Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі
Представлено краткое ботаническое обоснование 89 фитосозологически ценных участков, перспективных для включения в природно-заповедный фонд Донецкой обл., что увеличит общую площадь охраняемых территорий более чем на 20 тис. га. Указаны характерные для них типы растительности, а также наиболее научно...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67667 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі / В.М. Остапко, О.Г. Мулєнкова, С.А. Приходько // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 25-34. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860266464717570048 |
|---|---|
| author | Остапко, В.М. Мулєнкова, О.Г. Приходько, С.А. |
| author_facet | Остапко, В.М. Мулєнкова, О.Г. Приходько, С.А. |
| citation_txt | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі / В.М. Остапко, О.Г. Мулєнкова, С.А. Приходько // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 25-34. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Представлено краткое ботаническое обоснование 89 фитосозологически ценных участков, перспективных для включения в природно-заповедный фонд Донецкой обл., что увеличит общую площадь охраняемых территорий более чем на 20 тис. га. Указаны характерные для них типы растительности, а также наиболее научно ценные виды растений, популяции которых находятся на этих участках.
A brief botanical background is given for inclusion of 89 phytosozologically valuable areas in the nature reserve fund of the Donetsk region. The inclusion of these areas is likely to add 20 thousand hectares to the regional nature reserves. The vegetation types, characteristic of the studied areas were identified, and also the species most valuable in terms of science, the populations of which are found in these sites.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:01:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
25ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
УДК 712.23:581.5(477.60)
В.М. Остапко, О.Г. Мулєнкова, С.А. Приходько
ПЕРСПЕКТИВНІ БОТАНІЧНІ ОБ’ЄКТИ ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ
ДО ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ТА ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ
охорона фіторізноманіття, природно-заповідний фонд, екомережа, флора-ізолят, Донецька область
Вступ
Ефективна регіональна екологічна мережа може забезпечити збереження та відтворення ха-
рактерних для території Донецької області природних ландшафтів та біотичної різноманітнос-
ті, а особливо популяцій рідкісних видів рослин [12, 16, 17]. Її структурні елементи, основою
яких є природно-заповідні території, мають скласти суцільну мережу природних та наближе-
них до них за походженням, структурою та складом біорізноманіття, а також характером ланд-
шафтів територій [6, 7, 18].
Ботанічні дослідження є основою наукового обґрунтування нових об’єктів природно-
заповідного фонду (ПЗФ) та корегування територій вже існуючих, що функціонують і входять
до складу структурних елементів проектованої регіональної екомережі [5, 14]. Вони також важ-
ливі для визначення доцільності існування у складі ПЗФ окремих природних ділянок, зміни
їхніх природоохоронних категорій і режимів, площ, конфігурацій та розміщення деяких з них.
Як показала практика, в умовах антропогенно трансформованого середовища, що є ха-
рактерним для Донецької області, саме площа природно-заповідної території є основним по-
казником рівня резервації та созологічної ефективності, на відміну від регіонів, де природне
середовище можна вважати слабко освоєним. Але просторова структура великих об’єктів ПЗФ
та природних ядер фіторізноманітності, що не входять до його складу, часто характеризується
як несправжньоострівна унаслідок територіальних розривів, утворених сільськогосподарськи-
ми угіддями, інфраструктурою населених пунктів, трасами, промисловими майданчиками
тощо. Середні, малі та карликові (за площею) природні ядра фіторізноманітності є «острова-
ми» – флорами-ізолятами – в антропогенно зміненому середовищі, вони також мають високу
фітосозологічну цінність [2].
Фітосозологічно цінні флори-ізоляти та їхні кластери, які є перспективними для включення
до складу ПЗФ в Донецькій області та регіональної екомережі, в основному знаходяться в урба-
нізованій частині Донецького кряжа та на освоєних під сільськогосподарські угіддя територіях
Північного Приазов’я. Але представленими у цій роботі ділянками перспективи розширення
ПЗФ в Донецькій області не обмежуються.
Мета і завдання дослідження
На меті даного дослідження є визначення фітосозологічно цінних ділянок, перспективних
на включення до складу ПЗФ та формування на їхній основі регіональної екомережі. Відповідно
цього, поставлено наступні завдання: надати конкретні вказівки стосовно наявності таких діля-
нок; провести коротке ботанічне обґрунтування необхідності їхньої територіальної охорони.
Об’єкти і методика дослідження
Багаторічними, починаючи з 1966 року, ботанічними дослідженнями, що були проведе-
ні вченими Донецького ботанічного саду НАН України, охоплено значну частину Донецького
кряжу, Приазовської височини, Приазовської берегової рівнини, частково західну частину До-
нецької області, що відноситься до басейну Дніпра. В результаті цього було підготовлено на-
укові обґрунтування для організації багатьох природно-заповідних територій. Значна частина
© В.М. Остапко, О.Г. Мулєнкова, С.А. Приходько
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 1326
виявлених фітосозологічно цінних ділянок ще потребує включення до складу ПЗФ. Саме такі
території стали об’єктами цього дослідження.
Середня площа об’єктів ПЗФ для Донецької області становить 819 га, що перевищує необ-
хідний мінімум площі «елементарної природоохоронної одиниці». Але при детальному аналізі
встановлено, що 65% об’єктів ПЗФ мають площу меншу за 100 га. Просторово вони розташо-
вані нерівномірно, а їхня загальна площа значно відрізняється за фітосозологічними секторами,
басейнами річок [8]. Для збільшення природоохоронної ефективності «дрібних» ділянок най-
більш доцільним є об’єднання їх у кластери з подальшим оголошенням на їхній основі єдиних
об’єктів ПЗФ, які у регіональній екомережі виконують функції ключових територій. Можливо
також включення їх до складу вже існуючих природно-заповідних об’єктів загальнодержавного
і мiсцевого значення. А саме: природних заповідників, національних природних парків (НПП),
регіональних ландшафтних парків (РЛП). Це може забезпечити охорону біорізноманіття на по-
пуляційному рівні, а також природних оселищ рослин [15]. Також це сприятиме ефективно-
му використанню флористичних принципів формування регіональної екомережі – збереження
та відтворення природного багатства флори та флористичного континууму басейнів річок [9].
