Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника

Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника

В статті представлений алгоритм побудови інтегрального показника інвестиційної привабливості на прикладі підприємств кондитерської промисловості України. Основою підходу є використання методів регресійно-кореляційного аналізу направлених на дослідження фінансового становища компанії....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Караван, С.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2012
Назва видання:Економічні інновації
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67811
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника / С.І. Караван // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 51. — С. 159-170. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67811
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-678112025-02-23T17:08:45Z Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника The algorithm of investment attractiveness level determination, integral indicator formation Караван, С.І. В статті представлений алгоритм побудови інтегрального показника інвестиційної привабливості на прикладі підприємств кондитерської промисловості України. Основою підходу є використання методів регресійно-кореляційного аналізу направлених на дослідження фінансового становища компанії. The article presents the algorithm of investment attractiveness integral indicator construction on the example of Ukrainian confectionery enterprises. The basis of the approach is the use of regression-correlation analysis directed on the research of company’s financial situation. 2012 Article Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника / С.І. Караван // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 51. — С. 159-170. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67811 330.322.5- 047.44:[005.336:005.936.3] uk Економічні інновації application/pdf Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description В статті представлений алгоритм побудови інтегрального показника інвестиційної привабливості на прикладі підприємств кондитерської промисловості України. Основою підходу є використання методів регресійно-кореляційного аналізу направлених на дослідження фінансового становища компанії.
format Article
author Караван, С.І.
spellingShingle Караван, С.І.
Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
Економічні інновації
author_facet Караван, С.І.
author_sort Караван, С.І.
title Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
title_short Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
title_full Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
title_fullStr Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
title_full_unstemmed Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
title_sort алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника
publisher Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate 2012
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67811
citation_txt Алгоритм визначення рівня інвестиційної привабливості, формування інтегрального показника / С.І. Караван // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 51. — С. 159-170. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Економічні інновації
work_keys_str_mv AT karavansí algoritmviznačennârívnâínvesticíjnoíprivablivostíformuvannâíntegralʹnogopokaznika
AT karavansí thealgorithmofinvestmentattractivenessleveldeterminationintegralindicatorformation
first_indexed 2025-11-24T03:38:48Z
