До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові
Статья посвящена анализу функционально-семантической категории кратности, ее функциональным качествам и особенностям проявления в украинском языке. Стаття присвячена аналізу функціонально-семантичної категорії кратності, її функціональним властивостям й особливостям виявлення в українській мові. The...
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6781 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 53. — С. 91-93. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859616453507940352 |
|---|---|
| author | Ачилова, О.Л. |
| author_facet | Ачилова, О.Л. |
| citation_txt | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 53. — С. 91-93. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Статья посвящена анализу функционально-семантической категории кратности, ее функциональным качествам и особенностям проявления в украинском языке.
Стаття присвячена аналізу функціонально-семантичної категорії кратності, її функціональним властивостям й особливостям виявлення в українській мові.
The article is devoted to analysis of the functional-semantic category of multiplication, its function qualities and particulations of manifestations in the Ukrainian language.
|
| first_indexed | 2025-11-28T21:31:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИЧНОЇ ТА КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ
91
РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИЧНОЇ
ТА КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ
УДК 81’373
ДО ПОНЯТТЯ АСПЕКТУАЛЬНОЇ КРАТНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
О. Л. Ачилова
Статья посвящена анализу функционально-семантической категории кратности, ее
функциональным качествам и особенностям проявления в украинском языке.
Ключевые слова: аспектология, категория кратности, функционально-
семантическое поле
Стаття присвячена аналізу функціонально-семантичної категорії кратності, її
функціональним властивостям й особливостям виявлення в українській мові.
Ключові слова: аспектологія, категорія кратності, функціонально-семантичне поле
The article is devoted to analysis of the functional-semantic category of multiplication, its
function qualities and particulations of manifestations in the Ukrainian language.
Key words: aspectology, category of multiplication, functional-semantic field
Лінгвістичні граматичні дослідження розглядають кратну категорійну семантику як одне із
значень комплексу компонентів категорії родів дієслівної дії, що виражають модифікацію
(обов’язково формально виражену) значення дії, названого дієсловом, у напрямку кількісних
уточнень [1, с. 266]. У цьому аспекті лінгвістичного аналізу кратну семантику представляють форми
однократного, зменшеного, багатократного, тривало-дистрибутивно-взаємного та інших родів
категорії способів дієслівної дії. За Ю.С. Масловим, роди дієслівної дії – це семантичні розряди дієслів,
які виділяються на основі подібності в типах перебігу і розподілу в часі дієслівної дії [7, с. 71].
З іншого боку, кратність кваліфікується як один із семантичних розрядів дієслів, що визначає
комплекс певних способів протікання дії залежно від особливостей функціонування та семантичного
значення компонентів категорії граничності / неграничності [11, с.194-195]. У цьому разу мова йде
про семантику багатократного, постійно-узуального, ітеративного та подібних типів категорії родів
дієслівної дії.
Таким чином, загальне категорійне значення кратності пов’язується з інтерпретацією кількості,
що виражається насамперед в усвідомленні значень, які приєднуються до дієслівних лексем та
характеризуються за кількістю “крат” або семантикою безперервності / перервності, та є в цілому
семантично і формально однорідними.
У текстовій системі кратність виявляється не лише в окремій дієслівній формі, але й у взаємодії з
іншими лінгвістичними компонентами, які мають цю семантику. Такий аналіз сформувався у зв’язку
з розвитком і поширенням функціонального аспекту мовознавства.
У цілісному тексті категорія кратності формує макроструктуру особливого типу, комплекс дії
якої періодично повторюється як система звичних, узуальних, одночасних, послідовних чи точно не
визначених у власних темпоральних відношеннях мікроподій. Значення кратності макроструктури
відзначає факт існування дієслівного комплексу, який в цілому є багатоактним, аналогічно до
семантики власне граматичної кратності категорії родів дієслівної дії. Для структури тексту – це, як
правило, функціонування форм, що позначають квантифіковані дії, які за своєю природою можуть
перериватися та відновлюватися. Тому функціонально-семантичну категорійну семантику кратності
тексту становлять у першу чергу форми багатоактного, постійно-узуального, початкового способу
родів дієслівної дії [11, с. 192].
Через це, головною функціональною характеристикою кратності виступає насамперед
багатоактність, що передбачає наявність семантики узуальної повторюваності, чітко не визначеної у
кількісному вияві.
Семантична ознака кратності ситуацій реалізується як сукупність двох пов’язаних значень:
однократності й неоднократності. Одне з цих значень приєднується до значень предикатних,
головним чином дієслівних, лексем, які мають цю семантичну ознаку. Але слід зазначити, що
значення ознаки кратності стосується не тільки значення дієслівної лексеми, але й ситуації, вираженої
в реченні. Ознака кратності співвідноситься з відповідним функціонально-семантичним полем (ФСП),
92 О. Л. Ачилова. ДО ПОНЯТТЯ АСПЕКТУАЛЬНОЇ КРАТНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
яке складається з трьох компонентів: 1) семантичних класів дієслів (предикатів) зі значенням
кратності; 2) слів і словосполучень, які лексично (безпосередньо або опосередковано) виражають
значення ознаки кратності й поєднуються з семантичними класами дієслів, що складають перший
компонент ФСП; 3) граматичних категорій, спеціально призначених для вираження значень цієї
семантичної ознаки, й / або граматичних категорій, які виражають ці значення побіжно, а також будь-
які граматичні засоби, що використовуються для вираження аналізованої семантичної ознаки.