Адже басейновий принцип закладено в основу формування екомережі: річкові системи є ці-
лісними у геосистемному відношенні, а їхні флори є єдиними флористичними комплексами
з характерним складом раритетних фракцій. Навіть на рівнинній місцевості межі басейну ріки
визначаються природно, що дозволяє розглядати його як флористично єдину систему, більш-
менш автономну, яка охоплює всі екологічні ніші як у поздовжньому, так і в поперечному на-
прямах. Тобто, водозбірні басейни являють собою спеціалізовані геосистеми, обмежуючим
фактором яких є саме функціональність річок. Тому в умовах рівнинної місцевості та вкрай
трансформованого людиною рослинного покриву, що характерно для Донецької області, водо-
збірні басейни річок у цій роботі розглядаємо як фітосозологічні хоріони. Їхня природоохорон-
на ефективність визначається за наступними критеріями:
- загальна площа природно-заповідних та перспективних для заповідання територій;
- представленість типових та рідкісних флорокомплексів;
- ступінь охоплення охороною виявлених популяцій рідкісних видів та созофітів.
Долини річок та узбережжя Азовського моря у регіональній екомережі виконують функції
екокоридорів різних рівнів (національного, регіонального, локального).
Запропоноване нами ботанічне обґрунтування перспективних до заповідання нижчеозна-
чених територій – це перший етап, необхідний для оголошення природно-заповідної терито-
рії. Подальше опрацювання цього питання, особливо визначення площ та конфігурацій кон-
кретних об’єктів, потребує проведення відповідних узгоджень з адміністраціями на місцях.
Додержуючись басейнового принципу формування регіональної екомережі, природні об’єкти,
що пропонуємо на включення до складу ПЗФ, згруповано залежно від їхньої приуроченості
до басейнів певних річок. У подальшому для зручності пошуку кожного з об’єктів їхні місцез-
находження наведено з прив’язкою до конкретних територіально-адміністративних одиниць
(район (р-н), населений пункт).
Для ландшафтів Донеччини характерним є яружно-балковий тип, що зумовлює наявність
у рослинному покриві в одній флорі-ізоляті байрачних дібров, степових ділянок, які перехо-
дять у лучні та прибережно-водні фітоценози. Тому для кожного адміністративного району
спочатку надається перелік типової рослинності, а потім для кожного об’єкту окремо ті типи,
що не входять до переліку або унікальні. Кожна природна ділянка, з числа запропонованих
нами, характеризується високим флористичним багатством, наявністю рідкісних і раритетних
видів. Але увагу акцентуємо лише на тих видах, що мають історико-географічне значення,
чи виявлені в одиничних місцезнаходженнях у межах Донецької області, або найбільш ха-
рактерні для конкретного флорокомплексу. У дужках надано номер ділянки, який відповідає
позначенням на картосхемі (рис.).
27ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
Результати дослідження та їх обговорення
За результатами дослідження доведено можливість збільшення загальної площі територій
ПЗФ з 3,46%, за даними Держуправління охорони навколишнього природного середовища в До-
нецькій області на 01.01.2012 р., до понад 5% від площі області [14]. Це передбачає як обґрун-
тування оголошення нових об’єктів ПЗФ, так і розширення уже існуючих, які складають основу
регіональної екомережі.
Значна кількість фітосозологічно цінних флор-ізолят, що збереглися в умовах антропоген-
ного навантаження, приурочені до басейну р. Сіверський Донець. З метою збільшення представ-
леності флорокомплексів, зокрема азональних типів рослинності, запропоновано розширення
території НПП «Святі Гори» шляхом приєднання фітосозологічно цінних природних об’єктів,
що знаходяться у Краснолиманському і Слов’янському р-нах [1, 13].
У Краснолиманському р-ні до охорони запропоновано природні ліси з Pinus sylvestris L.,
заплавні діброви, чорновільхові трясовини, псамофітний степ, лучний, болотний, гідрофільний
флорокомплекси в околицях с. Яцьківка і с. Рубці, а також територія, що прилягає до Червоно-
оскільського водосховища (басейн лівої притоки р. Сіверський Донець – р. Оскіл): Anacamptis
palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Dactylorhiza incarnata L. Soó (єдине місцезнаходження в Донець-
кій обл.) (1). Ділянка між с. Студенок Харківської обл. та залізничною станцією Соснове
Рис. Картосхема розташування ділянок,
перспективних для збільшення об’єктів
та територій природно-заповідного
фонду в Донецькій обл.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 1328
Донецької обл.: Centaurea protogerberi Klokov (єдине місцезнаходження), Leontodon danubialis
Jacq. та Тragopogon tanaiticus Artemcz. (одне з двох місцезнаходжень обох видів), Pteridium
pinetorum C.N. Page & R.R. Mill. (2). В околицях с. Карпівка та с. Шандриголово (басейн лівої
притоки р. Сіверський Донець – р. Нітриус) потребують охорони ділянка псамофітного степу,
комплекси лучної та гідрофільної рослинності (3).
У Слов’янському р-ні запропоновано включити до ПЗФ наступні ділянки. Петрофітний ва-
ріант різнотравно-типчаково-ковилового степу з відслоненням крейди в околицях с. Богородич-
не: Helianthemum cretophilum Klokov & Dobrocz., Onosma tanaitica Klokov (4). Заплавна діброва,
псамофітний і петрофітний варіанти степу з відслоненнями крейди, лучні, болотні, гідрофільні
флорокомплекси в околицях с. Сидорове: Astragalus albicaulis DC., Jurinea charkoviensis Klokov,
Gladiolus tenuis M. Bieb., Salvinia natans (L.) All. (5). Регіонально рідкісна вододільна діброва, комп-
лекси кретофільних, лучних, болотних, гідрофільних видів в околицях с. Краснопілля: Polygala
cretacea Kotov, Tulipa quercetorum Klokov & Zoz (6). Багаторізнотравно-типчаково-ковиловий степ,
байрачні та вододільні діброви в околицях с. Привілля та с. Прелесне: Оrnithogalum boucheanum
(Kunth) Asch., Cystopteris fragilis (L.) Bernh., Сhrysocyathus vernalis (L.) Holub (7); с. Хрестище,
зокрема, урочище Музичий ліс, що є locus classicus для трьох рідкісних видів – Vincetoxicum
ucrainicum Ostapko, V. flavum Ostapko, Galium raisiae Ostapko; с. Глибока Макатиха, де зустрі-
чається Aconitum rogoviczii Wissjul., околиці сіл Микільське та Торець (8), а також окремі ділян-
ки Маяцького та Теплинського лісництв (9). Окрім зазначених типів рослинності, в околицях
с. Рай-Олександрівка охороні підлягає петрофітний степ з відслоненнями крейди: Jurinea talievii
Klokov, Carex humilis Leyss. (10).
