, степові ландшафти вододілами лівого берега Дніпра тяглися з півдня аж до гирла Десни, про що свідчать релікти степової рослинності в Бориспільському районі Київщини. Поширення та зміна рослинності лісів Північно-Східної України були пов’язані зі змінами кількості тепла та вологи. Ліси займали найбільш еродовані ділянки вододілів на сірих та темно- сірих опідзолених ґрунтах та являли собою нагорні широколистяні та змішані ліси, в яких росли дуб, береза, вільха, сосна. Окрім зональних типів рослинності на других піскових терасах річок були поширені дубові та соснові ліси, заплавні ліси, які заходили далеко на південь, а також рослинність боліт та заплавні луки. [2, 15-18] Така різноманітна лісова флора створювала сприятливі умови для життя та розвитку багатьох видів тварин та птахів, ареали яких були характерні як для лісової, так і для лісостепової зони. Фауністичні залишки, знайдені під час досліджень неолітичних пам’яток на Десні, Сеймі та Сіверському Дінці, свідчать про існування в лісах Північно-Східної України типового набору диких тварин: дикого коня, косулі, оленя, дикого кабана, ведмедя, лисиці тощо. [3, 65-66, 110] Геолого-морфологічна побудова Вододільні рівнини, на які дуже багата територія Північно-Східної України, розчленовані численними прохідними долинами, що сполучають річкові долини і поділяють їх на окремі ділянки. В окремих пунктах вододільні рівнини Північно- Східної України досягають висоти 220 м над рівнем моря. У північній частині досліджуваного регіону на поверхню виходять у послідовному нашаруванні породи, що належать до крейдової, третинної та четвертинної геологічних систем. Породи крейдової системи – крейда, крейдяний мергель виходять на поверхню корінних берегів р. Десна та р. Сіверський Дінець та по ярах. З ними пов’язані родовища кременю, якими так багата долина Середньої Десни та Сіверського Дінця. Третинні відклади пісково-глинистого складу поділяються на два горизонти: зелені глауконітові піски й пісковики та вохристі жовті піски і крем’янисті пісковики. Четвертинні відклади розташовані в наступному порядку: лесовидний суглинок, флювіогляціальні передльодовикові і підльодовикові відклади, морена, покривні льодовикові суглинки, супіски та піски, лес та лесовидні відклади [4, 9-14] Надморенні відклади на цій території спостерігаються не скрізь, до того ж склад їх та послідовність шарів змінюються залежно від елементів рельєфу. Великий вплив на формування рельєфу тут мали води часів дніпровського зледеніння. Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу представлені моренними горбами, моренними рівнинами (східна частина регіону). Доба неоліту у Північно-Східній Україні за геологічною періодизацією припадає на другу половину атлантичного періоду голоцену, що датується 8-4,6 тис. р. тому. Голоцен – новітня геологічна доба, що розпочалася з різкого післяльодовикового потепління 10 тис. р. т. Значні зміни кліматичних умов мали певні геологічні наслідки: зсуви великих ділянок земної поверхні, утворення потужних шарів органічних відкладів, формування нижніх терас багатьох великих річок та основних елементів заплав, а також досить швидкий прогрес людського суспільства. В сучасній науці існує декілька схем розподілу голоцену, які побудовані на різних засадах. Але жодна з них до сьогодні не затвердилась, як переконлива й остаточна. Найбільш детальними для лісової смуги Євразійського континенту є схема М.І. Нейштадта [5], яка дозволяє провести кореляцію голоценових відкладів на всій території колишнього СРСР, в тому числі й Північно-Східної України. Ранній голоцен (10 тис. – 8 тис. р. тому) – пребореал та бореал за Бліттом – Сернандером, 10 – 8 зона за М.І. Нейштадтом – характеризувався постійним потеплінням клімату та початком «лісового» етапу в розвитку рослинності. Залишаючись континентальним, на протязі Збірник наукових праць 54 пребореалу більш прохолодним, в бореалі клімат поступово теплішає і становиться відносно посушливим. Розповсюджуються спочатку березові ліси, а потім і березово-соснові та соснові й змішані, ялинково-широколисті з невеликими ділянками широколистих порід (в’яз, липа, дуб) та з ліщиною у підлісках. З польових рослин переважали злакові, полинь, осока та мох. В цілому з поширенням лісів цей тип рослинного покрову стає другорядним. Рівень озер був нижчим за сучасний, заростали вони повільніше, в них відкладалися переважно глинисті, крейдяні та кремнеземисті сапропелі. Почалося накопичення торф’яників. Саме на початку пребореального періоду припинилося формування дюн на поверхні піскових низин та піщаних борових терас річок. Хронологічно ранній голоцен співпадає з добою мезоліту. Середній голоцен (8 тис. – 3,5 тис. р. тому) – атлантичний та суббореальний періоди Блітта – Сернандера, 7 – 5 зони за М.