Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я
Приведены результаты исследований жизнеспособности Pinus strobus L. в лесонасаждении района Кременецкого холмогорья. Установлено, что интродуцированный вид обладает высокими адаптивными возможностями за счет стабильной семенной продуктивности, почти ежегодного самовозобновления, хорошего прироста и...
Saved in:
| Published in: | Промышленная ботаника |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67686 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я / А.М. Ліснічук // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 169-173. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860223285376057344 |
|---|---|
| author | Ліснічук, А.М. |
| author_facet | Ліснічук, А.М. |
| citation_txt | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я / А.М. Ліснічук // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 169-173. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная ботаника |
| description | Приведены результаты исследований жизнеспособности Pinus strobus L. в лесонасаждении района Кременецкого холмогорья. Установлено, что интродуцированный вид обладает высокими адаптивными возможностями за счет стабильной семенной продуктивности, почти ежегодного самовозобновления, хорошего прироста и охвоенности побегов.
The research results on Pinus strobus L. viability in a forest stand in the Kremenetske Horbohiriye are given. It is established that this introduced species is characterized by a high adaptive capacity due to stable seed production, almost annual self-regeneration, good annual growth and shoot needle packing.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
169ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
УДК 581.522.4:582.475(477.84)
А.М. Ліснічук
ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ PINUS STROBUS L. В УМОВАХ КРЕМЕНЕЦЬКОГО
ГОРБОГІР’Я
Pinus strobus L., відновлення, інтродукційна популяція, Кременецьке горбогір’я
Вступ
Історія інтродукції деревних видів у ліси України нараховує більше 200 років. За цей час
було цілеспрямовано і стихійно випробувано у лісових фітоценозах понад 150 видів. Успішно
витримали нові умови і адаптувались у культурі близько 65 деревних видів [5]. Інтродуценти
здебільшого представлені невеликими групами, які, поновлюючись природно через ряд насін-
нєвих поколінь, можуть входити до лісових угруповань, формуючи «інтродукційну популяцію»
[7]. В.І. Некрасов вважав, що до інтродукції деревних рослин необхідно підходити з позицій
популяційної біології, а їх акліматизацію розглядати, як мікроеволюційний процес [8]. Однак
такі дослідження не охоплюють можливих ніш у старих осередках інтродукції, де вже проходила
зміна поколінь виду в культурній дендрофлорі і можливе проявлення ефекту засновника. Якщо
мікроеволюційний процес протікає в «інтродукційних» популяціях, то вони можуть, порівняно
з природними популяціями, змінювати свою генетичну структуру. На початкових етапах інтро-
дукції дуже важливим є добір вихідного матеріалу для того, щоб об’єктивно оцінити адаптаційні
можливості виду. Життєздатність інтродукованого виду в нових умовах зростання залежить від
впливу природно-кліматичних факторів. Перенесені в Україну види повинні характеризуватися
зимо-, морозо-, і посухостійкістю. Важливими факторами, які визначають життєздатність інтро-
дукційної популяції виду, є його вимоги до еколого-едафічних умов, а також стійкість до шкід-
ників та хвороб. На прикладі географічних культур показано, що зимо- і посухостійкість одного
і того ж виду залежать від його географічного походження [2]. При інтродукції видів, як правило,
використовують райони, що характеризуються подібністю природо-кліматичних умов до умов
природного ареалу певного виду. Зазвичай у таких випадках використовують невеликі вибірки
насіння, а інтродукційне дослідження виду найчастіше проводять у ботанічних садах.