В Артемівському р-ні на включення до складу НПП «Святі Гори» запропоновано наступ-
ні ділянки різнотравно-типчаково-ковилового степу та його петрофітного варіанту з відслонен-
ням крейди. А саме: ділянки в околицях с. Серебрянка, зокрема урочище Сисоїв Яр: Astragalus
testiculatus Pall., Genista donetzica Kotov (єдине місцезнаходження), Epipactis atrorubens (Hoffm.
ex Bernh.) Besser, Orthilia secunda (L.) House (одне з двох місцезнаходжень для обох видів), Pyrola
chlorantha Sw. (одне з трьох місцезнаходжень) (11). Балка Різниківська, що між с. Різниківка та
с. Кірове з комплексом кретофільних видів – Linaria cretacea Fisch.ex Spreng. (єдине місцезна-
ходження), Silene cretacea Fisch. ex Spreng. (одне з трьох місцезнаходжень), Hyssopus cretaceus
Dubjan., Artemisia hololeuca M. Bieb. ex Besser, A. salsoloides Willd. Ця балка лише частково
увійшла до складу заказника місцевого значення «Крейдяна рослинність біля села Кірове», але
необхідно забезпечити охорону унікального флористичного комплексу в повному об’ємі (12).
У басейні Сіверського Дінця розташований ще один природно-заповідний об’єкт загально-
державного значення – відділення Українського степового природного заповідника НАН України
(УСПЗ НАН України) «Крейдяна флора». Для розширення його території пропонуємо ділянку
між селами Закітне та Крива Лука, де представлені байрачна діброва, фрагменти різнотравно-
типчаково-ковилового степу, лучний, болотний, гідрофільний флорокомплекси: Archangelica
officinalis Hoffm. (єдине місцезнаходження) (13).
З метою збереження рідкісних та типових флорокомплексів на Донецькому кряжі, у басейнах
річок Бахмутка та Лугань, рекомендовано створення в Артемівському р-ні РЛП «Бахмутський».
Він також об’єднає уже існуючі природно-заповідні об’єкти та нові перспективні. Потребують
охорони у басейні р. Бахмутка наступні ділянки з різнотравно-типчаково-ковиловим степом, його
петрофітним з відслоненнями вапняку варіантом та чагарниковим степом: між селами Одрадів-
ка та Кодема (14); неподалік від с. Іванград урочище Весела балка, де зафіксовано місцезнахо-
дження популяції Сaragana scythica (Kom.) Pojark. (15). У басейні р. Лугань охороні підлягають
байрачна діброва, петрофітний степ з відслоненнями пісковику та вугільних сланців в урочищах
Скелевий ліс і Марків Яр, що в околицях с. Нижнє Лозове, де проходить північна межа ареа-
лу Scrophularia donetzica Kotov (16), а також ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу,
що між м. Світлодарськ та с. Миронівське, де зафіксовано єдине місцезнаходження Astragalus
sareptanus A. Becker (17).
29ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
Ряд фітосозологічно цінних флор-ізолятів на Донецькому кряжі, але вже у басейні р. Казен-
ний Торець [4] запропоновано для розширення територій РЛП «Краматорський» та РЛП «Клебан-
Бик». Перспективними для включення до складу РЛП «Краматорський» є ділянки різнотравно-
типчаково-ковилового степу, що знаходяться неподалік від м. Краматорськ, балки Довга та Ши-
рока: Thymus kondratjukii Ostapko (18). Неподалік від м. Дружківка в урочищі Веселівські ста-
ви знаходиться locus classicus для видів Galium lanulosum Ostapko, G. kondratjukii Ostapko (19).
У Костянтинівському р-ні для розширення території РЛП «Краматорський» рекомендовано
включення до нього ділянок різнотравно-типчаково-ковилового степу та крейдяних пагорбів між
с. Семенівка та с. Маркове, урочище Маркове (Asperula tephrocarpa Czern. ex M. Pop. & Chrshan.,
Astragalus albicaulis DC.) (20), а також в околицях с. Олексієво-Дружківка (21).
Для розширення території РЛП «Клебан-Бик» до його складу рекомендовано включення ді-
лянок, розташованих у Костянтинівському р-ні, які характеризуються рослинністю різнотравно-
типчаково-ковилового степу та байрачних дібров. А саме: околиці сіл Олександро-Калинове,
де зафіксована популяція Сaragana scythica, якої немає на території регіонального парку (22),
Правдівки, де в урочищі Калинівка необхідно охороняти популяції Paeonia tenuifolia L.,
Chrysocyathus wolgensis (Steven) Holub (23) та Верхньоторецького, де в урочищі Грачівський ліс –
комплекс рідкісних ранньоквітуючих дібровних видів (24).
У басейні р. Казенний Торець рекомендовано також створення РЛП «Казенноторецький».
Він об’єднає невеликі за площею існуючі природно-заповідні території, а також кластер флор-
ізолятів у Красноармійському р-ні: околиці с. Новоекономічне, урочища Луначарське, Разине,
балки Дьяконова, Кам’яна, Синявська, Сінна, біля комбінату «Красный уголь», де представле-
ні різні варіанти різнотравно-типчаково-ковилового степу (25); урочище Родинський ліс, що
поблизу с. Родинське (26).
Неподалік від м. Слов’янська, с. Соболівка запропоновано створення пам’ятки природи
місцевого значення «Соболівський ліс». Це байрачна діброва, де зустрічаються види Epipactis
helleborine (L.) Crantz, Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich., та межуючі
з нею ділянки різнотравно-типчаково-ковилового степу (27). У Слов’янському р-ні рекомендова-
но створення заказника місцевого значення «Карачун», до складу якого увійдуть пониззя та гирло
лівої притоки Казенного Торця – р. Сухий Торець, а також урочище Карачун – байрачна діброва,
різнотравно-типчаково-ковиловий справжній степ та його петрофітний варіант з відслоненнями
крейди (Onosma tanaitica, Scutellaria creticola Juz.) (28).