last_indexed 2025-11-24T03:38:48Z
_version_ 1849641432341544960
fulltext 2012 Економічні інновації Випуск № 51 159 УДК: 330.322.5- 047.44:[005.336:005.936.3] АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ, ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА Караван С.І. В статті представлений алгоритм побудови інтегрального показника інвестиційної привабливості на прикладі підприємств кондитерської промисловості України. Основою підходу є використання методів регресійно-кореляційного аналізу направлених на дослідження фінансового становища компанії. Вступ. Оцінка інвестиційної привабливості являється важливим етапом при прийнятті рішення стосовно вкладення коштів. Метою цього процесу є комплексна та всебічна характеристика організації, що дає можливість інвестору зробити висновок відносно майбутніх перспектив отримання бажаного ефекту від процесу інвестування. Визначення рівня інвестиційної привабливості підприємств кондитерської галузі в своїй роботі ми будемо проводити за допомогою аналізу фінансових коефіцієнтів, данні для розрахунку яких містяться у бухгалтерській звітності компаній. Важливо відмітити, що хоч це і не єдиний шлях за яким може проводитись дослідження, на сьогоднішній день це найбільш інформативний метод завдяки доступності даних для проведення необхідних розрахунків. Методики які запропоновані у науковій літературі досить різноманітні, цій темі присвячені дослідження Т.В. Мордвінцевої [1], Н.Ю. Брюховецької [2], Т.В. Дудки [3], А.С. Михайленко [4], О.В. Бражко [5], А.А. Дискіної [6], Е.А. Якименко [7], Скоробогатової Н.Є. [8] та інших вчених економістів. Постановка завдання. Метою роботи є представлення авторського бачення процесу оцінки інвестиційної привабливості підприємств, на основі дослідження показників господарської діяльності. Результати. В ході роботи ми будемо користуватись методами статистичного аналізу, для виявлення прихованих залежностей між фінансовими коефіцієнтами, що виступають важливими компонентами визначення ІП компаній [9], [10]. Всі розрахунки проводяться за допомогою електронних таблиць MS Excel в модулі «Аналіз даних». Порядок проведення аналізу демонструє блок схема, що представлена на (рис.1 ). Використання факторного аналізу, як статистичного методу дослідження дозволить нам виявити причини (фактори), що пояснюють показник який розглядається, та одночасно дасть нам змогу значно 2012 Економічні інновації Випуск № 51 160 Рис. 1 Алгоритм проведення факторного аналізу інвестиційної привабливості компаній 2012 Економічні інновації Випуск № 51 161 мінімізувати число цих факторів [11]. Процес формування показника ІП відображає рух від широкої сукупності коефіцієнтів, що в тій чи іншій мірі окреслюють досліджуване явище, до вузького кола найважливіших складових. В роботі ми будемо оперувати наступним позначеннями: n - порядковий номер (1, 2, 3… n), kn - фінансові коефіцієнти, що використовуються в дослідженні, Xn - груповий фактор, що об’єднує в собі kn, Yn, Zn - кореляційні матриці факторних навантажень, rkn - значення коефіцієнтів кореляції кожного з вхідних ознак з кожним з виявлених факторів та між собою, bn - коефіцієнти регресії. Вхідні данні фінансової звітності для розрахунків були зібрані на кондитерських підприємствах та в Internet мережі, на сайті Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» [12], інформація представлена за 2011 рік. Проаналізувавши звітні данні 13 обраних підприємств, ми по кожному із них розрахували 17 фінансових коефіцієнтів, які