Деякі види деревних рослин в Україну завезено більше як 200 роківтому, як, наприклад, Pinus
strobus L. (сосна Веймутова). Вперше цей північноамериканський вид у культуру на території на-
шої країни був введений у 1796 році в Уманському дендропарку «Софіївка» [3]. На сьогодні цей
вид широко розповсюджений на європейсько-азіатському континенті. Добре росте на родючих
свіжих ґрунтах, лесових суглинках, деградованих чорноземах, досягаючи у віці 60 років 25–27 м
висотою і 48 см у діаметрі стовбура. У південних районах, зокрема в Криму, страждає від посу-
хи і швидко гине [4]. У монокультурі часто пошкоджується грибковими хворобами (найчастіше
збудником є Cronartium ribicola Ditr.). Через це насадження P. strobus ще в середині ХХ століття
почали заміняти імунною до патогену P. рeuce Griseb. (сосна румелійська або балканська) [4],
а також займатися селекцією на стійкість до цього патогену [15]. В оптимальних умовах інтродукції
P. strobus здатна за короткий проміжок часу формувати насадження з високою продуктивністю,
а також є перспективною для озеленення, оскільки добре переносить промислове забруднення
навколишнього середовища [1, 9, 10]. На території України основна маса насаджень P. strobus
сконцентрована у північно-західних областях. У лісонасадженнях Кременецького горбогір’я се-
ред хвойних інтродуцентів часто зустрічається P. strobus. Особливо цікаві для досліджень осе-
редки монокультури цього виду, які закладені ще в 30-х роках минулого століття.
Мета та завдання досліджень
Мета роботи – аналіз життєздатності P. strobus у лісонасадженні району Кременецьких гір
для оцінки адаптивних можливостей цього виду.
© А.М. Ліснічук
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13170
Матеріали і методи досліджень
Дослідження проводили у Кременецькому лісництві (квартал 19, виділ 9) Кременецького
рай ону Тернопільської області. Тут P. strobus зростає на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах
на площі 0,2 га, утворюючи осередок в культурах P. sylvestris L. Вік рослин – 75 років. У цьому
насадженні на трьох пробних ділянках, площею 100 м2 кожна, визначали врожай шишок в опаді
під деревами, а також кількість та вік самосіву молодих рослин P. strobus, їх висоту та діаметр
стовбура на рівні ґрунту, діаметр генеративних – на рівні грудей. Досліджували ріст та охвоєн-
ність пагонів. Для цього у вибірці із тридцяти 7–10-річних рослин брали по три пагони поточного
і минулого років, вимірювали їх довжину, а також підраховували кількість хвоїнок на цих паго-
нах. Визначали види рослин, що формують підлісок.
Результати досліджень та їх обговорення
Середня висота генеративних дорослих рослин складає ~ 25 м, діаметр стовбура на рівні
грудей ~ 30 см. Приблизно 5 % рослин у цьому насадженні всихає. Зімкненість крон 0,7–0,8.
Підлісок формує самосів P. strobus (домінує) і P. sylvestris, Sorbus aucuparia L., зрідка Rubus
caesius L. Трав’яний ярус розріджений, добре виражений моховий покрив. Інтенсивність рос-
ту молодих сіянців P. strobus у лісових фітоценозах залежить від рівня освітленості підліску.
До того ж трав’яна рослинність є конкурентом для молодих рослин, особливо в перші два роки,
за вологу у ґрунті [14].
У досліджуваному насадженні P. strobus практично щорічно відбувається насіннєве віднов-
лення, але з різною інтенсивністю (табл. 1). Найбільш вікові екземпляри самосіву досягають
18 років, а наймолодші –одного року. На першій пробній ділянці представлено рослини віком
3 та 8–10, 13–15 років. Їх кількість у 2–18 раз більша, ніж кількість самосіву в інші роки. У цілому
на цій ділянці виявлено 163 молоді рослини. Найбільшу кількість самосіву виявлено на другій
ділянці – 808 екземплярів. Тут інтенсивне відновлення P. strobus відмічено у перші дев’ять років.