Комбінуючись у реченні один з одним і сукупно виражаючи те чи інше значення кратності,
компоненти ФСП утворюють єдність, яку ще називають “довгим семантичним компонентом”.
Перший компонент ФСП представлений дієсловами, які поєднуються із значенням ознаки
кратності й називають такі кратні дії, які за своєю природою можуть перериватися й відновлюватися.
Так, дієслова, які означають постійні ознаки й відношення, а також стійкі стани, зазвичай не
поєднуються зі значенням ознаки кратності. Усі інші дієслова, тобто дієслова зі значенням часового
стану, обмежених процесів, необмежених процесів і подій, поєднуються зі значенням кратності й
входять в її ФСП (наварити, нанести, блискати); 2) детермінантні показники, або обставини, що
виражають значення кратності лексично (обставини циклічності, інтервалу, узуальності, обставини
кратності або лічильного комплексу, комплексні обставини); 3) граматичні засоби: переважно форми
недоконаного виду, яким притаманне конкретно-процесне й необмежено кратне значення, категорія
родів дієслівної дії тощо. Причому в ментальному плані категорія кратності базується саме на
домінації семантики граматичної мовної категорії родів дієслівної дії.
Макроструктурна семантика кратності виявляється більш точно внаслідок посилення її другим
компонентом ФСП – детермінантними показниками на зразок щодня, не раз, звичайно, завжди,
іноді, які підкреслюють періодичну повторюваність цілісного поліпредикативного комплексу. Хоча в
цілому для вираження вказаного функціонально-семантичного навантаження макроситуації наявність
семантичних детермінантів не є обов’язковою.
У зв’язку з цим зовнішні засоби виявлення кратності, зумовлені наявністю детермінантних
семантичних компонентів, не відіграють провідної ролі у розгортанні кратних макроструктур, а
виступають, як правило, елементами модифікації. Це зумовлюється тим, що періодична
повторюваність рівня макроструктури відзначається функціонуванням дієслівних форм недоконаного
виду, яким “у першу чергу властиве конкретно-процесне та необмежено-кратне (повторювальне)
значення” [10, с. 129].
Отже, хоч увага й зосереджується на актуалізації внутрішньої семантики кратності дієслівної
одиниці, визначення кратності на рівні макроструктури тексту в цілому не вступає у суперечність з її
традиційним тлумаченням у функціональній граматиці, предметом якої виступають функції мовних
одиниць не тільки у реченні, але й у межах цілісних текстів.
Щодо третього компонента ФСП кратності, то центральне місце серед граматичних засобів
займає форма недоконаного виду (НДВ), якій насамперед притаманні конкретно-процесне і
необмежено-кратне (повторювальне) значення.
У вираженні значення неоднократного повторення ситуацій бере участь категорія родів дії (РД).
Так, дієслова багатоактного й ітеративного РД виражають множинність повторюваних ситуацій:
барабанити, блимати, стрибати, колихати; дієслова кумулятивного РД виражають досягнення
значної кількості одних і тих самих результатів через багатократне здійснення дії базового дієслова:
надавати, наробити, накосити; дистрибутивно-сумарний РД виражає поступове охоплювання
результативною дією всіх об’єктів або суб’єктів: роздарувати, обійти, перемити; тотальний РД
виражає надзвичайний ступінь інтенсивності дії, яка виявляється в її розосереджуваному
поширюванні на весь об’єкт або суб’єкт: позранювати, витратити, витоптати; понаднормативно-
тривалий СД виражає достатній ступінь тривалості дії: перегрішити, переплатити, обгодувати;
одноактний(однократний, одноразовий) вказує на виконання дії один раз на відміну від можливого
повторення: збігати, сходити, злітати; делімітативно-інтенсивний СД вказує на тривалу, інтенсивну
або багато разів повторювану дію, здійснювану протягом певного часового відрізку: попоходити,
попоносити, поподумати.
На рівні сучасної української мови виділяють три семантичні типи неоднократності:
мультиплікативну, дистрибутивну та ітеративну (дискретну). Розглянемо їхні властивості.
Мультиплікативна кратність має такі семантичні особливості:
1) у кожній із ситуацій, що входять у мультиплікативну множинність, беруть участь одні й ті ж
суб’єкти;
2) мультиплікативна неоднократність монотемпоральна, оскільки ситуації, з яких вона
складається, займають один безперервний період часу, що може бути як завгодно кратним або як
завгодно тривалим.
Наприклад: Всю ніч хворий кашляв;
РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИЧНОЇ ТА КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ
93
Декілька разів хлопець помахав рукою.