входять до 4 загальновизнаних груп (ліквідності, ділової активності, рентабельності, фінансової стійкості). Тож перейдемо до детальнішого аналізу кожної категорії, на предмет тіснити зв’язку обраних показників із інтегральним груповим фактором Xn. Група коефіцієнтів ліквідності X1 представлена в нашому дослідженні: поточною ліквідністю k11, абсолютною ліквідністю k12 та терміновою ліквідністю k13, результати оцінки демонструє (табл. 1) . Таблиця 1 Стандартизовані результати оцінки показників ліквідності підприємств кондитерської промисловості України № Підприємство X1 k11 k12 k13 1 Корпорація «Roshen» -1,5314 -1,6440 -1,6135 -0,4287 2 ПАТ ВО «КОНТІ» 2,0492 1,4414 1,9328 3,2922 3 ПрАТ «АВК» 0,0995 0,1210 0,2264 -0,2824 4 Корпорація «Бісквіт-Шоколад» 0,4423 0,6286 0,3590 -0,0895 5 ПрАТ КФ «Лагода» -0,3516 -0,4057 -0,2176 -0,3536 6 ТДВ «Житомирські ласощі» 0,0728 0,1494 0,0230 -0,0691 7 ЗАТ «Одесакондитер» 1,0118 1,2145 1,0781 -0,1186 8 ПАТ «Полтавакондитер» 1,0382 1,2033 1,1208 -0,0286 9 ПАТ Запорізька КФ -1,2572 -1,2953 -1,3705 -0,4098 10 ПАТ Рівненська КФ -0,7122 -0,8324 -0,5567 -0,4292 11 ПрАТ «Донецький БКК» -0,6589 -0,6610 -0,6944 -0,3197 12 ПАТ «Стріла» -0,5896 -0,6266 -0,5329 -0,3785 13 ПАТ Херсонська КФ 0,3872 0,7070 0,2455 -0,3846 Данні, що використовуються в аналізі є стандартизованими та варіюють у діапазоні від -3,5 до +3,5 (сума даних дорівнює нулю, дисперсія є одиницею), тому досліджуються безрозмірні величини. 2012 Економічні інновації Випуск № 51 162 Побудова кореляційної матриці Y1 (табл. 2) дає ним можливість стверджувати, що зв'язок кожного із обраних ознак kn з інтегральним фактором X1 є тісним. Значення коефіцієнтів кореляції ( > 0,7), де r це безрозмірна величина, що може змінюватись від 0 до 1. Тісноту зв’язку ми розглядаємо згідно загально прийнятої шкали Чеддока [13, с. 16]. Чим більше значення коефіцієнта кореляції тим з більшою впевненість ми можемо констатувати силу зв’язку аргументна з фактором. В нашому випадку можна побачити пряму кореляцію кожного чинника kn з X1, оскільки позитивний знак факторного навантаження вказує на прямий зв'язок, а негативний - на зворотний. Впевнившись у наявності прямого зв’язку аргументів із виділеним фактором ми переходимо до виявлення залежності між фінансовими коефіцієнтами. Таблиця 2 Кореляційна матриця факторних навантажень Y1 X1 k11 k 12 k 13 X1 1 k11 0,9744 1 k 12 0,9943 0,9705 1 k 13 0,7408 0,7016 0,7271 1 Кореляційна матриця факторних навантажень Y1 демонструє нам суттєвий зв'язок між показниками ліквідності ( > 0,7), тому використовувати всі три змінні у формуванні рівня інвестиційної привабливості немає сенсу, оскільки вони дублюють одна одну. Логічним має бути виключення тих показників ліквідності kn, що в меншій мірі впливають на інтегральний показник Xn. Рішення стосовно вагомості факторів kn ми приймемо на основі регресійного аналізу, визначивши рівняння регресії, що покаже причинно-наслідковий зв'язок між сукупностями даних, що аналізуються: X1 = 0,5088k11 + 0,3844k 12 + 0,1739k 13 (1) Коефіцієнти регресії b1 (0,5088), b2 (0,3844) та b3 (0,1739), демонструють нам певну вагомість факторів, що досліджуються стосовно інтегрального показника, тож саме їх ми будемо брати до уваги визначаючи вплив kn на загальний фактор Xn. Вільний член моделі b0 дорівнює нулю, це пояснюється стандартизацією даних. Коефіцієнт детермінації R2 1, свідчить про тісний функціональний зв'язок у представленій моделі, рівень вагомості (в інтерпретації Excel це показник p) < 0,01, представляє