Частка таких 1–9-річних рослин складає 94,8 %. На третій ділянці активне насіннєве відновлення
виявлено лише в останні два роки. Частка 1–2-річних рослин складає 2/3 від загальної кількос-
ті (84 екземпляри). Очевидно, що умови для насіннєвого відновлення в насадженні P. strobus
на пробних ділянках відрізняються. Внесок дерев різних ділянок насадження у формування
«інтродукційної популяції» P. strobus неоднаковий. Це може призвести до формування сімейної
структури цієї популяції.
Слід відмітити, що молоді рослини P. strobus різних ділянок відрізняються і за інтен-
сивністю росту. Найкращі умови для росту самосіву цього виду характерні для другої проб-
ної ділянки. Наприклад, рослини 8–10 років на цій ділянці переважали за висотою рослини
на І та ІІ ділянках більше, ніж у два рази. Така тенденція чітко простежується і для інших
вікових груп. У цілому можна відмітити, що інтенсивність росту самосіву низька. Висота
16–18-річних рослин варіювала в межах від 97,8 до 229,0 см при діаметрі стовбура 13,2–41,0 мм
відповідно. Очевидною причиною цього є дефіцит світла. Материнські рослини обмежують
інтенсивність сонячної інсоляції для самосіву. Річний приріст самосіву в насадженні в серед-
ньому складає 15,3–16,5 см, досягаючи в окремих рослин 24,9–25,6 см (табл. 2). P. strobus є
об’єктом досліджень трьох методів лісівництва в Канаді. Показана позитивна кореляція рос-
ту дерев з рівнем освітленості [13]. У Кременецькому лісництві були тільки одностовбурні
дерева P. strobus. У Канаді P. strobus також має один стовбур, але іноді після пошкодження
верхівкового пагона комахами і подальшого розростання бічних пагонів формується багато-
стовбурність [12].
У P. strobus – п’ятихвойного виду тривалість життя хвої в природному ареалі складає 2–3 роки
[4]. У досліджуваного самосіву охвоєність одно-, дворічних пагонів була високою – 218–271 хво-
їнка при максимумі 420–520 хвоїнок та мінімумі 100–105 хвоїнок. Кількість хвоїнок на пагоні за-
лежить від його довжини. Добра збереженість хвої другого року життя свідчить, що молоді рос-
лини не відчувають стресових впливів, окрім нестачі освітленості під материнськими деревами.
171ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
В
ік
ро
сл
ин
,
(у
р
ок
ах
)
К
іл
ьк
іс
ть
ро
сл
ин
, ш
т.
В
ис
от
а
ро
сл
ин
,
см
, M
±m
Д
іа
ме
тр
ст
ов
бу
ра
, м
м,
M
±m
К
іл
ьк
іс
ть
ро
сл
ин
, ш
т.
В
ис
от
а
ро
сл
ин
,
см
, M
±m
Д
іа
ме
тр
ст
ов
бу
ра
, м
м,
M
±m
К
іл
ьк
іс
ть
ро
сл
ин
, ш
т.