На сході Олександрівського р-ну для охорони ділянок різнотравно-типчаково-ковилового
степу, зокрема, його псамофітного варіанту, лучного і чагарникового степів, байрачного лісу та
лісових культур Pinus sylvestris L., P. pallasianа D. Don рекомендовано створення заказника міс-
цевого значення «Староварварівський». Він об’єднає Староварварівський ліс та соснові наса-
дження в околицях с. Староварварівка, Яковлівські соснові насадження та балку Маячка поблизу
с. Яковлівка (29).
У Добропільському р-ні пропонується розширення території заповідного урочища «Брандуш-
ка», що неподалік с. Новотроїцьке, шляхом приєднання ділянок балки з різнотравно-типчаково-
ковиловим степом (Paeonia tenuifolia, Bulboсodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng.) (30).
В околицях м. Ясинувата рекомендовано створення чотирьох пам’яток природи місцево-
го значення: «Урочище Високий ліс», «Урочище Клубний ліс», «Урочище Яковлівський ліс»,
«Урочище Піскуватий ліс», де представлені байрачні діброви та псамофітний варіант різно-
травно-типчаково-ковилового степу на палеогенових пісках (31).
На Донецькому кряжі однією з найменш трансформованих територій є басейн ріки
Міус та її правої притоки першого порядку – р. Кринка. Три об’єкти ПЗФ, які розташовані
в Міусько-Кринському басейні, – РЛП «Донецький кряж», РЛП «Зуївський», заказник місце-
вого значення «Леонтьєво-Байрацьке» – мають значну площу та забезпечують досить ефектив-
ну охорону біорізноманіття на видовому, популяційному та фітоценотичному рівнях. Однак,
це не вичерпує всі перспективи для розширення територій регіональних ландшафтних парків.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 1330
Так, площу РЛП «Зуївський» можна збільшити за рахунок включення до його складу флор-
ізолятів, де представлено різнотравно-типчаково-ковиловий степ та його петрофітний варіант
з відслоненнями вапняку, на території Макіївської міськради і у Шахтарському р-ні. Зокрема,
м. Макіївка, с. Нижня Кринка, землі прилеглі, до Ханжонківського водосховища (Сaragana
scythica, Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk. (32). На території Шахтарського р-ну, окрім за-
значених типів рослинності, охороні підлягають байрачні діброви та невеликі ділянки луків в око-
лицях сіл Троїцько-Харцизьк та Півчого (Gladiolus tenuis M. Bieb., принаймні 6 видів роду Stipa:
S. dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv., S. tirsa Steven тощо) (33); а також сіл Новопелагіївки
і Миколаївки (Gladiolus tenuis M. Bieb., Geranium linearilobum DC.) (34).
Ботанічно обґрунтовано розширення території РЛП «Донецький кряж» у Амвросіївському,
Шахтарському р-нах і на території Єнакієвської міськради. Тут представлені байрачні діброви,
різнотравно-типчаково-ковиловий та петрофітний степи з відслоненнями вапняків. У Амвросіїв-
ському р-ні це ділянки в околицях наступних сіл: Степано-Кринка, урочище Степано-Кринське
(Cystopteris fragilis (L.) Bernh., Fritillaria ruthenica Wikstr.) (35); Русько-Орлівка (Hyssopus
officinalis L.) (36); Благодатне (Scrophularia donetzica на відслоненнях вугільних сланців) (37);
Велике Мішкове і Свистуни (38); Мала Шишівка (Сaragana scythica) (39); Артемівка (Calophaca
wolgarica (L.f.) DC.) (40). Також у Амвросіївському р-ні охороні підлягають петрофітні степи
з крейдяними та мергельними відслоненнями, що неподалік від наступних населених пунктів:
м. Амвросіївка, селище Новоамвросіївcьке (Genista scythica Pacz., Paeonia tenuifolia, Artemisia
hololeuca M. Bieb. ex Besser., Elytrigia cretacea (Klokov & Prokudin) Klokov) (41); с. Білоярівка
(Artemisia hololeuca, Genista scythica) (42); c. Новоклинівка та с. Котовського (Alyssum gymnopodum
P.A. Smirn.) (43).
У Шахтарському р-ні до складу РЛП «Донецький кряж» запропоновано включити ділянки,
що знаходяться в околицях наступних населених пунктів: с. Велика Шишівка (44); с. Петрівське
(Сaragana scythica, Calophaca wolgarica, Galeobdolon luteum Huds.) (45); с. Грабове, включаю-
чи також територію навколо Грабовського водосховища з багатим прибережноводно-болотним
комплексом (Leersia oryzoides (L.) Sw.) (46); м. Торез, урочище Глухе, де, крім лісових куль-
тур, представлені природні ліси, лучний та прибережно-водний флорокомплекси, а серед ви-
дів – Centaurea salicifolia M. Bieb. (єдине місцезнаходження); Epipactis helleborine (L.) Crantz,
Monotropa hypophegea Waiir. (одне з трьох місцезнаходжень) (47); с. Дмитрівка (Verbascum laxum
Filar. & Jáv. – єдине місцезнаходження ) (48).
На території Єнакієвської міськради для включення до РЛП «Донецький кряж» рекомендо-
вано кластер фітосозологічно цінних флор-ізолятів в околицях сіл Ольховатка, Іллінка, Кам’янка,
Оленівка, Булавинське, зокрема, в урочищі Булавинському знаходиться одне з двох відомих
місцезнаходжень Aconitum rogoviczii Wissjul. та Geum aleрpicum Jacq., а також рідкісного виду
Sempervivum ruthenicum (W.D.J. Koch) Schnittsp. & C.B. Lehm.) (49).
Неподалік від м. Горлівка запропоновано створення заказників місцевого значення «Урочи-
ще Кoндратівське» (50) та «Поклонський ліс» (51) з метою охорони байрачних дібров, дубово-
ясеневих насаджень, різнотравно-типчаково-ковилового степу, що збереглися в умовах значного
антропогенного тиску промислового міста.