високу значимість результату, тож рівняння регресії може вважатись надійним та повністю відображає досліджуваний процес. Отримані коефіцієнти регресії демонструють, що із зміною показника ліквідності k11 (поточна ліквідність) на одиницю, X1 (інтегральний показник) зміниться приблизно на 0,5088, показника k12 (абсолютна ліквідність) - на 0,3844, k13 (термінова ліквідність) - на 0,1739. Оперуючи представленими даними, можна зробити висновок, що 2012 Економічні інновації Випуск № 51 163 аргумент k11 поточна ліквідність) має більшу вагу ніж інші у формуванні X1, тож він буде використаний у наступному етапі нашого дослідження. До групи факторів фінансової стійкості X2 увійшли: коефіцієнт фінансової автономії k21, коефіцієнт фінансового ризику k22, коефіцієнт маневреності власного капіталу k23 та коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладів k24 (табл. 3). Із представленої матриці видно, що коефіцієнти k24 (структура покриття довгострокових вкладів) та k23 (маневреність власного капіталу) вибувають із нашого дослідження оскільки не виконується умова ( > 0,7), тіснота зв’язку цих факторів із X2 слабка. Факторні навантаження показників, що залишились задовольняють вимозі, проте ми не бачимо необхідності побудови рівняння регресі та дослідження вагомості, оскільки коефіцієнт k21 (фінансова автономія) суперечить напрямку залежності між інтегральним показником X2 та kn. На основі проведеного аналізу ми можемо вділити k22 (коефіцієнт фінансового ризику), саме його буде доцільним використовувати при формуванні рівня інвестиційної привабливості підприємств кондитерської промисловості. Таблиця 3 Стандартизовані результати оцінки показників фінансової стійкості підприємств кондитерської промисловості України № Підприємство X2 k 21 k 22 k 23 k 24 1 Корпорація «Roshen» -0,1407 -0,8846 0,9856 -1,6869 -0,7427 2 ПАТ ВО «КОНТІ» 0,1710 -0,4788 -0,1388 -0,0520 1,7157 3 ПрАТ «АВК» 0,4243 -0,7964 0,2186 -0,2190 1,2287 4 Корпорація «Б-Ш» -1,0061 1,2056 -0,8764 0,5680 -0,6730 5 ПрАТ КФ «Лагода» 1,1075 -1,2385 1,2553 -1,6852 1,8584 6 ТДВ «Ж -Л» -0,6587 0,6605 -0,7358 0,6943 -0,3201 7 ЗАТ «Одесакондитер» -0,5284 1,0216 -0,8398 1,1348 -0,7452 8 ПАТ «Полтавакондитер» -0,6416 1,1588 -0,8721 1,0310 -0,7440 9 ПАТ Запорізька КФ 2,0975 -1,1690 2,1247 -1,3167 -0,7452 10 ПАТ Рівненська КФ 1,4309 -1,1008 0,8266 0,5632 -0,7452 11 ПрАТ «Донецький БКК» -0,7746 -0,1772 -0,3610 -0,3489 0,5770 12 ПАТ «Стріла» -1,1038 1,2970 -0,9014 0,4744 -0,6587 13 ПАТ Херсонська КФ -0,3772 0,5018 -0,6855 0,8430 -0,0059 Силу зв’язку між аргументами та інтегральним фактором X2 нам продемонструє (табл. 4) . Таблиця 4 Кореляційна матриця факторних навантажень Y2 X2 k 21 k 22 k 23 k 24 X2 1 k 21 -0,8424 1 k 22 0,9052 -0,8990 1 k 23 -0,5457 0,7746 -0,8243 1 k 24 0,1991 -0,4466 0,1601 -0,3676 1 2012 Економічні інновації Випуск № 51 164 Рентабельність (група X3), представлена наступними показниками: рентабельність продукції k31, рентабельність продажів k32, рентабельність активів (ROA) k33, рентабельність інвестованого капіталу (ROIC) k34, рентабельність оборотного капіталу k35, рентабельність власного капіталу (ROE) k36 , (табл. 5). Кореляційний аналіз (табл. 6) показав тісний зв'язок кожного обраного нами фактора із інтегральним показником X3, умова ( > 0,7) зберігається. Таблиця 6 Кореляційна матриця факторних навантажень Y3 X3 k 31 k 32 k 33 k 34 k 35 k 36 X3 1 k 31 0,8671 1 k 32 0,9847 0,9163 1 k 33 0,9908 0,8392 0,9612 1 k 34 0,9905 0,8137 0,9642 0,9799 1 k 35 0,9486 0,7781 0,9048 0,9712 