І. Нештадтом – це час кліматичного оптимуму. Саме цей період збігається з добою неоліту на досліджуваній території. Він характеризується теплим і вологим кліматом (в порівнянні із сучасним). В цей час широко поширилися хвойно-широколисті ліси, що складалися з ялини, сосни, берези, дуба, в’яза, липи, граба, ясеня та клену. Фауна представлена рештками диких коней, лосів, косуль, кабанів, ведмедів, лисиць, видр, оленів благородних та різноманітними видами річкових риб, типових для сьогоднішніх водоймищ Північно- Східної України [3, 65-66, 100]. Також відбулося інтенсивне заболочення низинних територій та підвищився рівень озер. Одночасно тривало накопичення алювію нижніх надзаплавних терас. Кінець атлантичного періоду співпадає із межею між мезолітом та неолітом. У другій половині середнього голоцену клімат, залишившись теплим, став більш засушливим. Розповсюдились широколисті ліси з добре розвинутим трав’яним покровом. У кінці суббореала із погіршенням кліматичних умов збільшилися площі соснових та частково березових лісів. Також спостерігалися більш високі показники середньорічної температури. Рівень ґрунтових вод, а через це, відповідно, й рівень річок та інших водоймищ знизився. Продовжувала формуватися висока заплава сучасних річок. На суббореальний період припадає межа між неолітом та енеолітом-бронзою. Але в цей час на більшій частині Північно-Східної України ще продовжують мешкати носії культури ямково-гребінцевої кераміки, що співіснують з південними та південно- західними культурами енеолітичного кола. Ще одним, без сумніву важливим фактором, що впливав на розселення неолітичного населення Північно-Східної України, було поширення родовищ кременю. Загалом, у межах сучасної України нараховується вісім головних первинних родовищ крем’яної сировини, придатної для виготовлення знарядь. Це Волинь, Новгород-Сіверщина, Верхній Дністер, район Канева на Дніпрі, верхів’я р. Вись на Кіровоградщині, Сіверський Дінець та Донецький кряж, передгірний Крим [6, 18]. З них два знаходяться на досліджуваній території. На Новгород-Сіверщині у крейдяних відкладах балок та ярів правого берега Десни у великій кількості зустрічаються конкреції темно-сірого з численними маленькими білими плямами деснянського кременю. Родовища аналогічної сировини відомі й за межами України у верхів’ях Десни, Сожу на Верхньому Дніпрі. Багаті первинні поклади темно-коричневого кременю високого ґатунку виходять на поверхню у басейні Сіверського Дінця та на Донецькому кряжі. На цих родовищах базувалася не тільки крем’яна індустрія численних стоянок Донбасу, але й деяких пам’яток Лівобережного Подніпров’я [7, 24-27]. Враховуючи згадані географічні, кліматичні та геолого-морфологічні особливості, що склалися на території Північно-Східної України з часів голоцену, цілком логічним видається припущення про досить пізній перехід неолітичного населення до відтворювальних форм господарства, який відбувся тут не раніше раннього бронзового віку. Топографічні умови розташування неолітичних поселень регіону однотипні. Переважно вони локалізуються на окремих підвищеннях в заплаві або на краю мисів надзаплавної тераси, які врізаються в луки і близько підходять до русла ріки чи її стариці. Основним фактором, що визначає таку топографію поселень, були побутові і господарські потреби давніх поселенців, а саме: вибір сухого місця для помешкання, наявність поблизу достатніх рибальсько-мисливських угідь і пасовиськ. Селитися далі, вище від води і луків, було, вочевидь, невигідно, а нижче, на вогких заливних місцях, мешкати було неможливо. З деяких спостережень над рівнем розташування неолітичних поселень Північно-Східної України можна зробити висновок про різну висоту їхнього розташування щодо заплави в залежності від віку пам’ятки. Наприклад, ранньонеолітичні поселення Красна Гора на Сеймі, Городок на Десні, Ізюм 1 на Сіверському Дінці розташовані на ділянках борової тераси заввишки близько 6-8 м. І, навпаки, поселення пізнього неоліту – Серікови Сосни, Ченців Ліс І та ІІ, Митченки ІІІ на Сеймі, Звонкове, Дубіна, Вирчище на Десні та інші – локалізуються значно нижче. Висота окремих піщаних пагорбів, де розміщені ці пам’ятки, ледве перевищує 1-2 м над заплавою ріки. Високий топографічний рівень ранньонеолітичних стоянок свідчить про те, що племена цього часу селилися на берегах широких і повноводних рік. У другому періоді неоліту рівень води значно знизився і став близьким до сучасного. В цей час звільняються від води низькі ділянки «Сіверщина в історії України» 55 борової тераси і окремі підвищення в заплаві, які починають заселятися неолітичними мисливцями і рибалками. Особливо чітко цей процес фіксується стратиграфією поселень Вирчище на Десні та Лисогубівка на Сеймі. Різний рівень розташування давніх поселень над заплавою вказує на неоднакову висоту річкових вод в різні часи неоліту, що дає об’єктивні дані для визначення деяких питань тогочасних ландшафтно- кліматичних умов. Розгляд стратиграфічних умов залягання культурного шару неолітичних поселень Північно- Східної України пов’язаний з вивченням характеру нашарувань низьких терас у долинах рік. Заплави річок басейну Лівобережжя Дніпра складаються з алювіально-делювіальних наносів, що являють собою нашарування гумусованого ґрунту, глини і піску. Вік заплавних наносів Східної Європи В.