В
ис
от
а
ро
сл
ин
, с
м,
M
±m
Д
іа
ме
тр
ст
ов
бу
ра
, м
м,
M
±m
І д
іл
ян
ка
, т
ра
в’
ян
ий
п
ок
ри
в
ро
зр
ід
ж
ен
ий
,
є
мо
хи
, п
ід
лі
со
к
ІІ
д
іл
ян
ка
, т
ра
в’
ян
ий
п
ок
ри
в
ма
йж
е
ві
дс
ут
ні
й,
ви
ра
ж
ен
і м
ох
и,
п
ід
лі
со
к
ІІ
І д
іл
ян
ка
, т
ра
в’
ян
ий
п
ок
ри
в
ро
зр
ід
ж
ен
ий
,
є
мо
хи
, п
ід
лі
со
к
1
1
4,
0±
0,
0
1,
0±
0,
0
41
5,
7±
1,
2
0,
8±
0,
2
43
5,
3±
1,
0
0,
9±
0,
1
2
7
10
,1
±1
,6
1,
7±
0,
3
59
11
,1
±2
,2
1,
9±
0,
5
13
9,
1±
2,
7
1,
8±
0,
3
3
16
13
,9
±1
,8
2,
6±
0,
5
96
16
,9
±3
,5
2,
8±
0,
6
3
14
,5
±1
,0
2,
3±
0,
5
4
8
20
,0
±4
,0
3,
8±
0,
7
84
22
,7
±3
,8
3,
6±
0,
6
4
18
,5
±4
,5
3,
6±
0,
9
5
8
24
,5
±4
,1
4,
5±
1,
0
11
8
29
,7
±6
,1
4,
8±
0,
9
5
19
,5
±1
,6
4,
1±
0,
7
6
6
28
,8
±5
,8
5,
5±
1,
2
14
4
41
,4
±9
,7
6,
4±
1,
3
3
25
,5
±5
,7
5,
9±
1,
4
7
6
36
,0
±5
,7
7,
0±
0,
8
11
9
54
,9
±1
5,
3
8,
3±
2,
1
2
28
,0
±7
,0
7,
4±
1,
6
8
12
38
,1
±6
,8
7,
3±
1,
2
76
70
,8
±1
7,
8
10
,6
±2
,8
6
34
,3
±5
,8
7,
7±
1,
0
9
12
47
,3
±1
1,
3
9,
0±
2,
1
29
86
,7
±2
5,
9
12
,4
±3
,6
0
0
0
10
14
51
,5
±1
2,
4
10
,1
±2
,1
10
10
5,
3±
29
,3
13
,3
±4
,2
1
56
,5
±0
,0
9,
5±
0,
0
11
8
64
,6
±1
6,
8
12
,5
±4
,0
8
11
4,
3±
37
,0
17
,0
±4
,6
1
45
,5
±0
,0
10
,5
±0
,0
12
4
71
,3
±1
5,
8
12
,1
±2
,0
7
12
1,
3±
24
,0
16
,1
±2
,3
2
62
,5
±1
,5
11
,1
±0
,1
13
19
80
,0
±2
0,
0
12
,3
±2
,9
5
14
0,
2±
20
,6
19
,4
±3
,8
1
75
,0
±0
,0
16
,9
±0
,0
14
14
85
,6
±1
7,
8
14
,9
±3
,2
7
13
2,
1±
26
,1
21
,7
±4
,9
0
0
0
15
18
99
,2
±2
2,
9
14
,6
±2
,6
4
18
3,
5±
45
,5
24
,7
±3
,8
0
0
0
16
5
97
,8
±1
3,
8
13
,2
±1
,7
1
22
9,
0±
0,
0
41
,0
±0
,0
0
0
0
17
2
14
8,
0±
10
,0
18
,3
±0
,4
0
0
0
0
0
0
18
3
10
9,
3±
23
,1
14
,4
±3
,4
0
0
0
0
0
0
Та
бл
иц
я
1.
В
ік
, к
іл
ьк
іс
ть
т
а
мо
рф
ом
ет
ри
чн
і п
ок
аз
ни
ки
с
ам
ос
ів
у
у
на
са
дж
ен
ні
P
in
us
st
ro
bu
s L
. в
К
ре
ме
не
ць
ко
му
л
іс
ни
цт
ві
Т
ер
но
пі
ль
сь
ко
ї о
бл
ас
ті
П
р
и
м
і
т
к
а.
Т
ут
і
в
та
бл
. 2
: M
±m
–
с
ер
ед
нє
зн
ач
ен
ня
т
а
по
хи
бк
а
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13172
Таблиця 2. Показники росту та охвоєності пагонів самосіву насадження Pinus strobus L. Креме-
нецького лісництва
Рік приросту
пагонів
Довжина пагона, см Кількість хвоїнок, шт.