0,9210 1 k 36 0,9948 0,8279 0,9744 0,9803 0,9973 0,9295 1 Матриця Y3 демонструє пряму залежність факторів, тож перейдемо до наступного кроку, визначення того коефіцієнту, що буде представляти групу рентабельності у подальшому дослідженні. Для цього ми представимо рівняння регресі: (2) X3 = 0,0838k31 + 0,1541k 32 + 0,0691k 33+ 0,2438k 34+ 0,1518k 35+ 0,3234k 36, Між даними існує тісний функціональний зв'язок, що пояснюється коефіцієнтом детермінації R2 1, значимість результату висока, < 0,01. Отримане рівняння регресії говорить про те, що зміна показника рентабельності продукції k31 на одиницю вплине на інтегральний показник на 0,0691, рентабельності продажів k32 - на 0,1541, рентабельності активі (ROA) k33 - на 0,0849, рентабельності інвестованого капіталу (ROIC) k34. на 0,2438, рентабельності оборотного капіталу k35 - на 0,1518, рентабельності власного капіталу (ROE) k36 - на 0,3234. Визначені коефіцієнти не сильно відрізняються один від одного, показники рентабельності показують тісний кореляційний зв’язок між собою. Проте не будемо відходити від визначеного алгоритму та в якості фактора, що буде представляти групу X3 оберемо той показник, b коефіцієнт якого вище за інших (вважаючи його певним рівнем вагомості), в нашому випадку лаври першості заслуговує рентабельність власного капіталу (ROE) k36. Тепер перейдемо до останньої категорії X4 (ділова активність підприємств). В цій групі представлені: коефіцієнт фондовіддачі k41, коефіцієнт оборотності всіх активів k42, коефіцієнт оборотності запасів k43, коефіцієнт оборотності оборотного капіталу k44 (табл. 7). Таблиця 7 Стандартизовані результати оцінки показників рентабельності підприємств кондитерської промисловості України № Підприємство X3 k 31 k 32 k 33 k 34 k 35 k 36 1 Корпорація «Roshen» 0,1838 -0,2372 0,1690 0,1146 0,2182 0,1912 0,2707 2 ПАТ ВО «КОНТІ» 0,4040 1,3011 0,6427 0,2639 0,2389 0,1656 0,2917 3 ПрАТ «АВК» 0,2963 0,6261 0,4002 0,1857 0,3018 0,0528 0,2712 4 Корпорація «Бісквіт-Шоколад» 0,4331 -0,0779 0,1753 0,6989 0,2799 1,2561 0,3263 5 ПрАТ КФ «Лагода» 0,2166 0,5312 0,2645 0,0851 0,1897 -0,0272 0,2576 6 ТДВ «Житомирські ласощі» 0,3926 0,9203 0,3732 0,4670 0,3260 0,3543 0,2860 7 ЗАТ «Одесакондитер» -0,0924 -0,4807 0,0200 -0,3024 -0,0189 -0,3056 0,0516 8 ПАТ «Полтавакондитер» 0,1954 0,0145 0,2190 0,2952 0,2164 0,1022 0,2218 9 ПАТ Запорізька КФ -3,2877 -2,7601 -3,2593 -3,2129 -3,2868 -3,0330 -3,3107 10 ПАТ Рівненська КФ 0,2518 -0,7383 -0,1486 0,3068 0,6405 0,0644 0,4621 11 ПрАТ «Донецький БКК» 0,4767 0,3517 0,3454 0,5408 0,3643 0,9121 0,4002 12 ПАТ «Стріла» 0,1231 0,1094 0,2842 0,0276 0,1066 -0,0313 0,1453 13 ПАТ Херсонська КФ 0,4067 0,4399 0,5143 0,5295 0,4235 0,2985 0,3261 2012 Е коном ічні інновації В ипуск № 51 165 2012 Економічні інновації Випуск № 51 166 Таблиця 8 Стандартизовані результати оцінки показників ділової активності підприємств кондитерської промисловості України № Підприємство X4 k 41 k 42 k 43 k 44 1 Корпорація «Roshen» - 2,0338 - 1,1235 - 0,5625 2,2225 0,3645 2 ПАТ ВО «КОНТІ» 0,5015 - 0,4575 - 0,6571 - 0,3617 - 0,6709 3 ПрАТ «АВК» 0,7231 - 0,3555 - 0,1841 - 0,6462 - 0,5414 4 Корпорація «Б-Ш» - 0,7879 0,2153 - 0,0077 0,4862 2,2368 5 ПрАТ КФ «Лагода» 0,1994 1,1275 - 0,5911 - 0,2282 - 0,3569 6 ТДВ «Ж-Л» 0,1641 1,7340 1,5444 - 0,4914 0,6476 7 ЗАТ «Одесакондитер» 0,8783 - 0,1183 0,3920 - 0,8397 - 0,6660 8 ПАТ «Полтавакондитер» 0,8744 0,2532 0,0492 - 0,8508 - 0,6714 9 ПАТ Запорізька КФ 1,0344 - 0,7299 - 0,7614 - 0,8572 - 0,9426 10 ПАТ Рівненська КФ - 0,5450 - 0,0435 - 0,3691 0,7612 - 1,1088 11 ПрАТ «Донецький БКК» - 1,7734 - 0,2487 0,0976 1,6819 1,4393 12 ПАТ «Стріла» 0,5581 - 1,7652 - 1,3526 - 0,3245 - 0,3413 13 ПАТ Херсонська КФ 0,2068 1,5122 2,4025 - 0,5523 0,6111 Наявність зв’язку між інтегральним фактором та обраними показниками представлена в (табл. 9). Таблиця 9 Кореляційна матриця факторних навантажень Y4 X4 k 41 k 42 k 43 k 44 X4 1 k 41 -0,1078 1 k 42 -0,0161 0,7952 1 k 43 0,9782 -0,2759 -0,1870 1 k 44 0,7129 0,2588 0,3694 0,5618 1 Опираючись на подану в таблиці інформацію ми виключаємо з подальшого дослідження ті показники, що не задовольняють умову про тісноту зв’язку ( > 0,7), це - коефіцієнт фондовіддачі k41 та коефіцієнт оборотності всіх активів k42, їх коефіцієнти кореляції свідчать про слабкий 2012 Економічні інновації Випуск № 51 167 зв'язок із X4. Для тих факторів, що залишились в нашій моделі побудуємо рівняння регресії: X4 = 0,9091k43 + 0,1546k44, (3) Із представленої формули видно, що вагомість коефіцієнту оборотності запасів не викликає сумніву, оскільки із зміною цього показника на одиницю інтегральний показник ділової активності підприємств зміниться на 0,9091, а із зміною показника оборотності оборотного капіталу всього на 0,1546. Доля фактору k43 складає приблизно 90%, саме його ми будемо розглядати у подальшому дослідженні. Розрахунок є аналогічним попереднім тож всі необхідні умови було виконано. Проведений аналіз допоміг нам звузити широкий набір представлених складових з сімнадцяти до чотирьох. Група показників ліквідності представлена поточною ліквідністю k11, фінансова стійкість підприємства - коефіцієнтом фінансового ризику k22, рентабельність власного капіталу k36 описує третю групу і ділова активність компанії характеризується коефіцієнтом оборотності запасів k43. Визначивши перелік фінансових коефіцієнтів kn, що представляють кожен із головних аспектів господарської діяльності Xn переходимо до етапу визначення інтегрального показника ІП. Спочатку ми маємо дослідити силу зв’язку обраних коефіцієнтів із інтегральним показником ІП. Для цього побудуємо кореляційну матрицю (табл. 10). Таблиця 10 Кореляційна матриця факторних навантажень Z ІП k 11 k 22 k 36 k 43 ІП 1 k 11 0,1583 1 k 22 -0,4758 -0,7096 1 k 36 0,9659 0,3549 -0,6063 1 k 43 0,7023 -0,5662 0,1723 0,3069 1 Для точності розрахунків всі данні, що використовуються в дослідженні є умовними, тобто стандартизованими. З таблиці видно, що коефіцієнт поточної ліквідності k11 має надзвичайно слабкий зв'язок із шуканою ознакою, тому подальше його дослідження немає сенсу. Коефіцієнт фінансового ризику k22 також не задовольняє умові ( > 0,7) і має бути виключений із аналізу. Коефіцієнти рентабельності власного капіталу k 36 та оборотності запасів k 43 демонструють доволі тісний зв'язок з сформованим показником ІП, тому розглядати далі будемо тільки їх. Наступна сходинка це аналіз рівня зв’язку між обраними показниками. Дивлячись на значення коефіцієнту кореляції, який становить 0,3007, ми бачимо, що ( < 0,7). Це вказує на незалежність факторів, зміна одного не вплине на зміну іншого. Показники не дублюють, а тільки доповнюють одне одного, що надзвичайно важливо при проведені аналізу. Відсів взаємозалежних коефіцієнтів робить 2012 Економічні інновації Випуск № 51 168 розрахунок набагато швидшим та більш бажаним з точки зору зручності використання. Проте ми не можемо розглядати обрані фактори, як рівні один одному у формуванні ІП. Тож для визначення вагомості коефіцієнтів застосуємо регресійну статистику та виведемо