З точки зору семантики багатоактні дієслова позначають таку дію, яка за своєю природою
складається з низки повторюваних однакових актів. Це важливо відзначити, тому що
мультиплікативна неоднократність в українській мові, як і в інших слов’янських мовах, реалізується
насамперед у реченнях з дієсловами багатоактного способу категорії родів дієслівної дії.
Треба також зауважити, що з багатоактними дієсловами в сучасній українській мові з формально
й семантично співвіднесені дієслова, які мають значення дії, виконуваної одним рухом, в один
прийом. Це однократні (або семельфактивні) дієслова.
Дистрибутивна неоднократність має також дві семантичні особливості:
1) у кожній з однакових мікроситуацій, що входять до дистрибутивної множинності,
представлені тотожні й водночас не зовсім тотожні набори учасників. Тобто в кожній є мікроситуацій
є як мінімум один учасник, який є одиничним представником певного сукупного учасника, загального
для всіх мікроситуацій, з яких складається дистрибутивна множинність;
2) всі мікроситуації, що входять у дистрибутивну множинність, сукупно складають одну
макроситуацію, яка є монотемпоральною, тобто займає один період часу. Цей період можна оцінити
як обмежено-тривалий.
Наприклад: Дівчина перемила весь посуд;
Вони порубали майже всі дрова.
Специфіка синтаксичної структури речення з дистрибутивним дієсловом полягає в тому, що як
мінімум одну актантну / сирконстантну позицію займає предметний іменник у множині або збірний
іменник в однині.
Специфіка ітеративної неоднократності полягає в тому, що множина повторюваних ситуацій є
безкінечною і тому неозначеною.
Ітеративній неоднократності притаманні дві семантичні особливості:
1) у кожній із ситуацій, що входять в ітеративну множинність, беруть участь одні й ті ж суб’єкти;
2) ітеративна неоднократність політемпоральна, тобто ситуації, що входять в ітеративну
множинність, відбуваються в різний період часу.
Наприклад: Іноді вони засиджуються до самої ночі;
Щодня ми возили молоко на ринок.
Важливу роль у вираженні ітеративного значення відіграють обставини, які входять в ФСП
кратності й відповідно уточнюють, конкретизують ітеративне значення. Це обставини циклічності,
дати, інтервалу, узуальності тощо (щодня, завжди, часто).
Таким чином, ми розглядаємо функціонально-семантичну категорію кратності, пов’язуючи її з
поняттям кількості, що виражається в усвідомленні значень, які приєднуються до дієслівних лексем і
характеризуються за кількістю “крат” або семантикою безперервності / перервності та є в цілому
семантично і формально однорідними.
Література:
1. Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. – М.,1976.
2. Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. – Л.,1976.
3. Бондарко А.В. Категориальные ситуации. // Вопросы языкознания. – 1983. – №2.
4. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.
5. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К.: “Пульсари”, 2004.
6. Дурст-Андерсен П.В. Совершенный и несовершенный виды русского глагола с позиции ментальной
грамматики. Семантика. Парадигматика // Труды аспектологического семинара филолог. Ф-та МГУ
им. М.В.Ломоносова. Т.1. – М, 1997.
7. Маслов Ю.С. Очерки по аспектологии. – Л., 1984.
8. Русская грамматика. – Прага, 1979.
9. Соколова С. Аспектуальні роди дії та їхнє місце у загальній системі префіксального словотвору дієслова
// Українська мова. – 2002. – №1.
10. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. –
Л, 1987.
11. Шелякин М.А. Категория вида и способы действия русского глагола. – Таллин, 1983.
12. Шелякин М.А. Функциональная грамматика русского языка. – М.: «Русский язык», 2001.
Поступила 10.09.2004 г.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6781 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T21:31:50Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ачилова, О.Л. 2010-03-16T16:44:12Z 2010-03-16T16:44:12Z 2004 До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 53. — С. 91-93. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6781 81’373 Статья посвящена анализу функционально-семантической категории кратности, ее функциональным качествам и особенностям проявления в украинском языке. Стаття присвячена аналізу функціонально-семантичної категорії кратності, її функціональним властивостям й особливостям виявлення в українській мові. The article is devoted to analysis of the functional-semantic category of multiplication, its function qualities and particulations of manifestations in the Ukrainian language. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблеми лексичної та категоріальної семантики До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові Article published earlier |
| spellingShingle | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові Ачилова, О.Л. Проблеми лексичної та категоріальної семантики |
| title | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові |
| title_full | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові |
| title_fullStr | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові |
| title_full_unstemmed | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові |
| title_short | До поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові |
| title_sort | до поняття аспектуальної кратності в сучасній українській мові |
| topic | Проблеми лексичної та категоріальної семантики |
| topic_facet | Проблеми лексичної та категоріальної семантики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6781 |
| work_keys_str_mv | AT ačilovaol doponâttâaspektualʹnoíkratnostívsučasníiukraínsʹkíimoví |