M±m max min CV, % M±m max min CV, %
поточний 16,51 ± 3,29 24,9 8 25 218 ± 50 420 105 29
минулий 15,26 ± 2,78 25,6 8 23 271 ± 71 520 100 33
П р и м і т к и: max – максимальне значення, min – мінімальне значення, CV – коефіцієнт варіації
У межах насадження 75-річні рослини P. strobus відрізнялися за врожайністю шишок, яку
легко встановити за опадом шишок навколо дерева. Максимальна кількість шишок у опаді склала
362–494 шт. на одне дерево. Цього врожаю шишок з повноцінним насінням, про що свідчить на-
явність самосіву, цілком достатньо для відновлення P. strobus у лісонасадженні.
Головною ознакою успішності інтродукції рослин є їх розмноження взагалі, тобто будь-яким
способом [6], а здатність до самосіву та відновлення інтродуцента В.І. Некрасов [8] розглядав
як показник його акліматизації та натуралізації. Отже, у досліджуваному лісонасадженні від-
бувається природний процес формування «інтродукційної популяції», що свідчить про високу
життєздатність P. strobus у районі Кременецького горбогір’я. Однак рекомендувати цей вид для
масового лісорозведення недоцільно, оскільки він виявився нестійким до патогенів. Можливе
використання насіння із досліджуваного деревостану для розмноження цього декоративного виду
з подальшим впровадженням в озеленення парків та скверів західного регіону України. Саме ви-
користання P. strobus для озеленення в поодиноких, групових і алейних насадженнях рекоменду-
ють інтродуктори [11].
Висновки
У лісонасадженні району Кременецького горбогір’я 75-річні рослини P. strobus у переважній
більшості характеризуються добрим життєвим станом. Вони утворюють повноцінний врожай
насіння, за рахунок якого майже щорічно відбувається її відновлення, а отже, можливе транс-
формування цього лісонасадження в інтродукційну популяцію. Цей вид у районі досліджень має
високі адаптивні можливості.
1. Бондар О.А. Вплив інтродуцентів на продуктивність лісових насаджень Поділля України: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 «Лісові культури, селекція, насінництво»
/ А.О. Бондар. – К., 1999. – 19 с.
Bondar, O.A., The Influence of Introduced Plants on Forest Stands Production in Ukrainian Podillya, Extended
Abstract of the Cand. Sci. (Forestry, Selection, Seed Production) Dissertation, Kiev, 1999.
2. Вересин М.М. Экотипы ели обыкновенной в географических культурах Воронежского лесхоза / М.М.
Вересин, М.М. Иванов // Лесная генетика, селекция и семеноводство. – Петрозаводск: Карелия, 1970.
– С. 416–422.
Veresin, M.M., and Ivanov, M.M., Ecotypes of Norway Spruce in Provenances of Voronezh Forestry, Lesnaya
genetika, selektsiya i semenovodsvo (Forest Genetics, Breeding and Seed Production), Petrozavodsk: Kareliya,
1970, pp. 416–422.
3. Дендрофлора України. Дикоростучі та культивовані дерева й кущі. Голонасінні. Довідник / [М.А. Кох-
но, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.; за ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнєцова]. – К.: Вища школа, 2001.
– 207 с.
Kokhno, M.A., Gordіenko, V.І., and Zakharenko, G.S., Dendroflora Ukrainy. Dykorostuchі ta kultivovanі
dereva y kuschі. Golonasіnnі. Dovіdnik (The Dendroflora of Ukraine. Wild and Cultivated Trees and Shrubs.
Conifers. A Handbook), Kokhno, M.A., Kuznetsova, S.І., Eds, Kiev: Vyshcha Shkola, 2001.
4. Деревья и кустарники СССР. Том І. Голосеменные / [Э.Г. Белосельская, Я.Я. Васильев, С.И. Ванан и
др.]. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1949. – 463 с.