рівняння, що вирішить нашу проблему. За допомогою MS Excel ми отримали наступне рівняння регресії: ІП = 0,8862k36 + 0,2652k43, (4) Отримані коефіцієнти регресії b1 та b2 можна з впевненістю вважати коефіцієнтами вагомості обраних показників при формуванні рівня інвестиційної привабливості досліджуваних підприємств, вільний член b0 = 0. При збільшенні чи зменшенні коефіцієнта рентабельності власного капіталу k36 на одиницю інтегральний показник ІП зміниться на 0,8862, а коефіцієнта оборотності запасів k43 - на 0,2652. Показник k36 демонструє більший рівень вагомості у дослідженні. Між інтегральним показником ІП та обраними факторами присутня функціональна залежність. Представлена модель є точною та надійною R2 1, < 0,01. Оперуючи обраними коефіцієнтами ми перейшли до останньої сходинки представленого нами алгоритму, а саме до формування інтегрального показника ІП (табл. 11). Таблиця 11 Результати оцінки інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємств кондитерської промисловості України за 2011 рік № Підприємство ІП 1 Корпорація «Roshen» 0,4556 2 ПАТ ВО «КОНТІ» 0,2515 3 ПрАТ «АВК» 0,2069 4 Корпорація «Б-Ш» 0,3587 5 ПрАТ КФ «Лагода» 0,2300 6 ТДВ «Житомирські ласощі» 0,2347 7 ЗАТ «Одесакондитер» -0,0229 8 ПАТ «Полтавакондитер» 0,1413 9 ПАТ Запорізька КФ -3,2855 10 ПАТ Рівненська КФ 0,5143 11 ПрАТ «Донецький БКК» 0,5343 12 ПАТ «Стріла» 0,1127 13 ПАТ Херсонська КФ ТДВ 0,2683 Коефіцієнти, що залишились після завершення всіх етапів дослідження, та формують рівень ІП підприємств не обмежені загально прийнятими критеріями. Мається на увазі чим більше значення показників рентабельності та ділової активності тим краще, а чим менше тим гірше, це в свою чергу стосується і інтегрального показника ІП. Для нас це безсумнівно є великим плюсом, оскільки відпадає необхідність виявляти допустимі межі адекватного значення коефіцієнтів, прикладом тут може слугувати оцінка ліквідності. Більш того практика показує, що загальноприйняті нормативні значення не означають, що вони є вірними 2012 Економічні інновації Випуск № 51 169 для окремо взятого підприємства в тих чи інших умовах його функціонування. Приведені показники, навпаки дуже вичерпно характеризують діяльність компанії та рівень ІП, оскільки в основному мета роботи будь якого підприємства це максимізація прибутку, а перша умова інвестора це ефективність функціонування компанії, як залог отримання бажаного доходу на вкладений капітал. Данні, що представлені в таблиці характеризують рівень ІП з деякою мірою умовності, порівняти їх можна тільки між собою оскільки це стандартизовані величини. Висновки. В ході проведеного дослідження ми визичились із тими показниками, що формують ІП, і це ніщо інше як фінансова результативність роботи підприємства. Однак є і інші важливі фактори, які варто розглядати. Вони не формують рівень інвестиційної привабливості, але впливають на прийняття рішення інвестором стосовно об’єкта вкладення коштів - це рівень ризику та доля ринку. Виведений інтегральний показник ІП вже констатує той факт, що інвестування є цікавим з точки зору прибутковості. Проте готовність інвестора вкладати кошти це вже інша річ. Багато хто з нас вважає привабливим високу норму прибутку однак не всі готові ризикувати. Доля ринку, що демонструє нам масштабність діяльності, може безсумнівно впасти в око, однак і маленькі підприємства є інвестиційно привабливими, все залежить від конкретного інвестору. Змішувати перераховані вище поняття, та об’єднувати в один показник вкрай не вірно. Цілі