О. Городцов прирівнював до часу утворення чорноземів плато [ 8 ]. Нині зібраний досить великий масив інформації, що дозволяє охарактеризувати стратиграфічну будову дюн окраїн борової тераси на місцях поселень неолітичної доби. Дослідженнями на Десні (Вирчище, Звонкове, Дубіна), Сеймі (Красна Гора, Серікови Сосни, Митченки ІІІ, Чернців Ліс І, ІІ, Козлова, Лисогубівка), Сіверському Дінці (Устя Осколу, Бондариха ІІ) встановлено, що характер нашарувань заплавних не розвіяних дюн приблизно є однаковим. Їх будова характеризується такими даними: 1) темний гумусований лесовий грунт (2040 см); 2) сіро-буре чи жовтувате підґрунтя (30-40 см), яке поступово світлішає донизу; 3) материковий білий, жовтуватий або світло-сірий пісок, звичайно, з численними прошарками ортштейну. Отже для будови призаплавних дюн борової тераси річок Лівобережжя Дніпра можна вважати типовим наявність одного ґрунтового шару темного кольору з сіро-бурим або жовтуватим підґрунтям. В окремих випадках (Вирчище) грунт зверху буває перекритий шаром піску різної товщини, навіяним, як про це свідчать знахідки в ньому, уже в більш пізні часи. Культурний шар неолітичних поселень звичайно залягає в підґрунті дюн або в нижніх горизонтах ґрунтового шару. Лише ранньонеолітичні комплекси зазвичай лежать прямо на білому материковому піску. На підставі викладеного вище про стратиграфію дюн борової тераси рік Північно-Східної України та умов залягання в їх нашаруваннях культурних решток доби неоліту можна говорити про певну стабільність кліматичних умов регіону в цей період. Отже, переважна більшість неолітичних пам’яток Північно-Східної України фактично є південною периферією мисливського світу лісової зони Європи, які просувалися на південь континенту ще за часів мезоліту тією мірою, якою лісові ландшафти зандрових низин поширювалися з півночі в лесову зону долинами річок. Саме такі природні фактори, як природно-ландшафтне оточення, кліматичні умови та наявність родовищ крем’яної сировини через первісну мисливську економіку безпосередньо впливали на існування неолітичного населення Північно-Східної України. Посилання 1. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Соч., Т. 3. 2. Пустовойт С.П. Водный режим рек. – К., 1955. 3. Неприна В.И. Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине. – К., 1976. 4. Мулярчук С.О. Рослинність Чернігівщини. – К., 1970. 5. Нейштадт М.И. О подразделении позднечетвертичной (послевалдайской или голоценовой епохи в СССР и Европе // Материалы по четвертичному периоду. – М.-Л., 1952. – Вып. 3. 6. Залізняк Л.Л. Передісторія України Х – V тис. до н.е. – К., 1998. 7. Залізняк Л.Л. Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України. Кам’яна доба України. – Вип. 8. – К., 2005. 8. Городцов В.А. К вопросу об установлении натурального масштаба времени по аллювиальным отложениям в долинах рек Окской системы // Труды секции археологии Института археологии и искусств. Т. ІІ. – М., 1928. Ногин Е.В. Природная среда, климатические условия и некоторые топографические особенности размещения неолетических памяток на Северовостоке Украины В статье рассматриваются географические, климатические и другие природные условия, которые сложились на северо-востоке Украины в период раннего- среднего голоцена, а также их влияние на развитие хозяйства неолитических культур региона. В условиях климатического оптимума, сложившихся здесь в начале среднего голоцена (8 тыс. – 3,5 тыс. лет тому – атлантический и суббореальный периоды Блитта – Сернандера), лесные массивы распространились далеко на юг. Богатые дичью леса и полноводные реки, практически круглый год обеспечивали неолитическое население региона запасами провианта, создавая благоприятные условия для дальнейшего развития охоты и рыболовства, однако, в определенной мере, значительно задержали переход к воспроизводящим формам хозяйствования. Nogin E.V. Nature environment, climatic condition and some topographic peculiarities of disposition of Neolithic memorials in the north-eastern territories of Ukraine This article discusses the geographical, climatic and other environmental conditions that have developed in the north - eastern territories of Ukraine in the early - mid-Holocene and their impact on the development of economy and culture of the Neolithic cultures of the region. In a climatic optimum, the prevailing in the early mid-Holocene (8 thousand - 3.5 thousand years ago - Atlantic and Subboreal periods by Blitt - Sernander) forests spread as far south. Rich woods with game and deep rivers, almost all year round provided the neolithic population of the region cache, creating favorable conditions for further development of fi shing and hunting, but to a certain extent, signifi cantly delayed the transition to a reproducing forms of management.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67634