На Донецькому кряжі, але вже у басейні р. Грузької – лівої притоки р. Кальміус (басейн
Азовського моря), місцевість, що знаходиться між м. Моспине та с. Грузько-Ломівка, пропонує-
мо для розширення заказника місцевого значення «Зорянський степ» шляхом приєднання діля-
нок різнотравно-типчаково-ковилового справжнього та петрофітного варіантів степу (Caragana
scythica, Galium raisiae Ostapko, Astragalus pubiflorus DC.) (52) [11].
На Приазовській височині ступінь континуальності рослинного покриву є нижчим, ніж
на Донецькому кряжі, а лісистість – одна з найнижчих у Донецькій обл. Тому навіть невеликі
за площею флори-ізоляти, де збереглися окремі популяції рідкісних видів у задовільному стані
або в такому, що потребує втручання для їхнього відновлення, мають бути включені до складу
ПЗФ [3].
31ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
Так, у басейні р. Кальміус для оптимізації охорони рослинного світу Північного Приазов’я
рекомендовано включити до складу відділення УСПЗ НАН України «Кальміуське» ряд природ-
них ділянок різнотравно-типчаково-ковилового справжнього та петрофітного з відслоненнями
гранітів і вапняків варіантів степу у Старобешевському та Тельманівському р-нах. У Старобе-
шевському р-ні в околицях наступних населених пунктів: смт Старобешеве, включаючи урочище
Старобешевське (Astragalus asper Jacq.) (53); с. Придорожне (Сaragana scythica) (54); с. Берегове
та с. Новокатеринівка, урочище Зор-Тау (Astragalus pubiflorus, Сaragana scythica, Echium russicum
J.F. Gmel.) (55); с. Роздольне та смт Комсомольське (Artemisia caucasica Willd., Phlomoides hybrida
(Zelen.) R. Kam. & Machmedov) (56); с. Василівка (57); с. Стила (Astragalus novoascanicus Klokov,
Paronychia cephalotes (M. Bieb.) Besser, Сaragana scythica) (58).
У Тельманівському р-ні охороні підлягають наступні ділянки: між селами Гранітне та Чер-
малик (Erodium beketowii Klokov, Ephedra distachya L., Geranium linearilobum) (59); в околицях
с. Старогнатівка, урочище Председательській ліс, де, крім означених типів рослинності, пред-
ставлена байрачна діброва з відслоненнями гранітів, яка знаходиться на південній межі поширен-
ня дібров (Paeonia tenuifolia, Tulipa quercetorum) (60).
У басейні правої притоки р. Кальміус – р. Кальчик запропоновано створення РЛП «Каль-
чицький», до складу якого увійдуть існуючі природно-заповідні території, а також ділянки у Во-
лодарському та Волноваському р-нах, фітобіота яких представлена меотичними петрофітними
та справжніми степами, що характерні саме для долини річки Кальчик, а також лучні і гідро-
фільні флорокомплекси. Зокрема, це ділянки в околицях наступних сіл: Кременівка (Asplenium
septentrionale (L.) Hoffm., A. trichomanes L., Thymus pseudograniticus Klokov & Des.-Schost., Stipa
anomala P.A. Smirn. ex Roshev, S. graniticola Klokov) (61); Знаменівка (62); Хлібодарівка, балка Бу-
зівка (63); Шевченко та землі поблизу Кальчицького водосховища (Asplenium×heufleri Reichardt)
(64); Водяне з урочищем Балка Чорнечя (Asplenium septentrionale, Stipa anomala) (65); Кальчик з
урочищем Калка (66); Касянівка (Asplenium x heufleri Reichardt, A. ruta-muraria L.) (67); Катери-
нівка (locus classicus для виду Galium glabricarpum Ostapko) (68); Янісоль та Малоянісоль (69);
селища Донське (Сaragana scythica) (70). Треба зазначити, що популяції Stipa anomala не охопле-
ні охороною в Донецькій обл. зовсім, тому набуває особливої актуальності включення територій,
де зустрічається цей вид, до складу ПЗФ.
Територія відділення «Кам’яні Могили» УСПЗ НАН України відноситься до басейну
р. Берда. Її розширення можливе шляхом приєднання у Володарському р-ні ділянок характерних
для даної місцевості меотичних степів – справжнього та петрофітного з відслоненнями гранітів,
а також чагарникового степу, дубових та соснових насаджень, ділянок з лучним і прибережно-
водним флорокомплексами на лівому березі р. Каратиш, в околицях с. Федорівка, урочищ Тополя
та Швейцарія (71).
Розширення території відділення «Хомутовський степ» УСПЗ НАН України, що знаходиться
у басейні р. Грузький Єланчик, можливе за рахунок приєднання ділянок різнотравно-типчаково-
ковилового справжнього та петрофітного з відслоненнями гранітів варіантів степу в околицях
сіл Греково-Олександрівка та Кузнецово-Михайлівка Тельманівського р-ну (Galium dubovikae
Ostapko, Genista scythica) (72).
Найбільшим природно-заповідним об’єктом у Північному Приазов’ї є НПП «Меотида».
Перспективні для його розширення території знаходяться у Першотравневому та Новоазов-
ському районах, а також в околицях м. Маріуполь. У Першотравневому районі це околиці
с. Стародубівка, що на правому березі р. Берди, де збереглися залишки діброви на гранітах,
а також різнотравно-типчаково-ковиловий справжній і петрофітний варіанти степу (Asplenium
septentrionale, A. trichomanes, Linaria euxina Velen., Paronychia cephalotes) (73). Неподалік від
м. Маріуполь, в околицях сіл Старий Крим, Виноградне та Приморське потребують охорони фраг-
менти різнотравно-типчаково-ковилового справжнього та петрофітного з відслоненнями вапня-
ків степу, псамофітні флорокомплекси приморських терас, прибережно-водної та солончаково-
лучної рослинності лиманів (Muscari neglectum Guss., Papaver maeoticum Klokov, Rumex euxinus
Klokov, Stipa asperella Klokov & Ossycznjuk, S. brauneri (Pacz.) Klokov, Trachomitum sarmatiense
Woodson) (74). У Новоазовському р-ні, поблизу с. Гусельщикове, що знаходиться у басейні
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 1332
р. Грузький Єланчик, охороні підлягають ділянки різнотравно-типчаково-ковилового справжньо-
го та петрофітного з відслоненнями сарматських вапняків степу (Galium verticillatum Danth. –
одне з двох місцезнаходжень, Teucrium stevenianum Klokov) (75).