Beloselskaya, E.G., Vasiliev, Ya.Ya., and Wanan, S.I., Dereviya i kustarniki SSSR. Tom 1. Golosemennye
(Trees and Shrubs of the USSR. Volume I. Conifers), M., Izd-vo AN SSSR, 1949.
5. Калініченко О.А. Шляхи збагачення видового складу лісів України / О.А. Калініченко // Наук. вісник
Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. – 2010. – Вип. 152, ч. 1. – С. 74–78.
Kalіnіchenko, O.A., The Ways of Diversifying Species Richness in the Forests of Ukraine, Naukovyi vistnyk
Nats. Univ. bіoresursіv ta i pryrodokorystuvannya Ukrainy (Scientific Bulletin of the National University of
Nature Recources Management), 2010, vol. 152, no. 1, pp. 74–78.
173ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2013, вып. 13
6. Кохно Л.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Л.А. Кохно,
А.М. Курдюм. – К.: Наук. думка, 1994. – 186 с.
Kokhno, L.A., and Kurdyum, A.M., Teoreticheskie osnovy i opyt introduktsii drevesnykh rastenii
v Ukraine (Theoretical Background and Experience of Woody Plant Introduction in Ukraine), Kiev: Naukova
Dumka, 1994.
7. Некрасов В.И. Некоторые теоретические вопросы формирования интродукционных популяций
лесных древесных пород / В.И. Некрасов // Лесоведение. – 1971. – № 5. – С. 26–31.
Nekrasov, V.I., Some Theoretical Issues of the Formation of Forest Trees Introduction Populations, Lesovedenie
(Silviculture), 1971, no. 5, pp. 26–31.
8. Некрасов В.И. Актуальные вопросы развития теории акклиматизации растений / В.И. Некрасов. – М.:
Наука, 1972. – 275 с.
Nekrasov, V.I., Aktualnye voprosy razvitiya teorii akklimatizatsii rastenii (Topical Issues in the Theory of
Plant Acclimatization, Moscow: Nauka, 1972.
9. Серебрякова Н.Е. Сосна Веймутова в культурах Среднего Поволжья: биологические особенности,
продуктивность, санитарное состояние: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. с.-г. наук: спец.
06.03.01 «Лесные культуры, селекция, семеноводство» / Н.Е. Серебрякова. – Йошкар-Ола. – 2005. – 19 с.
Serebriakova, N.Ye., White Western Pine in the Middle Volga Provenances: Biological Features, Production,
Health Condition, Extended Abstract of the Cand. Sci. (Forestry, Selection, Seed Production) Dissertation,
Yoshkar-Ola, 2005.
10. Стасюк О.А. Особливості росту сосни Веймутової (Pinus strobus L.) в умовах Поділля / О.А. Стасюк
// Наук. вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.1. – С. 37–42.
Stasiuk, O.A., The Specific Features of White Western Pine (Pinus strobus L.) in the Podillya conditions,
Nauk. visnyk NLTU Ukrainy (The Scientific Bulletin of the National Forestry Engineering Univ. of Ukraine,
2012, vol. 22.1, pp. 37–42.
11. Федоровский В.Д. Древесные растения Криворожского ботанического сада. Итоги интродукции
(за 25 лет) / В.Д. Федоровский, А.Е. Мазур. – Днепропетровск. – 2007. – 256 с.
Fedorovskii, V.D., and Mazur, A.E., Woody Plants in Krivoi Rog Botanical Garden. Introduction Results
(25 years), Dnepropetrovsk, 2007.
12. Chamberlin, E.A., and Aarssen, L.W., The Cost of Apical Dominance in White Pine (Pinus strobus L.):
Growth in Multi-Stemmed Versus Single-Stemmed Trees, J.Torray Bt. Soc., 1996, vol. 123 (4), pp. 268–272.