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2218-4805
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T14:10:13Z
publishDate	2010
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format	dspace
spelling	Ногін, Є.В. 2014-09-09T17:21:05Z 2014-09-09T17:21:05Z 2010 Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України / Є.В. Ногін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 52-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67634 У статті розглядаються географічні, кліматичні та інші природні умови доби раннього та середнього голоцену, що склалися на північному сході України та їх вплив на розвиток господарства неолітичних культур в цьому регіоні. Умови кліматичного оптимуму, що склалися тут на початку середнього голоцену (8 тис. – 3,5 тис. р. тому – атлантичний та суббореальний періоди Блітта – Сернандера), сприяли максимальному розповсюдженню лісів у південному напрямку. Ліси, багаті на дичину та повноводні річки, майже цілий рік забезпечували неолітичне населення регіону запасами їжі, створюючи сприятливі умови для подальшого розвитку мисливства та рибальства і, певною мірою, гальмували процес переходу до відтворювальних форм господарювання. В статье рассматриваются географические, климатические и другие природные условия, которые сложились на северо-востоке Украины в период раннего- среднего голоцена, а также их влияние на развитие хозяйства неолитических культур региона. В условиях климатического оптимума, сложившихся здесь в начале среднего голоцена (8 тыс. – 3,5 тыс. лет тому – атлантический и суббореальный периоды Блитта – Сернандера), лесные массивы распространились далеко на юг. Богатые дичью леса и полноводные реки, практически круглый год обеспечивали неолитическое население региона запасами провианта, создавая благоприятные условия для дальнейшего развития охоты и рыболовства, однако, в определенной мере, значительно задержали переход к воспроизводящим формам хозяйствования. This article discusses the geographical, climatic and other environmental conditions that have developed in the north - eastern territories of Ukraine in the early - mid-Holocene and their impact on the development of economy and culture of the Neolithic cultures of the region. In a climatic optimum, the prevailing in the early mid-Holocene (8 thousand - 3.5 thousand years ago - Atlantic and Subboreal periods by Blitt - Sernander) forests spread as far south. Rich woods with game and deep rivers, almost all year round provided the neolithic population of the region cache, creating favorable conditions for further development of fi shing and hunting, but to a certain extent, signifi cantly delayed the transition to a reproducing forms of management. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України Природная среда, климатические условия и некоторые топографические особенности размещения неолетических памяток на Северовостоке Украины Nature environment, climatic condition and some topographic peculiarities of disposition of Neolithic memorials in the north-eastern territories of Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України Ногін, Є.В. Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
title	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України
title_alt	Природная среда, климатические условия и некоторые топографические особенности размещения неолетических памяток на Северовостоке Украины Nature environment, climatic condition and some topographic peculiarities of disposition of Neolithic memorials in the north-eastern territories of Ukraine
title_full	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України
title_fullStr	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України
title_full_unstemmed	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України
title_short	Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України
title_sort	природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на північному сході україни
topic	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
topic_facet	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67634
work_keys_str_mv	AT nogínêv prirodneseredoviŝeklímatičníumovitadeâkítopografíčníosoblivostíroztašuvannâneolítičnihpamâtoknapívníčnomushodíukraíni AT nogínêv prirodnaâsredaklimatičeskieusloviâinekotoryetopografičeskieosobennostirazmeŝeniâneoletičeskihpamâtoknaseverovostokeukrainy AT nogínêv natureenvironmentclimaticconditionandsometopographicpeculiaritiesofdispositionofneolithicmemorialsinthenortheasternterritoriesofukraine

Природне середовище, кліматичні умови та деякі топографічні особливості розташування неолітичних пам’яток на Північному Сході України

Репозитарії

Схожі ресурси