На заході Донецької обл., у басейнах річок системи Дніпра, ландшафтна та біотична різ-
номанітності зазнали найбільшої антропогенної трансформації. Площі флор-ізолятів, що є пер-
спективними для включення до ПЗФ, невеликі, але вони мають значну фітосозологічну цінність.
Так, у басейні р. Самари, в Олександрівському р-ні рекомендовано для включення до складу
ПЗФ ділянки різнотравно-типчаково-ковилового степу в околицях сіл Карпівка (76) та Весела
Гора (77), де представлені також чагарниковий і псамофітний варіанти степу (Jurinea centauroides
Klokov) . На вододілі річок Самара і Казенний Торець – околиці с. Іванівка-Пасічне, урочище
Майданна балка (Thymus pseudopannonicus Klokov – на межі ареалу) (78).
У басейні р. Бик, на територіях Добропільського та Красноармійського р-нів, також запро-
поновано для особливої охорони ділянки різнотравно-типчаково-ковилового степу. У Добропіль-
ському р-ні: в околицях с. Зелене, урочище Воронцова поляна (Paeonia tenuifolia) (79), с. Вірівка
(80), ділянка між селами Юріївка та Лиман, де представлені різнотравно-злакові долинові луки
і трав’яні болота (81). На території Красноармійського р-ну: в околицях с. Сергіївка, урочище
Бирючя балка, де представлені також ділянки засоленого та остепненого луків (82).
У басейні р. Сухі Яли для включення до складу ПЗФ перспективними є ділянки різнотравно-
типчаково-ковилового степу на території Мар’їнського р-ну між селами Єлизаветівка та Рома-
нівка (83).
У тому ж районі, в басейні р. Вовчої, в околицях с. Галицинівка охороні підлягає урочи-
ще Галицинівський ліс – байрачна діброва і прилеглий різнотравно-типчаково-ковиловий степ
(Myosotis ucrainica Czern., Paeonia tenuifolia) (84).
Декілька флор-ізолятів у басейні р. Мокрі Яли, де представлені різнотравно-типчаково-
ковиловий степ, запропоновано для включення до складу ПЗФ у Великоновосілківському і Вол-
новаському р-нах. У першому районі – в околицях сіл Красна Поляна (Сaragana scythica) (85),
Старомлинівка (86), Андріївка (87); біля c. Ялта, крім того, представлені лучний та гідрофільний
флорокомплекси (Nuphar lutea (L.) Smith.) (88). У Волноваському р-ні різнотравно-типчаково-
ковиловий степ з ділянкою петрофітного степу пропонуємо охороняти в околицях сіл Затишне та
Златоустівка, урочище Лиса гора (89).
Деякі природні території, що нами запропоновані для включення до складу ПЗФ і регіональ-
ної екомережі Донецької обл., продовжуються у суміжних адміністративних областях – Харків-
ській, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській. Тому, у разі створення нових об’єктів ПЗФ,
буде не тільки підвищена ефективність охорони біологічної та ландшафтної різноманітностей,
а й створено умови для формування цілісної національної екомережі.
Висновки
Таким чином, у разі оголошення названих територій природно-заповідними у ПЗФ будуть
представлені фрагменти різноманітних типів рослинності, що збереглися, або ті, що потребу-
ють відновлення: байрачні, заплавні та регіонально рідкісні вододільні діброви, різні варіанти
різнотравно-типчаково-ковилового справжнього степу, різноманітні петрофітні флорокомплекси
(на крейді, вапняку, граніті, пісковику, вугільних сланцях), комплекси псамофітону, галофітону,
лучної та гідрофільної рослинності. Будуть охоплені охороною місця зосередження раритетних,
рідкісних, реліктових, ендемічних та тих, що знаходяться на межі ареалів, видів рослин. У цій
роботі запропоновано обґрунтований перелік 89 фітосозологічно цінних ділянок, перспективних
для включення у природно-заповідний фонд Донецької обл., що збільшить загальну площу охо-
ронюваних територій на понад 20 тис. га.
Антропогенно перетворені території, що повертаються до природного стану, за даними бота-
нічних досліджень також можуть бути включені до регіональної екомережі як її складові елемен-
ти – вторинні ключові території, ділянки екокоридорів, буферні зони навколо созологічно цінних
природних ділянок або як зони відновлення. Їхнє призначення залежить від ступеня збереженості
рослинного покриву, його здатності до відтворення.
33ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
1. Блакберн А.А. Формирование районных экологических сетей на примере Славянского и Красноли-
манского районов Донецкой области / А.А. Блакберн, А.В. Дербенцева, Е.Г. Муленкова, В.М. Остапко,
А.Я. Эндеберя // Заповідна справа в Україні. – 2010. – Т. 16, Вип. 2.– С. 1–8.
Blakbern, A.A., Derbentseva, A.V., Mulienkova, Ye.G., Ostapko, V.M., and Endeberya, A.Ya., Formation of
Regional Ecological networks on the example of Slavyansk and Krasnyi Liman Districts of Donetsk region,
Zapovіdna sprava v Ukrainі (Nature Reserve Formation in Ukraine), 2010, vol. 16, no. 2, pp. 1–8.
2. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры / Раиса Ивановна Бурда. – Киев: Наук. думка, 1991.
– 168 с.
Burda, R.I., Antropogennaya transformatsiya flory (Anthropogenous Transformation of Flora), Kiev:
Naukova Dumka, 1991.
3. Бурда Р.І. Модель збереження петрофітно-степової флори Українського Приазов’я / Р.І. Бурда,
В.М. Остапко, Т.Т. Чуприна // Укр. ботан. журн. – 1998. – Т.55, № 6. – С. 656–662.
Burda, R.І., Ostapko, V.M., and Chuprina, T.T., A Model of Petrophyte Steppe Flora Conservation of the
Azov Sea Coast in Ukraine, Ukr. Botan. Zhurn. (Ukr. Bot. Journal), 1998, vol. 55, no. 6, pp. 656–662.
4. Бурда Р.І. Фітосозологічна роль басейну Казенного Торця / Р.І. Бурда, С.А. Приходько // Укр. ботан.
журн. – 1994. – Т. 51, № 4. – С. 127–136.