у інвесторів можуть бути різні, хтось із них володіє достатніми коштами для фінансування діяльності великої компанії, а хтось задовольнить свої потреби працюючи із дрібним підприємством. Це ж саме стосується і рівня ризикованості вкладень. Приведений алгоритм буде слугувати надійним фундаментом для подальшого дослідження, яке буде спрямоване на визначення рівня взаємозв’язку згаданих вище понять з метою побудови рейтингу підприємств кондитерської промисловості за рівнем привабливості для потенційного інвестора, та подальшого його аналізу. Література: 1. Мордвінцева Т.В. Методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства/ Т.В. Мордвінцева// Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво.- 2010.- № 6.- С. 286 - 291. 2. Брюховецька Н.Ю. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства/ Н.Ю. Брюховецька, О.В. Хасанова// Економіка промисловості.- 2009.- № 44: [Електронний ресурс].- Реж. дост.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/eprom/2009_44/st_44_15.pdf 3. Дудка Т.В. Вимір та оцінка інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості: автореф. дис. на отримання наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)»/ Т.В. Дудка.- Одеса, 2007. 2012 Економічні інновації Випуск № 51 170 4. Михайленко А.С. Обґрунтування методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства/ А.С Михайленко// Управління розвитком.- 2012.- № 1 (122).- С. 96 - 98. 5. Бражко О.В. Особливості формування оцінки інвестиційної привабливості економіки/ О. В. Бражко// Інвестиції: практика та досвід.- 2008.- № 8.- С.16 - 20. 6. Дискіна А.А. Комплексний підхід до оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств/ А.А Дискіна// Праці Одеського політехнічного університету.- 2011.- №2 (36).- С. 320 - 324. 7. Якименко Е.А. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия/ Е.А Якименко// Вестник Алтайского государственного аграрного университета .- 2009.- № 11 (61).- С. 117 - 121. 8. Скоробогатова Н.Є. Модель оцінювання інвестиційної привабливості об’єкту у контексті концепції сталого розвитку/ Н.Є Скоробогатова// Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту.- 2011.- № 1: [Електронний ресурс].- Реж. дост.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vviem/2011_1/24.pdf 9. Державна установа «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України»: [Электронный ресурс].- Реж. дост.: http://www.smida.gov.ua/ 10. Кремлев А.Г. Математика. Раздел «Статистика»: учебное пособие.- Екатеринбург: Изд-во УрГЮА, 2001.- 140 с. 11. Лялин В.С. Статистика: теория и практика в Excel: учебное пособие/ В.С. Лялин, И.Г. Зверева, Н.Г. Никифорова.- М.: Финансы и статистика; Инфра - М, 2010.- 448 с. 12. Мазурова И.И. Анализ эффективности деятельности предприятия: учебное пособие/ И.И. Мазурова, Н.П. Белозерова, Т.М. Леонова.- СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2010.- 113 c. 13. Бараз В.Р. Корреляционно-регрессионный анализ связи показателей коммерческой деятельности использованием программы Excel: учбовий посібник/ В.Р. Бараз. - Екатеринбург: ГОУ ВПО «УГТУ- УПИ», 2005. - 102 с. Abstracts Karavan S. I. The algorithm of investment attractiveness level determination, integral indicator formation The article presents the algorithm of investment attractiveness integral indicator construction on the example of Ukrainian confectionery enterprises. The basis of the approach is the use of regression-correlation analysis directed on the research of company’s financial situation.

Схожі ресурси