13. Major, J.E., Mosseler, A., and Barsi, D.C., Impact of Three Silvicultural Treatments on Growth, Light-Energy
Processing, and Related Needle-Level Adaptive Traits of Pinus strobus from Two Regions, Forest Ecology
and Management, 2009, vol. 257 (1), pp. 168–181.
14. Parke, W.C., Pitt, D.G., and Morneault, A., Effects of Early Herbaceous and Woody Vegetation Control on
Seedling Microclimate and Physiology of Eastern White Pine, in The Thin Green Line: a symposium on the
state-of-the-art in reforestation: proceedings (Forest research information paper) (July 26–28, 2005,Thunder
Bay, Ontario, Canada), Thunder Bay, Ont, 2005, pp. 115.
15. Sniezko, R.A., Resistance Breeding Against Nonnative Pathogens in Forest Trees – Current Successes in
North America, Can J. Pathol, 2006, vol. 28, pp. 270–279.
Кременецький ботанічний сад Надійшла 12.09.2013
УДК 581.522.4:582.475(477.84)
ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ PINUS STROBUS L. В УСЛОВИЯХ КРЕМЕНЕЦКОГО ХОЛМОГОРЬЯ
А.Н. Лисничук
Кременецкий ботанический сад
Приведены результаты исследований жизнеспособности Pinus strobus L. в лесонасаждении района Креме-
нецкого холмогорья. Установлено, что интродуцированный вид обладает высокими адаптивными возмож-
ностями за счет стабильной семенной продуктивности, почти ежегодного самовозобновления, хорошего
прироста и охвоенности побегов.
UDC 581.522.4:582.475(477.84)
VIABILITY OF PINUS STROBUS L. IN CONDITIONS OF KREMENTSKE HORBOHIRIYA
A.N. Lisnichuk
Kremenets Botanical Garden
The research results on Pinus strobus L. viability in a forest stand in the Kremenetske Horbohiriye are given.
It is established that this introduced species is characterized by a high adaptive capacity due to stable seed
production, almost annual self-regeneration, good annual growth and shoot needle packing.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67686 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:56Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ліснічук, А.М. 2014-09-09T19:55:43Z 2014-09-09T19:55:43Z 2013 Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я / А.М. Ліснічук // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 169-173. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67686 581.522.4:582.475(477.84) Приведены результаты исследований жизнеспособности Pinus strobus L. в лесонасаждении района Кременецкого холмогорья. Установлено, что интродуцированный вид обладает высокими адаптивными возможностями за счет стабильной семенной продуктивности, почти ежегодного самовозобновления, хорошего прироста и охвоенности побегов. The research results on Pinus strobus L. viability in a forest stand in the Kremenetske Horbohiriye are given. It is established that this introduced species is characterized by a high adaptive capacity due to stable seed production, almost annual self-regeneration, good annual growth and shoot needle packing. uk Донецький ботанічний сад НАН України Промышленная ботаника Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я Жизнеспособность Pinus strobus L. в условиях Кременецкого холмогорья Viability of Pinus strobus L. in conditions of Krementske Horbohiriya Article published earlier |
| spellingShingle | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я Ліснічук, А.М. Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде |
| title | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я |
| title_alt | Жизнеспособность Pinus strobus L. в условиях Кременецкого холмогорья Viability of Pinus strobus L. in conditions of Krementske Horbohiriya |
| title_full | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я |
| title_fullStr | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я |
| title_full_unstemmed | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я |
| title_short | Життєздатність Pinus strobus L. в умовах Кременецького горбогір’я |
| title_sort | життєздатність pinus strobus l. в умовах кременецького горбогір’я |
| topic | Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде |
| topic_facet | Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67686 |
| work_keys_str_mv | AT lísníčukam žittêzdatnístʹpinusstrobuslvumovahkremenecʹkogogorbogírâ AT lísníčukam žiznesposobnostʹpinusstrobuslvusloviâhkremeneckogoholmogorʹâ AT lísníčukam viabilityofpinusstrobuslinconditionsofkrementskehorbohiriya |