Burda, R.І., and Prikhodko, S.A., Phytosozological Role of the Kaziennyi Torets River Basin, Ukr. Botan.
Zhurn. (Ukr. Bot. Journal), 1994, vol. 51, no. 4, pp. 127–136.
5. Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / [Під заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Тре-
тьякова]. Видання друге, перероблене та доповнене. – Донецьк: Донецька філія державної установи
«Державний екологічний інститут Мінприроди України», 2008. – 168 с.
Donbas zapovіdny. Naukovo-іnformatsіinyi dovіdnyk-atlas (Donbas Nature Reserved Areas, Scientific
Information Reference Atlas), Kurulenko, S.S., and Tretyakov, S.V., Eds., 2nd ed., Donetsk: Donetska fіlіya
derzhavnoi ustanovy “Derzhavnyi ekologіchnyi іnstitut Mіnprirody Ukrainy” (Donetsk Branch of the State
Ecological Institute of Ministry for Nature), 2008.
6. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1992.
– № 34. – С. 1130–1167.
National Law of Ukraine on Nature Reserve Fund, Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (Reports of the
Verkhovna Rada of Ukraine), 1992, no. 34, pp. 1130–1167.
7. Закон України «Про екологічну мережу України» // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2004. –
№ 45. – С. 502.
National Law of Ukraine on Ecological Network of Ukraine, Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (Reports
of the Verkhovna Rada of Ukraine), 2004, no. 45, p. 502.
8. Муленкова Е.Г. Общая дифференциация региональной экосети в Донецкой области в связи с фло-
ристическим районированием / Е.Г. Муленкова // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку:
міжнар. наук. конф. (м. Донецьк, 24–26 вересня 2007). – Донецьк, 2007. – С. 303–305.
Mulienkova, Ye.G., Total Differentiation of Regional Ecological Network in the Donetsk Region in Connection
with Floral Zoning, Promyslova botanіka: stan ta perspektyvy rozvytku: mіzhnar. nauk. konf. (Donetsk,
24–26 veres. 2007) Industrial Botany: State and Development Prospects. Proc. Int. Sci. Conf. (Donetsk,
September 24–26), Donetsk, 2007, pp. 303–305.
9. Мулєнкова О.Г. Флористичні принципи і критерії формування регіональної екологічної мережі До-
нецької області: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. биол. наук: спец. 03.00.05 – «Ботаніка» /
О.Г. Мулєнкова. – К., 2011. – 20 с.
Mulienkova, O.G., Floristic Principles and Criteria of Regional Ecological Network Formation in Donetsk
Region, Extended Abstract of Cand. Sci. (Biol.) Dissertation, Kiev, 2011.
10. Остапко В.М. Флористическая репрезентативность объектов природно-заповедного фонда в Донецкой
области / В.М. Остапко, Е.Г. Муленкова // Промышленная ботаника. – 2006. – Вип. 6. – С.157–164.
Ostapko, V.M., and Mulienkova, Ye.G., Floral Representativity of the Natural Reserve Fund Objects in the
Donetsk Region, Prom. Bot. (Industrial botany), 2006, vol. 6, pp. 157–164.
11. Остапко В.М. Созологическое обоснование учреждения ботанического заказника «Грузсколомов-
ский» (Донецкая область) / В.М. Остапко, Л.В. Купрюшина, Е.Г. Муленкова // Промышленная ботани-
ка. – 2007. – Вып. 7. – С. 86–91.
Ostapko, V.M., Kupryushina, L.V., and Mulienkova, Ye.G., Sozological Background for Establishing of
“Gruzskolomovsky” Botanical Reserve (Donetsk Region), Prom. Bot. (Industrial botany), 2007. vol. 7,
pp. 86–91.
12. Остапко В.М. Сосудистые растения флоры юго-востока Украины / В.М. Остапко, А.В. Бойко,
С.Л. Мосякин. – Донецк: «Ноулидж», 2010. – 247 с.
Ostapko, V.M., Boiko, G.V., and Mosyakin, S.L., Vascular plants of the Southeast of Ukraine, Donetsk:
“Noulig”, 2010.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 1334
13. Остапко В.М. Оценка потенциальной структуры экологической сети Славянского района Украины
Донецкой области / В.М. Остапко, А.А. Блакберн, Е.Г. Муленкова // Вісник Харків. нац. ун-ту
ім. В.Н. Каразіна. Серія: Геологія – географія – екологія. – Харків, 2010. – № 924. – С. 202–211.
Ostapko, V.M., Blakbern, A.A., and Mulienkova, Ye.G., Evaluation of Ecological network Potential structure
in Slavyansk Region of Ukraine (Donetsk region), in Vistnyk Kharkiv. nats. univ-tu im. V.N. Karazіna. Serіya:
Geologіya – geografіya – ekologіya (Bulletin of Kharkiv Nat. V.N. Karazіn University. Geology – Geography
– Ecology), Kharkov, 2010, no. 924, pp. 202–211.
14. ПЗФ Донецької обл. Режим доступа: http://www. investukr. com.ua/get-news/1196.
PZF Donetskoi oblasti (Nature Reserve Fund of the Donetsk Region). http://www. investukr. com.ua/get-
news/1196.
15. Проць Б. Бернська конвенція та оселищна концепція збереження біорізноманіття для України /
Б. Проць., О. Кагало, Л. Мочарська та ін. – Львів: Bид-во ЗУКЦ, 2011. – 28 с.
Prots, B., Kagalo, O., and Mocharska, L.B., Bernska konventsіya ta oselyshchna kontseptsіya zberezhennya
bіorіznomanіttya dlya Ukrainy (Bern Convention and Habitat Concept of Biodiversity Conservation), Lviv:
vyd-vo ZUKTS, 2011.
16. Регіональна екомережа Донецької області: концепція, програма та схема / [О.З. Глухов, В.М. Остапко,
О.Г. Мулєнкова та ін.; під заг. ред. В.М. Остапко]. – Донецьк: Вид-во ТОВ «ТЕХНОПАК», 2008. –
96 с.
Regіonalna ekomerezha Donetskoi oblasti: kontseptsіya, programa ta skhema (Regional Econetwork of the
Donetsk Region: a Concept, Program and Scheme), Glukhov, O.Z., Ostapko, V.M., and Mulienkova, O.G.,
Ostapko, V.M., Ed., Donetsk: TOV “Tekhnopak”, 2008.
17. Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій об-
ласті) / [Під заг. ред. В.М. Остапка]. – Донецьк: Новая печать, 2010. – 432 с.
Chervona knyga Donetskoi oblasti: roslynnyi svit (roslyny, shcho pіdliagayut okhoronі u Donetskіy oblasti
(Red Book of the Donetsk Region: Plants (Protected plants in the Donetsk region)), Ostapko, V.M. Ed.,
Donetsk: New Printing, 2010.
18. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины / Ю.Р. Шеляг-
Сосонко, М.Д. Гродзинский, В.Д. Романенко // Киев: Фитосоциоцентр, 2004. – 144 с.
Shelyag-Sosonko,Yu.R., Grodzinskii, M.D., and Romanenko, V.D., Kontseptiya, methody i kriterii dlya
sozdaniya ekoseti Ukrainy (A Concept, Methods and Criteria for Econet Formation in Ukraine), Kiev:
Fitosotsiotsentr, 2004.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 15.09.2013
УДК 712.23:581.5(477.60)
ПЕРСПЕКТИВНЫЕ БОТАНИЧЕСКИЕ ОБЪЕКТЫ ДЛЯ ВКЛЮЧЕНИЯ В ПРИРОДНО-ЗАПОВЕДНЫЙ
ФОНД ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ И ФОРМИРОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ ЭКОСЕТИ
В.М. Остапко, Е.Г. Муленкова, С.А. Приходько
Донецкий ботанический сад НАН Украины
Представлено краткое ботаническое обоснование 89 фитосозологически ценных участков, перспективных
для включения в природно-заповедный фонд Донецкой обл., что увеличит общую площадь охраняемых
территорий более чем на 20 тис. га. Указаны характерные для них типы растительности, а также наиболее
научно ценные виды растений, популяции которых находятся на этих участках.
UDC 712.23:581.5(477.60)
POTENTIAL BOTANICAL OBJECTS FOR INCLUSION IN THE NATURE RESERVE FUND
OF THE DONETSK REGION AND REGIONAL ECOLOGICAL NETWORK FORMATION
V.M. Ostapko, Ye.G. Mulienkova, S.A. Prikhodko
Donetsk Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine
A brief botanical background is given for inclusion of 89 phytosozologically valuable areas in the nature reserve
fund of the Donetsk region. The inclusion of these areas is likely to add 20 thousand hectares to the regional
nature reserves. The vegetation types, characteristic of the studied areas were identified, and also the species most
valuable in terms of science, the populations of which are found in these sites.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67667 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:01:18Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Остапко, В.М. Мулєнкова, О.Г. Приходько, С.А. 2014-09-09T19:06:02Z 2014-09-09T19:06:02Z 2013 Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі / В.М. Остапко, О.Г. Мулєнкова, С.А. Приходько // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 25-34. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67667 712.23:581.5(477.60) Представлено краткое ботаническое обоснование 89 фитосозологически ценных участков, перспективных для включения в природно-заповедный фонд Донецкой обл., что увеличит общую площадь охраняемых территорий более чем на 20 тис. га. Указаны характерные для них типы растительности, а также наиболее научно ценные виды растений, популяции которых находятся на этих участках. A brief botanical background is given for inclusion of 89 phytosozologically valuable areas in the nature reserve fund of the Donetsk region. The inclusion of these areas is likely to add 20 thousand hectares to the regional nature reserves. The vegetation types, characteristic of the studied areas were identified, and also the species most valuable in terms of science, the populations of which are found in these sites. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Биоразнообразие в условиях антропогеогенеза Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі Перспективные ботанические объекты для включения в природно-заповедный фонд Донецкой области и формирования региональной экосети Potential botanical objects for inclusion in the nature reserve fund of the Donetsk region and regional ecological network formation Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі Остапко, В.М. Мулєнкова, О.Г. Приходько, С.А. Биоразнообразие в условиях антропогеогенеза |
| title | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі |
| title_alt | Перспективные ботанические объекты для включения в природно-заповедный фонд Донецкой области и формирования региональной экосети Potential botanical objects for inclusion in the nature reserve fund of the Donetsk region and regional ecological network formation |
| title_full | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі |
| title_fullStr | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі |
| title_full_unstemmed | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі |
| title_short | Перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду Донецької області та формування регіональної екомережі |
| title_sort | перспективні ботанічні об'єкти для включення до природно-заповідного фонду донецької області та формування регіональної екомережі |
| topic | Биоразнообразие в условиях антропогеогенеза |
| topic_facet | Биоразнообразие в условиях антропогеогенеза |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67667 |
| work_keys_str_mv | AT ostapkovm perspektivníbotaníčníobêktidlâvklûčennâdoprirodnozapovídnogofondudonecʹkoíoblastítaformuvannâregíonalʹnoíekomereží AT mulênkovaog perspektivníbotaníčníobêktidlâvklûčennâdoprirodnozapovídnogofondudonecʹkoíoblastítaformuvannâregíonalʹnoíekomereží AT prihodʹkosa perspektivníbotaníčníobêktidlâvklûčennâdoprirodnozapovídnogofondudonecʹkoíoblastítaformuvannâregíonalʹnoíekomereží AT ostapkovm perspektivnyebotaničeskieobʺektydlâvklûčeniâvprirodnozapovednyifonddoneckoioblastiiformirovaniâregionalʹnoiékoseti AT mulênkovaog perspektivnyebotaničeskieobʺektydlâvklûčeniâvprirodnozapovednyifonddoneckoioblastiiformirovaniâregionalʹnoiékoseti AT prihodʹkosa perspektivnyebotaničeskieobʺektydlâvklûčeniâvprirodnozapovednyifonddoneckoioblastiiformirovaniâregionalʹnoiékoseti AT ostapkovm potentialbotanicalobjectsforinclusioninthenaturereservefundofthedonetskregionandregionalecologicalnetworkformation AT mulênkovaog potentialbotanicalobjectsforinclusioninthenaturereservefundofthedonetskregionandregionalecologicalnetworkformation AT prihodʹkosa potentialbotanicalobjectsforinclusioninthenaturereservefundofthedonetskregionandregionalecologicalnetworkformation |